Розробка і обґрунтування технології вирощування пшениці в умовах Ужгородського району Закарпатської області

На початку трубкування (IV етап органогенезу) схильні до вилягання сорти пшениці обприскують ретардантом ТУР у дозі 3 - 4 кг/га за діючою речовиною (розчиненим у 200 - 300 л/га води), який гальмує ріст стебла, і рослини стають стійкішими проти вилягання. При ранньому відновленні вегетації пшеницю обробляють ТУРом двічі --наприкінці цвітіння і через 8 - 12 днів від початку трубкування. Одночасно пшеницю обприскують також проти кореневих гнилей та інших хвороб фундазолом, байлетоном (по 0,6 - 0,8 кг/га) або тозонітом (0,5 кг/га).

Для продовження вегетації і фотосинтезу озимої пшениці, збереження верхніх 1 - 2 листків, які в цей період мають вирішальне значення у формуванні та наливанні зерна, від ураження борошнистою росою, бурою листковою іржею та іншими хворобами пшеницю обробляють тілтом (0,5 кг/га), тозонітом (0,5 кг/га) або іншими рекомендованими препаратами. Проти шкідників застосовують метафос (0,5 - 0,8 кг/га), метатіон та інші препарати [4].

4.6 Збирання врожаю та його зберігання

Збирають озиму пшеницю у фазі воскової стиглості зерна, застосовуючи однофазний (пряме комбайнування) і двофазний (роздільний) способи збирання. Двофазним способом збирають забур'янені посіви, густу високорослу пшеницю, сорти, схильні до обси-пання. Починають збирати при досягненні зерном вологості 30 - 32 %. Скошують пшеницю жатками ЖВП-6А, ЖВН-6А у валки товщиною 12 - 18 см, шириною до 1,8 м при висоті зрізу середньо- і низькорослих сортів 15 - 20 см, високорослих та густих 25 - 30 см. За такої висоти стерні валки швидше просушуються. При двофазному збиранні полегкої забур'яненої пшениці використовують бобові жатки (ЖБА-3,5), бо під час роботи різальних агрегатів зернових жаток втрачається багато зерна. Через 2 - 4 дні підсохлі валки підбирають комбайнами СК-5М «Нива», Дон 1200, Дон 1500 з приставками ПУН-5, ПУН-6 і обладнані підбирачами ППТ-2, ППТ-3А.

Для прямого комбайнування залишають чисті, стійкі проти обсипання, неполеглі та зріджені низькорослі посіви пшениці, які досягли повної стиглості. Застосовують його також у дощові жнива .Комбайни при збиранні старанно регулюють з тим, щоб звести домінімуму втрати зерна (не більше 1 %), травмованість (насінногозерна не більше 1 %, продовольчого до 2 %).

Швидкість агрегату при прямому комбайнуванні становить 6 - 7 км/год, на обмолоті валків 4,5 - 5 км/год.

Після збирання зерно старанно очищають, при потребі пропускають через сушильні агрегати, доводять вологість його до 14 - 15 % і використовують за призначенням. Зерно сильної пшениці до його реалізації зберігають на критих токах окремо від іншого зерна, з позначенням на табличці «сильна пшениця» [7].

4.7 Агротехнічна частина технологічної карти

Під час вирощування озимої пшениці застосовується чимало заходів. У результаті поєднання і узагальнення різних заходів вирощування цієї культури можна скласти загальну технологічну карту [2].

Таблиця 4. Технологічної карти вирощування озимої пшениці

РОЗДІЛ 5. ЗАХОДИ ПО ОХОРОНІ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Значної уваги заслуговує питання правильного застосування хімічних заходів захисту рослин в зв'язку з охороною навколишнього середовища. При плануванні заходів по охороні навколишнього середовища і продуктів урожаю слід враховувати потенціальне поширення та нагромадження речовин на території господарства або навіть окремих сівозмін.

При оцінці екотоксичної ситуації треба враховувати величину навантаження пестицидів на одиницю земельної площі та скоректований індекс самоочищення території. Його застосовують для того, щоб визначити який у препаратів, що є в господарстві найбільш загрозливий в економічному відношенні, щоб в першу чергу контролювати його залишки в ґрунті та продуктах урожаю. Щоб запобігти негативного впливу хімічних засобів захисту рослин на навколишнє середовище - пестициди в інтегрованих системах захисту рослин треба застосовувати раціонально. Основа цих заходів використання всіх факторів середовища, що згубно діють на шкідливі організми, або запобігають значному їх поширенню.

Основні напрямки щодо збільшення шкідливості застосування хімічних засобів при захисті озимої пшениці такі: використання пестицидів вибіркової дії, а також оптимальних способів їх застосування, застосування гранульованих препаратів системної дії, оптимізація використання пестицидів з врахуванням економічної доцільності та необхідності їх застосування, найсуворіша регламентація використання пестицидів на основі всебічного вивчення їх санітарно-гігієнічних характеристик та умов, що забезпечують шкідливість цих препаратів під час роботи.

Важливе природоохоронне значення мають тактовні підходи, що спрямовані на обмеження площ, які обробляють пестицидами. Де це можливо слід практикувати крайові обробки полів та інші способи локального застосування хімічних засобів захисту, попередньо виявляючи границі території, де чисельність шкідників досягає рівня економічного порогу шкідливості.

Запобігання внесення пестицидів при обробці полів, що прилягають до природних біоценозів - також один із шляхів запобігання забруднення і негативного їх впливу на навколишнє середовище.

Застосування хімічних заходів може бути шкідливим лише при виконанні двох вимог: по-перше, щоб продукти харчування не містили залишків токсичних речовин, що перевищують гігієнічні нормативи, по-друге, коли пестициди не будуть нагромаджуватись в об'єктах навколишнього середовища. В усіх випадках доцільно застосовувати, насамперед, хімічні заходи захисту, що належать до ІІІ екотоксилогічної групи. Якщо з якихось причин вони не можуть бути використані в боротьбі з даним шкідливим об'єктом слід застосовувати препарати ІІ та І групи.

Нагромадження залишків пестицидів в об'єктах навколишнього середовища можна запобігти, якщо їх застосовувати з таким розрахунком, щоб пестициди надходили в них лише тоді, коли попередні токсичні речовини вже розклалися в ґрунті, рослинних рештках, воді водоймищ, в організмах рослин і тварин надземних екосистем. При застосування суміші пестицидів треба бути обережним, бо вони сприяють виникненню у шкідників комплексної стійкості проти різних груп токсичних речовин. Щоб знизити негативний вплив хімічних засобів захисту на навколишнє середовище, їх необхідно застосовувати лише в тому випадку, коли існує загроза урожаю від шкідливих організмів і лише в комплексі з агротехнічними, біологічними та іншими методами.

Для того, щоб мінеральні добрива якомога менше погіршували якість продукції рослинництва, необхідно дотримуватись певних вимог, а саме:

? вносити мінеральні добрива в оптимальних кількостях і необхідних співвідношеннях;

? перевагу надавати роздрібним і локальним методам внесення туків, що дає змогу зменшити їх норму на 25-30% від розрахункової;

? забезпечення рослин азотом повинно в першу чергу вирішуватись через впровадження та виведення сортів і гібридів рослин з високою здатністю засвоєння азоту з атмосфери, використання асоціативних мікроорганізмів тощо.

Для того, щоб не заносити на поля значну кількість насіння бур'янів, збудників хвороб, шкідників і потім не боротися з ними шляхом застосування пестицидів, потрібно виконувати такі заходи, як очищення тваринницьких стоків і поливної води від насіння бур'янів, застосовувати гарячий спосіб приготування гною, проводити цілеспрямовану боротьбу з бур'янами не тільки безпосередньо на полях, але й на узбіччях доріг, в лісосмугах, пасовищах тощо [15].

ВИСНОВОК

Сучасна технологія виробництва зернових культур базується на помітному збільшенні енерговитрат та техніку, добрива, пестициди. Тому у господарстві правильного використання енергії ( земної - неповновлюваної та сонячної - повновлювальної) необхідно розглядати як одну з важливих умов збільшення виробництва продукції сільського господарства.

Запровадження енергетичного аналізу дозволяє оцінювати ефективність інтенсивних ресурсів і енергозберігаючих технологій у рільництві. Такий підхід дає можливість вивчити доцільність використання в землеробстві добрив, застосування пестицидів, палива, різних типів тракторів, автомобілів, сільськогосподарських знарядь, природних ресурсів, ґрунтово-кліматичних умов сонячної радіації та інших факторів, що впливають на формування врожаю та його якість.

Як свідчать дані науки, позитивна дія інтенсивних ресурсо - і енергозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур залежить від своєчасного виконання всіх елементів технології. Основним завданням цих технологій є підвищення родючості ґрунту і, зокрема, збагачення його на гумус, зменшення витрат енергії на одиницю вироблюваної продукції та помітне поліпшення екологічного стану навколишнього середовища. Позитивна результатів при таких технологіях можна досягнути лише тоді, коли господарства будуть економію витрачати різні види енергії на виробництво одиниці сільськогосподарської продукції.

Інтенсифікація землеробської галузі сільськогосподарського виробництва і охорона навколишнього середовища - це єдиний тісно пов'язаний між собою процес. Застосувати і повністю використовувати потенціал інтенсивних технологій вирощування пшениці без забруднення навколишнього середовища можна лише при реалізації потенціалу ценозу сорту з врахуванням його біологічних властивостей: екологічно стійкості проти посухи, низьких температур та інших негативних факторів, а звідси і підвищення потенційної продуктивності сорту, ценозу пшениці і кожної рослини в ньому.

Сучасні сорти озимої пшениці інтенсивного типу мають потенційно продуктивність 60-90 ц/га зерна і більше. В основному у виробничих умовах урожай цих сортів набагато менший. Причин невеликої продуктивності багато і основні серед них - порушення технологічної дисципліни. Потенційна врожайність рослин є головним фактором формування можливо високого врожаю, а реалізація його залежить від оптимізації умов вирощування, що досягається створенням оптимальних умов середовища в ценозах, тобто наближення на різних етапах росту й розвитку озимої пшениці доцільної кількості факторів необхідно співвідношення їх. За таких оптимізованих умов рослини здатні краще протистояти екологічним стресам та наблизитись до максимальної реалізації продуктивності.

На створення оптимальних умов росту і розвитку рослин у ценозах і одержання врожаю до можливої потенційної продуктивності пшениці витрачається велика кількість неповновлювальної або земної енергії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Державний реєстр сортів рослин України. - К., 2008.

2. Зінченко О.І., Салатенко В.Н., Білоножко М.А. Рослинництво: Підручник // За ред. Зінченка О.І. - К.: Аграрна освіта, 2001. - 587 с.

3.Лихочвор В.В. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур / В.В. Лихочвор. - 2-е вид., випр. - К.: Центр навч. літ., 2004. - 808 с.

4. Основи землеробства: підруч. / за ред. О.Ф. Смаглія. - Житомир: Вид-во ДВНЗ „Держ. агроекол. ун-т”, 2008. - 514 с.

5. «Пшениця» / Животков Л.О. , Бірюков С.В., Степаненко А.Я.; під ред Животкова Л.А; сост. Медведовський О.К. - К. Урожай, 1989 - 320 с.

6. «Рослинництво» / Г.С. Посипання, В.Є. Долгодворов, Б.Х. Жеруков та ін; Під рд. Г.С Посипанова. - М.: Колос, 2006.-612 с.: Іл. - (Підручники і навч. Посібники для студентів вищ. Учеб. Закладів).

7. «Рослинництво» навчальний посібник під ред: Алабушево В.А. - Ростов Н / Д: видавничий центр «Март» 2001. - 384с.

8. «Сорт і агротехніка» / Воронцова В.П, Елсукова А.І, Руденко М.І.;

9. «Технологія рослинництва» / Фірсов І.П., Соловйов А.М. , Трифонова М.Ф. ; - М: Колос, 2005 - 472с.

10.Технології та технологічні проекти вирощування основних сільськогосподарських культур: навч. посіб. / О.Ф. Смаглій, О.А. Дереча, П.О. Рябчук [та ін.]. - Житомир: Вид-во ДВНЗ „Держ. агроекол. ун-т”, 2007. - 488 с.

11. Харченко О.В. Основи програмування врожаїв сільськогосподарских культур / навч.посіб / за ред. В.О. Ушкаренка - Суми: « Університетська книга » 2003. - 298 с.

12. http://agroscience.com.ua/plant/61-poperednyky-ozymoi-pshenytsi

13. http://agroscop.com.ua/ua/cms/catalogue/seeds/grain/zerno_rost

14.http://buchachahp.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=48&Itemid=68&limitstart=6

15. http://lib.chdu.edu.ua/pdf/posibnuku/246/4.pdf

16. http://ua.textreferat.com/referat-3400-1.html

17.http://uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Проект:Закарпатська_область/Ґрунти_Закарпатської_області

18. http://uk.wikipedia.org/wiki/Ужгород

19. http://www.experts.in.ua/regions/detail.php?ID=

20. http://www.uzhgorod.ws/nature-climat.htm

Размещено на Allbest.ru