Інноваційно-інвестиційне забезпечення ефективної діяльності сільськогосподарських підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національного університету біоресурсів і природокористування України

ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

В.В. Харченко, Г.А. Харченко

Анотація

Стаття присвячена дослідженню сучасного інноваційного та інвестиційного забезпечення ефективної діяльності аграрних формувань. Проаналізовано динаміку прямих іноземних та капітальних інвестицій у вітчизняне сільське господарство. Визначено зовнішніх інвесторів вітчизняного сільського господарства. Здійснено аналіз основних причин, які стримують розвиток інноваційно-інвестиційного забезпечення сільськогосподарських підприємств. Систематизовано основні види інновацій, які впроваджуються в аграрних підприємствах.

Також виокремлено основні складові системи впровадження інновацій в сільське господарство. На підставі проведеного дослідження було запропоновано заходи щодо підвищення інноваційно-інвестиційної діяльності вітчизняних сільськогосподарських підприємств. Крім того, у статті доведено, що передумовою активізації інноваційних процесів в сільськогосподарських підприємствах є формування кластерів, що дозволить підвищити якість та рівень конкурентоспроможності агропродовольчої продукції вітчизняних аграрних формувань.

Ключові слова: інвестиції, капітальні інвестиції, інновації, ефективність, сільськогосподарське підприємство.

Постановка проблеми. Нині важливою умовою забезпечення ефективного розвитку сільськогосподарських підприємств є зміцнення їх інноваційно-інвестиційного потенціалу, що сприятиме виробництву якісної та конкурентоспроможної продукції; технічному та технологічному переозброєнню галузі; підвищенню ефективності управління інноваціями та інвестиціями в аграрній сфері та забезпечення продовольчої безпеки країни. Вітчизняні сільськогосподарські підприємства мають потенційні можливості для збільшення виробництва сільськогосподарської продукції та нарощування зовнішньоекономічного потенціалу, що вимагає постійного залучення інвестицій.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання щодо теоретичних та практичних засад інноваційно-інвестиційного забезпечення ефективної діяльності сільськогосподарських підприємств стали предметом дослідження багатьох вчених-економістів, зокрема, І.О. Бланка, О.Д. Гудзинського, О.І. Дація, Л.І. Курило, О.Ю. Єрмакова, М.І. Кісіля, Ю.О. Лупенка, Б.В. Погріщука, О.Г. Шпикуляка та ін. Разом із тим, враховуючи численні дослідження науковців, питання активізації інноваційної та інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств залишаються актуальними і потребують подальшого аналізу.

Метою даної статті є аналіз динаміки інноваційно-інвестиційного забезпечення ефективної діяльності аграрного підприємництва, визначення основних напрямів та перспективних шляхів впровадження інновацій в сільськогосподарські підприємства.

Виклад основного матеріалу. Зауважимо, що нинішні реалії сьогодення та несприятливий бізнес-клімат є одним з основних чинників, що негативно впливає на обсяг надходження інвестицій в Україну. Відповідно до рейтингової оцінки, що була здійснена Світовим банком, Україна посіла 142 місце з 183 країн світу щодо рівня інвестиційної привабливості [2; 8].

Разом з тим слід відмітити, що за останні роки спостерігається нестійке надходження інвестицій у галузь вітчизняного сільського господарства про що свідчать дані (табл. 1).

Таблиця 1. Прямі іноземні інвестиції в економіку України станом на початок року, млн дол.

Джерело: сформовано за даними Головного управління статистики України

За даними Держкомстату, на кінець 2014 р. прямі іноземні інвестиції в аграрний сектор України складали 594,1 млн дол США. Це майже в 2,7 рази більше порівняно з аналогічним терміном у 2005 р. Аналіз засвідчив, що їх обсяг зріс більше ніж у 10 раз за останні 10 років. Проте не дивлячись на позитивне зростання, рівень іноземних інвестицій у галузь сільського господарства, їх обсяг залишається на досить низькому рівні (близько 2 % від загального обсягу). Зрозуміло, що такого обсягу інвестицій є недостатньо для здійснення ефективного сільськогосподарського виробництва та достатнього рівня ресурсного потенціалу.

Нині попит на продукти харчування по всьому світу стрімко зростає при одночасному зменшенні площ посіву під продовольчими культурами. За таких умов Україна має відносно високу інвестиційну привабливість. Надходження прямих іноземних інвестицій з різних країн світу у вітчизняне сільське господарство на початок 2013 та 2014 рр. у відсотках до загального обсягу показано на рис. 1. Так, найбільші інвестиційні надходження останніми роками були з Кіпру.

Рис. 1. Розподіл прямих інвестицій (акціонерного капіталу) в Україну за основними країнами-інвесторами (у % до загального обсягу)

Джерело: сформовано за даними Головного управління статистики України

Встановлено, що на початок 2014 р. основними інвесторами України були такі країни, як Кіпр - 19,036 млрд. дол., Німеччина - 6,292 млрд дол., Нідерланди - 5,562 млрд. дол., Російська Федерація - 4,287 млрд дол., Австрія - 3,258 млрд. дол., Великобританія - 2,714 млрд дол., Британські Віргінські Острови - 2,494 млрд дол., Франція - 1,826 млрд. дол., Швейцарія - 1,325 млрд дол., та Італія - 1,268 млрд дол. На перелічені країни припадає близько 80 відсотків від загального обсягу прямих інвестицій.

У розвиток підприємств сільського, лісового та рибного господарства на кінець 2014 р. вкладено 594,1 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій. Це складає 1,3 % від загального обсягу прямих іноземних інвестицій в Україні. На підприємствах з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів сконцентровано 2732,4 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій або 6,0% їх загального обсягу.

Зауважимо, що з кожним роком обсяг прямих іноземних інвестицій має тенденцію до зменшення. Це пояснюється тим, що переважна більшість іноземних інвесторів все ще не здійснюють капітальних вкладень у вітчизняний аграрний сектор. Причинами цього є недосконала законодавча база, високі ризики та невизначеність ринкового середовища, недотримання вітчизняними сільськогосподарськими товаровиробниками договірних зобов'язань, а також іншими чинниками, що впливають на формування інвестиційного клімату.

На жаль, зменшення обсягу залучених інвестицій спостерігалося не тільки в сільському господарстві. Загальні темпи їх скорочення в економіці держави були дещо нижчими у відсотковому значенні (близько 21%), проте частка аграрного сектору в загальній структурі іноземних інвестицій скоротилася на 0,1 пункт до 1,3 %.

Аналіз рис. 2, переконливо свідчить, що динаміка надходжень інвестицій в основний капітал сільськогосподарських підприємств останніми роками майже не змінилася. Також не відбулося значного зростання обсягу інвестицій і в інших галузях, що свідчить про нестабільну політичну та економічну ситуацію в країні.

Рис. 2 Динаміка капітальних інвестицій в економіку України та у сільське, лісове та рибне господарство, млн. грн.

Джерело: розрахунки авторів, сформовано за даними Головного управління статистики України

Проведені дослідження дозволили встановити, що власні грошові кошти є основним джерелом надходження інвестицій в основний капітал вітчизняних аграрних формувань. Так, за період 2010-2014 рр. частка власних грошових коштів складала близько 60 %. При цьому в 2010 р. відбулося зростання з 23,1 % до 30,1 % у 2014 р. питомої ваги банківських кредитів, що є джерелом позиченого фінансування. Це обґрунтовується зростанням наданих пільгових кредитів вітчизняним аграрним формуванням із частковою компенсацією відсоткової ставки на 20 % пунктів за аналізований період у загальній структурі всіх кредитів, що надані агроформуванням [2; 8; 11].

Підвищення рівня інноваційно-інвестиційного забезпечення ефективної діяльності сільськогосподарських підприємств сприяє підвищенню обсягів виробництва аграрної продукції та покращенню її якості, отриманню конкурентних переваг, зростанню ефективності галузі, а також підвищенню продовольчої безпеки країни. Формування можливостей здійснення інвестиційної діяльності підприємств відбувається за рахунок різних ресурсів, проте основним джерелом фінансування інвестицій в основний капітал у сільськогосподарських підприємствах України є власні кошти, які одержані у результаті господарської діяльності та за рахунок амортизаційних відрахувань. Саме власні інвестиційні ресурсів через прибуткову господарську діяльності є стабільним джерелом і передумовою інвестиційного процесу (табл. 2).

Аналіз динаміки ефективності інвестиційного забезпечення сільського господарства України засвідчили зростання переважної більшості показників. Так, в 2014 році рівень прибутку аграрних формувань істотно зріс, хоча розмір посівної площі останніми роками майже не збільшився. Також прослідковується тенденція щодо зменшення кількості працівників, що задіяні в галузі сільського господарства при одночасному зростанні продуктивності праці.

Таблиця 2. Динаміка ефективності інвестиційного забезпечення сільського господарства України

Джерело: розраховано за даними Державної служби статистики України

Варто погодитися з думкою С.М. Кваші який у своїй науковій праці зазначає, що доцільно створити диференційований підхід щодо вибору форм зовнішньоекономічної інвестиційної діяльності, а також формування привабливого режиму інвестування шляхом створення спільних підприємств. Також важливо зберегти складові механізму, що сприяють ефективній зовнішньоекономічній діяльності та наповнюють її новим якісним змістом [4].

Власні та позичені грошові кошти є основними джерелами щодо здійснення фінансування інвестиційної діяльності вітчизняних аграрних формувань. При цьому інноваційна діяльність виступає важливим чинником ефективного забезпечення економічного розвитку.

Як зазначає О.Г. Шпикуляк, підґрунтям інноваційного процесу в галузі сільського господарства є нова науково-обґрунтована ідея, яка під час інноваційного процесу детально розробляється, проходить технічну апробацію та впроваджується у виробничий процес. Також в ринкових умовах критерієм успіху інноваційного процесу є суспільна потреба та вагомість даних результатів. Отже, інновація повинна бути не тільки запропонована, але й успішно впроваджена в ринкових умовах [10].

Зауважимо, що підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва має базуватися на забезпеченні відтворення матеріально-технічної бази сільськогосподарських товаровиробників, яке базується на широкомасштабному використанні новітніх наукових досягнень у сфері технології та організації виробництва з метою збільшення обсягів і поліпшення якості продукції.

Можливості використання інновацій сільськогосподарськими підприємствами досить обмежені внаслідок впливу багатьох чинників [1; 3; 6]: дефіцит фінансових ресурсів; різке підвищення цін на нові засоби виробництва; відсутність регулятивних механізмів, що сприяють поширенню застосування інновацій у сільському господарстві.

Дослідження наукових джерел дозволило виділити чотири основні напрями інновацій такі як: селекційно-генетичні, виробничо-технологічні, організаційно-управлінські, економіко-соціо-екологічні [9] (рис. 3). Варто зазначити, що основними складовими системи впровадження інновацій в сільське господарство є економічне, правове, інформаційне та технологічне забезпечення.

Встановлено, що важливе значення щодо ефективної діяльності сільськогосподарських підприємств на інноваційній основі займає впровадження сучасних технологій виробництва рослинницької та тваринницької продукції. Так, у 2014 р. було запроваджено у використання тваринницьких приміщень для 10,5 тис. скотомісць для великої рогатої худоби. Це на 38 % більше, ніж у попередньому році, 15,5 тис. місць для свиней, що перевищує аналогічний показник попереднього року більше, ніж у 16 разів. Завдяки впровадженню новітніх технологій, збільшився обсяг зрошуваних земель, який у 2014 р. становив 3,7 тис. га. (табл. 3).

Рис. 3. Класифікація типів інновацій у сільськогосподарських підприємствах

Джерело: сформовано авторами на основі систематизації матеріалів досліджень [8; 9]

Таблиця 3. Введення в дію окремих об'єктів сільськогосподарського призначення та потужностей харчової промисловості в Україні

Джерело: сформовано за даними Державної служби статистики України.

Загалом, слід зауважити, що в Україні у 2014 році розробкою і використанням високих технологій та об'єктів права інтелектуальної власності займалися 1657 підприємств і організацій. Значна частина з них відноситься до промислових підприємств. Високі технології у 2014 році створювали більше 200 сільськогосподарські підприємства, що на 11,7% більше, ніж у 2010 році. Найбільша кількість організацій, які створюють високі технології в Україні знаходиться у Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській областях. Найбільша кількість винаходів розробляється у переробній промисловості, а найменша в сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві.

На думку вітчизняних науковців, з якою варто погодитися, визначальною умовою підвищення впровадження інновацій в сільськогосподарських підприємствах є формування кластерів. Саме кластерний підхід до інноваційно-інвестиційного забезпечення ефективної діяльності сільськогосподарських підприємств сприятиме активізації інвестиційних процесів в сільському господарстві на інноваційній основі. Вітчизняні експерти вважають, що кластерна політика в Україні повинна ґрунтуватися на принципі зустрічних потоків. З одного боку, необхідно забезпечити державну підтримку формування національних інноваційних кластерів, зокрема в аграрному секторі економіки, продукція яких є конкурентоспроможною на зарубіжних ринках, а з іншого, на регіональному рівні необхідно створити умови для підтримки ініціатив підприємств та їх асоціацій щодо створення кластерних об'єднань у пріоритетних галузях економіки регіонів [3; 5].

Зазначимо, що особливо важливе значення щодо активізації інноваційних процесів на базі кластерного підходу в галузі сільського господарства належить технопаркам, дорадчим службам, бізнес-інкубаторам тощо. Вони сприяють створенню нових управлінських форм «наука-технологія-виробництво» шляхом кооперації та інтеграції. Дана форма взаємодії та взаємозв'язку дозволяє підвищити рівень конкурентоспроможності агропродовольчої продукції вітчизняних аграрних формувань [5; 11].

Для успішного створення та функціонування інноваційних структур важливо враховувати міжнародний досвід та особливості вітчизняної економічної системи. Запровадження технопарків дозволяє інтенсифікувати виробничі процеси та підвищити конкурентоспроможність агропродовольчої продукції. Також вони сприяють запровадженню інноваційних розробок та підвищити рівень експортного потенціалу держави, залучення інвестицій, запровадження якісних умов щодо ефективного функціонування інноваційних підприємств.

Висновки. Дослідження засвідчили, що нині одним із основних факторів ефективної діяльності сільськогосподарських підприємств, що дозволяє досягти їх розширеного відтворення, є їх інноваційно-інвестиційне забезпечення. Встановлено, що інноваційно-інвестиційне забезпечення ефективної діяльності сільськогосподарських підприємств спрямоване на задоволення продовольчих потреб населення шляхом поліпшення землі як природного ресурсу, створення нових сортів рослин, порід тварин, оновлення матеріально-технічної бази, забезпечення виробництва висококваліфікованими кадрами тощо. Отже, достатнє інноваційно-інвестиційне забезпечення сільськогосподарського виробництва забезпечить високий рівень конкурентоспроможності аграрних формувань. Встановлено, що дієва інноваційна система як а мікро- так і на макрорівні залежить від оптимальної інформаційної інфраструктури та зв'язками між учасниками інноваційного процесу.

інвестиція інновація аграрний

Література

1. Бабенко В.А. Інвестиційний чинник інноваційного розвитку агропромислового виробництва

2. Вініченко І.І. Організаційно-економічні заходи інвестиційного розвитку аграрних підприємств / І.І. Вініченко // Ефективна економіка. - №3. - 2009.

3. Інноваційне забезпечення розвитку сільського господарства України: проблеми та перспективи / [Лупенко Ю.О., Малік М.Й., Шпикуляк О.Г. та ін.]. - К.: ННЦ «ІАЕ», 2014. - 516 с.

4. Кваша С.М. Конкурентоспроможність вітчизняної сільськогосподарської продукції на світовому аграрному ринку / С.М. Кваша, Н.Є. Голомша // Економіка АПК. - 2006. - № 5. - С. 99-104.

5. Єрмак О.М. Інноваційна парадигма розвитку підприємств аграрної сфери

6. Єрмаков О.Ю. Агропродовольчий потенціал сільськогосподарських підприємств: формування та ефективність використання: Монографія / О.Ю. Єрмаков, Г.А. Харченко - К.: ЦП «Компринт», 2014. - 218 с.

7. Статистичний щорічник України за 2014 рік [Текст] / за ред. Осауленка О.Г. -- К., 2013. -- 533 с.

8. Харченко В.В. Інноваційно-інвестиційне забезпечення формування ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств: Монографія. / В.В. Харченко, Г.А. Харченко - К.: ЦП «Компринт», 2015. - 264 с.

9. Ширма В.В. Організація інноваційного забезпечення функціонування сільськогосподарських підприємств

10. Шпикуляк О.Г. Етапність інноваційного процесу та оцінка ефективності інноваційної діяльності / О.Г. Шпикуляк // Економіка АПК. - 2011. - № 12. - С. 109-116.

11. Шубравська О.В., Молдован Л.В., Пасхавер Б.Й. та ін. Інноваційні трансформації аграрного сектора економіки: [монографія]; за ред. д-ра екон. наук О. В. Шубравської; НАН України, Ін-т екон. та прогнозув. - К., 2012. - 496 с.Размещено на Allbest.ru