Оптимізація концентрації витрат як чинник підвищення ефективності виробництва насіння соняшнику

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оптимізація концентрації витрат як чинник підвищення ефективності виробництва насіння соняшнику

Л.В. Лопотан

к. е. н., доцент кафедри економічної теорії і економіки підприємства,

Одеський державний аграрний університет, м. Одеса

В статті виявлено вплив рівня концентрації витрат на ефективність виробництва насіння соняшнику. Обґрунтовано оптимальну структуру виробничої собівартості для досягнення конкурентного підходу, який базується на мінімізації виробничих витрат на вирощування соняшнику.

Ключові слова: насіння соняшнику, концентрація витрат, ефективність виробництва.

Постановка проблеми та її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями. Вирощування соняшнику протягом останніх років залишається найбільш рентабельним видом діяльності аграрних підприємств. Сприятлива кон'юнктура світового ринку та нарощування вітчизняних виробничих потужностей, є ключовими чинниками, що стимулюють сільськогосподарських товаровиробників вирощувати соняшник. Поряд з цим загострюється конкуренція між виробниками насіння, зростає залежність вітчизняних виробників та переробників від кон'юнктури світового ринку. У цих умовах забезпечення доходності виробництва і реалізації насіння соняшнику та успіху в конкурентній боротьбі потребує гнучкої системи регулювання чинників, що її визначають. Основним таким чинником, на нашу, думку виступають виробничі витрати, а визначальним критерієм оцінки їх ефективності є собівартість продукції.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблеми та перспективи розвитку виробництва насіння соняшнику висвітлені в наукових працях багатьох вчених, серед яких слід відмітити П.М. Купчак [1], Я.С. Ларіну [2], О.І. Маслака [3], Т.О. Осташко, І.В. Охріменко та ін. В їх дослідженнях розкрито теоретичні та відображено практичні аспекти ефективності виробництва насіння соняшнику, проаналізовано кон'юнктуру вітчизняного та світового ринків, обґрунтовано стратегічні аспекти зміцнення соняшникового виробництва в Україні, визначено вплив маркетингового середовища, перспективи глобальної конкуренції та логістики тощо. Поряд з цим, зростаюча роль високоприбуткового виробництва насіння соняшнику у нарощуванні експортного потенціалу країни, сучасні тенденції укрупнення виробників, коливання світової кон'юнктури ринку, розвиток переробних підприємств, потребують подальших досліджень на мікрорівні.

Формулювання цілей дослідження. Попри очевидного алгоритму формування прибутку ключовим чинником формування прибутковості вирощування цієї культури виступає ціна. При цьому, як зазначає О.І. Маслак, ціни відображають фактичну ситуацію, що склалася на ринку, а не передбачають відшкодування витрат, пов'язаних із виробництвом продукції. Має місце і варіація ціни на насіння соняшнику, зазвичай, на початку збиральної кампанії вони на 20-30 % нижче цін минулого маркетингового року, хоча і з часом - підвищуються [3]. Тому питання комплексного підходу щодо обґрунтування побудови ефективної системи управління витратами вітчизняних аграріїв на виробництві соняшнику в контексті загальної стратегії розвитку підприємства є особливо актуальним.

Метою статті є виявлення впливу рівня концентрації витрат на ефективність виробництва насіння соняшнику, визначення оптимальної структури виробничої собівартості для досягнення конкурентного підходу, який базується на мінімізації виробничих витрат на вирощування соняшнику.

Виклад основних результатів та їх обґрунтування. Вирощування соняшнику посідає вагоме місце в у багатогалузевому сільськогосподарському виробництві Одеської області. Так, протягом останніх трьох років галузь забезпечує в середньому 22,8 % виробництва валової сільськогосподарської продукції в області, під посівами соняшнику зайнято близько 35,0 % посівної площі сільськогосподарських культур.

У 2014 р. обсяги виробництва насіння соняшнику збільшились у 2,1 рази, у тому числі внаслідок розширення посівної площі на 2079 тис. ц та зростання урожайності на 1376 тис. ц порівняно з 2010 р. (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка показників виробництва та рентабельності насіння соняшнику в Одеській області

Протягом 2010-2014 рр. врожайність соняшнику зростає, але середній рівень врожайності нижче потенційно можливого. Найнижчий рівень врожайності культури зафіксований у 2012 р., найвищий - у 2013 р., значна амплітуда коливань свідчить про її несталість та істотну залежність вирощування культури від людського чинника. Але незважаючи на позитивну та постійну тенденцію зростання середньої ціни реалізації, рентабельність виробництва насіння соняшнику має суттєві коливання по роках та у 2014 р. порівняно із 2010 р. знижується.

Безумовно одним з вагомих чинників, що впливають на ефективність вирощування соняшнику є виробничі витрати, які є підставою формування собівартості, фактором інтенсифікації та інструментом формування цінової стратегії в підприємстві. Для виявлення впливу величини витрат на 1 га посіву соняшнику на показники ефективності його вирощування, нами було проведено аналітичне групування аграрних підприємств В-Михайлівського району (дані розрахунку містили показники 24 аграрних підприємства району, що надають у повному обсязі статистичну звітність) (табл. 2).

Таблиця 2. Вплив концентрації виробничих витрат з розрахунку на 1 га на ефективність вирощування соняшнику в аграрних підприємствах Великомихайлівського району Одеської області

З проведених розрахунків випливає висновок, що між рівнем витрат на 1 га посіву соняшнику та показниками ефективності виробництва насіння соняшнику існує обернено пропорційний зв'язок. Так, із збільшенням концентрації витрат на 1 га посіву соняшнику від групи до групи, знижується рентабельність виробництва його насіння. Результати групування аналітично підтверджують висновок про пріоритетність концентрації витрат з розрахунку на 1 га посівів та собівартості над реалізаційною ціною в контексті збільшення прибутковості вирощування соняшнику (середня ціна реалізації 1 ц насіння соняшнику в трьох групах різниться незначно). Як свідчить цифровий матеріал таблиці 2, найбільшого рівня ефективності виробництва насіння соняшнику досягнуто в господарствах з найменшою величиною витрат на 1 га посіву. Отже, найвищого рівня рентабельності досягли підприємства з мінімальним рівнем концентрації витрат до 3177 грн., в яких в середньому по групі було отримано 1970 грн. прибутку на 1 га та досягнуто рівень рентабельності 84,9 %.

Тобто, підвищення ефективності виробництва продукції соняшника досягається з ростом витрат виробництва на один гектар посіву до певної межі, понад яку їх зростання не супроводжується суттєвим приростом обсягу виробленої продукції, а ефективність виробництва навпаки знижується. Так, в аграрних підприємствах другої групи рівень виробничих витрат з розрахунку на 1 гектар посіву коливається в межах від 3178 до 5347 грн., за такого рівня вкладень ці підприємства отримують у середньому на 1 грн. витрат 48,6 грн. прибутку.

Інтенсивність вирощування соняшнику у сучасних умовах, про що свідчить максимальний рівень концентрації виробничих витрат з розрахунку на 1 га посівної площі, в аграрних підприємствах третьої групи, знижує конкурентоспроможність його виробництва, оскільки ключовим фактором успіху у конкурентній боротьбі є рівень собівартості продукції. Хоча в цій групі підприємств і досягнуто найвищого рівня врожайності (26,4 ц з 1 га), проте собівартість 1 ц продукції вища, ніж у попередніх двох групах. Отже, збільшення витрат на 1 га посіву забезпечує зростання урожайності практично у 2,2 рази (в підприємствах третьої групи порівняно із першою), проте супроводжується зниженням окупності витрат на 21,3 %. Таким чином, у забезпеченні конкурентоспроможного виробництва насіння соняшнику у даний час є мінімум витрат, оптимальний рівень яких в середньому становить 3177 грн.

Підприємства 1 групи з зазначеним рівнем концентрації витрат характеризуються значно вищим запасом цінової конкурентоспроможності та беззбиткове виробництво в підприємствах 1 групи буде спостерігатися за умови зниження ціни реалізації, в той час як в підприємствах другої та третьої груп на 48,6 та 41,2 % відповідно, про що свідчить рівень рентабельності продажу.

Склад витрат, які включаються у собівартість, не є незмінним. Він може дещо змінюватися з різних практичних міркувань. Але загальною тенденцією таких змін повинно більш повне відображення у собівартості реальних витрат на виробництво продукції. Групування витрат за елементами витрат залежно від господарського призначення дає змогу проаналізувати структуру витрат на виробництво окремих продуктів і виявити резерви зниження витрат на одиницю продукції (табл. 3).

Таблиця 3. Структура витрат на виробництво насіння соняшнику аграрних підприємствах Великомихайлівського району Одеської області, %

У структурі витрат на виробництво насіння соняшнику у сукупності досліджуваних аграрних підприємств має місце диспропорція: в середньому переважаючими статтями витрат є інші прямі та загальновиробничі витрати (21,5 %), витрати на насіння (20,3 %), витрати на паливо (18,2 %) та витрати на мінеральні добрива (16,6 %).

Пріоритетним завданням формування гнучкої системи управління витратами має бути доведення їх до оптимального рівня. Це завдання може бути досягнуто на основі розробки нормативної бази та технологічних карт, що надасть можливість оперативно управляти витратами і аналізувати відхилення від оптимальних параметрів.

Негативним аспектом є незначна частка витрат на оплату праці, що зменшує рівень мотивації працівників, які зайняті на вирощуванні соняшнику та свідчить про високий ступінь диференціації їх доходів.

Значна питома вага матеріальних витрат на виробництво насіння соняшнику значною мірою обумовлена зростанням цін на оборотні засоби промислового характеру (добрива, засоби захисту рослин, пальне та ін.) та оплату послуг і робіт сторонніх організацій та свідчить про зростаючий диспаритет цін на продукцію промисловості і сільського господарства.

Найбільш оптимальною, на нашу думку, в умовах високого темпу інфляції та загострення диспаритету цін, є структура витрат першої групи підприємств, яка дозволяє за мінімуму витрат і навіть низького рівня урожайності досягти найвищого рівня цінової конкурентоспроможності.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Таким чином, формування стратегії ефективного виробництва насіння соняшнику має здійснюватися на основі комплексного та оптимального плану розвитку всіх галузей сільськогосподарських підприємств. З огляду на те, що пріоритет у виробництві олійних культур в найближчій перспективі належатиме соняшнику, доцільно підприємствам, фінансові ресурси яких обмежені, забезпечувати рівень концентрації витрат з розрахунку на 1 га посівів в середньому до 3200 грн. В свою чергу це вимагає впровадження системи управління витратами, розробки нормативної бази, впровадження ресурсо- та енергозберігаючих технологій з відповідним набором технологічних операцій, витрати за якими дозволять витримати, оптимальний на даний час, їх рівень та в кінцевому підсумку сприятимуть формуванню значного запасу цінової конкурентоспроможності. саме на обґрунтування такої системи управління витратами і будуть спрямовані подальші дослідження.

соняшник конкурентний собівартість вирощування

Литература

1. Купчак П.М. Перспективи розвитку виробництва олії в Україні / П.М. Купчак // Агросвіт. - 2014. - № 22. - С. 54-58.

2. Ларіна Я.С. Визначальні тенденції та чинники маркетингового середовища підприємств на ринку соняшникової олії / Я.С. Ларіна // Агросвіт. - 2012. - № 8. - С. 7 - 10.

Размещено на Allbest.ur