Ефективність виробництва сої та розвиток ринку соєвих продуктів в Україні і світі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ефективність виробництва сої та розвиток ринку соєвих продуктів в Україні і світі

І.В. Казакова, канд. екон. наук, старший науковий співробітник сектору економічних досліджень ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського», м. Харків

Н.В. Кондратюк, канд. екон. наук, доцент кафедри менеджменту організацій Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва, м. Харків

У статті досліджується розвиток ринків соєвих бобів і соєвих продуктів та їх перспективи в Україні і світі, висвітлюється економічне та соціальне значення цієї культури. Проаналізовано ефективність виробництва сої в сільськогосподарських підприємствах України залежно від площі посіву. Визначено, що Україна має значні можливості не лише в якості виробника сої, але і в якості експортера соєвих продуктів. Ринок сої є одним з найбільш швидкозростаючих сегментів завдяки постійному підвищенню попиту як зі сторони розвинутих країн, так і зі сторони країн, що розвиваються.

Ключові слова: соєві боби, ефективність вирощування, ринок соєвих продуктів, ціни на продукцію, світовий ринок сільськогосподарської продукції

The article investigates the development of soybeans and soybean products market and their prospects in Ukraine and in the world, highlights the economic and social importance of this crop. The efficiency of soybean production in the agricultural enterprises of Ukraine depending on the area of crops was analyzed. It was determined that Ukraine has significant opportunities not only as a producer of soybean, but also as an exporter of soy products. Soybean market is one of the fastest growing segments through continuous increase of demand both by the part of developed countries and by the developing countries.

Keywords: soybeans, growing efficiency, soy product market, product prices, the global market for agricultural products.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями.

Усе більша кількість фахівців у різних галузях підкреслюють як економічну перспективність розвитку ринку соєвих бобів і соєвих продуктів, так і соціальну важливість цієї культури. Останнє підтверджується тим, що насіння сої може містити до 20 % олії та до 40 % білку, тобто ця культура в країнах з низьким доходом населення є джерелом дешевого білку для харчування людей, а в країнах із вищим рівнем доходів використовується як цінна білкова сировина в годівлі тварин під час виробництва тваринного білку [1].

Актуальність теми підтверджується постійним зростанням внутрішнього попиту на соєву продукцію з боку власників тваринницьких ферм і компаній-переробників харчових продуктів і особливістю українського ринку, яка полягає у тому, що приблизно половина вирощених соєвих бобів експортується, а друга переробляється в базові соєві продукти при цьому внутрішній попит на соєву продукцію задовольняється тальки через імпорт [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Динаміка вирощування сої у світі вражає - у 1960 р. виробляли 31 млн т сої, у 2002 - 184,9 млн т, а 2014 р. - 268,8 млн т. Відбулося зростання майже у 9 разів.

Межу у 100 млн га посівна площа сої вперше досягла у 2009 р. Вирощували цю культуру в основних землеробських регіонах у 90 країнах, а її світове виробництво за обсягами посіло четверте місце в світі після кукурудзи, пшениці і рису. Провідні країни виробники розміщують посіви сої на родючих землях, в умовах із достатніми для неї вологозабезпеченістю й тепловим режимом, у так званому Соєвому поясі [3].

Світове та вітчизняне виробництво соєвих бобів досліджують у роботах Маслак О. [4], Тимченко В. [1], Репілевський Е. [3].

Питання переробки соєвих бобів розглядають Каткова Н. [5], Бірюков П. [6] пропонуючи напрямі підвищення ефективності наявного виробництва та започаткування нового.

Велике значення дослідженню ефективності цієї культури приділяють за кордоном, публікуючи щорічні звіти, дослідження і книги, присвячені різним аспектам виробництва сої у різних країнах і в цілому у світі [7, 8, 9].

Вітчизняні дослідники відзначають, що Україна має великі можливості та значний потенціал для подальшого збільшення власного виробництва сої. І саме ця культура може сформувати стабільний урожай [3]. Підтвердженням цьому є те, що на зрошуваних землях у Херсонській області встановлено світовий рекорд її урожайності - 102,3 ц/га (2005 р.), а у Волинській області - європейський рекорд урожайності на незрошуваних землях - 74,9 ц/га (2010 р.). Взагалі потенціал урожайності вітчизняних сортів сої вважається досить високим: ультраскоростиглих - 23-28 ц/га ранньостиглих - 25-30 ц/га, середньоранньостиглих - 30-40 ц/га, середньостиглих - 41-50 ц/га й більше.

Постановка завдання.

Метою статті є дослідити стан і визначити тенденції світового та національного ринків соєвих бобів та соєвих продуктів, визначити перспективи цієї культури в межах національної економіки.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Виробництво сої протягом 1964-2014 рр., зробивши колосальний стрибок, зросло в 9 разів (рис. 1). Такі обсяги виробництва цієї культури дозволяють нарощувати продовольчу безпеку у світі, оскільки в порівнянні з жирами і вуглеводами білки - найдорожчі інгредієнти, які використовуються в продуктах харчування. Дослідження підтверджують, що соя більш ефективна при виробництві білка, ніж пшениця, м'ясна або молочна худоба.

ринок вирощування фосфорний соя

Рис. 1. Динаміка виробництва сої у світі й основних країнах-виробниках у 1964-2014 рр.

Джерело: за даними Міністерства сільського господарства США (USDA)

Трійка лідерів країн-виробників є незмінною протягом останніх років. США, Бразилія і Аргентина стабільно нарощують обсяги вирощування сої. Необхідно зазначити, що Україна входить у десятку найбільших країн виробників і за 2012-2014 рр. піднялася в рейтингу на дві позиції (табл. 1).

Таблиця 1

Виробництво сої у Топ-10 країн-виробників протягом 2012-2014 рр.

Джерело: за даними Міністерства сільського господарства США (USDA)

Збільшення виробництва сої сприяло підвищенню активності світової торгівлі. Експорт сої у світі в майбутньому році очікується в обсягу 99 млн т, що на 9,6 % перевищить рівень минулого року. Загалом частка експорту сої відносно обсягів його споживання становить 38 %, що пояснюється значним задоволенням потреб світових споживачів саме соєвими бобами, а не продуктами їх переробки, якими є олія та шрот. Структура світового експорту сої розподіляється таким чином: Бразилія - 39 %, США - 37 %, Аргентина - 11 %. Експортують великі обсяги сої також Парагвай та Канада [12].

Найбільшим імпортером сої нині є Китай. Минулого сезону обсяги закупівель цієї країни становили майже 65 % світового імпорту. У найближчій перспективі Китай буде змушений збільшити закупівлі сої для потреб внутрішнього ринку. Оскільки запаси продукції у країні знаходяться на дуже низькому рівні, а цьогорічний урожай зменшився до 12,6 млн т, що майже на 15 % менше минулорічного [там само]. До першої п'ятірки імпортерів, крім Китаю входять Європейський союз, Мексика, Японія та Тайвань.

Незважаючи на високі обсяги виробництва сої в Україні, урожайність цієї культури є досить низькою в порівнянні зі світовим рівнем. Якщо зростання урожайності сої протягом 1990-2013 рр. в 1,8 рази серед українських господарств можна розцінювати як досягнення (табл. 2), то порівняння суми урожайностей за 2003-2013 рр. доводить, що світова урожайність сої вища в 1,5 рази, а українським товаровиробникам є куди прагнути. Хоча безумовно при порівнянні рекордних урожайностей першість (у якості світового рекорду) належить Україні, адже рекордна урожайність сої в США (98 ц/га) є меншою на 4 ц/га [13].

Значною перевагою сої є її висока рентабельність, що особливо важливо для вітчизняних товаровиробників. Так, середній рівень рентабельності сої в сільськогосподарських підприємствах України у 2013 р. становив 15,8 %. Вищим цей показник серед технічних культур є лише насіння соняшнику (28,5 %). Найбільш ефективною є реалізація сої у Дніпропетровський, Запорізькій і Херсонській областях, рівень рентабельності реалізованої продукції становить відповідно 27,9, 28,2 та 25,8 %.

Середня реалізаційна ціна сої становить 343,22 грн/ц. У структурі собівартості сої найбільшу питому вагу займають загальновиробничі витрати, а витрати на насіння і мінеральні добрива становлять відповідно 12,4 та 13,5 % у структурі собівартості. Система удобрення сої більшою мірою передбачає застосування фосфорних і калійних добрив, а необхідність в азоті ця культура забезпечує на 50-80 % самостійно.

Таблиця 2. Динаміка вирощування сої в Україні у 2003 - 2013 рр.

Примітка. Урожайність у світі за 2012-2013 рр. взята як середня по США

Джерело: за даними Міністерства статистики України та Міністерства сільського господарства США (USDA)

Необхідно зазначити, що сільськогосподарські підприємства різняться за ефективністю виробництва сої (табл. 3), крім того слід відзначити певну тенденцію до зростання врожайності у підприємствах із більшою площею посіву. Найвища урожайність (22 ц/га) отримують підприємства з середньою площею від 1000 до 2000 га, а найбільший прибуток на 1 га - невеликі підприємства, площею від 100 до 500 га (1049 грн/га) та з площею до 100 га (817 грн/га).

Таблиця 3. Ефективність виробництва сої залежно від площі посівів у сільськогосподарських підприємствах України у 2013 р.

Джерело: за даними ф. № 50 «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств»

В Австрії Інститутом аграрної економіки узагальнено результати дослідів щодо впровадження в практику сої та розроблене економічне обґрунтування ефективності її вирощування. Розрахунки показали, що за доходом на 1 га урожайність сої 15 ц/га еквівалентна урожайності ячменю 48 ц/га, а 20 ц/га - 58 ц/га ячменю [14].

Крім того, у Лісостепу та Степу України соя може забезпечити другий урожай у післяжнивних посівах після збирання ріпаку озимого, ячменю озимого, пшениці озимої, значно поправити економіку господарств після весняно-літньої засухи. За дотримання технології вирощування вона здатна забезпечити в цьому році другий урожай 18-25 ц/га і більше. Післяжнивні посіви її можуть зайняти 500 тис. га в Україні [15].

Дослідники відзначають, що економічна сутність великого попиту на сою полягає в тому, що під час переробки однієї тонни сої одержують 700 кг соєвого шроту (містить 44-48 % білка) і 190 кг соєвої олії. Завдяки реалізації соєвої олії, практично окуповуються всі витрати на вирощування культури, а соєвий шрот є найдешевшим білковим кормовим інгредієнтом, який в усіх розвинених країнах використовують для запобігання дефіциту білка в годівлі молочної і м'ясної худоби, свиней, птиці, риби [3].

Переробка висушених соєвих бобів на молоко та тофу дозволяє збільшити вартість кінцевого продукту майже удвічі. Так, одна тонна висушених соєвих бобів дає 10-11 т молока і приблизно 1,3-1,4 т тофу [5].

Ціна на сою має сезонні коливання і залежить від попиту і пропозиції у світі. Варто відзначити стабільне співвідношення ціни між соєвими бобами і соєвими продуктами (табл. 4).

Таблиця 4. Динаміка ф'ючерсних цін на сою і соєві продукти на біржах США за півроку

В Україні ціна на сою залежить від світових котирувань, оскільки 50-60 % йде на експорт. Крім того, ціни на сою (FOB, Україна - 379 дол./ т) є вищими ніж на кукурудзу на зерно (FOB, Україна - 174 дол./т), пшеницю фуражну (FOB, Україна - 210 дол./т), ячмінь (FOB, Україна - 210 дол./т).

Світовий ринок соєвих продуктів поділяє їх на продукти харчування, до яких належать ферментовані або кисломолочні продукти (соєвий соус, натто, місо, темпі, соєвий сир, соєвий йогурт, соєве масло, майонез й інше) та неферментовані продукти (соєве борошно, соєве волокно, соєве молоко, соєві горіхи); соєві добавки (концентрат соєвого білка, соєвий білок ізолят, текстурований соєвий білок тощо) та соєві масла (лецитин, соєве масло, інші).

На внутрішньому ринку України ціни на соєві продукти є високими враховуючи купівельну спроможність людей (табл. 5).

Таблиця 5 Ціни на соєві боби і соєві продукти на ринку населення у 2015 р.

Джерело: за даними торгових сайтів

Соя протягом багатьох років по праву вважається однією з найбільш цінних харчових рослин в усьому світі, адже вона містить незамінні амінокислоти, необхідні для нормального обміну речовин, а білкові сполуки, які містяться в цій рослині, дуже легко засвоюються і за своїми властивостями є дуже близькими до м'ясних, молочних і яєчних білків. Якщо в США ще на початку 21 століття вже розгорялися ринкові й політичні війни у конкуренції між соєвим і коров'ячим молоком, то в нашій країні досить дивним виглядає твердження щодо «дешевого» соєвого білку для країн, що розвиваються, адже якщо порівняти ціни на тваринне молоко і м'ясо, то споживання соєвих продуктів у харчуванні людей є скоріше винятком і вибором людей заможних.

Так, гуляш свинячий на ринку в середньому коштує 60-70 грн/га, що на 36 % дешевше від його соєвого аналогу. Ціна коров'ячого молока - 10 грн/л, а закупівельні ціни у сільськогосподарських підприємствах не вищі за 5,55 грн/л, що на 92 і 96 % відповідно дешевше. Хоча при цьому є думка, що вартість соєвого замінника під час вигодовування телят [16] у 3-5 разів нижча від закупівельної вартості незбираного молока.

Власні дослідження авторів показали, що у популярному європейському супермаркеті TESCO 1 літр соєвого молока коштує 1,39 фунтів, коров'яче молоко для дітей - 9,2 фунтів/л, звичайне масове молоко - 0,8-1,39 фунт/л [17]. За даними тематичного форуму, у 2011 р. у Канаді неохолоджене соєве молоко коштувало 2,39 дол./л, а коров'яче було дорожче. У Франції соєве молоко дорожче за коров'яче. В Америці, в штаті Мен, половина галона соєвого молока коштувала 2,99 дол., а така ж кількість коров'ячого - 3,5 дол. В Огайо соєве молоко коштувало 2,50 - 3,00 дол. за півгалона, а молоко коров'яче близько 2.80 дол. за галон. Отже, найменшу різницю цін або навіть зворотне співвідношення між соєвим і коров'ячим молоком можна спостерігати в США. Це можна пояснити тим, що США є одним з найбільшим виробником сої. З іншої сторони, ціни на коров'яче молоко, в усіх зазначених країнах, є набагато вищими, ніж в Україні.

Взагалі, на сою спостерігається стабільний попит як всередині України, так і за кордоном. Через те, що 50-60 % зерна постачається на експорт, то внутрішні ціни залежать від світових котирувань. Підтримувати внутрішні ціни також буде конкуренція за сировину між переробниками й експортерами, адже переробні потужності сої в Україні 2013 р. зросли на 10 %. [18] За даними ІА «АПК-Інформ», у 2012/13 МР переробка сої всередині України сягнула 580 тис. т і в перспективі можна спостерігати підвищувальну тенденцію, зокрема, прогнозувалося, що у 2015/16 МР ці обсяги сягнуть 1,1 млн т. Передумови для цього є, адже сукупні базові можливості з переробки становлять понад 1,4 млн т/рік і продовжують зростати. Зокрема, наприкінці 2013 р. агропромисловий холдинг «Астарта» увів в експлуатацію інтегрований комплекс з переробки сої у м. Глобино (Полтавської обл.). Проектна переробна потужність підприємства становить 220 тис. т сої на рік. Завод вироблятиме 160 тис. тонн високопротеїнового шроту, 40 тис. т соєвої олії і до 10 тис. тонн гранульованої оболонки. Крім того, група «Креатив», у 2014/2015 МР (вересень-серпень) має намір збільшити потужності переробки сої на 11 % -- до 300 тис. т. Загалом в Україні переробку сої забезпечують 15 великих промислових підприємств та близько 180 дрібних. Головна частка ринку належить п'яти компаніям із загальною кількістю 65--70 % всієї сировини. Висока маржинальність цього бізнесу дозволяє підприємствам повертати вкладені кошти за 2--3 роки [19].

У Топ-5 переробників продуктів сої в Україні у 2012 р. входили ОВ «Каховка Протеїн Агро», ЗАТ з ІІ «Протеїн Продакшн» (ПГ Креатив та група іноземних інвесторів), ТОВ «Компанія Система», Гайсинська філія ДП ЗАТ «Теувес Холдинг» «Тегра Україна ЛТД», ПАТ «Пологівський олійноекстракційний завод» (Von Sass AG, Швейцарія).

Взагалі серед найбільших 28 компаній з виробництва соєвих продуктів 14 - компанії США [7]. В п'ятірку лідерів входять Alpro (Бельгія), Archer Daniels Midland Company (США), Barentz Europe B.V. (Нідерланди), Caramuru (Бразилія) і China Yingxia International Inc (Китай).

Висновки і перспективи

Ринок сої можна сміливо вважати одним з найбільш швидкозростаючих аграрних ринків минулого століття. Світові експерти прогнозують лише подальше зростання ринку сої. Рентабельність вирощування сої в Україні є досить високою. Є можливості до розширення посівних площ.

Перспективи розвитку ринків сої і соєвих продуктів в Україні зумовлені різними чинниками: внутрішніми і зовнішніми, економічними і соціальними. Так, за дослідженнями Української асоціації виробників і переробників сої розвиток цієї культури в Україні сприятиме підвищенню продуктивності продукції тваринництва і птахівництва та зниженню їх собівартості; забезпеченню підвищення родючості ґрунтів за рахунок накопичення соєю із атмосфери від 80-100 до 130-140 кг на 1 га біологічного азоту (що зараз є конче необхідним, ураховуючи підвищення цін на азотні добрива) та інше.

Соєві продукти вважаються корисними для споживання і є життєво необхідними для людей у яких погано засвоюється звичайний молочний білок. Тож зростаючий попит населення на цей продукт як у світі загалом, так і в Україні зокрема пов'язаний з інтересом суспільства до здорового способу життя. Проте не можна сказати, що на українському ринку соєве молоко є замінником коров'ячого. Тим паче не можна сказати, що соєві продукти є їжею бідних, оскільки соєвий білок, який вважається найдешевшим, наразі в Україні є найдорожчим для населення. А зазначена цінова диспропорція вкотре доводить, що ціни на тваринницьку продукцію в Україні занижені в рази.

Ураховуючи зростаючі потреби світового ринку, Україна знаходить й усе більше утверджується на місці провідного експортера соєвих бобів, а, враховуючі, достатньо високі біржові ціни, це сприятиме збільшенню валютних надходжень. Збільшення кількості заводів з переробки сої дає Україні можливість стати лідером не лише у виробництві сировини, але й готової продукції.

Література

1. Репілевський Е.В. Економічна ефективність виробництва сої в ринкових умовах господарювання / Е. В. Репілевський // Наук. пр. Полтавської державної аграрної академії. Серія: Економічні науки. Вип. 2. - Т. 2. - 2011. - С. 215-220.

2. Маслак О. Стабільний ринок сої / О. Маслак // Агробізнес сьогодні. - 2013. №10(257). - С. 12-13.

3. Каткова Н. В. Аналіз стану і напрями підвищення ефективності переробки соєвих бобів у Миколаївській області / Н. В. Каткова // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - 2005. - №2. - С. 125-133.

4. Бейко Л. А. Соя і соєві продукти - незамінні компоненти в харчуванні людей / Л. А. Бейко, О. Є. Мельничук, О. І. Гащук, Н. В. Хоренжий // Харчова наука і технології. - 2009. - №1. -С.18-21.

5. Маслак О. Прогноз ринку найрентабельніших культур нового сезону / О. Маслак // Агробізнес сьогодні, 2013. -№ 7. - С. 10-12.

6. Дерев`янський В. П. Економічна та енергетична оцінка технологій вирощування сої / В. П. Дерев'янський, С. М. Каленська // Вісн. Житомир. нац. агроекол. ун-ту, 2012. - № 1, т.1. - С. 137-143.

Размещено на Allbest.ur