Проектування сівозміни, системи обробітку ґрунту та комплексних заходів боротьби з бур'янами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

по загальному землеробству:

Проектування сівозміни, системи обробітку ґрунту та комплексних заходів боротьби з бур'янами



План

Вступ

1. Характеристика природних умов та виробничої діяльності

2. Проектування системи сівозмін господарства

2.1 Розрахунок структури посівних площ та розробка можливих варіантів сівозмін

2.2 Агрономічна оцінка сівозмін та обґрунтування чергуванню культур

2.3 Оцінка продуктивності розробленої сівозміни

2.4 Складання плану освоєння розробленої сівозміни та ротаційної таблиці

3. Розробка системи обробітку грунту та комплексу заходів боротьби із бур'янами

4. Заходи захисту грунту від ерозії на основі контурно-меліоративної організації землекористування



Вступ

Землеробство -- це дуже давня і складна сфера людської діяльності. З'явлення землеробства стало значною подією в розвитку людської цивілізації. Це дало можливість перейти до осілого укладу життя людини.

Землеробство -- одна з найважливіших галузей сільського господарства.

Землеробство, як складова частина агрономічного циклу наук тісно пов'язане з хімією, фізикою, фізіологією рослин та агрохімією. Ці взаємозв'язки окремих наук зумовлені тим, що землеробство як наука вивчає і розробляє методи регулювання водного, повітряного, поживного, світлового та теплового режимів для оптимізації факторів життя вирощуваних культур.

Сучасне землеробство - це наука про раціональне використання землі, захист її від ерозії, про закономірності відтворення ґрунту для вирощування та одержання високих і сталих урожаїв с/г культур.

Воно об'єднує всі рослинницькі галузі, пов'язані з обробітком грунту, а саме: рослинництво, кормовиробництво, овочівництво, плодівництво, виноградарство та ін. Землеробство має велике народногосподарське значення, оскільки воно забезпечує населення продуктами харчування, тваринництво -- кормами, а переробну промисловість -- сировиною.

Інтенсивне ведення землеробства потребує застосування великої кількості добрив, засобів захисту рослин, раціонального обробітку ґрунту, проведення меліоративних заходів, вдосконалення технологій і техніки. Особливе місце відводиться заходам, спрямованих на охорону навколишнього середовища, захист ґрунтів від водної та вітрової ерозії, підвищення ефективності меліоративних земель, удосконалення методів управління продуктивністю рослин тощо.

Важливим етапом у подальшому вдосконаленні землеробства є обгрунтування і розробка моделей родючості різних типів грунтів і їх використання в конкретних умовах господарських підрозділів.

В основу сучасного землеробства покладено нормативно-технологічний принцип виробництва сільськогосподарської продукції. З врахуванням природних і економічних умов кожного господарства передбачається раціональне використання всіх ресурсів виробництва -- грунту, добрив, машин, робочої сили.

В останній час сільське господарство набуло актуальності, родючі чорноземи стали приваблювати іноземних інвесторів, і тому напрям землеробства набуває значних розмахів.



1. Характеристика природних умов та виробничої діяльності

посівний сівозміна ґрунт бур'ян

Сільське господарство ФГ «Тамерлан-Юг» створене на базі минулого господарства КСП. Після розпаду СРСР, через декілька років приватний підприємець взяв в оренду земельні паї, площею 1560 га, колишніх членів КСП.

ФГ «Тамерлан-Юг» Каховського району Херсонської області знаходиться в центральній частині області, і тому входить до складу Цюрупинського природно-сільськогосподарського району, який знаходиться на піщаних аренах борової тераси Дніпра з міжаренними просторами і об'єднує господарства Голопристанського, Цюрупинського, Каховського районів і м. Нова Каховка. Площа сільськогосподарських угідь складає 47.3 тис. га.

На території ФГ «Тамерлан-Юг» знаходиться один населений пункт - село Любимівка, площею 426 км², з населенням 5631 людини, при густоті 1321,8 осіб/км І. Любимівська дільниця, яка межує на північному сході з Горностаївським районом, на північному заході, через Дніпро - Бериславський район, на півдні - Чаплинський район. Від залізничної станції Каховка знаходиться на відстані 15 км; від р. Дніпра - 5 км. та обласного центра м. Херсона - 65 км. Землі господарства розміщені в забезпеченій опадами частині сільгоспугідь області. Середньорічна кількість опадів складає 360-370 мм. Агротехнічні заходи в першу чергу повинні бути спрямовані на максимальне накопичення і раціональне використання ґрунтової вологи. середньорічна температура повітря - 9.6-10.0°С; тривалість вегетаційного періоду - 220-230днів, безморозного - 175-185; сума середньодобових температур вище +10°С -3300-3400; число днів з відносною вологістю повітря 30% - 40-50.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Весна коротка (1-2 місяці) характерною особливістю є швидке наростання температур повітря, прогрівання та висихання грунту, що потребує проведення польових робіт в скорочені строки. Літо жарке, посушливе. Літом випадає велика кількість опадів, але нерідко бувають бездощові періоди. Осінь характеризується великою кількістю похмурих днів та випадання великої кількості опадів, і при цьому знижується температура. Осінні заморозки наступають в середньому в третій декаді жовтня. В період посіву випадає достатня кількість дощів. Зима середньосніжна з частими потеплішаннями. В цьому господарстві зрошувальної системи присутня, що дає господарству великі переваги в порівнянні з богарними умовами. Краплинне зрошення використовується на високому рівні, при високих технологіях. Поверхня території рівнина. В ґрунтовому покриві переважають чорноземи осолоділі переважно супіщаного механічного складу. Вони характеризуються слабкою гумусністю (0.96%), потужним ґрунтовим профілем, низькою поглинальною здатністю, слабкою оструктуреністю, високою водопроникністю, малою вологоємністю, а також низькою забезпеченістю поживними речовинами. В подах знаходяться грунти гігроморфного ряду. Чорноземи осолонцьовані з плямами слабодефльованих грунтів (10-30%)(площа 474,2 га). Залягають в північній частині землекористування господарства на слабохвильовій рівнині, другої тераси Дніпра.

Ґрунтотворна порода - піщаний лесовидний суглинок. Грунтові води залягають на глибині 5-8 м. Грунти нормальної атмосферної вологості. Серед повно профільних чорноземів супіщаних по випуклим елементам мікрорельєфу залягають слабодефльовані їх різновидності, займаючи 10-30% площі. Грунти характеризуються розтягнутим гумусовим профілем потужністю 78 см. Профіль грунту вилугуваний від карбонатів кальцію - кипіння від Cl спостерігається від глибини 110 см. По механічному складу грунти відносяться до супіщаних різновидностей з переважанням фракцій мілкого та середнього піску в кількості 53,18%, кількість часток мулу 14,42%, пилу 22,25%. По профілю грунту механічний склад неоднорідний. Грунти слабогумусні. Вміст гумусу в верхньому горизонті не більше 1,28%, кількість його з глибиною зменшується до 0,64% на глибині 66-76 см. Можливість поглинання грунтів низька. Сума поглинутих основ складає 11,95 мг-екв.

Тепловий режим сприятливий. Овочі, фрукти і зернові культури на них дозрівають на 2-3 тижні раніше, ніж на суглинках.

Ґрунти в значній мірі підлягають дефляції і вимагають протидефляційних заходів.

В цій зоні в основному вирощують зернові культури, серед них ведуче місце займає озима пшениця. Крім того вирощують технічні культури, зокрема соняшник у великій кількості, а також овочеві, кормові та плодові культури. Не зважаючи на деякі негативні фактори, все ж таки кліматичні умови території, на якій знаходиться ФГ «Тамерлан-Юг», сприятливі для вирощування всіх сільськогосподарських культур.

Найбільш поширеними карантинними бур'янами є однорічні. Це амброзія полинолиста (Ambrosia artenusifolia) та повитиця польова (CUSCUTA CAMPESTRIS YUNCK.). Амброзія полинолиста однорічна яра рослина, засмічує посіви всіх польових культур, трапляється в садах, на узліссях. Повитиця польова однорічний стебловий паразит, розмножується насінням та відламками стебла, паразитує на всіх сільськогосподарських рослинах в період спалахів. А також багато інших не карантинних бур'янів, які впливають на ріст і розвиток сільськогосподарських культур. Багаторічні бур'яни, такі як пирій повзучий (Elytrigia regens) багаторічний кореневищний бур'ян, росте на полях, пасовищах в тому числі на засолених і вапнякових ґрунтах, біля доріг, житла, по всій території; багаторічна коренепаросткова рослина осот польовий (Sonchus arvensis), засмічує поля, пасовища, сади, переважно на добре зволожених землях. Бур'яни є конкурентами сільськогосподарських культур, більшість з них дуже добре пристосовані до умов навколишнього середовища, тому використовують різні агротехнічні заходи, хімічні і біологічні методи боротьби з бур'янами (наприклад, зяблева оранка, сівозміна, протруєння насіння, використання чистого посівного матеріалу, обприскування у період вегетації різними хімічними засобами).

Таблиця № 1

Середньорічні значення елементів клімату за даними Бериславської метеостанції

Показники	Місяць	За рік
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Опади, мм Річна сума опадів 70 мм	29	26	24	30	33	36	34	32	31	27	28	30	360
Температура повітря, °С	-5	-1	9,0	10	13,7	16,6	21,4	20,3	14,4	7,5	2,4	-0,5	9,6
Вологість повітря, %	67	62	52	40	37	31	30	28	37	51	56	66	32



2. Проектування систем сівозміни господарства

Сівозміна - це основа системи землеробства, науково-обгрунтоване чергування сільськогосподарських культур та парів у часі та просторі, під час якої всі культури проходять через кожне поле. Вона винайдена для того, щоб підвищити урожайність культур, не дати грунту втратити свої запаси поживних речовин, та в деякій мірі допомогти грунту накопичити різні елементи, щоб запебезпечити рослини всіма необхідними елементами живлення.

Реформування аграрного сектору і, в першу чергу, земельних відносин призвели до суттєвих змін структури посівних площ. Розпаювання багатогалузевих господарств призвело до утворення великої кількості землекористувачів з обмеженими земельними ресурсами, хоча переважна більшість ріллі, при цьому, залишилась у великих реформованих господарствах.

В таких умовах набуло розповсюдження стихійне формування структури посівних площ, що здебільшого пов'язано з кон'юнктурою ринку, яка вимагає виробництва в першу чергу, прибуткових культур за будь-яких умов. Типовим стало явище нехтування сівозмінами і вирощування сільськогосподарських культур із грубим порушенням закону плодозміни, або навіть у беззмінних посівах. Таке порушення спостерігається у ФГ «Тамерлан-Юг», виходячи з всіх правил користування землею, не дотримуються сівозмін сіючи на протязі 5 років одну культуру, при цьому сильно виснажуючи грунт.

ФГ «Тамерлан-Юг» базується на овочевій сівозміні, яка в основному призначена для виробництва цибулі, томатів, капусти, перцю. Головним питанням впровадження систем сівозмін у господарство є обґрунтована структура посівних площ. Розрахунок її базується на визначених необхідних обсягах валового виробництва окремих видів продукції відповідно до спеціалізації господарства, ринкового попиту на запланованому рівні урожайності культур.

В плані-завданні було взято дані про види продукції і їх план виробництва. Структура посівних площ відображає співвідношення площ посівів різних культур, пару до загальної площі та виражається у відсотках.

Розрахункові структури посівних площ проводимо і записуємо до таблиці №2. в перший і другий стовпчик проставляємо дані із індивідуального завдання, види продукції та запланований обсяг виробництва. План виробництва складає зерно (озима пшениця, сорго, горох, кукурудза), технічні культури (соняшник, рицина). Встановлюємо конкретно по окремим видам продукції. План виробництва кормів представлений узагальнено по видам корму (силос, зелений корм, сіно). Я вибрав кукурудзу МВС, БКС на сіно та БКС на з. к.

У третій стовпчик проставляємо заплановану врожайність культур, яку беремо у довіднику. Визначаємо середню врожайність культур, із урахуванням цінності попередника.

Необхідну для виконання плану завдання площ визначаємо рішенням плану виробництва на урожайність культур, після чого розраховуємо їх частку у відсотках до площі сівозміни (1800 га). Необхідну для виконання плану виробництва загальну площу посіву порівнюємо із площею сівозміни. Розбіжність між цими величинами використовують під поле пару (10%). А зміни площі, які необхідно для окремих культур у гектарах та відсотках позначаємо у стовпчиках 6 та 7.



2.1 Розрахунок структури посівних площ та розробка можливих варіантів сівозмін

Таблиця № 2

Розрахунок структури посівних площ польової сівозміни. Площа 1800 га(тип, вид, сівозміни) ФГ «Тамерлан-Юг» Херсонська обл., Каховський р-н., с . Любимівка (назва господарства, район, область)

Продукція, культура	План виробництва, т	Врожайність, т/га	Необхідно площі	Буде вироблено, т
			Для виконання плану	Відхилення від плану	Всього
			га	%	га	%	га	%
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1. Зернові всього
у тому числі:
озима пшениця	1350,0	3,2	422,0	23,4	+28,0	+1,6	450,0	25,0	1440,0
сорго	270,0	3,0	90,0	5,0	-18,0	-1,0	72,0	4,0	216,0
кукурудза	450,0	2,2	204,6	11,4	+20,4	+1,1	225,0	12,5	495,0
горох	360,0	2,2	163,8	9,1	0	0	163,8	9,1	360,4
2. Технічні:
соняшник	153,0	1,7	90,0	5,0	0	0	90,0	5,0	153,0
рицина	45,0	0,6	75,0	4,2	-12,0	-0,7	63,0	3,5	37,8
4. Кормові культури (види продукції):
у тому числі:
кукурудза МВС	3600,0	21,0	171,4	9,5	-9,4	-0,5	162,0	9,0	3402,0
суданська трава на сіно	360,0	4,1	87,8	5,0	-24,8	-1,5	63,0	3,5	258,3
БКС на з. к.	3240,0	12,0	270,0	15,0	+16,2	+0,9	286,2	15,9	3434,4
Площа посіву необхідна для виконання плану виробництва, га			1575,0	87,5	0	0	1575,0	87,5
Розбіжність			-45	-2,5			0	0
Пар			180,0	10	+45	+2,5	225,0	12,5
Площа сівозміни, га			1800	100			1800	100

При проектуванні нової сівозміни визначаємо оптимальну кількість полів (8), для цього розраховуємо середній розмір поля. Який склав 225,0 га або 12,5%.

Збірні поля я склав, щоб культури, які входили сюди були близькі за біологією, технологією вирощування та рівноцінні як попередники. Отрималось три збірних поля: просапні культури - соняшник, рицина, сорго; кормові - кукурудза МВС, суданська трава на сіно; зернобобова та кормова - горох, БКС на з. к. Провідною культурою є озима пшениця, тому їй надаємо найкращі попередники. Виходячи з цього отримуємо такі ланки: пар - оз. пшениця; горох, БКС на з. к. - оз. пшениця. Щоб дотриматись чергування зернових і просапних культур кукурудзу на зерно висіваємо після озимої пшениці з парової ланки, щоб отримати як найбільший врожай. Соняшник, рицину і сорго сіємо так, щоб після них залишити поле під пар.

Також я пропоную ще один варіант сівозміни, але на мій погляд сівозміна (варіант 1) є кращою тому її вважаємо основною.

Таблиця № З

Можливі варіанти чергування культур у сівозміні

Варіанти чергування культур
Культура або пар	Площа, га	Культура або пар	Площа, га
Варіант №1 (головний)	Варіант 2
Пар	225,0	Пар	225,0
Озима пшениця	225,0	Озима пшениця	225,0
Кукурудза на зерно	225,0	Горох БКС на з. к.	163,8 61,2
Горох БКС на з. к.	163,8 61,2	Озима пшениця	225,0
Озима пшениця	225,0	Кукурудза на зерно	225,0
Кукурудза МВС Суданська трава на сіно	162,0 63,0	Кукурудза МВС Суданська трава на сіно	162,0 63,0
БКС на з. к.	225,0	БКС на з. к.	225,0
Соняшник Рицина Сорго	90,0 63,0 72,0	Соняшник Рицина Сорго	90,0 63,0 72,0



2.2 Агрономічна оцінка сівозмін та обгрунтування чергуванню культур

Необхідність чергування сільськогосподарських культур давно встановлена практикою землеробства. Доведено, що врожайність культур значно вища при розміщені їх в сівозміні,чим урожайність при беззмінному вирощуванні.

Доцільність визначеного чергування культур суттєво залежить від їх біології, сортових особливостей, технології вирощування та природно - кліматичних умов господарства.

Згідно основних принципів побудови сівозмін в богарних умовах мною побудована 8-пільна зерно-паро-просапна сівозміна. Перед впровадженням цієї сівозміни робимо її оцінку.

Найкращим попередником є пар, бо він є найбільш радикальним засобом нагромадження вологи в посівному шарі ґрунту. Тому після пару сіємо основну культуру, якою є озима пшениця. Завдяки такій сівозмінній ланці ми отримаємо гарантований врожай.

На другому місці за цілістю попередника стає горох, БКС на з. к. та кукурудза МВС. Їх цілість, як парозаймальних культур є те, що вирощене після них зерно озимої пшениці за вмістом білка близька до зерна, яке одержане по чорному пару. Тому ми складаємо ланки озима пшениця після гороху та БКС на з. к.. Горох і кукурудза на зерно знаходяться у збірному полі, так як вони займають малу площу. Кукурудза МВС займає одне поле, так як це найкращий попередник. Також у сівозміні є БКС на сіно у збірному полі з ячменем. Їх ми сіємо після просапної культури: кукурудза на зерно. Отже ці попередники є найціннішими для головної культури.

Соняшник і рицину краще розміщувати після озимої пшениці. Але у своїй сівозміні я розміщую їх після БКС на сіно та ярого ячменю, теж дуже добрі попередники.

Найкращим попередником кукурудзи на зерно у сівозмінах степу є озима пшениця, яку сіють по чорному пару. І тому я розташував її в паровій ланці.

Отже, взявши до уваги всі ці дані можна зробити висновок, що сівозміна №1 буде кращою і продуктивнішою, ніж сівозміна №2. Тому що у сівозміні №2 кукурудза на зерно знаходиться не в паровій ланці, і тому врожай буде гірший, це взагалі небажано робити.

2.3 Оцінка продуктивності розробленої сівозміни

Головним показником, за яким проводять оцінку сівозміни є її продуктивність, із 100 га сівозмінної площі всієї продукції та окремих культур.

Основними показниками продуктивності сільськогосподарських угідь є: вихід продукції з одиниці площі, вартість продукції, вихід кормових або кормо-протеїнових одиниць.

Оцінюють сівозміну у рік освоєння, після дотримання передбаченого чергування, упорядкування земельного масиву та впровадження передбачених технологій вирощування культур.

Розрахунок проводимо у таблиці №4, де проводиться перелік культур і види отриманої продукції. Площа посіву окремих культур та поля пару проставляємо як середнє значення площі поля у сівозміні.

Урожайність культури після різнозначних попередників визначаємо, як середньозважену величину із урахуванням частки попередника. Вміст у врожаї кормових одиниць, які беремо з довідника. Вартість основної продукції розраховуємо за її поживністю у кормових одиницях, порівнюючи до вартості вівса (1100).

Крім продукції, що має безпосереднє кормове призначення необхідно врахувати відходи внаслідок очищення продовольчого зерна (10%), переробки соняшника - макуха 30%.

Розрахунок виходу кормової частини продукції приводимо у таблиці №5. на 100 га сівозмінної площі виробляють кормової продукції: кормових одиниць 198,8 т; перетравного протеїну 15,1 т; забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном 75,7 г/кг.

2.4 Складання плану освоєння розробленої сівозміни та ротаційної таблиці

Запровадження сівозміни доцільно закінчити у максимально короткий термін, переважно за 2-3 роки, після чого культури займають своє місце згідно з прийнятим чергуванням, з цього часу сівозміна вважається освоєною. Розроблена послідовність культур суттєво відрізняється від фактичного чергування, а тому неможливо відразу впровадити нову сівозміну.

Потрібен проміжний період, протягом якого у певній послідовності відбудеться поступовий перехід до наміченого чергування. В освоєних сівозмінах може виникнути необхідність зміни набору культур, що зумовлено розвитком господарства, його спеціалізацією або погодними умовами. Сівозміна вважається освоєною , якщо кількість полів у ній, набір основних полів і порядок їх чергування відповідають плану.

Цей план, крім просторового розміщення культур, передбачає послідовність виконання повного комплексу меліоративних, культурно-технічних заходів та землевпорядкування, які були визначені за наслідками обстежень.

Сівозміна освоєна, бо кожна культура розміщена у межах передбаченого поля у визначеній сівозміною послідовності і вирощується за оновленою технологією. Це буде другий рік впровадження, що обумовлено відсутністю попередника для шостої культури у порядку чергування (озимої пшениці).

В подальшому для полегшення визначення із розміщенням культур у різні роки розробляємо ротаційну таблицю №7. Вона розпочинається із року освоєння сівозміни і закінчується, коли кожна культура або пар пройдуть у визначеній послідовності через кожне поле. Таким чином ротаційна таблиця закінчується в 2019 році.



3. Розробка системи обробітку ґрунту та комплексу заходів боротьби з бур'янами

Механічний обробіток грунту - це дія на нього робочими органами знарядь та машин з метою створення оптимальних умов і забезпечення факторами життя для росту і розвитку сільськогосподарських рослин, підвищення родючості і захисту грунту від ерозії.

У системі агротехнічних заходів спрямованих на підвищення родючості грунту і продуктивності сільськогосподарських культур, велике значення має правильний обробіток грунту. Він сприяє його окультуренню, поліпшує водний, поживний та повітряний режим. За допомогою обробітку можна регулювати: фізичні, біологічні та хімічні процеси, які протікають в грунті; інтенсивність розкладання або накопичення органічних речовин в грунті; можна запобігати зайвим втратам грунтової вологи.

Система обробітку грунту у сівозміні являє собою сукупність заходів основного, передпосівного, післяпосівного обробітку або окремих їх складових під усі культури сівозміни та поля пару.

Система обробітку складається із послідовних та своєчасно проведених взаємопов'язаних заходів, які враховують ґрунтово-кліматичні умови, рельєф місцевості, рівень засміченості поля, попередню та наступну культуру.

Спроектована система обробітку ґрунту розрахована на середньо розрахункові погодні та виробничі умови, а тому фактично може змінюватися, залежно від реального стану у той чи інший бік.

Проводимо чергування глибокого полицевого та безполицевого обробітку з мілким та поверхневим, з використанням комбінованих знарядь покращує фітосанітарний стан грунту, водний та поживний режим, сприяє досягненню оптимальних агрофізичних показників.

Система захисту від бур'янів - це різноманітні операції (агротехнічні, біологічні, хімічні тощо), які спрямовані на повне або часткове знищення шкідливих бур'янів, що перешкоджають росту та розвитку сільськогосподарським культурам.

Спроектована система захисту від бур'янів представлена у таблиці № 9. Сюди були включені винищувальні та попереджувальні заходи боротьби з бур'янами.



4. Заходи захисту ґрунту від ерозії на основі контурно-меліоративної організації землекористування

Контурно-меліоративна організація території проектується в межах землекористування господарств різних форм власності з урахуванням організації території прилеглого землекористування, які мають водозбірні площі басейнів невеликих річок, балок і малих водозборів.

Контурна організація території:

Забезпечує підвищення захисних функцій с/г ландшафтів у водозбірних басейнів;

Максимально враховує наявні рубежі, що значно впливають на перерозподіл поверхневого строку талих і зимових вод;

Визначає лінійні рубежі для розміщення незалежних і водорегулюючих лісосмуг;

Створює оптимальні умови взаємодії різних елементів ґрунтозахисної системи землеробства.

Основою контурної організації території є диференційоване використання земельних угідь залежно від її ґрунтово-ландшафтних умов і ґрунтозахисної здатності с/г культур.

Лінійні рубежі розміщують упоперек схилів у напрямку наближення до горизонталей місцевості.

У степовій зоні, де є прояви водної чи вітрової ерозії ґрунтів, на землях першої ЕТГ перевага надається захисту земель від водної ерозії. Тому повздовжні сторони полів і лісосмуги на них розміщуються впоперек схилів. Заходи проти вітрової ерозії посилюються ґрунтозахисним обробітком, посівом куліс у поперек основного напрямку вітрів. З метою забезпечення захисту ґрунтів від водної ерозії впоперек схилів на парах проектуються буферні смути, а впоперек основного напрямку схилів, висівають куліси, захисна дія яких виявляється переважно в осінньо-зимовий період, тобто в період найвірогіднішого прояву пилових бурь.

Обробіток розпорошеної поверхні грунтів культиваторами КПИ-3,8, голчастими боронами БИГ-3А, дисковою бороною БДТ-7 або лущильником ЛДГ-15 тимчасово припиняє вітрову ерозію завдяки різкому підвищенню грудочкуватості до 70-80%. Поле обробляють стрічково починаючи з осередків ерозії. Якщо сильні вітри продовжуються, обробляють і між стрічкові смуги.

Висота зрізу при збиранні зернових колосових повинна бути не менше 18-20 см. Слідом за збиранням попередника поле відразу обробляють голчастою бороною БИГ-3 з максимальним кутом атаки в пасивному положенні робочих органів.



Висновок

Отже, при описі господарства ФГ «Тамерлан-Юг», яке знаходиться у центральній частині Херсонської області, на території села Любимівка Каховського району, розроблена сівозміна, яка підходить і може бути використана в цьому господарстві. В сівозміні присутні такі провідні культури як: озима пшениця, кукурудза і для цих культур є дуже добрі попередники, такі як пар, горох, кукурудза МВС і БКС.

Серед найважливіших зернових культур - озима пшениця, в Україні є головною продовольчою культурою. Зараз її вирощують за сучасною інтенсивною технологією, а тому вона є добрим попередником для інших культур в сівозміні, зокрема в моїй сівозміні це кукурудза на зерно.

Сенс інтенсивних технологій полягає у: розміщенні культур після кращих попередників (я виділив найкращих - це: пар, горох, кукурудза МВС, БКС); інтегрованій системі захисту рослин від бур'янів, хвороб, шкідників.

Основною метою обробітку грунту є збереження вологи на час сівби, боротьба з бур'янами та шкідниками, заорювання післяжнивних решток, строки настання фізичної стиглості грунту.

Провідною зерновою культурою є кукурудза. Правильне розміщення кукурудзи у сівозміні один з основних чинників поліпшення забезпеченості рослин вологою і елементами живлення, зменшення засміченості посівів, кількості шкідників і хвороб, усунення токсичності ґрунту, підвищення врожайності і якості насіння. Найкращим попередником є озимі зернові, які висівали після пару. Тому у своїй сівозміні я розташував кукурудзу після озимої пшениці, попередником якої є пар.

Для вирощування кукурудзи потрібен глибокий орний шар грунту, в якому розвивається міцна стрижнева коренева система й активно відбувається мікробіологічні процеси, накопичуються великі запаси води й поживних речовин.

Соняшник - основна олійна культура, до того ж вона посухостійка рослина. Основним є поліпшений зяблевий обробіток. На полях засмічених бур'янами прийоми обробітку в системі поліпшеного зябу рекомендується чергувати так, щоб домогтися повного знищення бур'янів. Найкращі попередники для нього зернові колосові культури. Я розташував збірне поле: соняшник, рицина, сорго після БКС на зелений корм.

Щодо продуктивності сівозміни: на 100 га сівозмінної площі виробляється: зерна 155,8 т; у тому числі зерна озимої пшениці: 96,3 т; кормових одиниць: 310,5 т; соняшнику: 8,5 т; кукурудзи: 27,5 т; продукції у грошовому виразі: 602 тис. грн.

Я визначив без розбіжностей від запланованої врожайності, планувалося 1575,0 га без пару і так отрималося. Пар займає 225,0 га, що дорівнює 12,5 %.

Щодо економіки, то 602 тис. грн. на 100 га, оптимальний варіант між доходами і витратами.



Список використаної літератури

Землеробство. Кравченко М. С. - К.: Либідь, 2002

Бур'яни та заходи боротьби з ними. Малько Ю. П, Учб. - мет. Центр Мінагро. Укр.. 1998

Система ведення с/г Херсонської області: (наукове супроводження «Стратегії економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2011 року»). - Херсон: Айлант, 2004. - 264 с

Рослинництво: Підручник/ О. І. Зінченко, В. Н. Салатенко, М. А. Білоножко; За ред. О. І. Зінченка. - К.: Аграрна освіта, 2001. - 591 с.: іл.

Загальне землеробство: (за ред,. В. П, Гордієнка). - К.: Вища школа, 1988

Землеробство. (за ред. В. Т. Ґудзя). - К.: Урожай 1996

Обробіток грунту: (за ред.. В. М. Крутя). - К.: Урожай 1986

Научно-обоснованая система земледелия Херсонской области. - Херсон: Облполиграфиздат, 1987.

Размещено на Allbest.ru

...