Удосконалення оцінки материнських сімей за чистопородністю бджіл

В Україні створюється мережа спеціалізованих бджолорозплідницьких господарств, основною продукцією яких є бджолині матки і пакети.

В умовах зростання попиту на маток, особливо української породи, важливе значення має підвищення їх якості та відповідності встановленим вимогам щодо породного походження. Тому посилюється увага до вибору й використання материнських сімей, які мають вирішальний вплив на чистопородність одержуваних від них маток.

Українська степова порода, яка здавна формувалася на більшій частині території України і показала свої позитивні риси, характеризувалася високою продуктивністю і тепер є майже повсюдно метизована. Помісні бджоли мають нижчу продуктивність, чутливіші до збудників хвороб та впливу зовнішнього середовища. Нестерводський В. А. [6] вважав масове впровадження схрещування українських бджіл з іншими породами загрозою цілковитого їх виродження у своєму ареалі та радив виявляти осередки чистопородних бджіл і розмноженням відібраних сімей підвищувати продуктивність пасік. У цих умовах збільшується значення чистопородних племінних бджіл української породи як на товарних пасіках, так і в спеціалізованих племінних господарствах.

Сучасна технологія виведення маток потребує посиленої уваги до оцінки й ефективного використання материнських сімей. Через недостатній контроль їх чистопородності, як виявляється в практиці бджільництва, одержана від них продукція є недостатньо стабільною за якісними показниками. Науково обґрунтовані рекомендації визначення чистопородності бджіл, розроблені Українською дослідною станцією бджільництва [4], передбачають використання таких контрастних показників екстер'єру: довжина хоботка, кубітальний індекс, дискоїдальне зміщення і форма заднього краю воскового дзеркальця.

У дослідженнях Б. Хохлова [7] на піддослідному матеріалі українських бджіл було виявлено суттєві внутрішньосімейні і міжсімейні відмінності робочих особин за довжиною хоботка. Ця важлива ознака продуктивності сімей і породної належності бджіл є предметом наших досліджень на сьогодні.

Мета досліджень - оцінити якісний склад бджіл за основними ознаками екстер'єру в процесі формування генеалогічних груп і встановити ступінь чистопородності жіночих особин материнських сімей для підвищення якості виведених від них маток.

Матеріали та методика досліджень. Роботу виконано на бджолиних сім'ях української породи, районованої в більшості областей України. У дослідах використовували бджолині сім'ї створюваного внутрішньопородного Хмельницького типу селекції кафедри бджільництва ім. В.А. Нестерводського Національного університету біоресурсів і природокористування в племінному бджолорозпліднику “Прибузькі медобори” Летичівського району Хмельницької області. Методика досліджень базується на класичних наукових розробках біоморфологічної характеристики порід бджіл, виконаних Г. Кожевниковим, В. Алпатовим [1,5].

Спочатку було проведено оцінку бджолиних сімей всієї пасіки за зовнішніми ознаками. При цьому враховували особливості запечатування меду, колір бджіл, їх агресивність, продуктивність сімей і зимостійкість.

Після відбору сімей за вказаними ознаками заготовляли проби (по 30-40 бджіл від кожної) для подальшого вивчення екстер'єру бджіл тих сімей, які найбільше відповідали типовим ознакам української породи. Належність їх до породи визначали за основними екстер'єрними показниками.

Як відомо, між породами бджіл існують контрастні міжпородні відмінності за деякими ознаками. До них належать довжина хоботка, кубітальний індекс, дискоїдальне зміщення і форма заднього краю воскового дзеркальця. Ці екстер'єрні ознаки бджіл є достатньо стабільними і надійними у визначенні належності їх до певної породи. Міжпородні відмінності промірів бджіл України характеризуються, за висновком В. Гайдара, В. Губіна та І. Давиденка [2, 3, 4], достатньою контрастністю, що дозволяє впевнено встановлювати ступінь чистопородності сімей. Крім того, було проаналізовано дані морфометричних досліджень окремих бджіл для з'ясування кількісного співвідношення тих, що відповідають і відхиляються від вимог стандарту породи.

Матеріали біометричної обробки з оцінки екстер'єру порівнювали з установленими нормами стандарту, розробленими Українською дослідною станцією бджільництва [4].

Результати досліджень. У 2014 р. з різних генеалогічних груп пасіки відібрано проби і проаналізовано результати промірів екстер'єру бджіл з 59 сімей. При цьому виявлено, що з 59 досліджуваних сімей за довжиною хоботка, стандарту (6,4-6,6 мм) відповідало 57 бджолиних сімей. У двох сім'ях довжина хоботка, була меншою і становила, відповідно, 6,32 і 6,33 мм. Окремі бджоли цих сімей характеризувалися ще меншими показниками - 6,1 мм. У п'яти досліджуваних сімей величина цієї ознаки була найбільшою і в окремих бджіл довжина хоботка сягала 6,90 мм.

За даними вивчення кубітального індексу, який І. К. Давиденко [4] вважає дуже важливим, оскільки він характеризує міжпородні відмінності сімей різного походження, встановлено, що лише 45 сімей за цим показником відповідає стандарту (2,2-2,5). Проте коливання кубітального індексу у піддослідних сімей становить від 1,97 до 2,66. Бджоли 9 сімей мають показники вищі, а 5 - нижчі за стандарт. Отже, за цією ознакою екстер'єру незначне відхилення від стандарту породи встановлено у бджіл 14 сімей, тобто 24% від кількості досліджуваних.

Достатньо важливими ознаками чистопородності бджіл вважаються також дискоїдальне зміщення та форма заднього краю воскового дзеркальця п'ятого етерніту. Результати вивчення цих ознак екстер'єру враховані в процесі комплексної оцінки досліджуваних сімей. Відповідно до вимог стандарту, українські бджоли характеризуються позитивним дискоїдальним зміщенням у 70-90 % бджіл сім'ї.

Виходячи з результатів оцінки піддослідних сімей, чистопородними за цією ознакою можна вважати 43 сім'ї. Решта 16 сімей характеризуються різної величини відхиленнями від типового стандарту. Форма заднього краю воскового дзеркальця п'ятого етерніту у бджіл української породи є опуклою в 75-90 % випадків. За даними досліджень, бджоли 34 сімей відповідають встановленим вимогам, а у 25 сім'ях виявлено незначне відхилення в той чи інший бік. Проте, перевищення цього показника не вважається відхиленням від норми цієї ознаки.

Оцінюючи якісний склад бджіл у досліджуваних сім'ях племінного бджолорозплідника “Прибузькі медобори” за комплексом екстер'єрних ознак, слід підкреслити, що повною мірою вимогам стандарту української степової породи як типові відповідають 20 сімей, які можуть бути віднесені до групи материнських. З відхиленням за однією ознакою виявлено ще 24 сім'ї, за двома ознаками - 13 сімей. Отже, під час жорсткого відбору доцільно користуватися при виведенні маток тільки племінним матеріалом із 20 сімей, а на пасіках репродукторах могло б бути деяке збільшення кількості племінного ядра за рахунок залучення ще певної кількості сімей з незначним відхиленням в екстер'єрі. бджола екстер'єр материнські сім'ї