Виведення бджолиних маток

Размещено на http://www.allbest.ru/

Виведення бджолиних маток

Для утворення нових сімей, заміни неякісних і старих маток, а також для організації запасних сімей необхідні молоді високопродуктивні матки. Крім того, часто матки потрібні для організації тимчасових відводків з метою нарощування сили бджіл до основного медозбору.

Матки бувають ройові, свищові і штучно виведені. Ройові народжуються в результаті природного розмноження, свищові -- при раптовому зникненні матки. Якість свищових залежить від віку личинок, взятих на маточне виховання. Матки, одержані із застосуванням спеціальних методів, називають штучно виведеними.

Штучне виведення маток організовують в період сталого медозбору, коли бджоли приносять у вулик 1--1,5 кг нектару. Якщо ж медозбір відсутній, організовують постійну медово-пергову підгодівлю. При виведенні маток організовують материнську, батьківську і сім'ю-виховательку. Від материнських сімей одержують личинок для маточного виховання, а в батьківських виводять трутнів для парування маток, у сім'ях-виховательках вирощують маток з молодих личинок. Усі сім'ї повинні бути високопродуктивними і здоровими. Перед початком виведення маток складають план виконання робіт.

Календарний план виведення маток не залежить від кількості маток, яких передбачено вивести. Спочатку за 15--20 днів до прищеплювання личинок підготовляють батьківські бджолині сім'ї, за 5--6 днів підгодовують сім'ї-виховательки, за 4 дні одержують засів у материнських сім'ях і за 5--6 год підготовляють сім'ї-виховательки. Через 4 дні після одержання засіву в материнських сім'ях прищеплюють личинок, через два дні після прищеплення перевіряють їх прийняття, на 9--10-й день вибирають і вибраковують маточники, через 9 -- формують нуклеуси, через 12--14 днів перевіряють у них вихід маток з наступним їх вибракуванням (при заселенні маточниками) і починаючи з 23-го дня після прищеплення личинок перевіряють на плідність відібраних з нуклеусів маток.

Одержання личинок від материнських сімей. Вирощують маток з личинок не старше одноденного віку. Для одержання личинок в середину гнізда материнської сім'ї ставлять світло-коричневий стільник з бджолиними комірками і стежать за початком відкладання в них яєць маткою. На четвертий день після початку яйцекладки з яєць з'являються личинки. При спеціалізації пасіки на виведенні маток для одержання личинок одного віку доцільніше користуватись ізолятором з роздільної решітки. Стільник поміщають в ізолятор разом з маткою. На третій день стільник виймають і залишають для виведення личинок, на його місце в ізолятор ставлять інший.

Підготовка сім'ї-виховательки. Сім'я-вихователька повинна мати не менше 8 рамок бджіл різного віку і не менше 8 кг меду та 2--3 рамки перги. Існує два способи підготовки сім'ї-виховательки: без осиротіння, коли матку і розплід різного віку залишають в гнізді; і з осиротінням, коли в гнізді залишають лише печатний розплід, а матку і личинок забирають. При останньому способі сім'ю-виховательку починають готувати за 9 днів до дачі личинок на виховання. Матку з декількома маломедними стільниками відділяють роздільною решіткою, щоб вона не могла відкладати яйця по всьому гнізді. Через 9 днів у відділенні без бджіл весь розплід буде запечатаний і його залишають у сім'ї-виховательці, а матку з відкритим розплодом відділяють глухою перегородкою або відсаджують в інший вулик.

Підготовка сім'ї-виховательки без осиротіння полягає в тому, що матку на 2--3-х стільниках з вільними комірками для відкладання яєць відділяють діафрагмою з вікном із роздільної решітки, щоб бджоли могли вільно ходити з одного відділення в друге. При цьому способі в сім'ї завжди є відкритий розплід, що стимулює виділення маточного молочка бджолами.

Виготовлення воскових мисочок. Для прищеплення личинок необхідні штучно виготовлені мисочки. Їх виготовляють при допомозі шаблона, який являє собою дерев'яну паличку довжиною 100--120 мм, а в діаметрі 8--9 мм з закругленим і добре відполірованим кінцем. Відполірований кінець спочатку занурюють в холодну воду, а потім у розтоплений віск на глибину 6--7 мм. Після того як віск на шаблоні захолоне, його знімають. Віск набуває форми ройової мисочки. Виготовлені мисочки розтопленим воском прикріплюють до клинчиків або патронів, а останні до планок прищеплювальних рамок.

Прищеплення личинок проводять, в добре освітленому приміщенні при температурі близько +25 °С і надто вологому повітрі. В мисочки прищеплювальних рамок вносять по краплі маточного молочка, яке беруть з маточників з личинками 1--2-денного віку. Однак, згідно з останніми даними, це не покращує якості маток. Личинки переносять шпателем, виготовленим з алюмінієвого дроту або гусячого пір'я. Один кінець шпателя злегка зігнутий і має вигляд лопаточки. При перенесенні личинок шпатель підносять з боку спинки і намагаються захопити якомога більше молочка. В мисочку кладуть личинку на той бік, на якому вона лежала в комірці. Кращих маток одержують після подвійного перенесення личинок. Суть його полягає в тому, що прийнятих личинок через 10--12 год видаляють з мисочок, а на їх місце переносять наймолодших личинок, які потрапляють в умови повноцінної маточної годівлі. Рамку з личинками на маточне виховання ставлять в центрі гнізда. Місце для прищеплювальної рамки готують за 2--3 год до її дачі в сім'ю-виховательку. В залежності від породи бджіл у сім'ю-виховательку за раз дають 25--35 личинок.

Відбір маточників проводять на десятий день після прищеплення личинок. Малі, криві, довгі, з перехватами та іншими дефектами вибраковують, а нормальні роздають в сім'ї чи нуклеуси або поміщають в кліточки і лишають в сім'ї до виходу маток. Маточники, розміщені в рамці-розпліднику в кліточках, можна поставити на дозрівання в термостат при температурі +32--34 °С і вологості 70--80 %. На матковивідних пасіках для збільшення пропускної можливості сімей-виховательок і поліпшення якості вирощування маток щойно запечатані маточники видаляють з гнізда і передають на дозрівання в безматочні сім'ї або в термостат.

Поточний метод виведення маток зводиться до того, що вулик-лежак на 36 рамок ділять на три однакові частини перегородками і вікнами шириною 20 см і висотою 10 см, затягнутими роздільною решіткою, що не заважає вільному переходу бджіл з одного відділення в друге. До другого прищеплення личинок вікна в перегородках закриті глухими засувками. В кожному відділенні знаходяться сім'ї з матками-сестрами. Починають виведення маток тоді, коли сім'ї займуть 8--9 рамок. З центрального відділення матку відсаджують і готують сім'ю до виховання личинок. На п'ятий день після запечатування маточників відкривають вікна в перегородках і дають сім'ї другу партію личинок. Прищеплення проводять з подвійним перенесенням. На десятий день відбирають маточники і знову роблять третє прищеплення. Так можна безперервно одержувати маточники. При відборі зрілих маточників у центральне відділення з бокових переносять 2--3 рамки печатного розплоду і небагато відкритого, а порожні рамки переставляють у бокові відділення для відкладання яєць матками. Одночасно сім'ю перевіряють на наявність свищових маточників.

У кінці виведення вікна в діафрагмах закривають і в центральне відділення поміщають одну з найкращих маток.

Виведення маток з триденним циклом грунтується на властивості бджіл безматкової сім'ї закладати маточники на одноденних личинках, перенесених у мисочки протягом п'яти днів, причому найбільше маточників закладають на другий і третій день. Тому немає потреби чекати п'яти днів, щоб знову дати личинок на виховання. Уже на третій день бджоли починають вирощувати повноцінних маток другої і наступної партій.

Для успішного виведення маток з триденним циклом необхідно мати сильну сім'ю-виховательку, достатню кількість меду й перги в гнізді, наявність медозбору в природі або постійної підгодівлі. Крім того, 12-годинних личинок слід переносити на молочко, відбирати печатні маточники з гнізда за 5--6 год до дачі наступної партії личинок, за раз давати на виховання не більше 24 личинок і в одній сім'ї виховувати не більше 6 партій.

Зазначений спосіб розроблений на сім'ях бджіл сірої гірської кавказької породи. Застосування триденного циклу порівняно з п'ятиденним сприяє збільшенню виведення маток на 40--45%.

Найпростіший спосіб виведення маток застосовують на любительських пасіках. Попередньо відбирають сім'ю з високими господарсько корисними показниками, забирають від неї матку і весь відкритий розплід. Через 4--5 год у цій же сім'ї вибирають рамку з добовими личинками, в якій зигзагоподібно підрізують стільники так, щоб у крайньому ряді комірок по зрізу залишеної частини були личинки не старші доби. Ці комірки зрізують ножем на половину їх висоти. Потім проріджують личинок -- одну залишають, а дві видаляють і стільник ставлять в сім'ю між закритим розплодом. Бджоли на личинках найнижчого ряду відбудовують маточники. Після цього пасічник вибраковує неякісні і за два -- три дні використовує їх для різних потреб пасіки. В сім'ї, яка вирощувала маток, залишають один маточник або повертають матку, яку зберігали в нуклеусі.

Формування і утримання нуклеусів. Нуклеуси -- це невеликі сім'ї бджіл для утримання молодих та запасних маток на період їх парування з трутнями. Залежно від спеціалізації пасік використовують різні типи нуклеусних вуликів, розмір рамки в яких може змінюватись від стандартної гніздової до 1/16 стандартної рамки.

Нуклеуси на гніздову рамку формують у звичайних вуликах з двох рамок печатного розплоду та однієї з кормом і бджолами. Якщо бджоли не досить щільно обсідають рамки з розплодом, на них струшують бджіл ще з 1--2 рамок. Рамки з розплодом і кормом беруть від сильних здорових сімей. Як правило, нуклеуси розміщують у вуликах-лежаках збоку від основної сім'ї за тимчасовою щільною перегородкою. У багатокорпусних вуликах нуклеуси формують в окремому корпусі, поставленому зверху гнізда, відділеному від нього діафрагмою і розвернутому льотком в протилежний бік від льотка основної сім'ї. Такі нуклеуси легко сформувати і ліквідувати, перетворивши у звичайні сім'ї. Проте на спеціалізованих матковивідних пасіках їх використовувати недоцільно, оскільки вони мають великий об'єм гнізда, для їх формування потрібно багато бджіл, розплоду і кормів. Тому на матковивідних пасіках користуються нуклеусами на зменшену рамку.

Нуклеуси на зменшену рамку, що має розмір 1/2 багатокорпусного вулика, 1/4, 1/6, 1/8 або 1/16 стандартної гніздової рамки, розміщують в нуклеусному вулику. Його місткість від 1 до 12 маткомісць, кожне з яких може мати 2--3 рамочки відповідного розміру. Найкраще користуватись чотиримісними нуклеусними вуликами, які мають по льотку в кожній стінці. Формування нуклеусів на зменшену рамку починають з підготовки нуклеусних вуликів, в яких глухі перегородки між нуклеусами, стельові дощечки, дно, годівниці не повинні мати щілин для проникнення бджіл. Льоткові і вентиляційні отвори обладнують зручними і надійними засувками. Дашки ставлять на петлі і шнури, а з внутрішнього боку їх утеплюють. До дня заселення нуклеусів готують цукровий сироп 65-процентної концентрації і виділяють молодих осиротілих бджіл. Для підготовки останніх за 1--2 доби до заселення нуклеусів на пасіці одержують потрібну кількість сильних збірних безматкових сімей. Попередньо в льотний період дня у вуликах-лежаках по боках розміщують по кормовій рамці. Потім з бджолиних сімей пасіки переносять у підготовлені вулики по 2--3 рамки печатного розплоду з бджолами і струшують 1--2 рамки молодих бджіл. В кожному вулику буде 18 рамок розплоду і додатково струшено 10--15 рамок бджіл. Вулики розміщують в тіні, відкривають всі льотки і замість стельових дощок ставлять вентиляційну сітку.

На другий день до початку льоту з половини рамок з новоствореної безматкової сім'ї в переносний ящик струшують бджіл так, щоб розплід не застудився. Через кілька днів знову беруть бджіл для заселення нуклеусів. З однієї збірної сім'ї протягом тижня можна заселити 60--80 маткомісць на 1/4 стандартної рамки.

Для заселення нуклеусів можна привозити бджіл з іншої пасіки або ж в погожий льотний день натрусити з рамок сильних сімей своєї пасіки. Бджіл для заселення нуклеусів беруть тільки від здорових сімей.

Заселяють бджіл так. До підготовлених нуклеусних вуликів, у годівницю і один стільник яких попередньо заливають цукровий сироп, а також відкривають вентиляційні отвори і закривають решіткою льотки, підносять ящик з бджолами і рамку з неплідними матками. В нуклеуси при їх заселенні краще саджати неплідних маток, що дає змогу вибраковувати дефектних. Щоб бджоли під час заселення не розлітались, їх збризкують водою. Потім відкривають нуклеусний вулик і всі стельові дошки, з кожного нуклеуса виймають по одній пустій рамочці, насипають бджіл, дають матку і закривають стелинами. Заселені нуклеусні вулики ставлять в тінь або прохолодне приміщення, де їх витримують три доби. За цей проміжок часу готують територію, на якій розташовують нуклеусні вулики на віддалі 3--4 м один від одного. Найкраще їх розміщувати серед невисоких дерев і чагарників. Це сприятиме зменшенню втрат неплідних маток. Увечері, через три доби після заселення, нуклеуси ставлять на кілочки так, щоб було зручно працювати, і відкривають льоткові засувки. У багатонуклеусних вуликах слід відкривати льотки не одночасно, а по одному з протилежних боків з інтервалом у півгодини. Це запобігає з'єднанню сімей через льотки, ослабленню одних і непомірному посиленню інших.

Догляд за нуклеусами. На наступний день уранці перевіряють всі нуклеуси на наявність маток і кількість бджіл. Кожну матку потрібно знайти серед бджіл і переконатись, що вона повноцінна. Маток з дефектами знищують і підсаджують інших.

Перевіряти нуклеуси з неплідними матками потрібно обережно, щоб не перешкодити їх орієнтовним, а потім і шлюбним вильотам. Оскільки частина маток під час польотів на парування губляться, нуклеуси з неплідними матками потрібно періодично оглядати, найкраще до 10-ї і після 17-ї години.

При сприятливій погоді на 12--15-й день більшість маток починають відкладати яйця, а тих, що не відкладають, потрібно замінити на молодих або поставити зрілі маточники. При цьому прийом маток, які вийшли з маточників, значно вищий, ніж при безпосередній підсадці молодих маток.

Пропускна здатність нуклеусів -- це кількість плідних маток, одержаних з однієї сім'ї. Вона залежить від погодних умов, тривалості використання нуклеусів, місця розташування і типу нуклеусних вуликів, кількості в них маткомісць тощо. За даними досліджень в Закарпатському бджолорозпліднику з нуклеусів на 1/4 стандартної рамки виходило в середньому за сезон 4 плідні матки, на 1/6 -- 2,9 і на 1/16 -- 2,7 матки.

На матковивідній пасіці ведуть журнал огляду нуклеусного парку. Оскільки не всі нуклеуси перебувають в однаковому стані, при заповненні журналу користуються умовними позначеннями.

Оцінка маток. Молодих маток бонітують за комплексом господарсько корисних ознак, основною з яких є жива маса. На основі візуального визначення величини маток ділять на п'ять груп: дуже великі, великі, середні, нижчесередні і дрібні. Дрібних і нижчесередніх вибраковують, а залишають великих, дуже великих і зрідка середніх.

Матка повинна мати велике, округле по боках, поступово звужене черевце, рівномірне забарвлення і великі груди. Коротку з тупим черевцем, нерівномірно забарвлену і з сильно загостреним черевцем матку вибраковують.

Якість плідної матки оцінюють за ступенем відкладання яєць. Високоплідні матки відкладають яйця без пропусків, розміщують їх у центрі денця комірки в одному й тому ж напрямку. Печатний розплід у таких маток суцільний. Маток, що дають неякісний розплід, вибраковують.

Мічення маток. Чистопородним маткам обов'язково ставлять на грудному щитку кольорову мітку, що полегшує їх знаходження в сім'ях і допомагає проводити тиху заміну маток, а також розрізняти їх за походженням і віком. Для мічення використовують кольорові емальові фарби або спеціально виготовлені мітки з фольги, пластмаси. Фарбу наносять за допомогою пензлика діаметром 1--1,5 мм так, щоб не забруднити інші частини тіла матки і щоб мітка була не більшою 2 мм в діаметрі.

Фіксують маток спеціально виготовленим ковпачком із картонного кружечка діаметром 50 мм і висотою 4 мм, з одного боку якого натягнуті нитки у вигляді сітки розміром 3x8 мм. Матку обережно накривають ковпачком, притискують до стільника і швидко наносять фарбу.

Досвідчені пасічники не користуються ковпачком, а обережно фіксують матку великим і вказівним пальцями однієї руки, другою наносять мітку.

Підсаджування маток у бджолині сім'ї. Найбільше яєць відкладають матки в перші два роки життя. Тому своєчасна заміна їх має велике значення для підвищення продуктивності сімей.

Успішній підсадці маток сприяє тепла тиха погода, в яку спостерігається принесення нектару бджолами у вулики. Краще підсаджувати маток увечері, коли бджоли менш активні. Охоче бджоли приймають маток весною. Пізніше, перед головним медозбором, коли сім'ї перебувають у ройовому стані, підсадити матку особливо важко. Найлегше це зробити у період головного медозбору. Добре приймають маток молоді бджоли. Сім'ї, що мають відкритий розплід, приймають добре плідну матку і погано неплідну. З подовженням періоду перебування сім'ї без матки її підсадження ускладнюється. Оптимальним вважають підсадження матки через 3--6 год після осиротіння сім'ї.

Підсаджування матки за допомогою сітчастого ковпачка полягає в накриванні її на стільнику, де бджоли тільки що вийшли, а печатний розплід на виході і є порожні комірки та з кормом. Якщо в сім'ї, куди підсаджують матку, немає розплоду, його беруть з іншої сім'ї. Ковпачок вдавлюють в стільник так, щоб старі бджоли не могли зайти під нього. Через три доби матку, яка почне відкладати яйця і буде прийнята бджолами, випускають. Іноді це роблять самі бджоли.

Підсаджування матки за допомогою кліточки Титова. Кліточку з маткою поміщають між двома рамками з розплодом, де є мед. Через 1--2 доби перевіряють поведінку бджіл. Якщо вони сидять на кліточці спокійно і намагаються годувати матку, один з отворів кліточки відкривають і заклеюють вощиною. З часом бджоли прогризуть вощину і випустять матку.

Підсаджування матки за допомогою однорамкового сітчастого ізолятора. В однорамковий сітчастий ізолятор поміщають стільник з печатним розплодом на виході і медом, попередньо струсивши бджіл, і пускають матку. Ізолятор розміщують в центрі гнізда. Через 3--4 доби рамку з ізолятора виймають і ставлять на те місце, де вона була в ньому. Цей спосіб дає добрі результати при підсадці маток у несприятливі умови, в сім'ї, що довго були без маток, і маток, одержаних поштою.

Підсаджування маток у штучні відводки. Цінних, а також одержаних по пошті маток доцільно підсаджувати спочатку у відводок, сформований із бджіл тієї сім'ї, де передбачено провести заміну матки. Для цього з основної сім'ї роблять невеликий відводок на 3--4 рамки з молодими бджолами і зрілим печатним розплодом. Розташовують його поряд із сім'єю, а матку поміщають під великий сітчастий ковпачок. Після прийняття матки відводком у вулику основної сім'ї вилучають матку і виймають перегородку, що дає змогу бджолам об'єднатись.

Вільне підсаджування матки. Бажано, щоб підсаджувана матка перебувала в одному фізіологічному стані із замінюваною (неплідна на неплідну, плідна на плідну). В сім'ї відшукують стільник із маткою, яку забирають, а на її місце випускають підсаджувану і ставлять рамку в гніздо на попереднє місце.

Підсаджування матки із застосуванням ароматизації гнізда сім'ї різними речовинами чи наркотизації бджіл. Після видалення старої матки гніздо сім'ї збризкують сиропом, ароматизованим м'ятними або іншими краплями. Матку пускають на одну з центральних рамок і також збризкують, а вулик закривають. Способи вільного підсаджування маток дають добрі результати, як правило, при сприятливих погодних і медозбірних умовах.

Пересилання маток поштою. Основні матковивідні господарства сконцентровані в південних районах, а тому маток доводиться пересилати в різні кінці України. Для цього використовують спеціальні дерев'яні кліточки, які мають відділ, куди кладуть спеціальний корм (канді) і прикривають папером з отвором, та відділ для матки з бджолами. Обидва відділи з'єднані між собою і закриваються зверху прозорою кіноплівкою та фанерною кришкою. З обох боків кліточки є поздовжні щілини шириною 2 мм і глибиною 5 мм для проходження повітря. Перед заселенням кліточки її кормовий відділ парафінують, заповнюють канді і прибивають кіноплівку разом з кришкою. Канді виготовляють так: 1 кг меду розтоплюють при 60 °С на водяній бані, в емальовану посудину насипають 3 кг цукрової пудри, в центрі роблять ямку і вливають мед. Суміш місять доти, поки вона не перестане прилипати до рук. Готове канді має блискучу вологу поверхню.

Матку заселяють в кліточку з використанням кіноплівки. Між плівкою і кришкою вкладають паспорт, де зазначають адресу відправника, номер пасіки, породу матки, дату відбору з нуклеуса або виходу з маточника. На кришці кожної кліточки з чистопородними матками ставлять штамп «Чистопородна». Всі відомості про матку, пасіку і господарство, де вона виведена, можна проставляти на кришці кліточки у вигляді штампа.

Кліточки з матками упаковують в посилки, на які наклеюють етикетки з адресою замовника та відправника. Крім того, етикетка повинна мати обов'язкові написи: «Верх! Обережно! Живі бджоли! На сонці не держати!». Підготовлену таким чином посилку з ветеринарним свідоцтвом здають на пошту для доставки замовнику.

Інтенсифікація репродукції бджіл і племіннних маток, основою якої є зростання обсягу виробництва пакетних бджіл і відселекціонованих маток за рахунок впровадження науково-технічного прогресу, підвищення рівня організації виробництва, ефективнішого використання технічних, матеріальних і трудових ресурсів.

Результатом інтенсифікації бджільництва є збільшення виробництва меду -- найціннішого дієтичного і лікувального продукту. Високих показників досягають впровадженням на пасіках високопродуктивних відселекціонованих місцевих (карпатських і степових українських) бджіл, які найбільш пристосовані до місцевих кліматичних і медозбірних умов. Первинною репродукцією маток відселекціонованих ліній карпатських бджіл займаються Мукачівський і Чернівецький бджолорозплідники, вторинною --- Ворошиловградський, Кримський і Черкаський бджолорозплідники. Вони щороку виводять понад 30 тис. плідних маток. Репродукцією високопродуктивних люцернових бджіл ліній української степової породи, відселекціонованих Українською дослідною станцією бджільництва, займаються на ряді пасік Знам'янського району Кіровоградської області і в Гадяцькому районі Полтавської області, де виводять близько 5 тис. маток, що недостатньо для задоволення існуючого попиту. Збільшити виведення племінних маток місцевих бджіл можна шляхом розширення їх репродукції на існуючих розплідниках і організації нових, на яких застосовувати передову технологію виробництва. Ця технологія передбачає щеплення личинок віком до 12 год, яких одержують в ізоляторах на 1--3 рамки; постановку не більше 24 личинок на виховання у сім'ї-виховательки через кожні три дні; використання сімей-виховательок протягом 15 днів після відбору матки; наявність у сім'ї-виховательці розплоду різного віку і її підгодівлю в безвзятковий період о 8-й і 13-й годині по 0,2 л 50 %-ного цукрового сиропу; використання 4-місних нуклеусних вуликів на дві рамочки розміром 1/4 гніздової; використання термостата для інкубації маточників.

Значний резерв збільшення виробництва бджолорозплідницької продукції -- в залученні пасічників-любителів до матковивідної і пакетної справи. Вони можуть швидко підняти рівень виробництва бджоломаток і бджолопакетів. Наприклад, на пасіках любителів Закарпаття в останні роки щорічно виводять більше 15 тис. маток і формують близько 20 тис. пакетів для реалізації за межі області. Цьому передувала цілеспрямована організаторська робота спеціалістів обласної бджолоконтори в останні дванадцять років. До того ж розплідницький напрям матеріально вигідний і може давати прибуток у 2--4 рази вищий порівняно з тим, який одержують лише за мед.

Спеціалізація на розведенні бджіл вигідна всім пасікам у всіх зонах. Так, у міжгосподарських підприємствах близько 6 % сімей від усіх громадських пасік України, а вони щорічно реалізують близько 30 % нових сімей і бджолопакетів. За даними науковців, рентабельні лише ті бджолопідприємства, які формують не менше 25 % бджолопакетів від основних сімей.

матка бджолиний нуклеус

Размещено на Allbest.ru