Система удобрення польових культур у сівозміні фермерського господарства Іванюка О.О. Заставнівського району Чернівецької області
Ґрунти господарства та їх агрохімічна характеристика. Обґрунтування системи добрив і підвищення родючості ґрунту. Планування заходів по хімічній меліорації. Вплив органічної речовини на біологічні, агрохімічні і фізико-хімічні фактори родючості.
Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 14.08.2017 |
Размер файла | 104,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міністерство освіти і науки України
Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича
Інститут біології, хімії та біоресурсів
Кафедра ґрунтознавства
Курсова робота
Система удобрення польових культур у сівозміні фермерського господарства Іванюка О.О. Заставнівського району Чернівецької області
Виконав:
студент 4 курсу
Спеціальності «Агрохімія та ґрунтознавство»
Сергієнко А.Р.
Науковий керівник:
Черлінка В.Р.
Чернівці 2015
Зміст
Вступ
1. Загальні відомості про господарство
1.1 Характеристика господарства
1.2 Кліматичні умови
1.3 Геоморфологія та ґрунтотворні породи
2. Ґрунти господарства та їх агрохімічна характеристика
2.1 Ґрунти господарства
2.2 Агрохімічна характеристика
3. Обґрунтування системи добрив і підвищення родючості ґрунту
3.1 Планування заходів по хімічній меліорації
3.2 Накопичення та використання органічних добрив
3.3 Методи розрахунку норм мінеральних добрив
3.4 Система удобрення та план внесення добрив у сівозміні
3.5 Баланс гумусу
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
ґрунт добриво меліорація
Основна мета курсової роботи -- набуття студентами теоретичних знань і практичних навиків для проектування системи застосування добрив у сівозмінах та інших угіддях у відповідності з конкретними ґрунтово-кліматичними умовами, біологічними особливостями вирощуваних культур та властивостями мінеральних і органічних добрив.
Завданням системи ведення господарства є підвищення родючості ґрунтів, урожайності сільськогосподарських культур та збільшення виробництва зерна, буряків, картоплі, кормів, овочів тощо. Для його розв'язання важливе значення має ефективне і раціональне використання органічних та мінеральних добрив.
Хімізація сільського господарства -- це всебічно обґрунтоване використання хімічних речовин в сільському господарстві. Хімізація поєднує виробництво добрив і науково обґрунтоване їх використання, хімічну меліорацію ґрунтів, захист рослин від шкідників і хвороб, боротьба з бур'янами, широке використання продуктів хімічного виробництва в рослинництві і тваринництві. Ефективність мінеральних добрив підвищується на фоні застосування органічних добрив. Багаточисельні досліди в нашій країні і за кордоном свідчать про великий вплив органічної речовини на біологічні, агрохімічні і фізико-хімічні фактори родючості. Тому вірно розроблена система удобрення культур в сівозміні обумовлює одержання високих і стабільних врожаїв всіх сільськогосподарських культур сівозміни з високою окупністю одиниці добрива. Виконання завдання по хімізації покладено на пункти хімізації і агрохімічні об'єднання, агрохімічні центри. Говорячи про роль мінеральних добрив, неможливо забувати, що для отримання високих та сталих врожаїв велике значення має застосування органічних добрив, вапнування кислих ґрунтів, гіпсування солонцюватих ґрунтів і інші прийоми окультурення орного шару. Підвищення ефективності добрив в більшій мірі залежить від конкретних умов, доз добрив, строків і способів їх внесення. При широких масштабах застосування в сільському господарстві мінеральних і органічних добрив, меліорантів, пестицидів, стає необхідність комплексного вивчення їх впливу не тільки на родючість ґрунтів, урожай і якість продукції, а й на навколишнє середовище. Стоїть завдання розробити екологічно допустимі дози внесення добрив і пестицидів в сівозміні, застосувати природозберігаючі технології їх внесення.
1. Загальні відомості про господарство
1.1 Характеристика господарства
Приватне аграрне підприємство «Білобожницьке» розташоване в Чортківському районі Тернопільської області. Сполучення з районним центром є добрим, а обласний знаходиться в 97км від підприємства. Дане господарство спеціалізується на вирощуванні зерново-картопляних культур із розвинутим тваринництвом.
Таблиця 1. Відомості про господарство
Показники |
||
Область |
Тернопільська |
|
Район |
Чортківський |
|
Господарство |
Заліссянська СС ?Золотий колос? |
|
Спеціалізація господарства |
Зерново-картопляне із розвинутим тваринництвом |
|
Площа землекористування - всього, га |
1000 |
|
Рілля |
632,4 |
|
Кількість сівозмін |
9 |
|
Площа сівозмін, га |
632,4 |
Дані про наявність тваринного поголів'я та тривалість їх стійлового періоду наведені у таблиці 2.
Дивлячись у таблицю ми бачимо, що господарству наявне таке тваринне поголів'я: ВРХ всього 285, молодняку 230, коні 15, свині 305 голів.
Таблиця 2. Наявність тваринного поголів'я
Вид худоби |
Кількість голів, шт. |
Тривалість стійлового періоду, дні |
|
ВРХ всього |
285 |
200 |
|
В т.ч. молодняк до 1 року |
230 |
200 |
|
Коні |
15 |
200 |
|
Свині |
305 |
365 |
|
Вівці |
0 |
0 |
|
Кури |
0 |
0 |
|
Гуси |
0 |
0 |
Схему польової сівозміни наведена у таблиці 3. З цієї таблиці ми бачимо, що середній розмір поля конюшини становить 70,2 га, озимої пшениці - 70,2 га, цукрового буряку - 70,2га, кукурудза на силос 70,2 га, гороху 70,2 га, картоплі - 70,2 га, кукурудза на зерно - 70,2 га, я. ячмень+конюшина - 70,2 га.
Таблиця 3. Схема польової сівозміни
№ п/п |
Культура |
Середній розмір поля,га |
|
1. |
Конюшина |
70,2 |
|
2. |
Озима пшениця |
70,2 |
|
3. |
Цукровий буряк |
70,2 |
|
4. |
Кукурудза на силос |
70,2 |
|
5. |
Горох |
70,2 |
|
6. |
Озима пшениця |
70,2 |
|
7. |
Картопля |
70,2 |
|
8. |
Кукурудза на зерно |
70,2 |
|
9. |
Ярий ячмінь+конюшина |
70,2 |
Таблиця 4. Розміщення польових культур на період ротації сівозміни
№ п/п |
Площа га. |
Роки |
|||||||||
2016 |
2017 |
2018 |
2019 |
2020 |
2021 |
2022 |
2023 |
2024 |
|||
1. |
70,2 |
Конюшина |
Озима пшениця |
Цукровий буряк |
Кукурудза на силос |
Горох |
Озима пшениця |
Картопля |
Кукурудза на зерно |
Ярий ячмінь+коню-шина |
|
2. |
70,2 |
Озима пшениця |
Цукровий буряк |
Кукурудза на силос |
Горох |
Озима пшениця |
Картопля |
Кукурудза на зерно |
Ярий ячмінь+коню-шина |
Конюшина |
|
3. |
70,2 |
Цукровий буряк |
Кукурудза на силос |
Горох |
Озима пшениця |
Картопля |
Кукурудза на зерно |
Ярий ячмінь+коню-шина |
Конюшина |
Озима пшениця |
|
4. |
70,2 |
Кукурудза на силос |
Горох |
Озима пшениця |
Картопля |
Кукурудза на зерно |
Ярий ячмінь+коню-шина |
Конюшина |
Озима пшениця |
Цукровий буряк |
|
5. |
70,2 |
Горох |
Озима пшениця |
Картопля |
Кукурудза на зерно |
Ярий ячмінь+коню-шина |
Конюшина |
Озима пшениця |
Цукровий буряк |
Ккурудза на силос |
|
6. |
70,2 |
Озима пшениця |
Картопля |
Кукурудза на зерно |
Ярий ячмінь+ко-нюшина |
Конюшина |
Озима пшениця |
Цукровий буряк |
Ккурудза на силос |
Горох |
|
7. |
70,2 |
Картопля |
Кукурудза на зерно |
Ярий ячмінь+ко-нюшина |
Конюшина |
Озима пшениця |
Цукровий буряк |
Ккурудза на силос |
Горох |
Озима пшениця |
|
8. |
70,2 |
Кукурудза на зерно |
Ярий ячмінь+конюшина |
Конюшина |
Озима пшениця |
Цукровий буряк |
Ккурудза на зерно |
Горох |
Озима пшениця |
Картопля |
|
9. |
70,2 |
Ярий ячмінь+ко-нюшина |
Конюшина |
Озима пшениця |
Цукровий буряк |
Кукурудза на силос |
Горох |
Озима пшениця |
Картопля |
Кукурудза на зерно |
Таблиця 5. Планова площа посіву польових культур на ротацію сівозміни, га
№ |
Культура |
2016 |
2017 |
2018 |
2019 |
2020 |
2021 |
2022 |
2023 |
2024 |
|
1. |
Конюшина |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
|
2. |
Озима пшениця |
140,4 |
140,4 |
140,4 |
140,4 |
140,4 |
140,4 |
140,4 |
140,4 |
140,4 |
|
3. |
Цукровий буряк |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
|
4. |
Кукурудза на силос |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
|
5. |
Горох |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
|
6. |
Картопля |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
|
7. |
Кукурудза на зерно |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
|
8. |
Ярий ячмінь+конюшина |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
Планова площа посіву польових культур на роки ротації сівозміни наведена у таблиці 6.
Враховуючи те, що врожай зернових культур з кожним роком збільшується на 1 %, кормових та технічних культур на 1%, на основі середньої врожайності вираховуємо планову врожайність на кожен рік ротації сівозміни, яка наведена у таблиці 6.
Таблиця 6. Планова площа посіву польових культур на ротацію сівозміни, га
№ |
Культура |
2016 |
2017 |
2018 |
2019 |
2020 |
2021 |
2022 |
2023 |
2024 |
|
1. |
Конюшина |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
|
2. |
Озима пшениця |
140,4 |
140,4 |
140,4 |
140,4 |
140,4 |
140,4 |
140,4 |
140,4 |
140,4 |
|
3. |
Цукровий буряк |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
|
4. |
Кукурудза на силос |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
|
5. |
Горох |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
|
6. |
Картопля |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
|
7. |
Кукурудза на зерно |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
|
8. |
Ярий ячмінь+конюшина |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
70,2 |
1.2 Кліматичні умови
Територія Тернопільської області має помірно континентальний клімат із нежарким літом, м'якою зимою і достатньою кількістю опадів.
Середньорічна температура повітря коливається від 6,9°С у центральній частині області до 7,4°С на півночі і півдні. Найтепліший місяць - липень, найхолодніший - січень. Улітку середні температури найвищі в південній частині області (18,8°С), а найнижчі - у центральній і західній частинах (18,0°... 18,5°С). У січні температури повітря в центральній частині дещо нижчі (-5,4°С) від температур в інших частинах області (-4,5 ... -5°С).
На території області випадає достатня кількість опадів (550-700 мм на рік). Найбільше їх на заході і на північному заході, найменше - на південному сході. Найбільша кількість опадів випадає влітку, найменша - узимку. У літній період часто бувають зливи, нерідко - грози, а іноді - град. Сніговий покрив утворюється в другій половині грудня і тримається, як правило, до першої декади березня. Товщина його незначна (8-10 см). У другій половині зими нерідко бувають завірюхи, ожеледиця. Упродовж року на території області переважають північно-західні та північно-східні вітри, улітку переважають північно-східні. Швидкість вітру коливається в середньому від 4,5 до 6,0 м/сек. Сильні вітри (понад 11 м/сек) дмутьрідко, найчастіше - узимку і навесні.
Таблиця 7. Характеристика кліматичних умов Чортківського району
Показники |
Величина |
|
Середня багаторічна кількість опадів, мм/рік |
700 |
|
Середня багаторічна кількість опадів, мм/вегетаційний період |
587 |
|
Середня багаторічна температура повітря, оС/рік |
7,1 |
|
Середня багаторічна температура повітря, оС/вегетаційний період |
13,9 |
|
Тривалість періоду з температурами вище 0оС |
9 міс. |
|
Тривалість вегетаційного періоду (перехід середньодобової температури через +5оС), днів |
7 міс. |
|
Тривалість періоду з температурами вище+10оС |
5 міс. |
|
Тривалість періоду з температурами вище+15оС |
3 міс. |
|
Теплозабезпеченість періоду вегетації (сума температур вище+10оС) |
82,7 |
|
Тривалість безморозного періоду, днів |
273 |
|
Запаси продуктивної вологи в ґрунті на початок весняної вегетації, мм |
150-160 |
|
В шарі 0-20 см |
50-60 |
Таблиця 8. Характеристика середньомісячних та річних позитивних температур (А) та кількості опадів (Б)
Показники |
Місяці |
В середньому за рік |
||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|||
А |
-5,4 |
-6,7 |
-2,2 |
4,3 |
9,0 |
14,5 |
15,3 |
13,5 |
10,4 |
4,1 |
-0,6 |
-4,9 |
4,2 |
|
Б |
30 |
33 |
41 |
62 |
89 |
115 |
120 |
80 |
65 |
60 |
52 |
40 |
50 |
1.3 Геоморфологія та ґрунтотворні породи
Область розташована в межах Волино-Подільської плити, яка є частиною давньої Східноєвропейської платформи. На глибині приблизно 1500-3000 метрів залягає докембрійський кристалічний фундамент. Поверхня його вкрита осадовими породами верхнього протерозою, палеозою, мезозою та кайнозою. Найдавніші породи, із яких складений фундамент плити - граніти і гранодіорити. Вони на поверхню в області ніде не виходять.
Упродовж неогенового і четвертинного періодів кайнозойської ери поверхня області формувалася під впливом вивітрювання, поверхневих і підземних вод, вітру.
Вивітрювання корінних порід (крейди, мергелів) привело до утворення лесів. В області вони представлені супісками і пилуватими суглинками жовтувато-палевого кольору. На лесових відкладах утворилися чорноземні ґрунти.
2. Ґрунти господарства та їх агрохімічна характеристика
2.1 Ґрунти господарства
В землекористуванні фермерського господарства Золотий Колос наявні такі типи ґрунтів: чорноземи опідзолені і слабореградовані та темно-сірі сильнореградовані(Таблиця 9).
Таблиця 9. Номенклатурний список ґрунтів
Шифр агрогруп |
Назва грунту |
Площа |
||
га |
% |
|||
41г |
Чорноземи опідзолені і слабореградовані та темно-сірі сильнореградовані ґрунти |
412 |
100 |
Чорноземи опідзолені пройшли степову і лісову стадії розвитку. Тому поряд з ознаками типових чорноземів вони мають ознаки, властиві сірим лісовим ґрунтам: вилугуваність, кислотність, знижена насиченість основами тощо.
Темно-сірі опідзолені ґрунти мають також чітко диференційований на генетичні горизонти профіль, але на відміну від сірих опідзолених ґрунтів характеризуються більшою глибиною гумусованості. Гумусований не лише гумусово-елювіальний горизонт (Не), але й значна частина ілювіального горизонту, внаслідок чого гумусове забарвлення досягає 60--65 см. За механічним складом ці ґрунти здебільшого визначають як пилувато-середньо- та важкосуглинкові.
Фізико-хімічна характеристика чорноземів опідзолених, як і темно-сірих опідзолених ґрунтів, указує на їх близьку генетичну спорідненість і тим самим на необхідність однакових заходів щодо підвищення родючості;
Реградовані ґрунти (в основному темно-сірі лісові й чорноземи) характеризуються вторинним закарбоначуванням нижніх генетичних горизонтів й іноді більш високим вмістом гумусу та дещо кращими фізичними властивостями.
Профілі реградованих ґрунтів аналогічні відповідним опідзоленим ґрунтам і відрізняються від них глибиною залягання карбонатіву профілі.
ГПК насичується кальцієм, що обумовлює зниження кислотності, зростання вмісту гумусу і його закріплення у ґрунті кальцієм, покращення структури і підвищення водостійкості агрегатів, зменшення щільності ілювіального горизонту, збільшення шпаруватості, покращання аерації, підвищення мікробіологічної активності. Бонітет реградованих ґрунтів підвищується на 5-15 балів у порівнянні з опідзоленими ґрунтами.
Чорноземи опідзолені залягають на добре дренованих вододілах та їх схилах між темно-сірими ґрунтами і чорноземами типовими. У профілі помітні ознаки як чорноземів, так і опідзолених ґрунтів (переміщення колоїдів).
2.2 Агрохімічна характеристика
Таблиця 10. Агрохімічна характеристика ґрунтів
№поля |
Площа |
Шифри ґрунтів |
Вміст гумусу |
Вміст поживних речовин |
рН(KCl) |
ГК |
СВО |
СНО, % |
|||
N |
P2O5 |
K2O |
|||||||||
мг/100 г ґрунту |
мг-екв/100 г ґрунту |
||||||||||
1 |
70,2 |
41г |
2,6 |
8,2 |
9,3 |
14,6 |
5,5 |
1,5 |
16,9 |
91,8 |
|
2 |
70,2 |
41г |
2,4 |
7,9 |
8,3 |
16,9 |
5,6 |
1,9 |
20,6 |
91,6 |
|
3 |
70,2 |
41г |
2,3 |
9,6 |
7,8 |
15 |
5,9 |
2 |
22,8 |
91,9 |
|
4 |
70,2 |
41г |
2,1 |
8,4 |
9,3 |
14,5 |
5,4 |
2,1 |
22,4 |
91,4 |
|
5 |
70,2 |
41г |
2,9 |
8,3 |
7,3 |
14,6 |
5,7 |
2,4 |
23,4 |
90,7 |
|
6 |
70,2 |
41г |
2,3 |
11,6 |
6,3 |
13,9 |
5,7 |
1,9 |
26,9 |
93,4 |
|
7 |
70,2 |
41г |
2,3 |
15 |
10,5 |
17,5 |
5,5 |
3,5 |
233,6 |
87,1 |
|
8 |
70,2 |
41г |
2,1 |
14 |
10 |
18,3 |
5,6 |
4,2 |
23,9 |
85,1 |
|
9 |
70,2 |
41г |
2,4 |
16,9 |
10,6 |
17,2 |
5,6 |
1,8 |
24,6 |
93,2 |
3. Обґрунтування системи добрив і підвищення родючості ґрунту
3.1 Планування заходів по хімічній меліорації
Таблиця 11. План вапнування ґрунтів у сівозміні
№ поля |
pH (KCl) |
ГК, мг-екв/100г ґрунту |
Назва вапнякового матеріалу, вміст д.р.,% |
Встановлена доза, т/га |
Рік вапну-вання |
Загальна потреба у вапнякових добривах, т |
||
CaCO3 |
Вапнякового матеріалу |
|||||||
1 |
5,5 |
1,5 |
крейда |
7,4 |
11,7 |
2016 |
13,1 |
|
2 |
5,6 |
1,9 |
крейда |
3,6 |
5,7 |
2017 |
6,3 |
|
3 |
5,9 |
2 |
крейда |
6,1 |
9,6 |
2018 |
6,8 |
|
4 |
5,4 |
2,1 |
крейда |
3,6 |
5,7 |
2019 |
7,1 |
|
5 |
5,7 |
2,4 |
крейда |
6,7 |
10,6 |
2020 |
8 |
|
6 |
5,7 |
1,9 |
крейда |
8,0 |
12,6 |
2021 |
6,4 |
|
7 |
5,5 |
3,5 |
крейда |
3,4 |
5,4 |
2022 |
11,8 |
|
8 |
5,6 |
4,2 |
крейда |
4,8 |
7,6 |
2023 |
14,3 |
|
9 |
5,6 |
1,8 |
крейда |
4,9 |
7,7 |
2024 |
6 |
Система заходів хімічного впливу на ґрунт для поліпшення її властивостей і підвищення врожайності с.-г. культур називаеться хімічна меліорація. При хімічної меліорації з кореневмісного шару ґрунту видаляються шкідливі для с.-г. рослин солі, в кислих ґрунтах зменшується вміст водню і алюмінію, в солонцях - натрію, присутність яких в ґрунтовому поглинаючому комплексі погіршує хімічні, фізико-хімічні та біологічні властивості ґрунту і знижує ґрунтову родючість.
Способи хімічної меліорації: вапнування ґрунтів (в основному в нечорноземній зоні) - внесення вапняних добрив для заміни в ґрунтовому поглинаючому комплексі іонів водню і алюмінію іонами кальцію, що усуває кислотність ґрунту; гіпсування ґрунтів (солонців і солонцевих ґрунтів) - внесення гіпсу, кальцій якого замінює в ґрунті натрій, для зниження лужності; кислування ґрунтів (з лужною і нейтральною реакцією) - підкислення ґрунтів, призначених для вирощування деяких рослин (наприклад, чаю) при внесенні сірки, дисульфат натрію та ін. До хімічної меліорації відносять також внесення органічних і мінеральних добрив у великих дозах, що приводить до докорінного поліпшення поживного режиму меліорованих ґрунтів, наприклад піщаних[6].
Вапнування - одне з основних засобів поліпшення кислих ґрунтів. Кисла реакція характерна для ґрунтів деяких заливних і низинних лук, в лісовій зоні 70-80% сіножатей та пасовищ розташованих на дерново-підзолистих і бідних ґрунтах, переважна частина яких має кислу реакцію. При кислій реакції середовища в ґрунті знижується доступність поживних речовин для рослин, внаслідок чого на кислих ґрунтах розвиваються рослини, що володіють низьким кормовим якістю (мітлиця звичайна, білоус стирчить, хвощі та ін), з травостою випадають бобові. Потреба у вапні залежить від кислотності ґрунтів, вимог до реакції ґрунту різних сільськогосподарських культур, гранулометричного складу ґрунтів (що обумовлює різну буферність, ємність поглинання), а також від кліматичних факторів, головним чином від кількості опадів[7].
Дозу вапна для кислих ґрунтів визначають за величиною гідролітичної кислотності за формулою:
D - доза CaCO3, т/га
0,5 - кількість CaCO3, необхідна для нейтралізації 1 мг-екв на 100 г ґрунту
Нг - гідролітична кислотність, мг-екв на 100 г ґрунту
S - 10000 м2(1 га)
h - глибина загортання вапна, см
d - об'ємна маса ґрунту, г/см2
1000 - коефіцієнт для перерахунку в тони.
3.2 Накопичення та використання органічних добрив
Таблиця 12. Наявність худоби, накопичення гною в
Вид худоби |
Кількість голів, шт. |
Тривалість стійлового періоду, діб |
Вихід гною |
|||
Від 1 тварини, кг/добу |
Від 1 тварини за стійловий період, т |
Від усього поголів'я, т |
||||
ВРХ |
285 |
280 |
22,2 |
12,6 |
3591 |
|
В т. ч. молодняк 1 року |
230 |
230 |
109,5 |
2,1 |
483 |
|
Коней |
15 |
100 |
32,2 |
3,1 |
46,5 |
|
Свиней |
305 |
365 |
146 |
2,5 |
762,5 |
Всього - 5665 т.
Втрати під час зберігання - 20%, 4532 т.
Всього, з врахуванням втрат - 4532 т.
Органічні добрива - це повні добрива, оскільки складаються з елементів, що вже брали участь у створенні врожаю. У загальному балансі поживних речовин вони забезпечують понад 40 % азоту, калію та 60% фосфору.
До органічних добрив належать підстилковий та рідкий (безпідстилковий) гній, перегній, гноївка, пташиний послід, фекалії, торф, гнойові, торфові та інші компости, побутові відходи міст і сіл, ставковий і річковий мул, сапропель, зелені добрива, солома і післяжнивні рештки тощо.
Органічні добрива використовують безпосередньо на місцях виробництва, а тому їх ще називають місцеві добрива.
Гній є найпоширенішим і найдавнішим органічним добривом, яке використовують для підвищення родючості ґрунтів і підвищення врожайності сільськогосподарських культур[8].
Таблиця 13. План внесення органічних добрив
№ поля |
Площа, га |
2016 |
2017 |
2018 |
2019 |
2020 |
2021 |
2022 |
2023 |
2024 |
|
1 |
70,2 |
31 |
31 |
||||||||
2 |
70,2 |
31 |
31 |
||||||||
3 |
70,2 |
31 |
31 |
||||||||
4 |
70,2 |
31 |
31 |
||||||||
5 |
70,2 |
31 |
31 |
||||||||
6 |
70,2 |
31 |
31 |
||||||||
7 |
70,2 |
31 |
31 |
||||||||
8 |
70,2 |
31 |
31 |
31 |
|||||||
9 |
70,2 |
31 |
31 |
3.3 Методи розрахунку норм мінеральних добрив
Таблиця 14. Система внесення мінеральних добрив у польовій сівозміні. Поле № 1 мінеральні добрива*площу
№ п/п |
Рік |
Культура |
Площа, га |
Урожайність, ц/га |
Норма добрив на 1 га |
Потреба на всю площу |
|||||||||||
органічних, т |
вапнякових, т |
мінеральних, кг д.р. |
органічних, т |
вапнякових, т |
мінеральних, ц д.р. |
||||||||||||
всього |
N |
P2O5 |
K2O |
всього |
N |
P2O5 |
K2O |
||||||||||
1 |
2016 |
Конюшина |
70,2 |
66 |
214 |
34 |
102 |
78 |
0 |
0 |
150 |
23,9 |
71,6 |
54,8 |
|||
2 |
2017 |
Озима пшениця |
70,2 |
67,6 |
432 |
229 |
135 |
68 |
0 |
0 |
303 |
160,8 |
94,8 |
47,7 |
|||
3 |
2018 |
Цукровий буряк |
70,2 |
546 |
31 |
2,25 |
574 |
298 |
87 |
189 |
2176 |
157,9 |
402 |
209,2 |
61,1 |
||
4 |
2019 |
Кукурудза на силос |
70,2 |
642 |
460 |
101 |
42 |
317 |
322 |
70,9 |
29,5 |
||||||
5 |
2020 |
Горох |
70,2 |
43,7 |
274 |
112 |
137 |
25 |
186 |
78,6 |
96,2 |
11,9 |
|||||
6 |
2021 |
Озима пшениця |
70,2 |
72,1 |
460 |
235 |
134 |
87 |
322 |
167,8 |
94,1 |
61,1 |
|||||
7 |
2022 |
Картопля |
70,2 |
542 |
31 |
2,25 |
835 |
248 |
172 |
415 |
2176 |
157,9 |
586 |
174,1 |
120,7 |
291,33 |
|
8 |
2023 |
Кукурудза на зерно |
70,2 |
85,8 |
433 |
242 |
77 |
114 |
303 |
169,9 |
54,1 |
80 |
|||||
9 |
2024 |
Ярийячмінь+конюшина |
70,2 |
35,1 |
78 |
28 |
25 |
25 |
40,71 |
19,7 |
10,5 |
10,5 |
Таблиця 15. Поле № 2
№ п/п |
Рік |
Культура |
Площа, га |
Урожайність, ц/га |
Норма добрив на 1 га |
Потреба на всю площу |
|||||||||||
органічних, т |
вапнякових, т |
мінеральних, кг д.р. |
органічних, т |
вапнякових, т |
мінеральних, ц д.р. |
||||||||||||
всього |
N |
P2O5 |
K2O |
всього |
N |
P2O5 |
K2O |
||||||||||
1 |
2016 |
Озима пшениця |
70,2 |
65 |
483 |
226 |
196 |
61 |
339 |
158 |
137 |
42 |
|||||
2 |
2017 |
Цукровий буряк |
70,2 |
535 |
31 |
2,85 |
497 |
293 |
54 |
150 |
2176 |
200 |
348 |
205 |
37 |
105 |
|
3 |
2018 |
Кукурудза на силос |
70,2 |
630 |
466 |
99 |
67 |
300 |
327 |
69 |
47 |
210 |
|||||
4 |
2019 |
Горох |
70,2 |
42,9 |
266 |
113 |
128 |
25 |
179 |
79 |
89 |
10 |
|||||
5 |
2020 |
Озима пшениця |
70,2 |
70,8 |
453 |
236 |
145 |
72 |
318 |
165 |
101 |
50 |
|||||
6 |
2021 |
Картопля |
70,2 |
532 |
31 |
2,85 |
786 |
244 |
168 |
374 |
2176 |
200 |
551 |
171 |
118 |
||
7 |
2022 |
Кукурудза на зерно |
70,2 |
84,3 |
418 |
239 |
84 |
95 |
293 |
167 |
59 |
66 |
|||||
8 |
2023 |
Ярийячмінь+конюшина |
70,2 |
34,5 |
78 |
28 |
25 |
25 |
37 |
19 |
7 |
10 |
|||||
9 |
2024 |
Конюшина |
70,2 |
77,8 |
268 |
46 |
130 |
92 |
188 |
32 |
91 |
64 |
Поле № 3
№ п/п |
Рік |
Культура |
Площа, га |
Урожайність, ц/га |
Норма добрив на 1 га |
Потреба на всю площу |
|||||||||||
органічних, т |
вапнякових, т |
мінеральних, кг д.р. |
органічних, т |
вапнякових, т |
мінеральних, ц д.р. |
||||||||||||
всього |
N |
P2O5 |
K2O |
всього |
N |
P2O5 |
K2O |
||||||||||
1 |
2016 |
Цукровий буряк |
70,2 |
520 |
31 |
3 |
622 |
289 |
166 |
167 |
2176 |
210,6 |
436 |
202 |
116 |
||
2 |
2017 |
Кукурудза на силос |
70,2 |
618 |
405 |
79 |
25 |
301 |
277 |
55 |
10 |
||||||
3 |
2018 |
Горох |
70,2 |
42,1 |
250 |
78 |
159 |
25 |
175 |
54 |
111 |
||||||
4 |
2019 |
Озима пшениця |
70,2 |
69,5 |
419 |
214 |
126 |
79 |
294 |
150 |
88 |
55 |
|||||
5 |
2020 |
Картопля |
70,2 |
523 |
31 |
3 |
781 |
222 |
176 |
383 |
2176 |
210,6 |
548 |
155 |
123 |
||
6 |
2021 |
Кукурудза на зерно |
70,2 |
82,8 |
396 |
213 |
79 |
104 |
278 |
149 |
55 |
73 |
|||||
7 |
2022 |
Ярийячмінь+конюшина |
70,2 |
33,9 |
75 |
25 |
25 |
25 |
32 |
9 |
12 |
10 |
|||||
8 |
2023 |
Конюшина |
70,2 |
76,5 |
260 |
37 |
126 |
97 |
182 |
25 |
88 |
68 |
|||||
9 |
2024 |
Озимапшениця |
70,2 |
76,7 |
518 |
257 |
177 |
84 |
363 |
180 |
124 |
58 |
Поле № 4
№ п/п |
Рік |
Культура |
Площа, га |
Урожайність, ц/га |
Норма добрив на 1 га |
Потреба на всю площу |
|||||||||||
органічних, т |
вапнякових, т |
мінеральних, кг д.р. |
органічних, т |
вапнякових, т |
мінеральних, ц д.р. |
||||||||||||
всього |
N |
P2O5 |
K2O |
всього |
N |
P2O5 |
K2O |
||||||||||
1 |
2016 |
Кукурудза на силос |
70,2 |
600 |
523 |
131 |
77 |
315 |
367 |
91 |
54 |
221 |
|||||
2 |
2017 |
Горох |
70,2 |
41,3 |
199 |
87 |
101 |
25 |
139 |
61 |
7 |
7,8 |
|||||
3 |
2018 |
Озима пшениця |
70,2 |
68,2 |
439 |
221 |
139 |
79 |
308 |
155 |
97 |
55 |
|||||
4 |
2019 |
Картопля |
70,2 |
513 |
31 |
3,15 |
745 |
225 |
144 |
376 |
2176 |
221,1 |
522 |
157 |
101 |
||
5 |
2020 |
Кукурудза на зерно |
70,2 |
81,4 |
400 |
221 |
76 |
103 |
280 |
155 |
53 |
72 |
|||||
6 |
2021 |
Ярийячмінь+конюшина |
70,2 |
33,3 |
72 |
25 |
25 |
25 |
36 |
15 |
10 |
10 |
|||||
7 |
2022 |
Конюшина |
70,2 |
75,2 |
252 |
41 |
115 |
96 |
176 |
28 |
80 |
67 |
|||||
8 |
2023 |
Озимапшениця |
70,2 |
75,4 |
511 |
265 |
162 |
84 |
358 |
186 |
113 |
58,8 |
|||||
9 |
2024 |
Цукровийбуряк |
70,2 |
608 |
31 |
3,15 |
716 |
350 |
116 |
250 |
2176 |
221,1 |
502 |
245 |
81 |
175 |
Поле № 5
№ п/п |
Рік |
Культура |
Площа, га |
Урожайність, ц/га |
Норма добрив на 1 га |
Потреба на всю площу |
|||||||||||
органічних, т |
вапнякових, т |
мінеральних, кг д.р. |
органічних, т |
вапнякових, т |
мінеральних, ц д.р. |
||||||||||||
всього |
N |
P2O5 |
K2O |
всього |
N |
P2O5 |
K2O |
||||||||||
1 |
2016 |
Горох |
70,2 |
39,8 |
310 |
100 |
159 |
51 |
217,6 |
70 |
111 |
35,8 |
|||||
2 |
2017 |
Озима пшениця |
70,2 |
66,9 |
404 |
214 |
120 |
70 |
283,6 |
150 |
84 |
49 |
|||||
3 |
2018 |
Картопля |
70,2 |
504 |
31 |
3,6 |
749 |
219 |
168 |
362 |
2176 |
252,7 |
525,8 |
153,7 |
117,9 |
||
4 |
2019 |
Кукурудза на зерно |
70,2 |
79,9 |
393 |
216 |
78<... |
Подобные документы
Агрохімічна характеристика ґрунтів ТОВ "Білоцерківське", їх вапнування. Виробництво і розподіл органічних добрив у господарстві. Визначення оптимальних норм добрив під сільськогосподарські культури на основі рекомендованої системи удобрення в сівозміні.
курсовая работа [97,8 K], добавлен 18.11.2015Надходження та виробництво добрив у господарстві. Ґрунтово-кліматичні умови та врожайність сільськогосподарських культур. Виробництво і використання органічних добрив. Розробка системи удобрення в сівозміні господарства та річного плану удобрення культур.
курсовая работа [65,3 K], добавлен 08.04.2014Структура посівних площ господарства. Системи насінництва, удобрення, основного і передпосівного обробітку ґрунту. Розміщення сільськогосподарських культур в сівозміні, найкращі попередники. Технологічні карти вирощування сої, озимої пшениці, соняшнику.
отчет по практике [120,0 K], добавлен 24.11.2014Оцінка небезпеки розвитку ерозійних процесів на території фермерського господарства "Бескіди". Аналіз біоенергетичної ефективності заходів збалансованого землекористування. Проект заходів відтворення родючості деградованих ґрунтів сільського господарства.
курсовая работа [688,9 K], добавлен 30.03.2014Агрохімічні дослідження, необхідні для оцінки родючості ґрунту, встановлення науково обґрунтованих доз добрив, контролю за потребою сільськогосподарських культур в елементах живлення в процесі їх росту і розвитку, визначення якості продукції і добрив.
методичка [89,9 K], добавлен 21.05.2008Природні умови КСП "Україна" Богуславського району Київської області. Номенклатурний список ґрунтів, їх ознаки, склад і властивості. Заходи щодо підвищення їх родючості. Бонітування чорнозему типового малогумусного. Баланс гумусу в ґрунтах господарства.
курсовая работа [45,6 K], добавлен 17.04.2012Біологічні особливості картоплі. Розгляд технології її вирощування на прикладі фермерського господарства. Природно-економічна характеристика господарства. Введення у господарстві рекомендованих сівозмін з науково-обґрунтованим чергуванням культур.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 17.04.2012Фізико–географічні умови території Кізівської сільської ради. Рослинний і тваринний світ території. Шляхи підвищення родючості ґрунтів господарства та їх раціонального використання. Дерновий, підзолистий, болотний та солонцевий процеси грунтотворення.
курсовая работа [766,5 K], добавлен 24.07.2014Географічне, адміністративне розташування, природні умови ґрунтоутворення господарства. Визначення потреби ґрунту у вапнуванні. Гуміфікація післяжнивних залишків. Статті витрат гумусу. Розробка системи заходів по збереженню, підвищенню родючості ґрунтів.
курсовая работа [39,5 K], добавлен 06.08.2013Організаційно-економічна характеристика господарства, його спеціалізація та наліз землекористування, ґрунтово-кліматичні умови. Структура посівних площ, система сівозмін та удобрення культур у сівозміні. Технологія вирощування однієї із культур.
отчет по практике [380,2 K], добавлен 25.10.2014Характеристика біокліматичних ресурсів, ґрунтових умов господарства. Структура посівних площ та врожайність за останні роки. Система сівозмін та стан їх освоєння. Система обробітку ґрунту, удобрення культур. Кормовиробництво, насінництво, овочівництво.
отчет по практике [99,0 K], добавлен 26.03.2012Основні чинники, що впливають на стан ґрунтової родючості. Добрива, їх вплив на родючість ґрунту. Зміни показників родючості ґрунтів за останні роки в Миколаївській області. Система обробітку ґрунту. Методи аналізу вмісту гумусу за методом Тюріна.
курсовая работа [595,5 K], добавлен 12.02.2016Організація території господарства. Посівні площі культур і кормових угідь, їх структура та розміщення. Розробка заходів освоєння сівозміни, системи обробітку ґрунту та заходів боротьби з бур’янами. Агроекологічна і економічна оцінка системи землеробства.
курсовая работа [155,5 K], добавлен 24.10.2014Визначення поняття "родючість ґрунту" та її класифікація. Причини погіршення та моделі родючості ґрунту. Підвищення родючості та окультурювання ґрунтів. Закон "спадаючої родючості ґрунтів", його критика. Антропогенна зміна різних ґрунтових режимів.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 20.12.2013Характеристика господарства СВК "Яровський" Тарутинського району Одеської області. Приклади схем чергування культур у таких сівозмінах як польова, ґрунтозахисна, кормова, спеціальна. Обґрунтування системи сівозмін в господарстві та їх продуктивність.
курсовая работа [66,6 K], добавлен 12.06.2011Суть та процеси мінерального живлення рослин та характеристика їх основних класів. Залежність врожайності сільськогосподарських культур та агротехнічних показників родючості ґрунту від використаних добрив. Методика дослідження екологічного стану ґрунту.
курсовая работа [390,9 K], добавлен 21.09.2010Головні відомості про господарство, що вивчається. Ландшафтні особливості території, на якій вивчались ґрунти лісостепу. Основи польової діагностики ґрунтів, номенклатурний список. Аналіз та розробка шляхів підвищення родючості ґрунтів господарства.
отчет по практике [84,1 K], добавлен 10.08.2014Ґрунтово-кліматичні умови господарства. План виробництва та врожайність овочевих рослин. Система обробітку ґрунту та удобрення в сівозміні. Сорти і гібриди овочевих рослин. Потреба в насінні та садівному матеріалі. Підготовка й обробка насіння до сівби.
курсовая работа [44,8 K], добавлен 25.04.2012Фізіологічні основи визначення потреби сільськогосподарських культур в добривах. Вплив різних факторів зовнішнього середовища на ефективність добрив. Складання системи добрив під культури в сівозміні. Розрахунок балансу поживних речовин в ґрунті.
курсовая работа [109,1 K], добавлен 12.05.2015Природні умови ґрунтоутворення: клімат, рельєф, рослинність, грунтоутворюючі та підстилаючі породи. Характеристика ознак, складу і властивостей ґрунтів, їх бонітування. Розрахунок балансу гумусу в грунтах господарства, методики підвищення родючості.
курсовая работа [437,0 K], добавлен 28.09.2010