Державне регулювання діяльності у сфері страхування сільськогосподарських товаровиробників

Виходячи із зазначених вище обставин, захист сільськогосподарських товаровиробників від ризиків неможливий без страхування та державного регулювання страхового ринку у сільському господарстві через застосування урядом країни економічного (державне фінансування, створення державної страхової компанії та ін.) та інституційно-правового механізмів регулювання (ліцензування, формування умов страхування, встановлення обов'язкових видів страхування та ін.).

У вітчизняній практиці державного регулювання економіки система страхування сільськогосподарських ризиків стоїть поряд із такими інструментами, як бюджетне фінансування пріоритетних галузей, зокрема, наукомістких та технологічних (електрозварювання, біотехноло- гія, машинобудування та інше); фінансування операцій транспортування нафти, газу, надання міжнародних послуг у галузі транспорту та інше; часткова компенсація вартості складної техніки вітчизняного виробництва; фінансування заходів з охорони навколишнього середовища тощо.

І якщо фінансовий механізм через субсидування страхових премій або виплати 50% страхової франшизи у разі настання страхового випадку [4], часткову компенсацію вартості мінеральних добрив вітчизняного виробництва тощо є проявом економічних методів управління, оскільки саме вони формують мотиваційні чинники для сільськогосподарських товаровиробників щодо страхування власних ризиків, то страхування -- його несуча конструкція.

Крім того, варто відзначати те, що за страхування сільськогосподарських товаровиробників, зокрема, сільськогосподарської продукції галузі рослинництва, виникає обов'язкова форма захисту, яка, на думку Е.Г. Козіна [5], є універсальною і розповсюджується на страхувальників, виникнення якої не залежить від їхньої волі. Тож через неї держава регулює страхові відносини шляхом формування правил гри та визначення зобов'язання страхувальника застрахуватися, а також встановлення обов'язковості і для страховиків -- застрахувати об'єкти. Іншими словами, держава за страхування сільськогосподарських товаровиробників покликана компенсувати вади їхнього самофінансування, забезпечивши тим самим поширення привабливості страхування як інструменту стабілізації серед них.

Організація захисту державою можлива через формування належного правового поля за страхування сільськогосподарських ризиків. Тож розглянемо законодавче забезпечення страхування у сільському господарстві, його переваги, недоліки та можливість його удосконалення.

До основних спеціалізованих нормативних актів належать: ЗУ «Про державну підтримку сільського господарства України» [6] № 1877-ІУ від 24.06.2004 р. Основним його недоліком можна вважати те, що він не регулює питання підтримки страхування сільськогосподарської продукції, не містить загальних принципів надання державної допомоги у сфері страхування аграрних ризиків, зокрема, не встановлює критеріїв доступу приватних страхових компаній до надання послуг, що субсидуються державою, не визначає, як адмініструватиметься надання державної субсидії, хто і як має розробляти програми надання субсидій.

Тож необхідно переглянути та уточнити окремі статті, які мають підкреслити значення державного регулювання за страхування у сільському господарстві (наприклад, цей Закон визначає основи державної політики у бюджетній, кредитній, ціновій, регуляторній, страховій та інших сферах), що забезпечить обґрунтованість посилання на пункт 1.3 статті 1 цього Закону.

Крім того, рекомендуємо доповнити Закон статтями, які по-перше, роз'яснюватимуть механізм надання державної допомоги із залученням до нього лише тих страхових компаній, які відповідатимуть кваліфікаційним вимогам, що сформовані державою; по-друге, міститимуть повний перелік об'єктів та видів страхування, на які може розповсюджуватися державна субсидія.

Постанова КМУ «Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового страхування тварин у разі загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків» [7] -- недоліком можна вважати те, що вона не здійснює роз'яснення питання страхування сільськогосподарських тварин незалежно від того, чи є вони чистопородними або одержані за затвердженою програмою породного вдосконалення тварини, що мають племінну (генетичну) цінність і можуть використовуватися у селекційному процесі. Відсутній опис умов використання франшизи та розмірів страхового покриття за їх страхування.

Рекомендуємо доповнити нормативний акт статтями, що регулюють страхування зазначених об'єктів сільськогосподарського характеру.

Постанова КМУ «Про затвердження Порядку визнання ризиків у сільському господарстві катастрофічними та надання і використання бюджетної позики (державної фінансової допомоги) у разі їх виникнення» [8]. Хоча розділ перший цієї постанови наголошує, що страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою -- це економічні відносини щодо страхового захисту майнових інтересів сільськогосподарських товаровиробників у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених цим Законом, за рахунок грошових фондів, що формуються у страховика шляхом сплати страхувальником страхових платежів (премій), частина яких компенсується за рахунок державних субсидій, та доходів від розміщення коштів цих фондів, яке здійснюється відповідно до положень цього Закону і визначається наявністю та особливостями ризиків, носіями яких є сільськогосподарські рослини і тварини, проте він не ідентифікує, не роз'яснює ризиків за страхування тварин.

Рекомендуємо доповнити постанову статтями, що регулюють страхування згаданого об'єкта сільськогосподарського характеру з позиції забезпечення його державною підтримкою.

Постанова «Про затвердження Порядку та умов надання сільськогосподарським товаровиробникам державної підтримки у страхуванні сільськогосподарських культур шляхом здешевлення страхових платежів (премій) і переліку сільськогосподарських культур та видів страхових ризиків (продуктів), на які у 2012 році надається компенсація вартості страхових платежів (премій)» [9] -- недоліком можна вважати вузький перелік сільськогосподарських культур та видів страхових ризиків, на які надається компенсація вартості страхових платежів (премій), який не відповідає реальним потребам страхувальників.

Рекомендуємо розширити перелік сільськогосподарських культур та видів страхових ризиків, на які надаватиметься компенсація вартості страхових платежів (премій).

ЗУ «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» від 09.02.2012 р. [10] -- у ньому не відображено механізм державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників через надання їм страхової субсидії у розмірі 50% страхової франшизи у разі настання страхового випадку за комплексним та індексним страхуванням.

У Законі необхідно прописати механізм державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників через надання їм страхової субсидії у розмірі 50% страхової франшизи за настання страхового випадку за комплексним та індексним страхуванням.

Основоположним нормативно-правовим актом, який регулює сферу страхування, є ЗУ «Про страхування» [11], який регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб та 1) сприяє поширенню обов'язкового та добровільного страхування сільськогосподарських ризиків; 2) забезпечує принцип рівнонапруженості та цільової спрямованості страхування у сільському господарстві через встановлення такої системи страхування, яка враховує основні фактори діяльності сільськогосподарських товаровиробників.

Проте він не регулює питання добровільного страхування сільськогосподарських тварин (пункт 30 статті 7). Тож рекомендуємо доповнити Закон статтею, яка має регулювати страхування зазначеного об'єкта сільськогосподарського характеру, що забезпечить обґрунтування посилання на Закон № 4391-УІ (4391-17) від 09.02.2012 р. та зменшить його фокусування на необхідності та важливості винятково страхування сільськогосподарської продукції.

Досить слушні зауваження наводить В. Якубович у своїй праці «Законодавче регулювання в галузі страхування сільськогосподарських ризиків в Україні -- основні аспекти та потреба у реформуванні [13], в якій наведена історія створення та загальна характеристика системи законодавства про страхову діяльність в Україні.