Екстер’єрні показники корів абердин-ангуської і шаролезької порід вітчизняного походження залежно від живої маси

Примітка * - Р > 0,95; ** - Р > 0,99; *** - Р > 0,999

При аналізі отриманих даних (табл. 1) спостерігається чітка закономірність між живою масою і промірами. Корови з більшою вагою були вищими, мали ширші груди і таз.

Результати показали, що корови абердин-ангуської породи відрізняються компактним типом тілобудови, короткою і широкою грудною клітиною, невисокими кінцівками і добре виповненою задньою частиною тулуба. Корови шаролезької породи характеризуються високими і міцними кінцівками, глибокою широкою і довгою грудною клітиною, а також досить розвиненою задньою частиною тулуба.

Слід зазначити, що проміри виражають розвиток окремих статей у цифрах, але недостатньо характеризують пропорції будови тіла тварин, що не дає можливість проаналізувати екстер'єр повною мірою. [3] Для більш детальної оцінки на підставі отриманих промірів розраховувалися індекси тілобудови. Індекси будови тіла наведені у таблиці 2.

Таблиця 2. Індекси будови тіла корів абердин-ангуської і шаролезької порід, %

Індекси будови тіла характеризують статеві, вікові і типові особливості тварин. [7] В результаті аналізу досліджень на коровах абердин-ангуської породи було виявлено, що індекс довгоногості найбільший у I групи, найменший у III, а II група займає проміжне положення. Отримані показники усіх 3 груп в цілому є типовими для корів м'ясної породи.

Індекс розтягнутості, відображає взаємозв'язок довжини тулуба і висоти, найбільшій у I групі (118,1%), що свідчить про гармонійність будови тіла.

Оцінити розвиток грудей дає можливість грудний індекс. Встановлено, що у III та II групи найбільш розвинені груди - це свідчить про їх перевагу та міцність. За тазо-грудним індексом значно переважають корови II і III групи (89,7% і 89,9%), що вказує на більш міцну статуру в порівнянні з I групою.

Про розвиток маси тіла і відкладення жирової тканини свідчить індекс збитості, який у I групи складає 132.8%, у II - 132.6%, у III - 132.5%.

Індекс перерослості найбільший II і III групи (101,7% і 101,8%). Отримані індекси свідчать про нормальний розвиток корів на всіх етапах життя.

Індекс формату тазу найбільший у III групи і складає 81.7%, потім йдуть корови II групи - 81.2%, а на останньому місці корови I групи - 78.6%.

Про розвиток кістяка свідчить індекс костистості. У всіх 3 груп невеликий індекс костистості, (I - 14.1%, II - 14.6%, Ш - 14.9%). Такі показники вказують на ніжний тип конституції.

Відносний розвиток тулуба оцінюють за індексом масивності, який у I грипи складає 156.8%, II - 155.6%, III - 155.4%. Такі достатньо високі показники притаманні тваринам вітчизняного походження.

За індексами м'ясності переважають корови III та II групи (88.8% і 88.6%).

Аналіз індексів будови тіла корів шаролезької породи свідчить, що найбільші показники по індексам довгоногості і розтягнутості у корів I групи.

Грудний індекс вказує на достатній розвиток грудей корів II та III групи (74,9% і 75,2%).

Найбільш міцні тварини за тазо-грудним індексом II та III грипи (91.4% і 91.7%).

Індекс збитості у групах дорівнює: I - 121.6%, II - 121.2%, III - 120.9%. Індекс перерослості переважає у тварин II групи (103.3%). Індекс формату тазу більший у корів III групи (82.2%). Найменший індекс костистості у корів I групи, складає 13.6%, що вказує на тонкість кістяка. Показники II та III групи (14.4% і 14.5%) характерні для корів м'ясного напрямку продуктивності.

За індексом масивності переважають корови I групи (151.7%). Найбільший індекс м'ясності спостерігається у корів II - 89.3%, та III грипи - 89.4%.

Встановлено, що практично за всіма показниками тілобудови, корови абердин- ангуської і шаролезької порід відповідають тваринам м'ясного напрямку продуктивності. При аналізі отриманих даних було підтверджено, що корови абердин-ангуської породи мають ніжний пухкий тип конституції, а шаролезької - міцний щільний. Виявлено, що при збільшені живої маси змінювався і екстер'єр. Корови з більшою вагою були вищими, мали ширшу грудну і тазову частину.

Таким чином, аналіз результатів досліджень свідчить, що як в абердин-ангуській так і в шаролезькій породах відмічена широка варіабельність за живою масою, яка впливає на екстер'єр худоби.

Висновки

1. Для абердин-ангуської і шаролезької порід вітчизняного походження, в їх межах, притаманна широка варіабельність в живій масі, яка впливає на екстер'єрні показники.

2. Найбільш оптимальною живою масою за оцінкою екстер'єру для корів абердин-ангуської і шаролезької порід є 551-600 кг і відповідно 601-650 кг.

Список використаної літератури

1. Борщ О.О. Роль фактору вгодованості за різних технологій утримання в реалізації продуктивного потенціалу молочної худоби: дис. на здобуття наук. ступ. кандидата с-х наук: спец 06.02.04 - «Технологія виробництва продукції тваринництва» / Олександр Олександрович Борщ. - Чубинське, 2015. - 58 с.

2. Гребенюк Н.В. Оцінка основних елементів ресурсозберігаючої технологіі відгодівлі бугайців молочних порід: дис. на здобуття наук. ступ. кандидата с-х наук: спец 06.02.04 - «Технологія виробництва продукції тваринництва» / Наталія Вікторівна Гребенюк. - Миколаїв 2015. - 24 с.

3. Доротюк Е.М. М'ясне скотарство - джерело високоякісної яловичини та шкіряної сировини./ Е.М. Доротюк. - Х.: ЗАТ «Тираж 51», 2006. - С. 93-103.

4. Кононенко В.К. Практикум з основ наукових досліджень у тваринництві / В.К. Кононенко, І.І. Ібатуллін, В.С. Патров. - К., 2003. - 96 с. - 37 с.

5. Плохинский Н.А. Руководство по биометрии для зоотехников /Н.А. Плохинский. - М.: Колос, 1969. - 256 с.

6. Радзиевский Е.Б. Хозяйственно-биологические особенности абердин-ангусского скота разных типов телосложения: дисс. кандидата с-х наук: спец. 06.02.04 / Евгений Борисович Радзиевский. - Волгоград, 2007. - 58 с.

7. Рубан Ю.Д., Рубан С.Ю. Технологія виробництва молока і яловичини: підруч. / Ю.Д. Рубан, С.Ю. Рубан. -- 3-є вид., перероб. й доп. -- Х.: Еспада, 2011. - 77 с.

8. Черняк Н. Екстер'єр корів української чорно-рябої молочної породи різних ліній / Н. Черняк, О. Гончарук // Тваринництво України : Науково-виробничий журнал. - 2011. - № 1/2. - С. 22-25.

References

1. Borshch O.O. Rol faktoru vhodovanosti za riznykh tekhnolohii utrymannia v realizatsii produktyvnoho potentsialu molochnoi khudoby: dys. na zdobuttia nauk. stup. kandydata s-kh nauk: spets 06.02.04 - «Tekhnolohiia vyrobnytstva produktsii tvarynnytstva» / Oleksandr Oleksandrovych Borshch. - Chubynske, 2015. - 58 s.

2. Hrebeniuk N.V. Otsinka osnovnykh elementiv resursozberihaiuchoi tekhnolohii vidhodivli buhaitsiv molochnykh porid: dys. na zdobuttia nauk. stup. kandydata s-kh nauk: spets 06.02.04 - «Tekhnolohiia vyrobnytstva produktsii tvarynnytstva» / Nataliia Viktorivna Hrebeniuk. - Mykolaiv 2015. - 24 s.

3. Dorotiuk E.M. M"yasne skotarstvo - dzherelo vysokoyakisnoyi yalovychyny ta shkiryanoyi syrovyny / E.M. Dorotiuk // Kh.: ZAT «Tyrazh 51», 2006. - S. 93-103.

4. Kononenko V.K. Praktikum z osnov naukovуh dostidzhen' u tvarinnictvі / V.K. Kononenko, І.І. Ibatultin, V.S. Patrov. - K., 2003. - 96 s. - 37 s.

5. Plohinskn N.A. Rukovodstvo po biometrii dlya zootehnikov / N.A. Plohinskti. - M.: Kolos, 1969. - 256 s.

6. Radzievskn E.B. Hozyaіstvenno-biologicheskie osobennosti aberdin-angusskogo skota raznyh tipov teloslozheniya: diss. kandidata s-h nauk: spec. 06.02.04 / Evgenn Borisovich Radzievskn. - Volgograd, 2007. - 58 s.

7. Ruban YU.D., Ruban S.YU. Tekhnologtya virobnictva moloka і yalovуchуnу: p^ruc^ / YU.D. Ruban, S.YU. Ruban. - 3-є vid., pererob. j dop. - H.: Espada, 2011. - 77 s.

8. Cherrnak N. Ekstertr koriv ufa'ams'^ chorno-ryaboі molochnoі porodу rіznуh ііпіі / N. Chernіak, O. Goncharuk // Tvarуnnуctvo Ukraіnу: Naukovo-virobnichn zhurnal. - 2011. - № 1/2. - S. 22-25.

Размещено на Allbest.ru