Сучасний стан виробництва соняшнику в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

СУЧАСНИЙ СТАН ВИРОБНИЦТВА СОНЯШНИКУ В УКРАЇНІ

Мірзоєва Т.В.

Ушкань В.Л.

Постановка проблеми. В умовах сьогодення виробництво насіння соняшнику в Україні відіграє важливу роль в контексті розвитку сільського господарства та національної економіки в цілому. Соняшник -- основна олійна культура України. За господарською цінністю та значенням він не поступається таким широко поширеним культурам як пшениця, кукурудза та соя. Для нашої держави ця культура є основною для виробництва рослинної олії та високобілкових кормів, а її експорт забезпечує значні валютні надходження до бюджету держави. За даними

FAO, Україна за обсягом виробництва насіння соняшнику посідає друге місце у світі після Росії і обсяги ці щороку зростають. Його частка у загальному виробництві олійних культур становить майже 98%. Ринок соняшнику в країні розгалужений та різноманітний, що зумовлено великою площею посівів і популярністю культури, сприятливими природно-кліматичними умовами вирощування та високим потенціалом урожайності, попитом на сировину. Особливо це стосується Південного регіону та його областей, які відносяться до найбільш сприятливих зон вирощування цієї культури. Враховуючи сучасний стан виробництва соняшнику та наявний його потенціал існує необхідність постійного й прискіпливого вивчення даного питання в цілому та окремих його аспектів для збереження існуючих лідируючих позицій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням теоретичних і практичних аспектів виробництва соняшнику приділяло увагу багато науковців, зокрема відомі вітчизняні вчені-економісти: В.Г. Андрійчук, В.І. Бойко,

О.В. Воронянська, П.І. Гайдуцький, М.В. Гладій, О.Д. Гудзинський, Ю.В. Домашенко, Л.Я. Євчук, О.В. Крисальний, І.І. Лукінов, П.М. Макаренко, П.Т. Саблук, В.С. Уланчук, М.Й. Хорунжий, Л.Г. Чернюк, О.М. Шпичак. Проте умови сьогодення вимагають подальших досліджень з даної проблематики.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Не дивлячись на значну кількість наукових праць щодо проблематики виробництва соняшнику та попри наявність позитивних тенденцій його розвитку, питання й надалі залишається актуальним і потребує поглибленого вивчення, особливо в контексті сучасних умов господарювання.

Формулювання цілей статті. Метою статті є дослідити особливості сучасного стану виробництва соняшнику в Україні та окреслити можливі напрямки його розвитку.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Соняшник в Україні протягом тривалого періоду є однією з провідних олійних культур. Міцні позиції соняшнику в українському агробізнесі пояснюються насамперед його високою конкурен- тоздатністю. Попит і ціни на соняшник із року в рік лишаються стабільно високими. Виробництво олійних культур в Україні вже багато років зосереджено переважно на соняшник, як основну сировину для промислового виробництва (у валовому виробництві рослинної олії близько 90% припадає на соняшникову). За прогнозами аналітиків Oil World (Німеччина), в 2016/17 маркетинговому році очікується значне збільшення посівної площі під соняшником в світі -- до 25,64 млн га проти 24,61 млн га у попередньому сезоні [8].

Важливість виробництва соняшнику обумовлюється цінністю його основного продукту переробки -- соняшникової олії. Соняшникова олія -- це єдиний вид продукції, який не зазнає сезонних цінових коливань. Вона доступна усім верствам населення. Обсяги її споживання щорічно зростають. Не зважаючи на те, що українці традиційно споживають соняшникову олію, внутрішній ринок нею перенасичений. До речі, Україна -- єдина країна, ринок якої перенасичений цією продукцією. Олійна галузь -- експортно орієнтована. 80% олії, яка виробляється в Україні, надходить до інших країн світу. І лише 20% споживається на внутрішньому ринку. У цьому полягає перевага олійнодобувної галузі, яка навіть в умовах сучасної фінансово-економічної кризи працює стабільно. Паралельно зі зростанням виробництва соняшнику в Україні втричі збільшилися і потужності переробки олійних культур [4]. Галузь інтегрована у світовий ринок. Відповідно, світові коливання цін на олію визначають ціну на насіння соняшнику.

Найбільше соняшнику виробляється в Степу, а найменше на Поліссі. Нині соняшник швидко розповсюджується у північних і західних регіонах, де раніше його вирощування стримувалося кліматичними умовами, відсутністю скоростиглих і ранньостиглих гібридів, проявом хвороб. В останні роки значно зросли площі вирощування соняшнику в Київській, Сумській, Вінницькій, Черкаській та на півночі Полтавської і Харківської областей. В той же час найнижча врожайність цієї культури в степових областях України, що є головними виробниками й переробниками сировини. Найвища врожайність -- в Лісостепу, де, так як і на Поліссі врожайність не тільки висока, але й має тенденцію до зростання. В цілому по Україні урожайність соняшнику залишаються низькою і в півтора рази поступається країнам Європейського Союзу [9].

У 2014-2015 рр. найбільші площі олійних культур в Україні зосереджувалися у Кіровоградській (743 тис га), Запорізькій (568), Дніпропетровській (558) та Полтавській (536 тис га) областях. При цьому в цих же регіонах були більш масштабні площі під соняшником. Домінуюче вирощування соняшнику зосереджувалося у великих і середніх сільськогосподарських підприємствах. Так, частка посівів соняшнику у сільськогосподарських підприємствах становила 60%, фермерських господарствах -- 20%. Решта -- господарства населення.

У період із 2000 до 2015 рр. валовий збір соняшнику в Україні збільшився з 3458 тис т до 11181 тис т або втричі (табл. 1), що перевершило всі попередні прогнози. Виробництво соняшнику лідирує не тільки в порівнянні з іншими олійними культурами, а й порівняно з виробництвом стратегічної для держави культури -- пшеницею. Так, згідно прогнозів вітчизняних і закордонних експертів на 2016/2017 маркетинговий рік площі під пшеницею зменшаться, а під соняшником у черговий раз збільшаться [8].

Таблиця 1 Динаміка виробництва й урожайності соняшнику в Україні

Виробництво соняшникової олії зросло з 510 тис т до майже 4,26 млн т [7]. Таких значних темпів розвитку не спостерігається у жодній сільськогосподарській галузі. Це зумовлено зростанням попиту як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, а також агроекологічними та економічними перевагами вирощування цієї культури. В останні роки саме значна віддача соняшникового поля привертає увагу товаровиробників, оскільки насіння соняшнику як один ізліквідних видів продукції, довгий час використовується як спосіб платежів сільськогосподарськими виробниками.

Нині лише 20% виготовленої соняшникової олії споживається всередині країни. Споживання олії власного виробництва збільшилося за останні чотири роки з 6 до 18 кг на людину за рік, а фізіологічна норма складає 13 кг. Галузь є екс- портно-орієнтованою, так як саме соняшникова олія -- це єдиний ліквідний продукт, який Україна експортує до 100 країн світу. Україна є лідером з експорту соняшникової олії, забезпечуючи майже 53% світової торгівлі цієї продукції. За підсумками 2014-2015 маркетингового року (МР) Україна в черговий раз стала світовим лідером з виробництва олії соняшникової завдячуючи виробництву 4,26 млн т цього продукту та лідером світового експорту з обсягом 3,86 млн т. Найбільшими споживачами української соняшникової олії є Індія та Китай. Протягом останнього часу Україна відкрила для себе додатково ще 15 ринків, це переважно країни Африки та Близького Сходу [7].

Експортують українські трейдери не тільки соняшникову олію, а й соняшниковий шрот, який здебільшого використовують на корм худобі, та безпосередньо насіння соняшнику.

Як і в усьому світі, на внутрішньому ринку України соняшник користується постійним попитом, про що свідчить зростання на нього закупівельних цін. На початку вересня 2015 року соняшник у середньому по Україні коштував тис грн/т, а вже на початку 2016 р. ціни зросли до 10,5-11,0 тис грн/т. Для порівняння: в той же період 2015 р. ціни на сою становили 8,2 тис грн, ріпак технічний -- 8,5 тис грн/т [5].

Аналіз балансу українського ринку соняшнику [4] свідчить, що Україна змогла наростити обсяги виробництва соняшнику в 2013-2015 рр., не дивлячись на трансформаційні процеси, що відбувалися в державі. Що стосується співвідношення експорту-імпорту соняшнику, то можна відмітити наступне. Обсяги експорту соняшнику в період у 2010-2015 рр. зменшилися на 88%, що пояснюється запровадженням експортного мита, що направлене на підтримку вітчизняного переробного сектору.

У той же час обсяги імпорту в означений період зросли на 75%, що можна пояснити необхідністю задовольняти потреби українських виробників у якісному насіннєвому матеріалі та потреби переробних підприємств, потужності яких щороку збільшуються. Про активну діяльність останніх свідчить зростання обсягів переробки соняшнику на олію протягом 2010-2015 рр. на 40%. Хоча, не дивлячись на хорошу маржу й попит на українську олію, незабаром вітчизняні переробники можуть зіткнутися з деякими проблемами на внутрішньому ринку. Проблеми можуть виникнути в зв'язку з посиленням конкуренції за сировину. За оцінками «УкрАгроКон- салт», потужності з переробки наразі досягли майже 17 млн т, а у 2020-2021 роках можуть досягнути 20 млн т [8].

Характерною рисою сучасного виробництва соняшника в Україні є поступове зростання популярності вирощування гібридів високолеїно- вого соняшнику. Це пов'язано з низкою притаманних йому переваг і зі зростанням попиту наекспорт високоолеїнової олії. Причина зростання попиту на даний вид олії -- популяризація здорового способу життя та харчування й відмінний конкурент оливковій олії (дешевше, але володіє всіма необхідними якостями, як і оливкова олія). Високоолеїновий соняшник -- це соняшник, у складі якого знаходиться понад 82% олійної кислоти Омега 9 (мононенасичена жирна кислота) і низький вміст лінолевої кислоти Омега 6 (поліне- насиченої жирної кислоти). Такий соняшник вирощується за традиційними методами селекції, генетичний потенціал складу олеїнової кислоти в ньому становить 95%, що є найвищим показником серед усіх олеїнової культур. соняшник урожайність експорт культура

Окрім того, високоолеінова соняшникова олія містить в собі велику кількість вітаміну Е. Саме він зміцнює імунітет людини, зменшує ступінь ризику захворювань серцево-судинної системи, зменшує ризик захворюваності на рак. Тому ви- сокоолеїінову соняшникову олію використовують для виробництва здорового харчування. Термін придатності у високоолеїнової олії в чотири рази більше, ніж у звичайної соняшникової олії.

Перші гібриди високоолеїнового соняшника з'явилися наприкінці 1990 рр., в Україні -- в 2000 році [3]. Спочатку збільшення площ під ви- сокоолеїновим соняшником стримувала низка факторів: низька матеріальна зацікавленість виробників; перші сорти були нестабільними та низьковрожайними, а також мали низьку толерантність до хвороб і рослин-паразитів (вовчок), значно поступалися лінолевому соняшнику за вищевказаними параметрами; низький рівень поінформованості про переваги високоолеїнової олії. За останні роки частина виробництва ви- сокоолеїнового соняшнику постійно зростає й на сьогодні становить приблизно 10% від усього виробництва олійного соняшнику в усьому світі. В Україні частина виробництва високоолеїнового соняшнику становить поки що всього 2%. Проте, нині високоолеїнові гібриди не поступаються класичним за рівнем урожайності, стабільності, стійкості до хвороб і заразихи. Зростає зацікавленість ними великих переробників. Олія з ви- сокоолеїнового соняшнику в основному йде на експорт в Європу, також її використовують в харчовій промисловості на внутрішньому ринку.

З огляду на підвищений попит у Європі на висо- коолеїнову олію вітчизняні переробники високооле- їнової сировини дають виробникам премію за ВО- контент (як правило, премія платиться за насіння, що містить більше 83-84% олеїнової кислоти) [2]. Так, за тонну насіння високоолеїнового соняшнику платять на 50-100 доларів більше від ринкової ціни на класичний соняшник, тобто можна одержати премію, яка повністю компенсує вартість насіння на гектар. Окрім того, приймання такого соняшнику здійснюється позачергово. На сьогоднішній день в Україні закупівлю й переробку високоолеїнового соняшнику здійснюють такі міжнародні компанії, як Каргілл і АДМ. Проявляє зацікавленість до цього проекту також і низка великих вітчизняних виробників соняшникової олії. Ці компанії найбільш зацікавлені у створенні стабільної сировинної бази для виробництва високоолеїнової олії.

Висновки з даного дослідження і перспективи. Аналіз сучасного стану виробництва соняшнику в Україні свідчить, з одного боку, про переважно позитивний характер розвитку даного напрямку. Проте, є й негативні моменти, що не можна оминути увагою. Надмірне розширення посівів соняшника призвело до того, що в багатьох господарствах його питома вага в структурі посівних площ перевищує 25-30%, замість рекомендованих наукою 8-10%. На думку багатьох науковців і практиків уже зараз потрібно переорієнтовувати виробництво соняшнику в напрямку зменшення посівних площ, які нині вважаються надмірними, та збільшення врожайності за рахунок вирощування нових високопродуктивних сортів і гібридів. Так, на думку вчених ННЦ «Інститут аграрної економіки», посіви соняшнику необхідно скоригувати у 2020 р. до 2,4 млн га, а у 2030 -- 2,0 млн га [1].

Таким чином, унаслідок того, що в Україні близько 90% площ олійних культур зайнято під соняшником, відбувається деградація земель, зараження грунту та поширення хвороб сняшнику. Крім того, переважна більшість сільськогосподарських виробників соняшнику не дотримується технологічних вимог щодо розміщення його посівів. Постійне розширення посівних площ соняшнику часто супроводжується зниженням його врожайності внаслідок як порушення сівозмін, так і скорочення періоду повернення соняшнику на попереднє місце вирощування -- повернення цієї культури на попереднє місце вирощування здійснюється через 1-3 роки. Це, в свою чергу, призводить до того, що рослини масово вражаються хворобами й шкідниками, а посіви значною мірою засмічуються бур»янами.

Так як наша держава наразі інтегрується в світову економіку, стратегія розвитку рослинництва загалом і виробництва соняшнику, зокрема, повинна відповідати принципам ефективного функціонування. В зв'язку з цим аграрним підприємствам доцільно збільшувати валові збори соняшнику не за рахунок збільшення посівних площ, а за рахунок збільшення врожайності, оптимальних сівозмін, якісного селекційного насіння.

Список літератури

1. Аграрний сектор економіки України і перспектива розвитку / М.В. Присяжнюк, М.В. Зубець, П.Т. Саблук та ін.; за ред. М.В. Присяжнюка, М.В. Зубця, П.Т. Саблука, В.Я. Месель-Весляка, М.М. Федорова. - К.: ННЦІАЕ, 2001. - С. 134.

2. Герасимчук Н.А. Підприємницький механізм ресурсозберігаючого розвитку АПК: [моногр.] / Н.А. Герасим- чук. - Київ: «ЦП «Компрінт», 2015. - 464 с.

3. Шовть Ю.Ю. Формування ефективного виробництва соняшнику в Україні / Ю.Ю. Шовть, Л.А. Ільків // Молодий вчений. - 2015. № 12 (27). - С. 184-187.

Анотація

Досліджено роль виробництва соняшнику в розвитку вітчизняної економіки та господарську цінність культури, що обумовлюється важливістю основного продукту її переробки - соняшникової олії; проаналізовано регіональні особливості вирощування соняшнику в Україні, динаміку його виробництва та урожайності, обсяги експорту-імпорту соняшнику та соняшникової олії; приділено увагу інноваційному напрямку, а саме - вирощуванню високоолеїнового соняшнику; виділено проблемні моменти в сфері виробництва соняшнику в Україні.

Ключові слова: обсяги виробництва соняшнику, посівні площі, урожайність, продукт переробки соняшнику - соняшникова олія, високоолеїновий соняшник.

Размещено на Allbest.ru