Розвиток зерновиробництва в Україні

Рис. 3. Урожайність зернових культур в Україні

Крім того, за останні десять років країна перетворилась у найбільшого експортера зерна в світі. Зернове господарство відіграє важливу роль в аграрному секторі України, забезпечуючи стабільне постачання населення хлібом і хлібобулочними виробами, а також сировиною для промислової переробки.

Виробництво, переробка і експорт зерна в Україні дають суттєві грошові надходження до бюджету і є важливими сферами працевлаштування населення країни. Крім того, зернова галузь країни має суттєвий потенціал розвитку, пов'язаний, перш за все, з наявністю багатих земельних ресурсів і достатньої кількості кваліфікованої робочої сили. На сьогоднішній день потенціал України оцінюється в 80-100 млн. т щорічного виробництва зерна і олійних культур [4].

Селекція та насінництво зернових культур, виробництво зерна, заготівля, борошномельна, круп'яна, комбікормова, макаронна та хлібопекарська промисловість, технічна переробка зерна на спирт, крохмаль, солод, а також виробництво спеціалізованої техніки є складовими зерновиробництва. На основі узагальнення складових елементів зернової галузі розроблена відповідна схема функціонування зерновиробництва в Україні (рис. 4).

Рис. 4. Схема функціонування зерновиробництва в Україні [розроблено автором за даними [6], авторська розробка виділена пунктиром]

У Законі України «Про державний бюджет України на 2015 рік» за бюджетною програмою «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі» за рахунок спеціального фонду державного бюджету передбачено 5 000 тис. грн. на забезпечення закупівлі насіння сільськогосподарських культур до державного резервного насіннєвого фонду. Ще донедавна видатки з місцевого бюджету (Програми розвитку насінництва на 2005-2015 роки) та Державного бюджету України підтримки та розвитку насінництва дозволяли товаровиробникам отримувати компенсацію за висіяне насіння високих репродукцій (не нижче другої репродукції), що в свою чергу стимулювало використання в господарствах України високоякісного серти-фікованого насіння. На сьогодні ж використання на полях елітного (суперелітного) насіння знизилося до критичного показника. Невеликі фермерські господарства та одноосібники практикують використання як насіннєвий матеріал свою ж товарну продукцію, що призводить до забур'янення площ та зниження урожайності на окремих ділянках.

В умовах здійснення процесів глобалізації та інтеграції державне регулювання галузі зерновиробництва суттєво впливає на стан та динаміку основних категорій конкуренції та конкурентоспроможності, їх чинників - попиту, пропозиції, кон'юнктури. Тому для ефективного та конкурентоспроможного ведення зернового виробництва важливим є:

- застосування різноманітних методів і важелів управління процесами реорганізації;

- здійснення реструктуризації і сегментації виробництва;

- інвестування фінансових, матеріально-технічних ресурсів у галузь;

- кооперування й інтегрування фінансових та матеріально-технічних зусиль як по горизонталі, так і по вертикалі.

Відзначимо, що ефективність зерновиробництва формується в сучасних умовах конкурентного середовища господарювання. Вони є важливим проявом ринкових відносин у розвитку галузі зерновиробництва через здійснення наступних функцій: стимулюванні ефективності виробництва, продуктивності праці, регулювання галузі, оцінки форм господарювання, інноваційного забезпечення, адаптації, розподілу та контролю [5].

Для забезпечення конкурентоспроможності виробництва зерна необхідно здійснювати комплекси організаційно-економічних заходів на мікрорівнях рівнях: управлінський, виробничий, маркетинговий. На управлінському рівні - це забезпечення оптимальних обсягів виробництва зерна та його собівартості; виробничому - відповідності якості зерна встановленим стандартам та вимогам споживачів; маркетинговому - вивчення ринкової кон'юнктури та забезпечення реалізації виробленого зерна за максимальними цінами. Визначено, що перспективними у цьому відношенні є забезпечення розвитку селекції та оригінального й елітного насінництва, використання ресурсоощадних технологій, формування органічного виробництва зернових [1].

Одним з факторів, що впливає на систему економічних відносин і сприяє стабілізації зернового виробництва та його подальшому ефективному й конкурентоспроможному розвитку, є інтеграція сільськогосподарських підприємств з підприємствами переробки та торгівлі зернопродуктами. Інтеграція обумовлена тими ж причинами, що й кооперація, тобто - посиленням спеціалізації, розширенням виробництва, необхідністю узгодження дій у всій системі зерновиробництва [2].

Загальнодержавне значення у вирішенні цієї проблеми має державна програма «Розвиток зерновиробництва в Україні до 2015 р.». Головна мета якої - збільшення валового виробництва зерна та покращення його якості; підтримка розвитку інших галузей аграрного сектора економіки; сприяння подальшому підвищенню культури землеробства; досягти валового виробництва зерна у 2015 р. до 50 млн. тонн. Валовий збір зернових культур в 2013-2014 роках в Україні вище 63 млн. тонн, що підтверджує правильність та ефективність державної програми «Розвиток зерновиробництва в Україні до 2015 р.».

Держава повинна стати активним учасником аграрного ринку як покупець зернових культур та продуктів їх переробки, регулюючи баланс обсягів виробництва та споживання. Особливо на сьогоднішній день, в умовах дії глобалізаційних та інтеграційних процесів.

Список використаних джерел

1. Волошин Р. Методологія дослідження конкурентоспроможності зерна / Р. Волошин // Галицький економічний вісник. -- 2009. -- № 1. -- С. 174--180.

2. Гудзинський О.Д. Регіональні засади забезпечення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції / О.Д. Гудзинський, С.М. Судомир // Інноваційна економіка. -- 2012. -- № 10. -- 133 с.

3. Дідівська Л.І. Державне регулювання економіки: навч. посіб. / Л.І. Дідівська, Л.С. Головко. -- 5-те вид. -- К. : Знання, 2006. -- Вип. 5. -- 213 с.

4. Жигадло В.О. Виробництво зернових та олійних культур в Україні: проблеми та перспективи в умовах світової продовольчої кризи / В.О. Жигадло // Ринок зернових культур в Україні. -- 2008. -- С. 19--29.

5. Кваша С.М. Конкурентоспроможність вітчизняної сільськогосподарської продукції на світовому аграрному ринку / С.М. Кваша, Н. Є. Голомша // Економіка АПК. -- 2006. -- № 5. -- С. 99--104.

6. Музиченко А.О. Шляхи підвищення конкурентоспроможності зерновиробництва в Україні // Ефективна економіка. -- 2014. -- № 2.

7. Програма «Зерно України -- 2015». -- К. : ДІА, 2011. -- 48 с.

8. Сайт Державної служби статистики України.

Размещено на Allbest.ru