Узагальнюючі моделі вертикальної структури деревостанів лісових фітоценозів Лівобережного Полісся України
Аналіз вертикальної структури деревостану в лісових фітоценозах асоціацій лісової рослинності Лівобережного Полісся України. Оцінка когортного складу деревостанів та висоти особин лісоутворювальних видів. Характеристика декількох узагальнюючих моделей.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.09.2017 |
| Размер файла | 39,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Узагальнюючі моделі вертикальної структури деревостанів лісових фітоценозів Лівобережного Полісся України
ВСТУП
деревостан лісовий полісся
Важливою ознакою фітоценозів є наявність структури - горизонтальної та вертикальної. Остання безпосередньо пов'язана з явищем виокремлення ярусів у складі угруповань [1, 2].
Лісові фітоценози вирізняються особливо чітко вираженою ярусною організацією. У кожному угрупованні її ознаки є закономірним «відгуком» на дію комплексу екологічних (погодно-кліматичних, едафічних, орографічних) та біологічних (видового складу лісу, особливостей життєдіяльності деревних порід та ін.) чинників. Своєю чергою, завдяки особливостям ярусної організації лісові фітоценози здатні чинити потужну середовищеутворюючу та середовищеперетворюючу дію, визначаючи характер перебігу багатьох важливих еколого-біологічних процесів і в самому угрупованні, і на прилеглих територіях. Зараз беззаперечно доведеним є факт випливу особливостей ярусної організації лісів на кількість, режим сонячної радіації та спектральний склад сонячного світла під наметом деревостанів [3-5] на температурні характеристики території [6-9], її водний режим [10, 11] тощо.
Незважаючи на значні наукові напрацювання, вивчення ярусної організації лісів у різних регіонах триває. Це питання висвітлюється і в низці наукових робіт, датованих останнім десятиріччям [12-16]. Зокрема, у роботах О.І. Євстигнєєва, за результатами досліджень, здійснених в Нерусо-Деснянському Поліссі, і в монографії С.М. Панченка, присвяченій рослинності Деснянсько-Старогутського національного природного парку, тобто на територіях, які розташовуються поблизу Лівобережного Полісся України або в його межах, наводяться схеми, що відображають особливості вертикальної структури різних лісових фітоценозів.
Значущість вивчення ярусності зумовлюється й тим, що вона суттєво відбивається на особливостях, закономірностях процесу природного відновлення, який належить до числа найважливіших механізмів забезпечення функціонування лісових фітоценозів. У процесі росту і розвитку особин молодого покоління дерев відбувається суттєва, в десятки і сотні разів, зміна їхніх розмірів: загальної фітомаса, висота та ін. Це призводить до формування в межах однієї популяції лісоутворювальних видів внутрішньопопуляційних груп рослин (когорт), які мають біолого-екологічні особливості та відрізняються розташуванням основних фотосинтезуючих органів у різних ярусах, а коренів - у різних ґрунтових горизонтах [17]. У підсумку ефективність природного відновлення буде визначатися тим, наскільки успішно відбувається лісовідновлювальна імплементація, тобто процес поступового переходу когорт із одного ярусу лісу в наступний та стійкого вбудовування у відповідний ярус. Метою цього дослідження було узагальнення даних для лісових фітоценозів Лівобережного Полісся України щодо когортного складу деревостанів та їхньої ярусної організації.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Вивченням було охоплено фітоценози, які є типовими для Лівобережного Полісся України. Вони репрезентують двадцять чотири групи асоціацій лісової рослинності: Pineta (sylvestris) hylocomiosa, Pineta (sylvestris) calamagrostidosa (epigeioris), Pineta (sylvestris) nardosa (strictae), Pineta (sylvestris) coryloso (avellanae) - vacciniosa (myrtilli), Pineta (sylvestris) asarosa (europaei), Pineta (sylvestris) pteridiosa (aquilini), Pineta (sylvestris) franguloso (alni) - vacciniosa (myrtilli), Pineta (sylvestris) vacciniosa (myrtilli), Pineta (sylvestris) moliniosa (caeruleae), Pineta (sylvestris) sphagnosa, Querceto (roboris) - Pineta (sylvestris) vacciniosa (myrtilli), Querceto (roboris) - Pineta (sylvestris) corylosa (avellanae) sparsi herbosa, Betuleto (penduli) - Pineta (sylvestris) vacciniosa (myrtilli), Querceta (roboris) majanthemosa (bifolii), Querceta (roboris) aegopodiosa (podagrariae), Querceta (roboris) convallariosa (majalis), Querceta (roboris) coryloso (avellanae) - convallariosa (majalis), Acereto (platanoiditis) - Querceta (roboris) coryloso (avellanae) - aegopodiosa (podagrariae), Acereto (platanoiditis) - Querceta (roboris) stellariosa (holosteae), Tilieto (cordatae) - Querceta (roboris) stellariosa (holosteae), Betuleta (pendulae) vacciniosa (myrtilli), Betuleta (pendulae) caricosa (pilosae), Betuleta (pendulae) stellariosa (holosteae), Populeta (tremulae) stellariosa (holosteae).
У цих лісах при вивченні ознак деревостанів оцінювали їхній видовий та когортний склад. Відповідно до запропонованого В.Г. Скляр та Ю.А. Злобіним підходу щодо виділення внутрішньопопуляційніх груп рослин, у ярусі деревостану зазвичай представлені особини двох когорт: «молодих дерев верхнього ярусу лісу» та «генеративних дерев верхнього ярусу лісу» [17]. Виходячи із визначеної системи поділу, до першої когорти відносили особини, які перебувають у стані «вбудовування» в ярус деревостану лісового угруповання. Це віргінільні особини, дещо нижчі за основний намет деревостану. До другої когорти відносили рослини gi - g3 станів, а також субсенільні особини, які ще зберігають репродуктивну здатність.
У процесі обстеження фітоценозів за допомогою висотоміра визначали висоту всіх особин кожної когорти. Отриману кількісну інформацію опрацьовували методами математичної статистики із використанням пакета прикладних програм STATISTICA [18]. Ц оцінки висоти дерев та точкового оцінювання статистичних рядів є базовою основою для розробки узагальнюючих моделей вертикальної структури деревостанів.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
За результатами проведених досліджень розроблена низка узагальнюючих моделей, які відображають представленість у складі деревостанів Лівобережного Полісся України особин когорти молодих дерев та когорти генеративних дерев.
Узагальнюючі моделі для одноярусних деревостанів. Модель № 1.1 - деревостан сформований виключно із генеративних дерев. Цій моделі відповідає розмірна структура фітоценозів у 6 з 24 обстежених груп асоціацій: Pineta (sylvestris) calamagrostidosa (epigeioris), Pineta (sylvestris) nardosa (strictae), Pineta (sylvestris) coryloso (avellanae)- vacciniosa (myrtilli), Querceta (roboris) majanthemosa (bifolii), Querceta (roboris) aegopodiosa (podagrariae), Querceta (roboris) coryloso (avellanae)-convallariosa (majalis).
Модель № 1.2 - у складі деревостану представлені виключно особини із когорти молодих дерев. Цій моделі відповідає розмірна структура деревостанів низки фітоценозів групи асоціацій Pineta (sylvestris) pteridiosa (aquilini).
Модель № 1.3 - деревостан сформований із генеративних та молодих дерев. Зараз ця модель має характер гіпотетичного припущення. Прикладів її фактичної реалізації в регіоні досліджень поки що не виявлено.
Узагальнюючі моделі для двоярусних деревостанів. Модель № 2.1 - кожен із ярусів сформований виключно із генеративних рослин. Цій моделі відповідає структура деревостанів у деяких фітоценозах групи асоціацій Querceta (roboris) convallariosa (majalis).
Модель № 2.2 - перший (верхній) ярус сформований виключно з генеративних рослин, другий (нижній) - із молодих та генеративних дерев. Цій моделі відповідає розмірна структура деревостанів у фітоценозах групи асоціацій Querceto (roboris)-Pineta (sylvestris) vacciniosa (myrtilli).
Модель № 2.3 - у складі кожного ярусу наявні і генеративні, і молоді дерева. На цей час модель має характер гіпотетичного припущення. Прикладів її фактичної реалізації в регіоні досліджень на теперішній час не виявлено.
Модель № 2.4 - перший ярус деревостану сформований і з генеративних, і з молодих дерев, а другий - виключно із молодих. Ця модель має характер гіпотетичного припущення. Прикладів її фактичної реалізації не виявлено.
Модель № 2.5 - у першому ярусі наявні лише генеративні особини, а у другому - тільки молоді дерева. Цій моделі відповідає розмірна структура деревостанів у низці фітоценозів таких груп асоціацій: Pineta (sylvestris) franguloso (alni)-vacciniosa (myrtilli), Pineta (sylvestris) moliniosa (caeruleae), Querceto (roboris)-Pineta (sylvestris) corylosa (avellanae) sparsi herbosa, Acereto (platanoiditis)-Querceta (roboris) coryloso (avellanae)-aegopodiosa (podagrariae), Acereto (platanoiditis) - Querceta (roboris) stellariosa (holosteae), Tilieto (cordatae)-Querceta (roboris) stellariosa (holosteae), Betuleta (pendulae) vacciniosa (myrtilli), Populeta (tremulae) stellariosa (holosteae).
Узагальнюючі моделі триярусних деревостанів. Модель № 3.1 - у складі деревостану всі яруси сформовані виключно із дерев генеративного онтогенетичного стану.
Модель № 3.2 - усі яруси деревостану сформовані виключно із молодих дерев.
Модель № 3.3 - у складі всіх ярусів представлені особини обох когорт.
Модель № 3.4 - перший (верхній) ярус сформований з генеративних дерев, а другий (середній) та третій (нижній) - з молодих.
Модель № 3.5 - у деревостані в першому ярусі наявні лише генеративні дерева, а в другому та третьому ярусах - і молоді, і генеративні.
Модель № 3.6 - у складі деревостану перший та другий яруси сформовані виключно із генеративних дерев, а третій - з молодих та генеративних дерев.
Ці шість моделей мають характер гіпотетичного припущення. Прикладів їхньої фактичної реалізації в регіоні досліджень зараз не виявлено.
Модель № 3.7 - у складі деревостану перший та другий яруси сформовані виключно із дерев генеративного онтогенетичного стану, а третій - із молодих дерев. Цій моделі відповідає структура деревостанів у низці фітоценозів груп асоціацій Pineta (sylvestris) asarosa (europaei) та Betuleto (pendulae) - Pineta (sylvestris) vacciniosa (myrtilli).
Модель № 3.8 - перший ярус деревостану складається із генеративних дерев, другий - з генеративних та молодих дерев, третій - виключно з молодих. Цій моделі відповідає структура деревостанів у деяких фітоценозах груп асоціацій Pineta (sylvestris) vacciniosa (myrtilli) та Betuleta (pendulae) caricosa (pilosae).
Виходячи із отриманих результатів, встановлено, що в умовах Лівобережного Полісся України дуже поширені лісові фітоценози з одноярусними деревостанами, структура яких відповідає моделі № 1.1, що проявила себе в 25% обстежених нами груп асоціацій. Досить широку представленість мають і двоярусні деревостани, що репрезентують модель № 2.5: їй відповідає вертикальна структура фітоценозів близько 30% досліджених груп асоціацій.
У процесі проведених досліджень також встановлено, що в лісових фітоценозах Лівобережного Полісся реалізується ще кілька моделей, які відображають особливості просторового розташування ярусів деревостану за відношенням один до одного. Двоярусним деревостанам відповідають три моделі: А, В, С (рис. 1).
Рис. 1. Моделі (А, В, С) можливого просторового розташування ярусів деревостану (Max h - максимальна висота дерев певного ярусу, Min h - мінімальна висота дерев певного ярусу).
Для моделі А характерна чітка просторова відокремленість ярусів один від одного. У моделі В фіксується наближення величин мінімальної висоти дерев, які формують перший (верхній) ярус, і максимальної висоти дерев, представлених у другому ярусі. Для моделі С характерне чітко виражене «перекривання» ярусів і, відповідно, поступовий континуальний перехід від одного ярусу до іншого. Це відбувається за рахунок незначного перевищення максимальної висоти дерев, які відграють провідну роль у формуванні другого (нижчого) ярусу, і мінімальної висоти дерев, представлених у першому ярусі. Кожна з цих моделей може бути реалізованою і в триярусних деревостанах. У багатоярусних лісах цілком можливою є одночасна представленість усіх цих моделей у різних комбінаціях.
Лісові фітоценози з двоярусним деревостаном найчастіше відповідають моделі А. Вона характерна для деревостанів деяких фітоценозів груп асоціацій Pineta (sylvestris) moliniosa (caeruleae), Querceto (roboris) - Pineta (sylvestris) vacciniosa (myrtilli), Acereto (platanoiditis) - Querceta (roboris) coryloso (avellanae) - aegopodiosa (podagrariae), Acereto (platanoiditis) - Querceta (roboris) stellariosa (holosteae), Betuleta (pendulae) vacciniosa (myrtilli), Populeta (tremulae) stellariosa (holosteae). Вертикальна структура, яка майже повністю відповідає параметрам моделі В, характерна для фітоценозів групи асоціацій Querceta (roboris) convallariosa (majalis), а моделі С - фітоценозів групи асоціацій Pineta (sylvestris) franguloso (alni) - vacciniosa (myrtilli).
Унаслідок природних умов і особливостей ведення лісового господарства, довготривалий час орієнтованого в першу чергу «на сосну», на теренах Лівобережного Полісся України досить поширеними є ліси із одноярусними деревостанами, сформованими виключно із дерев однієї когорти. За результатами досліджень, здійснених в іншому регіоні України - Західному Поліссі, В.Д. Шкудор [19] зазначає, що спрощення структури соснових лісів і збіднення різноманіття деревних порід, представлених у їхньому складі, є одним із наслідків переважання тут лісових культур.
Перспективою подальших наукових досліджень є розробка узагальнюючих моделей вертикальної структури лісових фітоценозів з охопленням усіх ярусів (від трав'яно- мохового до деревостану). Такі моделі можуть виявитися корисними при поглибленому дослідженні процесу лісовідновлювальної імплементації.
ВИСНОВКИ
1. На основі урахування представленості в складі деревостанів лісів Лівобережного Полісся України особин когорт молодих та генеративних дерев запропоновано 16 узагальнюючих моделей вертикальної структури. У лісових фітоценозах досліджуваного регіону фактична ярусна організація деревостанів відповідає тільки сімом із них.
2. За особливостями просторового розташування ярусів деревостану за відношенням один до одного визначено три базові моделі. Найчастіше вертикальна структура деревостанів відповідає тій моделі, яка засвідчує наявність чітко вираженої просторової відокремленість ярусів один від одного.
3. Деревостани здебільшого мають спрощену вертикальну структуру та ярусну організацію, що є одним із наслідків тривалого господарського втручання та створення штучних лісових насаджень.
4. Вертикальна структура деревного ярусу закономірно ускладнюється при збільшенні видового різноманіття лісоутворювальних видів та в міру зростання когортного різноманіття дерев, що своєю чергою, є позитивним для підвищення стійкості лісів.
5. Ускладнення вертикальної структури надалі може відбутися за умови активізації процесу природного відновлення, у результаті якого під наметом і у верхніх ярусах таких лісів будуть наявні різновікові та різні за розміром особини різних когорт молодого покоління, здатні активно «відреагувати» на процес руйнації верхнього ярусу деревостану і зайняти місце материнських дерев.
ЛІТЕРАТУРА
1. Чернова Н. М. Общая экология / Н. М. Чернова, А. М. Былова. - М. : Дрофа, 2004. - 416 с.
2. Спурр С. Г. Лесная экология / С. Г. Спурр, Б. В. Барнес. - М. : Лесная пром-ть, 1984. - 479 с.
3. Алексеев В. А. Световой режим леса / В. А. Алексеев. - Л. : Наука, 1975. - 277 с.
4. Елагин И. Н. Сезонное развитие сосновых лесов / И. Н. Елагин. - Новосибирск : Наука, 1976. - 227 с.
5. Нестерович Н. Д. Влияние света на древесные растения / Н. Д. Нестерович, Г. И. Маргайлик. - Минск : Наука и техника, 1969. - 175 с.
6. Калнинь А. Я. Микроклимат леса / А. Я. Калнинь // Ученые записки аспир. Латв. унта. - 1964. - Вып. 3. - С. 17-26.
7. Миронова З. А. Температурный режим ельника-черничника свежего и березняка черничного свежего / З. А. Миронова // Материалы отчетной сессии лаборатории лесоведения за 1968 г. - Архангельск, 1969. - С. 34-42.
8. Buchanan H. Changes in air temperature resulting from forest manipulation / H. Buchanan, H. Biswell // Proc. Utah Acad. Sci. Arts and Lett. - 1968. - Vol. 45, № 1. - P. 257-253.
9. Cabart J. The temperature and moisture regimes in the upper layers of soil and lower layers of air under stands of pine (Pirns resinosa) and spruce (Picea glauca) / J. Cabart // Sci. agric. bohemosl. - 1970. - Vol. 2, № 2. - P. 34-42.
10. Молчанов А.А. Гидрологическая роль леса / А. А. Молчанов. - М. : АН СССР, 1960. - 488 с.
11. Beall H.W. The penetration of rainfall through hardwood and softwood forest conopy / H.W. Beall // Ecology. - 1934. - Vol. 15, № 4. - P. 247-253.
12. Гордиенко М. И. Лесоводственная оценка липы мелколистной, клена остролистного и граба обыкновенного / М. И. Гордиенко // Лесоведение. - 1979. - № 1. - С. 59-68.
13. Гуц А. К. Модель ярусно-мозаичного леса и моделирование сукцессии / А.К. Гуц,
Е.О. Хлызов // Математические структуры и моделирование. - 2011. - Вып. 23. -С. 1930.
14. Евстигнеев О. И. Механизмы поддержания биологического разнообразия лесных биогеоценозов : автореф. дис. на соискание уч. степени доктора биол. наук : спец. 03.02.08 «Экология» / О. И. Евстигнеев. - Нижний Новгород, 2010. - 48 с.
15. Панченко С. М. Лесная растительность Деснянско-Старогутского национального природного парка / С. М. Панченко. - Сумы : Университетская книга, 2013. - 312 с.
16. Уткин А. И. Изучение вертикального распределения фитомассы в лесных биогеоценозах / А.И. Уткин, Н.В. Дылис // Бюл. Моск. об-ва. испытателей природы. отд. биол. - 1966. - Т. 71 (6). - С. 79-91.
17. Скляр В. Г. Внутрішньопопуляційна структура та методика її вивчення у деревних лісоутворюючих видів / В.Г. Скляр, Ю.А. Злобін // Чорноморськ. бот. журнал. - 2013. - Т. 9, №3. - С. 316-329.
18. Комп'ютерні методи в сільському господарстві та біології: [навч. посібник для студ. агроном. спец.] / О. М. Царенко, Ю. А. Злобін, В. Г. Скляр, С. М. Панченко. - Суми : Університетська книга, 2000. - 203 с.
19. Шкудор В. Д. Підвищення стійкості і збереження рослинного біорізноманіття соснових лісів західного Полісся України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук : спец. 06.03.03. «Лісознавство і лісівництво» / В. Д. Шкудор. - Х., 2006. - 18 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Характеристика лісових ресурсів України, структура їх розподілу. Сучасний стан лісової промисловості. Проблеми забезпечення народного господарства України сировиною, раціонального використання лісових ресурсів. Перспективи розвитку ресурсного потенціалу.
реферат [1,0 M], добавлен 04.05.2011Загальна характеристика сучасного стану лісового фонду України Особливості правового регулювання охорони та використання лісових ресурсів в Україні. Рекомендації щодо поліпшення використання лісових ресурсів та аналіз наслідків впровадження їх у життя.
реферат [24,1 K], добавлен 04.10.2010Екологічна роль лісових насаджень у створенні збалансованої просторової структури в степових районах. Лісомеліоративне та лісотипологічне районування Криму. Оптимізація категорій захисних лісових насаджень в агроландшафтах. Полезахисні лісові смуги.
методичка [1,3 M], добавлен 28.12.2012- Аналіз еколого-біологічних особливостей ехінацеї пурпурової, інтродукованої в умовах Полісся України
Вивчення біометричних показників ехінацеї пурпурової залежно від густоти посіву. Динаміка ростових процесів ехінацеї пурпурової протягом вегетації. Встановлення врожайності надземної маси та кореневищ залежно від густоти посіву в умовах Полісся України.
курсовая работа [132,3 K], добавлен 04.10.2014 Місце знаходження, адміністративна приналежність, структура та площа державного лісового підприємства ДП "Новгород-Сіверське л/г". Короткий нарис історії створення і системи лісових культур сосни звичайної. Лісівничо-таксаційна характеристика культур.
дипломная работа [3,8 M], добавлен 07.10.2012Вивчення лісових ландшафтів та зміни лісистості досліджуваної території. Лісові ландшафти і їх динаміка. Шляхи оптимізації використання функціональних можливостей лісових ландшафтів. Сучасний стан лісів Волинської області та їх функціональні особливості.
аттестационная работа [88,9 K], добавлен 19.03.2011Сутність, структура та територіальне розташування лісової та лісопереробної промисловості України. Оцінка показників функціонування вітчизняної лісової та деревообробної галузі. Упровадження зарубіжного досвіду у розвиток лісового господарства України.
курсовая работа [72,1 K], добавлен 18.02.2011Місцезнаходження і природно-кліматичні умови території розміщення лісництва. Етапи природного поновлення лісу. Ріст і розвиток самосіву та підросту. Насіннєношення дерев у лісових насадженнях. Природне поновлення під наметом материнських деревостанів.
дипломная работа [1,4 M], добавлен 07.10.2013Видовий склад, біологічні та екологічні особливості, лісівнича і господарська цінність голонасінних деревних видів у насадженнях Полицівського лісництва ДП "Камінь-Каширське лісове господарсво". Асортимент нових деревних видів для лісових насаджень.
курсовая работа [39,1 K], добавлен 22.11.2013Характеристика ботанічних садів, особливості їх формування. Природні умови формування ботанічного саду "Поділля". Оцінка стану і проектування заходів щодо покращення стану фітоасоціації деревостанів ботанічного саду, загальноприйняті методи у лісівництві.
дипломная работа [2,7 M], добавлен 03.03.2012Характер лісовпорядних робіт. Лісорослинна зона і клімат. Характеристика шляхів транспорту. Охорона праці в лісовому господарстві. Схеми змішування порід при створенні лісових насаджень. Сучасний стан і захисні властивості полезахисних лісових смуг.
дипломная работа [66,7 K], добавлен 06.11.2013Особливості формування ботанічних садів. Природні умови формування лісових асоціацій ботанічного саду "Поділля" "Дашівське лісомисливське господарство" та їх придатність до створення кормових угідь. Особливості розвитку фітоасоціацій ботанічного саду.
дипломная работа [711,0 K], добавлен 02.03.2012Загальна характеристика лісових ресурсів України. Дослідження особливостей лісів та лісового господарства країни. Вивчення ролі лісу в природному балансі азоту. Огляд проблем збереження лісів та способів їх вирішення. Аналіз основних заходів захисту лісу.
реферат [29,1 K], добавлен 17.05.2016Характеристика території і лісорослинних умов лісництва: його площа, рельєф, риси клімату, фітоценотичний покрив. Організація і ведення лісового господарства. Обґрунтування технологій створення лісових культур. Розрахунок потреби в садивному матеріалі.
курсовая работа [58,2 K], добавлен 24.11.2014Дослідження сортів гарбуза, вирощених в умовах Західного Полісся України. Аналіз морфологічних складових, стійкості гарбузів до механічних пошкоджень, виходу соку та олії. Виявлення сортів гарбузів, найбільш ефективних для використання у харчуванні.
статья [38,0 K], добавлен 09.03.2013Загальна характеристика ДП "Звенигородське лісове господарство". Організаційно-виробнича структура підприємства. Посадка лісових культур, догляд за ними. Удосконалення технології створення площі лісових насаджень із найкращими показниками лісівництва.
дипломная работа [2,3 M], добавлен 25.02.2014Вплив антропогенного навантаження на структурний стан чорноземів. Порівняльна характеристика сухого та мокрого просіювання на різних варіантах. Загальні відомості про господарство. Вплив різних систем ведення землеробства на вміст водостійких агрегатів.
дипломная работа [848,8 K], добавлен 08.04.2015Розрахунок площі лісового розсадника. Вибір місця, організація та освоєння території розсадника лісових культур. Агротехніка вирощування, викопування, сортування, зберігання і транспортування садивного матеріалу. Проектування типів лісових культур.
курсовая работа [322,1 K], добавлен 23.11.2014Територіальне розміщення зеленої зони міста або робітничого селища. Проектування і створення лісових культур в зелених зонах. Створення ландшафтних груп в бідних суборах на свіжих і сухуватих ґрунтах. Площадки чистої сосни і сосни змішаної з чагарниками.
контрольная работа [32,0 K], добавлен 23.01.2011Аналіз діяльності ТОВ "Агро-Овен". Схема організаційної та управлінської структури. Конкурентоспроможність галузі сільського господарства України. SWOT–аналіз, розробка стратегічної поведінки та стратегічного напряму ведення конкурентної боротьби.
отчет по практике [23,0 K], добавлен 27.05.2016
