Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики України

Херсонський державний аграрний університет

Кафедра землеробства

Курсова робота з землеробства

Проектування сівозміни, системи обробітку грунту та комплексних заходів боротьби з бур'янами

Виконала

ст. ІІ курсу 1 групи АФ

Ткач Маргарита

Керівник

Свиридов О.В

Херсон 2012



ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

ВСТУП

1. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ ТА ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2. ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМИ СІВОЗМІН ГОСПОДАРСТВ

2.1 Розрахунок структури посівних площ та розробка можливих варіантів сівозмін

2.2 Агрономічна оцінка сівозмін та обґрунтування чергуванню культур

2.3 Оцінка продуктивності спроектованої сівозміни

2.4 Складання плану освоєння спроектованій сівозміні та ротаційної таблиці

3. ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАХОДІВ РОЗШИРЕНОГО ВІДТВОРЕННЯ РОДЮЧОСТІ ГРУНТУ

4. РОЗРОБКА СИСТЕМИ ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ ТА КОМПЛЕКС ЗАХОДІВ БОРОТЬБИ ІЗ БУР'ЯНАМИ

5. ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ҐРУНТУ ВІД ЕРОЗІЇ НА ОСНОВІ КОНТУРНО-МЕЛІОРАТИВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ



ВСТУП

Землеробство - одна з найдавніших форм господарської діяльності людини. Істинний годувальник селянина не земля, а рослини, і все його мистецтво полягає в тому, щоб звільнити рослину, а відповідно, і селянина від «власності землі». Завдання землеробства зводиться до визначення і можливо суворого забезпечення умов життя рослин. Головним у землеробстві має бути рослина та визначення її проблем: грунт, клімат, фактори життя.

Для забезпечення населення продуктами харчування та розширення площі ріллі необхідно впроваджувати інтенсивні сорти та технології. Особливе значення має отримання замість одного продуктивного стебла двох, тобто завдання двох колосків саме жагуче, саме докорінне, яке вирішує землеробство впродовж існування життя людини на нашій планеті.

Пріоритет розвитку землеробства зумовлюється тим, що це єдина галузь, де завдяки унікальним фотосинтетичним властивостям зелених рослин відбувається перетворення сонячної енергії на хімічну, яка накопичується в продуктах харчування та сировині для промисловості.

Стабільне землеробство - ключ до майбутнього сільськогосподарського виробництва. Земельні ресурси - це основа розвитку землеробства, оскільки земля є засобом виробництва, а її родючість - фактором формування врожаю.

Землеробство як сфера виробничої діяльності є системою прийомів економічно спрямованого регулювання енерго - і масообміну з метою отримання оптимальної кількості енергії органічної маси рослин у вигляді необхідної продукції . З екологічних позицій землеробство характеризується як комплекс прийомів і засобів раціонального використання природних та антропогенних ресурсів з метою оптимальних умов для засвоєння сонячної (світлової) енергії агрофітоекосистемою у вигляді органічної маси господарсько цілеспрямованої кількості та якості. Важливою особливістю землеробства є те, що це складний природний комплекс, до якого входить як складова частина і сама людина.

Нарощування виробництва продуктів харчування і різного виду сільськогосподарської сировини - найважливіше завдання всієї світової спільноти. Головний шлях забезпечення приросту виробництва продуктів харчування - інтенсифікація землеробства. Вона полягає у створенні сучасної структури посівних площ та сівозмін залежно від ринку потреби продукції і сировини, засобів і прийомів обробітку грунту , оптимізації умов живлення рослин, впровадженні комплексу агротехнічних і меліоративних заходів підвищення родючості та охорони грунтів, використання хімічної та водної меліорації, вдосконаленні технології вирощування культур, впровадженні досягнень генетики, селекції, біотехнології та ін.



1. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ ТА ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Відкрите акціонерне товариство (ВАТ) «Дружба» знаходиться на відстані 105 км. від обласного центру м.Херсон і 25 км. від районного центру м. Скадовськ. Найближча залізнична станція «Брилівка» знаходиться на відстані 35 км., найближча автомагістраль за 10 км., а найближчий морський порт в м. Скадовськ.

Загальна площа землекористування - 2018,6 га, в тому числі: ріллі - 1814 га, виноградники - 5 га, пасовища - 23 га, зрошуваних земель - 249 га.

КЛІМАТИЧНІ УМОВИ

Територія господарства розміщена в першому агрокліматичному районі Херсонської області, який характеризується дуже теплим, посушливим кліматом. Кліматичні показники приведені в таблиці 1

Середньобагаторічні значення елементів клімату за даними метеостанції таблиця 1

Показники	Місяць	Зза рік
	11	22	23	44	55	66	77	88	99	110
Опади,мм	228	221	226	331	336	553	446	333	223	333	3380
Температура повітря, °С	--4,0	--3,8	11,5	88,6	116,0	19,7	23,0	221,6	116,4	99,9	99,2
Вологість повітря,%	888	886	880	772	668	663	556	656	864	887	775

Середньорічна температура повітря становить 9,2 °С. найхолодніший місяць - січень, із середньомісячною температурою - 4, 0°С, найтепліший - липень (+27, 0°С)

Сума опадів за рік становить 380мм, в тому числі за теплий період - 215мм. Літні опади складають 35-40% річної суми з максимумом їх в червні - липні. В цей період опади випадають у виді злив, іноді з градом. При значній інтенсивності злив відбувається перезволоження грунту.

Агрономічна стиглість грунту настає, в середньому, в третій декаді березня. Осінні заморозки наступають, в середині, в другій декаді жовтня. Весняні заморозки - в період 28 квітня - 2 травня.

Середня тривалість вегетаційного періоду складає 220 днів, без морозного періоду - 182 дні.

Зима малосніжна, дуже тепла, з відлигами та дощами. За зиму спостерігається близько 25 днів із сніговим покривом 2-3 см. Грунти в зимовий період промерзають на глибину : в грудні на 5-6 см; в січні - на 10 - 15 см; в лютому - на 20-25 см.

Територія грунтів знаходиться в зоні переважання вітрової ерозії. Максимальна швидкість вітру один раз в п'ять років досягає 19-23м/с,що викликає вивітрювання із верхнього шару грунту гумусу.

Таким чином, в кліматичному відношенні грунт знаходиться в зоні з малою кількістю атмосферних опадів, значним випаровуванням, високою річною температурою повітря,а також підверженості вітрової ерозіїгрунтів.

На території господарства доцільно вирощувати культури, які відрізняються посухостійкістю, морозостійкістю , а також культури, які сприяли б покращенню агрофізичних властивостей грунту та відновленню його родючості. До таких культур можна віднести озиму та яру пшеницю, ячмінь, жито, соняшник, баштанні культури, багаторічні трави. Кукурудзу на зерно та з/к, сою та овочеві доцільно вирощувати в умовах зрошення.

ГРУНТОВИЙ ПОКРИВ

Грунтовий покрив представлений в цілому південними чорноземними грунтами з плямами слабодефльованих їх різновидностей. В породах утворилися грунти гідроморфного ряду. На території господарства переважають чорноземи південні залишково слабо солонцюваті легкооглинені з плямами слабодефльованих їх різновидностей (30-50%) . Грунти характеризуються розвинутим гумусним горизонтом потужністю в середньому 57 см. Механічний склад - легкосуглинковий із вмістом в орному шарі фізичної глини 65,2%. Вміст гумусу в орному шарі складає в середньому 3,45%. Сума поглинальних основ- 28,09-28,92 мг.-екв. Реакція грунтового профілю - лужна (рН 7,7 - 8,5). Грунтовий профіль не засолений легкорозчинними солями. Об'ємна маса орного шару - 1,21- 1,29 г/см³ , щільність твердої фази - 2,64 - 2,66 г/см³ . загальна шпаруватість задовільна - 51,5 - 54%. Грунти характеризуються значною вологістю і доброю вологовіддачею. Повна вологоємність орного шару складає 3,99 - 4,48%, коефіцієнт вологовіддачі - 39, 8 - 47,8%. Аерація орного шару - 17,5 - 19,1%.

На полях сівозміни переважають, в основному, однорічні бур'яни , та в незначній кількості мало річні: осот рожевий, сизий та жовтий, гірчак польовий, мишій сизий, берізка польова, пирій повзучий, гірчак польовий. Для боротьби з ними необхідно проводити агротехнічні та хімічні заходи боротьби: культивації, боронування, внесення гербіцидів та інше.



2. ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМИ СІВОЗМІН ГОСПОДАРСТВА

Сівозміна - найбільш надійний та ефективний агротехнічний засіб збереження родючості грунту та отримання високих врожаїв вирощуваних культур. Система сівозмін дає змогу ефективно використовувати орні землі та ландшафти господарства, належним чином відноситься до сільськогосподарських угідь. Сівозміна створює умови для впровадження систем обробітку, внесення добрив та гербіцидів.

Проектування розпочинається із визначення задач ввідної сівозміни. Приводиться план-замовлення по виробництву продукції землеробства та площа ріллі, де буде вводитись сівозміна.

Показники потреби в продукції землеробства, які відображаються в плані замовленні залежать від спеціалізації господарства та можуть виражатися у різних величинах та співвідношеннях.

Питання проектування сівозміни необхідно вирішувати із врахуванням особливостей розміщення земельних угідь та управління господарства. Слід окремо виділити ерозійно небезпечні землі під ґрунтозахисну сівозміну та при необхідності загальну земельну площу розділити на окремі польові і кормові сівозміни. Поля сівозмін при цьому повинні мати однакові по показникам родючості та умовам використання ґрунту .

2.1 Розрахунок структури посівних площ та розробка можливих варіантів сівозмін

Розрахунок структури посівних площ для сівозміни проводимо у вигляді таблиці (таблиця№2).

В таблиці спочатку проставляємо план - завдання, де вказано кількість основних видів продукції землеробства, яку необхідно отримати на рік освоєння сівозміни.

При підборі культур необхідно врахувати і такі якості видів сільськогосподарських рослин, як надійність технології і отримання високих та стійких врожаїв в умовах даного господарства.

Спочатку проставляємо площу посіву найбільш цінних зернових, бобових, технічних та кормових культур, а потім відводимо площу під сільськогосподарські рослини,які мають менше значення та пари.

При складанні сівозміни необхідно щоб культури займали цілі поля, а збірних полів було по можливості менше. Набір культур та чергування їх в сівозмінні не повинно допускати повторних посівів та посіву просапних по просапним.

Структура посівних площ в господарстві розроблена згідно з перспективами його розвитку, планом щодо реалізації сільськогосподарської продукції і повного забезпечення потреб самого господарства. В практиці сільського господарства важливим агротехнічним і організаційно-господарським заходом є сівозміна. Раціональна структура розподілу площ є основою сівозміни. Виходячи з конкретних природних і економічних умов, встановлено співвідношення посівних площ під кожною вирощуваною культурою або групою культур.

Сівозміна - науково обґрунтоване чергування культур і пара на території господарства і в часі, або тільки в часі. Сівозміна - найбільш надійний та ефективний агротехнічний засіб збереження родючості ґрунту й отримання високих врожаїв вирощуваних культур. В умовах високої інтенсифікації культур землеробства за підвищеного антропогенного навантаження на ґрунт основна увага приділяється біологічній ролі сівозмін. Вона значно впливає на стан економіки господарства, об'єднує всі організації та агротехнічні заходи, які дають змогу не лише дотримувати технології вирощування культур, а й забезпечувати підвищення родючості ґрунту, регулювати фіто санітарний стан посівів. Ефективним прийомом підвищення родючості ґрунту є плодозміна - чергування різних за біологічними особливостями та хімічним складом польових культур. При чергуванні культур краще використовуються елементи живлення, досягається вища віддача від внесення добрив, поліпшуються водно-фізичні властивості ґрунту та його захист від різних видів ерозії.

Сівозміна - основна система землеробства. Система сівозмін дає змогу ефективно використовувати одні землі та ландшафти господарства. Належним чином відноситися до сільськогосподарських угідь.

У системі агротехнічних заходів, спрямованих на підвищення родючості ґрунту і продуктивності с/г культур, збільшення виробництва зерна, кормів та іншої рослинницької продукції, велике значення має правильний обробіток ґрунту. Він сприяє його окультуренню, поліпшує водно-повітряний тепловий і поживний режими для вирощування с/г культур.

За допомогою обробітку регулюють агрофізичні, біологічні та агрохімічні процеси, що відбуваються в ґрунті, інтенсивність розкладання і нагромадження органічної речовини, ґрунтової вологи в кореневмісному шарі й ефективне використання рослинами внесених добрив.

Обробіток ґрунту - один з найефективніших агротехнічних заходів боротьби з бур'янами, шкідниками і хворобами с/г культур. Основне завдання обробітку ґрунту в системі інтенсивного землеробства - створення оптимальних умов для росту й розвитку с/г культур, підвищення родючості ґрунту та захист його від ерозії.

Важлива умова високої ефективності будь-якого прийому обробітку ґрунту - застосування його з урахуванням ґрунтових і кліматичних умов, біологічних особливостей вирощуваних культур та інших факторів, від яких залежать майбутній урожай.

Основою родючості є процеси перетворення, акумуляції і передачі речовин та енергії, що безперервно відбуваються в ґрунті. Родючість ґрунту характеризує її здатність у певних умовах забезпечувати оптимальні режими засвоєння сонячної енергії (світла) рослинами.

Теоретичні основи сівозмін

Для того, щоб науково обґрунтувати необхідність вирощування сільськогосподарських культур у сівозміні, треба мати уяву про причини зниження продуктивності рослин у беззмінних посівах. Всі причини необхідності чергування культур свого часу були покладені в основу тієї чи іншої теорії сівозмін, мали під собою наукове підґрунтя. Проте недоліком цих теорій було те, що кожна з них розглядалась відірвано від інших, а не в комплексі. Вперше комплексно підійшов до класифікації причин необхідності чергування культур академік Д. Прянішніков, об'єднавши їх у чотири групи: хімічні, фізичні, біологічні і організаційно-економічні.

1. Хімічна група Необхідність чергування культур у сівозміні впливає на те, що різні культури використовують поживні речовини в неоднаковому співвідношенні. Наприклад, якщо серед інших культур більше фосфору споживають зернові колосові, то часте вирощування їх на полі спричинить дефіцит цього елементу в ґрунті, що не спостерігатиметься в сівозміні, де зернові колосові чергуються з коренеплідними, бульбо плідними чи бобовими культурами.

Культури слід чергувати і через те, що вони мають різну за довжиною кореневу систему, що забезпечує рівномірне використання поживних речовин всього профілю кореневмісного шару.

2. Фізична група Лише в науково обґрунтованій сівозміні поліпшується фізичний стан ґрунту за рахунок поліпшення структури, водного та повітряного режимів кореневмісного шару. Коли на полі тривалий час вирощуються просапні культури, більшість з яких залишають після себе мало рослинних решток, тоді крім погіршення структури спостерігається зниження її водостійкості, що в свою чергу призводить до запливання й ущільнення орного шару, утворення кірки і погіршення повітряного режиму. Фізичною причиною необхідності чергування культури є й те, що за тривалого вирощування на полі рослин з високим водоспоживанням погіршується водний режим. А тому для оптимізації умов волого забезпечення рекомендується чергувати культури з більшим і меншим водоспоживанням.

За беззмінного вирощування просапних посилюються ерозійні процеси внаслідок погіршення структури верхнього шару ґрунту під час інтенсивного його механічного обробітку та через слабну здатність посівів цих культур захищати ґрунт від руйнівної дії потоків води і вітру. Тому на ерозійних ґрунтах площі просапних культур зменшують до мінімуму і розширюють площі багаторічних трав.

3. Біологічна група Чергування культур на полі - це цілий комплекс факторів, які слід насамперед враховувати при науковому обґрунтуванні сівозмін. Дослідження встановили, що забур'яненість посівів певного виду культур за їх беззмінного вирощування завжди вище, ніж у сівозміні.

Необхідність вирощування культур у сівозміні впливає також на те, що за тривалого вирощування на полі одновидових рослин у ґрунті накопичується багато збудників хвороб і шкідників. Навіть повторні посіви є причиною поширення шкідливих організмів, збудники яких тривалий час зберігають свою життєздатність у ґрунті та рослинних ростках попередників. Сюди відносять також ще й те, що за беззмінного вирощування окремих видів рослин в ґрунті накопичуються токсини і шкідливі організми, які зумовлюють ґрунтовтому.

6. Організаційно-економічна група. Виходячи з того, що у сівозміні порівняно з монокультурою краще використовується протягом весняно-осіннього періоду машинно-тракторний парк, значно зменшується напруження з виконання окремих польових робіт, збільшується можливість їх виконання в оптимальні строки. Останнє сприяє зменшенню втрат врожаю при зберіганні, а зниження затрат на вирощування врожаю в сівозміні за рахунок відносно-меншого витрачання добрив і засобів захисту рослин робить його економічно вигідним. Ось чому організаційно-економічне значення сівозмін слід вважати не менш важливим за агротехнічне.

Виділяють три типи сівозмін: польові, кормові та спеціальні. Польові сівозміни призначені в основному для вирощування зернових, технічних культур і картоплі. Частина площі польової сівозміни може бути зайнята кормовими культурами.

Кормові сівозміни призначені переважно для виробництва зелених, соковитих і грубих кормів. Кормові сівозміни поділяють на прифермські та лукопасовищні.

Прифермська сівозміна призначена для виробництва зелених і соковитих кормів, поля якої розміщують поблизу тваринницьких ферм для зменшення витрат на транспортування кормів. В лукопасовищних сівозмінах здебільшого вирощують багаторічні та однорічні трави на сіно та для випасання худоби.

Спеціальні сівозміни призначені для вирощування кльтур, які вимагають спеціальних умов і прийомів агротехніки. В таких сівозмінах вирощують овочеві культури, рис, лікарські рослини.

За видами свозміи поділяють на зенопарпросапні, зернопросапні, зернотрав'яні, просапні, сидеральні, травопільні, овочеві, ґрунтозахисні та ін.

Ґрунтозахисними є такі сівозміни, в яких набір, розміщення і чергування культур забезпечує захист ґрунтів від ерозії.

Овочевими називаються сівозміни, у яких овочеві культури займають усю або більшу частину площі ріллі.

У великих підприємствах застосовують 7 - 10 - пільні сівозміни. У фермерських господарствах, які мають невелику площу землекористування, та у підприємствах, що орендують значні площі землі, застосовують зазвичай сівозміни з короткою ротацією (4 - 5 полів).

Розроблення сівозмін на підприємстві ведеться на основі перспектив його розвитку, що визначені бізнес-планом. Сівозміни проектуються по кожному підрозділу.

Визначаючи кількість сівозмін та розподіляючи культури між ними, враховують наявність та розташування населених пунктів і тваринницьких ферм, кількість землі, рельєф місцевості, конфігурацію полів, розчленованість земельних масивів річками, дорогами, лісовими насадженнями.

Велика кількість сівозмін веде до зменшення розмірів полів, що негативно впливає на ефективність використання техніки. Великі за розміром поля сівозміни погіршують умови організації виробництва.

Польові сівозміни розміщують на польових землях та вододілах крутизною до 3^о. Залежно від кліматичних зон раціональний розмір їх сівозмінної площі становить 800 - 1000 га. Кормові, прифермські сівозміни розміщують на родючих ґрунтах біля тваринницьких ферм. На луках і заплавах впроваджують лукопасовищні сівозміни. Овочеві, рисові та інші спеціальні сівозміни впроваджують біля населених пунктів, водних джерел та в умовах зрошення. На схилах крутизною 3 - 7^о для захисту ґрунту від водної ерозії розміщують ґрунтозахисні сівозміни.

При організації сівозмінної площі потрібно передбачити, щоб кожна культура займала одне або кілька цілих полів. Вони повинні мати по можливості правильну прямокутну форму і приблизно однаковий розмір з метою раціонального використання техніки. Відхилення в розмірі полів допускається 3 - 10 %. Бажане співвідношення ширини до довжини поля 1:2, 1:3 при площі поля 150 - 200 га і більше та 1:4 при площі не менше 50 га. У рівнинних лісостепових і степових районах поля нарізають довшими сторонами перпендикулярно до напряму пануючих вітрів, а на схилах - впоперек їх для затримання дощових і зливових вод; а в районах надмірного зволоження - вздовж схилу або під невеликим кутом.



Таблиця 2

Розрахунок структури посівних площ Площа сівозміни 1200га

Продукція, культура	План виробництва, т	Урожайність, т/га	Необхідні площі	Буде вироблено, т
			Для виконання плану	Відхилення від плану	всього
			га	%	га	%	га	%
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Зернові всього
У тому числі:	х	х	х	х	х	х	х	х	х
Озима пшениця	1200,0	3	400	33,3	-0,4	0	399,6	33,3	1198,8
Ячмінь	150,0	2,7	55,5	4,6	11,1	0,9	66,6	5,55	179,82
Кукурудза	120,0	2,3	54,5	4,5	12,1	1,05	66,6	5,55	153,18
Горох	120,0	2,3	54,5	4,5	12,1	1,05	66,6	5,55	153,18
Технічні:
Соняшник	102,0	1,7	103,7	8,6	-35,9	-2,95	67,8	5,65	115,26
Рицина	30,0	0,6	50	4,1	17,8	1,55	67,8	5,65	40,68
Кормові культури
У тому числі:
Зелена маса на силос	3000,0	25	120	10	13,2	-1,1	133,2	11,1	3330
Маса на зелений корм	2400,0	20	120	10	13,2	1,1	133,2	11,1	2664
Сіно	240,0	4,3	55,8	4,6	10,8	0,95	66,6	5,55	286,38
Площа посіву необхідна для виконання плану виробництва, га	х	х	1014	84,25					х
Розбіжність	х	х	186						х
Пар	х	х	120				133,2	11,1	х
Площа сівозміни	х	х	1200	100			1200	100	х



2.2 Агрономічна оцінка сівозмін та обґрунтування чергуванню культур

Розміщення площ культур в господарстві «Дружба» яке відображається в цій таблиці має економічну недоцільність, воно повністю не забезпечує виконання господарством намічених планів, спеціалізацію господарства. Економічними факторами зумовлена й вимога розміщення провідних культур у сівозміні попередниках.

Виходячи з цього, найбільш раціональне розміщення у сівозміні основних культур по господарству має наступну послідовність. Так, озимі зернові в сівозміні переважно розміщують по парах (в районах достатнього зволоження - зайнятих, недостатнього - чистих). Допускають розміщення озимих після просапних, що рано збирають, зокрема після кукурудзи, яку вирощують на зелений корм. Добрим попередником озимих є багаторічні трави. Допускають розміщення озимих і після зернових колосових, в основному після озимих, які йдуть по парах.

Просапні культури висівають після озимих зернових, у деяких випадках після ярих зернових або просапних культур. Нерідко кукурудзу висівають по кукурудзі (але не більше двох років підряд). Для цукрового буряка найкращими попередниками використовують в господарстві здебільшого озимі зернові, які йдуть по чистих парах і багаті на добрива. Велика різноманітність просапних культур, що вирощуються в господарстві спричинює різне розміщення їх у сівозмінах.

Пар у сівозміні розміщуєть у тих її ланках, де треба знищити бур'яни і підвищити родючість грунту. Розміщувати парове поле після поля багаторічних трав і навпаки недоцільно, оскільки в цих випадках не використовується повно родючість грунту, створена травами в цих полях. Важливим питанням є вибір типу пару. У районах недостатнього зволоження доцільніше застосовувати чисті.



Таблиця 3

Можливі варіанти чергування культур у 9 - ти пільній сівозміні

Для побудови правильного чергування культур у сівозміні потрібно знати їхні кращі попередники. Попередником називається сільськогосподарська чи культура пара, що займали дане поле в попередньому році. Його вплив на родючість грунту і врожай наступної культури й оцінка як попередника зв'язані з його біологією оброблення.

Варіанти чергування культур
Культура або пар	Площа, га	Культура або пар	Площа,га	Культура або пар	Площа,га
Варіант 1 (головний)	Варіант 2	Варіант 3
Пар	133,2	Пар	133,2	Пар	133,2
Оз.пшениця	133,2	Оз.пшениця	133,2	Оз.пшениця	133,2
Кукурудза, ячмінь	133,2	Кукурудза на з.к	133,2	Оз.пшениця	133,2
Однорічні трави,горох	133,2	Кукурудза, ячмінь	133,2	Кукурудза МВС	133,2
Оз.пшениця	133,2	Однорічні трави, горох	133,2	Однорічні трави,горох	133,2
Кукурудза МВС	133,2	Оз.пшениця	133,2	Кукурудза, ячмінь	133,2
Оз.пшениця	133,2	Кукурудза МВС	133,2	Оз.пшениця	133,2
Кукурудза на з.к	133,2	Оз.пшениця	133,2	Кукурудза на з.к	133,2
Соняшник, рицина	133,2	Соняшник, рицина	133,2	Соняшник, рицина	133,2

Попередники озимої пшениці використовуємо зайнятий пар та однорачні трави на зелений корм. Поле, вільне від оброблюваних сільськогосподарських культур протягом одного року і підтримуване в чистому від бур'янів стані.

В господарстві застосовують зайнятий пар, він протягом деякого періоду (1 - 3 роки) зайнятий культурними рослинами, а в інший час обробляється. В якості культури, що займає пар використовували : в перший рік - однолітні трави на зелений корм, на другий рік - кукурудза на зелений корм - всі вони швидко ростуть і рано звільняють поле, у якому ми проводимо комплекс прийомів по підготовці грунту під посів озимої культури.

Я вважаю, що краще місце просапних культур у сівозміні - після озимих і ярових хлібів, що йдуть по чистій чи зайнятому парі, а також по парі багаторічних трав і інших гарних попередників за умови, що грунт на цих полях добре заправлений органічними добривами.

Заключний етап проектування нової сівозміни полягає в обґрунтуванні економічної оцінки сівозміни. Розрахуємо окремі показники для 9-ти пільної сівозміни економічної показники та занесемо до таблиці 4.

2.3 Розрахунок продуктивності розробленої сівозміни

Таблиця 4

№ поля	Культура, вид продукції	Площа,га	Урожайність, ц/га	Валовий збір, т/га	Вихід кормових одиниць,т	Вартість продукції, грн
					В 1т продукції	З 1 га	З усієї площі	1т продукції	З 1 га	З усієї площі
1	Пар чистий	133,2	-	-	-
2	Озима пшениця	133,2
	Зерно		5,0	666,0	1,19	5,95	792,5	1800	9000	1198800
	Солома		3,5	466,2	0,2	0,7	93,2
3	Озима пшениця	133,2
	Зерно		4,0	532,8	1,19	4,76	634,0	1750	7000	932400
	солома		2,8	372,9	0,2	0,56	74,6
4	Озима пшениця	133,2
	Зерно		3,0	399,6	1,19	3,57	475,5	1750	5250	699300
	Солома		2,4	319,6	0,2	0,48	63,9
5	Однорічні трави	66,6	4,5	299,7	0,51	2,295	152,8	1100	4950	329670
6	Горох	66,6
	Зерно		2,5	166,5	1,17	2,925	194,8	1600	4000	266400
	солома		2,0	133,2	0,29	0,58	77,2
7	Ярий ячмінь	66,6
	зерно		3,0	199,8	1,13	3,39	225,7	1700	5100	339660
	солома		2,2	146,5	0,38	0,836	55,7
8	Соняшник	66,6
	насіння		2,0	133,2	1,47	2,94	195,8	4000	8000	532800
	корзинки		8,0	532,8	0,36	2,88	191,8
9	Рицина	66,6	7,0	7,0	466,2
10	Кукурудза на з.к	133,2	20,0	2664	0,14	2,8	372,9	1100	22000	2930400
11	Кукурудза МВС	133,2	25,0	3330	0,19	4,75	632,7	1100	27500	3663000
12	Кукурудза	66,6
	Зерно		2,5	166,5	1,32	219,78	87,8	1700	4250	283067
	Разом	1198,8	99,4	10995,6	11,13	259,196	4320,96	17600	97050	11175497

Висновок: На 100 га сівозмінної площі виробляється: зерна 177,6 т; кормових одиниць360 т; соняшника 11,1 т; та ін..культур продукції у грошовому виразі 1000000 млн.грн.

Після оцінки сівозміни по показникам всієї продукції окремо представляємо дані про ту частину врожаю, яка може бути використана корм тваринам (таблиця 5). В розрахунках виходу корму використовуємо дані валових зборів фуражного зерна(ячмінь, горох), відходи продовольчого зерна(20 - 80%) та пригодні для корму продукти переробки технічних культур - макуха соняшника (100%)., багатокомпонентна суміш на сіно(100%). ґрунтовий сівозміна землеробство

В загальну кількість корму включаємо також усі види концентратів, які отримує господарство за поставку технічних і круп'яних культур із розрахунку 3 ц 1ц з даної продукції.



Таблиця 5

Розрахунок продукції розробленої сівозміни, що використовується у тваринництві

Культура, вид продукції	Валовий збір, т/га	міститься	Кормова одиниця містить перетравного протеїну,г/кг
		Кормових одиниць	Перетравного протеїну
		В 1 т	Всього, т	В 1 т	Всього, т
Зерно
Оз.пшениця20%	133,2	1,19	158,5	0,12	15,98	100,3
Ярий ячмінь80%	159,8	1,13	180,6	0,08	12,8	70,8
Горох 30%	49,95	1,17	58,4	0,195	9,7	166
Відходи переробки
Соняшник 100%	532,8	1,09	560,7	0,334	177,9	306,3
Грубі корми (солома):
Ячмінна 100%	146,52	0,8	55,7	0,013	1,9	34,1
Горохова 100%	133,2	0,29	38,6	0,031	4,1	106,2
Багатокомпонентна суміш на сіно	3330	0,51	1698,3	0,042	139,8	82,3
Всього	4485,47		2770,8		362,24	130,7

Висновок: на 100 га сівозмінної площі виробляється кормової продукції:

Кормових одиниць 230,9 т

Перетравного протеїну 30,2 т

Забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном 130,7 г/кг

Продукція яка використовується на корм є повноцінною, так як вміст протеїну в 1 кормовій одиниці становить 130, 7 г (для повноцінного корму цей показник повинен становити не менше 110 г).

2.4 Складання плану та освоєння розробленої сівозміни та ротаційної таблиці

Для освоєння сівозміни необхідно спочатку скласти план переходу до ввідної сівозміни (таблиця 6).

Освоєння сівозміни повинно бути закінчено по можливості в короткі строки (2-3 роки). Якщо в проектуємій сівозміні повинні бути багаторічні трави, а до введення їх не було, то повне освоєння сівозміни буде визначатися кількістю років життя та використанням багаторічних трав.

Сівозміна вважається освоєною, якщо усі культури в повному обсязі розміщені по запланованим сівозміною попередникам.

Складання ротаційної таблиці

Складаємо ротаційну таблицю (таблиця 7), яка допоможе встановити правильний порядок дотримання чергування культур в сівозміні. Від кількості полів у сівозміні залежить строк ротаційної сівозміни. Ротацією сівозміни називають період за який відбувається повна зміна культур на всіх полях. Порядок цієї зміни показує ротаційна таблиця 7. Тривалість ротації дорівнює кількості полів.

При розробці схеми сівозміни важливо передбачати гнучкість її, тобто можливість при потребі зменшувати або збільшувати посівні площі одних культур за рахунок інших без ломки сівозміни. Розроблену і прийняту сівозміну впроваджуємо у виробництво. Спочатку проводять потрібні землевпорядні роботи: визначають межі полів, нарізають поля в натурі тощо. Після виконання цих робіт сівозміну вважаємо введеною.



3. ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАХОДІВ РОЗШИРЕНОГО ВІДТВОРЮВАННЯ РОДЮЧОСТІ ҐРУНТУ

Найважливішим резервом підвищення ефективності чистих парів є своєчасний їх підйом. У південній зоні пари орють відвальними плугами на глибину 25-27 см. Навесні проводять покривні боронування в 2 сліду. Для озимих протягом літа пари слід готувати з поступовим зменшенням глибини щоб уникнути пересихання верхнього шару ґрунту.

Сприятливий вплив на збереження ґрунтової вологи і стійкість поверхню пари до ерозії надає заміна частини механічних обробок хімічними заходами боротьби з бур'янами.

Зяблева обробка дозволяє створити сприятливі умови для накопичення вологи в глибоких шарах ґрунту, що підвищує стійкість її водного режиму в умовах посухи. Чим раніше після збирання врожаю починають обробку поля, тим вище її якість, краще зберігається осіння волога, більше накопичується доступною для рослини їжі, знищуються бур'яни та шкідники.

Корисно поєднувати дві системи обробки зябу: ранню оранку слідом за прибиранням і оранку з інтервалом в 2-4 тижні, після проведення післязбирального лущення стерні. Перша ефективна після всіх попередників, друга - після зернових культур.

Для лущення стерні використовують важкі дискові борони БДТ -2,5А, БДТН-2,2, БДТ - 7, корпусні лущильники ПЛ-10-25, ПЛ 5 -25. При виборі знарядь для лущення стерні слід враховувати схильність до ерозії. У разі ущільнення в злущеного шару після дощів, появи сходів падалиці або розростання смітної рослинності обробку ґрунту необхідно повторити. Основну оранку закінчують в середині вересня.

Способи і глибина зяблевої обробки залежать від ряду причин: кількості осіннє - зимових і літніх опадів, механічного складу і щільності ґрунту, потужності гумусного горизонту, засміченості, глибини попередньої обробки, особливостей попередника і вимог культур, що висіваються.

Напрямок оранки зябу щорічно змінюють, крім силових ділянок.

У наших умовах посушливого клімату з короткою, часто сухою весною має велике значення своєчасні покривні боронування не менш, ніж у два сліди упоперек основного обробітку. Незаборонований зяб за один теплий весняний день може витратити на випаровування 40 - 45 м³ води з кожного гектара.

На стерньових ділянках вологу закривають голчастою бороною - 3, лущильниками з плоскими дисками ЛДГІ-10 або з голчатими дисками ЛДГІ-15 .

Кращим знаряддям для передпосівної обробки ґрунту є культиватор з екстирпаторними лапками марки КПС - 4, КПН - 4, КПГ - 4, які агрегатуються з боронами. Глибина культивації не повинна перевищувати глибини загортання насіння (6-8 см)

У технології вирощування сільськогосподарських культур провідне значення має встановлення кращих способів посіву та оптимальна норма висіву. Основні зернові сіють рядовим і перехресним способами. Чим рівномір ніше розміщують рослини, тим вони краще ростуть і розвиваються.

Як до способів посіву, так і до норм висіву потрібно підходити диференційовано. Одночасно з посівом зернових слід вносити гранульований суперфосфат з розрахунку 10 - 15 кг діючої речовини на гектар.

У системі агротехнічних заходів важливу роль відіграє післяпосівне коткування. Основні прийоми догляду за посівами озимих - боронування і підгодівля мінеральними добривами в дозах N₁₀ + P ₃₅ які проводять відразу після достигання ґрунту.



4. РОЗРОБКА СИСТЕМИ ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ ТА КОМПЛЕКС ЗАХОДІВ БОРОТЬБИ ІЗ БУР'ЯНАМИ

Система обробітку ґрунту (таблиця 8) включає в себе ряд основних взаємопов'язаних ланок, або елементів. Такими ланками є :

1) раціональна система обробітку ґрунтів;

2) передові прийоми сівби, садіння рослин і виробництва їх насіння;

3) раціональна структура посівних площ і сівозмін;

4) досконала система боротьби з бур'янами і захист рослин від хвороб та шкідників;

5) меліоративні заходи;

6) заходи боротьби з ерозією ґрунту;

7) раціональна система удобрення.

Також, під час обробітку ґрунту змінюється співвідношення різних за розміром часточок ґрунту, їхнє взаємне розміщення, підвищується його пористість і аерація, великі грудки та брили подрібнюються. Ретельно оброблений грунт здатний більше вбирати вологи атмосферних опадів, ніж погано оброблений. Неоднаково також впливають на водопроникність ґрунту різні способи обробітку.

Глибокий обробіток ґрунту сприяє кращому нагромадженню осінньо - зимових опадів і повнішому засвоєнню талих вод та дощів навесні й улітку.

Ефективним заходом поліпшення водного режиму ґрунту є його мульчування, утримування під покривом рослин із залишеною стернею.

Ефективний спосіб мінімалізації обробітку ґрунту - застосування комбінованих агрегатів, які виконують кілька технологічних операцій за один прохід (оранку та передпосівний обробіток, сівбу, внесення добрив чи гербіцидів). До таких агрегатів можна віднести АПК - 2,5, яким за один прохід можна підготувати грунт для сівби озимих та інших культур, комбінований агрегат РВК - 3,6, що одночасно подрібнює грунт, вирівнює, ущільнює поверхню поля та ін. У районах з проявом вітрової ерозії та при вирощуванні післяукісних і післяжнивних посівів стерньовою сівалкою СЗС - 2,1 за один прохід виконують культивацію , внесення мінеральних добрив, сівбу та післяпосівне прикочування.

Отже, всі заходи підвищення родючості ґрунту й урожайності рослин входять в єдину систему землеробства як її елементи.

Система агротехнічних, хімічних і біологічних заходів боротьби з бур'янами на полях сівозміни

Бур'яни - це рослини, які не вирощуються людиною, але ростуть разом а культурними і завдають їм шкоди. Шкода від бур'янів велика. Вони знижують урожайність культур.

Але бур'яни призводять не тільки до зниження врожайності, вони погіршують якість продукції. Все це відбувається внаслідок того, що бур'яни витрачають воду і поживні речовини, затіняють культурні рослини, є переносниками хвороб і шкідників. Наприклад, осот польовий, вівсюг, хвощ польовий забирають з ґрунту в 20 - 30 разів більше азоту ніж пшениця; лутига витрачає в 2 - 3 рази більше вологи, ніж такі рослини, як кукурудза, ячмінь. Тому боротьба з бур'янами є важливим народногосподарським завданням.

У господарстві виявлено більш як 20 видів різних бур'янів. В агрономії їх класифікують за різними ознаками: характером живлення, тривалістю життя, особливостями розмноження тощо.

Досить повно знищувати бур'яни на полях можна лише при створенні широкої системи боротьби, що складається з ряду взаємопов'язаних ланок. Основними ланками системи боротьби з бур'янами є запобіжні і знищувальні заходи та проти бур'яновий карантин. Мета цих заходів - запобігти попаданню насіння бур'янів та їх поширенню на полях; очищати грунт від насіння і вегетативних органів розмноження бур'янів; знищувати бур'яни на полях.

Знищення насіння бур'янів в господарстві проводять двома методами: провокування проростання і позбавлення життєдіяльності.

Заходи боротьби з бур'янами:

- хімічний - бур'яни знищують у посівах також під час обробітку міжрядь, боронування посівів зернових і просапних культур, ручного прополювання, а також хімічними засобами.

- Біологічний - чергування культур у сівозміні, способи , терміни і норми посіву с/г культур. Також найбільш важливим прийомом боротьби є використання збудників хвороб і шкідників, що уражують тільки бур'янисті рослини.



5. ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ҐРУНТУ ВІД ЕРОЗІЇ НА ОСНОВІ КОНТУРНО-МЕЛІОРАТИВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

Найнадійніший захист грунту від ерозії забезпечує застосування всіх груп заходів у єдиному комплексі, де вони взаємно доповнюють і підсилюють ґрунтозахисну дію кожного. На орних землях, що розміщуються на схилах застосовують переважно заходи протиерозійного обробітку грунту. За прямолінійної організації, коли межі полів сівозмін не проходять по горизонталях, а перетинають їх під різними кутами, не забезпечується достатнє зменшення чи припинення руйнівного стоку талих та зливових вод. Найбільше це спостерігається на територіях із сильно пересіченим рельєфом у разі розміщення полів на складних схилах із багатьма улоговинами, балками тощо.

За таких умов необхідно комплексно вирішувати питання боротьби з ерозійними процесами, запроваджуючи ґрунтозахисну контурно-меліоративну організацію всієї території землекористування.

Ґрунтозахисна система землеробства на основі контурно-меліоративної операції території включає такі елементи: раціональну структуру земельних угідь і посівних площ с/г культур; розміщення сівозмінних масивів з прив'язкою до структури конкретного природного ландшафту; розміщення полів у сівозмінних масивах і робочих ділянок залежно до рельєфу; ґрунтозахисний обробіток відповідно до рельєфу; кліматичних умов і вирощуваних культур; меліоративні та культуртехнічні заходи; раціональне розміщення системи лісових насаджень; раціональне розміщення лінійних рубежів з максимальною прив'язкою до горизонталей, елементів рельєфу та меж угідь.

Усі земельні масиви залежно від крутизни схилів, дії на них ерозійних процесів та еродованості ґрунту діляться на три еколого - технологічні групи.

До першої групи відносять більш рівнинна частина земель - плато і схили крутизною до 3°. Тут розміщують зерно-просапні сівозміни, які максимально можливо насичують просапними, а також іншими культурами. Ці культури вирощують за будь-якими технологіями.

До другої групи належать землі, розміщенні від 3° до 7°, де переважає слабо змитий ґрунтовий покрив. Тут розміщують переважно ґрунтозахисні зерно-трав'яні чи трав'яно-зернові сівозміни із застосуванням ґрунтозахисних технологій вирощування с/г культур.

Землі третьої групи - це схили крутизною понад 7°. Вони перебувають під постійним залуженням травами і використовуються як сінокоси і пасовища з регульованим випасом худоби, а сильно еродовані ділянки заліснюють.

Система використання земель на рівнинах і схилах різної крутизни супроводжується певними агротехнічними особливостями при вирощуванні різних груп культур. У зерно - просапних сівозмінах на землях першої групи потрібно на 40 - 50 % збільшувати рекомендовані зональні норми органічних добрив для компенсації інтенсивної мінералізації гумусу під просапними культурами.

Контурно - меліоративна організація території також включає цілу систему гідротехнічних споруд і заходів. Зазначені еколого - технологічні групи земель розділяють рубежами першого порядку. Це водорегулювальні вали чи вали-дороги з лісосмугами на нижньому краю. Їх проектують так, щоб виключити перелив чи розлив водозатримувального вала за будь-якого паводку. Іноді паралельно створюють рубежі другого порядку, які забезпечують зменшення водозабірної площі щодо рубежів першого порядку.

Якщо рубежі першого і другого порядків недостатньо зменшують поверхневий стік та не гасять його швидкість, то проектують рубежі третього порядку.



ВИСНОВОК

В результаті проведення аналізів та розрахунків визначено, що сівозміна, яка проектується має таке чергування культур : 1) пар; 2) озима пшениця; 3) кукурудза, ячмінь; 4) однорічні трави, горох; 5) озима пшениця;6) кукурудза МВС; 7) озима пшениця; 8) кукурудза на з.к; 9) соняшник, рицина.

Таке чергування культур на площі 1200 га дозволить отримати зі 100 га сівозмінної площі зерна 163,7 т; кормових одиниць360 т; соняшника 11,1 т; та ін..культур продукції у грошовому виразі 931,29 тис.грн.

Продукція, яка використовується у тваринництві матиме такі показники : Кормових одиниць 203,9 т; Перетравного протеїну 30,2 т; Забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном 130,7 г/кг.

Продукція яка використовується на корм є повноцінною, так як вміст протеїну в 1 кормовій одиниці становить 130, 7 г (для повноцінного корму цей показник повинен становити не менше 110 г).

Для боротьби з ерозією ґрунту необхідно проводити заходи, які дозволять захистити ґрунти від вимивання та видування



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Агроклиматический справочник по Херсонской области. - Л.: Гидрометеоиздат,1958.

2. Г.В.Гуляєв, Довідник агронома. М Колос, 1980. - 576 с.

3. І.С.Шатілов. Керівництво з програмування врожаїв М.Россельхозиздат. 1986.

4. Бур'яни та заходи боротьби з ними / Манько Ю.П., Веселовський І.В., Орел Л.В., - К.: Учбово методичний центр Мінагропрому України, 1998. - 240 с.

5. Доспехов Б.А., Васильев И.П., Туликов А.М. Практикум по земледелию. М.: Колос, 1987

6. Л.Д. Колесніков. Особливості землеробства на південній частині. 1992.-232с.

Размещено на Allbest.ru

...