Якісна оцінка земель Прилуцького району Чернігівської області (на прикладі ТОВ "Богданівське")

Ключевые слова: эколого-агрохимическая оценка, агрофизические, физико-химические и агрохимические показатели, почвенный покров, класс качества.

Key words: environmental and agrochemical evaluation, agrophysical, physical, chemical and agrochemical indicators, soil cover, quality class.

Постановка проблеми

Стратегія державної екологічної політики України на період до 2020 року (2010) передбачає розвиток державної системи моніторингу навколишнього природного середовища; посилення державного екологічного контролю за об'єктами рекреаційного призначення, розвиток екологічного туризму та екологічно-орієнтованої рекреації. Згідно Концепції розвитку сільських територій (2015) передбачено розробку заходів та організаційно-управлінських рішень для розвитку рекреаційної та туристичної діяльності у сільській місцевості. Необхідною передумовою організації та розвитку даних видів діяльності є проведення екологічного моніторингу та оцінювання стану навколишнього середовища для забезпечення екологічної безпеки рекреантів. Одним із складових екологічного моніторингу та оцінки стану навколишнього середовища є агроекологічний моніторинг стану земель та ґрунтового покриву досліджуваної території та агроекологічне оцінювання земель для вирощування певних видів сільськогосподарських культур.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питанням еколого-агрохімічної паспортизації полів та земельних ділянок присвячені праці Созінова О.О. (1996); агроекологічного моніторингу та паспортизації сільськогосподарських земель - Патики В.П., Тараріко О.Г. (2002), якісній оцінці та паспортизації земель з використанням агроекологічного методу - Сірого А.І., Козлова М.В. (2002), агрохімічній паспортизації земель сільськогосподарського призначення - Лісового М.В., Бенцаровського Д.М., Рижука С.М. (2003) [2], оцінці придатності с.-г. земель України для створення екологічно чистих сировинних зон по виробництву продуктів дитячого та дієтичного харчування - Созінова О.О., Тараріко О.Г., Козлова М.В., Лапи М.А., Тараріко Ю.О., Палапа Н.В. та ін. (1998) [5], агроекологічному районуванню - Фурдичка О.І., Коні- щука В.В., Єгорової Т.М., Мельник Н.Б. (2014) [4], методиці аналізу рекреаційно-туристських ресурсів - Бейдика О.О. (2001), визначенню рекреаційного навантаження на природні комплекси - Чижової В.П. (1977), Комарчук С.С., Шлапак А.В., Шлапак В.П., Яременко Л.П., Петрович О.З. та ін.. (2003); в 2004 році Лісовим М.В., Балюком С.А., Полупаном М.І. та ін. розроблено ДСТУ 4288:2004 «Якість ґрунту. Паспорт ґрунтів»; в 2008 році Рідей Н. М., Мельничуком М. Д. та ін. - СОУ 73.10-37-694:2008 «Загальні вимоги до проведення екологічної паспортизації територій агросфери»; удосконаленню методології дослідження агроекологічного потенціалу земель - Рідей Н.М., Строкаль В.П., Горбатенко А.А. та ін. [3, 6].

Постановка завдання

Мета нашої роботи полягала в проведенні якісної оцінки ґрунтового покриву у ході агрохімічного, еколого-агрохімічного оцінювання для формування інформаційної бази даних агроекологічного оцінювання для вирощування сільськогосподарських культур. Для досягнення мети були поставлені такі завдання: еколого-агрохімічне оцінювання у 8-ми та 11-ти пільних польових і 6-ти пільній кормовій сівозмінах, геоморфологічний аналіз ґрунтового покриву, якісне оцінювання ґрунтового покриву у ході бонітування.

Об'єкт досліджень - еколого-агрохімічне оцінювання земель ТОВ «Богданівське». Предмет - ґрунтовий покрив сільських територій ТОВ «Богданівське».

Виклад основного матеріалу дослідження. Землі ТОВ «Богданівське» розташовані у південній частині Прилуцького р-ну Київської обл. і підпорядковуються Богданівській сільській раді. Територія сільської ради межує із землями Даньківської, Малківської, Линовицької та Івківської сільських рад. Загальна площа ТОВ «Богданівське» становить 2175,3 га. Дана територія знаходиться в сприятливих ґрунтових та кліматичних умовах. Клімат території науково-дослідного господарства за агрокліматичним районуванням помірно теплий та зволожений. Вище описані умови забезпечують отримання високоякісних врожаїв, помірно зволожений клімат може забезпечити нормальний ріст та розвиток традиційних для даної зони сільськогосподарських культур та їх вегетацію.

В рамках НДТ «Розробка програми збалансованого природокористування локальних агроекосистем і наукове обґрунтування їх екологічної безпеки» (№ держреєстрації - 0109Ш00955), використовували методики агроекологічного моніторингу та паспортизації сільськогосподарських земель (В.П. Патика, О.Г. Тараріко, 2002 р.), якісної оцінки та паспортизації земель з використанням агроекологічного методу (А. І. Сірий, М. В. Козлов, 2002 р.), та ДСТУ 4288:2004 «Якість ґрунту. Паспорт ґрунтів».

У період проведення дослідження в ТОВ «Богданівське» було паспортизовано 30 досліджуваних ділянок загальною площею 2175,3 га. Всі ділянки знаходилися під ріллею, використовувались у 11-ти пільній, 8-ми пільній польових сівозмінах та 6-ти пільній кормовій сівозміні (рис. 1). Найбільш поширеними ґрунтами в господарстві є чорноземи типові вилуговані крупнопилуваті легкосуглинкові, що у відсотковому відношенні складають 68,5%, на другому місці - чорноземи типові вилугувані крупнопилуваті легкосуглинкові слабозмиті, площа яких займає 19,25% від загальної площі, на третьому місці - чорноземи типові глибокі слабогумусні крупнопилуваті легкосуглинкові, площа яких становить 12,25% (рис. 2)

Рис. 1 Площа сівозмін, у га

В ході досліджень проведена еколого-агрохімічна паспортизація полів та земельних ділянок, результати якої представлені у таблиці 1. Згідно керівного нормативного документу, агрохімічна оцінка якості ґрунтів проводиться агроекологічним методом з використанням показників, що характеризують їх внутрішні властивості (агрофізичні, фізико-хімічні та агрохімічні), і виражається в балах. Вона визначає родючість ґрунтів та рівень їх окультуреності. До агрофізичних властивостей відносять рівноважну щільність ґрунту та максимально можливі запаси продуктивної вологи (ММЗПВ), фізико-хімічні властивості ґрунтів характеризуються актуальною, обмінною і гідролітичною кислотністю, сумою ввібраних основ, до агрохімічних - вміст в орному шарі гумусу, поживних речовин та мікроелементів [1].

Аналізуючи фізико-хімічні властивості досліджуваних ґрунтів, а саме за показниками обмінної кислотності, можна відмітити, що 804,4 га досліджуваної території ( ділянки № 1,2,3,9,10,11,12,17,19,20,29,30) відносять до середньо кислих ґрунтів, переважна більшість яких використовується польовою 11-ти пільною сівозміною. Згідно градації оптимальних показників агроекологічної оцінки ґрунтового покриву (за працею В.В. Медвєдєва) показники обмінної кислотності ґрунтового покриву даних ділянок є допустимими для вирощування озимого жита, вівса, картоплі та льону-довгунця. Аналізуючи показники гідролітичної кислотності досліджуваних ділянок, встановлено, що ґрунти ділянок № 2, 9, 11, 12 (загальна площа - 314,1 га) відносяться до сильно кислих, тобто потребують першочергового вапнування. Ґрунти загальною площею 566,6 га (ділянки № 3, 5, 7, 8, 10, 14, 17, 29) за ступенем гідролітичної кислотності відносяться до середньокислих. Нейтральні та близькі до нейтральних ґрунти займають площу 650 га (ділянки № 6, 13, 16, 20, 21, 22, 25, 27, 28) дані умови є оптимальними для вирощування озимого жита, вівса, картоплі та льону-довгунця та допустимими для озимої пшениці, ячменю, кукурудзи, цукрового буряку і соняшнику.

Ґрунтовий покрив досліджуваних ділянок має низький рівень забезпеченості гумусом (за Гришиною Л.А., Орловим Д.С.) усереднене значення вмісту гумусу становить 2,91%. Вміст гумусу більше 3% визначений на ділянках № 1, 5, 11-13, 15, 17, 23, 25, 28-30, що є оптимальною умовою для вирощування озимого жита, вівса, картоплі та льону-довгунця та допустимою для решти сільськогосподарських культур.

Вміст азоту, що легко гідролізується визначали методом Корнфільда і встановили дуже низький і низький рівень забезпеченості. Рухомий фосфор визначали методом Чирикова, рівень забезпеченості елементом на досліджуваних ділянках середній (№ 1-3, 6-8, 10-12, 14, 16-18, 20, 26, 30), підвищений (№ 4, 5, 9, 13, 15, 19, 21, 23-25, 27, 28) та високий (№ 22, 29). Дані показники є відповідно допустимими та оптимальними для вирощування озимих пшениці та жита, ячменю ярого та льону довгунця. Рівень забезпеченості обмінним калієм (визначали методом Чирикова) на досліджуваних ділянках № 1, 3, 7, 8, 12-15, 26 (загальна площа 738,8 га) - середній; підвищений рівень даного показника спостерігався на ділянках № 2, 4-6, 9-11, 16-21, 24, 25, 27, 30 (загальна площа - 1167,6 га); високий рівень обмінного калію в ході досліджень було виявлено на ділянках № 22, 23, 28, 29 (сукупна площа 268,9 га). Середній рівень забезпеченості ґрунтового покриву обмінним калієм є допустимим для вирощування озимих пшениці та жита, ярого ячменю, вівса, кукурудзи на зерно та льону-довгунця. Підвищений рівень обмінного калію є оптимальним для вирощування вище перелічених культур та допустимим для вирощування таких технічних культур, як цукровий буряк, соняшник і картопля.

Забезпеченість досліджуваних ділянок рухомими формами мікроелементів оцінювали за такими мікроелементами як мідь, цинк та кобальт. Забезпеченість міддю на переважній більшості досліджуваних ділянок (26 із 30, площею 1812,8 га) середня, висока лише у ґрунтовому покриві ділянок № 4, 9, 19 і 23 (площа 362,5 га). Вміст рухомих форм цинку на досліджуваних ділянках дуже низький (№ 18), низький (№ 2, 3, 5-8,10-13, 15-17, 19, 20, 23-28, 30) та середній (№ 1, 4, 9, 14, 21, 22, 29). Забезпеченість ґрунтового покриву рухомими формами кобальту коливається від дуже низької (№ 30) до дуже високої (№ 23). Загалом переважає ґрунт із середнім рівнем забезпеченості даним мікроелементом (№ 5, 6, 8, 14-16, 18, 19, 21, 22, 25-29, площа - 1052,7 га), низький рівень забезпеченості спостерігався на досліджуваних ділянках № 1-3, 7, 9-13, 20, а високий - на ділянках № 4, 17, 24.

Еколого-агрохімічну оцінку ґрунтового покриву досліджуваних територій проводили на основі показників вмісту рухомих форм важких металів, зокрема кадмію та свинцю, залишків пестицидів (ДДТ і метаболіти та гексахлоран (сума ізомерів)) та щільності забруднення радіонуклідами (цезієм - 137 та стронцієм-90). Вміст рухомих форм кадмію у ґрунті досліджуваних ділянок коливається у межах 0,08-0,26 мг/кг, що не перевищує ГДК - 0,7 мг/кг. Проте вміст рухомих форм свинцю значно перевищує значення ГДК - 2 мг/кг, показники вмісту коливаються в межах 3,94-7,09 мг/кг, що відповідно у 2-3,5 рази перевищує гранично допустимі концентрації. Щільність забруднення радіонуклідами та залишками пестицидів визначалися Чернігівським центром «Облдержродючість» під час 9 туру обстеження у 2010 році.

Таблиця 2. Якісна оцінка ґрунтового покриву ТОВ «Богданівське» (2012-2016 рр.)