Аналіз розвитку високопродуктивних сортів і насіння сільськогосподарських культур

Джерело: Державні реєстри сортів рослин, придатних для поширення в Україні, та Каталоги сортів рослин [2,5].

Стримувальним фактором реалізації генетичного потенціалу національних сортових рослинних ресурсів, як показує досвід розвинутих країн світу і передових підприємств України, є недоліки із запровадження нових сортів рослин, які викликані низьким рівнем співпраці власника сорту, виробника насіння й державного регулювання цих процесів. Розрахункові втрати врожаю та його якості за багаторічними даними, одержаними в державній системі з охорони прав на сорти рослин, від необгрунтованого підбору сортів досягають третини його валового збору.

Щодо найближчих перспектив розвитку вітчизняного насінництва вважаємо, що необхідно удосконалити нормативно-правову базу його сертифікації й налагодити ефективний контроль за суворим дотриманням відповідних вимог на усіх рівнях. Також слід посилити інтеграційні процеси вступу України у світову насіннєву спільноту, адаптувавши галузь до відповідних вимог як для проведення сертифікації насіння, так і виробництва посівного матеріалу. Насінництво як галузь аграрного виробництва доцільно розглядати в тісному поєднанні з селекцією, відновивши програму державної підтримки виробництва насіння високих генерацій та створення і зберігання насіннєвих фондів. Необхідно розвивати й широко запроваджувати систему «фірмової» селекції, насінництва та регіонального розподілу сортів і насіння, коли установи-оригінатори та їхні партнери відповідають як за створення сорту та запровадження його у виробництво, так і за якість продукції, що надходить на ринок. А за промислового виробництва насіння неухильно дотримувати вимог насінницьких технологій на всіх етапах - від сівби до збирання й зберігання. Для підтримки виробництва вітчизняного насіння високих генерацій слід розробити і запровадити ефективний державний механізм збору ліцензійних платежів за використання сортових ресурсів як об'єкта інтелектуальної власності.

Галузі селекції та насінництва нині переживають не найкращі часи: ефективність державної програми формування і здійснення сортової політики дуже низька, а контроль у насінництві через постійне реформування відповідних органів вкрай недостатній. Як наслідок, має місце незаконний обіг насіння сортів сумнівного походження, сортів невизнаних або насіння низької якості. Офіційна статистика сортових посівів відсутня, через що неможливо простежити за використанням інтелектуальної власності та виплатою роялті, а відповідно й податків до державної скарбниці.

Прикладом недолугої сортової політики є різке порушення співвідношення розміщення сортів по основних агрокліматичних зонах відповідно до їх екотипу. У результаті продуктивність сільськогосподарських культур падає, а в роки з екстремальними умовами, які останнім часом вже нерідкість, через неправильний підбір сортів виробничі посіви повністю випадають.

Основними виробниками насіння є Національна академія аграрних наук України, Національна академія наук України та їх науково-дослідні установи, учбові господарства вищих сільськогосподарських закладів Міністерства аграрної політики та продовольства України та інші приватні селекційні заклади. Якщо в 2012 р. було 1400 виробників насіння і садивного матеріалу, занесених до Державного реєстру, то у 2015 р. їх кількість скоротилася вдвічі, до 710 виробників.

Говорячи про середньострокову та навіть довгострокову перспективу, Україна може збільшити експорт насіння у десятки разів. Можливості щодо нарощування потужностей насіннєвих заводів з кожним роком невпинно зростають. Великі насіннєві іноземні компанії, такі як Піонер, Монсанта, Сингента, Моїсадур, Євраліс Семене та вітчизняні - Маїс, Ерідон, Селена, Євростандарт мають потенціал із залученням іноземних інвестицій вивести Україну на передові позиції з реалізації насіння зернових культур (пшениця, ячмінь, овес, жито та кукурудза) та олійних (соняшник, соя, гірчиця та ріпак).

У 2014 році експорт насіння з України становив на суму 37,9 млн доларів, в тому числі - кукурудзи на 27,4 млн дол. та соняшнику на 7,8 млн дол., інші - 2,7 млн дол. За цей же рік Україною імпортовано насіння зернових та олійних культур на загальну вартість 511,0 млн дол., або у 13,5 раза більше, ніж експортовано. Основними культурами імпорту є: кукурудза (312,8 млн дол.), соняшник (164,0 млн дол.), ріпак (26,4 млн дол.), соя (4,0 млн дол.) та пшениця (1,9 млн дол.).

За 10 місяців 2015 року експорт насіння з України становив на суму 9,8 млн доларів, в тому числі - кукурудзи на 8,5 млн дол. та соняшнику на 0,6 млн дол., інші - 0,7 млн дол.. За цей же період Україною імпортовано насіння зернових та олійних культур на загальну вартість 233,2 млн дол.. Основними культурами імпорту є: кукурудза (104,6 млн дол.), соняшник (101,3 млн дол.), ріпак (19,6 млн дол.) та соя (4,2 млн дол.).

У 2014 році імпорт насіння в Україні становив 56,8 тис. тонн зернових культур та 19,2 тис. тонн олійних культур. Як демонструє 2015 рік, останнім часом йде тенденція до скорочення імпорту, це є результатом різкого зниження попиту через девальвацію гривні, військових дій на сході держави та локалізації виробництва насіння, що виробляють вітчизняні та іноземні компанії вже на території України. Розвиваючи експортні можливості для входження на перспективні ринки інших країн, в тому числі і Європейського Союзу, вітчизняні насіннєводи практично демпінгують порівняно з імпортними цінами закупівлі за рахунок зменшення ціни власної реалізації насіннєвого матеріалу на соняшник - в 1,4 рази, сою - в 1,7, пшеницю - в 2,1, кукурудзу - в 2,2 та ріпак - у 5,4 рази.

Висновки

Об'єктивна реальність і аналіз накопиченого досвіду ще раз підтверджує, що врегулювання проблем, пов'язаних із функціонуванням ринку сортів та насіння, за своїми масштабами впливу на подальший розвиток агропромислового комплексу нашої держави важко переоцінити. Виходячи з позицій України в Світовій організації торгівлі й майбутнього членства у Європейському Союзі, вважаємо за необхідне:

здійснити подальші заходи щодо приєднання України до Схем сортової сертифікації насіння, яке призначено для міжнародної торгівлі для груп таких культур, як трави, бобові, хрестоцвіті, олійні та прядивні;

встановити державне замовлення на створення нових сортів рослин вітчизняної селекції, фінансування державної експертизи сортів рослин і державних програм підтримки насінництва;

розробити чіткий механізм одержання роялтних платежів на основі реального відображення використання вартості насіння та садивного матеріалу, використовуючи ліцензійні й субліцензійні угоди і їхню реєстрацію незалежним органом обліку, нагляду та контролю.

Розв'язання цих проблем дасть можливість налагодження міжнародної співпраці України у сфері охорони прав на сорти рослин і комерційного обігу насіння й садивного матеріалу

Список використаних джерел

1. Про охорону прав на сорти рослин: Закон України від 17 січ. 2002 р. № 2986 / Верховна Рада України // Відом. Верхов. Ради України (ВВР). - 2002. - № 23. - Ст. 163.

2. Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні у 2014 році / Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:vet.gov.ua/taxonomy/term/50.

3. Про приєднання України до Схеми сортової сертифікації насіння зернових культур, Схеми сортової сертифікації насіння кукурудзи та сорго Організації економічного співробітництва та розвитку : Закон України від 15 лют. 2011 року № 3019 / Верховна Рада України (ВВР): zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3019-17.

4. Про внесення змін до Закону України «Про насіння і садивний матеріал»: Закон України від 2 жовт. 2012 року № 5397-VI / Верховна Рада України (ВВР): zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5397-17.

5. Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні у 2015 році / Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://vet.gov.ua/node/919.

6. Tadeusz Oleksiak, Instytut Hodowli i Aklimatyzacji Roslin w Radzikowie / Rynek nasienny wpanstwach Unii // Nauka. Doradztvo. Praktyka / Wies gulra Warszawa: Lipiec-wrzesien, 2013. - 3 (176).

7. Про внесення змін до Закону України «Про насіння і садивний матеріал»: Закон України від 8 груд. 2015 року № 864-VIII / Верховна Рада України(ВВР) // Електр. ресурс http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/864-19/paran241#n241.

8. Gatunki, ktorych odmiany wpisane s§ do krajowego rejestru (KR) [Електронний ресурс]. - Centralny osrodek badania odmian roslin uprawnych. - Режим доступу: http://www.coboru.pl/polska/Rejestr/gat_w_rej.aspx.

9. Захарчук О.В. Насіння і садивний матеріал як об'єкт інтелектуальної власності / [О.В. Захарчук, М.І. Кісіль, В.С. Кропивко та ін.]; за ред. О.В. Захарчука, М.І. Кісіля. - К.: ННЦ «ІАЕ», 2013. - 92 с.

10. Захарчук О.В. Економіка насінництва / О.В. Захарчук. - К. : ННЦ ІАЕ, 2015. - 272 с.

11. Zakharchuk O. V. Enabling the Business of Agriculture, 2015. Progress Report / O. V. Zakharchuk and others. - Washington : World Bank Group, 2015. - 158 p.

Размещено на Allbest.ru