Проект системи удобрення сільськогосподарських культур в сівозміні
Накопичення та використання органічних добрив. Визначення та обґрунтування норм мінеральних добрив та їх розподіл під сільськогосподарські культури. Баланс поживних речовин в ґрунті сівозміни. Економічна та енергетична ефективність використання добрив.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.09.2017 |
| Размер файла | 93,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Курсова робота
Проект системи удобрення сільськогосподарських культур в сівозміні
Вступ
органічний мінеральний добриво сівозміна
Науково обґрунтоване застосування добрив і інших засобів хімізації - надійний шлях підвищення родючості ґрунту, урожайності культур, збільшення виробництва продуктів харчування для населення і сировини для промисловості.
Економічна родючість ґрунту значною мірою залежить від рівня застосування добрив. Внесення добрив може не тільки забезпечувати збереження родючості ґрунтів при рості урожайності сільськогосподарських культур, але і його розширене відтворення.
Правильне використання мінеральних добрив підвищує економічну ефективність сільськогосподарського виробництва при відносно менших додаткових витратах засобів виробництва і праці в сільському господарстві, забезпечує одержання більшої кількості продукції з кожного гектара, знижує її собівартість.
Родючість ґрунту на пряму залежить від використання добрив. Також мінеральні добрива збільшують ефективність сільськогосподарського виробництва завдяки відносно меншим затратам праці та засобів виробництва, знижує собівартість продукції, дає змогу отримати більшу кількість продукції.
Максимальну віддачу від застосування добрив можна одержати тільки використовуючи їх строго на науковій основі з урахуванням забезпеченості ґрунтів поживними речовинами і біологічних особливостей живлення сільськогосподарських культур.
Мета даної курсової роботи - освоєння методики розробки системи удобрення в умовах виробництва.
1. Накопичення та використання органічних добрив
В господарстві виробляють лише один вид органічних добрив, це гній. Гній являє собою тверді виділення тварин, які змішані з соломою (підстилкою). Суха речовина гною дорівнює половині сухої речовини корму.
Підстилковий гній в господарстві від свиней, ВРХ, овець та коней. Підстилка - складова частина підстилкового гною. При додаванні її до рідкої і твердої фракції збільшується вихід гною, поліпшується його якість, і зменшуються втрати азоту. Як підстилку в господарстві використовують солому, вона поліпшує фізичні і біологічні властивості гною: він стає менш вологим, більш рихлим і легше розкладається при зберіганні. Норми витрати підстилки залежать від її якості, кількості гною і якості споживаних тваринами кормів. На одну тварину розходиться на добу: для ВРХ дорослого - 3-6 кг, телята - 2-3 кг, для свиней - 1-4 кг соломи.
По мірі розкладання розрізнюють гній свіжий, напівперепрілий, перепрілий і перегній.
У господарстві в основному віддається перевага напівперепрілому гною. Такий гній являє собою темно-коричневу масу.
У господарстві гній зберігають під снопом, та щільно в польових штабелях.
При щільному зберіганні гній укладається в польові штабелі пошарово з обов'язковим ущільненням кожного шару. Висота ущільненого штабелю може досягати 2,3-3 м.
Враховуючи поголів'я худоби і тривалість стійлового періоду можна підрахувати вихід гною в господарстві.
2. Виробництво гною
Підрахувати виробництво гною поголів'ям по кожному виду худоби (ВХ), враховуючи поголів'я (N), тривалість стійлового періоду (T), вихід гною (б) та втрати при зберіганні (в) можна за формулою:
, (2.1)
Загальна кількість гною в господарстві визначається як сума виходу гною від кожного виду худоби. За результатами розрахунків складається таблиця 2.1
Таблиця 2.1. Накопичення гною в господарстві
|
Вид худоби |
Кількість голів (N) |
Стійловий період, днів (T) |
Вихід гною від однієї тварини (б), тонн за добу |
Втрати при зберіганні (в), % |
Всього по поголів'ю, т |
|
|
ВРХ |
1600 |
240 |
0,036 |
25 |
10368 |
|
|
Свині |
600 |
240 |
0,006 |
20 |
691,2 |
|
|
Вівці |
1500 |
170 |
0,003 |
20 |
612 |
|
|
Коні |
40 |
180 |
0,024 |
25 |
129,6 |
|
|
Разом по господарству |
11800,8 |
Розрахунки:
ВРХ= (1600Ч240Ч0,036)Ч(100-25/100) = 10368 т
Свині = (600Ч240Ч0,006)Ч(100-20/100) = 691,2 т
Вівці = (1500Ч170Ч0,003)Ч(100-20/100) = 612 т
Коні = (40Ч180Ч0,024)Ч(100-20/100) = 129,6 т
2.1 Баланс соломи в господарстві
Одним з основних реальних джерел поповнення органічної речовини ґрунту, є солома, яку необхідно використовувати не тільки в якості грубого корму, підстилки, а і як цінне органічне добриво, враховуючи сучасне скорочення поголів'я тварин і накопичення гною в господарствах.
Кількість соломи яка може використовуватися як органічне добриво отримується в результаті розрахунку балансу соломи по господарству. Баланс соломи (ДС) складається з урожаю соломи і перехідних залишків соломи в господарстві минулого року (С), витрат соломи на корм тваринам (СK) та підстилку (СП):
(2.2)
Визначення витрат соломи в якості корму проводять за формулою (2.3):
(2.3)
В (2.3) N - чисельність поголів'я певного виду тварин (згідно табл. 2.1), T - тривалість стійлового періоду, днів (згідно табл. 2.1), л - потреба в соломі на одну голову тварини в добу, тонни, 1,25 - показник збільшення витрат соломи на корм з врахуванням страхового фонду.
Розрахунки використання соломи в якості корму приводять в таблиці 2.2
Таблиця 2.2. Визначення річної потреби господарства в соломі, як корму
|
Вид тварин |
Кількість голів, шт. (N) |
Тривалість стійлового періоду (Т), днів |
Потреба в соломі на одну голову тварини в добу (л) |
Всього, тонни |
|
|
ВРХ |
1600 |
240 |
0,004 |
1920 |
|
|
Вівці |
1500 |
170 |
0,002 |
637,5 |
|
|
Коні |
40 |
180 |
0,003 |
27 |
|
|
Разом по господарству |
2584,5 |
Розрахунок витрат соломи на підстилку (СП) проводять за формулою (2.4):
, (2.4)
де N - чисельність поголів'я певного виду тварин (згідно табл. 2.1), T - тривалість стійлового періоду, днів (згідно табл. 2.1), д - потреба в підстилці для однієї голови за добу, тони. Розрахунки використання соломи в якості підстилки проводять згідно таблиці 2.3
Таблиця 2.3. Розрахунок потреби господарства в соломі як підстилки для сільськогосподарських тварин
|
Вид тварин |
Кількість голів, шт. |
Потреба в підстилці для однієї голови на добу, тони |
Тривалість стійлового періоду, днів |
Всього, тони |
|
|
ВРХ |
1600 |
0,006 |
240 |
2304 |
|
|
Вівці |
1500 |
0,001 |
170 |
255 |
|
|
Свині |
600 |
0,004 |
240 |
576 |
|
|
Коні |
40 |
0,005 |
180 |
36 |
|
|
Загальна потреба |
3171 |
Урожай соломи по кожній зерновій колосовій культури в господарстві (С) з формули (2.2) розраховується, як:
, (2.5)
де 0,75 - коефіцієнт, який показує на втрати соломи при збиранні та транспортуванні, У - врожайність (т/га), без використання добрив (додаток 1), S - площа, яка зайнята зерновою культурою, е - показник, який показує співвідношення між врожайністю зерна та соломи певної зернової культури. Розрахунки урожаю соломи в господарстві заносяться в таблицю 2.4.
Таблиця 2.4. Накопичення соломи зернових культур в господарствах за рік
|
№ п/п |
Культура |
Площа, га |
Врожайність, т/га |
Валовий збір зерна, т |
Коефіцієнт перерахунку |
Валовий збір соломи в господарстві, т |
|
|
1. |
Озима пшениця |
67 |
2,9 |
194,3 |
1,8 |
262,3 |
|
|
67 |
2,4 |
160,8 |
1,8 |
217,08 |
|||
|
2. |
Ярий ячмінь |
67 |
1,8 |
120,6 |
1,6 |
144,72 |
|
|
Всього |
624,1 |
Далі розраховується баланс соломи по господарству згідно формули (2.2) і результати заносяться в таблицю 2.5.
Таблиця 2.5. Баланс соломи в господарстві
|
№ п/п |
Статті балансу |
Складові, т |
|
|
1. |
Урожай соломи (табл. 2.4) |
624,1 |
|
|
2. |
Витрати соломи на корм (табл. 2.2) |
2584,5 |
|
|
3. |
Витрати соломи на підстилку (табл. 2.3) |
3171 |
|
|
Баланс |
- 5131,4 |
Висновок: так як згідно розрахунків баланс від'ємний, то солома власного виробництва не може використовуватися як органічне добриво.
2.2 Оцінка загальної кількості добрив та розподіл їх по полям сівозмін
Розрахунки кількості гною (2.1) заносяться в таблицю 2.6. Загальну кількість органічних добрив в господарстві треба розділити на сумарну площу сівозміни та отримати показник «насичення органічними добривами ріллі» (таблиця 2.6).
Таблиця 2.6. Загальна кількість органічних добрив
|
Види добрив |
Виробництво органічних добрив в господарстві, т |
Покупні органічні добрива, т |
Всього, т |
Корегуючий коефіцієнт |
Разом, т |
|
|
Гній |
11800,8 |
- |
11800,8 |
1,0 |
11800,8 |
|
|
Солома як добриво |
- |
- |
- |
0,33 |
- |
|
|
Загальна кількість органічних добрив (в перерахунку на підстилковий гній) |
11800,8 |
|||||
|
Площа орних земель, га |
670 |
|||||
|
Насичення органічними добривами, т/га |
17,61 |
Для підтримки бездефіцитного балансу гумусу «Насичення органічними добривами ріллі» для Степу повинно дорівнювати 10 т/га.
В даному випадку «насичення органічними добривами ріллі» складає
17,61 т на га і відповідає необхідній річній нормі органічних добрив.
Визначена таким чином загальна кількість органічних добрив (табл. 2.6) розподіляється між культурами сівозміни в табл. 2.7
Таблиця 2.7. Розподіл органічних добрив під культури сівозміни №17
|
№ п/п |
Культура |
Площа, га |
Норма, т/га |
Загальна кількість, т |
|
|
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. |
Чорний пар Озима пшениця Цукрові буряки Ярий ячмінь з підсівом люцерни Люцерна Люцерна Озима пшениця Кукурудза на зерно Соя Соняшник |
67 67 67 67 67 67 67 67 67 67 |
50 25 |
3350 1675 |
|
|
Всього |
5025 |
2.3 Розрахунок балансу гумусу
Система використання добрив в сівозміні повинна передбачати не тільки бездефіцитний баланс гумусу, але і розширене його відтворення в ґрунті. Розрахунок балансу гумусу (?Г, т/га) проводиться за формулою:
(2.6)
В (2.6) У - урожайність сільськогосподарської культури, т/га, без використання добрив (додаток 1), kз - коефіцієнт виходу пожнивних та кореневих залишків від врожайності основної продукції (додаток 4), бГ - коефіцієнт гуміфікації рослинних решток (додаток 4), В-норма органічних добрив, т/га (згідно табл. 2.7), бГО - коефіцієнт гуміфікації органічних добрив (додаток 4), - величина мінералізації гумусу, т/га (додаток 4).
Результати розрахунків по кожній культурі заносять в таблицю 2.8.
Таблиця 2.8. Баланс гумусу по сівозміні №17
|
№ п/п |
Сільськогосподарська культура сівозміни №17 та органічне добриво |
Урожайність, т/га |
Коефіцієнт виходу пожнивних та кореневих залишків |
Коефіцієнт гуміфікації рослинних решток |
Норма органічних добрив, т/га |
Коефіцієнт гуміфікації органічних добрив |
Додатна складова балансу, т/га |
Величина мінералізації гумусу, т/га |
Баланс гумусу, т/га |
|
|
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 |
Чорний пар Озима пшениця Цукрові буряки Ярий ячмінь з підсівом люцерни Люцерна Люцерна Озима пшениця Кукурудза на зерно Соя Соняшник |
- 2,9 24,3 1,8 3,2 3,0 2,4 3,0 1,6 1,4 |
- 1,1 0,04 0,9 1,5 1,5 1,1 0,8 0,8 1,0 |
- 0,20 0,10 0,22 0,25 0,25 0,20 0,20 0,22 0,14 |
75 |
0,23 |
- 0,64 0,10 0,36 1,2 1,12 0,53 0,48 0,28 0,20 17,25 |
2,0 1,4 1,6 1,5 0,6 0,6 1,4 1,6 1,5 1,4 - |
- 2,0 - 0,76 -1,5 -1,14 0,6 0,52 - 0,87 -1,12 -1,22 -1,2 17,25 |
|
|
Навоз |
||||||||||
|
Баланс гумусу по сівозміні |
8,69 |
3. Визначення норм мінеральних добрив та розподіл їх під сільськогосподарські культури
Визначення оптимальних норм мінеральних добрив під заплановану урожайність є найбільш складним питанням сучасної агрохімічної науки та практики. Це пояснюється певною складністю та невизначеністю речовинних та енергетичних зв'язків між рослиною, ґрунтом, добривами, агротехнікою та конкретним погодними умовами. Це і обумовлює наявність кількох методів визначення норм добрив.
Найбільш розповсюдженими методами визначення поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами є:
а) на основі рекомендацій, розроблених науково-дослідними установами, суть якого в тому, що за основу для встановлення поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами приймають результати польових дослідів з добривами, які проводяться в різних грунтово-кліматичних зонах з основними сільськогосподарськими культурами. На їх основі визначаються середні величини поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами, що і рекомендується для сільськогосподарського виробництва.
б) балансово-розрахунковий;
в) нормативний.
Широке поширення мають два останніх метода - балансово-розрахунковий та нормативний.
3.1 Балансово-розрахунковий метод визначення поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами (для сівозміни №17)
Метод розрахунку норм поживної речовини на планову урожайність дає непогані результати при плануванні середніх рівнів урожаю при середній забезпеченості ґрунту поживними речовинами. Розрахунок норм поживних речовин, які треба внести з мінеральними добрива (НМ, кг/га) проводиться за формулою:
(3.1)
В-винос поживної речовини 1 тонною основної продукції, кг (додаток 5), У - урожайність основної продукції, т/га, Г - вміст доступної поживної речовини в орному шарі ґрунту, кг/га (додаток 6 або 7), КГ - коефіцієнт використання поживної речовини з ґрунту (додаток 8), НО - норма органічних добрив, в тому числі і під попередник (в перерахунку на підстилковий гній (т/га) (табл. 2.7), з - вміст поживної речовини в органічних добривах (азоту - 0,005, фосфору - 0,003, калію - 0,006), КО - коефіцієнт використання поживної речовини з органічних добрив (додаток 9), КД - коефіцієнт використання поживної речовини з мінерального добрива (додаток 10).
Як правило вміст поживних речовин в ґрунті визначається в мг на 100 г. ґрунту. Для перерахунку цього показника у запас доступної поживної речовини в орному шарі ґрунту в кг на гектар (Г) необхідно виконати наступне перетворення:
, (3.2)
де Н - потужність орного шару, см, г - щільність орного шару, г/см3, г - вміст поживної речовини, мг на 100 г. ґрунту. Для середніх умов .
Результати розрахунків за (3.1) заносяться в таблицю 3.1
Таблиця 3.1. Визначення норми поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами (балансово-розрахунковий метод)
|
Показники |
Поживна речовина |
Сільськогосподарська культура сівозміни №17 |
|||||||||
|
Озима пшениця |
Цукровий буряк |
Ярий ячмінь з підсівом люцерни |
Люцерна |
Люцерна |
Озима пшениця |
Кукурудза на зерно |
Соя |
Соняшник |
|||
|
Планова врожайність культури, т/га |
5,0 |
40,0 |
3,4 |
4,6 |
4,2 |
4,4 |
6,0 |
3,0 |
2,2 |
||
|
Винос поживних речовин 1 т основної продукції, кг |
N |
30 |
5 |
26 |
17 |
17 |
30 |
24 |
50 |
50 |
|
|
Р2О5 |
10 |
1,3 |
10 |
5 |
5 |
10 |
9 |
14 |
31 |
||
|
К2О |
24 |
5 |
25 |
15 |
15 |
24 |
26 |
33 |
114 |
||
|
Вміст поживних речовин в ґрунті, мг/100 г. ґрунту |
N |
2,1 |
1,4 |
2,2 |
2,3 |
2,2 |
1,3 |
1,3 |
1,4 |
1,5 |
|
|
Р2О5 |
10 |
8 |
6 |
7 |
5 |
6 |
7 |
8 |
4 |
||
|
К2О |
17 |
14 |
13 |
14 |
12 |
13 |
24 |
25 |
16 |
||
|
Запас поживних речовин в орному шарі ґрунту, кг/га |
N |
63 |
42 |
66 |
69 |
66 |
39 |
39 |
42 |
45 |
|
|
Р2О5 |
300 |
240 |
180 |
210 |
150 |
180 |
210 |
240 |
270 |
||
|
К2О |
510 |
420 |
390 |
420 |
360 |
390 |
720 |
750 |
480 |
||
|
Коефіцієнт використання поживних речовин з ґрунту |
N |
0,40 |
0,60 |
0,40 |
0,60 |
0,60 |
0,40 |
0,66 |
0,50 |
0,50 |
|
|
Р2О5 |
0,15 |
0,31 |
0,15 |
0,25 |
0,25 |
0,15 |
0,71 |
0,20 |
0,20 |
||
|
К2О |
0,21 |
0,48 |
0,21 |
0,70 |
0,70 |
0,21 |
0,40 |
0,30 |
0,30 |
||
|
Норма органічних добрив, в т.ч. і під попередник, т/га (табл. 2.7) |
50 |
(50) |
25 |
(25) |
|||||||
|
Вміст поживних елементів в 1 тонні органічних добрив |
N |
0,005 |
0,005 |
0,005 |
0,005 |
||||||
|
Р2О5 |
0,003 |
0,003 |
0,003 |
0,003 |
|||||||
|
К2О |
0,006 |
0,006 |
0,006 |
0,006 |
|||||||
|
Коефіцієнт використання поживних речовин з органічних добрив |
N |
0,30 |
0,17 |
0,34 |
0,14 |
||||||
|
Р2О5 |
0,40 |
0,19 |
0,45 |
0,18 |
|||||||
|
К2О |
0,60 |
0,15 |
0,68 |
0,10 |
|||||||
|
Коефіцієнт використання поживних речовин із мінеральних добрив |
N |
0,45 |
0,60 |
0,43 |
0,43 |
0,43 |
0,45 |
0,43 |
0,43 |
0,43 |
|
|
Р2О5 |
0,23 |
0,31 |
0,28 |
0,28 |
0,28 |
0,23 |
0,28 |
0,28 |
0,28 |
||
|
К2О |
0,73 |
0,48 |
0,72 |
0,72 |
0,72 |
0,73 |
0,72 |
0,72 |
0,72 |
||
|
Розрахункова норма поживних речовин, які треба внести з мінеральними добрива, кг д.р./га |
N |
110,66 |
220,50 |
144,18 |
85,58 |
73,95 |
258,66 |
176,18 |
259,30 |
203,37 |
|
|
Р2О5 |
-239,13 |
-120,64 |
25,0 |
-105,35 |
-58,92 |
73,91 |
-460,17 |
-69,64 |
50,71 |
||
|
К2О |
-228,90 |
-97,08 |
4,30 |
-312,50 |
-262,50 |
32,46 |
-325 |
-195,83 |
148,33 |
||
|
Скоригована норма поживних речовин, які треба внести з мінеральними добривами, кг д.р /га |
N |
90 |
130 |
60 |
30 |
30 |
90 |
120 |
30 |
60 |
|
|
Р2О5 |
0 |
0 |
25 |
0 |
0 |
60 |
0 |
0 |
55 |
||
|
К2О |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
30 |
Далі визначається насиченість сівозміни всіма поживними речовинами (НпрС), які необхідно вносити з мінеральними добривами, а також окремими видами (азоту(НАС), фосфору(НРС), калію(НКС)), роблять розрахунки за наступними формулами:
(3.3)
(3.4)
(3.5)
(3.6)
3.2 Нормативний метод визначення поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами (для сівозміни №17)
При цьому методі розрахунку поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами (NМ, кг/га) враховується планова урожайність (У, т/га додаток 1), нормативи витрат елементів живлення на отримання однієї тонни продукції по кожній культурі (НУ, кг (додаток 12)) та (через відповідні коефіцієнти - kG (додаток 13)) забезпеченість ґрунту кожного поля поживними речовинами. Розрахунок проводиться за формулою
(3.7)
Результати розрахунків заносяться в таблицю 3.2.
Таблиця 3.2. Визначення норми поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами (нормативний метод)
|
Показники |
Поживна речовина |
Сільськогосподарська культура сівозміни №17 |
|||||||||
|
Озима пшениця |
Цукровий буряк |
Ярий ячмінь з підсівом люцерни |
Люцерна |
Люцерна |
Озима пшениця |
Кукурудза на зерно |
Соя |
Соняшник |
|||
|
Планова врожайність сільськогосподарської культури, т/га |
5,0 |
40,0 |
3,4 |
4,6 |
4,2 |
4,4 |
6,0 |
3,0 |
2,2 |
||
|
Нормативи витрат поживних речовин на 1 т основної продукції, кг |
N |
20 |
5,2 |
23 |
6 |
6 |
20 |
19 |
35 |
31 |
|
|
Р2О5 |
15 |
4 |
23 |
13 |
13 |
15 |
16 |
73 |
34 |
||
|
К2О |
14 |
5,5 |
10 |
10 |
10 |
14 |
18 |
20 |
24 |
||
|
Вміст поживних речовин в ґрунті, мг/100 г. ґрунту (дод. 6,7) |
N |
2,1 |
1,4 |
2,2 |
2,3 |
2,2 |
1,3 |
1,3 |
1,4 |
1,5 |
|
|
Р2О5 |
10 |
8 |
6 |
7 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
||
|
К2О |
17 |
14 |
13 |
14 |
12 |
13 |
24 |
25 |
16 |
||
|
Коефіцієнт, який враховує вміст поживних речовин в ґрунті |
N |
1,3 |
1,3 |
1,3 |
1,3 |
1,3 |
1,3 |
1,3 |
1,3 |
1,3 |
|
|
Р2О5 |
1,0 |
1,3 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
1,3 |
1,3 |
1,3 |
||
|
К2О |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,7 |
0,5 |
0,5 |
0,7 |
0,5 |
||
|
Розрахункова норма поживних речовин, які треба внести з мінеральними добрива, кг д.р./га |
N |
130 |
270,4 |
101,6 |
35,8 |
32,7 |
144,4 |
148,2 |
136,5 |
88,6 |
|
|
Р2О5 |
75 |
208 |
78,2 |
59,8 |
54,6 |
66 |
124,8 |
284,7 |
97,2 |
||
|
К2О |
35 |
154 |
17 |
23 |
29,4 |
30,8 |
54 |
42 |
26,4 |
||
|
Скоригована норма поживних речовин, які треба внести з мінеральними добривами, кг д.р /га |
N |
90 |
130 |
60 |
30 |
30 |
90 |
120 |
30 |
60 |
|
|
Р2О5 |
60 |
140 |
60 |
60 |
55 |
60 |
90 |
45 |
60 |
||
|
К2О |
0 |
130 |
0 |
25 |
30 |
0 |
30 |
30 |
30 |
Далі визначається насиченість сівозміни всіма поживними речовинами та окремими елементами живлення, які необхідно вносити з мінеральними добривами при запровадженні нормативного методу (аналогічно 3.1).
3.3 Визначення потреби в мінеральних добривах під сільськогосподарські культури сівозміни (при застосуванні балансово-розрахункового методу) (для сівозміни №17)
Наступним етапом є визначення обсягів мінеральних добрив, які необхідно для внесення на поля сівозміни під кожну культуру. Попередньо необхідно визначити перелік добрив, які є в наявності та вміст діючої речовини в них (µ) (додаток 14). Данні заносяться в таблицю 3.3.
Обсяг мінерального добрива (М, кг/га) визначається за формулою:
(3.3)
В (3.3) Нм - норма поживної речовини, яку треба внести з мінеральними добривами, кг/га (табл. 3.1), µ - вміст діючої речовини в мінеральному добриві.
Таблиця 3.3. Розрахунок норми мінеральних добрив при застосуванні балансово-розрахункового методу
|
Показники |
Поживна речовина |
Сільськогосподарська культура сівозміни №17 |
||||||||||
|
Озима пшениця |
Цукровий буряк |
Ярий ячмінь з підсівом люцерни |
Люцерна |
Люцерна |
Озима пшениця |
Кукурудза на зерно |
Соя |
Соняшник |
||||
|
Норма поживних речовин, яку треба внести з мінеральними добривами кг д.р. |
N |
90 |
60 |
80 |
30 |
60 |
||||||
|
90 |
40 |
30 |
30 |
90 |
40 |
|||||||
|
Р2О5 |
25 |
60 |
55 |
|||||||||
|
К2О |
30 |
|||||||||||
|
Форма мінерального добрива |
N |
Nба |
Nба |
Nба |
Nба |
Nба |
||||||
|
Nк |
Nк |
Nк |
Nк |
Nк |
Nк |
|||||||
|
Р2О5 |
Рсфпг |
Рсфпг |
Рсфпг |
|||||||||
|
К2О |
Ккс |
|||||||||||
|
Вміст діючої речовини в мінеральному добриві (додаток 14) |
N |
0,46 |
0,82 |
0,82 |
0,46 |
0,46 |
0,46 |
0,82 |
0,82 |
0,82 |
||
|
0,46 |
0,46 |
|||||||||||
|
Р2О5 |
0,20 |
0,20 |
||||||||||
|
К2О |
0,40 |
|||||||||||
|
Норма мінеральних добрив в конкретних туках, кг/га |
N |
195,6 |
73,8 |
73,1 |
65,2 |
65,2 |
195,6 |
97,5 |
36,5 |
73,1 |
||
|
86,9 |
86,9 |
|||||||||||
|
Р2О5 |
125 |
300 |
275 |
|||||||||
|
К2О |
75 |
3.4 Визначення потреби в мінеральних добривах під сільськогосподарські культури сівозміни (при застосуванні нормативного методу) (для сівозміни №17).
Результати заносяться в таблицю 3.4.
Таблиця 3.4. Розрахунок норми мінеральних добрив при застосуванні нормативного методу
|
Показники |
Поживна речовина |
Сільськогосподарська культура сівозміни №17 |
|||||||||
|
Озима пшениця |
Цукровий буряк |
Ярий ячмінь з підсівом люцерни |
Люцерна |
Люцерна |
Озима пшениця |
Кукурудза на зерно |
Соя |
Соняшник |
|||
|
Норма поживних речовин, яку треба внести з мінеральними добривами кг д.р. (табл. 3.1) |
N |
90 |
60 |
80 |
30 |
60 |
|||||
|
90 |
40 |
30 |
30 |
90 |
40 |
||||||
|
Р2О5 |
140 |
60 |
60 |
55 |
60 |
90 |
45 |
60 |
|||
|
К2О |
130 |
25 |
30 |
30 |
30 |
30 |
|||||
|
Форма мінерального добрива |
N |
Nба |
Nба |
Nба |
Nба |
Nба |
|||||
|
Nк |
Nк |
Nк |
Nк |
Nк |
Nк |
||||||
|
Р2О5 |
Рсфпг |
Рсфпг |
Рсфпг |
Рсфпг |
Рсфпг |
Рсфпг |
Рсфпг |
Рсфпг |
|||
|
К2О |
Ккс |
Ккс |
Ккс |
Ккс |
Ккс |
Ккс |
|||||
|
Вміст діючої речовини в мінеральному добриві (додаток 14) |
N |
0,46 |
0,82 |
0,82 |
0,46 |
0,46 |
0,46 |
0,82 |
0,82 |
0,82 |
|
|
0,46 |
0,46 |
||||||||||
|
Р2О5 |
0,20 |
0,20 |
0,20 |
0,20 |
0,20 |
0,20 |
0,20 |
0,20 |
|||
|
К2О |
0,40 |
0,40 |
0,40 |
0,40 |
0,40 |
0,40 |
|||||
|
Норма мінеральних добрив в конкретних туках, кг/га |
N |
195,6 |
109,7 |
73,1 |
65,2 |
65,2 |
195,6 |
97,5 |
36,58 |
73,4 |
|
|
86,9 |
86,9 |
||||||||||
|
Р |
700 |
300 |
300 |
275 |
300 |
450 |
225 |
300 |
|||
|
К |
325 |
62,5 |
75 |
75 |
75 |
75 |
3.5 Складання річного плану використання поживних речовин, які необхідно вносити з мінеральними добривами, плану використання мінеральних добрив та органічних добрив (при застосуванні балансово-розрахункового методу) (для сівозміни №17)
План розподілу поживних речовин, які треба внести з мінеральними добривами («норма» поживних речовин) в сівозміні передбачає їх кількаразове внесення меншими за обсягами дозами. Дози можуть бути основним добривом, припосівним та (або) підживленням. В той же час, може бути ситуація, коли вся норма поживної речовини вноситься одночасно, тобто може бути або основним добривом, або припосівним, або підживленням. Розподіл норми на дози є відповідальною задачею, вирішення якої пов'язано із знаннями фізіологічних особливостей росту та розвитку конкретної сільськогосподарської культури тощо. Результат розподілу норми на дози заноситься в таблицю 3.5.
Потім складають річний план використання мінеральних добрив в сівозміні (табл. 3.6), в якому розраховують потребу в добривах (фізичних туках) по формам та строках їх використання на всю площу посівів кожної культури і в підсумку для всієї сівозміни. При заповнені таблиці 3.6. використовують данні табл. 3.3. -3.4.
Таблиця 3.5. Річний план використання поживних речовин, які вносяться з мінеральними добривами в сівозміні
|
№ поля |
Культура |
Площа, га |
Норма |
Дози |
|||||||||||||
|
Органічних добрив, т |
Поживних речовин, які вносяться з мінеральними добривами кг д.р. |
Основне внесення |
Припосівне |
Підживлення |
|||||||||||||
|
N |
P2O5 |
K2O |
Органічних добрив, т |
Поживних речовин, які вносяться з мінеральними добривами кг д.р. |
|||||||||||||
|
N |
P2O5 |
K2O |
N |
P2O5 |
K2O |
N |
P2O5 |
K2O |
|||||||||
|
1 |
Чорний пар |
67 |
50 |
50 |
|||||||||||||
|
2 |
Озима пшениця |
67 |
90 |
90 |
|||||||||||||
|
3 |
Цукровий буряк |
67 |
150 |
90 |
20 |
20 |
|||||||||||
|
4 |
Ярий ячмінь |
67 |
60 |
60 |
25 |
||||||||||||
|
5 |
Люцерна |
67 |
30 |
30 |
|||||||||||||
|
6 |
Люцерна |
67 |
30 |
30 |
|||||||||||||
|
7 |
Озима пшениця |
67 |
90 |
60 |
50 |
10 |
90 |
||||||||||
|
8 |
Кукурудза на зерно |
67 |
25 |
120 |
25 |
80 |
40 |
||||||||||
|
9 |
Соя |
67 |
30 |
30 |
|||||||||||||
|
10 |
Соняшник |
67 |
60 |
55 |
30 |
60 |
45 |
30 |
10 |
||||||||
|
Всього |
670 |
75 |
660 |
115 |
30 |
75 |
320 |
120 |
30 |
20 |
20 |
340 |
Таблиця 3.6. Річний план розподілу мінеральних добрив в сівозміні
|
№ поля |
Культура |
Площа, га |
Основне добриво |
Припосівне |
Підживлення |
||||||||||
|
Форма добрива |
На 1 га |
Добрив на всю площу, т |
Форма добрива |
На 1 га |
Добрив на всю площу, т |
Форма добрива |
На 1 га |
Добрив на всю площу, т |
|||||||
|
Поживна речовина, кг д.р. |
Добрив, т |
Поживна Речовина, кг д.р. |
Добрив, т |
Поживна Речовина, кг д.р. |
Добрив, т |
||||||||||
|
1 |
Чорний пар |
67 |
|||||||||||||
|
2 |
Озима пшениця |
67 |
Nк |
90 |
0,19 |
12,7 |
|||||||||
|
3 |
Цукровий буряк |
67 |
Nба |
90 |
0,10 |
6,7 |
Nк |
20 |
0,04 |
2,6 |
Nк |
20 |
0,04 |
2,6 |
|
|
4 |
Ярий ячмінь |
67 |
Nба |
60 |
0,07 |
4,6 |
|||||||||
|
Рсфпг |
25 |
0,12 |
8,04 |
||||||||||||
|
5 |
Люцерна |
67 |
Nк |
30 |
0,06 |
4,0 |
|||||||||
|
6 |
Люцерна |
67 |
Nк |
30 |
0,06 |
4,0 |
|||||||||
|
7 |
Озима пшениця |
67 |
Nк |
90 |
0,19 |
12,7 |
|||||||||
|
Рсфпг |
50 |
0,25 |
16,7 |
Рсфпг |
10 |
0,05 |
3,3 |
||||||||
|
8 |
Кукурудза на зерно |
67 |
Nба |
80 |
0,09 |
6,0 |
Nк |
40 |
0,08 |
5,3 |
|||||
|
9 |
Соя |
67 |
Nба |
30 |
0,03 |
2,0 |
|||||||||
|
10 |
Соняшник |
67 |
Nба |
60 |
0,07 |
4,6 |
|||||||||
|
Рсфпг |
45 |
0,22 |
14,7 |
Рсфпг |
10 |
0,05 |
3,3 |
||||||||
|
Ккс |
30 |
0,03 |
2,0 |
||||||||||||
|
Всього |
670 |
65,3 |
9,2 |
41,3 |
4. Баланс поживних речовин в грунті сівозміни (для сівозміни №17) (при застосуванні балансово-розрахункового методу)
...
Подобные документы
Накопичення і використання органічних добрив. Оцінка загальної кількості добрив та розподіл їх по полям сівозмін. Розрахунок балансу гумусу. Визначення норм мінеральних добрив і розподіл під сільськогосподарські культури. Баланс поживних речовин в ґрунті.
курсовая работа [122,3 K], добавлен 06.05.2015Фізіологічні основи визначення потреби сільськогосподарських культур в добривах. Вплив різних факторів зовнішнього середовища на ефективність добрив. Складання системи добрив під культури в сівозміні. Розрахунок балансу поживних речовин в ґрунті.
курсовая работа [109,1 K], добавлен 12.05.2015Агрохімічна характеристика ґрунтів ТОВ "Білоцерківське", їх вапнування. Виробництво і розподіл органічних добрив у господарстві. Визначення оптимальних норм добрив під сільськогосподарські культури на основі рекомендованої системи удобрення в сівозміні.
курсовая работа [97,8 K], добавлен 18.11.2015Надходження та виробництво добрив у господарстві. Ґрунтово-кліматичні умови та врожайність сільськогосподарських культур. Виробництво і використання органічних добрив. Розробка системи удобрення в сівозміні господарства та річного плану удобрення культур.
курсовая работа [65,3 K], добавлен 08.04.2014Надходження поживних речовин в рослини та їх винесення з врожаєм сільськогосподарських культур. Кліматичні умови Північного Степу України та склад ґрунту. Характеристика культур зерно-трав'яної сівозміни. Розрахунок норм органічних та мінеральних добрив.
курсовая работа [69,0 K], добавлен 21.11.2013Надходження поживних речовин в рослини і їх винос з врожаєм сільськогосподарських культур. Ставлення рослин до умов живлення в різні періоди росту. Фізіологічні основи визначення потреби в добривах. Складання системи добрив під культури в сівозміні.
дипломная работа [73,6 K], добавлен 20.11.2013Види і форми добрив, що вносяться під виноград. Використання органічних добрив при технічному вирощуванні винограду. Приклад удобрення азотними добривами. Особливості застосування добрив у шкілці. Основні поливні та зрошувальні норми виноградників.
контрольная работа [28,6 K], добавлен 26.07.2011Екологічні наслідки використання мінеральних добрив на природне середовище, якість та врожайність рослинної продукції. Заходи щодо зниження екологічного навантаження від їх використання. Вплив внесення мінеральних добрив на врожайність озимої пшениці.
курсовая работа [117,2 K], добавлен 21.09.2010Структура посівних площ, сівозміни та спеціалізація господарства. Вибір раціонального складу машинно-тракторного агрегату. Організація внесення твердих органічних добрив роторними розкидачами. Властивості твердих добрив. Будова та робота валкувача.
дипломная работа [2,9 M], добавлен 09.11.2010Сторінки історії, класифікація та коротка характеристика троянд: ботанічні особливості, основні групи садових троянд. Вивчення впливу мінеральних добрив на стан рослин. Рекомендовані форми мінеральних добрив для вирощування троянд в закритому ґрунті.
курсовая работа [49,3 K], добавлен 08.12.2011Господарське значення культури. Біологічні особливості та морфологічні ознаки сої. Вплив органічних і мінеральних добрив на врожайність та якість зерна сої сорту Харківська 80. Економічна оцінка ефективності прийомів технології вирощування сої на зерно.
дипломная работа [163,9 K], добавлен 23.09.2013Властивості і основні види мінеральних добрив та їх вплив на довкілля. Хімічний склад та умови зберігання органічних добрив. Технологія підготовки і система машин для внесення добрив у ґрунт та екологічні наслідки навантаження природнього середовища.
дипломная работа [493,1 K], добавлен 20.09.2010Види добрив, способи і технології внесення їх у грунт. Класифікація машин для механізації всіх операцій технологічного процесу внесення добрив та агротехнічні вимоги до них. Глибина внесення добрив. Комплекс машин для підготовки добрив до внесення.
реферат [1,8 M], добавлен 02.08.2010Агрокліматичні умови господарства, технологічні умови внесення добрив. Вирощування, розміщення по попередниках і розрахунок дійсно можливої врожайності кукурудзи на зерно. Машиновикористання при внесенні мінеральних добрив. Поліпшення якості даних робіт.
дипломная работа [282,6 K], добавлен 22.04.2011Агрохімічні дослідження, необхідні для оцінки родючості ґрунту, встановлення науково обґрунтованих доз добрив, контролю за потребою сільськогосподарських культур в елементах живлення в процесі їх росту і розвитку, визначення якості продукції і добрив.
методичка [89,9 K], добавлен 21.05.2008Вплив азотних добрив на врожайність, білковість та інші показники якості зерна ячменю. Усунення надлишкової кислотності грунту та оптимальні норми, форми, терміни і способи внесення фосфорно-калійних добрив. Дослідження агрохімічних показників родючості.
научная работа [26,1 K], добавлен 11.03.2011Деякі аспекти проблеми вирощування якісної рослинницької продукції при застосуванні мінеральних добрив та методичні підходи щодо токсиколого-гігієнічної їх оцінки. Застосування мінеральних добрив: методичне, законодавче та аналітичне забезпечення.
реферат [22,2 K], добавлен 16.01.2008Виробнича характеристика філії "Надія" ДП "Агрофірма "Шахтар" Слов’янського району Донецької області. Особливості організації внесення твердих органічних добрив роторними розкидачами. Аналіз вимог по техніці безпеки до тракторів та самохідних машин.
дипломная работа [4,8 M], добавлен 09.11.2010Розрахунок технологічних карт на вирощування сільськогосподарських культур (гречки, кукурудзи). Обґрунтування прийнятої технології виробництва. Визначення оптимального складу машин для механізації виробництва заданої культури, підготовка поля до роботи.
курсовая работа [368,6 K], добавлен 24.04.2015Суть та процеси мінерального живлення рослин та характеристика їх основних класів. Залежність врожайності сільськогосподарських культур та агротехнічних показників родючості ґрунту від використаних добрив. Методика дослідження екологічного стану ґрунту.
курсовая работа [390,9 K], добавлен 21.09.2010
