Стан виробництва та кон'юнктура ринку проса в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Анотація

Стан виробництва та кон'юнктура ринку проса в Україні

А. І. Камінська,

науковий співробітник, ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН, м. Київ

В статті наведено основні результати стану виробництва та кон'юнктури ринку проса в Україні за останні роки. Розраховано баланс попиту та пропозиції на даний вид продукції. Представлено динаміку цін та обсягів реалізації проса за маркетинговими каналами. Здійснено розрахунок економічної ефективності виробництва проса. Визначено проблеми, що виникли на цьому ринку та причини їх виникнення.

Ключові слова: ринок проса, попит, пропозиція, ціна, експорт, економічна ефективність.

Annotation

кон'юнктура ринок просо

State of production and market situation of millet in Ukraine

A. Kaminska,

research scientist, NSC "Institute of Agrarian Economics" NAAN, (Kyiv)

The article shows the main results of the state of production and market conditions of millet in Ukraine in recent years. Were calculated balance supply and demand for this type of product. Submitted the dynamics of prices and sales volumes for of millet marketing channels. Done calculation economic efficiency of millet production. Detected the problems encountered in this market and their causes.

Keywords: market of millet, demand, proposition, price, export, economic efficiency.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Україна має великий потенціал сільськогосподарського виробництва, яке спроможне надати велику кількість якісної сировини для харчової та переробної промисловості. Крупа в харчовому раціоні людини складає від 8 до 13 % загального споживання зернових. В нашій державі, що характерно для небагатьох країн світу, споживаються круп'яні продукти, вироблені з широкого переліку зернових культур, а саме: з вівса, ячменю, пшениці, кукурудзи, гороху. В окремих випадках переробляють на крупи - сорго, чумизу, сочевицю та ін. Гречка, просо та рис - це основні круп'яні культури в Україні, так як основну масу зерна цих культур використовують для виробництва крупи.

Орієнтація сільськогосподарських підприємств до вирощування рентабельних зернових культур, а також олійних культур не сприяє збалансованому постачанню на ринок різноманітної продукції харчування. Як наслідок, останнім часом спостерігається недовиробництво окремих малорентабельних або збиткових сільськогосподарських культур, зокрема проса, що призводить до зниження їх пропозиції, появи ажіотажного попиту та стрімкого здорожчання товару.

Аналіз останніх публікацій і досліджень. Дослідження вітчизняного та світового ринку проса відображено у працях багатьох вчених економістів-аграрників, таких як: О.В. Боднар, В.І. Бойко, М.В. Калінчик, С.М. Кваша, О.М. Шпичак та ін. Однак питання розвитку даного сегменту зернових культур потребують подальших наукових досліджень щодо його удосконалення й розвитку.

Постановка завдання. Метою статті є проведення аналізу та дослідження ринку проса в Україні, його поточної кон'юнктури та цінової ситуації.

Виклад основного матеріалу дослідження. Просо є другою за значимістю круп'яною культурою. Воно належить до дуже стародавніх культур. На думку багатьох дослідників, його культура відома понад 4 тисячі років. Великий знавець світової флори М.І. Вавілов вважав, що центром формування культури проса є Східна і Центральна Азія.

Академік П.М. Жуковський зазначає, що в найбільш стародавні часи просо вирощувалося в Китаї, про що свідчать як стародавні часописи, так і археологічні розкопки. Є також відомості про вирощування проса в стародавні часи в Монголії, Індії, Пакистані, Японії та інших країнах світу.

У середні віки культура проса в країнах Європи була досить поширена і мала велике продовольче значення. У ХVІ - ХVІІ століттях з впровадженням у виробництво таких нових культур, як кукурудза, гречка, овес, картопля, посіви проса поступово скорочувалися. Особливо різко почали вони зменшуватися в другій половині ХІХ століття, а ХХ столітті внаслідок розширення посівів зернових і технічних культур просо зовсім втрачає своє господарське значення [1].

У наш час такій цінній круп'яній культурі приділяється недостатня увага, хоча просо характеризується високою посухостійкістю, що є досить позитивним при поступових змінах клімату протягом останнього десятиріччя. А також ця культура забезпечує досить стабільні врожаї у нашій зоні, не залежно від погодних умов, наприклад, на відміну від гречки [2].

За роки незалежності в Україні найбільше проса висівали в 2004 році - 376,50 тис. га; у 2000 році - 366,50 тис. га; у 1998 році - 266,30 тис. га; у 2003 році - 258,10 тис. га. Найменші його площі були у 2010 році - 85,30 тис. га та у 2013 році - 78,0 тис. га.

В розрізі категорій господарств помітна позитивна динаміка нарощування посівних площ у господарствах населення, їх частка в загальній площі посіву у 2013 році становила - 45,3 %, що майже в 2 рази більше, порівняно з 2010 роком (табл. 1).

Вирощуванням проса займаються не у всіх областях України, зокрема Чернівецька і Закарпатська області зовсім не висівають цю культуру. Найбільш придатними для вирощування проса є Степова і Лісостепова зона. За Даними Державного комітету статистики України у 2013 році найбільші валові збори отримали у Миколаївській області - 14,6 тис. тонн (14,3 % від загального обсягу виробництва), у Херсонській області - 12,2 тис. тонн (12,0 %), у Запорізькій і Дніпропетровській області по 10,3 тис. тонн (10,1 %) та у Харківській області - 10,1 тис. тонн (9,9 %).

Незначне виробництво зосереджено переважно в західних областях України, а саме в Івано-Франківській - 0,01 %, у Львівській, Рівненській і Волинській областях по 0,1 % та у Хмельницькій області 0,2 % в структурі валового збору проса за регіонами країни.

Таблиця 1. Динаміка показників виробництва проса в розрізі категорій господарств в Україні

Найвищу врожайність отримали аграрії Львівщини, Вінниччини, Полтавщини, Черкащини та Сумщини від 17,9 ц/га до 29,6 ц/га, що підтверджує ще раз пристосованість культури проса до різних умов вирощування (рис. 1).

У структурі світового виробництва зерна просо займає шосте місце після кукурудзи, рису, пшениці, ячменю, сорго. Це обумовлюється насамперед особливостями культури - найбільшим коефіцієнтом розмноження, високим біологічним потенціалом продуктивності навіть при строгому самозапиленні, посухостійкістю, солевитривалістю, стійкістю до хвороб, слабкою реакцією на строки сівби [3].

Рис. 1. Динаміка регіональної урожайності проса в Україні

Під посіви проса в світі відводять 31-36 млн га, з яких отримують 25-32 млн тонн зерна (рис. 2.). Найпотужніший виробник цієї культури - Індія. Зокрема, у 2013 році валовий збір проса склав 10,9 млн тонн або 36,5 % від загальносвітового виробництва. Серед основних світових виробників проса слід назвати Нігерію (16,7 %), Нігер (10,0 %) і Китай (5,4 %), але ці країни разом виробляють дещо менше, ніж Індія. Найвищу урожайність проса отримали в Китаї - 22,5 ц/га, Ефіопії - 18,7 ц/га, Нігерії - 13,2 ц/га, Індії - 11,9 ц/га та Непалі - 11,1 ц/га.

Відомо, що для сільськогосподарських підприємств важливим є реалізація продукції. Показники обсягів продажу в розрізі регіонів вказують, що найбільше проса в 2013 році реалізували в Запорізькій області - 12,4 тис. тонн, Харківській - 11,0 тис. тонн та Одеській області - 10,5 тис. т.

Найбільше проса реалізується за іншими каналами: від 51,5 тис. тонн у 2008 році до 80,2 тис. тонн у 2013 році. Питома вага цього каналу реалізації за аналізований період зросла на 9 % та у 2013 році становила 85 % від загального обсягу реалізації. Друге місце за обсягами реалізації належить ринку і власній торговельній мережі.

Рис. 2. Динаміка світового виробництва проса

Проте, відмітимо тенденцію до зменшення реалізації за цим каналом. Якщо, у 2008 році питома вага становила 17,2 % у загальній реалізації, то у 2013 році лише 10,5 %. Стабільною є реалізація переробним підприємствам, частка цього каналу реалізації за досліджуваний період коливалась в межах 2 % (табл. 2).

Аналіз балансу попиту і пропозиції проса в Україні показав, що пропозиція на даному ринку формується лише за рахунок внутрішнього виробництва, так як даний вид зернових не імпортується. Обсяги внутрішнього виробництва у 2012/13 МР склали 157 тис. тонн, що на 122 тис. тонн менше, ніж у попередньому році. Внаслідок цього загальна пропозиція зменшилась на 35 тис. тонн та склала 256 тис. тонн, враховуючи запаси на початок року у розмірі 99 тис. тонн.

У 2013/14 МР очікується зниження цього показника на 31 %, який становитиме 176 тис. тонн, що зумовлюється скороченням внутрішнього виробництва на 35 % до рівня 102 тис. тонн, та частково нівелюється значними перехідними запасами у обсязі 74 тис. тонн.

Таблиця 2. Обсяги продажу зерна проса за каналами реалізації

Загальний попит проса в 2012/13 МР склав 182 тис. тонн, що на 5 % менше, ніж у попередньому році. Обсяг споживання пшоняної крупи населенням залишається майже незмінним та у 2012/13 МР складає 95 тис. тонн, що в розрахунку на 1 особу становить 2,1 кг в рік. У 2012/13 МР зменшилися обсяги експорту проса, які склали 60 тис. тонн, що на 8 тис. тонн менше порівняно з попереднім роком, внаслідок чого частка експорту в загальному попиті сягнула 33 %.

У 2013/14 МР очікується зменшення загального попиту на 16 %, до 152 тис. тонн. Споживання населенням суттєво не зміниться та становитиме 90 тис. тонн, що в розрахунку на 1 особу складає 2,0 кг, а витрати на корм худобі та птиці зростуть на 25 % і складуть 25 тис. тонн. Передбачається зниження обсягів експорту на 63 %, очікуваний розмір яких складатиме 22 тис. тонн. У 2014/15 МР прогнозується збільшити виробництво проса до 133 тис. тонн, що дозволить збільшити обсяги його експорту до 25 тис. тонн (табл. 3).

Таблиця 3. Баланс проса, тис. тонн [5]

Рівень функціонування ринку проса в Україні визначається також інтенсивністю експортних операцій. На основі статистичної інформації був проведений аналіз цін та обсягів реалізації проса на експорт. При цьому встановлено, що рівень ціни практично не залежав від обсягів експортованого зерна. Так, якщо у 2010-му році його було експортовано понад 50 тис. тонн за ціною 250,05 дол. США/тонну, то у 2007 році зафіксовано найменший обсяг експорту проса на рівні 8,4 тис. тонн за найвищою ціною у 639,15 дол. США за 1 тонну (рис. 3).

Рис. 3. Динаміка експорту зерна проса із України, тис. тонн

Відмічено суттєве зростання цін на просо, а саме у 2005 році середня ціна становила лише 295,4 грн/тонну, а у 2011 році вона зросла в 5 разів і була зафіксована на позначці у 1540,5 грн/тонну. У 2013 році середня ціна реалізації в Україні становила 1451,6 грн/тонну, що на 20,8 % більше порівняно з попереднім роком, але на 5,8 % менше, ніж у 2011 році.

Результати дослідження зміни цін реалізації проса сільськогосподарськими підприємствами за маркетинговими каналами протягом 2007-2013 років показують однакову спрямованість зміни проте різну інтенсивність. Зокрема, найвище зростання ціни на дану продукцію порівняно з попереднім роком зафіксовано у 2007 році - від 1,9 раза - за реалізації пайовикам в рахунок орендної плати, до 2,5 раза - за іншими каналами (рис. 4).

Рис. 4. Індекси цін реалізації проса сільськогосподарськими підприємствами за маркетинговими каналами, % (зміни до попереднього року)

Разом з тим, у 2009 році було зафіксовано зниження цін реалізації проса порівняно з попереднім 2008 роком. За реалізації переробним підприємствам ціна складала 71,8 % рівня минулого року, населенню в рахунок оплати праці - 59,5 %, пайовикам в рахунок орендної плати за землю та майнові паї - 95,1 %, на ринку, за реалізації через власну торговельну мережу - 67,2 %, за іншими каналами - 67,2 %.

В Україні цінова ситуація на ринку круп'яних культур має ще одну негативну ознаку, а саме, ціни значно коливаються в регіональному розрізі. У 2013 році За кращими цінами просо реалізовували в Житомирській, Чернігівській та Черкаській областях - на 86,4 %, 59,6 % та 14,4 % відповідно. Найменші вони були в Івано-Франківській, Хмельницькій та Сумській областях.

Оцінюючи конкурентоспроможність круп'яних культур з позицій ціноутворення слід зазначити, що як завжди визначальним показником її оцінки є економічна ефективність виробництва.

За даними Державного комітету статистики України протягом 2009-2013 років економічні показники вирощування проса значно коливалися. Рівень собівартості 1 т зріс від 743,8 грн до1385,6 грн. Несприятливими для вирощування проса виявилися 2009 та 2012 роки, коли рівень рентабельності був від'ємний. Проте, в 2013 році спостерігається незначне зростання цього показника до 3,0 % (табл. 4) [4].

Таблиця 4. Показники економічної ефективності виробництва проса в Україні

Висновки

Комплекс адміністративних та економічних заходів по регулюванню ринків соціально значущих продуктів харчування, які декларуються Урядом країни, в цілому може забезпечити стабілізацію виробництва і споживання круп'яних культур на рівні, що повністю гарантує продовольчу безпеку держави. Зокрема, позитивну роль повинні відіграти такі регуляторні заходи, як товарні та фінансові інтервенції держави на ринку продуктів споживання, введення адресних дотацій виробникам сільськогосподарської продукції, по якій мають місце різкі цінові коливання, здійснення фінансової підтримки підприємств через механізм здешевлення кредитів.

Список літератури

1. Савицький К.А., Яшовський І.В., Різниченко І.П. Просо. - К.: Урожай, 1973. - 204 с.

2. Бєлєніхіна А.В., Костромітін В.М. Просо: забуті переваги / А.В. Бєлєніхіна, В.М. Костромітін // Агробізнес сьогодні. - 2012 р. - № 10 (233). - С. 42-44.

3. Бєлєніхіна А.В., Костромітін В.М. Просу - гідну увагу! / А.В. Бєлєніхіна, В.М. Костромітін // Агробізнес сьогодні. - 2011 р. - № 21-22 (220-221). - С. 38-41.

4. Бєлєніхіна А.В., Костромітін В.М. Виробництво проса: підсумки та перспективи. Поширення і властивості. / А.В. Бєлєніхіна, В.М. Костромітін // Агробізнес сьогодні. - 2012 р. - № 19 (242). - С. 37-38.

5. Баланси сільськогосподарської продукції та продовольства в Україні за 2010-2014 рр. / [Ю.О. Лупенко, О.М. Шпичак, Ю.П. Воскобійник та ін.]. - К.: ННЦ ІАЕ, 2014 - 76 с.

References

1. Savitsky K.A. Yaschovskyy I.V. and Riznychenko I.P. (1973). Proso [Millet], Urozhaj, Kyiv, Ukraine.

2. Byelyenihina, A.V. and Kostromitin, V.M. (2012), “Millet: Forgotten advantages”, Agribusiness today, vol. 10 (233), pp. 42-44.

3. Byelyenihina, A.V. and Kostromitin, V.M. (2011), “Millet - worthy of attention!”, Agribusiness today, vol. 21-22 (220-221), pp. 38-41.

4. Byelyenihina, A.V. and Kostromitin, V.M. (2012), “Production of millet: results and prospects. Distribution and properties”, Agribusiness today, vol. 19 (242), pp. 37-38.

5. Lupenko J.O. Shpytchak O.M. Voskobiynyk J.P. et al. (2014). Balansy sil's'kohospodars'koi produktsii ta prodovol'stva v Ukraini za 2010-2014 rr. [Balances for agricultural products and foodstuffs in Ukraine for 2010-2014.], NNTS IAE, Kyiv, Ukraine.

Размещено на Allbest.ru