Біологічні особливості насіння бур’янів та динаміка його проростання в культурфітоценозах
Виявлення біологічних показників та міри пристосування насіння бур’янів до умов, що відрізнялися типом рослинного угрупування. Визначення впливу температурного режиму на проростання насіння та його схожість залежно від глибини залягання в ґрунті.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 18.03.2018 |
| Размер файла | 33,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru//
Размещено на http://www.allbest.ru//
Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
Біологічні особливості насіння бур'янів та динаміка його проростання в культурфітоценозах
Гаврилюк Ю.В., к. с.-г. //., cm. викладач
Проведено багаторічні дослідження бур'янового компоненту та його насіння в різних типах культурфітоценозів прилеглих до полів, з метою виявлення біологічних показників та міри пристосування насіння бур'янів до умов, що відрізнялися типом рослинного угрупування. Встановлено потенційний запас насіння в ґрунті таких культурних рослинних угрупуваннях як агрофітоценози, сильвофітокультурценози, урбофітокультурценози, луки, пасовища. Проведено дослідження по встановленню періоду проростання та періоду спокою насіння найбільш поширених видів. Також визначали вплив температурного режиму на проростання насіння та його схожість залежно від глибини залягання в ґрунті. насіння схожість бур'ян
У статті визначено тип рослинного угруповання, який є найбільшим резерватором та банком поширення насіння бур'янового компоненту з нерегульованих культурфітоценозів на поля.
Ключові слова: насіння, бур'яни, культурфітоценози, ґрунт, сходи.
Biological features of the weed seeds and the dynamics of its germination in kulturfitotsenozes. Gavrilyuk Yu.V. - Conducted long-term studies weeds component and its seeds in various types of kulturfitotsenozes adjacent fields, with the aim of identifying biological indicators and the degree of adaptation of the weed seeds to conditions, different type of plant groupings. Established potential reserves of seeds in soil vegetable such cultural groups as agritourism, silvites, orbitalsciences, meadows, pastures. Conducted studies to determine the period of germination and seed dormancy the most common types. Also determined the effects of temperature regime on seed germination and germination depending on the depth in the soil. The article defines the type of plant groupings, which is the largest reservation and bank seed dispersal weed component of unregulated kulturfitotsenozes on the field.
Key words: seeds, weeds, kulturfitotsenozes, soil, young growth.
Вступ
Однією з найхарактерніших біологічних особливостей багатьох бур'янів є їх надзвичайно велика плодючість та здатність до посиленого вегетативного розмноження. Вони дають дуже багато насіння, яке, потрапляючи в ґрунт, створює разом з вегетативними органами розмноження потенційну засміченість ґрунту. Вона обчислюється сотнями мільйонів і навіть мільярдів насіння та величезною масою вегетативних органів розмноження бур'янів (кореневищ, кореневих паростків, цибулин тощо) на кожному гектарі поля [1].
Наявність значних запасів насіння бур'янів та органів їх вегетативного розмноження в орному шарі ґрунту в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України створює серйозні проблеми при вирощуванні сільськогосподарських культур [2].
На проростання насіння бур'янів впливає система обробітку ґрунту, удобрення, сівозміни а також температура, волога, тощо [3, 4, 5, 6].
Висока потенційна засміченість ґрунту насінням та фактична забур'яненість посівів значною мірою перешкоджає отриманню високих і сталих урожаїв сільськогосподарських культур.
Насіння бур'янів, яке накопичується в ґрунті сильвофітокультурценозів, урбофітокультурценозів, луків та пасовищ являє собою «насіннєві банки», які за сприятливих умов є джерелом поширення насіння бур'янів та його проростків у найбільш вразливі типи культурфітоценозів - агрофітоценози.
Тому виникла необхідність в науковому обґрунтуванні проблеми занесення насіння бур'янів, зокрема і потрапляння нових видів на поля.
Матеріали та методи досліджень
Протягом багаторічних досліджень вивчали біологічні особливості насіння бур'янів в різних типах культур фітоценозів Лівобережного Степу України в межах Луганської області.
Видовий склад бур'янів та їх насіння ідентифікували за загально прийнятими методиками [7, 8, 9, 10]. Культурфітоценози класифіковано за
І.В. Дилісом [11, 12].
Потенційний запас насіння та зачатків бур'янів у ґрунті визначали шляхом: відбирання середніх зразків ґрунту з шарів: 0-10 см, 10-20 см, 20-30 см, в подальшому пророщували середній зразок ґрунту в ящиках для рослин з перерахунком на їм2 чи на 1 га [4,13,14].
Схожість насіння бур'янів визначали в лабораторних умовах шляхом пророщування в термостаті при температурі 24° С у чашках Петрі, в які клали по 100 штук насінин кожного виду бур'янів [8, 14].
Результати досліджень та їх обговорення
Визначали потенційний запас насіння бур'янів в агрофітоценозах, сильвофітокультурценозах, урбофітокултурценозах, на луках, пасовищах.
У різних типах культурфітоценозів потенційний запас насіння бур'янів в ґрунті був неоднаковим (табл. 1).
Максимальна кількість насіння бур'янів - 237 тис. шт./м або 2,4 млн шт. на 1 га в орному шарі ґрунту була в сильвофітокультурценозах, тобто захисних лісових смугах, лісових насадженнях, які знаходилися територіально близько до полів. В останніх нами знайдено 200,7 тис. шт./м насіння в орному шарі. Тоді як на луках і пасовищах потенційний запас насіння бур'янів у 0 - ЗО см. шарі ґрунту був майже в тисячу разів меншим і не перевищував 0,21 - 0,24 тис. шт./м2.
Потенційний запас насіння бур'янів у 0-30 см шарі ґрунту в кульурфітоценозах північного Степу України
Таблиця 1
|
Культурфітоценози |
Шари ґрунту, см |
||||
|
0-10 |
10-20 |
20-30 |
всього |
||
|
насіння тис. шт./м2 |
|||||
|
Агрофітоценози |
87,5 |
64,3 |
48,9 |
200,7 |
|
|
Сильвофітокультурценози |
93,6 |
81,1 |
62,4 |
237,1 |
|
|
Урбофітокультурценози |
24,0 |
17,5 |
12,2 |
53,7 |
|
|
Луки |
0,11 |
0,07 |
0,03 |
0,21 |
|
|
Пасовища |
0,1 |
0,09 |
0,05 |
0,24 |
|
|
насіння за шарами ґрунту, % |
|||||
|
Агрофітоценози |
43,6 |
32,0 |
24,4 |
100 |
|
|
Сильвофітокультурценози |
39,5 |
34,2 |
26,3 |
100 |
|
|
Урбофітокультурценози |
44,7 |
32,6 |
22,7 |
100 |
|
|
Луки |
52,3 |
33,3 |
14,3 |
100 |
|
|
Пасовища |
41,7 |
37,5 |
20,8 |
100 |
Основний запас насіння бур'янів в усіх культурфітценозах (39,5 - 52,3 %) накопичувався у верхньому (0 - 10см) шарі ґрунту. В агрофітоценозах максимальна кількість насіння бур'янів була в 0 - 10 см шарі ґрунту - 87,5 тис. нгг./м , мінімальна - 48,9 тис. нгг./м у шарі 20 - ЗО см. В умовах луків та пасовищ біля половини потенційних запасів насіння також зосереджувалося в 0 - 10 см шарі ґрунту, що імовірно пов'язане з відсутністю обробітку ґрунту, та найменшим антропогенним навантаженням. У сильвофітокультурценозах цей шар містить біля 40 % насіння. Це імовірно пов'язане з швидким засипанням насіння опадаючим листям дерев. В урбанізованих культурфітоценозах та на ріллі унаслідок багаторазового розпушування й переміщення верхнього шару ґрунту розподіл насіння за шарами ґрунту був більш рівномірним й у шарах ґрунту 10 - 20 см та 20 - ЗО см знаходили біля 60 % насіння бур'янів, тоді як на луках, пасовищах та сильвофітокультурценозах - дещо менше.
Видовий склад насіння бур'янів, яке накопичувалося в ґрунті різних культурфітоценозів, відбивав різноманіття рослинних угруповань досліджуваних культурфітоценозів. Найбільша різноманітність видового складу насіння (273-287 видів) спостерігалася в сильво- й агрофітоценозах, які характеризувалися багатовидовими угрупованнями. На луках та в урбокультурценозах було чітко виражене збідніння видового складу насіння бур'янів (23 - 95 видів). На пасовищах й в урбофітокультурценозах як в окремі роки, так і на окремих ділянках нерідко спостерігався нерівномірний розподіл видового складунасіння коли знаходили від 120 до 190 видів, у той час як в інші роки чи на окремих ділянках - не більше 9-21 виду.
В агрофітоценозах це переважно види родів Chenopodium, Amaranthus, Ambrosia, Setaria, Descurainia, тощо. У сильво- та урбокультурценозах види родів Cirsium, Convolvulus, Lactuca, Lapula, Capsella, Lepidium, тощо. На луках й пасовищаx-Melilotus, Sonchus, Avena, Coronila, тощо.
Отже найбільшим резерватором насіння бур'янів є сильвофіто- культурценози де виявлено найбільшу кількість насіння Galium арагіпе L., Lappula squarrosa (Retz.) Dumort., Melilotus officinalis (L.) Lam., Coronila variaL., Asperugo procumbens L., Convolvulus arvensis L., Avenafatua L., Echinochloa crus- galli (L.) Beauv, Amaranthus retroflexus L., Chenopodium album L. тощо.
Після потрапляння насіння бур'янів у ґрунт не в усіх видів воно відразу проростало,а тривалий час знаходилося в стані спокою (табл. 2).
Динаміка проростання насіння бур'янів, %
Таблиця 2
|
Види бур янів |
Проросло насіння через: |
|||
|
1 місяць |
3 місяці |
6 місяців |
||
|
Melilotus officinale (L.) Lam. |
24 |
13 |
15 |
|
|
Avena fatua L. |
37 |
19 |
10 |
|
|
Coronila varia L. |
41 |
5 |
2 |
|
|
Setaria viridis P.Beauv. |
40 |
15 |
14 |
|
|
Chenopodium albumL. |
33 |
21 |
23 |
|
|
Sonchus arvensis(L.) Scop. |
26 |
7 |
9 |
|
|
Lactuca tataricaL. |
31 |
6 |
12 |
|
|
Echinochloa crus-galli (L.) Beauv |
18 |
11 |
16 |
|
|
Ambrosia artemisifoliaL. |
0 |
11 |
21 |
|
|
Lamium amplexicualeL. |
1 |
8 |
13 |
|
|
Descurainia Sophia(L.) Webb ex Prantl |
0 |
9 |
20 |
|
|
Thlaspi arvense L. |
0 |
12 |
19 |
|
|
Asperugo procumbens L. |
0 |
6 |
24 |
|
|
Lappula squarrosa(Retz.) Dumort. |
0 |
14 |
36 |
|
|
Hyoscuamus niger L. |
0 |
0 |
1 |
|
|
Lepidium perfoliatumL. |
0 |
0 |
15 |
Насіння таких видів, як Melilotus officinalis (L.) Lam., Avena fatua L., Coronila varia L., Chenopodium album L., Setaria viridis P.Beauv., Sonchus arvensis (L.) Scop., Lactuca tatarica L., Echinochloa crus-galli (L.) Beauv взяте з агрофітоценозів у лабораторних умовах, проростало через декілька днів. Через 945 днів проростало біля 10% насіння таких видів як Ambrosia artemisifolia L., Lamium amplexicuale L., Descurainia Sophia (L.) Webb ex Prantl, Thlaspi arvense, Asperugo procumbens L., Lapula squarrosa (Retz.) Dumort. Проте основна маса насіння цих видів ще 1,5-2 місяці знаходилася в стані біологічного спокою.
У видів Hyoscyamus nigerL., Lepidium perfoliatum L., та інших зимуючих та дворічних рослин, насіння знаходилося в стані спокою більше 5 місяців.
Усі види бур'янів за термічними константами проростання насіння нами умовно поділено на 3 групи.
До холодостійких видів віднесено Capsella bursa-pastoris (L.) Medik., Thlaspiarvense L., Sonchus arvensis (L.) Scop. насіння яких давало сходи через 15 - 20 діб уже при температурі 6-8° (відповідно 8,3 %, 2,2 % та 4,7 % від загальної кількості насіння). За той самий час при температурі 10 - 12° С краще проростало насіння видів як Ambrosia artemisifolia L., Avena fatua L., Setaria glauca P. Beauv.
Найвища схожість при температурі 10 - 12° С після 60 діб пророщування спостерігалася в таких видів як: Ambrosia artemisifolia L - 14,2%, Echinochloa crus-galli (L.) Beauv- 10, 6 %, Amaranthus albu sL.- 23,4 %, Sonchus arvensis (L.) Scop. L.
Таблиця 3
Вплив температури ґрунту на проростання насіння бур'янів, % від
загальної кількості насіння
|
п |
зоросло насіння протягом: |
||||||
|
Вид бур'яну |
20 |
40 діб |
60 діб |
||||
|
6-80 C |
10-120 C |
6-80 C |
10-120 C |
6-80 C |
10-120 C |
||
|
Ambrosia artemisifolia L. |
2,8 |
3,4 |
3,1 |
5,9 |
3,7 |
14,2 |
|
|
Hyoscyamus niger L. |
0 |
0,1 |
0,2 |
0,4 |
0,6 |
1,1 |
|
|
Avena fatua L. |
7,1 |
54,8 |
9,2 |
22,6 |
13,4 |
11,3 |
|
|
Capsella bursapastoris (L.) Medik. |
8,3 |
27,2 |
9,5 |
21,0 |
12,7 |
14,0 |
|
|
Chenopodium album L. |
1,7 |
0,2 |
4,4 |
0,5 |
7,2 |
1,5 |
|
|
Setaria glauca P.Beauv. |
3,8 |
72,6 |
6,1 |
11,2 |
10,4 |
3,9 |
|
|
Echinochloa crus- galli (L.) Beauv |
0 |
3,9 |
0,3 |
5,7 |
1,1 |
10,6 |
|
|
Thlaspi arvense L. |
2,2 |
0,7 |
2,7 |
0,9 |
4,8 |
0,2 |
|
|
Amaranthus albus L. |
0 |
0,4 |
0,1 |
2,1 |
0,6 |
23,4 |
|
|
Sonchus arvensis (L.) Scop. |
7,4 |
9,5 |
12,6 |
11,9 |
18,3 |
36,6 |
Насіння таких бур'янів як Hyoscyamus niger L., Echinochloa crus- galli (L.) Beauv, Amaranthus albus L. внаслідок високої вимогливості до сум активних температур проростали лише через 20 діб, при температурі +10 - 12°С. Очевидно для проростання їх насіння необхідна температура понад 12° С.
Тоді як, для появи сходів Chenopodium album L. більш сприятливими виявилися умови з температурою +6 - 8°С, а ніж +10 - 12°С. Схожість насіння цього бур'яну через 20 днів при температурі 6 - 8°С складала 1,7%. Через 40 діб проросло 44%, через 60 діб - 7,2%, тоді, як при температурі 10 - 12°С - 0,5% та 1,5% відповідно.
Крім температури на проростання насіння бур'янів впливала глибина його находження у ґрунті (табл. 4).
Таблиця 4
Схожість бур'янів залежно від глибини залягання насіння в ґрунті (у % від загальної кількості насіння)
|
Види бур янів |
Шар ґрунту, см |
||||
|
0-5 |
6-10 |
11-15 |
>15 |
||
|
Chenopodium album L. |
86 |
71 |
51 |
12 |
|
|
Setaria glauca P.Beauv. |
94 |
63 |
44 |
9 |
|
|
Setaria viridis P.Beauv. |
83 |
65 |
37 |
18 |
|
|
Amaranthus retroflexus L. |
6 |
96 |
21 |
12 |
|
|
Thlaspi arvense L. |
58 |
81 |
24 |
10 |
|
|
Stellaria media (L.) VlLL |
17 |
3 |
1 |
0 |
|
|
Raphanus raphanistrum L. |
8 |
1 |
0 |
0 |
|
|
Sinapi sarvensis L. |
77 |
0,5 |
0 |
0 |
У переважної більшості видів бур'янів Chenopodium album L., Setaria glauca P. Beauv., тощо, найвища схожість насіння - (53 - 94 %) спостерігалося з глибини 0 -5 см. Зі збільшенням глибини находження насіння до 6 - 10см, 11 - 15см та 15 - 18см його схожість зменшувалася в 2 - 10 разів і з глибини понад 15 см не перевищувала 9 - 18 %. У деяких видів бур'янів, зокрема Stellaria media (L.) Vill, Raphanu sraphanistrum L., Sinapisarvensis L. - схожість насіння різко знижувалася з глибини 10 см, а з глибини 10-15 см. сходів зовсім не було.
У таких видів як Amaranthus retroflexus /..та Thlaspi arvense L., найбільша кількість сходів спостерігалася з глибини 6 - 10 см - відповідно 96 % та 81 %, та дещо менша кількість з більшої чи меншої глибини залягання насіння.
У Chenopodium album L. максимальна кількість сходів була при заляганні насіння на глибині 0 - 5 см - 86 %, з глибини 6 - 10 см проростало - 71 % насіння, тоді як з глибини 11-15см-51%, аз глибини понад 15 см - лише 12 %. В Amaranthus retroflexus L. проростало з поверхневого шару ґрунту не більше 6 %, а в Thlaspi arvense L.з глибини понад 15 см - лише 10 %. У Sinapis arvensis L. навпаки насіння проростало лише з поверхневого 0 - 5 см шару ґрунту. З більш глибоких шарів не проростало, що свідчить очевидно про низьку енергію проростання його у зв'язку з невеликими розмірами.
У таких бур'янів як Setaria glauca P.Beauv. та Chenopodium album L.інтенсивніше та в більшій кількості сходи з'являлися з глибини 0 - 5 см - 94 %, та 86 % відповідно. Зі збільшенням глибини залягання насіння цих видів до 6 - 15 см схожість його зменшувалася на 15 - 31 %, а при заляганні на глибині понад 15 см - не перевищувала 9 - 12 %.
У видів Stellaria media (L.) Vill та Raphanus raphanistrum L. насіння відрізнялося надзвичайно низькою появою сходів ( 8 - 17 %) у верхніх шарах ґрунту, а з глибини понад 11 - 15 см воно не проростало зовсім.
У той же час, незважаючи на відносно високу схожість насіння бур'янів у різних типах культур фітоценозів, не всі проростки рослин однаковою мірою досягають поверхні ґрунту.
В агрофітоценозах переважна більшість проростків бур'янів була розташована на глибині 10-15 см. - 47,2 %.
При заляганні проростків на глибині 5-10 см, лише половина їх досягала поверхні ґрунту й давала сходи.
Найбільша кількість проростків бур'янів у сильвофітокультурценозах була на глибині 5 - 10 см - 35,6 %, а найменша - на луках - 18,0 %.
Проростків бур'янів, що не зійшли більше всього спостерігалося в усіх культурценозах при глибині залягання їх на 10 - 15 см - від 32,0 - до 49,1%, тоді як сходів бур'янів було лише від 9,8 - 20,1 %.
Висновки
В результаті проведених досліджень було встановлено що основний запас насіння бур'янів в усіх культурфітоценозах (39,5 - 52,3 %) накопичувався у верхньому 0 - 10см шарі ґрунту.
Незважаючи на велику різноманітність видового складу насіння бур'янів в усіх культурценозах, основний кількісний запас насіння формувався за рахунок невеликої кількості видів, які були домінантами даних ценозів.
Максимальну кількість насіння бур'янів 2,4 млн шт. на 1 та в орному шарі ґрунту виявлено в сильвофітокультурценозах, тобто захисних лісових смугах, лісових насадженнях, тощо.
Основна маса життєздатного насіння бур'янів, в усіх культурфітоценозах зосереджена головним чином у 0 - 5 см шарі ґрунту.
Високий потенційний запас насіння в ґрунтах різних культурфітоценозів і його висока життєздатність та розтягнутий період проростання, створюють оптимальні умови для підвищення забур'янення посівів, тому необхідно контролювати видовий склад рослин рослинних угрупувань, що розташовані поряд з полями та враховувати біологічні особливості виявлених видів.
Література
Доброхотов В.Н. Семена сорных растений / В.Н. Доброхотов. - М., 1961.-432 с.
Доброчаева Д.Н. Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др. - Киев : Фитосоциоцентр, 1999.-471 с.
Дылис И.В. Основы биогеоценологии / И.В. Дылис. - М. : МГУ,1978. - 151 с.
Землеробство / [В.П. Гудзь, ГД. Примак, Ю.В. Будьонний,
С.П. Танчик]. - К. : Центр учбової літератури, 2010. - 464 с.
Іващенко О.О. Бур'яни в агрофітоценозах (проблемипрактичної гербології) / О.О. Іващенко. - К. : Світ, 2001. - 235 с.
Іващенко О.О. Бур'яни. Чому зростає потенційна засміченість полів /
О.О. Іващенко, В.Д. Кунак // Захист рослин. - 1998. - № 7. - С. 24-25.
Камышев И.С. Методика изучения сорнополевой флоры и растительности / И.С. Камышев // Известия воронежского государственного педагогического института. - №112. - 1970. - С. 52-78.
Мальцев А.И. Сорная растительность СССР и меры борьбы с ней /
А.И. Мальцев. - М. -Л., 1962. - 272 с.
Программа и методика биогеоценологических исследований / [Под ред. И.В. Дылиса]. - М. : Наука. - 1974. - 404 с.
Фисюнов А.В. Сорные растения / А.В. Фисюнов. - М. : Колос, 1984. - 320 с.
Часовенная А.А. Основы агрофитоценологии / А.А. Часовенная. - Ленинград, 1975. - С. 188.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Значення сорту та якості насіння в сільськогосподарському виробництві. Районовані сорти сої та їх господарсько-біологічна характеристика. Причини погіршення сортового насіння та способи його попередження. Технологія вирощування репродукційного насіння.
курсовая работа [681,9 K], добавлен 15.11.2011Екологічні та географічні характеристики умов проростання пшениці. Селективна характеристика районованих сортів. Методика аналізу схожості насіння пшениці. Дослідження якості посівного матеріалу сортів Triticum Бродівського району та аналіз результатів.
дипломная работа [834,5 K], добавлен 21.12.2010Технологічний процес післязбиральної обробки і передпосівної підготовки насіння. Затарювання та складування, протруювання, очищення і сортування. Боротьба з хворобами, шкідниками та бур’янами. Відпуск готової продукції. Документування сортового насіння.
реферат [30,9 K], добавлен 16.06.2014Господарсько-біологічна характеристика жита. Вивчення біологічних особливостей культури. Необхідні фактори формування високоякісного насіння. Організація насінництва культур в Україні. Планові і фактичні строки проведення сортозаміни та сортооновлення.
курсовая работа [66,8 K], добавлен 26.08.2014Строки та способи збирання насіння подорожника блошиного, чорнушки посівної і дурману фіолетового з позиції особливостей розвитку рослин і формування насіння. Характер накопичення сухої речовини в насінні при його формуванні, його урожайні властивості.
автореферат [35,5 K], добавлен 12.04.2009Головні методи захисту рослин. Вплив протруювання насіння на врожайність. Огляд конструкцій машин для навантаження та протруювання насіння. Методи знезаражування насіння сільськогосподарських культур. Охорона праці при роботі з комбінованою машиною.
дипломная работа [4,4 M], добавлен 26.04.2014Ботанічна характеристика та види соняшника. Визначення панцирності соняшника. Біологічні особливості: місце в сівозмінні, добрива, сорти і гібриди. Передпосівний обробіток насіння, ґрунту, внесення гербіцидів, сівба. Догляд за посівами, збирання врожаю.
доклад [18,4 K], добавлен 27.07.2009Розробка проекту створення лінії по переробці насіння соняшника в господарстві. Вибір та обґрунтування методу виробництва, схеми технологічного процесу та обладнання. Характеристика компонентів, що отримуються в процесі переробки насіння соняшника.
дипломная работа [378,8 K], добавлен 23.01.2015Загальна характеристика та методика вирощування цукрового буряку, підвищення його урожайності. Основний та весняний обробіток ґрунту. Порядок підготовки насіння та його сорти. Шкідники та хвороби цукрового буряку, найпоширеніші шляхи боротьби з ними.
реферат [34,1 K], добавлен 07.10.2009Особливості формотворчого процесу віддаленої гібридизації. Сучасні досягнення та подальші перспективи гетерозисної селекції. Класифікація методів добору. Сортові якості та врожайні властивості насіння. Вплив умов вирощування на строки сортооновлення.
контрольная работа [24,6 K], добавлен 26.07.2011Загальна характеристика олійних культур України (соняшник, льон-кудряш, гірчиця, озимий ріпак, рицина, арахіс, рижій). Ринок насіння соняшнику. Скорочення витрат насіння соняшнику в процесі збирання. Післязбиральна обробка та зберігання насіння.
контрольная работа [27,7 K], добавлен 07.10.2010Технології довгострокового зберігання пилка і насіння за азотних температур. Відновлення повноцінних рослин після довготривалого зберігання. Визначення впливу стимуляторів росту на активність коренеутворення та подальшого розвитку деконсервованих живців.
курсовая работа [5,6 M], добавлен 02.04.2014Народногосподарське значення і біологічні особливості м'якої озимої пшениці. Умови і технологія вирощування культури. Характеристика рекомендованих до посіву сортів пшениці; підготовка насіння, догляд за посівами, система добрив. Збирання і облік урожаю.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 08.10.2011Технологічна оцінка зерна. Фосфорні і калійні добрива. Сівба, догляд за посівами. Головні особливості виробництва олії. Сутність сухого та вологого підсмажування. Екстракційний спосіб добування олії. Переробки, очищення, сушіння і зберігання насіння.
курсовая работа [614,7 K], добавлен 14.09.2013Система інтегрованого захисту озимої пшениці від шкідників, хвороб і бур’янів соняшника. Хімічні та біологічні засоби захисту. Біологічні особливості шкідників, збудників хвороб і бур’янів, заходи боротьби з ними. Робочий план проведення заходів захисту.
курсовая работа [42,1 K], добавлен 12.11.2012Ботанічна характеристика та морфобіологічні особливості тритикале озимого. Характеристика господарства: кліматичні та ґрунтові умови. Проектування біологічної врожайності культури. Обробіток ґрунту, підготовка насіння. Догляд за посівами, збирання врожаю.
курсовая работа [79,1 K], добавлен 11.03.2015Класифікація і сутність агротехнічних заходів: агротехнічні передумови вирощування культур, агротехнічні роботи, матеріально-речовинні поточні вкладення. Показники, що характеризують використання добрив та наявність і якість насіння сільськогоспкультур.
реферат [45,7 K], добавлен 19.01.2012Етапи виникнення та розвитку ґрунту, поняття про його родючість та її передумови. Склад ґрунту, його мінеральні речовини, методика створення оптимальних умов для проростання та нормального розвитку сільськогосподарських рослин, водні властивості ґрунту.
реферат [18,0 K], добавлен 13.08.2009Класифікація газонів, еколого-біологічна характеристика родів (костриця, мітлиця, тонконіг, пажитниця, житняк). Створення газонів за допомогою висіву насіння рослин, розбризкування розчину з насінням і добривами, висадки вегетативних частин рослин.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 21.04.2012Народногосподарське значення соняшнику. Перспективи розвитку соняшнику, його вплив на економіку підприємства. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва насіння соняшнику в господарстві "Кодимський" Первомайського району Миколаївської області.
курсовая работа [55,2 K], добавлен 11.02.2012
