Облік запасів нектару
Оцінка нектароносності рослин як основи здійснення заходів, спрямованих на найповніше використання медоносної бази. Встановлення загальної медової продуктивності рослин. Облік площ медоносних рослин та угідь. Прогнозування строків і величини медозбору.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 17.12.2017 |
| Размер файла | 13,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Реферат
Облік запасів нектару
Оцінка нектароносності рослин є основою здійснення заходів, спрямованих на найповніше використання медоносної бази. Поряд з науково обгрунтованими даними про медоносні якості рослин пасічники, які систематично ведуть спостереження за цвітінням, відвідуванням квіток бджолами та станом погоди під час медозбору, а також враховують показники контрольної сім'ї, мають матеріал для уточнення ролі місцевих рослин для бджільництва.
Ступінь нектароносності, як правило, неважко простежити за інтенсивністю відвідування квіток бджолами. Більша кількість нектару краще приваблює збирачок. Лише в окремих рослин, наприклад червоної конюшини, через глибоке залягання нектару в квітках відвідування може бути послабленим.
У більшості рослин кількість цукру в нектарі однієї квітки становить 0,3--1 мг. Лише високопродуктивні рослини та ще й з великими квітками містять його в кілька разів більше. Це липа, малина, фацелія. Загальна медова продуктивність залежить від кількості квіток на одиниці площі та тривалості виділення нектару. Тому рослини, які рясно цвітуть дрібними квітками, відзначаються великим запасом його на 1 га. В цілому природна медова продуктивність рослин надто різна.
Так, 1 га одних рослин має запас, який становить 10--15 кг, інших -- близько 1000 кг і більше. Середніми нормами медопродуктивності рослин користуються для визначення можливого збору меду та кількості бджолиних сімей, яких доцільно утримувати в конкретних умовах кормової бази.
Обчислення запасів меду проводять на основі обліку всіх площ медоносних рослин та угідь, де вони не займають суцільного масиву. Запас меду можна обчислити в зоні льоту бджіл, окремої пасіки (площа в радіусі 2 км становить близько 1250 га) або на території землекористування одного господарства. Тепер завдяки кочівлям пасіки можуть використовувати нектарні ресурси далеко від стаціонарних точків. Розширюються міжгосподарські перевезення пасік, оскільки в умовах спеціалізації і концентрації посівні площі певних медоносів зосереджують в окремих господарствах. Для раціонального розміщення пасік з метою ефективного використання медоносної бази і запилення сільськогосподарських культур потрібний облік медового запасу в межах господарства або району.
На основі даних біологічного запасу, що являє собою добуток від множення медопродуктивності 1 га на площу медоноса, визначають ту його частину, яку можуть зібрати бджоли в певних умовах їх льотної роботи. При достатньому насиченні місцевості бджолиними сім'ями фактичне використання нектарних ресурсів прийнято за 30--50 % від виділеного рослинами. В наведеному прикладі при використанні 50 % доступного бджолам продукту його кількість становить 344 ц. За рахунок цих запасів меду в господарстві можна утримувати близько 300 бджолиних сімей з виходом товарної продукції 30 кг на кожну.
Прогнозування строків і величини медозбору допомагає спланувати розміщення пасік біля посівів і насаджень нектароносів та забезпечити вчасне їх перевезення. нектароносність рослина медозбір угіддя
Для встановлення строків медозбору потрібні дані про початок цвітіння основних рослин. Між крайніми датами знаходяться середні строки початку медозбору. Їх визначають, аналізуючи результати багаторічних фенологічних спостережень із застосуванням відповідних математичних методів.
Величина медозбору залежить від кормової бази та кількості бджолиних сімей. Значне насичення території бджолами зменшує середній збір меду кожною сім'єю. Відповідність запасів меду кормової бази розмірам пасік легко встановити за допомогою контрольної сім'ї. Якщо існують багаті запаси меду, то це сприяє збільшенню її маси за день на 2--6 кг і більше.
Очікуваний запас меду в середньому на один день цвітіння визначають за допомогою відповідних розрахунків.
Один або кілька медоносів, з яких бджоли збирають найбільшу кількість продукції, визначають тип медозбору. З них надходить в основному товарний мед. Наприклад, у степових районах України переважає збір меду з білої акації, соняшнику, буркуну, люцерни, а в Криму ще й шавлії та лаванди.
Ранньовесняних трав'янистих медоносів тут мало. Після очисного обльоту в сім'ях досить часто не вистачає пилку. Тому велике значення мають рано квітуючі кизил, клени, верби, які відчутно посилюють розвиток сімей. Потім одночасно з плодовими культурами цвіте озимий ріпак й перко, з яких бджоли створюють достатній запас перги і меду. З головним медоносом південної зони -- білою акацією -- пов'язуються методи пасічникування, одержання товарної продукції та інші роботи. Значне поліпшення медозбірних умов потрібне після цвітіння білої акації та соняшнику. Для пізньолітнього медозбору мають значення післяукісні посіви гречки, олійної редьки, фацелії.
В зоні Лісостепу поширені типи медозбору з озимого ріпаку, білої акації, еспарцету, гречки, липи, соняшнику. Ці рослини у певному поєднанні між собою та з деякими іншими дають основну частину товарного меду. Відсутні або дуже бідні ресурси нектару бувають у періоди між цвітінням садів і білої акації, перед медозбором з гречки та наприкінці літа. Збагачення їх може здійснюватись деякими видами деревно-кущових медоносів, посівом фацелії, буркуну білого однорічного, редьки олійної.
В поліських районах типи медозбору менш виражені: помірний і невеликий збір спостерігається в різні місяці весни і літа в лісах, на луках і польових культурах, серед яких виділяються гречка, конюшина червона та липа.
Зона Карпат характеризується переважно тривалим підтримуючим медозбором, на фоні якого помітно відрізняються в окремих областях озимий ріпак, іван-чай, малина лісова, плодові культури, конюшина червона.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Строки цвітіння рослин та їх медпродуктивність. Медовий запас місцевості. Конвеєр цвітіння медоносних рослин. Спеціальні медоносні культури. Обробка рослин пестицидами. Прогнозування строків і величини медозбору, планування розміщення пасік біля посівів.
контрольная работа [50,0 K], добавлен 10.12.2014Віруси у захисті рослин. Використання бакуловірусів для захисту рослин. Бактерії, що спричинюють хвороби комах, та препарати для захисту рослин. Препарати на основі Bacillus thuringiensis. Безпечність мікробіологічних препаратів захисту рослин.
контрольная работа [633,4 K], добавлен 25.10.2013Оцінка товарного асортименту засобів захисту рослин та методів їх продажу на ринку України. Підвищення ефективності використання засобів захисту рослин з урахуванням позиціонування та маркетингу. Вивчення рекомендованих норм внесення кожного пестициду.
дипломная работа [962,2 K], добавлен 18.01.2013Екологічні проблеми використання пестицидів. Історія розвитку біологічного захисту рослин. Методи біоконтролю патогенних мікроорганізмів та комах-шкідників. Використання біотехнологічних препаратів у комплексному захисті сільськогосподарських рослин.
контрольная работа [38,1 K], добавлен 25.10.2013Світло та відношення до нього різних плодових порід дереі. Залежніст продуктивності від рівня освітлення і інтенсивності фотосинтезу. Завдання агротехніки по регулюванню світлового режиму плодових рослин і саду, вимога рослин до температурного режиму.
контрольная работа [215,1 K], добавлен 26.07.2011Пестициди - хімічні засоби боротьби з бур'янами, шкідниками, хворобами рослин. Пошук альтернативних щадних засобів боротьби. Хімічний захист рослин. Особливості обробки рослин системними фунгіцидами та гербіцидами. Заходи безпеки при зберіганні пестицидів
курсовая работа [29,1 K], добавлен 17.06.2013Форми надходження живильних речовин у рослину. Агрохімічна характеристика основних підтипів чорноземів (вилужених, типових, звичайних, південних), ефективність добрив на цих ґрунтах. Джерела фосфору для рослин. Роль бору, молібдену, марганцю для рослин.
контрольная работа [18,8 K], добавлен 16.02.2011Цілі та етапи трансформації рослин. Основні методи та напрями створення генетично модифікованих сільськогосподарських культур. Основні етапи агробактеріальної трансформації рослин. Гени-маркери для відбору трансформантів та регенерація трансформантів.
контрольная работа [3,3 M], добавлен 25.10.2013Надходження поживних речовин в рослини і їх винос з врожаєм сільськогосподарських культур. Ставлення рослин до умов живлення в різні періоди росту. Фізіологічні основи визначення потреби в добривах. Складання системи добрив під культури в сівозміні.
дипломная работа [73,6 K], добавлен 20.11.2013Суть та процеси мінерального живлення рослин та характеристика їх основних класів. Залежність врожайності сільськогосподарських культур та агротехнічних показників родючості ґрунту від використаних добрив. Методика дослідження екологічного стану ґрунту.
курсовая работа [390,9 K], добавлен 21.09.2010Виборче поглинання елементів живлення рослинами: з повітря та через кореневу систему. Гідропонний спосіб вирощування. Найважливіші періоди в живленні рослин. Пошарове внесення добрив. Використання сирих калієвих добрив, нитрофоськи та бобів сидератів.
реферат [25,8 K], добавлен 15.06.2009Ґрунтово-кліматичні умови господарства. План виробництва та врожайність овочевих рослин. Система обробітку ґрунту та удобрення в сівозміні. Сорти і гібриди овочевих рослин. Потреба в насінні та садівному матеріалі. Підготовка й обробка насіння до сівби.
курсовая работа [44,8 K], добавлен 25.04.2012Первинний облік руху виробничих запасів, кормів, продукції рослинництва та тваринництва. Організація складського обліку. Документальне оформлення руху зерна. Облік зерна на току. Синтетичний та аналітичний облік виробничих запасів, готової продукції.
реферат [16,6 K], добавлен 28.02.2009Спеціалізація сільського господарства по зонах України. Фактори, що впливають на життя рослин, та їх взаємодія. Головні теоретичні положення землеробства як науки та його принципи як галузі виробництва. Суть докорінних змін в аграрній політиці.
реферат [23,8 K], добавлен 01.07.2009Дослідження формованих живоплотів та рослин в Дарницькому районі та парку "Слави" м. Києва. Характеристика основних видів рослин, які використовують для живих стін. Вивчення методів формувальної обрізки, посадки, розмноження та догляду за рослинами.
реферат [17,6 K], добавлен 12.10.2011Класифікація газонів, еколого-біологічна характеристика родів (костриця, мітлиця, тонконіг, пажитниця, житняк). Створення газонів за допомогою висіву насіння рослин, розбризкування розчину з насінням і добривами, висадки вегетативних частин рослин.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 21.04.2012Роль патогена, рослини-хазяїна та довкілля в розвитку епіфітотій. Особливо небезпечні та поширені хвороби рослин. Стадії розвитку епіфітотій та заходи боротьби по захисту рослин від інфекційних захворювань. Роль митного та фітосанітарного контролю.
реферат [43,7 K], добавлен 10.11.2015Дослідження стійкості сільськогосподарських рослин до шкідників. Методика польової оцінки рівня стійкості селекційного матеріалу. Застосування мікробіологічних препаратів в інтегрованих системах захисту сільськогосподарських культур від шкідників.
отчет по практике [36,3 K], добавлен 11.05.2015Найпоширеніші ентомофаги шкідників сільськогосподарських рослин. Морфологія, анатомія, біологія розвитку окремих видів шкідників. Календарний план проведення робіт із захисту рослин. Екологічне обгрунтування інтегрованого захисту насаджень від шкідників.
курсовая работа [249,3 K], добавлен 01.09.2014Місцезнаходження, площа, коротка характеристика Маслівського лісництва. Опис кліматичних умов району, лісорослинна зона господарства. Сегетальні екосистеми Київської області. Трапляння вищих заносних видів рослин, оцінка їх насіннєвої продуктивності.
курсовая работа [75,6 K], добавлен 28.12.2012
