Продуктивність короткоротаційних сівозмін у Правобережному Лісостепу

Ґрунт дослідного поля - чорнозем опідзолений середньосуглинко- вий. Перед закладанням досліду в орному шарі уміст гумусу (за Тюр- іним) складав 2,8-3,0%, рН сольовий - 5,8-6,2, гідролітична кислотність - 1,9-2,3 мг-екв/100 г, сума увібраних основ - 39,842,0 мг екв./100 г ґрунту (за Каппеном), азоту, що легко гідролізується (за Корнфілдом) - 17,0-19,3 мг/100 г, рухомого фосфору й обмінного калію (за Чириковим) - відповідно 20,8-22,6 та 812 мг/100 г ґрунту.

Погодні умови за роки проведення досліджень були досить різноманітними (рис. 1, 2).

Рис. 1. Середньодобова температура повітря у роки проведення
досліджень, 0С.

Рис. 2. Кількість опадів у роки проведення досліджень, мм

Однак, достатня кількість опадів у найкритичніший до вологи період, за 10 днів до викидання метелки і впродовж ще 30 днів за се- редньодекадної температури 20,3-21,30С забезпечили оптимальні умови для формування високого рівня урожайності кукурудзи на зерно. Сума ефективних температур за вегетаційний період становила: у 2011 році - 1523,5 0С; 2012 - 1466,3 0С; 2013 -1406,4 0С; 2014 - 1365,10С.

Розрахунки продуктивності сівозмін здійснено за виходом основної та побічної продукції на 1 га ріллі, який перераховували в кормові одиниці та перетравний протеїн згідно методики М.М. Карпуся «Деталізована поживність кормів зони Лісостепу України» [3].

Сумарну енергію вирощеної продукції визначали множенням отриманого врожаю на енергетичний еквівалент відповідного виду продукції. Витрати енергії на вирощування культур визначали за допомогою енергетичних еквівалентів, відповідно до технологічних карт, якими передбачено використання й оцінювання в структурі витрат паливо-мастильних матеріалів, сільськогосподарських машин і знарядь, органічних та мінеральних добрив, пестицидів, живої праці [4, 9].

Економічну ефективність окремих культур і сівозмін у цілому розраховували згідно технологічних карт та нормативних матеріалів для господарств зазначеної зони. Вартість валової продукції визначено в цінах 2014 року.

Математично-статистичне оброблення експериментальних даних обраховано методом дисперсійного аналізу за методикою Б.А. Доспе- хова [1] з використанням програмних засобів Microsoft Excel.

Результати досліджень. Урожайність зернових у сівозмінах змінювалась залежно від структури їхніх посівів та системи удобрення. Так, у типовій для зони сівозміні, насиченій по 20% конюшиною на 2 укоси, пшеницею озимою, буряками цукровими, кукурудзою на зерно та ячменем ярим із підсівом конюшини, за органо-міне- ральної системи удобрення середня урожайність зернових становила 6,43 т/га (табл. 2).

Урожайність пшениці озимої становила 5,82 т/га, ячменю ярого - 4,57 т/га, кукурудзи на зерно - 8,89 т/га.

Таблиця 2. Урожайність сільськогосподарських культур, 2011-2014 рр.

Попередник буряки цукрові забезпечив урожайність кукурудзи на 0,34 т/га вищу, ніж овес (вар. 2 порівняно з вар. 1) (табл. 3).

Таблиця 3. Вплив ланки сівозміни та систем удобрення на урожайність кукурудзи на зерно, т/га

За повторної сівби кукурудзи відмічено зниження урожайності на 5% за рахунок зменшення маси 1000 зерен та маси зерна з 1 качана (вар. 3/2).

За вирощування кукурудзи після люцерни 2-го року використання за органічної системи удобрення (80 т/га гною) урожайність була на рівні 7,97-8,10 т/га. Зниження урожайності на 4% відмічено у варіанті, де кукурудза розміщена у сівозміні повторно і використовує лише післядію 80 т/га гною.

Продуктивність сівозмін у досліді змінювалась залежно від частки культур, їхнього розміщення після попередників та системи удобрення у сівозміні.

Найвищий збір зерна з 1 га сівозмінної площі в середньому за 4 роки досліджень - 5,79 т - одержано у зерновій сівозміні з 100% зернових, в тому числі 40% кукурудзи на зерно (табл. 4).

Таблиця 4. Продуктивність, економічна і енергетична оцінка сівозмін, 2011-2014 рр.

Типова для зони плодозмінна сівозміна, на 20% насичена конюшиною, пшеницею озимою, буряками цукровими, кукурудзою на зерно, ячменем з підсівом конюшини, за виходом зерна на одиницю площі поступалась наведеній нижче на 1,93 т.

Однак, збір кормових одиниць та перетравного протеїну у цій сівозміні був найвищим і становив відповідно 11,47 т та 0,867 т.

Кормову одиницю, найкраще забезпечену перетравним протеїном, одержали у сівозміні (вар. 4), на 40% насиченій люцерною та 60% зерновими, з них по 20% пшениці озимої, кукурудзи на зерно та ячменю ярого за органічної системи удобрення. В 1 кормовій одиниці містилось 91 г перетравного протеїну.

Економічна оцінка сівозмін засвідчила, що найнижчу собівартість 1 т зерна одержали у зерновій сівозміні (вар. 2). Відмічено зростання собівартості 1 тонни зерна на 12% за введення кукурудзи на зерно у сівозміну 3 замість ячменю. У зерно-трав'яних сівозмінах, на 60% насичених зерновими, за органічної системи удобрення (вар. 4, 5) собівартість зерна була найвища і становила відповідно 1480,27 та 1424,20 грн./т.

Собівартість кормової одиниці у зернових сівозмінах (варіанти 2, 3) на 7-10% була нижча порівняно з контролем (вар. 1). Рівень рентабельності становив 117-121%.

Найдешевшу кормову одиницю одержали у зерно-трав'яній сівозміні (вар. 5), насиченій на 40% кукурудзою на зерно, 40% люцерною та 20% ячменем за органічної системи удобрення. Варто зазначити, що введення у сівозміну замість ячменю кукурудзи на зерно підвищило рівень рентабельності на 26%, знизило собівартість кормової одиниці - на 23% (вар. 5 порівняно з вар. 4).

Найбільші енергетичні витрати - 8,96 ГДж на 1 тонну зерна - отримали у плодозмінній сівозміні (вар. 1). Зниження енерговитрат на 1 т зерна на 25% відмічено у зерновій сівозміні (вар. 2). Насичення зернової сівозміни на 40% кукурудзою на зерно зменшило енерго- витрати на 40% порівняно з контролем.

Зниження енерговитрат на 1 га відмічено у сівозміні на 40% насиченій люцерною та 60% зерновими, у т.ч. 20% кукурудзи на зерно, за органічної системи удобрення. Коефіцієнт енергетичної ефективності становив 5,69 ум. од.

За насичення п'ятипільної сівозміни на 40% кукурудзою (вар. 5) вміст енергії у врожаї становив 150 ГДж/га за витрат енергії на вирощування продукції 26,6 ГДж/га, коефіцієнт енергетичної ефективності склав 5,64 ум. од.

Висновки

Встановлено, що найбільшу урожайність кукурудзи на зерно забезпечує розміщення після буряків цукрових, під які застосовували органо-мінеральну систему удобрення. Повторна сівба кукурудзи знижує її продуктивність на 3-5%.

Введення 40% кукурудзи на зерно у 5-пільну зернову сівозміну за мінеральної системи удобрення забезпечило найвищий збір зерна - 5,76 т з 1 га сівозмінної площі, собівартість якого склала 763,6 грн./т за рівня рентабельності 124%, коефіцієнта енергетичної ефективності - 3,76.

Насичення зерно-трав'яної сівозміни на 40% кукурудзою на зерно за органічної системи удобрення збільшує збір кормових одиниць до 9,31 т з 1 га сівозмінної площі за нижчої собівартості (на 28% нижчу порівняно з типовою для зони сівозміною). Коефіцієнт енергетичної ефективності сівозміни становить 5,64.

Список літератури

1. Доспехов БА. Методика полевого опыта / БА. Доспехов - М.: Колос, 1979. - 415 с. - (4-е перераб. и допол.).

2. Карпусь М.М. Деталізована поживність кормів зони Лісостепу України : [довідник] / М.М. Карпусь, В.П. Славов, М.А. Лапа, Г.М. Мартинюк - К.: Аграрна наука, 1995. - 347 с.

3. Маслак О. Віддаємо перевагу кукурудзі / О. Маслак, М. Радченко // Agroexpert. - 2010. - №5 (22.) - С.12-16.

4. Медведовський О.К. Енергетичний аналіз інтенсивних технологій в сільськогосподарському виробництві / О.К. Медведовський, П.І. ІваненкоК.: Урожай. - 206 с.

5. Стратегічні напрями розвитку сільського господарства України на період до 2020 року / за ред. Ю.О. Лупенка, В.Я. Месель-Веселяка. - К.: ННЦ “ІАЕ”, 2012. - 182 с.

6. Сайко В.Ф. Сівозміни в землеробстві України / В.Ф. Сайко, П.І. Бойко - К.: Аграрна наука, 2002. - 146 с.

7. Ситник В.П. Кукурудза - основа кормової бази високопродуктивного тваринництва / В.П. Ситник // Вісник аграрної науки. - 2005. - №8. - С.5-7.

8. Стратегічні культури / С.О. Трибель, С.В. Гетьман, О.І. Борзих, О.О. Стригун. За редакцією С.О. Трибеля - К.: Фенікс, Колобіг, 2012. - 368 с.

9. Тараріко Ю.О. Енергетична оцінка систем землеробства і технологій вирощування сільськогосподарських культур:[методичнірекомендації] / Ю.О. Тараріко, О.Ю. Несмашна, ЛД. Глущенко - К.: Нора-Прінт. - 2001.

Размещено на Allbest.ru