Використання лососевих риб (Salmonidae) у біомоніторингу якості водного середовища

104. Campbell H. A. Shifts in a fish's resource holding power during a contact paired interaction: the influence of a copper contaminated diet in rainbow trout / H. A. Campbell, R. D. Handy, D. W. Sims // Physiol. Biochem. Zool. 2005. Vol. 78. P. 706--714.

105. Scott G. R. The effects of environmental pollutants on complex fish behaviour: integrating behavioural and physiological indicators of toxicity / G. R. Scott, K. A. Sloman // Aquatic Toxicology. 2004. Vol. 68. Р. 369--392.

106. Шакирова Ф. М. Биоиндикация загрязнения Куйбышевского водохранилища по морфологическим аномалиям рыб / Ф. М. Шакирова // Рациональное использование пресноводных экосистем -- перспективное направление реализации национального проекта «Развитие АПК»: Междунар науч.-практ. конф., 17-19 дек. 2007 г.: мат. М., 2007. С. 370--372.

107. Швырева Н. С. Ихтиоценозы как эффективный индикатор экологического состояния водоемов / Н. С. Швырева // Рациональное использование пресноводных экосистем -- перспективное направление реализации национального проекта «Развитие АПК»: Междунар науч.-практ. конф., 1719 дек. 2007 г.: мат. М., 2007. С. 432--433.

108. Kolkwitz R. Grundsatze ftir die biologische Beurteilung des Wassers nach seiner Flora und Fauna. Aus. 1 / R. Kolkwitz, M. Marsson. BerlinDahlem: Mitteilungen der koniglichen Prtifanstalt Wasserversorgung Abwasserbeseitigung, 1902. P. 33--72.

109. Олексив И. Т. Показатели качества природных вод с экологических позиций / Олексив И. Т. Львов: Свит, 1994. 234 с.

АНОТАЦІЯ

лососевий риба біомоніторинг іхтіофауна

Мета. У зв'язку із забрудненням рибогосподарських водойм промисловими та сільськогосподарськими стоками, а також ксенобіотиками, які надходять з інших джерел, з огляду на прогнозоване зростання обсягів подібних викидів у коротко- та довготерміновій перспективі, особливої актуальності набувають питання дослідження впливу забруднюючих речовин різної природи та походження на гідробіонтів, зокрема риб, а також прогнозування можливих несприятливих наслідків забруднення водних екосистем. Метою представленої роботи є аналіз та узагальнення існуючих літературних відомостей щодо індикації в системі біомоніторингу якості водного середовища на підставі показників реакції лососевих риб як високочутливих об'єктів іхтіофауни до дії зовнішніх чинників.

Результати. У роботі узагальнено та систематизовано дані стосовно використання лососевих риб у системі біомоніторингових досліджень. Виділено та охарактеризовано специфічність таких біоіндикаційних показників екологічного стану водного середовища як біохімічні, генетичні, фізіологічні, морфологічні, гістопатологічні та популяційні маркери, а також біоіндикаційне значення поведінкових реакцій риб. Означено наслідки екотоксикації гідроекосистем у розрізі різних рівнів біологічної організації (клітина, особина, популяція, угруповання риб). Описано можливість проведення біологічного моніторингу, базуючись на індексах сапробності, виявлених для видів-індикаторів з родини лососевих риб.

Наукова новизна. В статті наведено структуру та визначено переваги і недоліки використання окремих біомаркерів організму та популяцій лососевих риб для оцінки екологічного стану водного середовища.

Практична значимість. Наведені у статті дані можуть бути використані для вдосконалення системи екологічного моніторингу водного середовища шляхом включення до індикаторних показників біомаркерів організму та популяцій високочутливих видів лососевих риб.

Ключові слова: біомоніторинг, лососеві риби, водні екосистеми, біохімічні маркери, генетичні біомаркери, фізіологічні біомаркери, морфологічні біомаркери, гістопатологічні біомаркери, популяційні біомаркери.

АННОТАЦИЯ

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЛОСОСЕВЫХ РЫБ (SALMONIDAE) В БИОМОНИТОРИНГЕ КАЧЕСТВА ВОДНОЙ СРЕДЫ (ОБЗОР)

Д. А. Янович, yandeni@yandex.ru, Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, г. Львов И. И. Грициняк, hrytsyniak@if.org.ua, Институт рыбного хозяйства НААН, г. Киев Т. М. Швец, irguaan@bigmir.net, Институт рыбного хозяйства НААН, г. Киев

Цель. Вследствие загрязнения рыбохозяйственных водоемов промышленными и сельскохозяйственными стоками, а также ксенобиотиками, поступающими из других источников, с учетом прогнозируемого увеличения объемов подобных выбросов в кратко- и долгосрочной перспективе, особую актуальность приобретают вопросы исследования влияния загрязняющих веществ различной природы и происхождения на гидробионтов, в частности рыб, а также прогнозирования возможных неблагоприятных последствий загрязнения водных экосистем. Целью проведенной работы является анализ и обобщение существующих литературных сведений по индикации в системе биомониторинга качества водной среды на основе показателей реакции лососевых рыб как высокочувствительных биологических маркеров объектов ихтиофауны к воздействию внешних факторов.

Результаты. В работе обобщены и систематизированы данные по использованию лососевых рыб в системе биомониторинговых исследований. Выделена и охарактеризована специфичность таких биоиндикационных показателей экологического состояния водной среды как биохимические, генетические, физиологические, морфологические, гистопатологические и популяционные маркеры, а также биоиндикационное значение поведенческих реакций рыб. Отмечены последствия экотоксикации гидроэкосистем в разрезе различных уровней биологической организации (клетка, особь, популяция, сообщество рыб). Описана возможность проведения биологического мониторинга, основываясь на индексах сапробности, выявленных для видов-индикаторов из семейства лососевых рыб.

Научная новизна. В статье приведена структура, определены преимущества и недостатки использования отдельных биомаркеров организма и популяций лососевых рыб для оценки экологического состояния водной среды.

Практическая значимость. Приведенные в статье данные могут быть использованы для совершенствования системы экологического мониторинга водной среды путем расширения индикаторных показателей биомаркерами организма и популяций высокочувствительных видов лососевых рыб.

Ключевые слова: биомониторинг, лососевые рыбы, водные экосистемы, биохимические маркеры, генетические биомаркеры, физиологические биомаркеры, морфологические биомаркеры, гистопатологические биомаркеры, популяционные биомаркеры.

ANNOTATION

APPLICATION OF SALMONIDS (SALMONIDAE) IN THE BIOMONITORING OF AQUATIC ENVIRONMENT (A REVIEW)

D. Yanovych, vandeni@vandex.ru, Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj, Lviv І. Hrytsyniak, hrytsyniak@if.org.ua, Institute of Fisheries NAAS, Kyiv T. Shvets, irguaan@bigmir.net, Institute of Fisheries NAAS, Kyiv

Purpose. Due to the pollution of fisheries water bodies by industrial and agricultural waste waters, as well as by xenobiotics coming from other sources, taking into account a pridictable increase in the amounts of such effluents in the short and long terms, the problems related to the study of the effects of the pollutants of different nature and origin on aquatic organisms, especially fish, as well as a prediction of possible adverse consequences on aquatic ecosystems, becomes particularly important. The aim of our work was an analysis and synthesis of existing literature data concerning the indication in the biomonitoring of aquatic environments based on biological markers of salmonids as highly sensitive objects offish fauna to external factors.

Findings. The review summarizes and systematizes the data concerning the use of salmonids in biomonitoring studies. Furthermore, we highlighted and characterized the specificity of bioindication parameters of the aquatic environment state, such as the biochemical, genetic, physiological, morphological, histopathological, behavioral and population markers and noted the effects of hydroecosystem ecotoxication on different levels of biological organization (cell, individual, population, fish community). We also described the possibility of biological monitoring based on saprobic indexes identified for indicator species belonging to salmonids.

Originality. In the article describes the structure, pros and cons of the use of specific biomarkers of individual salmonid fish and their populations for assessing the ecological status of aquatic environments.

Practical value. The data given in the article can be used to improve the system of the ecological monitoring of aquatic environments by extending the range of indicator indices with organism and population biomarkers of highly sensitive salmonid species.

Keywords: biomonitoring, salmonids, aquatic ecosystems, biochemical markers, genetic biomarkers, physiological biomarkers, morphological biomarkers, histopathological biomarkers, population biomarkers.

Размещено на Allbest.ru