Бактеріальні хвороби перцю овочевого (Capsicum annum)
Дослідження збудників бактеріального ураження перцю овочевого в умовах Київської та Житомирської областей, їх класифікація та типи, оцінка небезпеки для рослини. Характер і результати дії збудників чорної бактеріальної плямистості та м’якої гнилі.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 02.12.2017 |
| Размер файла | 22,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Бактеріальні хвороби перцю овочевого (Capsicum annum)
Перець вирощують на всіх континентах, а в Україні -- переважно на Півдні. За смаковими і харчовими властивостями перець належить до групи найважливіших овочевих культур. Крім сахарози, його плоди містять у собі такі цінні вітаміни, як С, РР, В1, В2, каротин, нікотинова і фолієва кислоти, а також ефірну олію, аромат якої збуджує апетит, сприяє кращому засвоєнню їжі та обміну речовин.
Хвороби і шкідники завдають великої шкоди овочевим рослинам, що нерідко призводить до недобору 20 - 40% урожаю. За вирощування у відкритому та закритому ґрунті у перцю виявлено близько 30 інфекційних захворювань, спричинених грибами, вірусами, бактеріями. У літературі описано 12 видів бактерій, здатних уражувати різні частини перцю солодкого [2, 4 - 7].
Останніми роками з огляду на потепління клімату та зміну агроценозу відбувається і зміна видового складу збудників хвороб перцю солодкого [6]. І якщо в попередні роки захворювання перцю здебільшого були спричинені грибами, то нині переважають бактеріальні хвороби. Поширеність бактеріальних хвороб неоднакова і залежить як від екологічних особливостей (температура, опади, ґрунт, вологість повітря та ін.), так і від біологічних особливостей сортів перцю і збудників хвороб.
Внаслідок використання різних систем землеробства, впливу біотичних та абіотичних факторів, використання нових сортів змінюються збудники хвороб і перерозподіл їх в екосистемі. Для запобігання поширенню бактеріальних хвороб дуже важливо своєчасно визначити їх збудника, оскільки від точності діагностики залежить добір засобів захисту та ефективність їх застосування.
Мета досліджень -- вивчити збудників бактеріального ураження перцю овочевого в умовах Київської та Житомирської областей.
Методика досліджень. Об'єктом досліджень були бактеріальні ізоляти, виділені з насіння, листя та плодів перцю овочевого, уражених бактеріозами, одержані за обстеження посівів перцю солодкого в Житомирській та Київській областях України. Ізоляцію збудників захворювання зі зразків уражених рослин (листя, насіння, плодів) проводили загальновизнаними методами. У виділених ізолятів вивчали морфологічні, культуральні, біохімічні та фізіологічні властивості. Морфологію клітин та колоній вивчали у процесі росту на картопляному агарі (КА) при 27оС упродовж доби [1].
Патогенні властивості виділених ізолятів вивчали способом штучного зараження листя та плодів перцю. У листя та плоди шприцем вводили по 0,1 мл бактеріальної суспензії з концентрацією клітин 1 млрд. в 1 мл стерильної води. За розвитком візуальних ознак робили висновки про патогенність дослідних бактеріальних культур [1, 3].
Вивчення біохімічних властивостей фітопа- тогенних бактерій є обов'язковим за визначення їх родової, видової і типової приналежності. Для виявлення і вивчення цих властивостей культуру бактерій засівали на середовища, до складу яких входили різноманітні вуглеводи, білки та органічні кислоти, спирти. У деякі з них вводили індикатор, який показує наявність або відсутність розщеплення, окислення чи відновлення введених у середовище речовин.
Визначення родової та видової приналежності ізольованих мікроорганізмів проводили, порівнюючи отримані результати з властивостями бактеріальних збудників, представлених в джерелах літератури [8, 9].
Результати досліджень. Було проаналізовано 54 зразки плодів та листя перцю, відібраних в Житомирській та Київській областях, з явними ознаками ураження. Виявлено, що на ураженому перці домінували 2 типи симптомів захворювань. Перший тип має такі ознаки: на листі, на нижньому його боці, спостерігали невеликі, неправильної форми, злегка припідняті темно-зелені чи блідо-коричневі з жовтуватою облямівкої плями, пізніше тканина центральної частини жовтіла або чорніла. Сильно уражені листки випадали. На плодах утворювалися випуклі чорні плями у вигляді пухирців з водонасиченою облямівкою, які збільшувалися у розмірах до 6 - 8 мм.
Другий тип симптомів має такі ознаки: на листі ознак захворювання не спостерігали, а на плодах з'являлися спочатку світлі або темні плями, згодом тканина навколо плями вдавлювалася, ставала м'якою, легко відокремлювалася від епідермісу і перетворювалася на водянисто-слизувату рідину з неприємним запахом.
За бактеріологічного аналізу з уражених тканин перцю овочевого з симптомами першого і другого типу виділено 23 ізоляти бактерій.
Для вивчення патогенних властивостей виділених ізолятів бактерій обов'язковою умовою є проведення штучного зараження рос- лини-хазяїна. За штучного зараження листків та стебел перцю (сорт Каліфорнійське чудо) ізолятами першого типу з'являлися дрібні темно- та світло-коричневі плями з чорною облямівкою без хлоротичного ореолу. На черешках та стеблах плями видовжені, чорні. Уражені листки згодом жовтіли, ставали сухими й опадали.
перець гниль плямистість бактеріальний
Фізіолого-морфологічні та біохімічні властивості ізолятів, виділених з перцю овочевого у2012-2013 рр.
|
Фізіолого-біохімічні тести |
Ізольовані бактерії |
|||
|
1 типу |
2 типу |
|||
|
Колір колоній |
зеленувато-жовті, |
світлі |
сірувато-білі, напівпрозорі |
|
|
Фарбування за Грамом |
- |
- |
||
|
Рухливість |
+ |
+ |
||
|
Оксидаза |
- |
- |
||
|
Редукція нітратів |
- |
- |
||
|
Лакмусова сироватка |
Л |
К |
||
|
Протеоліз молока |
пептонізація |
згортання |
||
|
Утворення H2S |
+ |
+ |
||
|
Гідроліз желатини |
+/ - |
+ |
||
|
Ріст на МПБ |
ріст, кільце,плівка, |
осад |
рівномірний ріст, осад |
|
|
Використання: |
||||
|
Глюкози, лактози, |
||||
|
сахарози, галактози, фруктози |
+ |
+ |
||
|
Глюкози анаеробно |
- |
+ |
||
|
Мальтози |
+ |
+/- |
||
|
Ксилози |
- |
+ |
||
|
Рамнози, манози, рафінози |
+ |
+ |
||
|
Дульциту, інозиту, сорбіту, маніту |
- |
- |
||
|
Гліцерину |
+/ - |
+ |
||
|
Маніту |
- |
+ |
||
|
Щавлевої кислоти |
+ |
- |
||
|
Пектолітична активність |
- |
+ |
||
|
Примітка. « - » -- відсутність ознаки; «+» -- наявність ознаки; Л -- |
- луг, К -- кислота. |
За штучної інокуляції плодів перцю (сорт Каліфорнійське чудо) ізолятами другого типу спочатку утворювалися водянисті, світло-зелені плями з темно-зеленим краєм. Через 24-48 год плями ставали темно-коричневими, тканина плям розм'якшувалася, збільшувалася в розмірах, зливалася і вкривала більшу частину плоду. На 10 - 11-й день плід повністю згнивав. За внутрішнього аналізу плоду відзначали неприємний запах і повний розпад тканини з утворенням жовтої маси.
За морфологічними, культуральними та біохімічними властивостями всі виділені ізоляти розподілені на 2 типи (табл. 1). Бактерії першого типу являють собою короткі грам- негативні палички, розташовані поодиноко, парами або ланцюжками. Оксидазонегативні. На картопляному агарі утворюють слизові колонії світло-жовтого кольору, випуклої форми, на МПБ утворюють тонку муть і кільце, утворюють кислоту без газу на глюкозі, лактозі, галактозі, фруктозі, сахарозі, мальтозі, рамнозі, манозі, рафінозі; не утворюють кислоти на інозиті, сорбіті, маніті, дульциті.
Ці біологічні властивості збігаються з даними літератури [5 - 9] і дають підставу вважати, що виділені нами з уражених листя та плодів перцю овочевого штами мають багато спільних властивостей з раніше описаними й ідентифіковані як збудник чорної бактеріальної плямистості Xanthomonas vesicatoria.
Бактерії другого типу являють собою рухливі перитрихальні, короткі, маленькі палички із заокругленими кінцями, грамнегативні, не утворюють спор, факультативні анаероби, оксидазонегативні (табл. 2).
На картопляному агарі (КА) утворюють сірувато-білі, круглі, блискучі, нібито вологі, гладенькі, рівномірно випуклі, зі щільним центром і прозорішим, водянистим або рівним краєм колонії. На м'ясопептонному бульйоні (МПБ) через 24 год утворюють інтенсивну муть, кільце та осад. Використовують глюкозу анаеробно. Виявляють пектолітичну активність, утворюють кислоту без газу на глюкозі, лактозі, галактозі, фруктозі, сахарозі, мальтозі, рамнозі, манозі, рафінозі; не утворюють кислоти на інозиті, сорбіті, маніті, дульциті.
Аналізуючи культурально-морфологічні та біохімічні властивості виділених штамів з уражених плодів перцю овочевого та порівнюючи їх з даними літератури [5 - 9], можна вважати, що виділені нами штами мають багато спільних властивостей та ідентифіковані як збудник м'якої гнилі Pectobacterium carotovorum subsp. carotovorum.
У світі найчастіше трапляються і є найшкід- ливішими хворобами -- м'яка гниль плодів, насіння та стебла, спричинена Pectobacterium carotovorum subsp. carotovorum, різні плямистості, спричинені бактеріями родів Xanthomonas, Pseudomonas та Clavibacter. Останній частіше спостерігається за вирощування перцю у закритому ґрунті. Великі економічні збитки в країнах Близького Сходу спричиняє збудник Ralstonia solanacearum (табл. 2). Він уражує понад 200 видів рослин, зокрема насіння, проростки та стебла перцю, спричиняючи бактеріальне в'янення рослин. На Близькому Сході, Кубі, у Японії це є серйозною проблемою. Питання про наявність і шкідливість збудника бактеріального в'янення на території України є спірним. Цей збудник є карантинним для України і його потрапляння дуже набезпечне. Нами впродовж 2012 - 20І3 рр. з уражених рослин перцю збудника Ralstonia solanacearum не виявлено. Встановлено, що в умовах відкритого ґрунту в Київській та Житомирській областях найшкодочиннішими є збудники чорної бактеріальної плямистості Xanthomonas vesicatoria та м'якої гнилі Pectobacterium carotovorum subsp. carotovorum.
Найшкідливіші хвороби перцю овочевого
|
Хвороба |
Збудник |
Уражує |
|
|
М'яка гниль плодів |
Pectobacterium carotovorum subsp. carotovorum |
Плоди, насіння, стебло |
|
|
Чорна плямистість |
Xanthomonas vesicatoria |
Листя, черешки, стебла, квітконіжки, плоди |
|
|
Коричнева плямистість |
Pseudomonas syringae pv. syringae |
Листя, стебла, плоди |
|
|
Плямистість, некрози, опіки, гниль, в'янення |
Pseudomonas viridiflava |
Квітки, листя, стебла, плоди, коріння |
|
|
Плямистість |
Pseudomonas cichorii |
Листя, стебла |
|
|
Коричнева плямистість |
Pseudomonas capsici |
Листя, стебла, плоди, коріння |
|
|
Біла плямистість «пташине око» |
Clavibacter michiganensis subsp. michiganensis |
Насіння, листя, стебла, плодоніжки |
|
|
Бактеріальне в'янення |
Ralstonia solanacearum |
Насіння, листя, стебла |
|
|
Бактеріальний рак, або корончатий гал |
Agrobacterium tumefaciens |
Стебла, коріння |
З ураженого листя та плодів перцю овочевого виділено бактерії, які спричинюють патологічний процес на листі та плодах. Вивчено їх морфологічні та фізіолого-біохімічні властивості. Встановлено, що виділені з листя та плодів перцю штами, які спричиняють чорну бактеріальну плямистість плодів і листя, ідентифіковані як Xanthomonas vesicatoria, а виділені з плодів перцю штами спричиняють м'яку гниль плодів і належать до Pectobacterium carotovorum subsp. сarotovorum.
Бібліографія
1. Бельтюкова К.И. Методы исследования возбудителей бактериальных болезней растений/ К.И. Бельтюкова, М.С. Матышевская, М.Д. Куликовская, С.С. Сидоренко. -- К.: Наук. думка, 1968. -- 316 с.
2. Гвоздяк Р.І. Фітопатогенні бактерії. Бактеріальні хвороби рослин/Р.І. Гвоздяк, Л.А. Пасічник, Л.М. Яковлева, С.М. Мороз, О.О. Литвинчук та ін.; за ред. В.П. Патики: моногр. в 3-х т. -- Т. 1. -- К.: ТОВ «НВП «Інтерсервіс», 2011. -- 444 с.
3. Герхардт Ф. Методы общей бактериологии/ Ф. Герхардт. -- М.: Мир, 1983. -- Т. 1. -- 563 с.
4. Гончаренко М.В. Найпоширеніші хвороби перцю солодкого (Capsicum annum) та методи боротьби з ними/М.В. Гончаренко, О.О. Литвинчук//Біологічні дослідження - 2014. -- Житомир, 2014. -- С. 31 - 34.
5. Дебес Бакри Мухамед Сали. Бактериальные заболевания сладкого перца в условиях УССР и биологические свойства их возбудителей: авто- реф. дис. на соискание уч. степени канд. биол. наук/ Дебес Бакри Мухамед Сали. -- К., 1990. -- 21 с.
6. Дудка В.В. Инфекционные болезни перца. Диагностика и защита растений/В.В. Дудка. -- 2012. -- № 7(105).
7. Черненко В. Патогенез перца сладкого Capsicum annum L. в Украине -- симптомы, диагностика и видовой состав/В. Черненко//Овощеводство. -- Минск, 2010. -- Т. 18. -- С. 153 - 162.
8. Bergey's manual of systematic bacteriology/ Boore D.R., Castenholz R.W. editors, V. 1; Garrity G.M., editor-in-chief. -- 2nd ed. -- New York, Berlin, Heidelberg; Springer, 2005. -- 2, Part B. -- 1106 p.
9. Klement Z. Bacterial soft rot in dreen pepper (Capsicum annum L.)/Z. Klement//Acta microbial. Sci. Hung. -- 1956. -- 3, № 4. -- P. 409 - 416.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Морфо-біологічні особливості буряка столового. Анатомічна будова і забарвлення коренеплоду цукрових буряків. Вирощування, насіння, ділянка під ревінь. Вимоги перцю овочевого до вологи та тепла. Перець як одне із найбільш вимогливих рослин до температури.
контрольная работа [28,9 K], добавлен 26.07.2011Загальна характеристика та властивості перцю солодкого як овочевої культури. Прийоми агротехніки вирощування патричних сортів, їх сортотип. Основні способи догляду за культурою, шляхи підвищення врожайності та оцінка ефективності розроблених прийомів.
контрольная работа [1,5 M], добавлен 15.01.2015Визначення хвороби, економічні збитки від неї, систематика й загальна характеристика збудників. Особливості протікання й клінічного прояву стронгілятозно-параскарозної інвазії коней. Оцінка лікувальної ефективності препаратів при кишкових гельмінтозах.
магистерская работа [355,5 K], добавлен 13.05.2011Народногосподарське значення, морфологічні і біологічні особливості чорної смородини. Основні елементи технології вирощування, вибір ділянки, садіння, зрошення, формування й обрізування кущів. Характеристика сортів чорної смородини, хвороби та шкідники.
курсовая работа [2,4 M], добавлен 02.07.2011Характеристика та роль вірусів як збудників хвороб, їх основні види, розповсюдження, розмноження в клітині і переміщення по рослині. Симптоми та діагностика захворювань рослинних культур, застосування системи заходів проти хвороб зернових культур.
курсовая работа [67,0 K], добавлен 02.07.2011Видовий склад збудників гельмінтозоонозів у риби, що поступала до лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку. Діагностика інвазійних хвороб риби і санітарна оцінка риби при їх виявленні. Органолептичні дослідження риб, уражених гельмінтами.
курсовая работа [40,8 K], добавлен 19.11.2011Етіологія та патогенез лейкозу, характерні риси лейкозних і пухлинних клітин. Проведення клініко-морфологічного дослідження РІД-позитивних на лейкоз корів та вивчення розповсюдження хвороби у СВК "Ружинський" Ружинського району Житомирської області.
дипломная работа [5,3 M], добавлен 29.10.2010Морфологічні і біологічні особливості, основні елементи технології вирощування смородини. Характеристика сортів чорної смородини для промислового й аматорського ягідництва. Опис найбільш поширених хвороб та шкідників на території Волинської області.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 17.08.2014Біологічні особливості норки, соболя, лисиці, пісця, нутрії, ондатри, кроля. Хвороби органів дихання, ураження органів травлення у хутрових звірів. Симптоматика та лікування хвороб нирок та сечових шляхів, нервової та системи крові. Запобігання хворобам.
учебное пособие [518,3 K], добавлен 14.12.2010Характеристика вірусу ящуру - гострої вірусної хвороби, що характеризується лихоманкою, загальною інтоксикацією, афтозним ураженням слизової оболонки рота, ураженням шкіри кистей. Економічний збиток від ящуру. Патогенез та діагностика хвороби, лікування.
презентация [746,8 K], добавлен 24.06.2013Експеримент по створенню зимових садів. Кімнатні рослини і екологія житла. Композиції для внутрішнього озеленення приміщень. Класифікація і групи рослин. Історія кімнатного квітникарства. Типи ємкостей і освітлення. Політичний погляд на рослинництво.
курсовая работа [87,9 K], добавлен 14.05.2009Основні вимоги технології заготівлі і зберігання корму. Характерні особливості та випробування бактеріального консерванта "Літосил". Спостереження за процесом зберігання силосів заготовлених в різні фази вегетації з додаванням бактеріального консерванту.
реферат [22,7 K], добавлен 11.11.2011Вивчення епізоотичної ситуації щодо вароатозу бджіл. Оцінка ураження бджіл за показниками інтенсивності та екстенсивності інвазії. Порівняння застосування варостопу та апістану для лікування вароатозу бджіл. Розрахунок ефективності проведених заходів.
дипломная работа [3,0 M], добавлен 06.02.2014Симптоми ураження пшениці. Виникнення епіфітотій жовтої плямистості листя. Життєвий цикл гриба. Морфологічні та культуральні властивості патогенна. Система диференціації рас Pyrenophora tritici-repеntis з використанням хозяїноспецифічних токсинів.
реферат [1,2 M], добавлен 03.10.2014Борошниста роса кабачків, суха гниль бульб картоплі, офіобольозна гниль пшениці, іржа вики, тифульоз конюшини, симптоми їх прояву. Біологічні та морфологічні особливості збудників хвороб. Умови розвитку захворювань. Комплекс заходів щодо захисту культур.
курсовая работа [3,0 M], добавлен 20.05.2014Епізоотологія глистних інвазій свиней, їх вплив на організм господаря. Біологія деяких збудників гельмінтозів свиней, їх діагностування та лікування. Ефективність препарату інтермектин при асоціативних нематодозах свиней, мутагенний вплив на організм.
дипломная работа [101,1 K], добавлен 25.10.2009Дикі птахи як джерело розповсюдження збудників інфекційних захворювань. Епізоотична ситуація щодо вірусних хвороб серед мігруючих водоплавних птахів у заповіднику "Асканія-Нова"та серед синантропних птахів, які мешкають в птахівничих господарствах.
дипломная работа [489,3 K], добавлен 15.02.2013Екологічні проблеми використання пестицидів. Історія розвитку біологічного захисту рослин. Методи біоконтролю патогенних мікроорганізмів та комах-шкідників. Використання біотехнологічних препаратів у комплексному захисті сільськогосподарських рослин.
контрольная работа [38,1 K], добавлен 25.10.2013Господарське значення і біологічні особливості розвитку ярого ячменю. Поширеність, шкодочинність, симптоми проявлення і таксономія збудника темно-бурої плямистості листя ячменю. Біологічні особливості збудника хвороби, обґрунтування захисних заходiв.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 02.10.2014Класифікація походження і біологічні особливості капусти. Сучасний стан і досягнення селекції в Україні і за кордоном. Характер ураження капусти білоголової килою та біологія збудника. Завдання і методи селекції. Оцінювання і добір гібридних популяцій.
курсовая работа [54,4 K], добавлен 16.01.2008
