Система удобрення польових культур у сівозміні фермерського господарства Іванюка О.О. Заставнівського району Чернівецької області

Ґрунти господарства та їх агрохімічна характеристика. Обґрунтування системи добрив і підвищення родючості ґрунту. Планування заходів по хімічній меліорації. Вплив органічної речовини на біологічні, агрохімічні і фізико-хімічні фактори родючості.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 14.08.2017
Размер файла 104,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича

Інститут біології, хімії та біоресурсів

Кафедра ґрунтознавства

Курсова робота

Система удобрення польових культур у сівозміні фермерського господарства Іванюка О.О. Заставнівського району Чернівецької області

Виконав:

студент 4 курсу

Спеціальності «Агрохімія та ґрунтознавство»

Сергієнко А.Р.

Науковий керівник:

Черлінка В.Р.

Чернівці 2015

Зміст

Вступ

1. Загальні відомості про господарство

1.1 Характеристика господарства

1.2 Кліматичні умови

1.3 Геоморфологія та ґрунтотворні породи

2. Ґрунти господарства та їх агрохімічна характеристика

2.1 Ґрунти господарства

2.2 Агрохімічна характеристика

3. Обґрунтування системи добрив і підвищення родючості ґрунту

3.1 Планування заходів по хімічній меліорації

3.2 Накопичення та використання органічних добрив

3.3 Методи розрахунку норм мінеральних добрив

3.4 Система удобрення та план внесення добрив у сівозміні

3.5 Баланс гумусу

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

ґрунт добриво меліорація

Основна мета курсової роботи -- набуття студентами теоретичних знань і практичних навиків для проектування системи застосування добрив у сівозмінах та інших угіддях у відповідності з конкретними ґрунтово-кліматичними умовами, біологічними особливостями вирощуваних культур та властивостями мінеральних і органічних добрив.

Завданням системи ведення господарства є підвищення родючості ґрунтів, урожайності сільськогосподарських культур та збільшення виробництва зерна, буряків, картоплі, кормів, овочів тощо. Для його розв'язання важливе значення має ефективне і раціональне використання органічних та мінеральних добрив.

Хімізація сільського господарства -- це всебічно обґрунтоване використання хімічних речовин в сільському господарстві. Хімізація поєднує виробництво добрив і науково обґрунтоване їх використання, хімічну меліорацію ґрунтів, захист рослин від шкідників і хвороб, боротьба з бур'янами, широке використання продуктів хімічного виробництва в рослинництві і тваринництві. Ефективність мінеральних добрив підвищується на фоні застосування органічних добрив. Багаточисельні досліди в нашій країні і за кордоном свідчать про великий вплив органічної речовини на біологічні, агрохімічні і фізико-хімічні фактори родючості. Тому вірно розроблена система удобрення культур в сівозміні обумовлює одержання високих і стабільних врожаїв всіх сільськогосподарських культур сівозміни з високою окупністю одиниці добрива. Виконання завдання по хімізації покладено на пункти хімізації і агрохімічні об'єднання, агрохімічні центри. Говорячи про роль мінеральних добрив, неможливо забувати, що для отримання високих та сталих врожаїв велике значення має застосування органічних добрив, вапнування кислих ґрунтів, гіпсування солонцюватих ґрунтів і інші прийоми окультурення орного шару. Підвищення ефективності добрив в більшій мірі залежить від конкретних умов, доз добрив, строків і способів їх внесення. При широких масштабах застосування в сільському господарстві мінеральних і органічних добрив, меліорантів, пестицидів, стає необхідність комплексного вивчення їх впливу не тільки на родючість ґрунтів, урожай і якість продукції, а й на навколишнє середовище. Стоїть завдання розробити екологічно допустимі дози внесення добрив і пестицидів в сівозміні, застосувати природозберігаючі технології їх внесення.

1. Загальні відомості про господарство

1.1 Характеристика господарства

Приватне аграрне підприємство «Білобожницьке» розташоване в Чортківському районі Тернопільської області. Сполучення з районним центром є добрим, а обласний знаходиться в 97км від підприємства. Дане господарство спеціалізується на вирощуванні зерново-картопляних культур із розвинутим тваринництвом.

Таблиця 1. Відомості про господарство

Показники

Область

Тернопільська

Район

Чортківський

Господарство

Заліссянська СС ?Золотий колос?

Спеціалізація господарства

Зерново-картопляне із розвинутим тваринництвом

Площа землекористування - всього, га

1000

Рілля

632,4

Кількість сівозмін

9

Площа сівозмін, га

632,4

Дані про наявність тваринного поголів'я та тривалість їх стійлового періоду наведені у таблиці 2.

Дивлячись у таблицю ми бачимо, що господарству наявне таке тваринне поголів'я: ВРХ всього 285, молодняку 230, коні 15, свині 305 голів.

Таблиця 2. Наявність тваринного поголів'я

Вид худоби

Кількість голів, шт.

Тривалість стійлового періоду, дні

ВРХ всього

285

200

В т.ч. молодняк до 1 року

230

200

Коні

15

200

Свині

305

365

Вівці

0

0

Кури

0

0

Гуси

0

0

Схему польової сівозміни наведена у таблиці 3. З цієї таблиці ми бачимо, що середній розмір поля конюшини становить 70,2 га, озимої пшениці - 70,2 га, цукрового буряку - 70,2га, кукурудза на силос 70,2 га, гороху 70,2 га, картоплі - 70,2 га, кукурудза на зерно - 70,2 га, я. ячмень+конюшина - 70,2 га.

Таблиця 3. Схема польової сівозміни

№ п/п

Культура

Середній розмір поля,га

1.

Конюшина

70,2

2.

Озима пшениця

70,2

3.

Цукровий буряк

70,2

4.

Кукурудза на силос

70,2

5.

Горох

70,2

6.

Озима пшениця

70,2

7.

Картопля

70,2

8.

Кукурудза на зерно

70,2

9.

Ярий ячмінь+конюшина

70,2

Таблиця 4. Розміщення польових культур на період ротації сівозміни

№ п/п

Площа га.

Роки

2016

2017

2018

2019

2020

2021

2022

2023

2024

1.

70,2

Конюшина

Озима пшениця

Цукровий буряк

Кукурудза на силос

Горох

Озима пшениця

Картопля

Кукурудза на зерно

Ярий ячмінь+коню-шина

2.

70,2

Озима пшениця

Цукровий буряк

Кукурудза на силос

Горох

Озима пшениця

Картопля

Кукурудза на зерно

Ярий ячмінь+коню-шина

Конюшина

3.

70,2

Цукровий буряк

Кукурудза на силос

Горох

Озима пшениця

Картопля

Кукурудза на зерно

Ярий ячмінь+коню-шина

Конюшина

Озима пшениця

4.

70,2

Кукурудза на силос

Горох

Озима пшениця

Картопля

Кукурудза на зерно

Ярий ячмінь+коню-шина

Конюшина

Озима пшениця

Цукровий буряк

5.

70,2

Горох

Озима пшениця

Картопля

Кукурудза на зерно

Ярий ячмінь+коню-шина

Конюшина

Озима пшениця

Цукровий буряк

Ккурудза на силос

6.

70,2

Озима пшениця

Картопля

Кукурудза на зерно

Ярий ячмінь+ко-нюшина

Конюшина

Озима пшениця

Цукровий буряк

Ккурудза на силос

Горох

7.

70,2

Картопля

Кукурудза на зерно

Ярий ячмінь+ко-нюшина

Конюшина

Озима пшениця

Цукровий буряк

Ккурудза на силос

Горох

Озима пшениця

8.

70,2

Кукурудза на зерно

Ярий ячмінь+конюшина

Конюшина

Озима пшениця

Цукровий буряк

Ккурудза на зерно

Горох

Озима пшениця

Картопля

9.

70,2

Ярий ячмінь+ко-нюшина

Конюшина

Озима пшениця

Цукровий буряк

Кукурудза на силос

Горох

Озима пшениця

Картопля

Кукурудза на зерно

Таблиця 5. Планова площа посіву польових культур на ротацію сівозміни, га

Культура

2016

2017

2018

2019

2020

2021

2022

2023

2024

1.

Конюшина

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

2.

Озима пшениця

140,4

140,4

140,4

140,4

140,4

140,4

140,4

140,4

140,4

3.

Цукровий буряк

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

4.

Кукурудза на силос

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

5.

Горох

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

6.

Картопля

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

7.

Кукурудза на зерно

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

8.

Ярий ячмінь+конюшина

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

Планова площа посіву польових культур на роки ротації сівозміни наведена у таблиці 6.

Враховуючи те, що врожай зернових культур з кожним роком збільшується на 1 %, кормових та технічних культур на 1%, на основі середньої врожайності вираховуємо планову врожайність на кожен рік ротації сівозміни, яка наведена у таблиці 6.

Таблиця 6. Планова площа посіву польових культур на ротацію сівозміни, га

Культура

2016

2017

2018

2019

2020

2021

2022

2023

2024

1.

Конюшина

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

2.

Озима пшениця

140,4

140,4

140,4

140,4

140,4

140,4

140,4

140,4

140,4

3.

Цукровий буряк

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

4.

Кукурудза на силос

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

5.

Горох

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

6.

Картопля

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

7.

Кукурудза на зерно

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

8.

Ярий ячмінь+конюшина

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

1.2 Кліматичні умови

Територія Тернопільської області має помірно континентальний клімат із нежарким літом, м'якою зимою і достатньою кількістю опадів.

Середньорічна температура повітря коливається від 6,9°С у центральній частині області до 7,4°С на півночі і півдні. Найтепліший місяць - липень, найхолодніший - січень. Улітку середні температури найвищі в південній частині області (18,8°С), а найнижчі - у центральній і західній частинах (18,0°... 18,5°С). У січні температури повітря в центральній частині дещо нижчі (-5,4°С) від температур в інших частинах області (-4,5 ... -5°С).

На території області випадає достатня кількість опадів (550-700 мм на рік). Найбільше їх на заході і на північному заході, найменше - на південному сході. Найбільша кількість опадів випадає влітку, найменша - узимку. У літній період часто бувають зливи, нерідко - грози, а іноді - град. Сніговий покрив утворюється в другій половині грудня і тримається, як правило, до першої декади березня. Товщина його незначна (8-10 см). У другій половині зими нерідко бувають завірюхи, ожеледиця. Упродовж року на території області переважають північно-західні та північно-східні вітри, улітку переважають північно-східні. Швидкість вітру коливається в середньому від 4,5 до 6,0 м/сек. Сильні вітри (понад 11 м/сек) дмутьрідко, найчастіше - узимку і навесні.

Таблиця 7. Характеристика кліматичних умов Чортківського району

Показники

Величина

Середня багаторічна кількість опадів, мм/рік

700

Середня багаторічна кількість опадів, мм/вегетаційний період

587

Середня багаторічна температура повітря, оС/рік

7,1

Середня багаторічна температура повітря, оС/вегетаційний період

13,9

Тривалість періоду з температурами вище 0оС

9 міс.

Тривалість вегетаційного періоду (перехід середньодобової температури через +5оС), днів

7 міс.

Тривалість періоду з температурами вище+10оС

5 міс.

Тривалість періоду з температурами вище+15оС

3 міс.

Теплозабезпеченість періоду вегетації (сума температур вище+10оС)

82,7

Тривалість безморозного періоду, днів

273

Запаси продуктивної вологи в ґрунті на початок весняної вегетації, мм

150-160

В шарі 0-20 см

50-60

Таблиця 8. Характеристика середньомісячних та річних позитивних температур (А) та кількості опадів (Б)

Показники

Місяці

В середньому за рік

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

А

-5,4

-6,7

-2,2

4,3

9,0

14,5

15,3

13,5

10,4

4,1

-0,6

-4,9

4,2

Б

30

33

41

62

89

115

120

80

65

60

52

40

50

1.3 Геоморфологія та ґрунтотворні породи

Область розташована в межах Волино-Подільської плити, яка є частиною давньої Східноєвропейської платформи. На глибині приблизно 1500-3000 метрів залягає докембрійський кристалічний фундамент. Поверхня його вкрита осадовими породами верхнього протерозою, палеозою, мезозою та кайнозою. Найдавніші породи, із яких складений фундамент плити - граніти і гранодіорити. Вони на поверхню в області ніде не виходять.

Упродовж неогенового і четвертинного періодів кайнозойської ери поверхня області формувалася під впливом вивітрювання, поверхневих і підземних вод, вітру.

Вивітрювання корінних порід (крейди, мергелів) привело до утворення лесів. В області вони представлені супісками і пилуватими суглинками жовтувато-палевого кольору. На лесових відкладах утворилися чорноземні ґрунти.

2. Ґрунти господарства та їх агрохімічна характеристика

2.1 Ґрунти господарства

В землекористуванні фермерського господарства Золотий Колос наявні такі типи ґрунтів: чорноземи опідзолені і слабореградовані та темно-сірі сильнореградовані(Таблиця 9).

Таблиця 9. Номенклатурний список ґрунтів

Шифр агрогруп

Назва грунту

Площа

га

%

41г

Чорноземи опідзолені і слабореградовані та темно-сірі сильнореградовані ґрунти

412

100

Чорноземи опідзолені пройшли степову і лісову стадії розвитку. Тому поряд з ознаками типових чорноземів вони мають ознаки, властиві сірим лісовим ґрунтам: вилугуваність, кислотність, знижена насиченість основами тощо.

Темно-сірі опідзолені ґрунти мають також чітко диференційований на генетичні горизонти профіль, але на відміну від сірих опідзолених ґрунтів характеризуються більшою глибиною гумусованості. Гумусований не лише гумусово-елювіальний горизонт (Не), але й значна частина ілювіального горизонту, внаслідок чого гумусове забарвлення досягає 60--65 см. За механічним складом ці ґрунти здебільшого визначають як пилувато-середньо- та важкосуглинкові.

Фізико-хімічна характеристика чорноземів опідзолених, як і темно-сірих опідзолених ґрунтів, указує на їх близьку генетичну спорідненість і тим самим на необхідність однакових заходів щодо підвищення родючості;

Реградовані ґрунти (в основному темно-сірі лісові й чорноземи) характеризуються вторинним закарбоначуванням нижніх генетичних горизонтів й іноді більш високим вмістом гумусу та дещо кращими фізичними властивостями.

Профілі реградованих ґрунтів аналогічні відповідним опідзоленим ґрунтам і відрізняються від них глибиною залягання карбонатіву профілі.

ГПК насичується кальцієм, що обумовлює зниження кислотності, зростання вмісту гумусу і його закріплення у ґрунті кальцієм, покращення структури і підвищення водостійкості агрегатів, зменшення щільності ілювіального горизонту, збільшення шпаруватості, покращання аерації, підвищення мікробіологічної активності. Бонітет реградованих ґрунтів підвищується на 5-15 балів у порівнянні з опідзоленими ґрунтами.

Чорноземи опідзолені залягають на добре дренованих вододілах та їх схилах між темно-сірими ґрунтами і чорноземами типовими. У профілі помітні ознаки як чорноземів, так і опідзолених ґрунтів (переміщення колоїдів).

2.2 Агрохімічна характеристика

Таблиця 10. Агрохімічна характеристика ґрунтів

№поля

Площа

Шифри ґрунтів

Вміст гумусу

Вміст поживних речовин

рН(KCl)

ГК

СВО

СНО, %

N

P2O5

K2O

мг/100 г ґрунту

мг-екв/100 г ґрунту

1

70,2

41г

2,6

8,2

9,3

14,6

5,5

1,5

16,9

91,8

2

70,2

41г

2,4

7,9

8,3

16,9

5,6

1,9

20,6

91,6

3

70,2

41г

2,3

9,6

7,8

15

5,9

2

22,8

91,9

4

70,2

41г

2,1

8,4

9,3

14,5

5,4

2,1

22,4

91,4

5

70,2

41г

2,9

8,3

7,3

14,6

5,7

2,4

23,4

90,7

6

70,2

41г

2,3

11,6

6,3

13,9

5,7

1,9

26,9

93,4

7

70,2

41г

2,3

15

10,5

17,5

5,5

3,5

233,6

87,1

8

70,2

41г

2,1

14

10

18,3

5,6

4,2

23,9

85,1

9

70,2

41г

2,4

16,9

10,6

17,2

5,6

1,8

24,6

93,2

3. Обґрунтування системи добрив і підвищення родючості ґрунту

3.1 Планування заходів по хімічній меліорації

Таблиця 11. План вапнування ґрунтів у сівозміні

№ поля

pH (KCl)

ГК, мг-екв/100г ґрунту

Назва вапнякового матеріалу, вміст д.р.,%

Встановлена доза, т/га

Рік вапну-вання

Загальна потреба у вапнякових добривах, т

CaCO3

Вапнякового матеріалу

1

5,5

1,5

крейда

7,4

11,7

2016

13,1

2

5,6

1,9

крейда

3,6

5,7

2017

6,3

3

5,9

2

крейда

6,1

9,6

2018

6,8

4

5,4

2,1

крейда

3,6

5,7

2019

7,1

5

5,7

2,4

крейда

6,7

10,6

2020

8

6

5,7

1,9

крейда

8,0

12,6

2021

6,4

7

5,5

3,5

крейда

3,4

5,4

2022

11,8

8

5,6

4,2

крейда

4,8

7,6

2023

14,3

9

5,6

1,8

крейда

4,9

7,7

2024

6

Система заходів хімічного впливу на ґрунт для поліпшення її властивостей і підвищення врожайності с.-г. культур називаеться хімічна меліорація. При хімічної меліорації з кореневмісного шару ґрунту видаляються шкідливі для с.-г. рослин солі, в кислих ґрунтах зменшується вміст водню і алюмінію, в солонцях - натрію, присутність яких в ґрунтовому поглинаючому комплексі погіршує хімічні, фізико-хімічні та біологічні властивості ґрунту і знижує ґрунтову родючість.

Способи хімічної меліорації: вапнування ґрунтів (в основному в нечорноземній зоні) - внесення вапняних добрив для заміни в ґрунтовому поглинаючому комплексі іонів водню і алюмінію іонами кальцію, що усуває кислотність ґрунту; гіпсування ґрунтів (солонців і солонцевих ґрунтів) - внесення гіпсу, кальцій якого замінює в ґрунті натрій, для зниження лужності; кислування ґрунтів (з лужною і нейтральною реакцією) - підкислення ґрунтів, призначених для вирощування деяких рослин (наприклад, чаю) при внесенні сірки, дисульфат натрію та ін. До хімічної меліорації відносять також внесення органічних і мінеральних добрив у великих дозах, що приводить до докорінного поліпшення поживного режиму меліорованих ґрунтів, наприклад піщаних[6].

Вапнування - одне з основних засобів поліпшення кислих ґрунтів. Кисла реакція характерна для ґрунтів деяких заливних і низинних лук, в лісовій зоні 70-80% сіножатей та пасовищ розташованих на дерново-підзолистих і бідних ґрунтах, переважна частина яких має кислу реакцію. При кислій реакції середовища в ґрунті знижується доступність поживних речовин для рослин, внаслідок чого на кислих ґрунтах розвиваються рослини, що володіють низьким кормовим якістю (мітлиця звичайна, білоус стирчить, хвощі та ін), з травостою випадають бобові. Потреба у вапні залежить від кислотності ґрунтів, вимог до реакції ґрунту різних сільськогосподарських культур, гранулометричного складу ґрунтів (що обумовлює різну буферність, ємність поглинання), а також від кліматичних факторів, головним чином від кількості опадів[7].

Дозу вапна для кислих ґрунтів визначають за величиною гідролітичної кислотності за формулою:

D - доза CaCO3, т/га

0,5 - кількість CaCO3, необхідна для нейтралізації 1 мг-екв на 100 г ґрунту

Нг - гідролітична кислотність, мг-екв на 100 г ґрунту

S - 10000 м2(1 га)

h - глибина загортання вапна, см

d - об'ємна маса ґрунту, г/см2

1000 - коефіцієнт для перерахунку в тони.

3.2 Накопичення та використання органічних добрив

Таблиця 12. Наявність худоби, накопичення гною в

Вид худоби

Кількість голів, шт.

Тривалість стійлового періоду, діб

Вихід гною

Від 1 тварини, кг/добу

Від 1 тварини за стійловий період, т

Від усього поголів'я, т

ВРХ

285

280

22,2

12,6

3591

В т. ч. молодняк 1 року

230

230

109,5

2,1

483

Коней

15

100

32,2

3,1

46,5

Свиней

305

365

146

2,5

762,5

Всього - 5665 т.

Втрати під час зберігання - 20%, 4532 т.

Всього, з врахуванням втрат - 4532 т.

Органічні добрива - це повні добрива, оскільки складаються з елементів, що вже брали участь у створенні врожаю. У загальному балансі поживних речовин вони забезпечують понад 40 % азоту, калію та 60% фосфору.

До органічних добрив належать підстилковий та рідкий (безпідстилковий) гній, перегній, гноївка, пташиний послід, фекалії, торф, гнойові, торфові та інші компости, побутові відходи міст і сіл, ставковий і річковий мул, сапропель, зелені добрива, солома і післяжнивні рештки тощо.

Органічні добрива використовують безпосередньо на місцях виробництва, а тому їх ще називають місцеві добрива.

Гній є найпоширенішим і найдавнішим органічним добривом, яке використовують для підвищення родючості ґрунтів і підвищення врожайності сільськогосподарських культур[8].

Таблиця 13. План внесення органічних добрив

№ поля

Площа, га

2016

2017

2018

2019

2020

2021

2022

2023

2024

1

70,2

31

31

2

70,2

31

31

3

70,2

31

31

4

70,2

31

31

5

70,2

31

31

6

70,2

31

31

7

70,2

31

31

8

70,2

31

31

31

9

70,2

31

31

3.3 Методи розрахунку норм мінеральних добрив

Таблиця 14. Система внесення мінеральних добрив у польовій сівозміні. Поле № 1 мінеральні добрива*площу

№ п/п

Рік

Культура

Площа, га

Урожайність, ц/га

Норма добрив на 1 га

Потреба на всю площу

органічних, т

вапнякових, т

мінеральних, кг д.р.

органічних, т

вапнякових, т

мінеральних, ц д.р.

всього

N

P2O5

K2O

всього

N

P2O5

K2O

1

2016

Конюшина

70,2

66

214

34

102

78

0

0

150

23,9

71,6

54,8

2

2017

Озима пшениця

70,2

67,6

432

229

135

68

0

0

303

160,8

94,8

47,7

3

2018

Цукровий буряк

70,2

546

31

2,25

574

298

87

189

2176

157,9

402

209,2

61,1

4

2019

Кукурудза на силос

70,2

642

460

101

42

317

322

70,9

29,5

5

2020

Горох

70,2

43,7

274

112

137

25

186

78,6

96,2

11,9

6

2021

Озима пшениця

70,2

72,1

460

235

134

87

322

167,8

94,1

61,1

7

2022

Картопля

70,2

542

31

2,25

835

248

172

415

2176

157,9

586

174,1

120,7

291,33

8

2023

Кукурудза на зерно

70,2

85,8

433

242

77

114

303

169,9

54,1

80

9

2024

Ярийячмінь+конюшина

70,2

35,1

78

28

25

25

40,71

19,7

10,5

10,5

Таблиця 15. Поле № 2

№ п/п

Рік

Культура

Площа, га

Урожайність, ц/га

Норма добрив на 1 га

Потреба на всю площу

органічних, т

вапнякових, т

мінеральних, кг д.р.

органічних, т

вапнякових, т

мінеральних, ц д.р.

всього

N

P2O5

K2O

всього

N

P2O5

K2O

1

2016

Озима пшениця

70,2

65

483

226

196

61

339

158

137

42

2

2017

Цукровий буряк

70,2

535

31

2,85

497

293

54

150

2176

200

348

205

37

105

3

2018

Кукурудза на силос

70,2

630

466

99

67

300

327

69

47

210

4

2019

Горох

70,2

42,9

266

113

128

25

179

79

89

10

5

2020

Озима пшениця

70,2

70,8

453

236

145

72

318

165

101

50

6

2021

Картопля

70,2

532

31

2,85

786

244

168

374

2176

200

551

171

118

7

2022

Кукурудза на зерно

70,2

84,3

418

239

84

95

293

167

59

66

8

2023

Ярийячмінь+конюшина

70,2

34,5

78

28

25

25

37

19

7

10

9

2024

Конюшина

70,2

77,8

268

46

130

92

188

32

91

64

Поле № 3

№ п/п

Рік

Культура

Площа, га

Урожайність, ц/га

Норма добрив на 1 га

Потреба на всю площу

органічних, т

вапнякових, т

мінеральних, кг д.р.

органічних, т

вапнякових, т

мінеральних, ц д.р.

всього

N

P2O5

K2O

всього

N

P2O5

K2O

1

2016

Цукровий буряк

70,2

520

31

3

622

289

166

167

2176

210,6

436

202

116

2

2017

Кукурудза на силос

70,2

618

405

79

25

301

277

55

10

3

2018

Горох

70,2

42,1

250

78

159

25

175

54

111

4

2019

Озима пшениця

70,2

69,5

419

214

126

79

294

150

88

55

5

2020

Картопля

70,2

523

31

3

781

222

176

383

2176

210,6

548

155

123

6

2021

Кукурудза на зерно

70,2

82,8

396

213

79

104

278

149

55

73

7

2022

Ярийячмінь+конюшина

70,2

33,9

75

25

25

25

32

9

12

10

8

2023

Конюшина

70,2

76,5

260

37

126

97

182

25

88

68

9

2024

Озимапшениця

70,2

76,7

518

257

177

84

363

180

124

58

Поле № 4

№ п/п

Рік

Культура

Площа, га

Урожайність, ц/га

Норма добрив на 1 га

Потреба на всю площу

органічних, т

вапнякових, т

мінеральних, кг д.р.

органічних, т

вапнякових, т

мінеральних, ц д.р.

всього

N

P2O5

K2O

всього

N

P2O5

K2O

1

2016

Кукурудза на силос

70,2

600

523

131

77

315

367

91

54

221

2

2017

Горох

70,2

41,3

199

87

101

25

139

61

7

7,8

3

2018

Озима пшениця

70,2

68,2

439

221

139

79

308

155

97

55

4

2019

Картопля

70,2

513

31

3,15

745

225

144

376

2176

221,1

522

157

101

5

2020

Кукурудза на зерно

70,2

81,4

400

221

76

103

280

155

53

72

6

2021

Ярийячмінь+конюшина

70,2

33,3

72

25

25

25

36

15

10

10

7

2022

Конюшина

70,2

75,2

252

41

115

96

176

28

80

67

8

2023

Озимапшениця

70,2

75,4

511

265

162

84

358

186

113

58,8

9

2024

Цукровийбуряк

70,2

608

31

3,15

716

350

116

250

2176

221,1

502

245

81

175

Поле № 5

№ п/п

Рік

Культура

Площа, га

Урожайність, ц/га

Норма добрив на 1 га

Потреба на всю площу

органічних, т

вапнякових, т

мінеральних, кг д.р.

органічних, т

вапнякових, т

мінеральних, ц д.р.

всього

N

P2O5

K2O

всього

N

P2O5

K2O

1

2016

Горох

70,2

39,8

310

100

159

51

217,6

70

111

35,8

2

2017

Озима пшениця

70,2

66,9

404

214

120

70

283,6

150

84

49

3

2018

Картопля

70,2

504

31

3,6

749

219

168

362

2176

252,7

525,8

153,7

117,9

4

2019

Кукурудза на зерно

70,2

79,9

393

216

78<...


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.