Селекція кукурудзи
Господарсько- та морфо-біологічна характеристика кукурудзи, основні тенденції її виробництва в світі, Україні та Вінницькій області. Природно-кліматичні умови господарства. Економічна ефективність ранньостиглих і середньостиглих гібридів селекції.
Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 14.07.2017 |
Размер файла | 122,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
1. Господарсько-біологічні та технологічні особливості вирощування кукурудзи
1.1 Господарсько-біологічна характеристика кукурудзи
Кукурудза є однією з найбільш високопродуктивних злакових культур універсального призначення, яку вирощують для продовольчого, кормового і технічного використання. У країнах світу для продовольчих потреб використовується приблизно 20% зерна кукурудзи, для технічних 15 - 20%, на корм худобі 60 - 65%./О.Л. Зозуля, В.С. Мамалига, 1993/… В Україні кукурудза є найважливішою кормовою культурою. За її рахунок тваринництво забезпечується концентрованими кормами, силосом і зеленою масою. Найбільш цінний корм - зерно кукурудзи, яке містить 9 - 12% білків, 65 - 70% вуглеводів, 4 - 8% олії, 1,5% мінеральних речовин. У 100 кг його міститься 134 корм. од., до 8 кг перетравного протеїну. У вигляді кормового борошна, висівок воно добре перетравлюється і засвоюється організмом тварин. При годівлі свиней особливо ціниться жовтозерна кукурудза, в 1 кг якої міститься від 3,2 до 9 мг каротину, або провітаміну А (у білозерної - до 1,1 мг), який значно підвищує їх продуктивність. Завдяки високій енергетичній поживності (100 кг сухого зерна забезпечує 1600 МДж обмінної енергії) воно є незамінним компонентом комбікормів. Використовують зерно на корм також силосуванням качанів у фазі молочно-воскової стиглості, яке за поживністю мало поступається зерну повної стиглості. Із подрібненого зерна вологістю близько 25% разом з подрібненими стрижнями качанів виготовляють зерно-стрижневу кормову масу, яку закладають у траншею, трамбують і вкривають плівкою, а тільки з подрібненого зерна з такою самою вологістю - такий новий вид корму, як корнаж.
Цінний силос для великої рогатої худоби виготовляють силосуванням усієї маси рослин - стебел, листя та качанів кукурудзи, зібраної у фазі молочно-воскової стиглості. У 100 кг такого силосу міститься 25 - 32 корм. од. і 1,4 - 1,8 кг перетравного протеїну.
За даними / Н.Г Андреєва 1991/100 кг силосу із стебел з листками міститься 16 - 20 корм. од. і 1,3 кг перетравного протеїну. Для згодовування тваринам придатні також подрібнена маса сухих стебел, листків та обгорток качанів, яку здобрюють кормовою мелясою і сіллю або силосують з буряковою гичкою чи гарбузами. Кукурудза займає важливе місце в зеленому конвеєрі, забезпечуючи тваринництво зеленою масою, багатою на вуглеводи й каротин. У 100 кг зібраної до викидання волотей зеленої маси міститься 16 корм. од. Кукурудза на зерно за середньої врожайності 60 ц/га разом з побічною продукцією (стеблами, листками) забезпечує вихід з 1 га понад 6,5 тис. кг корм. од. і до 400 кг перетравного протеїну (що дорівнює 75 тис. МДж обмінної енергії). Це значно більше порівняно з іншими зерновими культурами. Проте кукурудза містить недостатню кількість перетравного протеїну - від 60 - 65 г. у силосі до 75 - 78 г. у зерні на 1 корм. од. при нормі 110 - 120 г. Тому при згодовуванні тваринам тільки однієї кукурудзи вони погано засвоюють інші органічні речовини (вуглеводи, жири). Крім того, у складі білків кукурудзи замало незамінних амінокислот (лізину, метіоніну, триптофану та ін.), тому годівля тварин лише кукурудзою спричинює порушення в організмі тварин обміну речовин і різке зниження їх продуктивності. Щоб збалансувати раціон за протеїном, тваринам згодовують кукурудзу у суміші з бобовими кормовими культурами, в яких на 1 корм. од. припадає 130 - 250 г. перетравного протеїну з достатньою кількістю незамінних амінокислот…. Кукурудза - Zea mays L. належить до родини Poaceae. Перший ботанічний опис зробив Ліней у 1753 році. У різні часи класифікацією кукурудзи займалось багато дослідників. Кожен з них планував свій підхід, який ґрунтувався на еколого-географічних принципах або на типах зернівок /О.Л. Зозуля, В.С. Мамалига, 1993/ За сучасною. класифікацією вид Zea mays L. За плівчастістю, внутрішньою і зовнішньою будовою зерна має вісім підвидів: …. Розпусна (everta Start.) - зерно дрібне із загостреним верхом або округле, ендосперм скловидний, у зерні міститься 10-14,5% білка, 62-72% крохмалю. Використовують для виготовлення круп, пластівців, повітряної кукурудзи; Вона здатна утворювати більшу кількість початків та інтенсивно кущиться.
Крохмалиста (amylacea Start.) - зерно гладеньке, округле, ендосперм борошнистий, рихлий, формує високо крохмалисте зерно 71,5 - 82,6%, білка 6,9-12,1%.
Зубоподібна (indentata Start.) - зерно крупне, сплющене, на верхівці має вм'ятину, роговидний ендосперм розвинений лише на бічних сторонах зерна, вся інша частина борошниста; вміст крохмалю в зерні 68 - 75,5%, білка 9-13,5%.
Основою початка є добре розвинений стрижень циліндричної або слабоконусоподібної форми, завдовжки 15-35 см. Маса його становить 15-25% загальної маси початку. У комірках стрижня, які розміщуються поздовжніми рядами, розміщуються попарно колоски з жіночими квітками
Колоски початку мають м'ясисті (при висиханні - шкірясті) колоскові луски та ніжні тонкі - квіткові. У кожному колоску знаходиться дві квітки, але утворює зернівку лише одна - верхня, друга, нижня - безплідна. Розміщені попарно колоски формують дві зернівки, тому початки мають парну кількість рядів зерен - від 8 до 24 і більше. Нормально розвинені жіночі квітки мають сформовані маточки, які складаються із зав'язі, довгого (до 40-50 см) ниткоподібного стовпчика і приймочки.
Плід у кукурудзи - гола зернівка різних розмірів і форми, консистенції та забарвлення.
Серед багатьох факторів навколишнього середовища, що впливають на саму можливість вирощування окремих гібридів кукурудзи у визначених зонах, особливо важливу роль грають тепло і волога, що часто є обмежуючими факторами.
Незважаючи на те, що батьківщиною кукурудзи є тропіки, оптимальною температурою для росту кукурудзи є 24-30°С. Багато хто вважає, що для кукурудзи важливо також, щоб теплими були і ночі, але це не так: у жаркі ночі підвищується випаровування і в такий спосіб зменшується маса сухої речовини накопиченої вдень шляхом фотосинтезу./М.І. Неделькович, П.С. Туз, 2003 р./ Найчастіше кукурудза вирощується в регіонах, де в основний період росту денні температури перевищують 19°С, а нічні температури в середньому складають 13°С. Граничною для кукурудзи є температура 10°С (тобто, при температурі нижче 10°С кукурудза практично припиняє розвиток). Кожен гібрид повинний акумулювати певну суму ефективних температур, щоб досягти визначеної фази розвитку. Фірма «Піонер» у своїх каталогах і описах гібридів, як правило, вказує такі дані у виді сум температур, які необхідно набрати кожному гібридові до настання фази цвітіння і фізіологічної стиглості (вологість зерна 35-40%). Як правило, фізіологічна стиглість настає на 8 тижні (або через 50-57 днів) після запилення.
Другий важливий фактор - волога, її кількість, і, зокрема, розподіл опадів протягом вегетаційного періоду. Оптимальним для кукурудзи вважається 450 - 600 мм опадів за сезон вегетації, розподілених приблизно в такий спосіб:на кожен міліметр води рослини кукурудзи роблять близько 20 кг зерна на гектарі. /В.В. Лихочвор - 2004 р.; С.М. Бугай, 1968 р/.
При хорошому розподілі опадів і достатньої забезпеченості кукурудзи вологою в період з 15 червня по 15 серпня умови її вирощування можна вважати оптимальними. Однак не завжди можна одержати таку кількість опадів за сезон вегетації, тому важливим фактором є волога, накопичена в ґрунті, якої може бути від 50 до 250 мм у метровому шарі, в залежності від структури ґрунту.
Втрати вологи з поверхні ґрунту можуть бути зменшені за рахунок облаштування терас, залишення на поверхні пожнивних залишків або шляхом використання мінімальної обробки ґрунту /Т.В. Адаменко., 2004./. Недостача води на будь-якій стадії розвитку рослини кукурудзи може привести до скорочення врожайності /А.Ф. Кватковський, М. І. Логачов, Г.Л. Філіпов. 1986 р /. У істотні втрати врожаю викликають посуха і високі температури під час запилення.
Ґрунт для вирощування кукурудзи повинний бути родючої, сприятливої структури та багатий поживними речовинами / В.С. Циков, 1984 р /. Ущільнені ґрунти з низькою водопроникністю або з неглибоким орним шаром ґрунти з твердою сланцевою основою приводять до того, що кукурудза формує плоску, що мілко залягає, кореневу систему. Такі рослини не можуть протистояти посусі і легко полягають при сильних вітрах.
Кукурудза може вирощуватись на всіх типах ґрунту, але рекомендується уникати піщаних ґрунтів і ґрунтів з високим рівнем стояння ґрунтових вод. Кукурудза може давати високі врожаї на ґрунтах із рН від 5,6 до 7,5. На ґрунтах із рН нижче 5,6 врожайність істотно знижується, а при рН рівному 4,0 рослини кукурудзи просто не мають шансів вижити.
Кукурудза висуває високі вимоги до наявності легко засвоюваних форм поживних речовин у грунті. Для формування однієї тонни врожаю зерна кукурудза споживає наступну кількість поживних речовин: азот 25 - 30 кг, фосфор 10 - 15 кг, калій 30 - 40 кг, кальцій 6 - 10 кг, магній 6 -10 кг./А.І. Жолобов, 1985 р /.
Таким чином, можна сказати, що в середньому для формування заданого врожаю зерна кукурудзи, рослини повинні мати доступ до наступних кількостей поживних речовин у ґрунті.
Для прийняття зваженого рішення про норми застосування мінеральних або органічних добрив аналіз ґрунту є єдино надійним способом визначення потреби в добривах для одержання планованої врожайності.
кукурудза гібрид селекція
1.2 Основні тенденції виробництва зерна кукурудзи в світі, Україні та Вінницькій області
На даний час доволі швидко в світі зростає врожай кукурудзи. Так у 2010 році показники врожайності в США та країнах ЄС вже перевищували 90 ц/га стверджує Гаркуша О.М.2011 Очевидно, немає країни у світі, де б не вирощувалася хоча б одна зернова культура, що забезпечує необхідний продукт харчування. У 1996-2000 рр. середня площа зернових у світі становила 685 млн. га. Проте, за деякими показниками, в умовах загострення фінансової та економічної кризи існує тенденція до помітного скорочення площ. Так, у 2009 р. зібрані площі зернових у світі становили 694,6 млн га, що на 0,2 млн га менше показника 2008 року (694,8 млн га). Основні країни-експортери зерна утворюють досить обмежене коло, в якому лише окремі виступають з пропозицією двох-трьох видів того чи іншого зерна. Загалом до провідних експортерів можна віднести не більше 20-25 держав, які відіграють певну роль на світовому ринку продовольчого і фуражного зерна. В той же час, більша частина світу обмежується тим, що забезпечує свої власні потреби, а не маючи такої змоги, імпортує зерно з інших країн. Такі країни є переважно покупцями того чи іншого зерна, повідомляють, що кукурудза складає приблизно третину світового виробництва всіх зернових і це - єдина зернова культура яку називають «царицею полів». Кукурудза, у порівняні з іншими зерновими культурами, дає високі врожаї (на рівні 90 - 100ц/га) яких в останні роки досягли в Чилі, Новій Зеландії та США. Найбільші плантації під кукурудзу відводяться в США, Китаї та Бразилії. Обсяги експорту - імпорту, останніми роками становили приблизно 75 млн. тон, з яких близько 60% постачають на ринок США, Аргентина, Китай. Імпортерами кукурудзи є Японія 16,6 млн. тонн, та південна Корея 8,6 млн. тонн. Однак названі вище країни імпортери не є традиційними ринками збуту української кукурудзи. Тому більшим попитом користується сировина з Північної та Південної Америки.
Основними експортерами зернових вже протягом тривалого часу виступають США, країни ЄС, Канада, Австралія, Аргентина і Китай, які забезпечують близько 90% його обігу. Тільки на США припадає більше половини світового експорту зерна.
У структурі міжнародного торговельного обміну зерновими провідне місце належить пшениці, а серед кормового зерна - кукурудзі (60%), ячменю (18%) та сорго (10%). Частка експорту рису в загальному обсязі торгівлі зерном становить лише 6%. Головними постачальниками цієї цінної зернової культури виступають США і Таїланд.
За даними /Рудої О.Л 2009/ ситуація на світовому ринку зерна за період з 2000 року практично не змінилася. Провідні країни-виробники, як і раніше, зберігають усталені позиції щодо обсягів виробництва основних видів зернових культур. За підрахунками, у 10 країнах найбільших виробників зерна зосереджено52,5% усієї посівної площі.
Щодо урожайності зернових культур, то тут безперечним лідером в цілому є Франція, де вона вже перевищує 75 ц. Подібними показниками відзначаються господарства Англії та Німеччини. Понад 50 ц збирають США, Японія, Китай, Угорщина, Чехія. Світові ціни на зернові значною мірою формуються на ринку США, що вважається найбільшим постачальником цього товару і центром біржової торгівлі.
Таблиця 1. Урожайність зернової кукурудзи в Україні та світі, т/га
Країни |
1990 рік |
1995 рік |
2005 рік |
2006 рік |
2007 рік |
2010 рік |
2011 рік |
2012рік |
|
Світ |
3,72 |
3,84 |
4,74 |
4,75 |
4,93 |
4,99 |
5,18 |
6,08 |
|
Україна |
3,83 |
2,92 |
4,31 |
3,76 |
3,89 |
4,55 |
5,02 |
5,50 |
|
США |
7,44 |
7,12 |
9,29 |
9,36 |
9,48 |
9,65 |
10,34 |
9,59 |
|
Франція |
5,95 |
8,00 |
8,06 |
8,70 |
9,68 |
9,44 |
9,11 |
8,81 |
|
Китай |
4,52 |
4,92 |
5,11 |
5,33 |
5,17 |
5,48 |
5,06 |
5,33 |
Аналізуючи світове виробництво, споживання, запаси і торгівлю зерновими за останні роки можна зробити ряд висновків. По-перше, виробництво зернових в світі зросло з 2055,1 млн. т. у 2005/06 МР до 2407,5 млн. т. у 20011/12 МР. По-друге, існує тенденція до збільшення у світовому споживанні зернових із 1948 млн. т. у 2005/06 маркетингових роках до 2190,1 млн. т. у 2011. По-третє, у 2011/12 МР значно збільшилися обсяги світової торгівлі і становили 668 млн. т.
Країни з високими темпами приросту, як правило, нарощують виробництво зерна. Чмирь С.М 2009. Наприклад, Бангладеш збільшив виробництво зерна на 10 млн. т. або майже на третину. Водночас Австралія, після надзвичайно важкого 2012 р., знову відновила обсяг зерна майже на рівні попередніх років, виробляючи його близько 2 т. на душу населення. Значно додала в обсягах виробництва Бразилія та інші країни, а знизили показники виробництва Австрія та Болгарія. Особливо несприятливим для європейських країн видався 2010 р. Так, у Франції було зібрано зерна на 101 млн. т., в Румунії - на 65 млн т, в Україні -23.0 млн. т. При цьому по вирощуванні зернових культур найбільша частка належить кукурудзі - 36,3%, пшениці - 30,3%, рису - 19,8% та ячменю - 6,5%… Зерновий сектор України є стратегічною галуззю економіки держави, що визначає обсяги пропозиції та вартість основних видів продовольства для населення країни, зокрема продуктів переробки зерна і продукції тваринництва, формує істотну частку доходів сільськогосподарських виробників, визначає стан і тенденції розвитку сільських територій, формує валютні доходи держави за рахунок експорту. Зернова галузь є базою та джерелом сталого розвитку більшості галузей агропромислового комплексу та основою аграрного експорту. Протягом останніх декількох років по більшості зернових культур спостерігається зменшення показників урожайності та валового збору. За даними Державного комітету статистики України урожайність зернових та зернобобових у 2004 році становила 28,3 ц/га, у 2005 - 26,0 ц/га, у 2006 - 24,1 ц/га. Урожайність пшениці у 2004 році становила 31,7 ц/га, у 2005 - 28,5 ц/га, у 2006 - 25,3 ц/га.
Для порівняння, у 1990 році урожайність зернових та зернобобових в Україні становила 35,1 ц/га, пшениці - 40,2 ц/га. Урожайність зернових в країнах, які є постачальниками зерна на світовий ринок, за оцінками Департаменту сільського господарства США, у 2006 році становила: у Європейському Союзі - 48,7 ц/га, у США - 63,8 ц/га / І.В. Бойко 2008/.
Таблиця 2. Урожайність зерна кукурудзи в розрізі регіонів України, т/га
Рейтингове місце за урожайністю |
Область |
2008 рік |
2009 рік |
2010 рік |
2011 рік |
2012 рік |
Середнє за 2008-2012 роки |
|
1 |
Житомирська |
6,72 |
6,64 |
5,07 |
6,92 |
6,23 |
6,32 |
|
2 |
Волинська |
5,22 |
6,11 |
6,01 |
6,19 |
6,08 |
5,92 |
|
3 |
Київська |
5,66 |
5,69 |
5,29 |
6,35 |
5,43 |
5,68 |
|
4 |
Черкаська |
5,33 |
4,94 |
5,33 |
6,94 |
5,71 |
5,65 |
|
5 |
Хмельницька |
4,22 |
5,15 |
5,18 |
5,95 |
5,95 |
5,29 |
|
6 |
Львівська |
4,50 |
5,08 |
6,18 |
5,38 |
5,22 |
5,27 |
|
7 |
Вінницька |
4,60 |
3,56 |
5,43 |
5,81 |
6,39 |
5,16 |
|
8 |
Рівненська |
4,08 |
5,46 |
5,91 |
4,79 |
4,88 |
5,02 |
|
9 |
Полтавська |
4,08 |
4,72 |
5,68 |
5,90 |
4,38 |
4,95 |
|
10 |
Чернівецька |
4,62 |
4,77 |
5,09 |
4,75 |
5,23 |
4,89 |
|
11 |
Тернопільська |
3,80 |
4,68 |
5,28 |
5,38 |
5,26 |
4,88 |
|
12 |
Чернігівська |
67 |
5,12 |
4,93 |
5,16 |
3,88 |
4,75 |
|
13 |
Закарпатська |
4,49 |
4,57 |
4,65 |
4,67 |
4,53 |
4,58 |
|
14 |
Івано-Франківська |
3,89 |
4,14 |
4,54 |
5,00 |
4,77 |
4,47 |
|
15 |
Кіровоградська |
3,98 |
2,52 |
5,30 |
4,70 |
4,75 |
4,25 |
|
16 |
Сумська |
3,57 |
3,80 |
4,93 |
5,25 |
3,49 |
4,21 |
|
17 |
Харківська |
2,78 |
3,66 |
3,79 |
3,55 |
2,60 |
3,28 |
|
18 |
Миколаївська |
2,81 |
1,53 |
2,83 |
3,92 |
4,32 |
3,08 |
|
19 |
Дніпропетровська |
2,64 |
2,20 |
3,49 |
3,11 |
3,04 |
2,90 |
|
20 |
Одеська |
2,27 |
1,10 |
3,21 |
2,73 |
4,10 |
2,68 |
|
21 |
Запорізька |
2,13 |
1,31 |
2,80 |
2,61 |
3,11 |
2,39 |
|
22 |
Донецька |
2,62 |
1,38 |
2,82 |
2,83 |
2,14 |
2,36 |
|
23 |
Луганська |
2,51 |
2,42 |
2,43 |
1,93 |
1,74 |
2,21 |
|
24 |
АР Крим (зрош.) |
5,92 |
6,19 |
7,69 |
8,81 |
8,04 |
7,33 |
|
25 |
Херсонська (зрош.) |
3,87 |
4,13 |
5,99 |
5,46 |
5,29 |
4,95 |
З даних таблиці 2 видно що урожайність зерна кукурудзи з 2008 по 2012 рік зросла в середньому по областях від 5 до 30 центнерів з га це свідчить про значне поліпшення умов при вирощуванні із застосування інтегрованого захисту рослин і зменшенні втрати при збиранні врожаю. Прослідковується така закономірність що при застосуванні зрошення в умовах Херсонської області та АР Крим урожайність зросла до 30 ц/га за період з 2008 по 2012 роки.
Роль України на світовому ринку кукурудзи стає все більш вагомою. Останніми роками наша країна знаходиться у п'ятірці найбільших світових виробників культури. Українська продукція має великий світовий попит у зв'язку з порівняно меншими цінами і досить вдалим географічним розташуванням відносно основних країн-імпортерів. У той же час, коли вітчизняним аграріям удалося успішно збільшити удвічі національне виробництво кукурудзи (з 11 млн т у 2010 році до 21,8 млн т у 2011), торговельно-експортні компанії нарощують експортні поставки цієї зернової, довівши об'єми щомісячних відвантажень до 1,8 млн тонн, /Саблук Р.П. Шпикуляк О.Г 2008.Іванилова О.А 2011/. ….У період з жовтня-березня Україна експортувала в 3,5 разу більше кукурудзи, ніж торік. З потенціалом експорту на рівні 13-14 млн т, Україна займе друге місце серед країн експортерів. Такий же об'єм, за даними за лютий поточного року, буде експортований з Аргентини, традиційно другої після США країни-експортера. Світовий підвищений попит сприяє зростанню цін на кукурудзу на внутрішньому ринку України. Така позитивна тенденція повинна тривати до квітня-травня, коли буде визначений рівень посівних площ під кукурудзою майбутнього урожаю у США, Євросоюзі, Україні і Китаї.www.apk-inform.com
За прогнозами на маркетинговий рік, ситуація з посівами кукурудзи в Україні може скластися украй цікаво. З одного боку, у зв'язку з досить великими втратами озимини, внаслідок посушливої осені і лютих морозів у зимовий період, прогнози з пересівання весною коливається у межах від 3 до 3,5 млн. га.
Хроменко А.С., Чучмій Н.П. 1991, вказують що, до Реєстру сортів рослин України на 2002 рік було занесено 237 гібридів і 3 сорти, з них 104 або 43,3% української селекції. Найбільший внесок у розвиток методів селекції і створення високоврожайних гібридів кукурудзи зробили: інститут кукурудзи УААН в районуванні 42 гібриди, Селекційно-генетичний інститут 17 гібридів, Черкаська державна сільськогосподарська дослідна станція разом з Інститутом фізіології рослин та генетики НАН України, Уманською сільськогосподарською академією та іншими селекційними закладами 21 гібрид. Селекційно-генетичним інститутом та Інститутом кукурудзи, виведені і рекомендовані у виробництво нові гібриди. На даний час в Реєстрі сортів рослин України на 2012рік було зареєстровано 526 гібридів кукурудзи.
/Грушка Я. 1965/ повідомляє що за врожайністю та кормовою оцінкою кукурудза перевищує інші зернофуражні культури, дає найдешевший і дуже поживний корм, як у вигляді зерна так і у вигляді зеленої маси. Калорійність 1 кг. зерна кукурудзи складає 13818 Дж тоді як 1 кг вівса - 9072Дж… /Чучмій І.П., Подолян В.Г.1991/ вказують, що застосування у Лісостепу України пізньостиглих гібридів кукурудзи, дозволяє підвищити валові збори зерна на 20-23%, а за рахунок підживлення на 15 - 20%,
Пізньостиглі сорти в Лісостепу навіть без удобрення дають не менший врожай ніж у степу разом з поливом. При посіві у другій половині квітні пізньостигла кукурудза досягає повної фази стиглості не пізніше кінця вересня.
На вдосконалення технології вирощування кукурудзи, як одного із головних факторів підвищення її врожайності, вказують /Даниленко Ю.П., Любименко Т.А, Неделькович М.1996./ вони вважають, що в ній мають органічно поєднуватись: якісний обробіток, оптимальна кількість добрив, гербіциди, високопродуктивні для зони вирощування сорти та гібриди.
Питання удобрення кукурудзи вивчали Макаров Р.Ф., Архипова В.В., Слюдєєв Ю.А., Стулін А.Ф., Пестряков А.М., Кузьменко Ю., Антулін Д.А., Саямін Л.Н., 1989 Калічкін В.К., Антулін Д.А., Саямін Л.Н., 1996 Шушаріна Л.Т., Агафонов Є.В., Батаков А.А., Шлапак В.І.1991 і рекомендують агротехніку, що включає: оранку на глибину (23-25 см) залежно від структури грунту та погодних умов. Останніми роками рекомендується технологія мінімального обробітку грунту в якій не передбачено вирівнювання грунту після оранки. Передпосівна підготовка грунту проводиться на глибину посіву для формування ложа для насіння. Добрива вносяться під запланований урожай і розподіляються: основне - під оранку - (50%), - при посіві - 25%, при догляді (підживлення 1 або 2) -25%……. А також технологія вирощування кукурудзи повинна бути направлена на максимальне знищення бур`янів, тому догляд за посівами включає 1-2 рихлення міжрядь, що проводяться з метою покращення аерації грунту, знищення бур`янів та двохразового підживлення. Питання впливу рівня забур`яненості посівів кукурудзи на її продуктивність та методи захисту її від впливу бур`янів вивчали Подгорнов Є.В., Халтурін А.Б., Панфілов А.Е., Жеребко В.М1991. Боротьба з забур`яненістю посівів кукурудзи проводиться не лише механічним способом, а й за допомогою гербіцидів, які рекомендується вносити під час догляду за посівами.
Для зони нестійкого та недостатнього зволоження правобережного Лісостепу України строки висіву та густота посіву кукурудзи набувають вирішального значення,/Агафонов Н.М.1996/ вважає, що висів необхідно проводити з таким розрахунком, щоб максимально використати весняно-зимові запаси вологи і при температурі грунту на глибині 4-6 см. +8-10°C.
Ряд авторів Агафонов Н.М. Багринцева В.И., Борщ 1990 Т.И., Шарапова И.А. Слюдеев Ю.А.1991 Толорал Т.Р., Малаканова В.П., Барсуков А.В1994. приділяють в своїх дослідженнях значну увагу оптимізації прощі живлення при вирощуванні високих урожаїв кукурудзи, яка мусить диференціюватися в залежності від гібриду, кліматичної зони, особливостей погодних умов, технології.
Обсяги виробництва товарного зерна кукурудзи залежать від розмірів посівних площ, валових зборів та врожайності. У структурі посівів зернових кукурудза займає 13%, а на виробництво насіння припадає 35%. Під впливом грунтово-кліматичних умов в Україні сформувалося регіональне розміщення виробництва культури, стверджує /Анішин Л.В. 2010/. Так, основні посіви кукурудзи зосереджені в районах Степу та Лісостепу. Питома вага площ цієї культури в зоні Степу близько 43%, а в Лісостепу - 35%.
Тенденції, що спостерігаються протягом останніх років у балансі виробництва та використання зерна, є майже незмінними за показником головних напрямів внутрішнього використання: на кормові та продовольчі цілі. Тому для потреб України в найближчий період достатньо 25-27 млн т збіжжя щорічно. вважає /Маслак О. 2009./
Основою АПК Вінниччини та діяльності агровиробників Вінницькій області є рослинництво. А саме, вирощування таких зернових, як пшениця (17%), ячмінь (близько 14%), вирощування цукрових буряків (13%), кукурудза… Сільгосппідприємства Вінницької області - високорозвинені складові вітчизняної економіки. Враховуючи вигідне географічне положення на кордоні з низкою Європейських держав, помірний і м'який клімат, а також розташування на перехресті головних транспортних артерій України, агровиробники Вінниці є одним з головних елементів фундаменту економіки регіону.
Виробництво зерна має стабільну тенденцію до підвищення, Так, у 2011 році у Вінницькій області врожайність склала - 4 млн. 300 тис. тонн зерна, що 1 млн. тонн більше, ніж у минулому році (середня врожайність 51,1 ц/га, що вище, ніж показники за минулий рік, на11ц/га)/В.І. Погорельська, О.Л. Афанащенко2011/… Сільгосппідприємства Вінницької області займають провідне місце у виробництві зернових культур, вирощуванні цукрового буряку, а також займають одне з головних місць у вирощуванні овочів. Кількість виробленої продукції АПК Вінницького регіону складає близько 45% від валового виробництва області і є хорошим фундаментом для розвитку підприємств харчової промисловості.
У Вінницькій області представлені всі види сільського господарства України. Основою АПК Вінниччини та діяльності агровиробників Вінницькій області є рослинництво. А саме, вирощування таких зернових, як пшениця (17%), ячмінь (близько 14%), (13%), кукурудза, Бойко В.І 2007…. Виробництво зерна має стабільну тенденцію до підвищення, Так, у 2008 році у Вінницькій області врожайність склала - 4 млн 300 тис. тонн зерна, що 1 млн. тонн більше, ніж у минулому році (середня врожайність 51,1 ц/га, що вище, ніж показники за минулий рік, на 11 ц/га),/С.Н.Ігнатова 2009./
Таким чином кукурудза є провідною зерновою культурою що займає значне місце в зерновому балансі України та світу. Виняткове значення кукурудзи обумовлено її цінними господарськими та споживчими значеннями, високою врожайністю та значним адаптивним потенціалом до умов середовища.
2. Умови та методи проведення досліджень у СТОВ «Нива»
2.1 Загальна характеристика господарства
Господарство знаходиться в південно-західній частині Вінницької області. Господарство розміщене в Центральній Лісостеповій грунтово-біокліматичній області агроґрунтова підзона Лісостеп, агроґрунтова провінція і під провінція ЛС ІІ Правобережний Центральний високий, провінція Південна. Відстань до обласного центру м. Вінниці 165 км. До районного центру смт. Ямпіль 25 км. В господарстві відіграє головну роль галузь рослинництва. Завдяки інтенсивні системі землеробства в галузі запровадженні високопродуктивні сівозміни з сучасним чергуванням культур а також використовуються проміжні посіви. У системі удобрення максимально широко використовуються місцеві добрива в поєднанні з мінеральними добривами. Відновлення родючості ґрунту проходить за рахунок антропогенного впливу тобто насичення сівозмін бобовими та проміжними посівами а також використання сидератів і місцевих добрив.
Таблиця 3. Структура с-г угідь господарства
Показники |
2010рік |
2011 рік |
2012 рік |
2013рік |
|||||
га |
% |
га |
% |
га |
% |
га |
% |
||
Орна земля, га |
1640 |
77.6 |
1640 |
77.6 |
1640 |
77.6 |
1657 |
78.4 |
|
садок |
17 |
0.8 |
17 |
0.8 |
17 |
0.8 |
- |
- |
|
пасовище |
128 |
6.1 |
128 |
6.1 |
128 |
6.1 |
128 |
6.1 |
|
Присадибний фонд |
328 |
15.5 |
328 |
15.5 |
328 |
15.5 |
328 |
15.5 |
|
всього |
2113 |
100 |
2113 |
100 |
2113 |
100 |
2113 |
100 |
Розглянувши та проаналізувавши структуру с-г угідь СТОВ «Нива» за останні три роки можна побачити що структура землекористування СТОВ «Нива» протягом трьох років не змінювалась, проте в 2013 році було проведено трансформацію угідь і в орну землю господарства додалось 17 га ріллі. Трансформацію угідь було проведено з метою розширення орних земель господарства, причиною трансформації є те що садок в господарстві вже тривалий час не експлуатується та доходів від нього не отримується, а токож в зв'язку з розпаюванням земельних ділянок де на місці саду розміщуються паї жителів сільської громади, тому з метою отримання прибутку та інтенсивного ведення господарської діяльності в СТОВ «Нива» було прийняте рішення на викорчовування саду, удобрення його території за рахунок місцевих органічних добрив та переведення цієї площі в грунтозахистну сівозміну яка буде використовуватись як кормове поле.
Таблиця2. Площа посіву та урожайність основних культур господарства за 2010-2012 роки
Показник |
2010 |
2011 |
2012 |
||||
Культура |
Площа, га |
Урожайність, ц/га |
Площа, га |
Урожайність, ц/га |
Площа, га |
Урожайність, ц/га |
|
Зернові всього |
665 |
- |
643 |
- |
682 |
- |
|
із них: озимі всього |
414 |
59 |
420 |
58 |
422 |
48.5 |
|
в т.ч. оз. пшениця |
345 |
60 |
345 |
60 |
360 |
50 |
|
оз. жито |
17 |
31 |
3 |
30 |
2 |
30 |
|
оз. ячмінь |
72 |
52 |
72 |
50 |
60 |
40 |
|
ярі всього |
223 |
45.5 |
223 |
45.5 |
260 |
45,0 |
|
в т.ч. яр. ячмінь |
70 |
45 |
70 |
45 |
80 |
40 |
|
овес |
15 |
25 |
15 |
25 |
5 |
25 |
|
кукурудза |
75 |
70 |
63 |
70 |
100 |
65 |
|
горох |
70 |
30 |
70 |
30 |
75 |
25 |
|
Технічні всього |
410 |
- |
406 |
- |
320 |
- |
|
соняшник |
150 |
32 |
156 |
30 |
200 |
30 |
|
Оз. ріпак |
100 |
130 |
30 |
- |
|||
соя |
160 |
29 |
120 |
30 |
120 |
24 |
|
Кормові всього |
560 |
- |
576 |
- |
638 |
- |
|
в т.ч. кук. сил. з/м |
230 |
350 |
230 |
350 |
250 |
350 |
|
однор. Трави всього |
60 |
200 |
50 |
200 |
51 |
200 |
|
із них озимі |
35 |
200 |
30 |
200 |
30 |
200 |
|
жито |
25 |
200 |
15 |
200 |
21 |
200 |
|
ярі |
20 |
230 |
20 |
220 |
20 |
220 |
|
овес + вика |
20 |
20 |
20 |
||||
б/р. трави мин. року |
236 |
246 |
248 |
||||
із них на сіно |
110 |
25 |
120 |
25 |
150 |
25 |
|
насіння |
10 |
2 |
30 |
2 |
30 |
1.0 |
|
зелена маса |
136 |
410 |
146 |
420 |
157 |
400 |
|
Посівна площа разом |
1625 |
- |
1625 |
- |
1 640 |
- |
Аналізуючи таблицю 2 слід відмітити, що загальна посівна площа в звітному році збільшилась на 15 га, що свідчить про розширення площі господарства. Що ж до структури посівних площ. то вона суттєво не змінюється впродовж трьох років структура залишалась сталою проте з технічних культур в 2012 році не вирощується озимий ріпак в зв'язку засушливою осінню 2011 року тому щоб уникнути ризиків при вирощуванні ріпак не посіяли. При цьому в 2012 році збільшились площі під зерновими та кормовими культурами. Так, найбільш вагому частку в структурі посівних площ займають зернові і зернобобові, які складають приблизно 37% від всієї площі. Що ж до врожайності в зернових культур то вона залишається сталою в озимих зернових врожайність в середньому за 2010-2011 склала 58.5 ц/га, і в ярих 45.5ц/га для порівняння їх з 2012 роком врожайність була вищою так як вперед вегетації 2012 року випала менша кількість опадів що й спричинило зменшення врожаю не тільки по групі зернових але й технічних та корових культур в цілому. Технічні культури за три роки показали стійку врожайність вона склала приблизно 29.4 ц/га. Про групу кормових культур можна сказати те що вони в супереч погоднім умовам показали стійкий та високий врожай маси. Господарство на 2012 рік розширило площу під вирощуванням кормових культур що свідчить про інтенсивний розвиток галузі тваринництва. Щодо забезпечення господарства посівним матеріалом то господарство забезпечує частину потреби вирощуванням власного посівного матеріалу, так і проводить закупівлю посівного матеріалу як у вітчизняної так і закордонної селекції. Щодо площ розширення орних земель то в господарстві на 2012 рік додатково було приєднано ще 15 га, а також на 2013 рік планується провести трансформацію угідь і перевести 17 га з під садка в орні землі.
2.2 Природно-кліматичні умови
Територія господарства має помірно-континентальний клімат і за основними елементами погоди характерний для підзони нестійкого достатнього зволоження Лісостепу України. За даними метеостанції Ямпіль середньорічна температура повітря становить близько 7,9ОС і значно коливається в окремі роки. Середня кількість опадів за вегетаційний період складає 291,5 мм, але вони нерівномірно…розподіляються в часі.
Вегетаційний період продовжується біля 205 днів, а період активної вегетації сільськогосподарських культур (при температурі вищій за 10ОС) - 160-165днів. Зимовий період характерний частими відлигами, коли температура піднімається до плюс 8-10ОС. Танення снігу починається в першій половині березня. На холодний період року припадає 20-25% річної суми опадів. Початком весняного сезону вважається дата стійкого переходу середньодобової температури повітря через 0ОС - це приблизно 15-20 березня. В першій декаді квітня середньодобова температура повітря долає рубіж +5ОС, а в кінці квітня - плюс 10ОС, але ще в травні спостерігаються заморозки. Початком літа вважають дату переходу середньодобової температури через +15ОС - це десь з середини травня. В окремі роки літом спостерігаються посушливі періоди (високі температури повітря, втрати ґрунтової вологи, бездощів'я). Осінь наступає після переходу середньодобової температури повітря через +10ОС в бік низьких температур. Коли середньодобова температура повітря стає нижчою за +5ОС, то це ознака того, що вегетаційний період завершився. В 2011 році сумарна кількість опадів склала 505 мм, що на 4,7% менше від середньобагаторічної норми, яка складає 514 мм. В квітні, травні і червні кількість опадів порівняно з нормою була меншою відповідно у 4, 2,3 і 2,9 рази, що свідчить про несприятливий початковий період вегетації. Але завдяки ґрунтовим запасам вологи і дещо підвищеним середньодобовим температурам повітря для кукурудзи склалися сприятливі умови для росту і розвитку. В 2012 році сумарна кількість річних опадів досягнула 419 мм, що менше норми, а середньорічна температура була вищою від норми на 0,4ОС.Відносна вологість повітря наближалась до нормативного показника. Але ці погодні умови для кукурудзи виявились гіршими, ніж в попередньому році.
Таблиця 3. Опади та температура повітря в умовах СТОВ «Нива» (в середньому за 2010-2012 рр)
Місяці |
Середньомісячна температура,°С. |
Сума опадів, мм. |
|||||||
сер. багаторічна |
2010 |
2011 |
2012 |
сер. багаторічна |
2010 |
2011 |
2012 |
||
Січень |
- 5,8 |
- 1,4 |
- 2,6 |
- 5,0 |
25 |
22 |
27 |
24 |
|
Лютий |
- 4,8 |
- 0,4 |
- 2,3 |
- 0,7 |
26 |
33 |
36 |
30 |
|
Березень |
- 0,6 |
0,1 |
2,9 |
1,4 |
24 |
40 |
34 |
50 |
|
Квітень |
7,2 |
10,9 |
11,6 |
4,1 |
36 |
36 |
36 |
44 |
|
Травень |
13,6 |
13,4 |
12,1 |
14,9 |
59 |
22 |
37 |
47 |
|
Червень |
17,1 |
18,6 |
18,4 |
17,2 |
64 |
29 |
16 |
22 |
|
Липень |
18,7 |
18,9 |
21,5 |
17,9 |
62 |
49 |
35 |
42 |
|
Серпень |
17,8 |
17,7 |
18,4 |
19,3 |
59 |
46 |
39 |
16 |
|
Вересень |
13,5 |
13,3 |
14,7 |
15,7 |
44 |
45 |
41 |
38 |
|
Жовтень |
7,3 |
7,2 |
7,8 |
7.8 |
41 |
43 |
52 |
32 |
|
Листопад |
1,8 |
- 3,5 |
- 0,2 |
1.2 |
37 |
44 |
70 |
25 |
|
Грудень |
- 2,8 |
-6,1 |
- 1,4 |
- 1,8 |
32 |
74 |
54 |
76 |
|
За рік |
6,9 |
7,5 |
7,8 |
7.9 |
514 |
443 |
505 |
419 |
2.3 Ґрунтово-кліматичні умови
Землекористування господарства розміщене в основному на чорноземах реградованих темно-сірих опідзолених та чорноземах глибоких мало гумусних. За механічним складом пилувато-важкосуглинкові.
Загальна площа землекористування господарства 1640 га
Таблиця 4. Ґрунтовий покрив господарства
Чорноземи реградовані |
874,2 га |
|
Темно-сірі опідзолені |
469,7 га |
|
Чорноземи глибокі малогумусні |
283,7 га |
|
Чорноземи лучні мочалисті |
80,4 га |
|
Чорноземи опідзолені |
53,4 га |
|
Лучні глибокі наносні |
4,5 га |
Аналізуючи таблицю 4 слід відмітити що землекористування господарства розміщене в основному на чорноземах реградованих темно-сірих опідзолених та чорноземах глибоких мало гумусних площі яких наведено в таблиці 4. Чорноземи реградовані характеризуються такими показниками як: гранулометричний склад здебільшого грубопилувато-легкосуглинковий та пилувато-середньосуглинковий. Насиченість їх основами 85-95%.Чорноземи реградовані за площею займають перше місце серед ґрунтів господарства. Термін «реградація» означає поліпшення родючості ґрунту, тобто це пов'язано з підняттям карбонатів з висхідними потоками води по профілю чорноземів опідзолених, вилугованих, а також темно-сірих опідзолених ґрунтів. Темно-сірі опідзолені ґрунти за потенціальною родючістю і відповідно бальною оцінкою незначною мірою відрізняються від чорноземів звичайних. Вміщують 2,5-4% гумусу, потужність гумусового горизонту біля 60 см, характеризуються слабокислою до нейтральної реакцією ґрунтового розчину (рН 5,6-6,8).
Таблиця 5. Агрохімічна характеристика грунтів СТОВ «Нива»
Назва грунту |
Вміст гумусу% |
Сума увібраних основ мг/100г ґрунту |
Кількість увібраних катіонів мг/100г ґрунту |
Кислотність обмінна (рН сольове) |
Вміст елементів живлення в ґрунтах мг. екв на 100г грунту |
||||
Ca2+ |
Mg2+ |
N |
P |
K |
|||||
Темно-сірі опідзолені |
2.7 |
11.1 |
9.1 |
1.9 |
6.2 |
68 |
52 |
71 |
|
Чорноземи реградовані |
2.68 |
11.0 |
9.3 |
1.9 |
5.9 |
71 |
54 |
73 |
|
Чорноземи глибокі малогумусні |
2.76 |
10.9 |
8.9 |
1.8 |
6.0 |
70 |
52 |
72 |
|
Чорноземи опідзолені |
2.8 |
11.2 |
9.1 |
1.9 |
6.1 |
69 |
51 |
70 |
Аналізуючи таблицю 5 слід відмітити що мобілізація й раціональне використання потенційної родючості ґрунтів потребує активізації мікробіологічних процесів, правильного обробітку в поєднанні із заходами поліпшення водного режиму. Основні шляхи його вирішення:раціональні способи обробітку, нагромадження і правильне використання вологи, внесення органічних добрив, поліпшення структури, вирощування високоврожайних культур. В середньому по господарстві вміст гумусу становить 2,3-3,5%, сума увібраних основ - 10-25 мг·екв/100 г. ґрунту, ступінь насиченості основами 75-90%, реакція ґрунтового розчину слабкокисла (рН5,5-6,5). Ступінь забезпеченості ґрунтів поживними речовинами середній. Чорноземи добре насичені кальцієм і магнієм, реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної (рН 6,0. 6,7), в карбонатних рН 6,8. 7,0.
3. Стан та перспективи вирощування кукурудзи на зерно в умовах СТОВ «Нива» с. Безводне Ямпільського р-н
3.1 Стан виробництва кукурудзи в умовах господарства
В Україні посівна площа кукурудзи на зерно становить 3,8 млн. га, а валовий збір зерна - 7.4 млн. т., при врожайності біля 43,0 ц/га, а в найбільш сприятливих для її вирощування районах до 60ц/га. /Зайцев О., Ковальов В. 2012/. На сучасному етапі перед виробниками сільськогосподарської продукції в Україні стоїть завдання значного підвищення продуктивності зернової кукурудзи для потреб народного господарства. Вирішити це питання можливо при застосуванні високоурожайних гібридів, передових енергозберігаючих технологій, насіння високої якості, тощо. Кліматичні умови та грунти України достатньою мірою відповідають біологічним потребам кукурудзи, тому, за умов застосування сучасних технологій вирощування та високопродуктивних гібридів, урожайність зерна може сягати 80-100 ц/ га, що зробить цю культуру провідною за рентабельністю в Україні. /Худолій Л. М 1997/………………………………………………. На даний час в господарстві спостерігається стійке збільшення посівних площ під посівами кукурудзи на зерно та силос. Це пов'язано з ти що кукурудза займає важливе місце як зерновому так і кормовому балансі Стимулює господарство до розширення площ під кукурудзою висока прибутковість даної зернової культури.
За останні п'ять років рентабельність кукурудзи в середньому склала 25%, тоді як по пшениці і ячменю цей показник оцінюється в 10-15%», Висока врожайність кукурудзи робить її найменш чутливою серед зернових культур до затрат на вирощування одинці продукції./ Лосіцька Т.І., Бойко В.І.2000/. Виробництво зерна - головне завдання сільськогосподарського виробництва. У вирішенні цього завдання значне місце належить кукурудзі. Кукурудза - культура необмежених можливостей як у продуктивності, так і у використанні.
Зарубіжні фірми пропонують насіння різних за стиглістю та продуктивністю гібридів, які потребують глибокого і детального вивчення в нових умовах вирощування та рекомендації найбільш продуктивних у виробництво. Компанія «Піонер» щорічно проводить в господарствах різних кліматичних зон України вирощування різних за стиглістю, офіційно зареєстрованих, гібридів кукурудзи, а компанія «Дюпон» забезпечує захист цих посівів засобами власного виробництва. /Сайко В.Ф. 1997/Аналізуючи стан зернового господарства необхідно виявити фактори, які не тільки стримують підвищення темпів зростання виробництва зерна, а й завдають шкоди під час його збереження, переробки і використання./ Ткаліч Ю.І.2012/
Таблиця 6. Площа посіву та урожайність кукурудзи в умовах господарства
Показники |
2010 рік |
2011 рік |
2012 рік |
В середньому |
|
Площа посіву, га |
274 |
293 |
350 |
305.6 |
|
в т.ч. на зерно |
50 |
75 |
100 |
75 |
|
На силос |
224 |
230 |
250 |
234.6 |
|
Урожайність ц/га в т.ч на зерно |
72.5 |
70.3 |
65.7 |
69.5 |
|
Силос і з/м |
360 |
352 |
349 |
353.6 |
З даних таблиці 6 слід відмітити, що загальна посівна площа кукурудзи на на 2010 рік складала 274 га та в 2012 році 350 га що свідчить про позитивну динаміку зростання посівних площ кукурудзи та зернових в цілому збільшення посівної площі в 2012 році з попередніми роками були такими у 2011 році площа посіву зросла на 19 га в порівнянні з 2010 а в 2012 вона перевищила площу посіву 2011 року на 57 га. Причиною збільшення посіву кукурудзи в господарстві є кілька, першою є те що кукурудза суттєво збільшує валові збори в цілому по господарстві, друга на вирощування зменшуються витрати в порівнянні з іншими зерновими культурами, третє кукурудза забезпечує галузь тваринництва високо концентрованими кормами, покращує агротехніку вирощування наступних культур сівозміни а токож є хорошим попередником під наступні культури.
В умовах нестійкого зволоження південної частини Лісостепу України лімітуючим фактором при вирощуванні рослин є кількість опадів, які на протязі вегетаційного періоду розподіляються, як правило, нерівномірно. Тому необхідно підбирати такі гібриди кукурудзи які характеризуються високою урожайністю, різною тривалістю вегетаційного періоду, пластичністю, яка забезпечує високий рівень пристосованості до умов середовища, стійкістю до вилягання, посухостійкістю, стійкістю до хвороб і шкідників та високими темпами віддачі вологи при достиганні. Сучасні гібриди кукурудзи ранньостиглих та середньоранніх груп як за достатньо сприятливих, так і посушливих умов мало поступаються за врожайністю зерна більш пізньостиглим гібридам, або навіть їх перевищують. За передзбиральною вологістю вони токож переважають пізньостиглих що є важливим щодо додаткових витрат на осушування зерна. /Луканьов І. 1998/
Високі валові збори з мінімальними затратами можна одержати, якщо в господарстві вирощувати декілька гібридів з різною тривалістю вегетаційного періоду, пристосованих до умов господарства та інших факторів. При цьому виникає можливість зниження напруженості під час догляду та збирання кукурудзи. За будь-яких обставин при формуванні гібридного складу посівів необхідно вивчити характеристику гібридів та одержати консультацію регіональних представників відповідних ком...
Подобные документы
Біологічні особливості та вимоги щодо вирощування кукурудзи. Морфо-біологічні та фізіолого-біохімічні показники сортів і гібридів цукрової кукурудзи. Оцінка їх ураженості інфекційними хворобами. Економічна ефективність вирощування нових гібридів.
курсовая работа [98,6 K], добавлен 13.02.2012Роль гібридів у продуктивності кукурудзи. Технології вирощування й дослідження росту і розвитку гібридів кукурудзи. Формування біомаси у пізньостиглих гібридів кукурудзи. Фотосинтетична продуктивність. Продуктивність гібридів кукурудзи. Урожайність.
дипломная работа [107,7 K], добавлен 17.01.2008Агрометеорологічні умови господарства Елітне. Оцінка самозапилених ліній кукурудзи за морфобіологічними ознаками, тривалістю вегетаційного періоду. Створення ліній та оцінка середньоранніх і ранньостиглих гібридів з низькою збиральною вологістю зерна.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 20.12.2011Напрямки селекційної роботи з культурами сільськогосподарських рослин. Практичне використання ефекту гетерозису в селекції кукурудзи. Типи гібридів у виробництві. Досягнення селекції, проблеми та перспективи. Особливості насінництва гідридів кукурудзи.
курсовая работа [73,7 K], добавлен 29.11.2011Народногосподарське значення, розвиток та розміщення виробництва соняшнику в Україні. Економічна ефективність виробництва соняшнику, її показники та методика визначення. Природно-економічні умови та спеціалізація господарства. Динаміка посівних площ.
дипломная работа [203,9 K], добавлен 08.12.2008Кукурудза як один із видів зерна для виробництва концентрованих кормів у тваринництві та сировина для виробництва біоетанолу. Структура світового експорту кукурудзи. Динаміка посівних площ кукурудзи в Україні порівняно з іншими зерновими культурами.
презентация [2,2 M], добавлен 19.05.2019Аналіз господарських і грунтово-кліматичних умов вирощування кукурудзи на силос в ТОВ "Агро-Нордік". Технологія вирощування, оцінка рівня виробництва кукурудзи на силос і пошуки резервів для його раціоналізації. Проект виробництва кукурудзи на силос.
курсовая работа [3,3 M], добавлен 19.11.2010Продуктивність рослин та фітосанітарний стан посівів кукурудзи за різного розміщення її в сівозміні. Біологічна характеристика кукурудзи. Забур’яненість посівів кукурудзи залежно від попередників. Урожайність кукурудзи після різних попередників.
дипломная работа [47,5 K], добавлен 17.01.2008Господарсько–економічна характеристика КООП "Мрія"; грунтові та кліматичні умови господарства. Ознайомлення із технологією вирощування сортів та гібридів сільськогосподарських культур на насінницьких посівах. Збирання, використання посівного матеріалу.
курсовая работа [143,5 K], добавлен 28.10.2014Технічна база по виробництву сої та кукурудзи і організація планування виробництва. Інноваційні процеси при виробництві продукції рослинництва. Економічна ефективність виробництва продукції в СФГ "Вікторія". Шляхи зниження собівартості продукції.
курсовая работа [50,0 K], добавлен 23.05.2017Бізнес-планування вирощування кукурудзи на зерно. Природно-економічна характеристика господарства. Організаційна структура підприємства та спеціалізація його виробництва. Аналіз плану доходів і витрат. Маркетингове дослідження ринку. Страхування врожаю.
курсовая работа [104,4 K], добавлен 18.12.2013Біологічні особливості, можливості рекомендованих сортів кукурудзи, їх ботанічні характеристики. Підвиди, сорти, різновиди кукурудзи. Оцінка кліматичних і ґрунтових умов господарства. Обґрунтування технології вирощування запланованої урожайності.
курсовая работа [54,5 K], добавлен 28.10.2010Народногосподарське значення виробництва соняшника. Тенденції розвитку ринку соняшника в Україні. Економічна ефективність виробництва соняшнику, її показники, методика визначення. Умови і рівень розвитку сільськогосподарського виробництва в господарстві.
дипломная работа [176,5 K], добавлен 15.12.2013Розташування і напрямок господарської діяльності СВК "Надія". Виробничо-технічне забезпечення господарства. Послідовність операцій при збиранні кукурудзи комбайном. Агротехніка збирання кукурудзи. Заходи технічного обслуговування сільгосптехніки.
дипломная работа [3,1 M], добавлен 20.06.2010Біологічні особливості кукурудзи, можливості рекомендованих сортів. Оцінка ґрунтово-кліматичних умов вирощування. Обґрунтування технології вирощування кукурудзи. Строки, способи та глибина сівби. Догляд за посівами. Збирання врожаю і первинна обробка.
курсовая работа [51,3 K], добавлен 06.04.2014Розвиток овочівництва та сегменти ринків овочів в Україні. Природно-кліматичні та економічні умови сільськогосподарського виробництва. Економічна ефективність овочівництва. Виробництво овочів відритого і закритого грунту. Динаміка виробництва овочів.
магистерская работа [125,6 K], добавлен 12.05.2009Досліди з вивченням впливу ширини міжрядь та густоти посіву на продуктивність кукурудзи на зерно у віддалених грунтово-кліматичних умовах, ріст, розвиток і формування продуктивності рослин кукурудзи. Фенологічні спостереження за ходом росту кукурудзи.
дипломная работа [1,4 M], добавлен 17.01.2008Технологія вирощування і селекції озимої пшениці. Стан і перспектива виробництва продукції сільськогосподарської культури, використання її сортових ресурсів. Характеристика зовнішніх умов вирощування, основні напрямки селекції нових сортів культури.
курсовая работа [751,7 K], добавлен 29.11.2010Теорія і практика світового виробництва зерна. Організаційно-економічна характеристика господарства. Склад і структура сільськогосподарських угідь. Структура товарної продукції господарства. Організація і економічна ефективність виробництва зерна.
курсовая работа [43,2 K], добавлен 12.01.2010Шляхи підвищення врожаю, зменшення витрат палива, збільшення продуктивності агрегатів для вирощування та збирання кукурудзи. Аналіз технології і техніко-економічних показників вирощування культури. Застосування нових гібридів, сучасного комплексу машин.
дипломная работа [101,6 K], добавлен 26.05.2010