Вітамінно-мінеральний премікс у поєднанні з пробіотиком для профілактики сальмонельозу телят

Результати експериментального вивчення впливу коригування антиоксидантної системи організму телят комплексом вітамінно-мінерального преміксу в поєднанні із пробіотиком і вакцинацією проти сальмонельозу та його значення у профілактиці цього захворювання.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 01.12.2017
Размер файла 33,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім.С.З. Ґжицького

Вітамінно-мінеральний премікс у поєднанні з пробіотиком для профілактики сальмонельозу телят

П. ЛАВРІВ, канд.вет.наук, докт. філософії

Як відомо з літературних джерел, антиоксидантний захист в організмі тварин значною мірою залежить від його фізіологічного стану, віку та ряду інших факторів зовнішнього середовища. Так, у нормі у клітинах, створюється постійний рівень продуктів ліпопероксидації, які слугують інгібіторами метаболізму, клітинного поділу та росту [2, 3, 4, 5, 9]. Окиснені форми жирів і жирних кислот перешкоджають необмеженому росту тканин, підтримуючи його в межах норми. Як посилення, так і послаблення може спричиняти відхилення від норми. Вважають, що процес ПОЛ є однією із життєво важливих ланок в регуляції ліпідного складу біомембран і мембрановмісних ферментів, бере участь у регуляції проникності й транспорті речовин через мембрану, у транспорті електронів у ланцюзі дихальних ферментів, у синтезі простагландинів і лейкотрієнів, метаболізмі катехоламінів і стероїдних гормонів, деструкції ксенобіотиків в ендоплазматичному ретикулумі. Універсальним наслідком впливу на живу систему різноманітних екстремальних агентів, результат окисного катаболізму складних органічних структур є активація ПОЛ. Фази тривоги та виснаження відповідають активації реакцій ПОЛ в органах і тканинах, а фази термінової та довготривалої адаптації характеризуються зниженням рівня пероксидного окиснення. Отже, стаціонарний рівень ПОЛ характерний для метаболізму всіх нормальних тканин і є одним із процесів швидкої модифікації властивостей біологічних мембран та мембранозалежних метаболічних реакцій, а також первинним індуктором в адаптаційній перебудові організму під час екстремальних впливів [1, 2, 3, 8, 14, 15].

Однак зниження захисних функцій організму, яке зумовлене впливом стресів, спричинених зміною фізіологічного стану та умовами годівлі, догляду і утримання сприяють підвищеній схильності телят до інфекційних, а саме сальмонельозу та незаразних захворювань.

Аналізуючи наукові дослідження на основі літературного огляду та власних досліджень, ми прийшли до висновку, що індивідуальна резистентність тварин до сальмонельозу залишається досі однією із актуальних проблем імунології. Стійкість тварин до конкретного захворювання патогенно і генетично детермінована, при цьому генетичному контролю підлягають механізми як природнього, так і набутого імунітету.

Враховуючи актуальність даної теми, нами було поставлено завдання дослідити особливості імунної відповіді і антиоксидантної системи на антигенну стимуляцію в телят з різним ступенем резистентності організму

Дослідження проводили в ННВЦ «Комарнівський» Львівського національного університету ветеринарної медицини ім. С.З.Ґжицького, Городоцького району Львівської області на 10 телятах місцевої чорно-рябої породи, розділеної на 2 групи, першої контрольної та другої дослідної. Дослідній групі телят, починаючи із 10 дня після народження згодовували протягом усього дослідного періоду, що тривав 60 днів комплекс вітамінно-мінерального преміксу у кількості 5 г на 25 кг живої маси тіла, при такому співвідношенні компонентів на 5 г вітамінно-мінерального преміксу: вітамін А 800000 М.О., вітамін Д3 8000 М.О., вітамін Е 2500 мг, залізо-1000 мг, мідь-1200 мг, марганець-4000 мг, цинк -6000 мг, йод -360 мг, селен50 мг, кобальт-30 мг.

При цьому задавали per os разом із кормом змішуючи розчинений у 10 см3 перекип'яченої води дослідний пробіотик у дозі 3 г на голову, починаючи із 3 доби протягом 5 днів і кожного наступного місяця повторювали 5-денний курс введення препарату у тій самій дозі. Одночасно за прийнятою схемою як дослідній, так і контрольній групі проводили на 14 день після народження вакцинацію інактивованою формолгалуневою вакциною, внутрішньом'язево у дозі 2 см3 із повторною ревакцинацією через 14 днів у тій самій дозі.

Матеріалом дослідження була кров, яку відбирали яремної вени на початку дослідження через 2 доби після формування груп, через 14 днів після введення препаратів імуномодуляторів, 14 днів після проведення оральної вакцинації та 14 після ревакцинації і 30 днів після вакцинації.

У крові визначали:

- лейкоцитограму, кількість лейкоцитів, еритроцитів [4];

- фагоцитарну активність (ФА) нейтрофілів ;

- кількість субпопуляцій Ті Влімфоцитів визначали методом розеткоутворення з використанням еритроцитів вівці [5];

- (БАСК) фотонефелометричним методом за О.В. Смирновою та Т.О.Кузьміною (1966);

- (ЛАСК) фотонефелометричним методом за В.Г.Дорофейчуком (1968).

- концентрацію гемоглобіну за методом Салі;

- концентрацію гідроперекисів ліпідів (ГПЛ), малонового діальдегіду (МДА), активність супероксиддисмутази (СОД), глутатіонпероксидази (ГП) глутатіонредуктази (ГР) і глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (Г-6-ФД) за описаними методиками [5,6].

Результати досліджень та обговорення

Дослідження коригування антиоксидантної системи шляхом введення комплексу вітамінно-мінерального преміксу, пробіотика із одночасно проведеною за прийнятою схемою як дослідній, так і контрольній групі на день після народження вакцинацію інактивованою формолгалуневою вакциною з внутрішньом'язевим введенням в дозі 2 см3 із повторною ревакцинацією через 14 днів у тій самій дозі показує (табл. 1), що у крові телят другої групи встановлено нижчий вміст еритроцитів на 8,8 % (Р>0,1) та гемоглобіну на 15,2% (Р<0,01), ніж у контролі, що вказує на зростання функції особливо еритроцитарної системи, тобто повернення її до меж фізіологічної норми. Також відмічаємо підвищення функціональної активності лейкоцитів у другій дослідній групі порівняно із контрольною на 12,7 % (Р>0,05). При цьому у крові знаходимо зростання фагоцитарної активності на 6,1% (Р>0,1).

Використання для телят вищезгаданих біологічноактивних препаратів зумовило зростання фагоцитарної активності лейкоцитів. Поряд із змінами вмісту еритроцитів, лейкоцитів та фагоцитарної активності проходить зростання показника загального білка сироватки крові в телят другої (дослідної) групи на 5,0% (Р<0,01).

Аналіз проведеного дослідження крові також засвідчує, що в телят дослідної групи відбувається зростання імуноглобулінів G1 крові на 25,4% (Р<0,025), що вказує на підвищений функціональний стан В-системи імунітету, яка спонтанно стимулюється мікроорганізмами зовнішнього середовища та іншими антигенами.

Результати застосування телятам комплексу вітамінно-мінерального преміксу в поєднанні із пробіотиком через місяць після проведення ревакцинації ^±m), n= 5

Показники

Телята

І

II

Еритроцити, 1012

6,2±0,3

5,7±0,5

Гемоглобін, г/л

132,6±4,1

112,5±3,3**

6,8

6,9

Лейкоцити, 109

10,2±0,49

11,5±0,39

Фагоцитарна активність, %

50,8±1,3

53,9±2,12

Загальний білок сироватки крові, г/л

62,16±0,85

65,7±0,61**

Імуноглобуліни G1крові, %

13,8±0,93

17,3±0,67*

Т-лімфоцити крові, %

59,6±3,2

62,2±3,3

В-лімфоцити крові, %

27,9±1,4

32,5±1,7

Бактерицидність крові, %

54,3±2,5

67,8±=2,3***

Лізоцимна активність, %

24,7±1,8

26,9±1,9

Конц. гідроперекис. ліпідівЕх1000/мл

459±14

402±12,*

Конц. Малонового діальдегіду нМ/мл

7,1±0,6

5,1±0,8

Акт. Упероксиддисмутази, ум.од./мг білка

15±0,9

11,4±0,6*

Акт. глутатіонпероксидази нмоль GSH

0,436±0,027

0,745±0,004***

Акт.глутатіонредуктази

мкмоль/мл

0,039±0,007

0,064±0,005*-

Акт.глюк-6 фосфатдегідрогенази нмоль/хв/мг білка NADPH

86±5

92±4

В організмі телят дослідної групи завдяки використанню комплексних препаратів із проведенням вакцинації з повторною ревакцинацією відмічаємо позитивні зміни в лімфоцитарній системі, що привели до зниження тимус залежних Тлімфоцитів на 2,6% (Р>0,1), а В-лімфоцитів пройшло зростання на 16,5% (Р>0,05).

Водночас зміни лейкоцитарної системи, імуноглобулінів G1, та Ті В-лімфоцитів та фагоцитарної активності зумовлюють зростання у телят дослідної групи бактерицидної активності сироватки крові, яка є інтегральним фактором природної резистентності гуморального типу. Підвищення вмісту БАСК у дослідній групі телят відносно контрольної групи становить 24,9,% (Р<0,001), що вказує на здатність крові до самоочищення від присутності особливо розчинних речовин в крові, які здатні вбивати чи нейтралізувати мікробні клітини шлунково-кишкових захворювань, як, наприклад, сальмонел. Також одночасно зростання БАСК засвідчує стимулюючу дію заданих нами препаратів.

З аналізу таблиці бачимо, що одночасно проходять зміни лізоцимної активності сироватки крові у телят дослідної групи, а саме, зростання ЛАСК у цій групі порівняно із першою (контрольною) групою становить на 8,9 % (Р>0,1).

Зростання лізоцимної активності вказує на підвищення ролі резистентності організму завдяки дії заданих телятам вищезгаданих препаратів. Використання нами біологічно активних препаратів стимулює лізоцим, ферментативна активність якого полягає в тому, що руйнується зв'язок між N-ацетил мураміновою кислотою та Nацетилглюкозаміном у мукополісахаридах, які утворюють оболонку численних мікроорганізмів, особливо грампозитивних.

При цьому утворені глюкопептиди проявляють ад'ювантну активність, а заодно також стимулюють синтез антитіл, підвищують цитотоксичну активність та індукують гіперчутливість сповільненого типу.

Поряд з цим необхідно вказати на те, що дані зміни імунної системи у новонароджених телят також зумовлюють зміни в концентрації гідроперекисів ліпідів, як, наприклад, зниженням їх рівня на 12,4% (Р<0,025), малонового альдегіду на 28,2% (Р>0,05). Відмічаємо також зниження активності супероксиддисмутази 24%, при (Р<0,025).

Проте, активність глутатіонпероксидази зростає на 1,7 раза (Р<0,001), а зростання активності глутатіонредуктази в 1,6 раза, (Р<0,025). Відмічено зміни в зростанні активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази на 7%, при (Р>0,1).

Також слід зауважити, що захист організму телят від АФК та токсичних продуктів їх метаболізму забезпечує система антиоксидантного захисту. Як нам відомо, складники цієї інтегральної системи частіше розділені на дві групи: такі, що попереджують перекисне окислення і ті, які "розривають" ланцюг перекисних реакцій. Предусім, входять макромолекули, які зв'язують іони перехідних металів (заліза, міді) та є присутні внашому досліді, а також антиоксидантні ферменти. Отже, метали, виступаючи каталізаторами утворення АФК у позаклітинній рідині усуваються альбуміном, трансферином та церулоплазміном. Наявні ферменти в організмі телят, як супероксиддисмутаза (СОД) (Cu/Znта Mn-залежна), глутатіонне Р роксидаза і каталаза знешкоджують у клітині еукаріот О2 і Н2О2. При цьому проходить редукція перекисів, що супроводжується окисленням відновленого глутатіону (GSH), який регенерується редукуючими еквівалентами NADPH2. Проте, деяка кількість О2' і Н2О уникає знешкодження, незважаючи на дію цих ферментів та завдяки наявності заліза може бути перетворена (у реакціях Фентона і Габера-Вейса) у більш агресивний ОН. Присутність жиророзчинного вітаміну Е, убіхінону, Р-каротину і водорозчинного вітаміну С і GSH після ініціації ланцюгової реакції прискорюють дію неферментого типу антиоксидантів. Також реагуючи прямо з рядом органічних перекисних радикалів вітамін Е завершує нейтралізацію перекисних ланцюгів. Вітаміну С може виступати безпосередньо, як водорозчинний антиоксидант та за його участю проходить відновлення вітаміну Е.

Поряд з цим друга система захисту клітини від АФК включає альдегіддегідрогенази, що окислюють цитотоксичні альдегіди шляхом переносу електронів на NAD+. Неспецифічне утворення урату і NADH з ксантину, NAD+ і Н20 проходить завдяки каталізу ксантиндегідрогенази. Однак, як вказує ряд учених при пошкодженні клітинного дихання або якщо тканинна інтегральність порушена, дегідрогенази можуть каталізувати реакції зворотнього напряму і діяти як відповідні оксидази. Присутні в даній реакції оксидази можуть переносити електрони на кисень з утворенням 02, а тим самим збільшують перекисний потенціал клітин [2, 6, 8, 9, 10, 11, 13].

За даними дослідників АФК у клітинах знешкоджуються за участю декількох систем захисту, в які включені також мікроелементи, що входять до складу антиоксидантних ферментів. Отже, такі мікроелементи, як марганець, мідь і цинк входять у каталітичний сайт супероксиддисмутази, селен у вигляді селеноцистеїну, входить до складу глутатіонпероксидази, а залізо є компонентом гему каталази є присутні в наших препаратах [1, 3, 5, 7, 12, 13].

Висновки

Використання комплексу вітамінно-мінерального преміксу, пробіотика із одночасно проведеною за прийнятою схемою вакцинації інактивованою формолгалуневою вакциною з внутрішньом'язевим введенням у дозі 2 см3 із повторною ревакцинацією через 14 днів у тій самій дозі сприяє покращенню перекисного окиснення ліпідів в організмі телят і підвищенню антиоксидантного та імунного їх статусу й імунного потенціалу, при найбільш вираженій напруженості імунітету за використання його в ранньому постнатальному онтогенезі молодняку до даної хвороби за рахунок зростання кількості лейкоцитів, нейтрофільних гранулоцитів, фагоцитарного числа, індексу і фагоцитарної активності, БАСК, ЛАСК, і Т-та В-лімфоцитів.

Дані препарати за дослідженою схемою економічно вигідно використовувати в господарствах для підвищення антиоксидантного статусу та імунного потенціалу і продуктивності з одночасним збереженням молодняку тварин проти захворювання сальмонельозом.

Таким чином, результати одержані в нашому досліді засвідчують ефективність використання даних препаратів з метою профілактики сальмонельозу та підвищення продуктивності молодняку телят.

Література

1. Богданов Г.О., Лучка І.В., Сологуб Л.І. та ін. Вплив добавки до раціонів мікроелементів на перекисні процеси і антиоксидантну систему захисту в крові високотільних корів. Львів: Н.Т. бюлетень Ін-ту біології тварин УААН, 18.

2. Головчак Н.П., Тарновська А.В., Коцюмбас Г.І., Санагурський Д.І. Процеси перекисного окиснення ліпідів у живих організмах. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. 250 с.

3. Волтарністий А.В. Антиоксидантна система мікроорганізмів рубця великої рогатої худоби і роль мінеральних елементів у її регуляції // Автореф. дис. канд. біол. наук.-Л.:, 2004. 18 с.

4. Лаврів П.Ю. Роль Т-звичайних клітин у формуванні захисту про сальмонельозу в організмі молодняка худоби // Біологія тварин. Львів, Т. 10, №2. С. 73-76.

5. Лаврів П. Ю. Значення природньої резистентності молодняку тварин при недопущенню зараження їх сальмонельозом //Наук. вісник ЛНУВМ таБТ.2008.Т.8. (№2) (37), 41. С. 178-182.

6. Лаврів П.Ю., Кравців РЙ. Роль кобальту в регуляції імунної функції великої рогатої худоби в системі профілактики сальмонельозу // Наук. вісник ЛНУВМ та БТ.-, 2008.Т.10. ( №2) ( 37),Ч.2. С. 123-128.

7. Лаврів П.Ю. Кравців Р.Й. Вплив факторів зовнішнього середовища на формування імунофізіологічного статусу у молодняку худоби при сальмонельозних інфекціях та корекція їх мікроелементами // Наук. вісник ЛНУВМ та БТ.-, Т 10. (№2) (37), Ч. 2. С. 92-99.

8. Лаврів П.Ю. Залежність виникнення сальмонезу у худоби від особливостей Тзвичайних клітин //Наук. вісник ЛНУВМ та БТ.2009.Т. 11, №2 (41), Ч 2. С. 188-198.

9. Маслянко Р.П., Лаврів П.Ю. Імунологічна характеристика інфекційного гастроентериту у телят раннього віку // Тваринництво України. 2010. №12. С. 23-27.

10. Лаврів П.Ю. Сучасні погляди на імунологічну реактивність молодняку худоби при сальмонельозній інфекції / П.Ю.Лаврів // Тваринництво України. 2011. №6. С. 15 -19.

11. Лаврів П.Ю., Романович М.С. Вплив фізіологічних механізмів слизової оболонки кишечника в молодняка худоби на дію бактерій сальмонел // Наук. вісник ЛНУВМ та БТ ім. С.З. Ґжицького. 2013. Т.15, №3 (57). 42. С. 187-197.

12. Слипанюк О.В., Сологуб Л.І., Волторністий В.М. Вплив добавок до раціонів деяких мікроелементів на перекисні процеси і антиоксидантну систему захисту в крові високотільних корів і новонароджених телят // НТБюлетель Ін-ту біології тварин.2004.в.З, №3. С. 134-239.

13. BassR.T., Sweeker W.S., Stallings C.C. Effects of supplemental parenteral administration of vitamin E and selenium to Jerseys and Holsteins during the nonlactatingperiod //Am. J. Vet. Res.2000.Vol. 61, №9. P. 1052-1056.

Анотація

пробіотик сальмонельоз антиоксидантний теля

Наведено результати експериментального вивчення впливу коригування антиоксидантної системи організму телят комплексом вітамінно-мінерального преміксу в поєднанні із пробіотиком і вакцинацією проти сальмонельозу та його значення у профілактиці цього захворювання, а також представлено аспекти вивчення дії ПОЛ при використанні даних препаратів.

Ключові слова: антиоксидантна система, ПОЛ (перокисне окиснення ліпідів), сальмонельоз, комплекс, вітамінно-мінеральний премікс, пробіотик.

Abstract

The results of experimental study of influence of koreguvannya of the antioksidantnoy system of organism of calves are in-process resulted by a complex vitamin mineral to premiksu «Veromin-premiks of 19/5E» in combination from probiotikom of «Enteronormin Detoks» and vaccination against a salmonellosis and his value in the prophylaxis of this disease, and also the aspects of study of action are presented PAUL at the use of these preparations.

Key words: antioksidantna system, PAUL (perokisne okisnennya lipidiv), salmonellosis, complex vitamin mineral to premiksu, probiotik.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Выращивание телят в период от рождения до 2 месяцев. Кормление и содержание телят при ручной выпойке с использованием индивидуальных и групповых поилок и при выращивании под коровами-кормилицами. Организация летнего кормления и содержания телят.

    курсовая работа [31,0 K], добавлен 05.10.2008

  • Целесообразность применения лекарственных трав для лечения желудочно-кишечных болезнях телят. Этиология диспепсии новорожденных телят. Морфологические изменений в их крови при диспепсией. Особенности условий труда работников животноводческих ферм.

    дипломная работа [61,8 K], добавлен 28.07.2010

  • Кормление и содержание телят при ручной выпойке молозива и молока, а также при выращивании под коровами-кормилицами. Организация содержания и выпаса телят в летний период. Уход за молодняком в возрасте 2-6 месяцев. Особенности откорма скота мясных пород.

    курсовая работа [32,4 K], добавлен 21.03.2013

  • Потребность телят и молодняка в энергии, питательных и биологически активных веществах. Оценка влияния кормления на здоровье телят, молодняка крупного рогатого скота и их последующую продуктивность. Режимы кормления телят в молозивный и молочный периоды.

    курсовая работа [29,7 K], добавлен 08.01.2014

  • Влияние кормления стельных сухостойных коров на жизнеспособность телят, их рост и развитие. Особенности развития телят молочного периода. Кормление в молозивный, молочный периоды, профилактика кишечных расстройств. Использование кормовых добавок.

    курсовая работа [74,8 K], добавлен 30.11.2011

  • Причины возникновения бронхопневмонии у телят в колхозе ОАО "Озерское". Анализ кормления и системы содержания животных. Заболеваемость, падеж и вынужденный убой телят при бронхопневмонии. Результаты проведения лечебных мероприятий в данном хозяйстве.

    курсовая работа [56,9 K], добавлен 26.07.2013

  • Развитие функций питания у телят после рождения, питательная ценность молочных кормов для их организма, продолжительность молочного периода, способы сокращения использования цельного молока при выпойке телят. Ассортимент заменителей цельного молока.

    реферат [29,7 K], добавлен 16.03.2012

  • Особенности физиологических процессов в ранний период жизни телят. Использование биологически активных веществ при выращивании телят. Кормление на ферме новорожденного маточного поголовья. Затраты кормов. Изменение живой массы и среднесуточных приростов.

    дипломная работа [91,8 K], добавлен 28.08.2015

  • Остеодистрофія та причини, що її зумовлюють. Патогенез, ознаки, діагности та лікування захворювання. Диспансеризація поголів’я великої рогатої худоби. Корекція метаболічних процесів та визнання ефективності проведених ветеринарно-санітарних заходів.

    дипломная работа [557,5 K], добавлен 14.05.2011

  • Основи вирощування молодняку для ремонту стада. Збереження генофонду порід. Утримання і годівля телят до 6-місячного віку. Вирощування телят холодним методом. Значення моціону і пасовищного утримання при вирощуванні телиць і нетелей для ремонту стада.

    курсовая работа [2,1 M], добавлен 10.10.2011

  • Формирование костей скелета животных. Изменения макро-микроскопических структур костей пальцев грудных и тазовых конечностей телят. Морфометрические изменения костей пальцев грудных и тазовых конечностей телят. Массы путовой, венечной, копытцевой костей.

    научная работа [1,2 M], добавлен 24.11.2014

  • Протокол патологоанатомического вскрытия трупа животного. Этиология, патогенез и клиническая картина диспепсии у телят; диагностика заболевания. Направления патматериала на бактериологическое, гистологическое и химико-токсикологического исследования.

    курсовая работа [36,3 K], добавлен 26.03.2014

  • Изучение способов содержания телят и оценка влияния условий содержания на рост и развитие молодняка крупного рогатого скота. Оценка хозяйственно-финансового состояния СПК "им. Свердлова". Экономическая эффективность условий содержания телят в колхозе.

    дипломная работа [237,0 K], добавлен 28.07.2013

  • Этиологическая роль вирусных респираторных инфекций в возникновении, развитии и распространении бронхопневмоний молодняка сельскохозяйственных животных. Ветеринарно-санитарное состояние хозяйства. Санитарно-гигиенические условия содержания телят.

    курсовая работа [41,4 K], добавлен 21.01.2017

  • Острая инфекционная болезнь молодняка сельскохозяйственных животных колибактериоз. Акт ветеринарно-санитарного и эпизоотологического обследования телятника. План мероприятий по ликвидации колибактериоза телят в хозяйстве, объяснительная записка к плану.

    отчет по практике [19,7 K], добавлен 25.11.2011

  • Обзор ветеринарно-санитарных требований и мероприятий по содержанию сухостойных коров и нетелей, по их подготовке к отелу, по выращиванию телят. Анализ дифференциальной диагностики респираторных инфекций по клиническим и патологоанатомическим признакам.

    курсовая работа [2,4 M], добавлен 27.05.2012

  • Диагностика патологии органов дыхания, организация профилактики и лечения сельскохозяйственных животных. Зимнее-весенние вспышки бронхопневмонии среди телят 2-3-х месячного возраста. Этиология и патогенез болезни. Характеристика хозяйства СПК "Русь".

    курсовая работа [43,9 K], добавлен 19.08.2010

  • Інфекційні та інвазійні хвороби риб. Бактеріальна геморагічна септицемія. Лікування і профілактика аеромонозу. Дактілогірози та ботріоцефальоз риб. Захворювання людини і тварин, переносниками яких є риби. Особливості профілактики краснухи у коропа.

    реферат [69,8 K], добавлен 25.12.2010

  • Массовое распространение бронхита у животных как воспаления слизистых оболочек и подслизистого слоя бронхов. Анатомо-топографические данные органа, где развивается патологический процесс. Этиология, дифференциальная диагностика и лечение больных телят.

    курсовая работа [24,9 K], добавлен 27.11.2011

  • Определение парвовирусной инфекции телят. Историческая справка, степень опасности и ущерб. Возбудитель болезни, эпизоотология, патогенез, течение, клиническое проявление. Патологоанатомические признаки, диагностика, профилактика, лечение, меры борьбы.

    реферат [12,7 K], добавлен 26.09.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.