Оптимізація економічного механізму забезпечення прибутковості в овочівництві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оптимізація економічного механізму забезпечення прибутковості в овочівництві

Постановка проблеми. У сучасних умовах задоволення потреби населення в овочах, а також інтенсифікація є найважливішими факторами визначення ефективності виробництва якісних овочів. Інтенсифікація як форма розширеного відтворення, базуючись на застосуванні результатів науково-технічного розвитку, має практично необмежені можливості зростання виробництва і підвищення його ефективності. У 2014 р. показники інтенсивності та ефективності сільськогосподарського виробництва мали тенденцію до зниження, в овочевих підприємствах стало дещо менше вноситися добрив, також старіє машинно-тракторний парк, відчувається брак паливно-мастильних матеріалів, спостерігається зменшення земельних площ, обмеженість трудових і матеріальних ресурсів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сутність інтенсифікації виробництва привертала увагу багатьох дослідників. Дослідженням економічної ефективності інтенсифікації сільськогосподарського виробництва займалися багато вчених, серед яких варто виділити таких, як: В.Я. Амбросов, В. Андрійчук, П.І. Гайдуцький, М.Я. Дем'яненко, 1.1. Лукі- нов, В. Мертенс, В. Мацибора, В.Я. Месель- Веселяк, П.Т. Саблук, В. Уланчук, О.М. Шпичак, В.В. Юрчишин. Завдяки їх розробкам були вдосконалені підходи до інтенсифікації як до інноваційного шляху розвитку аграрного сектору. Але деякі питання висвітлені недостатньо, що і зумовлює актуальність обраного напряму дослідження.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. На сьогодні існує велика кількість праць як вітчизняних, так і іноземних науковців, які у своїх дослідженнях розглядають питання застосування інтенсивних технологій та раціонального використання ресурсів. Але, незважаючи на це, єдності думок щодо вирішення даного питання немає.

Мета статті полягає у дослідженні оптиміза- ції економічного механізму забезпечення прибутковості в овочівництві.

Виклад основного матеріалу дослідження. Важливим напрямом підвищення ефективності інтенсифікації є впровадження спеціалізованих сівозмін на основі застосування інтенсивної технології, а також включення в сівозміни багаторічних і однорічних трав. Процес формування інтенсивного типу розвитку є досить складним і багатогранним, оскільки залежить від багатьох факторів -- зовнішніх, притаманних мікро- і макросередовищу функціонування аграрних підприємств, і внутрішніх, які діють і регулюються самим підприємством [1, с. 10].

Встановлено: щоб підвищити врожайність овочевих культур на 30--35% і довести середньорічну продуктивність білокачанної капусти до 97 т/га, моркви -- до 63 т/га, столового буряка -- до 69 т/га при хорошій якості продукції і дотриманні екологічних норм, необхідно включити в сівозміну одне поле однорічних трав і два поля багаторічних трав (конюшина, люцерна). Овочеві сівозміни без трав можуть вводитися, якщо склад і структура посівів овочевих культур забезпечують правильне чергування і необхідність розриву між повторним вирощуванням однієї і тієї ж культури.

У сівозмінах розміщення культур відбувається таким чином, щоб у кожній із них бувкращий попередник, і саме це створює умови для своєчасної родючості і забезпечує рівномірний ріст і розвиток рослин. Рекомендовані наукою сівозміни успішно вводяться і освоюються в С(Ф)Г «Дружба», які сприяли зростанню врожайності, і в 2010--2014 рр. урожайність овочів склала в середньому 450,5 ц/га, що на 47,5% вище, ніж у середньому по дослідженим овочівницьким господарствам відкритого ґрунту.

Впровадження індустріальних технологій вирощування і збирання овочів визначило створення нових сортів овочевих культур, придатних для одноразового машинного збирання, які відповідають вимогам консервної промисловості, і таких, що забезпечують високу ефективність інтенсифікації овочівництва. В умовах ринкової економіки інтенсифікація овочівництва повинна здійснюватися насамперед на основі раціонального використання, щоб темпи зростання результатів значно випереджали темпи зростання чинників інтенсифікації.

У процесі дослідження нами була вирішена економіко-математична задача по обґрунтуванню моделі оптимізації посівів овочевих культур на прикладі овочівницького господарства С(Ф)Г «Дружба», в якому досягнуті найбільші концентрація й ефективність виробництва овочів. Головне завдання: визначення оптимального поєднання площ овочевих культур з урахуванням розширення асортименту продукції та вимог сівозміни, а також обсягів реалізації продукції з метою отримання максимального прибутку за тих же економічних умов. Потреба в робочій силі і загальна сума матеріально-грошових витрат і прибутку була визначена в процесі виконання завдання [2, с. 214].

Результативним показником у цьому завданні був обраний основний фінансовий результативний показник господарства -- прибуток, оскільки він є визначальною метою і рушійним мотивом господарської діяльності, з його зростанням примножується власність підприємства і держави, а також дає можливість збільшити дохід, що йде в особисте споживання.

Цільова функція завдання -- максимізувати прибуток. Обмеженнями в моделях оптиміза- ції структури посівних площ виступали площі ріллі загальна та окремих культур, витрати механізованої праці і ручної праці, виробничих ресурсів.

Розраховувалися два варіанти моделей опти- мізації: перший -- із обмеженням загальної площі до сучасних розмірів -- 385 га із заданими сівозмінами і два варіанти -- без обмеження на сівозміни зі збільшенням загальної оброблюваної площі до 400 га і до 450 га.

Для вирішення поставленого завдання був використаний симплексний метод лінійного програмування. Процес вирішення задачі симплекс-методом має ітераційний характер: обчислювальні процедури (ітерації) одного й того самого типу повторюються у певній послідовності доти, доки не буде отримано оптимальний план задачі, або з'ясовано, що його не існує.

Використання даного методу дало можливість встановити оптимальне поєднання окремих видів овочевих культур на досліджуваному підприємстві.

Аналіз отриманого рішення свідчить про те, що по оптимальному плану наявні земельні ресурси використовуються повністю (рис. 1).

В оптимальну структуру посівної площі внесено всі культури, які вирощувалися на підприємстві, крім цвітної капусти (табл. 1).

Таблиця 1 Структура посівних площ, за результатами рішення завдання з оптимізації галузевої структури С(Ф)Г «Дружба»

1. Ткаліч О.В. Основні фактори інтенсифікації аграрного виробництва / О.В. Ткаліч // АГРОСВІТ. - 2007. - № 23. - С. 8-12.

2. Економіко-математичне моделювання : навч. посіб. / За ред. О.Т. Іващука. - Тернопіль : Економічна думка, 2008. - 704 с.

3. Праця і заробітна плата в Україні // Все про бухгалтерський облік. - 2000. - № 62. - 45 с.

Размещено на Allbest.ru