Особливості росту кнурців великої білої породи та породи ландрас зарубіжної селекції в період адаптації та їх інтер’єрний статус

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ КНУРЦІВ ВЕЛИКОЇ БІЛОЇ ПОРОДИ ТА ПОРОДИ ЛАНДРАС ЗАРУБІЖНОЇ СЕЛЕКЦІЇ В ПЕРІОД АДАПТАЦІЇ ТА ЇХ ІНТЕР'ЄРНИЙ СТАТУС

Халак В.І.

Постановка проблеми. Стратегічно важливим питанням підвищення валового виробництва м'яса, поряд з вдосконаленням систем годівлі та утримання тварин різних статево-вікових груп, є створення нових високопродуктивних популяцій свиней, впровадження інноваційних методів оцінки племінної цінності, а також пошук біологічних маркерів раннього прогнозування показників відтворювальної здатності свиноматок та кнурів-плідників, відгодівельних та м'ясних якостей їх потомства. З метою прискорення селекційного процесу в Україні використовують свиней різних генотипів англійської, угорської, шведської та іншої селекції, які характеризуються високою продуктивністю але не завжди здатні до швидкої адаптації [1-4]. Дане питання є актуальним і для свиней великої білої породи і породи ландрас французької селекції, питома вага яких в структурі генофонду тварин даного виду в Україні є суттєвою.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Встановлено, що інтенсивність росту свиней тісно пов'язана з обміном речовин, а саме синтезом та розпадом амінокислот в організмі, що здійснюється під дією специфічних ферментів - трансаміназ [5-7]. Так, Є.М. Агапова та ін. повідомляють, що при вивченні активності аспартат- і аланінамінотрансферази (АСТ і АЛТ) встановлено значну різницю між підсвинками дослідних груп, а скороспілі підсвинки характеризувалися підвищеною активністю АСТ, АЛТ [8].

Рівень трансфераз крові в ранньому віці позитивно корелює також з абсолютним приростом живої маси від 2-місячного віку до забою (r=0, 435). На думку Ніконової В.Г., тривалий відбір тварин за активністю трансфераз буде сприяти скороченню термінів селекції (цит. за [5]).

З метою прогнозування м'ясної продуктивності та інших господарсько корисних показників А.М. Поливода пропонує визначати рівень екскреції креатині- ну і оксипроліну, а також коефіцієнти кореляції між ними [9]. Автор робить висновок, що породи свиней з більшою потенціальною м'ясністю характеризуються вищим добовим вмістом креатиніну в сечі і, що за вмістом креатиніну в сечі можна проводити порівняльну оцінку тварин за їх можливою м'ясністю.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. До невирішених раніше частин загальної проблеми належать питання, пов'язанні з раннім прогнозуванням продуктивності тварин зарубіжної селекції в період їх адаптації за біохімічними показниками сироватки крові та модифікованими показниками росту.

Зазначене визначає актуальність даної роботи та вектор подальших наших досліджень.

Мета статті. Головною метою роботи було дослідити деякі біохімічні показники сироватки крові ремонтних кнурців великої білої породи та породи ландрас французької селекції, особливості їх росту в період раннього онтогенезу, а також провести кореляційний аналіз між ознаками власної продуктивності та інтер'єру.

Виклад основного матеріалу. Експериментальну частину дослідження проведено в умовах ТОВ «Агропрайм Холдинг» Одеської, ПП «АФ «Борис- фен» Дніпропетровської областей (контрольне вирощування ремонтних кнурців різних генотипів), Науково-дослідного центру біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету (дослідження біохімічних показників сироватки крові ремонтних кнурців різних генотипів).

Об'єктом досліджень були ремонтні кнурці великої білої породи (І піддослідна група) та породи ландрас (ІІ піддослідна група) французької селекції

Дослідження біохімічних показників сироватки крові тварин піддослідних груп проводили з урахуванням наступних показників та методик: вміст загального білка - біуретовим методом, концентрацію альбумінів і глобулінів - за кольоровою реакцією з бромкрезоловим зеленим, активність креатинкінази - за кольоровою реакцією із а-нафтолом та концентрацію загальних ліпопротеїдів - нефелометричним методом [10].

Оцінку ремонтних кнурців за ознаками власної продуктивності проводили за наступними показниками: жива маса у 2-, 4- та 6-місячному віці (кг), довжина тулубу у 6-місячному віці (см), обхват грудей за лопатками у 6-місячному віці (см), середньодобовий (г) та відносний приріст (%) живої маси за період вирощування від 2- до 6-місячного віку, товщина шпику на рівні 6-7 грудного хребця (мм), товщина шпику в середній точці спини між холкою та крижами (мм), товщина шпику на крижах (мм), індексами О. Вангена (1), інтенсивності формування (At) (2), напруги (In) (3) та рівномірності росту (Ір) (4):

де, СП - середньодобовий приріст живої маси за період за період вирощування від 2- до 6-місячного віку, кг; ТШ - товщина шпику на рівні 6-7 грудних хребців, мм; уСП - фенотипове стандартне відхилення середньодобового приросту живої маси за період з дня народження до віку досягнення живої маси 100 кг, г; уТШ - фенотипове стандартне відхилення середньодобового приросту товщини шпику, мм (цит. за [11]):

де w2, w4, w6 - жива маса у віці 2, 4 і 6 місяців, кг, СП - середньодобовий приріст живої маси за період вирощування від 2 до 6-місячного віку, г: ВП - відносний приріст живої маси за період вирощування від 2 до 6-місячного віку, % [12, 13].

Біометричну обробку результатів досліджень проведено за методикою Є.К. Меркур'євої та ін. [14] з використанням програмованого модуля «Аналіз даних» в Microsoft Excel.

За результатами досліджень установлено, що вміст загального білка у кнурців великої білої породи (І піддослідна група) становив 77, 33±2, 728 г/л, що на 1, 0 г/л (td=0, 28, P<0, 95) більше порівняно з ровесниками породи ландрас (ІІ піддослідна група) (табл.1). Різниця, на користь тварин І піддослідної групи за концентрацією альбумінів та активність креатинкінази склала 2, 67 г/л (td=1, 71, P<0, 95) та 794, 8 од/л (td=3, 72, P>0, 95) відповідно.

Таблиця 1. Біохімічні показники сироватки крові ремонтних свинок піддослідних груп, n=3

Максимальний коефіцієнт варіації біохімічних показників сироватки крові виявлено у кнурців великої білої породи за активністю креатинкінази - 29, 82%. Мінімальним значенням даного біометричного показника характеризувалися тварини ІІ піддослідної групи і також за активністю креатикінази - 4, 02%. Результати досліджень ознак власної продуктивності показали, що за живою масою у 2-, 4- та 6-місячному віці перевагу мали ремонтні кнурці породи ландрас (табл. 2). Різниця за даним показником між тваринами ІІ та І піддослідних груп склала 0, 8 (td=0, 67, Р<0, 95), 3, 8 (td=1, 48, Р<0, 95) і 7, 2 кг (td=2, 33, Р>0, 95).

Таблиця 2. Показники власної продуктивності та модифікованих показників росту ремонтних кнурців піддослідних груп, n=5

Збільшення середньодобових приростів живої маси за період вирощування від 2- до 6-місячного віку тварин ІІ піддослідної групи (на 0, 052 кг) сприяло скороченню віку досягнення живої маси 100 кг на 7, 0 днів (td=2, 67, Р>0, 95).

Різниця за довжиною тулуба, інтенсивністю формування (At), індексами напруги (In) та рівномірності росту (Ip) між ровесниками II та І піддослідних груп склала 1, 4 см (td=1, 84, Р<0, 95), 0, 006 (td=0, 35, Р<0, 95), 0, 037 (td=1, 12, Р<0, 95) та 0, 015 одиниць (td=0, 93, Р<0, 95). За індексом О. Вангена та індексом BLUP ремонтні кнурці великої білої породи переважали ровесників породи ландрас в середньому на 14, 78%.

За результатами наших досліджень установлено, що ремонтні кнурці піддослідних груп за товщиною шпику на рівні 6-7 грудного хребця належали до класу «еліта» (табл. 3).

Таблиця 3. Товщина шпику ремонтних кнурців піддослідних груп, n=5

Різниця за товщиною шпику на рівні 6-7 грудного хребця, на крижах та в середній точці спини між холкою та крижами між ремонтними кнурцями породи ландрас та великої білої породи становить 5, 2 (td=4, 06, Р>0, 99), 2, 4 (td=2, 33, Р>0, 95) і 3, 8 мм (td=3, 87, Р>0, 99) відповідно.

Різниця за товщиною шпику на рівні 6-7 грудного хребця та на крижах у тварин великої білої породи склала 6, 8 мм (td=5, 76, Р>0, 999), породи ландрас - 5, 4 мм (td=4, 82, Р>0, 99).

Коефіцієнт варіації ознак власної продуктивності ремонтних кнурців піддослідних груп коливався у межах від 2, 73 (ІІ піддослідна група, жива маса у 4- та 6-місячному віці) до 18, 78% (ІІ піддослідна група, індекс BLUP).

Результати розрахунку коефіцієнта парної кореляції між біохімічними показниками сироватки крові, ознаками власної продуктивності та модифікованими показниками росту ремонтних кнурців різних генотипів наведено у таблиці 4.

Таблиця 4. Кореляційні зв'язки між біохімічними показниками сироватки крові, ознаками власної продуктивності та модифікованими показниками росту ремонтних кнурців піддослідних груп

Примітка: 1 - вміст загального білка, г/л, 2 - концентрація альбумінів, г/л, 3 - концентрація глобулінів, г/л, 4 - активність креатинкінази, од./л, 5 - концентрація загальних ліпопротеїдів, мг %, 6 - вік досягнення живої маси 100 кг, дн, 7 - індекс О. Вангена, 8 - товщина шпику на рівні 6-7 грудного хребця, мм, * - Р>0, 95; ** - Р>0, 99; *** - Р>0, 999.

Установлено, що кількість достовірних коефіцієнтів парної кореляції між ознаками власної продуктивності та біохімічними показниками сироватки крові у тварин І та ІІ піддослідних груп становить 53, 33 та 20, 00% відповідно. Прямі за напрямком та тісні за силою кореляційні зв'язки установлено за наступними парами ознак; І піддослідна група: вміст загального білка X вік досягнення живої маси 100 кг - 0, 880±0, 2742 (tr=3, 20), концентрація глобулінів X вік досягнення живої маси 100 кг - 0, 999±0, 0258 (tr=38, 70), концентрація глобулінів X товщина шпику на рівні 6-7 грудного хребця - 0, 982±0, 1090 (tr=9, 00); ІІ піддослідна група: вміст загального білка X шпику на рівні 6-7 грудного хребця - 0, 911±0, 2381 (tr=3, 82).

Висновки і пропозиції

1. Установлено, що за біохімічними показниками сироватки крові ремонтні кнурці різних генотипів знаходились у межах фізіологічної норми.

Коефіцієнт варіації біохімічних показників сироватки крові ремонтних кнурців піддослідних груп коливався у межах від 4, 02 (ІІ піддослідна група, активність креатинкінази) до 29, 82% (І піддослідна група, активність креатинкінази).

2. За показниками власної продуктивності перевагу мали ремонтні кнурці породи ландрас французької селекції. За віком досягнення живої маси 100 кг та товщиною шпику на рівні 6-7 грудних хребців різниця склала відповідно 7, 0 днів (td=2, 67, Р>0, 95), і 5, 2 мм (td=4, 06, Р>0, 99).

3. Кількість достовірних коефіцієнтів парної кореляції з імовірністю Р>0, 95-0, 999 у тварин піддослідних груп коливається у межах від 20, 00 до 53, 33%. Зазначену закономірність (зв'язок біохімічних показників сироватки крові з ознаками власної продуктивності) слід використовувати в селекційно-племінній роботі щодо раннього прогнозування та відбору ремонтного молодняку свиней для подальшого їх використання в селекційному процесі.

ремонтний кнурець біохімічний кров

Список літератури

1. Небелиця Н. С. Откормочные и мясные качества свиней английской селекции в условиях спецхоза / Н. С. Небелица // Шляхи підвищення виробництва та поліпшення якості свинини: Тез. Допов. Міжнарод. наук.-практ. конф. - Харків, 1995. - С. 48-49.

2. Гетя А. А. Оцінка свиней за власною продуктивністю в умовах племінного господарства з використанням індексної селекції / А. А. Гетя, О. А. Чуб // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С. З. Гжицького. - 2003. Т. 5 (№ 2). - Ч. 4. - С. 9-12.

3. Волощук В. М. Адаптаційна здатність та експлуатаційна цінність свиноматок зарубіжного походження / В. М. Волощук, А. П. Василів // Тваринництво України. - 2014. - № 1. - С. 27-30.

4. Гришина Л. П. Прогнозування продуктивності свиней за індексами росту в ранньому онтогенезі / Л. П. Гришина // Свинарство. Міжвідомчий тематичний науковий збірник Інституту свинарства і АПВ НААН. - Вип. 60. - Полтава, 2012. - С. 50-54.

5. Почерняев Ф. К. Селекция и продуктивность свиней / Ф. К. Почерняєв. - М.: Колос, 1979. - 223 с.

6. Дементьева Т. А. Прогнозирование продуктивности свиней по ферментативной активности сыворотки крови / Т. А. Дементьева // Зоотехния. - 1997. - № 5. - С. 6-7.

7. Карачанов В. И. Некоторые биохимические показатели ремонтных свинок и их связь с репродуктивными качествами / В. И. Карачанов // Пути и методы качественного совершенствования скота и свиней. - Персиановка, - 1983. - С. 72-75.

8. Агапова Є. М. Показники крові свиней різних генотипів і їх зв'язок із швидкістю росту / Є. М. Агапова, O.П. Решетніченко // Свинарство. - Вип. 52. - К., Аграрна наука, 1996. - С. 71-77.

9. Поливода А. М. Екскреція креатиніну оксимпроміну у свиней / А. М. Поливода // Свинарство. - Вип. 26. - К.: Урожай, 1977. - С. 34-39.

10. Лабораторні методи досліджень у біології, тваринництві та ветеринарній медицині [Текст]: довідник / В. В. Влізло,

P.С. Федорук, І. Б. Ратич та ін.; за ред. В. В. Влізла. - Львів: СПОЛОМ, 2012. - 764 с.

11. Племенное дело в свиноводстве / В. Г. Козловский, Ю. В. Лебедев, В. А. Медведев и др. - М. Колос, 1982. - 272 с.

12. Свечин Ю. К. Прогнозирование продуктивности животных в раннем возрасте / Ю. К. Свечин // Вестник с. х. науки. - 1985. - № 4. - С. 103-108.

13. Коваленко В. П. Селекционная модель прогнозирования мясной продуктивности птицы / В. П. Коваленко, О. Ю. Белая // Цитология и генетика. - К.: 1998. - Том 32. - № 4. - С. 44-59.

14. Генетика / Е. К. Меркурьева, З. В. Абрамова, А. В. Бакай и др. - М.: Агропромиздат, 1991. - 446 с.

Размещено на Allbest.ru