Сучасна структура використання земельного фонду долини річки Прут в межах адміністративних районів Чернівецької області

Вихідні передумови. Території долини річки Прут у межах Чернівецької області, яка має значну протяжність із північного заходу на південний схід притаманне велике різноманіття ландшафтних комплексів зумовлене висотним розташуванням окремих місцевостей відносно русла ріки, а також впливом тривалого господарського освоєння регіону дослідження. Саме під впливом комплексу природно - географічних і соціально-економічних чинників відбувалось формування сучасної структури землекористування в різних частинах річкової долини.

Територія Чернівецької області має досить тривалу історію наукових досліджень природного, соціально-історичного, економіко-географічного та землевпорядного спрямування. Піонерні фундаментальні дослідження природи та господарства належать австрійським, російським та румунським вченим, які досліджували територію починаючи із ХІХ століття.

Через пізніше включення області до складу України інтенсивні дослідження території припадають на другу половину ХХ та початок ХХІ століть. З-поміж яких необхідно виокремити фундаментальні розробки О.І. Токмакова, К.І. Геренчука, Л.І. Воропай, П.О. Кубинського, М.М. Рибіна, В.М. Гуцуляка. Значну увагу дослідженню фізико-географічних особливостей та ландшафтних систем приділяють В.М. Гуцуляк, П.І. Чернега, К.Й. Кілінська, Я.П. Скрипник та інші. Дослідження природно-ресурсного потенціалу, структури використання та картографування земельного фонду розглянуті в працях Я.І. Жупанського, В.П. Руденка, А.М. Третяка, П.Ф. Козьмука, П.О. Сухого, М.Д. Заячука, І.С. Березки, В.О. Печенюка, К.В. Дарчука, М.-Т.М. Атаманюк та ін.

Мета роботи полягає у дослідженні сучасної структури використання земельного фонду р. Прут у межах адміністративних районів Чернівецької області. Відповідно до поставленої мети вирішувалась низка завдань:

1. Розкрити сучасну структуру використання земельного фонду за цільовим призначенням у заплавній, схиловій та вододільній частинах річкової долини.

2. Проаналізувати стан сільськогосподарської освоєності в розрізі різних частин долини.

3. Окреслити проблеми та запропонувати заходи із оптимізації землекористування.

Виклад основного матеріалу. Долина річки Прут, як і долина будь-якої іншої річки, складається з трьох частин: заплавної, до якої відносять заплаву і низькі тераси; схилової - середні тераси; вододільної - високі тераси та вододільні ділянки. Заплава дуже вразлива та щорічно або раз на декілька років затоплюється водами ріки при повенях. Такі катастрофічні паводки не оминають і річку Прут, що призводить до втрати якостей земельних ресурсів. Дотично до схилової частини, то вона займає найбільшу площу долини і від набору та інтенсивності схилових процесів залежить багато параметрів стоку та якості води. Схилова частина у структурі долини річки Прут в межах Чернівецької області займає майже 60%, має розгалужену поселенську мережу, активно залучена до господарського обігу і як наслідок інтенсивно використовується у сільськогосподарському виробництві. Тут найактивніше відбуваються процеси водної ерозії, з інтенсивним розвитком її лінійних та площинних форм. Приводо - дільна частина є найменш активною за розвитком речовинних потоків, спрямованих до русла. Різні долини, за геоморфологічними особливостями, можна розрізнити за тим, наскільки і як зв'язані їх привододільні частини з руслами та заплавами.

До долини річки Прут у межах Чернівецької області повністю або частково входять території 9 адміністративних районів: Заставнівського, Хотинського, Сторожинецького, Глибоцького, Кіцманського, Новоселицького та Герцаївського, частково Кельменецький та Сокирянський. На правому березі розміщено 4 райони: частина Кіцманського, Сторожинецький, Глибоцький, Герцаївський. На лівому 5 районів: більша частина Кіцманського, Заставнівський, Новоселицький, Хотинський, Кельменецький та Сокирянський.

В процесі дослідження було проведено узгодження меж адміністративних районів з природними межами. Таким чином ми отримали статистичні дані для подальшої оцінки частин Прутської долини. При цьому зазначимо, що межі адміністративних районів не співпадають з вододільними лініями. Зважаючи на це ми не можемо достименно оцінити ситуацію на таких територіях. Проблему можна вирішити картографічним методом за допомогою відсоткових співвідношень. Провівши певні операції з наявними статистичними даними, ми дослідили землекористування долини річки Прут в межах природних та адміністративних частин по категоріях земель.

Загальновідомо, що за цільовим призначенням земельний фонд України поділяється на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення, землі житлової та громадської забудови, землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі оздоровчого призначення, землі рекреаційного призначення, землі історико-культурного призначення, землі лісового фонду, землі водного фонду, землі промислового, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Поділ земель на категорії здійснюється на основі природних ознак та соціально-економічних і виробних характеристик використання земель. Метою поділу є задоволення відповідних потреб суспільства, а також раціонального використання земельних ресурсів.

Розглянемо, безпосередньо, землекористування в долині річки Прут в межах кожного із адміністративних районів. Такий підхід зумовлений тим, що статистичні дані по використанню земель подано у формі 6-зем в межах низових одиниць адміністративного поділу - сільських, селищних та міських рад.

Кіцманський район. За допомогою картографічних матеріалів (топокарти М 1:100000 та М 1:200000) було визначено приналежність кожної ОАТУ до тієї чи іншої частини річкової долини. До заплави із 29 сільських рад входить 10 (Мамаївська, смт Лужани, Шипинецька, Дубовецька, Берегометська, смт Неполоківці, Оршовецька, Глиницька, Стрілецько-Кутська, Білянська), до схилової частини - 7 (Лашківська, Ошихлібська, Іванковецька, Брусницька, Драчинецька, Верхньостановецька, Нижньостановецька), до вододільної -12 (Валявська, Суховерхівська, Кліводинська, Давидівська, Хлівищенська, Малятинецька, Ставчанська, Южинецька, Шишковецька, Киселів - ська, Борівецька та м. Кіцмань). Сучасну структуру використання земельного фонду долини р. Прут у межах адміністративних районів Чернівецької області приведено в таблиці 1.

Загальна площа заплави у Кіцманському районі становить близько 20 088,10 га; схилової частини - 19 681,50 га; вододільної - 21 076,90 га.

Зазначимо сільські ради, з найбільшою та найменшою часткою земель по кожній із цільових категорій. Землі сільськогосподарського призначення - Валявська (94.14%), Стрілецькокутська (31,81%) відповідно; землі лісогосподарського призначення - Стрілецькокутська (36,27%), Борівецька (0,12%); землі водного фонду - Дубовецька (13,93%), Драчинецька (0,25%); землі житлової та громадської забудови - м. Кіцмань (8,58%), Малятинська (1,90%); землі промисловості, транспорту, зв'язку та технічної інфраструктури - смт Лужани (5,03%), Борівецька (0,17%); землі рекреаційного, історико-культурного, оздоровчого, природо-заповідного та іншого природоохоронного призначення - Глиницька (26,46%), смт Неполоківці (0,02%).

Новоселицький район. Узгодивши межі АТУ Новоселицького району з природними межами до вододільної частини жодний із 30 сільських рад не віднесено. До заплавної частини належить території 11 сільських рад (Магальська, Боянська, Припрутська, Зеленогайська, Маршинецька, Ванчико - вецька, Тарасовецька, Костичанівська, Драницька, Мамалигівська та м. Новоселиця), а до схилової -19 (Слобідська, Ракитненська, Рингацька, Строїнецька, Диновецька, Берестянська, Малинівська, Котелівська, Щербинецька, Черленівська, Фороснянська, Стальнівська, Подвірненська, Балковецька, Жилівська, Довжоцька, Несвоянська, Топорівська, Рідківська).

Загальна площа заплави в Новоселицькому районі становить близько 32 722,40 га, а схилової частини - 39 216,20 га.

За статистичними даними виокремимо сільські ради району, з максимальною та мінімальною часткою земель тієї чи іншої категорії. Землі сільськогосподарського призначення - Жилівська (94,82%), м. Новоселиця (22,76%) відповідно; землі лісогосподарського призначення - Черленівська (11,41%), м. Новоселиця (0,21%); землі водного фонду - Зеленогайська (10,50%), Стальнівецька (0,43%); землі житлової та громадської забудови - м. Новоселиця (50,63%); землі промисловості, транспорту, зв'язку та технічної інфраструктури - м. Новоселиця (22,54%), Берестянська (0,26%); землі рекреаційного, історико-культурного, оздоровчого, природо - заповідного та іншого природоохоронного призначення - Мамалигівська (9,11%), Боянівська та Магальська (0,01%) відповідно.

Герцаївський район. До заплавної частини долини в Герцаївському районі із 12 населених пунктів входить 4 сільських ради (Лунківецька, Молницька, Острицька, Цуренська), до схилової частини - 7 (Байраківська, Великобудська, Годинівська, Горбівська, Тернавська, Хряцьківська та м. Герца), до вододільної - 1 (Буківська).

Загальна площа заплави у Герцаївському районі становить близько 8 639,10 га, схилової частини - 16 478,30 га, вододільної - 729,10 га.

Максимальні та мінімальні частки категорій земель у загальному земельному фонді наступні: землі сільськогосподарського призначення - Годинівська (86,91%) та м. Герца (51,65%) відповідно; землі лісогосподарського призначення - Байраківська (35,87%) та м. Герца (1,51%); землі водного фонду - Острицька (8,14%) та Велико - будська (0,71%); землі житлової та громадської забудови - м. Герца (39,14%) та Байраківська (1,64%); землі промисловості, транспорту, зв'язку та технічної інфраструктури - м. Герца (2,20%) та Хряцьківська (0,01%); землі рекреаційного, історико-культурного, оздоровчого, природо - заповідного та іншого природоохоронного призначення - м. Герца (4.60%) та Байраківська (0,42%).

Глибоцький район. Глибоцька частина долини річки Прут представлена схилом та вододілом. До силової частини із 6 сільських рад належить 5 (Валякузмінська, Коровійська, Луковицька, Молодійська та Чагорська), до вододілу - 1 (Волоківська).

Загальна площа схилу становить близько 8 608,60 га, а вододілу - 3 047,80 га.

Заставнівський район. У Заставнівському районі до схилової частини долини із 5 сільських рад входить 3 (Горішньоширівецька, Задубрівська, Шубранецька), а до вододільної - 2 (Васловівська, Малокучурівська). Загальна площа силової частини становить близько 5 327,60 га, в вододілу - 6 208,00 га.

Сторожинецький район. У Сторожинецькій частині долини річки Прут із 7 сільських рад території 5 (Бобовецької, Костинської, Михальчан - ської, Кам'янської, Великокучурівської) віднесено до силової частини, а 2 - до вододільної (Снячів - ська, Тисовецька). Загальна площа першої становить 16 300,10 га, а другої - 6 763,2.

Хотинський район. Усі 17 територій сільських рад Хотинського району, які віднесено до долини річки Прут, входять до вододільної частини, площа якої становить 37 239,80 га.

Кельменецький район. Та частина Кельме - нецького району, яка входить до прутської долини, а саме території 6 сільських рад, відноситься до вододільної частини, загальна площа якої становить близько 15 034,10 га

Сокирянський район. До долини річки Прут входить 5 сільських рад, усі вони належать до вододільної частини і займають площу близько 16 473,30 га.

За статистичними розрахунками привереними в табл. 1 зазначимо, що найбільшу площу у Прутській долині зайняту, сільськогосподарськими землями, має Новоселицький район (86,20%), а найменшу - м. Чернівці (38,22%), землі лісогосподарського призначення - Сторожинецький (29,01%) та Кельменецький (4,46%) відповідно; землі водного фонду - Кіцманський (4,06%) та Сторожинецький (0,78%) відповідно; землі житлової та громадської забудови - м. Чернівці (25,47%) та Сокирянський (1,64%) відповідно; землі промисловості, транспорту, зв'язку та технічної інфраструктури - м. Чернівці (8,29%) та Заставнівський (0,51%); землі рекреаційного, історико-культурного, оздоровчого, природо - заповідного та іншого природоохоронного призначення - Заставнівський (24,57%) та Герцаївський (0,31%), у Кельменецькому та Сокирянському районах вони взагалі відсутні.

Аналіз заплавних, схилових та вододільних місцевостей, показує, що основним видом землекористування є сільськогосподарське. У заплавній частині сільськогосподарські землі становлять - 47 248,1366 га (76,89%), у схиловій - 83 546,7525 га (79,11%), у вододільній - 58 327,2187 га (54,73%).

Проведені дослідження землекористування території дослідження показують, що існує різний тип навантаження на місцевості. Наразі, актуально розглянути саме сільськогосподарську перетво - реність Прутської долини. Оскільки саме землі сільськогосподарського призначення займають найбільшу територію.

Субстанцією для визначення сільськогосподарської перетвореності є такі угіддя як рілля та багаторічні насадження. Оскільки землі зайняті саме цими угіддями зазнають найбільших змін, тому можна ототожнити поняття сільськогосподарської перетвореності з цими угіддями. Площа правобережної частини становить близько 82 089,4 га (з них 54 783,1342 га - це землі сільськогосподарського призначення), а лівобережної - 194 388,4 га (з них 159 427,1599 га - це землі сільськогосподарського призначення).

Для оцінки сільськогосподарської перетвореності необхідно знайти типові та особливі характеристики території. За типові риси сільськогосподарської перетвореності нами прийняті пересічні показники, тобто це такі характеристики, які притаманні всій території (ті, які характеризують сільськогосподарське землекористування у долині загалом). А особливими рисами, на нашу думку, можуть бути відхилення від пересічних показників.

Визначення типових та особливих рис сільськогосподарської перетвореності в долині річки Прут здійснювалось окремо на Правобеоежжі та Лівобережжі, тому що їм притаманні різні орографічні та кліматичні умови, строкатий ґрунтовий покрив і відповідно різне використання земель сільськогосподарського призначення (табл. 2).

Відповідно до типових характеристик нами визначались особливі риси природних частин долини.

Більшої сільськогосподарської перетвореності зазнали землі Лівобережжя, оскільки там більша частка земель зайнятих сільськогосподарськими угіддями.

Висновки. Під час досліджень, було визначено структуру земельного фонду долини річки Прут в межах Чернівецької області. На основі цих даних, провівши відповідні розрахунки, можна помітити певні особливості сільськогосподарської перетвореності.

Землі заплави, як на Лівобрежжі так і на Правобережжі, інтенсивно розорюються; багаторічних насаджень тут мало. На схилових місцевостях спостерігається різний тип перетвореності. Якщо на Правобережжі переважають орні землі - що може сприяти вітровій (дефляція) і водній ерозії; через глибоке розорювання можуть погіршуватись природні властивості ґрунтів. То на Лівобережжі у структурі сільськогосподарських угідь домінують багаторічні насадження. Наслідком може бути значне насичення ґрунтів пестицидами, гербіцидами та іншими хімічними речовинами (у зв'язку з сучасними методами обробки рослин), залишки яких мігрують до річки Прут та її приток і, як наслідок, спричиняють забруднення річкових вод. Проте за допомогою багаторічних насаджень на схилах можна запобігти водної і вітрової ерозії. Вододільна частина на Лівобережжі та Правобережжі розорюється меншою мірою, частка багаторічних насаджень тут близька до пересічних значень, також значні території зайняті лісами та пасовищами.

Проводячи аналіз у розрізі адміністративних районів, можна помітити наступні особливості:

- на заплавних місцевостях, Лівобережжя Кіцманського та Новоселицького районів площі земель зайнятих сільськогосподарськими угіддями близькі до типових, так само можна виділити вододіли у Кельменецькому районі;

- дотично до вододільних місцевістей Лівобережжя, а саме Кіцманського, Ново - селицького та Заставнівського районів, видно, що у двох останніх розораність земель є меншою, тоді як у Кіцманському навпаки. Слід зазначити інтенсивний розвиток садівництва на вододільних місцевостях Новоселицького району;

- протилежною є ситуація на Правобережжі в заплавній частині долини, а саме в Кіцманському та Герцаївському районах. Процес розорювання у Герцаївському районі проходить інтенсивніше ніж у Кіцманському. Площі під багаторічними насадженнями близькі до типових показників на Правобережжі;

- зазначимо особливості вододільних місцевостей Правобережжя (Кіцманський, Сторожинецький та Герцаївський райони). У перших двох розорювання земель здійснюється менш інтенсивно, тоді як у Герцаївському - навпаки. Багаторічні насадження займають невеликі площі, а показники є наближеними до типових;

- зазначимо те, що Кіцманський район розташований по обидва береги річки Прут і має три природніх частини (заплавну, схилову та вододільну), при цьому Лівобережжя у всіх трьох місцевостях розорюється інтенсивніше, тоді як Правобережжя - навпаки.

Література

сільськогосподарський річковий землекористування

1. Сухий П. Територіальна диференціація сільськогосподарського землекористування природних районів Передкарпаття / П. Сухий, М. - Т Атаманюк // Наукові записки ТНПУ Серія: Географія. - J №1, - 2014 (Випуск 36) - С. 210-216.

2. Атаманюк М-Т.М. Особливості використання земельного фонду Буковинського Передкарпаття / Т - М.М. Атаманюк // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Чернівці: ЧНУ - 2013. Вип.589-590 - С. 67-73.

3. Природа Чернівецької області / За ред. КІ. Геренчука. - Львів: Видавниче об'єднання «Виша школа», 1978. - 160 с.

4. Структура, динаміка та розподіл земельного фонду Чернівецької області (станом на 01.01.2013 р.): форма 6-зем. Державної звітності / Головне управління земельних ресурсів у Чернівецькій області. - 2013. - 90 с.

Размещено на Allbest.ru