Навчально-методичні рекомендації до лабораторних занять та самостійної роботи із синдесмології

Врахуйте, що в м'ясоїдних між рухливо з'єднаними променевою й ліктьовою кістками виражені два обертових суглоби, які мають щільно натягнуту суглобову капсулу: art. radioulnaris proximalis - між суглобовою окружністю променевої кістки і променевою вирізкою ліктьової кістки та art. radioulnaris distalis - між вкритими хрящем суглобовою окружністю ліктьової кістки та ліктьовою вирізкою променевої кістки. Від променевої до ліктьової кісток тягнуться зв'язки lig. radioulnare laterale et mediale, волокна яких простягаються поверхнево впоперек кісток передпліччя. З'єднання рухомих кісток передпліччя підсилюється ще двома зв'язками: кільцевою променевою зв'язкою - lig. anulare radii, що йде від бічної латеральної зв'язки через дорсальну поверхню променевої кістки до бічної медіальної зв'язки, охоплюючи у вигляді пояса голівку променевої кістки та міжкістковою мембраною передпліччя (міжкістковою зв'язкою) - membrana interossea antebrachii, яка закриває міжкістковий проміжок передпліччя.

В свині обидва суглоби є тугими (амфіартрозами).

Далі приступіть до розгляду складного, одновісного колінного суглобу - art. genus, до складу якого входять стегно-гомілковий та стегно-надколінковий суглоби.

Між виростками стегнової і великогомілкової кісток знайдіть стегно-гомілковий суглоб - art. femorotibialis. Зауважте, що інконгруентні суглобові поверхні кісток вирівнюють особливі волокнисто-хрящові латеральний і медіальний меніски - meniscus medialis et lateralis, які несуть по дві суглобові поверхні: сильно вгнута спрямована до виростка стегнової кістки, а плоска, із незначною вгнутістю - до виростка великогомілкової кістки, мають півмісяцеву форму з товстим зовнішнім і тонким внутрішнім краями. Передній та задній кути притуплені і є місцем прикріплення зв'язок. Кожний меніск щільно пов'язаний з кінцем великогомілкової кістки гомілково-менісковими передньою (поперечна зв'язка коліна) та задньою (підколінна коса зв'язка) зв'язками - lig. meniscotibiale craniale (lig. transversa genus) et caudale (lig. poplitae obligua), а латеральний меніск, окрім того, укріплений меніско-стегновою зв'язкою - lig. meniscofemorale, що прямує від його заднього краю косо вверх до медіального виростка стегнової кістки.

Далі розгляньте бічні зв'язки суглобу, що з'єднують кожний виросток стегнової кістки з виростком великогомілкової кістки. Спочатку знайдіть бічні зовнішні зв'язки (колатеральні) - латеральну і медіальну - lig. collaterale laterale et mediale - між зв'язковими горбами і ямками виростків обох кісток, причому відзначте, що латеральна прикріплюється ще й до голівки малогомілкової кістки, а медіальна - до меніска. Потім виділіть бічні внутрішні зв'язки (схрещені зв'язки коліна) - lig. cruciata genus, що прикріпляються у зв'язкових ямках та вирізках між виростками обох кісток, причому латеральна (каудальна) прямує від великогомілкової до стегнової кістки спереду назад, а медіальна (краніальна) - ззаду наперед.

Запам'ятайте, що капсула суглоба своїм волокнистим листком прикріплюється вздовж суглобових країв виростків стегнової і великогомілкової кісток, а також до опуклого краю менісків. У результаті порожнина суглоба розмежовується на проксимальний та дистальний відділи, які з'єднуються на ввігнутих кінцях менісків. Кожний відділ капсули, в свою чергу, поділяється схрещеними зв'язками коліна на правий і лівий відділи, які сполучаються між собою та з порожниною капсули надколінка попереду цих зв'язок. Зауважте, що в собаки в капсулі суглоба з плантарного боку в ділянці прикріплення її до виростків стегнової кістки включені сезамоподібні кісточки - fabellae.

Між надколінком та блоком для надколінка стегнової кістки знайдіть стегно-надколінковий суглоб (суглоб надколінка) - art. femoropatellaris. Розгляньте тонку, вільну за розміщенням капсулу суглоба, що прикріплюється по краям суглобових поверхонь надколінка, до його хряща та блоку стегнової кістки, її порожнина часто сполучається з порожниною капсули стегно-гомілкового суглоба. Знайдіть слабкі поперечні стегно-надколінкові латеральну і медіальну зв'язки - lig. femoropatellare laterale et mediale, які тягнуться від зв'язкових горбків виростків стегнової кістки до: латеральна - зовнішнього кута надколінка, а медіальна, слабша - додаткового хряща надколінка.

Наприкінці, в собаки розгляньте ще пряму середню (проміжну) зв'язку надколінка - lig. patellae rectum medium, що тягнеться від дистального кута надколінка до проксимального кінця гребеня великогомілкової кістки, а в свині, коня, великої рогатої худоби, окрім середньої, ще й прямі латеральну та медіальну зв'язки надколінка - lig. patellae rectum laterale et mediale, які починаються від відповідних країв надколінка і закінчуються разом з проміжною зв'язкою.

Зверніть увагу, що велико- та малогомілкова кістки сполучаються між собою за допомогою двох суглобів, які неоднаково виражені у різних видів свійських тварин. Спочатку в собаки, свині та коня визначте тугий велико-малогомілковий проксимальний суглоб - art. tibiofibularis proximalis - між голівкою малогомілкової кістки і суглобовою поверхнею латерального виростка великогомілкової кістки, а також його капсулу, краніальну і каудальну зв'язки голівки малогомілкової кістки - lig. capitis fibulae craniale et caudale. Водночас зауважте, що в жуйних цей суглоб відсутній, оскільки голівка малогомілкової кістки зрослася з латеральним виростком великогомілкової кістки. Потім у собаки, свині та великої рогатої худоби окресліть тугий велико-малогомілковий дистальний суглоб - art. tibiofibularis distalis, котрий має капсулу і краніальну та каудальну міжгомілкові зв'язки - lig tibiofibulare craniale et caudale. Врахуйте, що в коня суглоб відсутній, так як дистальний кінець кісток гомілки зростається, утворюючи латеральну щиколотку.

Далі на обох кінцівках розгляньте два подібні за будовою складні, одновісні суглоби. На грудній кінцівці між дистальним епіфізом кісток передпліччя, двома рядами кісток зап'ястка і проксимальними епіфізами кісток п'ястка знайдіть зап'ястковий суглоб - art. carpi. Запам'ятайте та визначте три суглоби, на які він розпадається:

- передплічно-зап'ястковий суглоб - art. antebrachiocarpea - між дистальним епіфізом кісток передпліччя і проксимальним рядом кісток зап'ястка;

- міжзап'ястковий суглоб - art. intercarpea - між проксимальним і дистальним рядами кісток зап'ястка;

- зап'ястково-п'ястковий суглоб - art. carpometacarpea - між дистальним рядом кісток зап'ястка і проксимальним епіфізом кісток п'ястка.

Окрім того, зверніть увагу, що між окремими кістками в кожному ряду виділяють міжкісткові суглоби - art. intercarpeae, а також суглоб додаткової кістки зап'ястка - art. ossis carpi accessorius.

Зверніть увагу, що капсула охоплює весь складний суглоб, закріплюючись вздовж суглобового краю кісток передпліччя, фіксується до кожного ряду кісток зап'ястка і закінчується вздовж суглобового краю кісток п'ястка. Синовіальний шар капсули суглоба утворює три синовіальні сумки: проксимальна - охоплює передплічно-зап'ястковий суглоб, не натягнена, сприяє рухам, середня - охоплює міжзап'ясткові суглоби, також лежить вільно, але менше, ніж перша, обмежує рухи, дистальна - охоплює зап'ястково-п'ястковий суглоб, туго натягнена, перешкоджає рухам. Як масивне потовщення фіброзного шару капсули виділіть зап'ясткову пальмарну загальну зв'язку - lig. carpi volare commune, з довгими і короткими пучками волокон. Довгі пучки йдуть від кісток передпліччя до кісток п'ястка, прикріплюючись на шляху до всіх кісток зап'ястка, а короткі проходять між окремими кістками як міжрядові.

Спочатку з обох боків знайдіть довгі спільні бічні зв'язки - латеральну та медіальну, які розділяються на довгі й короткі пучки. Бічна латеральна зв'язка зап'ястка - lig. collaterale carpi laterale - тягнеться від латерального зв'язкового (шилоподібного) горба (відростка) променевої кістки, її поверхневий довгий пучок, спускаючись, дещо відхиляється пальмарно і закінчується на 3-й та 4-й кістках п'ястка, а глибокі короткі пучки (проксимальний, середній, дистальний) - на ліктьовій та 4-й кістках зап'ястка, а також на 4-й п'ястковій кістці. Бічна медіальна зв'язка зап'ястка - lig. collaterale carpi mediale - прямує від медіального зв'язкового (шилоподібного) горба (відростка) променевої кістки, її поверхневий довгий пучок, розширюючись, закінчується на 2-й та 3-й кістках п'ястка, а глибокі короткі пучки ( проксимальний, середній, дистальний) - на променевій, 2-й та 3-й кістках зап'ястка, а також на 2-й п'ястковій кістці.

При розітнутій капсулі розгляньте короткі міжрядові (дорсальні і пальмарні) та міжкісткові зв'язки. Міжрядові пальмарні зв'язки у всіх видів тварин виявляються між рядами кісток всіх трьох суглобів зап'ясткового суглоба, а міжрядові дорсальні (спинкові) зв'язки з косим напрямом волокон у всіх є лише в зап'ястково-п'ястковому суглобі - lig. carpo-metacarpea dorsalis - між окремими кістками дистального ряду зап'ястка і кістками п'ястка. В інших суглобах міжрядові дорсальні зв'язки є лише в собаки, свині і великої рогатої худоби: у передплічно-зап'ястковому - між променевою кісткою передпліччя та ліктьовою кісткою зап'ястка, в міжзап'ястковому - між променевою (ліктьовою в собаки) та 4-ю кістками зап'ястка. Міжкісткові зап'ясткові зв'язки - lig. intercarpea interossea - з'єднують кістки в кожному ряду, їх кількість у різних видів свійських тварин залежить від числа кісточок у проксимальному і дистальному рядах зап'ястка: кінь - 5, велика рогата худоба - 4, свиня - 6, собака - 5.

Необхідно запам'ятати, що додаткова кістка зап'ястка з'єднана із сусідніми кістками міцними зв'язками: проксимальна - до променевої кістки передпліччя, середня - до ліктьової кістки зап'ястка, дистальна - до четвертої кістки зап'ястка та кісток п'ястка, зап'ясткова пальмарна поперечна зв'язка - від додаткової кістки до медіального краю кісток зап'ястка.

На тазовій кінцівці між дистальним епіфізом кісток гомілки, трьома рядами кісток заплесна і проксимальними епіфізами кісток плесна розгляньте заплесновий суглоб - art. tarsi. Знайдіть та запам'ятайте чотири суглоби, на які він розпадається:

- надп'ятково-гомілковий суглоб - art. talo-cruralis - між дистальним епіфізом кісток гомілки;

- міжзаплесновий проксимальний суглоб - art. intertarsea proximalis - між проксимальним і середнім рядами кісток заплесна;

- міжзаплесновий дистальний суглоб - art. intertarsea distalis - між середнім і дистальним рядами кісток заплесна;

- заплесново-плесновий суглоб - art. tarso-metatarsea - між дистальним рядом кісток заплесна і проксимальними епіфізами кісток плесна.

Окрім того, зауважте, що між окремими кістками в кожному ряду виділяють міжкісткові суглоби - art. intertarsea: надп'ятково-п'ятковий - art. talocalcanea - між надп'ятковою і п'ятковою кістками заплесна; надп'ятково-п'ятково-центральний - art. talocalcaneocentralis - між надп'ятковою, п'ятковою і центральною кістками заплесна; п'ятково-четвертий - art. calcaneoguartalis - між п'ятковою і четвертою кістками заплесна; центровіддалений - art. centrodistalis - між центральною і третьою кістками заплесна.

Капсула суглоба проходить через усі відділи складного суглоба, починаючись від країв суглобових поверхонь великогомілкової кістки і закінчуючись на краях суглобової поверхні кісток плесна, на шляху зростається з окістям кісток кожного ряду. Її синовіальний листок поділяється на чотири камери, найбільша з них - надп'ятково-гомілкова, сполучається із міжзаплесновою проксимальною, дві інші - вузькі, ізольовані.

З обох боків від капсули суглоба знайдіть заплеснові бічні латеральну й медіальну зв'язки, які чітко поділяються на довгі та короткі. Заплеснова бічна латеральна довга й коротка зв'язки - lig. collaterale laterale tarsi longum et breve - тягнуться від латеральної щиколотки, причому довга закінчується на третій, четвертій та п'ятій кістках плесна, але на шляху прикріплюється також до п'яткової, надп'яткової і четвертої кісток заплесна, а коротка - лежить глибше, перехрещує першу та закріплюється на п'ятковій і надп'ятковій кістках. Заплеснова бічна медіальна довга й коротка зв'язки - lig. collaterale mediale tarsi longum et breve - прямують від медіальної щиколотки, довга з них, прикріплюючись на шляху до надп'яткової, центральної, першої та третьої кісток заплесна, закінчується на другій і третій кістках плесна, а коротка, перехрещуючи довгу і розміщуючись глибше неї, закінчується на п'ятковій та надп'ятковій кістках.

Далі на плантарній поверхні розгляньте заплеснову плантарну зв'язку (підошовну довгу зв'язку) - lig. tarsi plantare (lig. plantare longum) - з'єднує п'яткову кістку з третьою і четвертою кістками плесна, на шляху прикріплюючись до центральної, третьої та четвертої кісток заплесна, а на дорсальній - заплеснову дорсальну зв'язку - lig. tarsi dorsale, що йде від медіального зв'язкового горбка надп'яткової кістки, віялоподібно розширюючись, через центральну та третю кістки заплесна до другої й третьої кісток плесна.

Насамкінець, зауважте, що подібно до зап'ясткового суглобу заплеснові міжкісткові зв'язки (поперечні зв'язки) - з'єднують між собою кістки в кожному ряду, а заплеснові міжрядові зв'язки (поздовжні зв'язки) - з'єднують кістки дистального ряду з кістками плесна.

Під час вивчення будови зап'ясткового та заплеснового суглобів зверніть увагу на те, що в свині та собаки кістки п'ястка (плесна) з'єднуються між собою рухомо, тому їхні проксимальні епіфізи утворюють маленькі міжп'ясткові (міжплеснові) суглоби - art. intermetacarpeae (intermetatarseae), які знаходяться всередині капсули зап'ястково-п'ясткового (заплесново-плеснового) суглоба. П'ясткові (плеснові) кістки з'єднуються міжп'ястковими дорсальними і пальмарними (плантарними) зв'язками - lig. intermetacarpea dorsalia et palmaria (plantaria).

З огляду на те, що суглоби пальців грудної й тазової кінцівок схожі за будовою, розгляньте їх одночасно. Відразу зауважте, що всі вони прості, одновісні.

Спочатку знайдіть суглоб проксимальної фаланги (п'ястково- або плесново-фаланговий, путовий) - art. phalangs proximalis (art. metacarpo-metatarso-phalangea, art. compedale) - між дистальним епіфізом п'ясткової (плеснової) кістки, проксимальним епіфізом путової кістки і проксимальними сезамоподібними кістками. Капсула суглоба починається дещо вище краю суглобової поверхні п'ясткової (плеснової) кістки, а закінчується вздовж суглобових поверхонь 1-ї фаланги і сезамоподібних кісток. З обох боків суглоба виділіть бічні латеральну та медіальну зв'язки - lig. collaterale laterale et mediale, що тягнуться від відповідних зв'язкових ямок п'ясткової (плеснової) кістки до зв'язкових горбків 1-ї фаланги. Особливу увагу приділіть вивченню зв'язок сезамоподібних кісток, серед яких розгляньте:

а) бічні латеральну та медіальну зв'язки сезамоподібних кісток - lig. sesamoideum laterale et mediale - з'єднують з боків сезамоподібні кістки з п'ястково (плесновою) кісткою і першою фалангою;

б) міжсезамоподібну зв'язку - lig. intersesamoideum - з'єднує обидві кістки одна з одною, заповнюючи простір між ними;

в) схрещені зв'язки сезамоподібних кісток - lig. sesamoideum cruciatum - з'єднують кожну сезамоподібну кістку з першою фалангою, при цьому вони схрещуються;

г) пальмарні (плантарні) короткі зв'язки сезамоподібних кісток - lig. sesamoideum palmare (plantare) breve - сполучають сезамоподібні кістки з першою фалангою.

У коня, окрім міжсезамоподібних та бічних зв'язок сезамоподібних кісток, задніх зв'язок сезамоподібних кісток три: кожна сезамоподібна кістка прикріплюється до першої фаланги косою зв'язкою - lig. sesamoideum obliguum і обидві разом - прямою зв'язкою - lig. sesamoideum rectum, що йде до першої та другої фаланг. У глибині під прямою й косими зв'язками розміщуються схрещені зв'язки сезамоподібних кісток - lig. sesamoideum cruciatum, кожна з яких починається від основи своєї кісточки, перехрещуючи одна одну, а закінчуються на першій фаланзі. В міжсезамоподібну зв'язку вливається пучок еластичних волокон - п'ястково (плесново)-сезамоподібна зв'язка - lig. metacarpo (metatarso)-sesamoideum, що починається двома гілками на 3-й п'ястковій (плесновій) кістці. У великої рогатої худоби обидва дистальних кінці п'ясткової (плеснової) кістки мають з відповідними фалангами пальців свої капсули суглоба, які лише з пальмарного (плантарного) боку з'єднані між собою. В свині, за наявності чотирьох пальців, нараховується чотири капсули суглобів та вісім бічних зв'язок, а в собаки - п'ять капсул суглобів і десять бічних нечітко окреслених зв'язок.

До зв'язок, що підтримують сезамоподібні кістки в коня та великої рогатої худоби, необхідно віднести третій (середній) міжкістковий м'яз - m. interosseus tertius (medius), котрий починається на кістках бази- і метаподію, спускається вниз по пальмарній (плантарній) поверхні п'ястка (плесна) і в його (її) дистальній третині поділяється на гілки, які закінчуються окремо на кожній сезамоподібній кісточці. Зауважте, що сухожилковий міжкістковий м'яз разом із пальмарними (плантарними) зв'язками сезамоподібних кісток відіграє в копитових роль міцного й дуже важливого пристосування, що не дозволяє прогинатися путовому суглобу, тобто обмежує дорсальну флексію. Завдяки цьому копитоходячі легко утримуються в положенні стоячи, опираючись лише на останню фалангу.

Далі між голівкою путової та основою вінцевої кісток знайдіть простий, одновісний суглоб другої фаланги (суглоб середньої фаланги, вінцевий суглоб) - art. phalangs secundae (art. phalangs media, art. coronale). Капсула суглоба закріплюється біля суглобових поверхонь путової і вінцевої кісток вздовж їх дорсального і пальмарно (плантарного) країв. З обох боків суглоба виділіть бічні латеральну та медіальну зв'язки - lig. collaterale laterale et mediale, що тягнуться від відповідних зв'язкових ямок (горбків) першої фаланги до зв'язкових горбків другої фаланги. Пальмарних (плантарних) зв'язок - lig. palmare (plantare) у коня та великої рогатої худоби чотири - дві середні та дві бічні, в свині - вони ледве виражені, а в собаки - відсутні.

Нарешті між голівкою вінцевої, суглобовою поверхнею копитової (ратичної, кігтьової) кісток і дистальними сезамоподібними кістками знайдіть простий, одновісний суглоб третьої (дистальної) фаланги - art. phalangs tertiae (art. phalangs distalis). Капсула суглоба закріплена з одного боку по краям валика другої фаланги, а з іншого боку - по краям суглобових поверхонь третьої фаланги та сезамоподібної кістки, що є відбитком валика другої фаланги. З обох боків суглоба виділіть бічні латеральну та медіальну зв'язки - lig. collaterale laterale et mediale, що від відповідних зв'язкових ямок другої фаланги, дещо розширюючись, прямують до зв'язкової ямки третьої фаланги. Окрім того, розгляньте зв'язки сезамоподібних кісток, які розвинуті по-різному у свійських тварин. Зауважте, що в коня суглоб копитовий - art. ungulare. Зв'язки човникоподібної кістки розміщуються між нею та першою і другою фалангами, а також між нею та копитовою кісткою. Бічні латеральна і медіальна путово-човникоподібні зв'язки - lig. sesamoidea collaterale laterale et mediale тягнуться від відповідних зв'язкових ямок першої фаланги, разом із бічною зв'язкою вінцевого суглобу з одного й іншого боку, до проксимального краю човникоподібної кістки. Човникоподібно-копитова зв'язка - lig. phalango-sesamoideum лежить на пальмарному (плантарному) боці між човникоподібною і копитовою кістками у вигляді потовщення капсули суглоба. У великої рогатої худоби суглоб ратичний - art. ungulare, сезамоподібні кістки з'єднані з третьою фалангою лише капсулами суглобів, а з другою - слабо вираженими зв'язками. У свині суглоб ратичний - art. ungulare. У собаки суглоб кігтьовий - art. unguiculare. Необхідно запам'ятати, що в м'ясоїдних виділяють дві дорсальні еластичні зв'язки - lig. dorsalia, кожна з яких починається від проксимального зв'язкового горбка другої фаланги і обидві прямують до третьої фаланги. Особливо добре ці зв'язки розвинуті в кішки, завдяки чому кіготь у них піднімається і захищається від стирання під час опори пальця. Сезамоподібні кістки відсутні.

Насамкінець, у багатопалих тварин (велика рогата худоба, свиня, собака) розгляньте міжпальцеві зв'язки (схема 6).

Схема 6.

Видові особливості міжпальцевих зв'язок у свійських тварин

У всіх видів свійських тварин, за винятком коня, знайдіть міжпальцеві міжсезамоподібні зв'язки - lig. intersesamoideum interdigitale - з'єднують сезамоподібні кістки, знаходяться у великої рогатої худоби і свині між третім-четвертим, а в собаки - між другим-п'ятим пальцями. У великої рогатої худоби і свині розгляньте також спільні для них міжпальцеві зв'язки:

- міжпальцева проксимальна зв'язка - lig. interdigitale proximale - з'єднує обернені одна до одної поверхні перших фаланг кожного пальця;

- схрещені фаланго-сезамоподібні зв'язки - lig. phalango-sesamoideum cruciatum - розміщуються між третім і четвертим пальцями, йдуть, схрещуючись, від сезамоподібних кісток одного пальця до першої фаланги іншого пальця;

- міжратичні схрещені зв'язки - lig. interdigitale cruciatum - розміщуються між третім і четвертим пальцями, йдуть, схрещуючись, від другої фаланги одного пальця до сезамоподібної кістки та третьої фаланги іншого пальця.

Насамкінець, визначте міжпальцеві зв'язки, які притаманні лише певному виду тварин. Таким чином, у великої рогатої худоби знайдіть крайові (бічні) міжпальцеві зв'язки - lig. collateralia interdigitalia - лежать з боків суглобів, обернених один до одного, тягнуться від дистального кінця п'ясткової (плеснової) кістки до відповідної першої фаланги, де закінчуються віялоподібно та міжпальцеву дистальну зв'язку - lig. interdigitale distale, що з'єднує обернені одна до одної поверхні дистальних фаланг кожного пальця, у свині - схрещену зв'язку бічних пальців - між бічними другим і п'ятим пальцями, а в собаки - міжпальцеві пальмарні (плантарні) зв'язки - з'єднують пальці першої фаланги: другий з третім, четвертий з п'ятим.

Питання для самоконтролю:

1. Особливості з'єднання грудної й тазової кінцівок з тулубом.

2. Охарактеризуйте будову крижово-клубового суглобу. Значення широкої тазової зв'язки в жуйних.

3. Опишіть будову та видові особливості плечового та кульшового суглобів.

4. Ліктьовий суглоб, особливості його будови у собаки.

5. Дайте характеристику колінного суглоба.

6. Порівняйте будову зап'ясткового і заплеснового суглобів.

7. Суглоби пальців, їх видові особливості будови.

8. Охарактеризуйте міжпальцеві зв'язки у великої рогатої худоби, свині, собаки.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Акаевский А.И. Анатомия домашних животных. - М.: Колос, 1962. - 582 с.

2. Анатомия домашних животных: Учебник / И.В. Хрусталева, Н.В. Михайлов, Я.И. Шнейберг и др.; Под ред. И.В. Хрусталевой. - М.: Колос, 1994. - 704 с.

3. Анатомія свійських тварин: Підручник / С.К. Рудик, Ю.О. Павловський, Б.В. Криштофорова та ін.; За ред. С.К. Рудика. - К.: Аграрна освіта, 2001. - 575 с.

4. Гаврилін П.М., Оліяр А.В., Шулешко О.О. Методичний посібник до лабораторних занять та самостійної роботи з остеології свійських тварин (осьовий скелет). - Дніпропетровськ: ДДАУ, 2007. - 52 с.

5. Гаврилін П.М., Оліяр А.В., Шулешко О.О. Навчально-методичний посібник до лабораторних занять та самостійної роботи з остеології свійських тварин (скелет кінцівок). - Дніпропетровськ: ДДАУ, 2010. - 29 с.

6. Жеденов В.Н. Общая анатомия домашних животных. - М., 1958. - 163 с.

7. Климов А.Ф. Анатомия домашних животных. - М.: Гос. изд. с.-х. лит., 1950. - Т.1. - 560 с.

8. Лебедев М.И., Зеленевский Н.В. Практикум по анатомии сельскохозяйственных животных. - Санкт-Петербург: Агропромиздат, 1995. - 400 с.

9. Попеско П. Атлас топографической анатомии домашних животных. - Братислава: Природа, 1977. - Т. 1, 2, 3.

10. Шмальгаузен И.И. Основы сравнительной анатомии позвоночных животных. - М.: Советская наука, 1974. - 540 с.

Размещено на Allbest.ru