Размещено на http://www.allbest.ru/

Розробка моделі вирощування та утримання високопродуктивних тварин

Розробка еколого-безпечної моделі ведення аграрного виробництва в умовах глобальних техногенних катастроф має не тільки регіональне але й всесвітнє значення. Обґрунтування такої моделі можливо здійснити на основі наукових досліджень та створення баз даних, які всебічно характеризують екологічний стан території. Послідуючим етапом дій є виділення земельних масивів, придатних для ведення господарської діяльності та розробка робочого проекту раціонального ведення сільськогосподарського виробництва з метою створення стійкої високопродуктивної агроекосистеми на засадах комплексного застосування технологій в рослинництві і тваринництві, що дозволяють виробляти екологічно безпечну продукцію при невисоких витратах ресурсів промислового походження.

Як відомо, правильний вибір спеціалізації виробничої системи, особливо при радіоактивному забрудненні, найважливіша умова рентабельного ведення сільськогосподарського виробництва при забезпеченні відтворення та покращення екологічного стану природного середовища. Попередні дослідження свідчать, що в умовах радіоактивного забруднення сільськогосподарські тварини є своєрідним фільтром для радіоактивних елементів в системі ґрунт - рослина - тварина - продукти харчування - людина. Це дозволяє припустити доцільність тваринницької спеціалізації землекористування на територіях з невисокими рівнями забруднення радіонуклідами.

Дослідження з розробки моделі ведення сільськогосподарського виробництва на радіоактивно забруднених територіях проводилися за такими напрямками:

1. Створення бази даних щодо агрохімічного та агроекологічного стану ґрунтів.

2.Визначення потенціальної фітопродуктивності території, співвідношення природних кормових угідь та пасовищ, тваринництва і кормовиробництва.

3.Підбір видів тварин, порід, культур найбільш адаптованих до місцевих умов з точки зору продуктивності з урахуванням рівнів та характеру забруднення радіонуклідами ґрунтового покриву.

4.Розробка та реалізація на практиці діючої моделі аграрної виробничої системи стосовно умов Чорнобильської зони відчуження.

Харктеристика моделі високопродуктивної тварини

Українська чорно-ряба молочна порода створена у другій половині ХХ століття в Україні шляхом схрещування тварин чорно-рябої худоби з голштинською, а затверджена у 1996 році.

Тваринам притаманна міцна, щільна конституція. Вим'я ванно- та чашоподібної форми з великим запасом. Шия довга з тонкою складчастою шкірою. Холка гостра, спина рівна, пряма, поперек широкий і рівний. Зад широкий, довгий, кінцівки міцні, добре розвинена середня частина тулуба.

Жива маса корів у кращих племінних господарствах сягає 600 - 650 кг, бугаїв - 850 - 1100 кг, телята при народженні 30-35 кг, висота в холці повновікових корів ? 134 ? 137 см, навскісна довжина тулуба ? 158 ? 160 см, обхват грудей 180-200 см, обхват п'ястка 18-20см. Тварини цієї породи мають задовільну відтворну здатність, за оптимальних умов лактують впродовж шести і більше лактацій на достатньо високому рівні продуктивності. Вік першого отелення коливається від 710 до 890 днів. Сервіс-період становить 85 ? 120 днів. Їх коливання зумовлені факторами навколишнього середовища, технологічними умовами утримання та годівлі тварин.

Телиці за оптимальної годівлі у річному віці досягають живої маси 280 ? 300 кг, у 18 місяців ? 400 ? 420 кг, бугайці ? відповідно 380 ?400 і 500 ?520 кг. Бугайці не втратили задовільних і м'ясних якостей, притаманних материнській «голландизованій» худобі. Середньодобовий приріст їх на відгодівлі становить 900? 1100 г із досягненням живої маси 560 ? 590 кг у півторарічному віці за забійного виходу 58 ? 60% [1].

Молочна продуктивність у кращих племінних стадах - 6000-8000 кг молока з вмістом жиру 3,8 - 3,9 %, а витрати корму на 1 кг молока становлять 0,9 - 1,1 корм.од [3].

Висока молочна продуктивність, задовільні відтворна здатність і м'ясні якості, пристосованість до промислової технології утримання і машинного доїння зумовили високу популярність української чорно-рябої молочної породи, розширене її відтворення. Останні десятиріччя вона є найчисельнішою серед молочних порід в Україні. Останнє та найбільше поширення у світі голштинської породи (чорно-рябої масті) зумовлюють значні генетичні резерви для подальшого селекційного поліпшення української чорно-рябої молочної породи [1].

Виходячи із завдання вирощування тварин включає такі періоди: від 20 днів до 6 місяців, від 6 до 12 місяців і від 12 до 19 місячного віку.

Розрахунок кількості скотомісць у приміщенні залежить не тільки від кількості тварин в технологічній групі та терміну їх перебування в ній, але й від розмірів приміщення та розміщення внутрішнього обладнання (стійла, годівниці, бокси, комбібокси, прив'язі, засоби механізації та автоматизації виробничих процесів, обладнання для доїння, годівлі, напування тварин, а також видалення гною), що застосовуються на фермі. Одним із основних елементів внутрішнього обладнання для утримання корів у приміщенні є стійла, розмір яких визначає кількість скотомісць.

Згідно з вимогами законодавчих актів з тваринництва країн ЄС розмір стійл у корівнику рекомендується визначати за формулами: Ш = 0,9 х Н (Ш -ширина стійла, Н - висота корови в холці); Д = 0,95 х L + 30 см (Д - довжина стійла, L - навкісна довжина тіла корови). Використовуючи ці формули та проміри тіла корів української чорно-рябої молочної породи, розроблено спеціальний комбібокс з розмірами: довжина підлоги стійла - 2,0 м, ширина - 1,5 м, довжина комбібокса - 1,2 м, висота комбібокса - 0,8 м. При цьому враховано, що для корів з різною масою тіла при реконструкції приміщень розмір стійла змінюється. Так, для тварин з масою тіла 550 кг довжина стійла становить 1,8 м, з масою тіла 600 кг - 1,9 м, понад 600 кг - не менше 2,0 м.

До приміщень для вирощування молодняку ставлять такі вимоги: вони повинні забезпечувати вільний доступ тварин до годівниць і напувалок, а їх устаткування має полегшувати роздавання кормів і чищення годівниць; необхідно, щоб тут були виділені місця для відпочинку тварин і щоб полегшувалося спостереження за ними. Слід визначити оптимальні розміри боксів (стійл) для молодняку різного віку. Так для тварин віком від 20днів до 6 місяців ширина стійла буде становити 60см, а довжина 130 см, використовуємо цегляну годівницю розміром 50 см.. Напування здійснюється за допомогою автонапувалки ПА-1. Підлога виготовлена із дерева, являється оптимальним варіантом у використані для стійла телят, тому що суцільна підлога на якій постійно є підстилка, робить лігво телят не тільки сухим, але й теплим. Модель стійла для утримання молодняку від 20днів до 6 місяців зображена у додатку А.

Молодняк від 6місяців до 12 місячного віку при прив'язному утримують в стійлах шириною 80 см і довжиною 150 см. Використовуючи цегляні годівниці розміром 60 см і автоматичні автонапувалки. Обладнання зони годівлі та відпочинку на дерев'яній торцевій шашці створює позитивний комфорт для тварин. Модель стійла зображена в додатку Б.

Ширині стійла у тварин віком 12-19 місяців становить 85 см, довжина 180 см, годівниця цегляна 70 см. А використання торцевої дерев'яної шашки у зоні відпочинку створює максимальний комфорт для тварин. Модель стійла висвітлена у додатку В.

Беручи до уваги моє завдання, є ще безприв'язне боксове утримання тварин на щілинній підлозі з винесеною зоною годівлі. У молодняку віком від 20днів до 6 місяців ширина стійла буде становити 60см, а довжина біля годівниці 140 см, у боксі для відпочинку 160см, використовуємо цегляну годівницю розміром 50 см.. Напування здійснюється за допомогою автонапувалки ПА-1. Під передніми кінцівками підлога глинобитна розміром 20см, що сприяє нормальному росту копитного рогу та забезпечені оптимальних умов для тварин. Модель стійла для безприв'язно боксового утримання зображено у додатку Д.

Для тварин віком від 6 до 12 місяців годівниці розміром 60 см, стійло біля годівниці довжиною 150 см, а бокс для відпочинку довжиною 170 см. Використовуються для механізації напування великої рогатої худоби при безприв`язному утримані автонапувалки групові з підігрівом води: АГК-4А, АГК-4Б, із розрахунку одна на десять голів Для тварин віком від 12 до 19 місяців умови утримання такі ж самі. Моделі стійла для безприв'язно боксового утримання зображено у додатках Ж, К.

Моделювання технологічного процесу тварин при прив'язному утриманні

При прив'язному утриманні розміри будівлі становлять 21 х 78 м. Приміщення складаються з чотирьох рядів. В ній знаходяться такі допоміжні приміщення: для обслуговуючого персоналу (8-12 ), для реманенту (4-6 ), для кормів (10-15 ), для підстилки (8-12 ).

Під час утримання на прив'язі в приміщені створюють відповідний мікроклімат і обладнують вигульні майданчики для виходу тварин на свіже повітря.

В приміщені де утримується молодняк стіни із цегли товщиною 0,5 м. Перекриття - горищне, залізобетонне, покрите шифером. Підлоги: у проходах - бетонні, у стійлах - дерев'яний та торцевої дерев'яної шашки. Годівниці - індивідуальні, цегляні положення їх повно бути таким, щоб при споживанні кормів телята опускали голову вниз, а не задирали її вгору. Для зменшення затрат часу на відв'язування і прив'язування тварин застосовують стійлове обладнання ОСП-Ф-26, яке забезпечує автоматичне самоприв'язування і групове відв'язування тварин.

Розрахунок довжини фронту годівлі:

- до 6 міс. - 0,6176 = 106 м

- до 12 міс. - 0,7200 = 140 м

- до 19 міс. - 0,8200 = 160 м

Розрахунок необхідної площі на загальні скотомісця:

- до 6 міс. - 1,5176 = 264

- до 12 міс. - 2,5200 = 500

- до 18 міс. - 3,0200 = 600

Стійла розміщують паралельно одне одному в декілька рядів. При цьому кожні два ряди стійл об'єднують загальним кормовим чи гнойовим проходом. В одному безперервному ряду розміщують не більше 50 стійл.

При застосуванні мобільних кормороздавачів ширина кормових проходів приймаємо не меншою 2,3м.

Внутрішня висота приміщень повинна бути не нижче 2,4м.

План приміщення для прив'язного утримання тварин зображений в додатку Л. сільськогосподарський тварина годівля напування

Підбір перспективної моделі годівлі та напування тварин

Годування телят до 6-місячного віку. Схеми годування і раціони повинні забезпечити нормальне зростання і розвиток молодняка відповідно до прийнятих планів зростання і норм годування. При цьому необхідно економно витрачати дорогі корми, особливе молоко і концентрати. У перші 10-15 днів після народження єдиним кормом для теляти є молоко, норма згодовування якого залежить від живої маси тваринного і планованого середньодобового приросту. Добова доза молока в цей період - 5-7 кг

Зняте молоко слід вводити в раціон з 3-4-тижневого віку телят залежно від їх здоров'я, стану травлення і вживаної схеми годування.

Норми випойки молока визначаються племінною цінністю і призначенням теляти. У зв'язку з цим за існуючими схемами витрата незбираного молока при вирощуванні телиць коливається до 180 до 350 кг, знятого, - від 200 до 600 кг Залежно від норми випойки тривалість молочного періоду може бути різною - від 2 до 4-5 міс.

Нині усе більш широке застосування в годуванні телят знаходять замінники незбираного молока(ЗЦМ) При вирощуванні телят на повноцінних замінниках витрата молока може бути обмежена до 50-60 кг, його згодовують тільки в перші 10 днів життя теляти. Незбиране молоко в раціонах телят з 11-го дня їх життя можна замінити повноцінним ЗЦМ з розрахунку 1,1 кг сухого замінника за 10 кг молока. Перед згодовуванням ЗЦМ розводять в теплій кип'яченій воді з розрахунку 1,1-1,2 кг на 8,8-8,9 л води.

При вирощуванні телиць важливо організувати годування з розрахунком на раннє привчання їх до рослинних кормів, оскільки це сприяє кращому розвитку травної системи.

Привчати теля до поїдання сіна потрібно з 10-денного віку. Дачу концентрованих кормів до 3-місячного віку доводять до 1,2-1,6 кг. Соковиті корми(коренеплоди, високоякісний силос) згодовують телятам з місячного віку. Силос можна замінювати еквівалентною по поживності кількістю сінажу.

В якості джерел мінеральних речовин телятам дають кухонну сіль, кісткове борошно, мів, трикальційфосфат і інші мінеральні добавки.

Для вирощування телиць до 6-місячного віку рекомендовані різні схеми годування залежно від планів зростання, витрати молочних кормів і конкретних господарських умов. Схема годівлі теличок наведена у додатку З.

Таблиця 1 Річні норми заготівлі кормів і їх структура для молодняку великої рогатої худоби

На фермі застосовується сінажно-концентратний тип годівлі. Особливостями цього типу годівлі є те, що соковиті корми у структурі раціону займають близько 45-60 %, із них 10-15% коренеплодів,10-20% грубих і 30-35% концентрованих кормів. Улітку, за використанням зелених кормів, концентрованих вводять до раціону не більше 10-15%.

Для теличок віком 6-12 місяців структура раціону на зимовий період буде такою: грубі - 15 %, соковиті - 55 %, концентровані - 35 %. У літній період структура раціону буде: соковиті-85%, концентровані-15%. Раціони наведені у додатках. Раціони розміщені в додатках О, П, Р, С.

На фермі використовуємо кормозмішувач-роздавач DeLaval-12 напівпричіпний, складається з одновісної ходової частини, бункера об'ємом 12 м3, горизонтальних робочих органів (подавальних і змішувально-подрібнювальних шнеків), автономної гідравлічної станції, вагових датчиків, дисплея, на який виводиться інформація про кількість корму, навантаженого в бункер. Система робочих органів працює від власної автономної станції, якій надає руху ВВП трактора. У цьому разі машину агрегатували з трактором МТЗ-82, а компоненти кормосуміші навантажували в бункер самохідним навантажувачем “Борекс-3106”. Усі компоненти кормосуміші (крім силосу) заздалегідь підвозили до силосної траншеї, де і відбувалося завантаження кормозмішувача. У бункері компоненти подрібнювалися та змішувалися в однорідну гомогенну кормову масу. Ця система змішування й подрібнення дає змогу ретельніше перемішувати кормосуміші й запобігати утворенню пробок під час змішування завдяки подавальним шнекам, які переміщують корм до задньої частини бункера, а в нижній одночасно змішує, подрібнює та переміщує масу в передню частину бункера. Така система змішування й подрібнення дає можливість використовувати в раціоні довгостеблові грубі корми, заготовлені в пресованому вигляді (в даному разі сіно). Слід зазначити, що змішування компонентів кормосуміші відбувається під час переїзду кормозмішувача до тваринницького приміщення, завдяки чому скорочується загальний час на приготування й роздавання корму тварина.

Габаритні розміри кормозмішувача дають змогу використовувати його як у тваринницьких приміщеннях, виконаних за сучасними технологіями, так і в тваринницьких приміщеннях, виконаних за застарілими проектно-технологічними рішеннями.

Напування тварин здійснюється автонапувалками ПА- 1 в розрахунку на дві голови.

Своєчасне забезпечення тваринницьких об'єктів водою - одна з головних умов ефективного розвитку галузі. Автоматизація напування на фермах з великою рогатою худобою сприяє збільшенню на 10-15% надоїв молока.

Для напування тварин залежно від віку рекомендується вода, яка має температуру в межах 8-25°С, без сторонніх запаху, смаку та кольору.

На моїй фермі централізоване водопостачання, при цьому ферма користується від загальної мережі забезпечення водою. Така система є найбільш економічною. На фермі використовуються автонапувалки групові - АГК - 4Б, мають пристрої для електропідігрівання води і використовуються на вигульних майданчиках. Напувалка складається з корпусу, утопленого скловолокнистою ізоляцією, напувальної чаші на чотири місця місткістю 40 л, клапанного механізму з поплавковим приводом і системи електропідігрівання води.

Таблиця 19 Розрахунок потреби у воді

Таким чином для середньорічного поголів'я 3889 загальна потреба у воді складає 214660 л а для напування 146220 л.

При застосуванні мобільних кормороздавачів ширина кормових проходів приймаємо не меншою 2,3м. Проходи між боксами слугують для видалення гною і пересування тварин. Ширину їх 2,5-3м встановлюють із таким розрахунком, щоб можна було видаляти гній скреперними установками, а тварини могли вільно переміщуватися в середині боксу.

Схема годівлі теличок до 6 місячного віку живою масою 150 кг

Аналізуючи таблицю 9 зробимо висновок, що протягом 6 місяців кожній теличці випоюємо 400 кг незбираного і 600 кг збираного молока.

На моїй фермі застосовується сінажно-концентратний тип годівлі. Особливостями цього типу годівлі є те, що соковиті корми у структурі раціону займають близько 45-60 %, із них 10-15% коренеплодів,10-20% грубих і 30-35% концентрованих кормів. Улітку, за використанням зелених кормів, концентрованих вводять до раціону не більше 10-15%.

Для теличок віком 6-12 місяців структура раціону буде такою:

грубі - 15 %

соковиті - 55 %

концентровані - 35 %

Таблиця 10 Раціон годівлі телички живою масою 286 кг та середньодобовим приростом 750 г. На зимовий період

Аналіз раціону для ремонтних телиць у зимовий період (таблиця10):

1.Кількість у раціоні сухої речовини з розрахунку на 100кг живої маси-3кг (норма 2,4-3кг).

2.Енергетична поживність 1кг сухої речовини -0,9к.од., (норма 0,7-0,9к.од.).

3. Перетравного протеїну на 1 корм. од. - 90 г. (норма 95-100г.).

4. Вміст клітковини в сухій речовині - 29% (норма 24-27% ).

5.Вміст жиру в сухій речовині - 3 % (норма2,4-3% ).

6.Цукро-протеїнове відношення - 0,8 : 1 (норма 0,8-1:1).

7.Відношення кальцію до фосфору - 1,7 : 1 (норма 1,5-1,7:1).

У літній період структура раціону буде:

соковиті-85%

концентровані-15%

Таблиця 11 Раціон годівлі телички живою масою 286 кг та середньодобовим приростом 750 г. На літній період

Аналіз раціону для ремонтних телиць на літній період (таблиця11):

1.Кількість у раціоні сухої речовини з розрахунку на 100кг живої маси-3кг (норма 2,4-3кг).

2.Енергетична поживність 1кг сухої речовини -0,8 к.од., (норма 0,7-0,9к.од.).

3. Перетравного протеїну на 1 корм. од. - 90 г. (норма 95-100г.).

4. Вміст клітковини в сухій речовині - 22% (норма 24-27% ).

5.Вміст жиру в сухій речовині - 3 % (норма2,4-3% ).

6.Цукро-протеїнове відношення - 0,9 : 1 (норма 0,8-1:1).

7.Відношення кальцію до фосфору - 1,8 : 1 (норма 1,5-1,7:1).

Далі складаю раціони для годівлі телиці віком 12-18 місяців на літо і зиму (таблиці 12, 13).

Основне завдання в цей період (з 3-6 до 24-місячного віку) - забезпечення нормального зростання і розвитку телиць, своєчасне запліднення і формування у них високою молочною продуктивності.

Годувати нетелей в зимовий час треба 2 рази на добу, при цьому вони повинні бути постійно забезпечені водою з автонапувалок, температура води не нижче 8-10°С. В раціоні нетелей повинні бути виключені тільки доброякісні корми.

Годівля ремонтних телиць 12-18 місяців характеризується тим, що потреба в сухій речовині зменшується на 0,2-0,5кг.Потреба у жирі не висока і знаходиться в межі 3%.

У стійловий період в раціони телиць і нетелей включають з розрахунку на 100 кг маси: силосу 5-6 кг або сінажу 3-4 кг, сіно 1.5-2.5 кг в добу, залежно від віку тварин.

Структура раціону для ремонтних телиць віком 12-18 місяців на зимовий період: грубі - 20 %

соковиті - 50 % ;

концентровані - 30 %

Таблиця 12 Раціон годівлі для ремонтних телиць живою масою 435 кг та середньодобовим приростом 800 г. На зимовий період

Аналіз раціону для ремонтних телиць на зимовий період (таблиця12):

1.Кількість у раціоні сух. речовини на 100кг живої маси-2,4кг (норма 2,1-2,5).

2.Енергетична поживність 1кг сухої речовини -0,9к.од., (норма 0,7-0,9к.од.).

3. Перетравного протеїну на 1 корм. од. - 83 г. (норма 90г.).

4. Вміст клітковини в сухій речовині - 26% (норма 24% ).

5.Вміст жиру в сухій речовині - 3% (норма2,4-3% ).

6.Цукро-протеїнове відношення - 0,8 : 1 (норма 0,8-1:1).

7.Відношення кальцію до фосфору - 1,7 : 1 (норма 1,5-1,7:1).

8.Каротину на 1к.од - 20мг (норма 22-25мг).

9.Вітаміну Д на 1к.од - 0,4МО (0,4-0,5МО ).

Структура раціону на ліній період:

Соковиті - 80%

Концентровані - 20%

Таблиця 13 Раціон годівлі для ремонтних телиць живою масою 435 кг та середньодобовим приростом 800 г. На літній період

Аналіз раціону для ремонтних телиць на літній період (таблиця13):

1.Кількість у раціоні сухої речовини з розрахунку на 100кг живої маси -2,4 кг (норма 2,1-2,5кг).

2.Енергетична поживність 1кг сухої речовини -0,8к.од., (норма 0,7-0,9к.од.).

3. Перетравного протеїну на 1 корм. од. - 83 г. (норма 90г.).

4. Вміст клітковини в сухій речовині - 20 % (норма 24% ).

5.Вміст жиру в сухій речовині - 3% (норма 2,4-3% ).

6.Цукро-протеїнове відношення - 1:1 (норма 0,8-1:1).

7.Відношення кальцію до фосфору - 1,5:1 (норма 1,5-1,7:1).

8.Каротину на 1к.од - 23мг (норма 22-25мг).

9.Вітаміну Д на 1к.од - 0,5МО (0,4-0,5МО).

Размещено на Allbest.ru