Хвороби листя тритикале та спельти в Поліссі України

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Інститут захисту рослин НААН

Житомирський національний агроекологічний університет

Хвороби листя тритикале та спельти в Поліссі України

С.В. Ретьман, М.М. Ключевич

Анотація

Досліджено особливості прояву грибних хвороб тритикале та спельти в умовах Полісся України. Встановлено, що на обох культурах домінуючими є септоріоз листя та борошниста роса, питома частка яких у комплексі мікозів листя становить: на тритикале -- 34,0 та 23,0%, на спельті -- 52,0 та 36,0% відповідно. Відзначено, що на рослинах тритикале озимого піренофороз, бура листкова іржа та снігова пліснява трапляється значно рідше, а прояви аскохітозу, темно-бурої плямистості, фузаріозного опіку -- епізодично. На спельті несистематично проявлялися симптоми піренофорозу і темно-бурої плямистості. Продемонстровано, що спельта характеризується нижчим рівнем розвитку хвороб та меньш широким їх видовим складом.

Ключові слова: спельта, тритикале, грибні хвороби, септоріоз, борошниста роса, розвиток мікозів.

Останніми роками в Європі та Україні дедалі більшої популярності набуває вирощування тритикале (Triticosecale Wittmack) та спельти (Triticum spelta L.). Так, у 2000 р. тритикале висівали на площі 1,2 млн га, у 2002 р. -- на 3,0, а у 2010 р. -- на площі 4,6 млн га [1-3]. Вирощування цих культур на малородючих ґрунтах Полісся набуває популярності, оскільки вони здатні реалізувати високий потенціал продуктивності зерна.

Для одержання стабільних урожаїв зерна високої якості необхідно детально вивчити чинники, що негативно впливають на стан посівів. Одним із таких є значне поширення в посівах грибних хвороб, хоча тритикале та спельта порівняно з пшеницею вважаються менш схильними до ураження патогенами. грибний тритикале септоріоз іржа

Серед хвороб тритикале найпоширенішими, на думку дослідників, є бура листкова іржа, септоріоз [4, 5], борошниста роса [6].

Оскільки на сучасному етапі відбувається трансформація агроценозів, що охоплює усі компоненти системи «патоген -- рослина-живитель -- середовище», видовий склад фітопатогенів потребує уточнення для корегування існуючих систем захисту.

Метою досліджень було визначення комплексу хвороб листя тритикале та спельти в умовах Полісся України.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Комплекс хвороб тритикале озимого та спельти озимої вивчали в умовах Полісся України. Дослідження на тритикале проводили впродовж 2007-2016 рр. шляхом маршрутних обстежень посівів у Волинській, Житомирській, Київській, Львівській, Рівненській, Чернігівській областях. Щодо спельти, оцінювання здійснювали впродовж 2012-2016 рр. на територіях Житомирської та Хмельницької областей. У місцях проведення обліків рослинний матеріал з симптомами ураження відбирали, етикетували, гербаризували і досліджували в лабораторних умовах.

Стадії розвитку рослин визначали за шкалою ВВСН [7]. Обліки хвороб рослин здійснювали за методикою В.П. Омелюти [8].

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Аналіз погодних умов свідчить, що теплозабезпечення весняних та літніх місяців істотно перевищувало середньобагаторічні показники. Винятком був лише березень 2013 р., коли значення температури опускалися нижче від норми на 1,7°С.

Щодо опадів, спостерігалася неоднорідність. Так наприклад, квітень тільки 2008 і 2012 рр. відрізнявся підвищеною кількістю опадів, а у травні їх випадало понад норму, це стосується п'яти з десяти років досліджень. У 2009-2013 рр. червень за кількістю опадів перевищував середньобагаторічний показник. Липень, за винятком 2007, 2011 та 2014 рр., був посушливим.

Отже, у травні-червні доволі часто складалися сприятливі для розвитку та поширення хвороб листя рослин погодні умови.

За період проведення досліджень на листі тритикале виявлено симптоми ураження збудниками таких хвороб: борошнистої роси (Blumeria graminis (DC.) f. sp. tritici Speer.), бурої листкової іржі (Puccinia recondita Dietel & Holw.), септоріозу листя (Septoria tritici Desm. (телеоморфа Mycosphaerella graminicola (Fuckel) J. Schrot)), Stagonospora nodorum (Berk.) E. Castell. & Germano (телеоморфа Phaeosphaeria nodorum (E. Mull.) Hedjar.), снігової плісняви (Monographella nivalis (Schaffnit) E. Mull.), піренофорозу (Pyrenophora tritici-repentis (Died.) Drechsler), темно-бурої плямистості (Bipolaris sorokiniana (Sacc.) Shoemaker), аскохітозу (Ascochyta graminicola Sacc.), фузаріозного опіку (Fusarium spp.).

Найчастіше траплялися септоріоз та борошниста роса (рис., а). Їх питома частка в комплексі мікозів листя становила 34,0 та 23,0% відповідно. Піренофороз, бура листкова іржа та снігова пліснява спостерігалися значно рідше, а прояви аскохітозу, темно-бурої плямистості, фузаріозного опіку -- епізодично.

Серед збудників септоріозу листя тритикале домінуючим є S. tritici, його частка становить 63%. Проте у деякі роки спостерігалось домінування St. nodorum.

На спельті за роки досліджень найчастіше траплялися: борошниста роса (Blumeria graminis (DC.) f. sp. tritici Speer.), бура листкова іржа (Puccinia recondita Dietel & Holw.), септоріоз листя (Mycosphaerella graminicola (Fuckel) Schroeter, Phaeosphaeria nodorum (E. Mull.) Hedjar.). Домінував у комплексі септоріоз листя -- 52% (рис., б). Серед збудників захворюваності, як і на тритикале, спостерігалось домінування S. tritici.

Епізодично на спельті встановлено також прояви таких хвороб:

розу (Pyrenophora tritici-repentis) і темно-бурої плямистості (Bipolaris sorokiniana).

зерна -- молочної стиглості, і хвороба не встигала набути значного розвитку.

Співвідношення хвороб листя: а) тритикале;

Поширення та розвиток хвороб за роками відрізнялося, що залежало, насамперед, від сприятливих метеоумов.

Так, максимальний розвиток септоріозу (близько 22,5% на листях тритикале та близько 14,9% на листях спельти) спостерігався у 2007, 2009, 2014 і 2016 рр.

Максимальне ураження борошнистою росою за роки досліджень спостерігалось у 2014 р., коли її розвиток на тритикале досягав 12%, а на спельті -- 8%.

Рівень ураження бурою листковою іржею на обох культурах був низьким. Сприятливі для ураження погодні умови складались, як правило, у період наливуспельти, 2007--2016 рр.

Висновки

Комплекс хвороб озимих тритикале і спельти в умовах Полісся характеризується домінуванням септоріозу листя та борошнистої роси. Їх питома частка серед мікозів листя становить відповідно 34 і 23% на тритикале й 52 і 36% -- на спельті. Крім того, на тритикале спостерігалось більше різноманіття хвороб порівняно зі спельтою та вищий рівень їх розвитку. У комплексі збудників септоріозу на обох культурах домінував збудник S. tritici.

Вперше в Україні виявлено ураження тритикале та спельти піренофорозом, або жовтою плямистістю (P. tritici-repentis).

Література

1. Буга С.Ф. Видовой состав грибов поражающих озимое тритикале в условиях Беларуси / С.Ф. Буга, А.Г. Жуковский // Материалы 2-го Съезда микологов России (Москва, март 2008 г.). -- М.: Нац. акад. микологии, 2008. -- С. 168.

2. Evaluation of resistance to powdery mildew in triticale seed-lings and adult plants / V. Troch, K. Audenaert, A. Vanheule [et al.] // Plant Dis. -- 2013. -- Vol. 97. -- P. 410-417.

3. Phenological growth stages and BBCH-identification keys of cereals // Growth stages of Monoand Dicotyledonous Plants: monograph / ed. U. Meier; BBCH. -- Berlin; Wien: Blackwell WissenschaftsVerlag, 1997. -- P 12-16.

ІНДУКУЮЧИЙ ВПЛИВ БІОДОБРИВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ РОСЛИН ТОМАТІВ

4. Облік шкідників і хвороб сільськогосподарських культур / В.П. Омелюта, І.В. Григорович, B.C. Ча-

бан [та ін.]; за ред. В.П. Омелюти. -- К.: Урожай, 1986. -- С. 4-107.

REFERENCES

1. Guedes-Pinto H., Darvey N.L., Carnide V.P. [et al.] (1996). Triticale: today and tomorrow. London: Kluwer Academic Publ., 897 р. (in English).

2. Rybalka O.I., Morgun V.V., Morgun B.V., Pochynok V.M. (2015). Ahronomichnyy potentsial i perspektyvy trytykale [Agronomic potential and prospects of triticale]. Fiziologiya rasteniy i genetika [Plant physiology and genetics]. No. 2 (47), pp. 95-111 (in Ukrainian).

3. Kluchevich M.M. (2015). The principles of natural plant protection under organic farming. Visnyk Zhytomyr. nats. ahroekol. un-tu. [Reporter of Zhytomyr National Agroecological University]. No. 2 (50), Vol. 1, pp. 97-103 (in English).

4. Kurowski T.P. E. Adamiak, E. Jazwinska [et al.] (2012). The sanitary of winter triticale cultivated in perennial monoculture. Acta fytotechnica et zootechnica. Vol. 15, pp. 84-86 (in English).

5. Buga S.F., Zhukovsky A.G. (2008). Vidovoy sostav gribov porazhayushchikh ozimoye tritikale v usloviyakh Belarusi [Species composition of fungi affecting winter triticale under conditions of Belarus]. Materialy 2-go S»yezda mikologov Rossii (Moskva, mart 2008 g.) [Proceedings of the 2nd conference of Russian mycologists (Moscow, March 2008)]. Moscow: National Academy of Mycology Publ., pp. 168 (in Russian).

6. Troch V., Audenaert K., Vanheule A. [et al.] (2013). Evaluation of resistance to powdery mildew in triticale seedlings and adult plants. Plant Dis, Vol. 97, pp. 410-417 (in English).

7. Ed. U. Meier (1997). Phenological growth stages and BBCH-identification keys of cereals Growth stages of Monoand Dicotyledonous Plants: monograph. Berlin, Wien: Blackwell Wissenschafts-Verlag Publ., pp. 12-16 (in English).

8. Omeliuta V.P., Hryhorovych I.V., Chaban B.C. [et al.]; ed. Omeliuty V.P. Oblik shkidnykiv i khvorob silskohospodarskykh kultur [Accounting pests and diseases of crops]. Kyiv: Urozhai Publ., 1986, 288 p. (in Ukrainian).

Размещено на Allbest.ru