Главная Коллекция "Revolution" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Полтавська м’ясна порода

Полтавська м’ясна порода

Біологічні і господарські особливості чистопородних і помісних свиней. Історія створення, характеристика, ефективність використання полтавської м'ясної породи. Генеалогічна структура, районування, родоводи. Удосконалення племінних і продуктивних якостей.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 17.11.2017
Размер файла 112,9 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни «Розведення тварин»

на тему

«Полтавська м'ясна порода»

2017 р.

ВСТУП

Свині були для людей корисними тваринами з прадавніх часів. На думку вчених вже близько 6000 років тому свиней використовували в господарстві, але їм не надавали великого значення як цінному джерелу м'яса. У стародавньому Єгипті тільки найбідніші жителі використовували м'ясо свиней в їжу. Переважно свині втоптували в землю свіжопосіяне насіння сільськогосподарських рослин. Напевно, через їхню поведінку, зневажливе ставлення до цих тварин переносили навіть на людей. Наприклад, пастухам свиней в Єгипті було заборонено навіть заходити до храмів.

Зовсім по-іншому цінували свиней древні греки та римляни. Саме вони, згідно з історичними описами, почали застосовувати і розвивати особливі методи й правила утримання і вирощування свиней та започаткували свинарство як таке. Римський вчитель Фарро описує, що близько 100 р. до н.е. свиней утримували великими стадами, вони випасалися на відкритих територіях, і були привчені виходити і заходити в загони по сигналу сурми пастуха. Римський історик Пліній-старший описує, що вища римська знать використовувала в їжу особливо смачне м'ясо свиней, яких спеціально привозили в Рим із Сардинії.

Інші народи, наприклад галлійці та германці, також цінували м'ясо свиней. Згідно з історичними описами, у володінні Карла Великого перебували від 300 до 600 свиней, яких утримували і відгодовували в довколишніх лісах. Проте з часом у зв'язку з сильним знищенням лісів в Європі та зменшенням кількості природного корму загальне поголів'я свиней значно скоротилося, і свинарство занепало. Тільки з початком промислової революції, в 18-19 столітті промислове утримання свиней знову набуло значення. Збільшений і концентрований (у великих містах) попит на м'ясо і жир потребував зовсім іншого підходу до утримання свиней. Тварин більше не тримали стадами в лісах, їх утримували селяни в загонах недалеко від великих міст або ж свині жили як домашні тварини на задніх дворах селянських угідь. Свиней цінували як корисних поглиначів садових і домашніх харчових відходів. При цьому вони часто були джерелом невеликого додаткового доходу, і давали своїм господарям м'ясо, ковбасу і сало, а часто саме свиня була гарантією, що родина не помре від голодної смерті.

Зі зростанням життєвих стандартів, змінилися і потреби, і кількість населення. Прогрес у сільському господарстві дав змогу утримувати все більшу кількість тварин на відносно невеликій території.

Перші успішні кроки в цілеспрямованому свинарстві зробили в 18 столітті англійці. Вони почали продуману селективну роботу і розробили основні правила інтенсивного свинарства. В умовах сприятливого м'якого клімату англійці схрестили місцеві породи свиней зі свинями зі Східної Азії та із Середземномор'я. У результаті такої селекції виникла швидкозростаюча, плодюча порода англійського Ландрасса, яка послужила основою для подальшого виведення всіх європейських порід свиней.

Застосовуючи методи цілеспрямованої селекції, людина постійно працювала над зміною природних якостей цієї тварини з метою поліпшення виробничих показників, підвищення економічної ефективності свинарства. Таким чином, вдалося навіть змінити зовнішній вигляд і будову тіла свині - воно стало менш сальне і більш витягнуте.

Зміна будови тіла свині в результаті цілеспрямованої селекції.

Особливістю свиней як виду тварин є наявність відносно невеликого вибору різних порід. Сьогодні у світі перевага віддається споживчим звичкам місцевого населення. Наприклад, в США вирощують короткі і сальні породи Duroc, Jersey, ChesterWhites, Hampshire. В Європі у зв'язку з іншими споживчими звичками і уподобаннями (перевагу надають нежирному м'ясу) вирощують німецькі, датські, бельгійські Ландрасси, Пітрейни, Дюрк та гібриди на їх основі.

полтавський м'ясний порода племінний

Державні племінні книги

Продуктивність свиней значною мірою залежить від рівня селекційно-племінної роботи в стаді, тобто систематичного виконання комплексу зоотехнічних заходів щодо якісного поліпшення тварин. До цього комплексу входять: цілеспрямоване вирощування ремонтного молодняку з використанням сучасних методів відбору та підбору батьківських пар, підвищення відтворної здатності свиноматок та кнурів, скороспілості молодняку, зменшення витрат кормів на одиницю продукції й поліпшення м'ясних якостей свиней на відгодівлі.

На сучасному етапі розвитку свинарства за рівнем племінної роботи визначено чотири типи господарств: племінні заводи, племінні господарства, племінні ферми (племінні репродуктори) та виробничі репродуктори господарств і комплексів. У племзаводах та племгоспах використовують чистопородне розведення, в племінних репродукторах -- чистопородне розведення та двопородне схрещування, у товарних репродукторах -- трипородне схрещування й гібридизацію.

Зоотехнічний облік. Уся селекційно-племінна робота в стаді ґрунтується на чіткому зоотехнічному обліку, який ведуть за певними формами, що є основними документами в племінному господарстві.

У племінних господарствах прийнято такі форми зоотехнічного обліку: картка племінного кнура (ф. № 1-св), журнал обліку парування (осіменіння) маточного поголів'я свиней (ф. № 4-св), журнал обліку опоросів свиноматок та приплоду (ф. № 5-св), журнал обліку вирощування ремонтного молодняку свиней (ф. № 6-св), звіт про бонітування свиней (ф. № 7-св) та ін.

Основа зоотехнічного обліку -- правильна нумерація та своєчасне мічення приплоду. Нумерацію здійснюють присвоєнням молодняку гніздових та ідентифікаційних номерів: гніздові -- ставлять підсисним поросятам протягом доби після народження на лівому вусі, починаючи з одиниці щороку; ідентифікаційні -- у віці до 1 міс на правому вусі (кнурцям -- непарні, свинкам -- парні), починаючи з одиниці (двійки) до 99999 (99998) номера, після чого відлік розпочинають з початку. Свиней мітять одним із трьох способів: татуюванням, вищипами або бирками.

Бонітування свиней -- один із важливих заходів в організації селекційно-племінної роботи. На його основі розробляють способи поліпшення якісного складу стада. Комплексне оцінювання тварин проводять для визначення їх племінної цінності та виробничого призначення.

Бонітуванню підлягають кнури, свиноматки та ремонтний молодняк племінних господарств, племферм, племінних груп товарних господарств та племінних репродукторів промислових комплексів. Основними ознаками для визначення комплексного класу тварин є: молодняку до 6-місячного віку -- жива маса, сумарний клас батьків; після 6 міс -- жива маса, довжина тулуба, конституція, екстер'єр, оцінка за власною продуктивністю і сумарний клас батьків; свиноматок і кнурів -- жива маса, довжина тулуба, конституція, екстер'єр, відтворювальна здатність та власна продуктивність. Після проведення контрольної відгодівлі потомків під час визначення комплексного класу свиноматок і кнурів ураховують оцінку за якістю потомства.

Конституцію й екстер'єр у тварин оцінюють за 5-бальною шкалою, але клас за ці показники не виставляється. Визначення класу за живою масою і довжиною тулуба проводиться: молодняку -- у віці 6 і 9 міс, під час першого парування (осіменіння) та реалізації; свиноматок --на 5 -- 10-й день після опоросу; кнурів -- на дату народження, у віці 12 і 24 міс. Оцінка свиноматок за розвитком після першого опоросу, а кнурів у віці 24 міс є остаточною.

Власну продуктивність молодняку оцінюють за віком досягнення живої маси 100 кг і товщиною сала. Клас за відтворювальну здатність визначають: свиноматок -- за багатоплідністю та масою гнізда при відлученні у передбачувані технологією строки кнурів -- за багатоплідністю усіх спарованих (осіменених) ними свиноматок (і не менше ніж за п'ятьома), масою потомства у віці 45 або 60 днів, якістю спермопродукції.

ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ

Полтавська м'ясна порода свиней створювалась у період 1966-1993 років на базі Полтавського науково-дослідного інституту свинарства на виконання вимог споживацького ринку того часу. До нової роботи спонукало виконання державного замовлення «... підвищити інтенсивність свинарства, надати йому переважно м'ясного напрямку», «... значно підвищити селекційну роботу по вдосконаленню племінних та продуктивних якостей тварин, створенню нових порід, ліній та гібридів худоби і птиці». Робота виконувалася колективом фахів- ців під керівництвом і за безпосередньої участі доктора сільськогосподарських наук, професора Броніслава Володимировича Баньковського. Вагомим відсотком успішного виконання поставлених завдань по створенню вітчизняної м'ясної породи стала саме розробка і впровадження методології нового проекту. Перш за все, були розроблені чітка мета, завдання, напрямки і принципи, що стали базовими протягом усього періоду створення породи. Серед них планувалося поглиблено вивчити біологічні та господарські особливості чистопородних і помісних свиней вихідних генотипів вітчизняних та зарубіжних порід. Методом експериментального пошуку знайти найбільш ефективні поєднання батьківських форм для успішного формування нового м'ясного генотипу, що мав використовуватися в системах промислового схрещування та гібридизації. Вибираючи селекційний метод складного відтворювального схрещування, науковці хотіли досягти найкращого розподілу долей кровності порід різного напрямку продуктивності для оптимізації рівня репродуктивних, відгодівельних і м'ясних якостей свиней, що створюються на багатопородній основі. Принциповим також було здійснення формування і розширення генеалогічної структури породи без вимушеного використання родинних парувань [2, c.118; 3, с.7]. На всіх етапах селекційного процесу було поставлене завдання чітко дотримуватися положень розробленого цільового стандарту нового типу м'ясних свиней. Мінімальні показники цільового стандарту: жива маса дорослих кнурів - 310 кг, довжина тіла - 185 см, жива маса свиноматок - 230 кг, довжина тіла - 165 см, багатоплідність свиноматок - 10-11 поросят, великоплідність - 1,2 кг, маса гнізда в 2 міс. - 180 кг, вік досягнення живої маси 100 кг - 180 днів, вихід м'яса в туші - 60-62%, площа «м'язового вічка» - 32 см2, товщина шпику над 6-7 грудними хребцями - 26 мм. Тварини повинні були бути білої масті, мати міцну конституцію, легку голову, невеликі, горизонтально направлені вуха, широку пряму спину, гарно виповнені окости. Іншим важливим методологічним підходом у процесі створення полтавської м'ясної породи стало поетапне планування і проведення експериментальної та селекційної роботи.

На першому етапі (1966-1968 рр.) була розроблена методика та цільовий стандарт породи, визначені базові господарства, відібрані тварини вихідних батьківських форм різних ліній і родин. Розроблений і використаний спосіб одночасної участі в складному відтворювальному схрещуванні свиноматок миргородської та великої білої породи з кнурами порід ландрас, п'єтрен і уесекс-седлбекської. Хочеться особливо відмітити унікальність різних методичних схем і типів міжпородних поєднань, що включали в себе 24 варіанти дво-трипородних та реципрокних схрещувань з подальшим поглибленим вивченням їх продуктивних якостей. У результаті вибору трьох кращих базових схем поєднань була «змінена спадкова основа вихідних порід і сформовані тварини з широкою генетичною різноманітністю ознак». У першій схемі двопородні свиноматки (миргородська х п'єтрен) поєднувалися з кнурами породи ландрас. У другій схемі трипородні матки (миргородська х ландрас х п'єтрен) злучалися з трипородними кнурами (миргородська х уесекс-седлбекська х ландрас). У третій схемі передбачалося використання свиноматок великої білої породи в поєднанні з кнурами порід п'єтрен та ландрас. Бажані позитивні якості кожної породи були у подальшому закріплені в модельних тваринах нового типу. Так, у свиней вітчизняних порід миргородської та великої білої «запозичені» міцні кінцівки, гарна пристосованість до умов утримання, годівлі, випасання, висока якість м'яса та сала, гарні репродуктивні та материнські якості. У тварин породи п'єтрен - легкість голови, гармонійний склад будови тіла, сильно розвинена мускулатура окостів і лопаток, широка спина, висока м'ясність туш. У свиней породи ландрас в новий тип «взято» білу масть, еластичність шкіри, довжину тулубу, високі відтворювальні, відгодівельні та м'ясні якості. Тварини уесекс-седелбекської породи додали новому типу вдале поєднання відгодівельних якостей і міцності кістяка.

На другому етапі (1969-1970 рр.) була означена початкова генеалогічна структура нової породи - 5 ліній кнурів і 8 родин свиноматок, розпочата цілеспрямована селекційна робота в напрямку закріплення стійкості спадкових ознак багатопородних помісей бажаного м'ясного типу методом розведення «в собі». В основу було покладено метод помірного та віддаленого родинного парування, що сприяло посиленню генетичної подібності тварин з родоначальниками генеалогічних структур. Проводився постійний контроль ступеню імбредності стад, вдосконалювався рівень репродуктивних, відгодівельних і м'ясних якостей. На той час розподіл долей кровності порід в новому генотипі складав: великої білої - 25%, миргородської - 12,5%, ландрас - 37,5%, п'єтрен і уесекс-седлбекської - 25% [6, c. 9]. Використовувався метод жорсткої браковки особин, що відхилялися від бажаного типу (до 95%). Проводилась оцінка свиней за власною продуктивністю та якістю нащадків, за показниками екстер'єру, міцністю конституції, рівнем виживання потомства та інше. На третьому етапі (1971-1978 рр.) розширювався ареал розведення свиней нового м'ясного генотипу, вивчалася ефективність їх використання в системі промислового схрещування, створювалися племінні ферми і стада, проводилося порівняльне контрольне випробування з основними плановими породами. У племінних стадах, а їх нараховувалося в 1977 році більше 12 господарств, розводилось близько 2499 племінних тварин нового м'ясного типу. Основними методологічними підходами селекційної роботи в цей час є підбір батьківських пар за методом «краще» з «кращим», випробування плідників за власною продуктивністю та якістю нащадків, жорсткий відбір свиней бажаного типу і моделі породи, направлене вирощування ремонтного молодняку та створення умов для прояву його високої продуктивності, проведення оцінки і відбору племінних тварин за комплексом показників репродуктивних, відгодівельних і м'ясних якостей. Одержані результати були оцінені затвердженням Полтавського заводського типу свиней (ПМ-1) Наказом Міністерства сільського господарства СРСР №101 від 4.04.1979 р., а за це досягнення Б.В.Баньковський разом з колективом авторів одержали авторське свідоцтво № 2571 та були удостоєні Державної премії УРСР. Етап 1979-1993 років відзначився подальшим розширенням генелогічної структури породи (8 ліній і 12 родин), підвищенням об'ємів вирощування і реалізації племінного молодняка та виробництва товарних гібридів. В Україні в цей період успішно працюють 4 племзаводи і 30 племінних ферм та племгруп. Науково-методична та організаційно-господарська робота проводилась в плані консолідації бажаних спадкових ознак і випробування свиней м'ясного типу в системах схрещування і гібридизації. За узагальненими даними досліджень і виробничої практики використання кнурів або свиноматок ПМ-1 в промисловому схрещуванні збільшувало багатоплідність на 0,3-0,8 поросят, великоплідність на 180 г. У товарного поголів'я вік досягнення живої маси 100 кг скорочувався на 8-10 днів, а витрати корму на 1 кг приросту - на 0,3-0,4 корм.од., вихід м'яса в туші був вищим на 3-4%. Апробована і затверджена полтавська м'ясна порода Мінсільгосппродом України 8 вересня 1993 року, наказ № 254 [7, c.83,84]. Поряд з цим, вражає масштабність матеріалу досліджень та широкий спектр показників, що вивчалися. На першому етапі використано 3196 голів, з них 310 свиноматок, 48 кнурів, 199 чистопородних і 2639 помісних свиней. На другому і третьому етапах науково-дослідних робіт було задіяно 5630 голів багатопородних помісей різних поєднань, генерацій та статево-вікових груп.

ХАРАКТЕРИСТИКА ПОРОДИ

Свині полтавської породи -- тварини міцної консистенції, з довгим широким тулубом і добре розвиненими м'ясними формами: порівняно крупні, довгі; тулуб широкий і глибокий з добре обмускуленими плечима, грудьми, прямою і широкою спиною і масивним окостом; голова легка з невеликими, ледь звислими вухами. Порівняно стресостійкі, з добре консолідованою спадковістю[2].

Середня жива маса свиноматки 216 кг, максимальна -- 240 (за іншими даними 230--260 кг). Довжина тулуба 167 см (максимальна -- 175). Дорослі кнури-плідники мають живу масу 300--350 кг, довжину тулуба 180--188 см. Продуктивність свиноматок: багатоплідність -- 10,4-11,6 поросяти, молочність -- 52-59 кг, маса гнізда у два місяці -- 185--240 кг. Відгодівельні та м'ясні якості: вік досягнення маси 100 кг -- 175--206 днів, середньодобові прирости -- 690--870 г, вихід м'яса в туші -- 60-63 %, товщина шпику на рівні 6-7 ребер -- 22-28 мм

Переваги

Ця порода має багато переваг. А саме:

· статура міцна;

· дуже хороші м'ясні форми;

· до їжі не вибагливі;

· свиноматки мають високу плодючість;

· відмінний імунітет;

· якісне м'ясо та сало.

Тварини мають лише один недолік - максимального ваги вони досягають тільки на Україні. При інших умовах їх продуктивність сильно знижується, так як вони не пристосовані до холодного або сильно жаркого клімату.

Полтавська порода свиней невибагливі як в їжі, так і догляді. Вони можуть їсти найдешевший корм, їстівні відходи з кухні. Головне, що це не вплине на продуктивність. А в результаті можна отримати корисний продукт відмінної якості.

Вибірка тварин стада (таблиця)

Показники свиноматки Д

Показникиматері М

№ п/п

Кличка

Інд. №

Вік, міс

Жива мас

довж.тул

к-тьсоск

к-ть опор

багатопл

ср.м.гн.60

Клас

Вік, міс

Жива мас

довж.тул

к-тьсоск

багатопл

ср.м.гн.60

Клас

Лінія

1

дорза

18

14

185

157

7

7

4

10

152

еліта

53

225

167

7

7

12

152

еліта

ефект 47/47

2

бистра

88

14

185

157

7

7

4

11

182

еліта

41

185

157

7

7

10,6

137

еліта

супутник 301/84

3

бистра

112

13

180

156

7

7

4

10

185

еліта

53

228

167

7

7

9,8

125

еліта

супутник 29/333

4

лігустра

204

16

191

159

7

7

3

10

180

еліта

16

180

158

6

7

11

121

І

костер 5/60

5

росинка

4

13

180

156

7

7

4

11

180

еліта

24

213

166

6

6

11

119

І

ефект 11/407

6

росинка

16

13

182

156

7

7

4

11

184

еліта

48

238

169

7

7

10,5

117

еліта

супутник 59/405

7

росинка

246

13

180

156

7

7

4

11

180

еліта

40

209

173

7

7

10,5

167

еліта

костер 5/60

8

дорза

368

14

185

173

7

7

4

10

180

еліта

41

209

168

7

7

11,6

198

еліта

костер 45/447

9

росинка

2

14

186

174

7

7

3

11

190

еліта

24

213

166

6

6

11

119

І

ефект 11/407

10

лонга

34

14

187

173

7

7

3

10

180

еліта

16

183

160

7

7

10

179

еліта

ефект 47/47

11

бистра

214

13

180

156

7

7

2

10

180

еліта

36

209

168

7

7

9.3

132

еліта

супутник 43/437

12

росинка

92

18

200

161

7

7

3

11

180

еліта

41

214

167

7

7

11

142

еліта

супутник 41/41

13

бистра

164

14

185

157

7

7

4

11

180

еліта

37

226

157

7

7

11.6

137

еліта

ефект 11/405

14

бистра

30

14

185

157

7

7

4

12

180

еліта

32

210

168

7

7

12

149

еліта

азбест 97/407

15

лонга

64-228

14

187

158

7

7

2

11,5

187,5

еліта

37

210

158

7

7

10,5

115

І

костер 5/60

16

ворскла

84/174

14

191

157

7

7

2

10

180,5

еліта

25

208

167

7

7

10,5

125

еліта

костер 29/29

17

лонга

144-191

14

189

157

7

7

2

10,5

183,8

еліта

52

230

168

7

7

9,8

101

І

супутник 5/202

18

росинка

234/196

14

187

157

7

7

2

10,5

180

еліта

15

178

158

7

7

12

95

І

костер 344/78

19

бистра

368/221

14

187

157

7

7

2

10

181

еліта

55

214

167

7

7

11,7

147

еліта

костер 5/60

20

бистра

1160

17

210

164

7

7

0

11

185

еліта

39

235

168

7

7

12

185

еліта

костер 303

21

ворскла

356

19

207

164

7

7

5

12

189

еліта

39

227

167

7

7

12

185

еліта

костер 15

22

бистра

1062

17

197

160

7

7

5

12

182

еліта

17

196

160

7

7

11

180

еліта

муфлон 4351

23

бистра

1154

17

198

160

7

7

3

13

198

еліта

38

227

168

7

7

12

185

еліта

костер 327

24

пальма

1856

16

198

164

7

7

5

13

198

еліта

39

230

167

7

7

13

217.8

еліта

костер 3095

25

пальма

228

15

197

160

7

7

5

13

198

еліта

41

230

168

7

7

12

217.8

еліта

ефект 1961

26

росинка

2824

16

190

159

7

7

4

10.5

180

еліта

15

187

157

7

7

9

156

І

супутник 77

27

бистра

174

17

201

165

7

7

5

11.2

210

еліта

46

250

170

6

6

9,5

162

І

цитрус 4969

28

ворскла

2280

17

210

160

7

7

5

11,8

190

еліта

25

237

167

7

7

9

153

І

ефект 1005

29

росинка

46

16

190

159

7

7

6

10

210

еліта

36

240

168

7

7

9,8

180

еліта

ефект 1005

30

бистра

294

16

190

159

7

7

6

10,9

190

еліта

40

238

170

7

7

9

157

І

супутник 365

31

бистра

104

17

200

161

6

6

6

10,2

180

еліта

25

237

167

6

6

9

171

І

ефект 2793

32

ворскла

2930

16

194

160

7

7

2

11

181

еліта

26

228

168

6

6

10

160

еліта

костер 4325

33

ворскла

2944

15

187

159

7

7

2

11

191

еліта

26

228

168

6

6

10

160

еліта

ефект 9727

34

дорза

3060

15

187

158

7

7

5

11,7

181

еліта

30

225

165

6

6

9

160

І

ефект 9727

35

дорза

3064

15

189

158

6

6

4

10,5

185

еліта

30

225

165

6

6

9

160

І

ефект 9727

36

росинка

2648

14

186

157

7

7

4

11

183

еліта

36

240

169

7

7

9

167

І

ефект 9727

37

росинка

2640

15

188

158

7

7

6

11,3

181

еліта

36

220

169

7

7

9,3

174

І

цитрус 523

38

дорза

136

19

206

163

7

7

3

11

189

еліта

41

246

172

6

6

9,7

166

еліта

цкуат 265

39

бистра

2624

16

193

160

7

7

4

10,5

180

еліта

15

188

160

7

7

10

178

І

супутник 307

40

бистра

2676

16

190

159

7

7

4

11

182

еліта

42

227

169

7

7

10

145

І

ефект 2793

41

росинка

2418

15

188

159

7

7

3

11

181

еліта

16

215

161

6

6

10

161

еліта

костер 4325

42

бистра

2486

15

187

159

7

7

7

10

185

еліта

36

242

172

6

6

9,7

162

еліта

ефект 2793

43

росинка

2738

15

188

159

7

7

3

10,7

183

еліта

50

305

175

7

7

10,6

180

І

ефект 2793

44

бистра

2572

15

187

159

6

6

6

11,1

180

еліта

37

252

171

6

6

9

169

І

муфлон 657

45

росинка

2974

17

196

160

6

6

5

10

181

еліта

12

186

168

7

7

10

176

еліта

супутник 159

46

бистра

2\30

13

180

156

6

6

4

11,2

180

еліта

40

225

167

7

7

10,3

122

І

муфлон 657

47

бистра

5\3638

17

195

160

7

7

6

12,6

185

еліта

51

230

168

6

6

10,5

127

І

супутник 301

48

бистра

14/414

13

180

156

6

6

4

12

183

еліта

29

209

167

7

7

9

93

І

костер 9907

49

росинка

30/488

13

180

156

7

7

4

11

180

еліта

28

230

168

7

7

10

145

еліта

ефект 9783

50

бистра

42/500

17

201

161

7

7

3

12

183

еліта

29

230

167

6

6

10,5

161

еліта

супутник 301

п

50

М

15.16

190.44

159.72

3.88

10.9917

184.213

33.92

221.34

166.3

10.434

153.9

?

1.62

7.95

4.17

1.41

0.90

8.72

11.47

22.30

4.34

1.24

28.49

Корінь п

7.07

m

0.22921

1.12455

0.589

0.199

0.12714

1.23357

1.62

3.154

0.6143

0.176

4.029

Cv,%

10.69

4.18

2.61

36.31

8.18

4.74

33.82

10.08

2.61

11.93

18.52

Кореляція:

Жива маса - довжинатулуба Д

0.36

Жива маса - Багатоплідність Д

0.38

Багатоплідність- сер.масагнізда Д

0.37832

Жива маса - довжинатулуба М

0.72006

Жива маса - Багатоплідність М

-0.10877

Багатоплідність- сер.масагнізда М

0.20601

Жива маса Д - Жива маса М

0.18085

Добір

Добір - процес створення порід, сортів, штамів шляхом систематичного збереження особин з певними, цінними для людини ознаками і сприяння їхньому розмноженню. Теорію штучного добору створив видатний англійський вчений Чарльз Дарвін, основні положення якої він виклав у своїй праці "Походження видів шляхом природного добору, або збереження сприятливих порід у боротьбі за життя" і розвинув у книзі "Зміни свійських тварин та культурних рослин під впливом одомашнення". Основою для добору є спадкова мутаційна мінливість. Добір у селекції - це природний і штучний добір, які йдуть одночасно. Неодмінною умовою ефективного штучного добору є різноманітність вихідного матеріалу. Якщо різноманітність незначна, штучний добір виявляється малоефективним. Для самозаплідних організмів добір буде ефективним доти, доки з вихідної, неоднорідної за генетичним складом групи особин не будуть виділені чисті лінії. Отже, добір тим ефективніший, чим різноманітніші різновиди матеріалу. Схрещування в поєднанні з добором - найбільш ефективний шлях селекційної роботи.

На початкових етапах одомашнювання людина здійснювала несвідомий (стихійний) добір - добір без чітко поставленої мети. Свідомий (методичний) добір - це добір, спрямований на зміну певних ознак з метою одержання особин з необхідними якостями. У науковій селекції застосовують масову та індивідуальну форми штучного добору. Масовий добір (за фенотипом) - це добір, який зводиться до виділення з вихідного матеріалу групи особин, які мають бажані для селекціонера ознаки. Групи особин, подібних за фенотипом, можуть виявитися генотипно різнорідними. Це неодмінно впливатиме на ефективність добору: при схрещуванні гетерозиготних організмів між собою в гібридів перших поколінь зміни ознак у бік, бажаний для селекціонерів, відбуватимуться досить швидко, але в міру накопичення гомозиготних особин ефективність добору знижуватиметься.

ГЕНЕАЛОГІЧНА СТРУКТУРА

Генеалогічна структура породи -- 8 заводських ліній і 12 родин. Лінії: Азбеста, Ефекта, Костра, Мустанга, Муфлона, Супутника, Прибоя і Муската. Родини: Бистрої, Ворскли, Говтви, Дорзи, Лонги, Пальми, Росинки, Балясної, Лігустри, Дубрави, Надьї, Поляни. Найчисленніші лінії Прибоя (23,3%), Азбеста (19,0%) та Муската (16,77%) і родини Росинки (28,2%), Бистрої (21,1%)і Дорзи (11,6%). Лінії і родини створювалися і вдосконалювалися на основі виявлення кращих тварин із закріпленням бажаних ознак у нащадків з урахуванням їх родинних зв'язків. Кращі кнури за власною продуктивністю та відгодівель-ними і м'ясними якостями нащадків: Ефект 1401, жива маса в 32 місяці -- 334 кг, довжина тулуба -- 186 см, середньодобовий приріст нащадків -- 831 г, багатоплідність дочок -- 12 поросят. Нащадки Муфлона 85 за оцінкою відгодівельних і м'ясних якостей досягали маси 100 кг у віці 182 дні при середньодобовому прирості 850 г, затраті корму на 1 кг приросту 2,99 к. од. і масі окосту 11,8 кг. Росинка 1020 з племзаводу "Світанок" дослідного господарства Інституту свинарства УААН відзначається багатоплідністю, вона мала 14 поросят на опорос, масу гнізда поросят при відлученні 228 кг. Бистра 990 за першим опоросом дала 11 поросят при збереженні 100% і масі гнізда у двомісячному віці 291 кг.
За узагальненими даними дослідів і виробничої практики, відчутний економічний ефект дає гібридизація з участю кнурів і свиноматок полтавської м'ясної породи. Правильно організоване схрещування збільшує багатоплідність маток на 0,3--0,8 поросяти, великоплідність -- на 180 г, збереженість приплоду -- на 7--9%. При гібридизації як у материнській, так і в батьківській формах строк досягнення молодняком живої маси 100 кг скорочується на 8--10 днів, збільшується середньодобовий приріст на 50 г, вихід м'яса на 3--4% та знижуються затрати корму на 1 кг приросту на 0,3--0,4 к. од. Найбільш широко використовуються свині полтавської м'ясної породи у Полтавській, Луганській, Одеській, Сумській та Чернівецькій областях. Лише на племпідприємствах і пунктах штучного осіменіння для гібридизації на товарних фермах і в спецгоспах є 460 кнурів-плідників. Рівень гомозиготності стад свиней за їх оцінкою по 27 антигенах десяти генетичних систем груп крові високий і становить 61,7%, а по заводських лініях Азбеста -- 76,3%, Ефекта -- 71,7%, що свідчить про досить високу консолідованість свиней м'ясної породи.

Генеалогічна структура стада
Таблиця

№

Кличка батька тварини

Інд. номер батька тварини

Кількість дочок, голів

1

ефект

23/541

1

2

супутник

53/431

1

3

супутник

223/451

1

4

костер

59/315

2

5

ефект

47/47

3

6

супутник

41/41

1

7

костер

51/51

1

8

костер

3/153

1

9

ефект

27/339

1

10

супутник

2403

1

11

супутник

69/577

1

12

азбест

11

1

13

супутник

51/51

1

14

костер

243/449

1

15

супутник

43/437

1

16

костер

45/447

1

17

костер

281

1

18

костер

1269

1

19

муфлон

1305

1

20

костер

327

1

21

костер

326584

1

22

ефект

3035

1

23

супутник

30

1

24

цитрус

41

1

25

ефект

9783

2

26

супутник

77

1

27

ефект

9803

1

28

костер

9907

1

29

ефект

145

4

30

цитрус

31

1

31

цукат

51

1

32

супутник

147

1

33

ефект

9801

1

34

костер

9805

1

35

ефект

9727

1

36

ефект

9801

1

37

муфлон

29

2

38

супутник

21

1

39

супутник

59

1

40

костер

61

1

41

ефект

15

1

42

супутник

27

1
РАЙОНУВАННЯ
Найбільш широко використовуються свині полтавської м'ясної породи у Полтавській, Луганській, Одеській, Сумській та Чернівецькій областях. Лише на племпідприємствах і пунктах штучного осіменіння для гібридизації на товарних фермах і в спецгоспах є 460 кнурів-плідників.
Родоводи
Таблиця Форма звичайного родоводу з вертикальним розміщенням рядків
...

1 ряд

М

Б

2 ряд

ММ

БМ

МБ

ББ

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены