Дослідження роботи у лісництві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

З 21 вересня по 18 жовтня 2017 року я проходив технологічну практику на державному підприємстві ДП «Дрогобицьке лісове господарство» Попелівське лісництво. Практика є найважливішим елементом навчального процесу на заключному етапі навчання. Вона забезпечує закріплення і розширення знань, отриманих при вивченні теоретичних дисциплін, оволодіння навичками практичної роботи, придбання досвіду роботи в трудовому колективі. Проходження практики є одним з найважливіших етапів навчання студента.

Метою практики було закріпити і розширити теоретичні та практичні знання отримані у процесі навчання, застосовувати їх при вирішенні конкретних завдань, розвинути навички ведення самостійної роботи.

Ліси України -- національне багатство і належать українському народу. Тому кожен громадянин Української держави має право на отримання повної інформації як про стан лісів, так і про переваги та недоліки проваджуваної щодо лісів політики. Ліси України за призначенням і розміщенням виконують переважно екологічні (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі та інші) функції, мають обмежене експлуатаційне значення. Лісова промисловість України сформувалась під впливом цілої низки факторів. Обмеженість лісових ресурсів України помітно впливає на розміри та внутрішньогалузеву структуру деревообробної підгалузі, що посідає провідне місце в межах лісової, деревообробної та целюлозно-паперової індустрії. Ресурси деревини у країні скорочуються; для збереження теперішнього рівня виробництва треба щороку закуповувати деревину та її продукти за рубежем. Залучення до господарського обігу додаткових деревних ресурсів можливе завдяки повнішому використанню усієї біомаси дерева, вторинних та інших матеріалів та вивільненню цільної деревини за рахунок застосування замінників.



1. Ознайомлення з лісгоспом

ДП "Дрогобицьке лісове господарство" розміщено в південно-західній частині Львівської області на території Дрогобицького, Сколівського і Стрийського адміністративних районів і м. Дрогобича. Контора підриємства знаходиться в м. Дрогобич. Адміністративно-господарська структура і загальна площа наведена в табл. 1.1.

Таблиця 1.1 Адміністративно-господарська структура і загальна площа

№ п/п	Найменування лісництв	Загальна площа, га
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11	Нагуєвицьке Летнянське Бориславське Трускавецьке Східницьке Гаївське Лішнянське Воля-Якубовське Доброгостівське Уличнянське Попелівське	4451 2650 3895 2517 2809 2817 3141 2425 2668 2518 2386
Разом		31863

Дрогобицький держлісгосп організований в 1960 році на базі Дрогобицького механізованого лісгоспу. Перше лісовпорядкування проведене в 1874 році. Наступні лісо впоряджувальні роботи проводились в 1924, 1930, 1932, 1937 роках. В 1940 році на базі державних та національних лісів був організований Дрогобицький лісгосп загальною площею 44286 га. В післявоєнний період перше лісовпорядкування проводилось в 1952 році Львівською експедицією ВО "Ліспроект" на площі 41668 га. Останнє лісовпорядкування проведене по першому розряду на грунтово-типологічній основі. Таксація проводилась окомірно в сукупності з елементами вимірної та перелікової таксації.

За лісорослинним районуванням ДП "Дрогобицьке лісове господарство" розташовано в центральній широколистяній зоні Голарктичного домініону в окрузі Турківсько-Старосамбірського району буково-ялицевих лісів (Східницьке, Майданське, Бориславське, частина Доброгостівського та Нагуєвицького лісництва і в Дрогобицько-Стрийському районі дубових лісів (всі решта лісництв). Коротка характеристика кліматичних умов району розміщення ДП "Дрогобицьке лісове господарство" наведено в табл. 1.2.

Таблиця 1.2 Кліматичні показники

Найменування показників	Од. вим.	Значення	Дата
		Перед-гіська	Гірська місц.	Перед-гіська	Гірська місц.
1. Температура повітря: -- середньорічна -- абсолютна максимальн. -- абсолютна мінімальна 2. Кількість опадів за рік 3. Тривалість вегтац. періоду 4. Останні заморозки весною 5. Перші заморзки осінню 6. Середня дата замерзання рік 7. Середня дата поч. паводку 8. Сніговий покрив: -- потужність -- час появи -- час сходу в лісі 9. Глибина промерзання ґрунту 10. Напрямок переваж. вітрів: -- зима -- весна -- літо -- осінь 11. Середня швидкість вітрів -- зима -- весна -- літо -- осінь	град. град. град. мм днів см см румб румб румб румб м/с м/с м/с м/с	+7,3 +35 -35 792 220 30 40 Пн.Зх. Зх. Пд.Зх. Пн.Зх. 4,9 4,1 3,1 3,6	+5,5 +34 -39 844 190 35 60	16.05 01.10 10.12 20.03 січень 10.12 15.03	20.05 20.09 01.12 10.05 січень 15.12 30.03



Клімат району розміщення підприємства перехідний від помірно-теплого західно-європейського до континентального східно-європейського.

Кліматичні фактори, які негативно впливають на ріст і розвиток деревної рослинності наступні:

ранні осінні і пізні весняні заморозки, які викликають явище витискання рослин із ґрунту особливо в розсадниках і культурах;

різкі та часті зміни температурного режиму в зимовий період, які сприяють значному накопиченню снігу на деревах, що викликає їх масове пошкодження; сильні вітри та зливові дощі в літній період, що зумовлюють буреломи і вітровали. В зимовий та весняний періоди характерним є притік континентального арктичного повітря, яке викликає холодну та безхмарну погоду, низькі температури. В літньо-осінній період проникає морське повітря, яке викликає холодну та вологу погоду. В цілому клімат району розміщення підприємства сприятливий для успішного проростання наступних деревних і чагарникових порід: Ялиці, смереки, модрини, дуба, клена-явіра, ясена, ліщини, бузини та ін. Це підтверджує наявність насаджень відносно високих бонітетів: ялиці та смереки - Іа класу бонітету, бука і дуба - І класу бонітету.



2. Робота у лісництві на робочих місцях у якості робітника

Попелівське лісництво

Попелівське лісництво, загальною площею 2386 га, входить до складу "Дрогобицьке лісове господарство" і розташоване в південній його частині нa території Дрогобицького адміністративного району. Контора лісництва знаходиться в м. Борислав Дрогобицького району львівської області на відстані 10 км від контори державного підприемства та 10 км від районного центру. Територія лісництва розділена на 2 майстерські дільниці та 8 обходів.

2.1 Лісокультурні роботи

Істотне підвищення продуктивності , біологічної стійкості та господарської цінності лісів України неможливе без подальшого поліпшення організації ведення лісо насінної справи , основою якої є лісове насінництво.

Лісове насінництво сформувалось як галузь лісового господарства, завданням якої є одержання насіння лісових порід з цінними спадковими властивостями та високою посівною якістю для створення високопродуктивних і високоякісних поколінь лісу. Вирішити це завдання можна , створивши постійну лісо насінну базу на генетико - селекційній основі, що передбачає використання для збору насіння високопродуктивних цінних деревостанів , плюсових дерев, створення, лісо насінних та архівно - маточних

Плантацій, наукового обґрунтування методології лісо насінного районування.

Перед початком масового достигання насіння лісогосподарські підприємства проводять попереднє обстеження лісо насінних об'єктів ( ТЛНД, ПЛНД, лісосік головного користування, лісових культур ,ЛНП , захисних ,паркових, алейних насаджень, які плодоносять) з контрольним збором шишок, плодів і насіння для попереднього визначення їх якості та пошкодження ентомошкідниками і фіто хворобами. Цей захід потрібний , оскільки часто насіння пошкоджується ще перед його збором. Іноді пошкодження і неякісного насіння може бути багато( до 80%-90%).

Час попереднього збору насіння може з лісо насінних об'єктів визначають за морфологічними ознаками, які характеризують стиглість насіння.

Насіння зібране в період попереднього обстеження лісо насінних об'єктів перед його масовою заготівлею , підлягає обов'язковій внутрішньогосподарській перевірці посівної якості . при цьому якість насіння визначають переважно шляхом розрізування згідно ГОСТ 130056.8-68.Доброякісними вважають насіння зі здоровим зародком , нормально розвинутим ендоспермом та характерним забарвленням.

Для внутрішньогосподарської перевірки посівної якості насіння використовують , також пророщування в стаканчику Огієвського, чашках Петрі, тарілках зі зволоженою марлею , ватою, фільтрувальним папером згідно з ГОСТ 13056.7-68

Результати попереднього обстеження лісо насінних об'єктів і внутрішньогосподарської перевірки якості зібраного насіння з них насіння оформляють (Актом попереднього обстеження лісо насінних об'єктів перед заготівлею насіння).

Технологія заготівлі та переробки лісо насінної сировини:

Забезпечення лісового господарства високоякісним насінням дерев і чагарників з цінними спадковими властивостями в достатньому обсязі можливе за наявності постійної лісо насінної бази (ПЛНБ) та чіткої організації збору лісонасінної сировини, його переробки , зберігання й транспортування. Зберігання плодів і насіння:

У процесі зберігання насіння потрібно попередити проростання зародка. Це досягається суворими дотриманнями відповідних температурних і вологих норм насіння. Ці показники повинні бути такими, щоб зберігалось життєздатність зародка , але не стимулювалось його проростанням .

Тривалість періоду зберігання насіння , протягом якого воно залишається життєздатним , залежить від спадкових властивостей, умов зовнішнього середовища, та вологості насіння.

Насіння деревних порід, яке призначене для висівання . зберігають у сухих пристосованих для зберігання приміщеннях або спеціальних складах - насіннєсховищах , побудованих за типовими проектами. Насіння у складах зберігають відкритим( у мішках , ящиках, засіках, насипам тощо) або закритими способом герметично закупореній тарі( бутлях , каністрах контейнерах, мішках)

Отримання насіння в шишкосушарках:

Розрізняють повітряно -сонячне та штучне сушіння шишок. Перше полягає у використанні природного процесу висипання насіння під дією сонячного тепла, для чого сконструйовані сонячні шишко сушарки. Для висушування шишок сконструйовані шишко сушарки трьох типів.

У барабанних шишкосушарках шишки під час сушіння перебувають у барабанах, де вони періодично перемішуються під дією обертового руху барабанів. У шахтових шишкосушарках шишки в камерах попереднього підсушування і сушіння постійно переміщуються сітчастими транспортерами зверху вниз. У стелажних шишкосушарках шишки під час сушіння послідовно переміщуються зі стелажа на стелаж вниз.

Згідно з проведеними розрахунками необхідна корисна площа посівного і шкільного відділень розсадника повинна бути 0.837га. Службова площа /дороги,водойми,межові канави, огорожа тощо / визначена із розрахунку 25 % від корисної площі. Отже, загальна площа розсадника повинна складати 1.04 га. Розрахунок корисної площі посівного відділення розсадника проведений на основі норм виходу стандартних сіянців, установлених* для даної лісорослинної зони.

На рік лісовпорядкування загальна площа існуючих розсадників в лісгоспі складала 0.20 га. Наявної площі розсадників недостатньо для вирощування необхідної кількості посадового матеріалу, тому лісовпорядкування рекомендує закласти базовий розсадник для забезпечення лісокультурних робіт, а також для озеленення населених пунктів колективних господарств.

При вирощуванні посадового матеріалу в лісових розсадниках рекомендується суворо додержуватись технології,яка установлена ГСТ 56-93-87 ."Питомники лесние постояннне.Технология вьіращивания посадочного материала в различньих лесорастительних зонах СССР".

Щорічна потреба в насінні деревних і чагарникових порід складає 237.6 кг.З існуючих постійних насіннєвих ділянок може бути заготовлено 480 кг насіння ялиці білої.

Згідно рішення 2 лісовпорядної наради закладка нових насіннєвих ділянок на наступний ревізійний період не проектується. Насіннєвий матеріал інших порід рекомендується закуповувати в сусідніх держлісгоспах, де створені відповідні насіннєві бази.

Підготовка грунту проводилась бороздами. Посадка проводилась вручну. Догляд за культурами проводився на протязі 4 років , вручну.

Середній строк зімкнення лісових культур: ялини -6 років, ялиці -7 років , дуба-7, бука -4.

Культур не атестованих, загиблих та незадовільного стану при лісовпорядкуванні не виявлено.

Гідромеліоративні роботи на території лісгоспу не проектувались і не проводились.

2.2 Лісогосподарські роботи

У чистих і змішаних деревостанах із куртинним розміщенням дерев рубки догляду призначаються незалежно від їх загальної зімкнутості і повноти, якщо в окремих групах є небезпека затінення головних порід другорядними або насіннєвих екземплярів порослевими, а також у разі значної загущеності чистих куртин.. Рубки догляду за інших рівнозначних умов призначаються в першу чергу в насадженнях вищих бонітетів. У насадженнях V і нижчих бонітетів вони, як правило, не проводяться.

Рубки догляду за лісом поділяються на такі види:

Ш освітлення;

Ш прочищення;

Ш проріджування;

Ш прохідна рубка.

Рубки о с в і т л е н н я формують насадження бажаного кладу та густоти, забезпечують таку участь головної породи в насадженні, яка відповідає конкретним лісорослинним умовам та призначенню створюваного насадження.

Рубки п р о ч и щ е н н я забезпечують склад і форму деревостану (відрізняються від освітлення тим, що створюють рівномірне розміщення дерев головної породи на площі, формують оптимальну структуру майбутнього деревостану, регулюють кількісне співвідношення між окремими породами).

Рубки п р о р і д ж у в а н н я створюють умови для формування стовбура і крони кращих дерев (головна Працівники, під час прийняття на роботу періодично, повинні проходити на підприємстві інструктажі з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.

За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці (далі - інструктажі) поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Головними завданнями рубок догляду є:поліпшення якості і породного складу насаджень;збереження і посилення екологічних (захисних, водоохоронних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих, рекреаційних), естетичних та інших властивостей лісу;підвищення стійкості та продуктивності насаджень;створення умов для скорочення термінів вирощування технічно стиглої деревини; До рубки в першу чергу призначаються:ділянки, на яких зростають хворі і пошкоджені дерева;культури і природні молодняки цінних порід, які пригнічуються небажаними деревними та чагарниковими породами;змішані деревостани з головною і другорядними породами в одному ярусі;деревостани, в яких є світлолюбиві породи (дуб, ясень, модрина, сосна тощо)складні деревостани чисті перегущені молодняки цінних порід;молодняки насіннєво-порослевого походження; перегущені насадження;

деревостани з куртинним розміщенням дерев, якщо в окремих групах існує загроза пригнічення головних порід другорядними або у разі перегущеності чистих куртин. У чистих насадженнях до рубки догляду призначаються перш за все ділянки перегущених деревостанів з великою кількістю відсталих за ростом дерев, що мають стовбури з наявністю вад, а також насадження, неоднорідні за походженням, та молодняки з уповільненим ростом.

У змішаних насадженнях рубки призначаються на ділянках, на яких другорядні (небажані) породи негативно впливають на ріст головних.

увага приділяється якості і структурі насадження; в окремих випадках, якщо співвідношення порід у складі насаджень небажане, то продовжується його поліпшення, формується другий ярус у складних деревостанах);

П р о х і д н і р у б к и призначені для створення умов щодо збільшення приросту кращих дерев, підвищення товарності насаджень та скорочення термінів вирощування технічно стиглої деревини (продовжується поліпшення складу, структури та підвищення стійкості деревостану).

Під час догляду за насадженнями застосовується переважно комбінований метод рубок, який поєднує принципи низового та верхового доглядів. В основу цього методу покладено розподіл дерев за їх господарськими і біологічними ознаками на три категорії: кращі (цільові), допоміжні (корисні) та ті, що підлягають видаленню.

Для подальшого росту залишають кращі дерева, як правило, головних порід насіннєвого походження. Такі дерева повинні бути здоровими, мати прямі, повнодеревні, без сучків стовбури, правильно сформовані крони, добре укорінення.

Залежно від цільового призначення насаджень ознаки кращих дерев можуть бути іншими.

До категорії допоміжних належать підгінні та грунтополіпшуючі дерева, що сприяють очищенню кращих дерев від сучків, формуванню їх стовбурів і крон, виконують грунтозахисні функції. Вони можуть бути в будь-якій частині намету або утворювати другий ярус. До цієї категорії належать дерева всіх порід і класів росту, що ростуть на галявинах та у "вікнах", якщо вони не віднесені до категорії кращих, а також дуплисті дерева (для гніздування корисної лісової фауни), чагарники та дерева підліскової форми.

У чистих насадженнях до таких дерев належать відсталі в рості, але життєздатні дерева головних порід.

До дерев, що підлягають вирубуванню, належать:дерева, що заважають росту та формуванню крон кращих і допоміжних дерев;дерева, що мають широкі низькоопущені, з товстими сучками крони та низькоякісні сильнозбіжисті стовбури;порослеві дерева, що пригнічують життєздатні насіннєві дерева головних порід окремі кращі екземпляри однорідних за ростом і якістю дерев густих груп;дерева-двійчатки, розвилки, багатоверхівкові, сильно викривлені, з великими пасинками та з іншими вираженими вадами і пошкодженнями, якщо вони заважають росту кращих дерев.

Під час рубок догляду всіх видів видаляють також дерева, що підлягають санітарній рубці.Дерева, що підлягають видаленню, можуть належати до всіх класів росту і бути у всіх ярусах насадження.

Призначення дерев до рубки провадиться в окремих невеликих групах. В кожній з них відбирають кращі дерева, потім допоміжні, що залишають для подальшого росту, і, нарешті, намічають дерева, які потрібно вирубати. У разі відсутності в окремих групах дерев, що відповідали б вищезазначеним вимогам, слід залишати відносно кращі дерева цих груп. Відбір дерев для рубок освітлення і прочищення провадиться лише на спеціально закладених пробних ділянках, що є еталоном для здійснення догляду на всій площі.Для рубок проріджування та прохідних рубок відбір дерев провадиться на всій ділянці з врахуванням рівномірного розміщення кращих дерев.

Насінники, що виконали своє призначення, і своєчасно не зрубані поодинокі дерева вирубуються під час першого прийому рубок догляду. Запас деревини таких дерев під час визначення інтенсивності рубок догляду в молодняках не враховується і обчислюється окремо. Інтенсивність зріджування деревостану під час проведення рубок догляду залежить від типу лісу, складу, віку і бонітету насадження, а також цілей лісовирощування.

Розрізняють такі інтенсивності зріджування: слабка - вирубка до 15 відсотків запасу деревостану, помірна - 16-25 відсотків, сильна - 26-35 відсотків, дуже сильна - більше 35 відсотків. У молодняках, насадженнях швидкоростучих і світлолюбивих порід, а також у змішаних деревостанах під час рубок догляду досягають сильної або дуже сильної інтенсивності зріджування, а у перегущених, особливо невітростійких насадженнях, які ростуть на схилах крутизною понад 20 градусів, і нестійких грунтах - слабкої інтенсивності.

Організація робіт при проведені рубок догляду. Механізація робіт..

Рубки догляду проводяться із застосуванням технологій, що не викликають ерозії ґрунтів, пошкодження дерев, які залишаються рости, виключають можливість негативного впливу на стан лісів та водойм.

Рубки догляду проводяться за картами технологічного процесу розроблення лісосіки на ділянках з попередньо підготовленою мережею технологічних коридорів (трелювальних волоків), шляхів для транспорту тощо, які побудовані з урахуванням рельєфу місцевості і напрямів магістральних доріг. Мережа технологічних коридорів повинна бути стаціонарною і слугувати для всіх видів лісогосподарських робіт

Лісова ділянка, яка призначена для проведення рубок догляду, розбивається на систему пасік. В залежності від ширини пасік (відстані між центрами технологічних коридорів) розрізняють вузько-, середньо- і широкопасічні технології. При вузьколісосічній технології ширина пасік дорівнює 15?20 метрів, при середньопасічній ? 30?60 метрів і широкопасічній ? більше 60 метрів.

Ширина технологічних коридорів і магістральних волоків не повинна перевищувати 4 метри.

На окремі види рубок догляду розробляють типові для лісгоспу технології рубок на основі наявної техніки.

Технології рубок догляду на базі комплексної механізації включають такі основні елементи: види рубок догляду, схеми лісосік залежно від ширини пасік, базові машини і механізми. На окремі види рубок догляду розробляють типові для даного лісгоспу технології рубок на основі наявної техніки.

Закладання мережі технологічних коридорів необхідно проводити ще при садінні лісових культур, або при проведенні перших рубок догляду. У хвойних молодняках закладка коридорів проводиться при освітленні і прочищеннях одночасно з рубкою.

На ділянках проріджувань і прохідних рубок при відсутності достатньої кількості доріг, просік, старих волоків прокладаються нові волоки, по яких деревина вивозиться (трелюється) на верхній склад. Напрям волоків приймається з врахуванням ґрунтових умов, рельєфу місцевості, наявністю куртин підросту і розміщення верхнього складу. При необхідності волоки закріплюються порубковими рештками.

Технологія рубок догляду повинна базуватися переважно на використанні малогабаритних механізмів та гужового транспорту. У гірських умовах при стрімкості схилів понад 20 градісів технічною базою для рубок догляду повинні бути підвісні канатні установки.

На схилах стрімкістю понад 30 градусів через небезпечні ерозійні процеси при освітленнях, прочищеннях і перших прорідженнях трелювання деревини наземним способом недоцільне, а тому деревина залишається в лісі. Інші види рубок догляду на цих схилах, як правило, не проводяться.

Очищення місць рубок від порубкових решток здійснюється, як і під час проведення рубок головного користування.

Після закінчення рубок і очищення ділянок від порубкових решток складається акт огляду місць рубок за встановленою формою, на планшетах позначаються контури ділянок, зазначається вид рубок догляду, площа і рік їх проведення. В таксаційному описі зазначаються рік рубки і кількість заготовленої деревини. Постійні лісокористувачі повинні:вести книги рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, та інших рубок, до яких заносять дані про площі та іншу інформацію, пов'язану із здійсненням рубок; своєчасно складати акти закладки пробних ділянок, акти відводу ділянок до рубки, креслення лісосік, відомості польові перелікові, відомості матеріально-грошової оцінки, технологічні карти, акти огляду місць рубок, вносити позначення в таксаційні описи і на планшети; здійснювати систематичну перевірку в натурі відведених до рубки ділянок, провадити контрольні переліки дерев, оцінювати якість проведених рубок.

Під час перевірки робіт в натурі рівномірно охоплюються не менше 5 відсотків площі освітлень і прочищень та не менше 3 відсотків площ інших видів рубок. При цьому встановлюють правильність призначення ділянок до рубок догляду, їх відводу і оформлення, вибору головної породи, призначення, обміру і клеймування дерев, розподілу їх за якістю, закладки пробних ділянок, вибору моделей для встановлення розряду сортиментних таблиць, очистки місць рубок і якості проведених робіт. Правильність відбору дерев до рубки і розподіл їх за якістю визначаються в натурі на пробних ділянках або на площі всієї ділянки.

Контрольні переліки дерев здійснюються на всій площі ділянки або виділу; дерева розподіляються на правильно і неправильно призначені до рубки, правильно і неправильно залишені. Якщо кількість стовбурів, неправильно призначених до рубки і неправильно залишених відносно кількості стовбурів, які необхідно вирубати (правильно намічені і неправильно залишені), буде перевищувати 10 відсотків, робота вважається незадовільною і підлягає перевідведенню. Результати контрольних переліків заносяться у відомість.

Правильність призначення насаджень до рубки відповідно до матеріалів лісовпорядкування уточнюється під час обстеження їх в натурі.

Правильність проведення догляду за молодняками визначається шляхом порівняння інтенсивності зрідження на конкретній ділянці з закладеними пробними (еталонними) ділянками, а проведення проріджувань, прохідних та вибіркових санітарних рубок - інтенсивністю зрідження, наявністю дерев, що підлягають видаленню з насадження та його складом. За результатами перевірки складається акт, у якому дається загальна оцінка робіт, зазначаються виявлені недоліки, визначаються заходи щодо їх усунення. Лісокористувачі, винні у порушенні цих Правил, несуть відповідальність в установленому законодавством порядку.

Освітлення

Освітлення ставлять за мету -- видалити з насадження небажані другорядні породи, які часто переростають головні породи, заглушують їх, загрожують витіснити. Найчастіше цей лісівницький захід проводиться в мішаних молодняках і направлений на збереження якомога більшої кількості рослин головної породи.

В чистих молодняках освітлення проводять в тому випадку, коли виникає надмірна гущина і спостерігається взаємне вростання крон сусідніх дерев. Молоді рослини надто витягуються до верху, зменшують крону, яка залишається лише на верхівці, втрачають продуктивність і стійкість, в несприятливих умовах можуть масово гинути. Якщо листяні молодняки мають мішане походження, то виникає потреба в частковому видаленні порослевих екземплярів, включаючи і головну породу.

Таким чином, освітлення ставлять ціллю догляд за складом порід у мішаних молодняках і ліквідацію загущеності, звільнення насіннєвих екземплярів в чистих.

Прочистка

Прочистки (прочищення) мають за мету також покращання складу майбутніх насаджень.

При проведенні прочисток у мішаних молодняках намагаються залишати дерева головних порід більш-менш рівномірно по площі. Намагаються уже в цьому віці кількісно регулювати породний склад майбутнього деревостану. В кінці періоду прочисток потрібно рубку проводити так, щоб урахувати форму майбутнього лісостану. Тобто -- залишати породи, які увійдуть в другий ярус деревостану.

Проріджування

Проріджування ставлять своєю метою регулювання взаємовідносин між деревами, відбір кращих із них і створення для них таких умов, при яких формується гінкий повнодеревний стовбур з очищенням від сучків на достатню висоту. Цю рубку вважають доглядом за формою стовбура та крони. Це не означає лише видалення з насадження дерев з дефектами стовбура. Головне ж забезпечити потрібну густоту стояння дерев, при якій крони займатимуть 1/3 -- 1/4 висоти дерева, а це забезпечить нормальний хід фотосинтезу, інших фізіологічних процесів.

Для більшості наших порід період проведення проріджувань співпадає з періодом швидкого росту. Висота дерев подвоюється, далі приріст у висоту буде зменшуватись. Саме в цей важливий період життя лісу догляд повинен враховувати особливості росту деревних порід.

Не просто створити в лісостані такі світлові умови, які б і не притупляли ріст дерев, не зменшували крону і не погіршували очищення стовбура від сучків. Все це потребує від лісовода справжнього мистецтва, яке базується на глибокому знанні законів життя лісу.

Прохідна

Прохідні рубки проводять з метою збільшення радіального приросту у кращих дерев, а в цілому -- поліпшення товарності деревостанів. Вже до моменту прохідної рубки забезпечені необхідний склад порід, висока повнодеревність стовбурів у кращих дерев, відповідна очищеність їх від сучків на значну висоту, сформована певних розмірів крона. Тепер потрібно викликати так званий "ґрунтово-світловий приріст". При видаленні певної частини дерев крони сусідніх поступово розростуться, збільшиться асиміляційна поверхня, краще буде освітлення крони, дерева охватять корінням більший обсяг ґрунту. Через кілька років і з'явиться підвищений радіальний приріст на стовбурах кращих дерев.

При прохідних рубках бажаний не лише другий ярус, але і підлісок, які затінюють поверхню ґрунту.

Санітарні

Відбір дерев в вибіркову санітарну рубку проводять, керуючись розподілом дерев за категоріями стану згідно «Санітарних правил в лісах України» на: I- здорові; II - ослаблені; III - сильно ослаблені; IV - ті, що всихають; V- свіжий сухостій; VI - старий сухостій.

Суцільні санітарні рубки проводяться у разі, коли інші санітарно-оздоровчі заходи не можуть оздоровити насадження, а проведення вибіркових санітарних рубок може призвести до зменшення повноти насаджень нижче допустимого рівня.

Під час проведення суцільних санітарних рубок вирубуються одночасно всі дерева насадження або його частини на площі 0,1 гектара і більше, пошкоджені шкідниками, хворобами та внаслідок стихійного лиха і техногенних впливів до невідновної втрати цими насадженнями біологічної стійкості.

При проведенні суцільних санітарних рубок можуть залишатись окремі дерева або групи дерев, що відрізняються високою життєздатністю та пристосованістю до вільного стояння.

Для запобігання розвитку хвороб та поширенню стовбурових шкідників відведення насаджень у санітарні рубки та їх проведення здійснюють в максимально стислі терміни з урахуванням періодів можливого заселення дерев стовбуровими комахами згідно з «Санітарними правилами в лісах України». деревний рослинність рубка ліс

2.3 Лісозахисні та протипожежні роботи

Первинний інструктаж.

Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:

новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство або до фізичної особи, яка використовує найману працю;

який переводиться з одного структурного підрозділу підприємства до іншого; який виконуватиме нову для нього роботу;

відрядженим працівником іншого підприємства, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві.

Первинний інструктаж проводиться з учнями, курсантами, слухачами та студентами навчальних закладів:

до початку трудового або професійного навчання;

перед виконанням кожного навчального завдання, пов'язаного з використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо.

Первинний інструктаж на робочому місці проводиться індивідуально або з рупою осіб одного фаху за діючими на підприємстві інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт.

Лісозахист

Нинішній санітарний стан лісів в цілому належить вважати задовільним. Кореневий запас сухостійних і пошкоджених дерев, захаращеності складає 10.2 тис .мі. Осередки шкідників і хвороб лісу визначені на площі 693 га, в тому числі потребують проведення санітарно- оздоровчих заходів 475.

Пожежна безпека

Ступінь пожежної небезпеки території визначення за шкалою І.М. Мелехова (Інструкція, частина 2) доповненої і уточненої інститутом “Союзгіпролісгосп” яка поміщена в (Основних положеннях по області).

Територія лісгоспу характеризується досить високим класом пожежної небезпеки , що обумовлено значною питомою вагою вкритих лісовою рослинністю земель хвойних насаджень -30% , з яких на молодняках припадає 50% , а також близьким розташуванням населених пунктів і масовим відвідуванням лісу місцевим населенням.

Територія лісгоспу за способами виявлення лісових пожеж і боротьби з ними відноситься до зони наземної охорони лісів з авіапатрулуюванням.

Також особливу увагу потрібно приділити роз'яснювальній роботі серед населення, організації через засоби масової інформації пропаганди правил протипожежної безпеки, висвітленню проблем збереження лісів.

Існуюча організація охорони лісу полягає в маршрутному патрулюванні лісовою охороною особливо небезпечних ділянок лісових насаджень. Крім того в пожежно- небезпечний період над усіма лісовими масивами області проводиться авіапатрулування . Фіксуються лісові пожежі із пожежно спостережних веж, мережа яких розташована на території сусідніх держлісгоспів.

В Цілому система виявлення пожеж досить ефективна Ю в противагу їй система боротьби з пожежами має бути значно кращою. Причини цьому полягають в тому, що як у лісгоспі , так і в колективних селянкских підприємствах повністю відсутня протипожежна техніка , автомобілі для підвозу людей, індивідуальні транспортні засоби , засоби зв'язку як стаціонарні так і мобільні.

Недостатньо ведеться профілактична робота серед місцевого населення . Лісової охорони явно не достатньо , щоб перекрити всі місця, які особливо небезпечні в цьому плані і в яких найбільше знаходиться населення.

Із інших лісо порушень мали місце випас худоби в місцях не призначених для цих цілей, сінокосіння на ділянках лісових культур ревізійного періоду.

2.4 Лісозаготівельні роботи

Лісозаготівельна промисловість проводить лісосічні роботи, вивозить і сплавляє деревину та здійснює її первинну обробку. Продукцією лісозаготівельної промисловості є ділова деревина (використовують у лісопилянні, фанерному, тарному й целюлозному виробництві, у будівництві, гірничодобувній промисловості) та дрова (використовують як паливо й сировину в лісохімічній промисловості). Ця галузь розвивається там, де наявні лісові ресурси.

Деревообробна промисловість здійснює переробку деревини й виготовляє широкий асортимент матеріалів і готових продуктів (пиломатеріали, деревні плити для потреб будівництва, заготівки й деталі для вагоно-, авто -, суднобудування, дерев'яна тара, меблі та ін.). Вона криє в собі механічну (лісопильне, тарне, меблеве виробництво) та хіміко-механічну (фанерне, деревноплиткове виробництва) обробку деревини. Лісопильна промисловість розміщується в районах лісозаготівель, у місцях перетину або підходу залізниць до лісосплавних шляхів, у дельтах сплавних рік, на лісовозних залізницях.

На розміщення підприємств механічної обробки деревини впливає не лише кількість, а й якість (порідний склад) сировини. Так, для виготовлення фанери використовується переважно береза. Значна питома вага сировини потребує орієнтації цього виробництва на райони з переважанням мішаних лісів із значними запасами березової деревини. Рівночасно виробництво сірників територіально пов'язане з поширенням осики.

Лісові побічні користування

Із побічних лісових користувань будують мати місце збір ягід, грибів, заготівля лікарської сировини громадянами для власних потреб.

В звґязку з цим, що заготівля промислового значення не має, об"ємні показники не встановлюються. Допускається випас худоби в лісах другої групи у відповідних ділянках.

Можливе розташування в лісі пасік колективних господарств, а також членів спілок.

В якості мисливських угідь ліси міжгосподарського лісгоспу закріплені за Дрогобицькою міською організацією УТМР, Дрогобицькою районною організацією УТМР та мисливським господарством Дрогобицького ДЛГ . Охота носить любительський характер.



3. Робота на посаді дублера майстра лісу

На посаді дублера майстра лісу в мої обов'язки входили:

- Топографічні, ландшафтні та лісорослинні умови й особливості обходу;

- Правили пожежної безпеки і санітарні правила в лісах;

- Норми відповідальності за порушення лісового законодавства;

- Способи і засоби гасіння лісових пожеж;

- Правила приймання і видавання лісо продукції;

- Основні знання про будову деревини та її властивості.

- Ознаки появи і поширення шкідливих лісових комах і хвороб лісу;

- Порядок видачі та оформлення документів на різні види лісокористування, складання і пред'явлення протоколів про лісопорушення, порушення правил полювання, польову та іншу продукцію.

Охороняє ліс, та довірене йому майно.

Ліси України є її національним багатством і за своїм; призначенням та місцем розташування виконують переважно екологічні (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні), естетичні, виховні та інші функції, мають обмежене експлуатаційне значення і підлягають державному обліку та охороні. .

Людина активно впливає на ліси шляхом ведення лісового господарства - галузі матеріального виробництва. Головна особливість галузі полягає в тривалому періоді лісовирощування (50-100 років і більше).

Ліси України за екологічним та господарським значенням поділяються на першу і другу групи.

До першої групи належать ліси, що виконують переважно природоохоронні функції, до другої - ліси, які поряд з екологічним мають експлуатаційне значення. У лісах першої та другої груп.рсобли- во можуть бути виділені захисні ділянки лісового фонду з. режимом обмеженого лісокористування.

Управління в галузі охорони, використання, захисту, відтворення лісів полягає увиконанні уповноваженими державними органами і громадськими організаціями функцій з планування, прогнозування, прийняття рішень, контролю, координації, обліку та аналізу.

Інформаційною базою для прийняття будь-яких рішень в галузі лісового господарства виступає державний облік лісів і державний лісовий кадастр, який містить систему відомостей і документів про правовий режим лісового фонду,: розподіл його між користувачами, його якісний і кількісний склад, поділ лісів за групами та віднесення до категорій захищеності, економічну оцінку та інші дані; необхідні для раціонального ведення лісового господарства.

Управління в галузі охорони і використання, лісових ресурсів базується на лісовпорядкуванні, тобто системі державних заходів, спрямованих на забезпечення ефективної охорони і захисту, раціональне використання, підвищення продуктивності лісів та їх відтворення.

Корисними властивостями лісів є їхня здатність зменшувати вплив негативних, природних явищ і захищати грунти,від урозії регулювати стік води, попереджувати забруднення навколишнього природного середовища і очищати його, сприяти оздоровленню населення та його естетичному вихованню.

Лісовими ресурсами є деревина, технічна і лікарська сировина, кормові, харчові та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва.

Лісові ресурси за своїм значенням поділяються на ресурси державного і місцевого значення.

До лісових ресурсів державного значення належать деревина від рубань головного користування і живиця.

До лісових ресурсів місцевого значення належать лісові ресурси, не віднесені до ресурсів державного значення (тобто всі інші).

Земельний кодекс України та Лісовий кодекс України також допускають можливість надання у постійне користування земельними ділянками лісового фонду громадянам. Проте в цьому випадку висуваються досить жорсткі умови: площа ділянки лісу не повинна перевищувати п'яти гектарів і ця ділянка повинна входити до складу угідь селянського (фермерського) господарства тощо. ` Постійні лісокористувачі мають право:

на ведення у встановленому порядку лісового господарства;

на першочергове спеціальне використання у встановленому порядку лісових ресурсів, користування земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт.

Постійні лісокористувачі зобовязані:

забезпечувати відтворення, охорону, захист і підвищення родючості ґрунтів, продуктивності лісових насаджень і посилення їх корисних властивостей;

дотримуватись науково-обґрунтованих норм і порядку спеціального використання деревних та інших ресурсів лісу.

У тимчасове користування за погодженням з постійними лі- сокористувачами земельні ділянки лісового фонду можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним особам та громадянам. Тимчасове користування земельними ділянками лісового фонду може бути: короткостроковим - до трьох років і довгостроковим - від трьох до двадцяти п'яти років.

Лісорубний квиток (ордер) видається на використання лісових ресурсів державного значення (заготівля деревини при рубаннях головного-користування і лісовідновних рубаннях в лісах, які перебувають в державній власності); використання лісових ресурсів місцевого значення; на проведення рубань догляду за лісом, санітарних та інших рубань.

Лісовий квиток видається на заготівлю сіна; випасання худоби; розміщення вуликів і пасік; заготівлю дикорослих ягід, горіхів, інших плодів, 'Лікарських рослин, технічної сировини, очерету, лісової підстилки; використання лісових ділянок В науково-дослідних цілях (без права вирубування дерев); на тимчасове використання земель лісового фонду для сільськогосподарського виробництва.

Лісорубний квиток (ордер) на заготівлю деревини в порядку рубань головного користування та на заготівлю живиці видається на підставі первинних матеріалів відведення насаджень для рубання (підсочування); відомостей матеріально-грошової оцінки лісосіки; відомостей чергової лісосіки та плану підсочування насаджень. Ці документи затверджуються керівником підприємства і погоджуються з районними органами Мінекобезпеки України у тижневий термін після їх подання.

Ордер на дрібний відпуск деревини на пні видається на заготівлю деревини і другорядних лісових матеріалів, які за лісорубним квитком, виписаним органом лісового господарства, призначені для дрібного відпуску за ордерами.

Ліміт лісосічного фонду - це максимально допустимий об'єм деревини, який дозволяється заготовити у лісовому фонді при здійсненні рубань головного користування і лісовідновних рубань в черговому плановому році. Цей ліміт утворюється із запасів стиглих деревостанів, що призначені для заготівлі деревини в порядку рубань головного користування і лісовідновних рубань. Він встановлюється у межах затвердженої розрахункової лісосіки окремо за групами лісів з виділенням хвойного; господарства.

Рубання головного користування (РГК) -.це вирубування стиглих деревостанів з метою заготівлі деревини. РГК у пристигаючих деревостанах можливі лише у виняткових випадках в лісах другої групи з дозволу Держкомлісгоспу України, погодженого з Мінекобезпеки'України.

До рубань в першу чергу призначаються пошкоджені, усихаючі, низькоповнотні та інші насадження, що потребують термінового вирубування за своїм станом і насадження, які вийшли з підсочування. .

Залежно від групи лісів і категорії захищеності, природних лісо- рослинних умов, біологічних особливостей деревних порід, типу лісу, складу і вікової структури деревостанів, наявності й стану підросту цінних господарських порід, крутизни схилів, ступеня Стійкості фунтів проти ерозії та інших особливостей проводяться вибіркові, поступові та суцільні рубання.

Вибіркові, (довільно-вибіркові) рубання - це рубання, під час яких періодично вирубується частина дерев перестійного і стиглого віку(при цьому способі рубання ділянка залишається вкритою лісовою рослинністю).

Поступові (рівномірно-поступові, групово-поступові, смуго-по- ступові) рубання - це рубання, під час яких передбачається вирубування деревостанів за кілька прийомів.

Суцільні (суцільні вузьколісосічні) рубання - це рубання, під час яких весь деревостан вирубується повністю, за винятком насінників, життєздатного підросту і молодняку, цінних і рідкісних видів дерев та чагарників, що підлягають збереженню.

Технологічні аспекти проведення РГК не предметом розгляду у цьому посібнику. Проте необхідно зазначити, що ширина лісосік, які відводяться для рубання, не повинна перевищувати 250 метрів. Довжина лісосіки суцільних рубань не повинна перевищувати в лісах першої групи - 0,5 кілометра, другої - 1 кілометра.

У кварталі допускається водночас кілька зарубів. Відстань між лісосіками одного року або в суміжних кварталах має становити не менше подвійної ширини цих лісосік.

Під час суцільних рубань для всіх порід застосовується безпосередній спосіб прилягання лісосік, а у заплавах річок - через- смуговий. Термін прилягання лісосік установлюється за групами лісів залежно від біологічних особливостей деревних порід і умов лісовідновлення. При цьому рік рубання не враховується.

Максимальна площа суцільної лісосіки у хвойних і твердолистяних деревостанах рівнинних лісів першої групи не повинна перевищувати 10 га (в аналогічних деревостанах другої групи - 16 га), у м'яколистяних першої групи - 15 га (у м'яколистяних другої групи-25га).

Площа лісосік поступових рубань в рівнинних лісах обох груп не може перевищувати 25 га.

Максимальна площа лісосік в гірських лісах визначається багатьма чинниками (породний склад деревостану, рельєф, фунти, функції деревостану тощо), а тому встановлюється цими Правилами для конкретних випадків і становить від 3 до 15 га.

Щодо кожної ділянки, яка відводиться для РГК, визначаються обсяги і характер підготовчих робіт, технологія розроблення лісосіки та спосіб лісовідновлення на зрубі. У лісорубних квитках повинен зазначатися спосіб рубання і очищення лісосіки, кількість підросту господарсько цінних порід, який повинен бути збережений під час розроблення лісосіки, та інші заходи щодо лісовідновлення на зрубах.

На кожну лісосіку до початку її розроблення складається технологічна карта, яка з врахуванням конкретних умов віддзеркалює лісівничі та організаційні вимоги до виконання робіт. Технологічна карта вміщує, зокрема, перелік підготовчих робіт; визначає схему розроблення лісосіки з нанесенням на ній виробничих об'єктів, шляхів, волоків; способи виконання лісозаготівельних операцій; черговість розробки пасік; передбачає заходи щодо охорони праці, запобігання ерозії ґрунтів, збереження підросту і молодняку тощо. Технологічні карти в частині лісівничих вимог узгоджуються з державним органом лісового господарства, а під час проведення рубань на територіях і об'єктах природно-заповідного фонду - також з органом Мінекобезпеки України. Вони є обов'язковими для виконання всіма лісокористувачами.

Після закінчення лісосічних робіт величина ділянок з пошкодженою поверхнею ґрунту, включаючи волоки, навантажувальні майданчики тощо, не повинна перевищувати 75 відсотків площі лісосіки.

Очищення лісосік від порубних решток виконується водночас з лісосічними роботами, але не пізніше як через ЗО днів після звалювання дерев, а у хвойних насадженнях в період з 1 квітня по 31 жовтня - не пізніше як через 15 днів. У разі несприятливих умов (затоплення лісосіки, глибокий сніговий покрив тощо), неможливості проведення робіт з незалежних від лісокористувачів причин термін очищення лісосік може бути продовжений за рішенням обласних органів лісового господарства.



4. Виробнича екскурсія

Бориславський заказник -- ландшафтний заказник місцевого значення в Україні. Розташований у Дрогобицькому районі Львівської області, на підень від міста Борислава.

Площа заказника 2048,8 га. Створений у 1984 році відповідно до рішення виконкому Львівської обласної Ради народних депутатів № 495 від 09.10.1984 року. Перебуває у віданні ДП «Дрогобицький лісгосп».

Статус надано з метою збереження, відновлення і відтворення цінних букових та ялицевих лісів природного походження, що мають виняткове значення для підтримання загально-екологічного балансу регіону. Розташований у межах Українських Карпат (фізико-географічний район Верхньо-дністровські Бескиди).

Територія заказника «Бориславський» є дуже цінною з природоохоронного погляду. Тут виявлено 15 видів червонокнижних комах, що становить близько половини червонокнижної фауни Передкарпатського регіону загалом.



Департамент освіти, науки та молодіжної політики Івано-Франківської ОДА

Комунальний вищий навчальний заклад

«Прикарпатський лісогосподарський коледж»

Лісогосподарських дисциплін і садово-паркових

Назва циклової комісії

Звіт по проходженню технологічної практики

За матеріалами: Попелівського лісництва

ДП «Дрогобицьке лісове господарство»

Студента 4 курсу групи ЛГ - 4

Напряму підготовки 0901 «Сільське господарство і лісівництво»

Спеціальності 5. 09010301 «Лісове господарство»

Дурнота В.Р

(Прізвище та ініціали)

Керівник директор Черневий Ю. І. (Прізвище, ініціали)

Оцінка

м. Болехів 2017



Висновок

Під час проходження практики в Попелівському лісництві ДП «Дрогобицьке лісове господарство», я ознайомився з адміністративно - організаційною і кадровою структурою та роботою підприємства. Взяв всі необхідні для подальшого навчання документи і матеріали, при цьому дотримувався встановленого на підприємстві порядку стосовно роботи та зберігання технічної та нормативної документації.

Виконував правила внутрішнього розпорядку, встановленні на підприємстві, та брав активну участь у суспільному житті колективу під час проходження практики.

Закріпив у виробничих умовах знання і практичні навички, отримані в процесі навчання в коледжі, ознайомився з технологією, організацією праці, економікою виробництва, сформував навички та уміння організаторської роботи зі спеціальності.



Використана література

1. Нормативні матеріали ДП «Дрогобицьке лісове господарство» та Попелівського лісництва;

2. Лісовий Кодекс України ( в редакції Закону Ж3404-ІУ (3404-15) від 08.02.2006, №21, ст.170).

3. ДСТУ 2980-95 Культури лісові. Терміни та визначення. - К.: Держстандарт України, 1995. -64с.

4. Інструкція з проектування, технічного приймання, обліку та оцінки якості лісокультурних об'єктів - К.: Державний комітет лісового господарства України, 2010.- 73с.

5. Вакулюк П.Г., Самоплавський В.І. Лісовідновлення та лісорозведення в рівнинних районах України. - Фастів: Поліфаст, 1998. - 507с.

6. Стандартні таблиці для визначення запасів деревостанів на 1 га. ВО «Укрдержліспроект», 1999



Додатки

Размещено на Allbest.ru

...