Оцінка еколого-економічної ефективності моделі органічного виробництва із соєю в сівозміні Полісся, орієнтованій на розвиток рослинництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінка еколого-економічної ефективності моделі органічного виробництва із соєю в сівозміні Полісся, орієнтованій на розвиток рослинництва

Постановка проблеми. Становлення органічного виробництва сільськогосподарської продукції належить до ключових стратегічних напрямів розвитку вітчизняного АПК. У той же час, нарощування обсягів виробництва органічної продукції стримується низкою факторів, до яких належить і певне протиріччя між його екологічною філософією та необхідністю економічної мотивації товаровиробників. Тому актуальним видається дослідження еколого-економічних аспектів ефективності органічного виробництва.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В Україні все більше уваги приділяється розробці наукового забезпечення розвитку вітчизняного органічного виробництва. Разом з тим питання економічної ефективності функціонування виробничих систем, створених за екологічними критеріями, на даний час ще недостатньо опрацьовані. Одні автори вважають, що в результаті нижчої продуктивності органічного виробництва в порівнянні з інтенсивними технологіями, його економічна ефективність буде меншою [1 та інші]. Інші схиляються до думки, що органічне виробництво буде економічно ефективнішим [2 та інші]. Проблема ускладнюється дефіцитом інформації для проведення аналізу. За цих умов зростає значення моделювання ситуації та прогнозування результатів діяльності.

Формулювання цілей статті. З урахуванням викладеного сформовано ціль і завдання даної статті - дослідити теоретичну можливість ефективного ведення органічного землеробства в господарствах рослинницького напряму за поєднання екологічних та економічних критеріїв.

Виклад основного матеріалу досліджень. Дослідження проведено на прикладі однієї з типових моделей органічних сівозмін, розроблених у ході попередніх досліджень [3] для господарств рослинницького напряму в умовах Полісся. Разом із традиційними для зони Полісся культурами (озима пшениця, жито, ячмінь, конюшина) до складу сівозміни включено сою, яка набуває все більшої популярності останнім часом. Схема сівозміни: 1 - конюшина на насіння; 2 - озима пшениця, олійна редька на сидерат; 3 - соя, озиме жито на сидерат; 4 - гречка, олійна редька на сидерат; 5 - ячмінь з підсівом конюшини. За відсутності мінеральних добрив та гною система удобрення базується на насиченні сівозміни бобовими культурами (40% у структурі посівних площ), повному поверненні в ґрунт побічної продукції, широкому застосуванні сидератів та бактеризації посівного матеріалу всіх основних і проміжних культур мікробними препаратами.

Оцінка екологічної ефективності досліджуваної сівозміни проведена за показником балансу гумусу, розрахованим згідно методики [4]. При цьому урожайні дані по основній продукції для визначення відповідного їй виходу побічної продукції та поверхнево-кореневих решток прийнято згідно [3], а вихід біомаси сидератів - згідно [5]. З метою врахування особливостей дерново-підзолистих ґрунтів Полісся втрати гумусу від мінералізації підвищено в 1,4 рази з огляду на їх гранулометричний склад [6]. Результати розрахунків наведено в табл. органічний сільськогосподарський соя сівозміна

Прогнозні розрахунки балансу гумусу, т/га

органічний сільськогосподарський соя сівозміна

Як можемо бачити, в цілому по сівозміні прогнозується позитивний баланс гумусу (саме за цим критерієм і було побудовано модель) в розмірі 0,09 т/га на рік. При цьому інтенсивність балансу складає 105,1% тобто знаходиться на мінімальному рівні з рекомендованих 105-110 ^% [7]. У той же час наслідком вирощування більшості із запропонованих сільськогосподарських культур (сої, гречки, ячменю) за очікуваних рівнів урожайності й відповідного виходу побічної продукції та поверхнево - кореневих решток є від'ємні баланси гумусу. Вагомий внесок у дохідну частину балансу гумусу роблять сидерати. Але основним фактором забезпечення позитивного балансу гумусу в досліджуваній сівозміні є солома та поверхнево-кореневі рештки конюшини.

Важливими показниками екологічної ефективності є баланси сполук основних елементів живлення рослин: азоту, фосфору та калію. Їх визначення проведено згідно методики [4] з уточненням окремих узагальнених нормативів за результатами відповідних досліджень та рівня досліджуваної моделі (сівозміна, господарство) на відміну від регіонального рівня [4]. Розрахунок балансів наведено в табл. 2.

Із отриманих даних видно, що в розрізі сільськогосподарських культур моделі сівозміни спостерігаються як позитивні, так і від'ємні баланси поживних речовин. Але за рахунок сівозмінного чинника та відносно високої насиченості сівозміни бобовими культурами в цілому досягається досить прийнятний рівень цих показників. Лише по фосфору спостерігається від'ємний баланс, але він є відносно незначним по відношенню до запасів рухомих форм його сполук в орному шарі ґрунту (2,1%), що можна вважати прийнятним для збереження екологічної рівноваги агроценозу згідно [8].

За результатами проведеного дослідження можна зробити загальний висновок щодо принципової можливості досягнення екологічної ефективності ведення органічного землеробства в умовах господарств Полісся розглянутого виробничого напряму. Разом з цим, для досягнення стабільної та конкурентоспроможної прибутковості виробництва і забезпечення належної економічної мотивації товаровиробників необхідними є розробка і запровадження відповідного економічного механізму й долучення інструментів державної підтримки та розвиток ринкової інфраструктури сектору органічного виробництва в АПК.

Бібліографічний список

органічний сільськогосподарський соя сівозміна

1. Танчик С.П. Розвиток органічного землеробства в Україні / С.П. Танчик, О.А. Цюк, С.О. В'ялий // Вісник аграрної науки. - 2009. - №1. - С. 11-15.

2. Овсинский И.Е. Новая система земледелия / И.Е. Овсинский. - К.: ТзОВ «Видавництво «Зерно», 2010. - 336 с.

3. Звіт з науково-дослідної роботи «Розробити наукові основи формування та оцінки еколого-економічної ефективності моделей органічного виробництва сільськогосподарської продукції в умовах Полісся» за 2013 р., / Ю.М. Халеп, А.М. Москаленко, С.О. Будько, З.В. Брегида. - Чернігів, НААН, 2013 р. - 26 с. (для службового використання).

4. Розрахунок балансу гумусу і поживних речовин у землеробстві України на різних рівнях управління / С.А. Балюк, В.О. Греков, М.В. Лісовий, А.В. Комариста. - Харків: КП «Міська друкарня», 2011. - 30 с.

5. Ефективне використання сидератів у сучасному землеробстві (науково-методичні рекомендації) / О.М. Бердніков, В.В. Волкогон, Л.В. Потапенко, Т.Б. Мілютенко, Л.М. Скачок. - Чернігів, 2012. - 26 с.

6. Економічна оцінка заходів розширеного відтворення родючості ґрунтів Полісся (Науково-методичні рекомендації) / А.М. Москаленко, В.В. Волкогон, Ю.М. Халеп, О.І. Христенко. - Чернігів, 2012. - 35 с.

7. Біоенергетична оцінка сільськогосподарського виробництва. Науково-методичне забезпечення / Ю.О. Тараріко, О.Ю. Несмашна, О.М. Бердніков та ін.; за ред. Ю.О. Тараріка. - К.: Аграрна наука, 2005. - 200 с.

8. Прянишников Д.Н. Избранные сочинения. / Д.Н. Прянишников. - М.: Изд-во с.-х. литературы, 1963. - Т. 1: Агрохимия. - 692 с.

9. Ціноутворення та нормативні витрати в сільському господарстві теорія, методологія, практика. Т. 1 Теорія ціноутворення та технологічні карти вирощування сільськогосподарських культур / За ред. П.Т. Саблука, Ю.Ф. Мельника, М.В. Зубця, В.Я. Месель - Веселяка. - К., 2008. - 698 с.

10. Модель системи екологічного землеробства в Лісостепу України (Методичні рекомендації для впровадження у виробництво). - К: Аграрна освіта, 2008. - 37 с.

11. Ціноутворення та нормативні витрати в сільському господарстві теорія, методологія, практика. Т. 2 Нормативна собівартість і ціни на сільськогосподарську продукцію / За ред. П.Т. Саблука, Ю.Ф. Мельника, М.В. Зубця, В.Я. Месель-Веселяка. - К., 2008. - 650 с.

Размещено на Allbest.ru