Перспективи вирощування пшениці спельти на Півдні України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПЕРСПЕКТИВИ ВИРОЩУВАННЯ ПШЕНИЦІ СПЕЛЬТИ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ

Корхова М.М.,

Льовкіна А.В.

Постановка проблеми. У сучасному світі йде активний «пошук», відродження, покращення, й впровадження у виробництво «античних злаків» -- забутих зернових. Одним із таких видів є спельта (Triticum Spelta L.) -- древній, майже зниклий вид пшениці з гексаплоїдним набором хромосом (2п = 42) [1].

Походження пшениці спельти остаточно не відомо. На думку доктора біологічних наук Парія Ф. М., спельту хлібороби на теренах сучасної України почали вирощувати в кінці другого тисячоліття до нашої ери. Вчений припускає, що давні аграрії відібрали нові рослини серед більш древніх пшениць. Свого часу пшеницю спельту вирощували на території Західної Європи, в Україні, на Поволжі та Кавказі, але поява більш урожайних сортів пшениці м'якої, витіснила спельту, яка поступалася новачкам своєю хай і стабільною, проте невисокою урожайністю [1-3].

Відомий генетик Вавілов М. І. цікавився спель- тою, оскільки бачив у ній великий генетичний потенціал для створення нових сортів пшениць.

Через більш як шістдесят років після пошуку Вавілова, відомий селекціонер Парій Ф. М. знайшов в одному з прикарпатських сіл дику спель- ту, вихідний матеріал якої і став початком селекції цього виду в Україні [3].

Нині в світі підвищується зацікавленість до вирощування спельти. У країнах західної Європи (Німеччина, Бельгія, Швейцарія, Франція, Іспанія) пшеницю спельту вирощують на площі понад 100 тис. га [1, 2].

Значення цієї культури важко переоцінити. Недарма в Європі спельту називають природним медикаментом, оскільки вона містить практично всі елементи живлення у збалансованому вигляді. Особливу цінність має борошно, яке характеризується високою водопоглинальною здатністю (54%), що на 9, 3% більше порівняно з пшеницею м'якою, а сила борошна за фаринографом більша у 3, 8 раза. Завдяки дієтичним і поживним властивостям зерна спельти з високим умістом білка (25-28%), клейковини (до 58%), лізину (3, 0%), фенілаланіну (4, 7%), триптофану (1, 4%), попит на неї зростає [3-5].

У Німеччині з недозрілого «зеленого» висушеного зерна готують національну страву «грюнкорн», у Закавказзі цінують перлову крупу не з ячменю, а зі спельти [3].

Варто зазначити, що спельта цінна не лише своїми якісними показниками, але ще й відмінними смаковими властивостями. Зерно її використовується у хлібопекарському напрямі, виготовленні круп, макарон та у дитячому харчуванні. Справжнім рятунком спельта є для 2-5% людей на нашій планеті, які не можуть вживати хліб та борошняні вироби через алергію на білок глютен, який міститься у зерні пшениці, жита, ячменю, вівса. Вчені припускають, що половина з них зможе вживати спельту без шкоди для здоров'я, бо глютену в ній невелика кількість і він має іншу структуру, легше перетравлюється, не викликає алергічних реакцій і харчової непереносимості, має високий вміст легкозасвоюваного білка [3]. Дана пшениця використовується для виробництва продукції із маркуванням «gluten-free».

Цільнозернові вироби зі спельти мають низький глікемічний індекс, тому не призводить до збільшення ваги і розвитку діабету типу ІІ, стабілізують рівень цукру в крові, мають високий вміст мукополісахаридів, покращують імунітет. У зерні цього цінного виду пшениці є високий вміст вітамінів В і заліза. Спельта є джерелом ніацину, який знижує рівень холестеролу та рибофлавіну -- засобу від мігрені.

Поряд з цим, ця культура має ряд переваг та недоліків щодо її вирощування: здатна формувати врожай за висівання її після гірших попередників, на бідніших ґрунтах, а також пізніших строках сівби, менших дозах добрив і гіршому вологозабезпеченні має вищу зимо- та морозостійкість, підвищену кущистість та менше уражується деякими хворобами, що є особливо актуальним в органічному землеробстві [6].

Недоліком у вирощуванні спельти є те, що урожайність її дещо нижча, ніж у пшениці м'якої на 10-50% в основному через ламкість колоса і важкість вимолоту, а також деякі агротехнічні складнощі при проведенні посівної через сівбу насіння в лусках [6].

На сьогоднішній день актуальними питаннями досліджень в рослинництві є оптимізація мінерального живлення шляхом застосування біологічних препаратів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

В Україні дослідження з питань вивчення особливостей технології вирощування, функціонування рослин спельти, її стійкості до несприятливих чинників та формування продуктивності в основному проводилися у Правобережному Лісостепу.

Так, за результатами трьохрічних досліджень (2010-2013) Ткаченко І. Ю. під керівництвом Господаренко Г. М. [7] розроблено систему удобрення та діагностику азотного живлення пшениці спельти за допомогою портативного приладу N-тестер і шкалу забезпеченості рослин азотом. Проте, предметом досліджень був лише один сорт -- Зоря України, урожайність якого в середньому за роки досліджень залежно від варіантів удобрення становила лише 1, 90-3, 11 т/га, масова частка білка в зерні -- 14, 2-23, 1%, а масова частка клейковини -- 27, 5-49, 4% відповідно.

Хлібопекарські властивості зерна спельти вітчизняного сорту Європа залежно від удобрення упродовж 2013-2014 рр. досліджували ряд вчених Уманського національного університету садівництво, результати досліджень яких показали, що зерно його за масовою часткою білка, крохмалю і активністю а-амілази має високі хлібопекарські властивості [8].

У Південному Степу України Ружицькою О. М. та Борисовою О. В. [9] у 2011-2012 рр. досліджено особливості росту, формування листової поверхні, морфометричні показники та насіннєва продуктивність рослин трьох зразків різного еколого-географічного походження пшениці спельти у порівнянні з поширеними районованими сортами Куяльник та Селянка. Але, предметом досліджень були лише селекційні зразки, а не зареєстровані сорти пшениці спельти, крім цього дослідженнями не було передбачено урожайність культури.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Таким чином, наукові публікації з особливостей росту і розвитку, технології вирощування та продуктивності зерна зареєстрованих сортів пшениці спельти за вирощування у Південному Степу України відсутні.

Ціль статті. Головною метою статті було проаналізувати плановий обсяг виробництва насіння пшениці спельти в Україні, а також дослідити ріст і розвиток та продуктивність вітчизняних сортів пшениці спельти залежно від застосування біологічних препаратів в умовах Південного Степу України.

Виклад основного матеріалу. До Державного Реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні на 2016 рік внесено два сорти пшениці спельти: Зоря України та Європа, власником яких є ТОВ «Всеукраїнський науковий інститут селекції (ВНІС)» [10].

Сорт Зоря України зареєстровано у 2012 році. Цінність його полягає у тому, що він містить у своєму зерні до 22% білка та 49% клейковини, у той час, як у пшениці м'якій озимій -- до 15-16% та до 28-33% відповідно.

За даними власника, сорт Зоря України -- екстенсивного типу, придатний для вирощування в органічному землеробстві, а при застосуванні інтенсивної технології показує високу урожайність. Група стиглості -- пізньостиглий. Різновидність -- lutescens. Висота рослин -- 110-120 см. Довжина колосу -- 16 см, кількість зерен у колосі -- 48, 0 шт. Маса 1000 зерен обрушеного зерна становить 43, 5-45, 0 г, не обрушеного -- 67, 0-69, 1 г. Зимостійкість на рівні 8, 2-8, 7 балів, посухостійкість висока. Стійкий до вилягання, борошнистої роси та бурої іржі. Середня врожайність за роки випробування становить -- 5, 50 т/га [12].

Другий високоурожайний сорт Європа (у Реєстрі з 2015 р.) несе ознаки м'якої пшениці -- 90% зерна відділяється від плівок при обмолоті. Масова частка білка в зерні становить 18-20%, клейковини -- 40-45, 0%. Але, дещо поступившись вмістом білка, цей сорт зберіг усі амінокислоти, вітаміни та мінеральні речовини. Група стиглості -- пізньостиглий. Різновидність -- erithrospermum.

Висота рослин -- 110 см. Довжина колосу -- 15 см, кількість зерен у колосі -- 48, 0 шт. Маса 1000 зерен обрушеного зерна становить 44, 045, 0 г, не обрушеного -- 66, 0-67, 1 г. Зимостійкість на рівні 8, 3-8, 8 балів, посухостійкість висока. Стійкий до вилягання, борошнистої роси та бурої іржі. Середня врожайність за роки випробування становить -- 5, 80 т/га [11].

Згідно Державного Реєстру виробників насіння і садивного матеріалу на 2016 рік, насінництвом спельти в Україні займаються лише три установи, у тому числі оригінатор сортів -- ВНІС (м. Київ). Два інших зареєстрованих виробника -- Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН України (м. Вінниця) та ТОВ «БЕНЕ- ВЕНТ АГРО» (м. Київ) [12].

Обсяг виробництва насіння сортів пшениці спельти наведено на рис. 1. Таку малопоширеність культури можна пояснити тим, що як було вже сказано, є деякі проблеми сівби та відлущування зерна спельти. Але, це можна вирішити наявністю сучасної техніки та нових сортів, позбавлених недоліків традиційних форм цієї культури.

У 2015/16 сільськогосподарському році на дослідному полі Навчально-науково-практичного центру Миколаївського національного аграрного університету уперше проводилися дослідження з вивчення впливу обробки насіння біопрепаратами на ріст і розвиток та продуктивність посівів сортів пшениці спельти.

Агротехніка у досліді -- загальнорекомендова- на для зони Південного Степу України, окрім досліджуваних елементів технології. Попередником для пшениці спельти була капуста.

Агрометеорологічні умови 2015/16 сільськогосподарського року були досить сприятливими для росту та розвитку озимих культур у тому числі пшениці спельти.

Встановлено, що застосування біологічних препаратів впливало на формування основних елементів продуктивності сортів пшениці спель- ти. Так, найдовший колос (16, 1 см) сформував сорт Європа за обробки насіння біопрепаратами, дещо коротший -- 13, 8 см сорт Зоря України, що на 0, 3-0, 4 см відповідно менше у порівнянні з контролем.

Найбільшою (1, 80 г/колос) маса зерна з 1 колоса сформувалась по сорту Європа за обробки насіння біопрепаратами, дещо меншою (1, 35 г/колос) -- по сорту Зоря України.

Встановлено вплив біопрепаратів і на густоту продуктивного стеблостою рослин пшениці спельти. Так, найбільша кількість продуктивних стебел (787 шт./м²) була сформована по сорту Зоря України, що на 27 шт./м² перевищило контроль. Дещо меншим цей показник сформувався по сорту Європа -- 434 шт./м², що на 4 шт./м² більше за контроль.

Найвищий рівень урожайності зерна пшениці спельти забезпечив сорт Європа -- 6, 63 т/га за обробки насіння біопрепаратами, що на 0, 68 т/га більше, ніж контроль. Дещо нижчу урожайність отримано по сорту Зоря України -- 4, 68 т/га. Це на 0, 58 т/га більше, ніж контроль та на 1, 851, 95 т/га менше, ніж по сорту Європа (табл. 1).

Маса 1000 насінин залежно від досліджуваних факторів коливалася від 45, 6 до 53, 6 г Найвищим (53, 6 г) цей показник був по сорту Зоря України за обробки насіння біопрепаратами, а найнижчим (45, 6 г) по сорту Європа -- без обробки.

Результати досліджень показали, що якість зерна досліджуваних сортів пшениці спельти у більшій мірі залежала від сорту, ніж від обробки насіння біопрепаратами. Так, масова частка білка в зерні спельти сорту Зоря України без передпосівної обробки насіння становила 18, 9%, а з передпосівною обробкою біопрепаратом органік- баланс у нормі 1 л/т і біоприлипачем Ліпосам у нормі 0, 3 л/т -- лише 19, 1% (табл. 2).

Сорт Європа характеризувався меншою масовою часткою білка (14, 3 та 14, 9%) залежно від обробки насіння біопрепаратами, що на 0, 6% перевищило контроль.

Масова частка клейковини в зерні досліджуваних сортів коливалася від 28, 1% по сорту Європа без передпосівної обробки насіння до 42, 0% по сорту Зоря України з передпосівною обробкою насіння біопрепаратами.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Висновки із даного дослідження та перспективи

В Україні на 2016 рік заплановано виробництво насіння двох зареєстрованих сортів пшениці спельти -- Зоря України (1320 т) та Європа (455 т). Результатами досліджень встановлено, що в умовах Південного Степу найвищий рівень урожайності зерна (6, 63 т/га) забезпечив сорт пшениці спельти Європа за передпосівної обробки насіння біопрепаратами. Найвищою масова частка білка (19, 1%) та клейковини (42, 0%) в зерні спельти сформувалася по сорту Зоря України за обробки насіння біопрепаратами.

Тому пшениця спельта має зайняти своє місце серед зернових культур в Україні, зокрема у зоні Південного Степу, а питання росту та розвитку рослин, формування врожайності та якості зерна сучасних сортів спельти потребують подальших досліджень.

пшениця спельта зоря насіння

Список літератури

1. Пшеница: история, морфология, биология, селекция / [Шелепов В. В., Чебаков Н. Н, Вергунов В. А., Кочмарський В. С.] - К.: МИП им. В. Н. Ремесла. - 2009. - 543 с.

2. Заболотна І. Р. Характеристика зразків спельти озимої за елементами продуктивності колосу / І. Р. Заболотна // Тези доповідей міжнародної наукової конференції «Генетика і селекція: досягнення і проблеми» присвячену 170 річчю УНУС (18-20 березня 2014 р.). - С. 40-41.

3. Марченко В. У древньої пшениці спельти - нове життя. [Електронний ресурс]: Народний оглядач / В. Марченко. Режим доступу: https://www.ar25.org/article/u-drevnoyi-pshenyci-spelty-nove-zhyttya.html.

4. Морфология, биология, хозяйственная ценность пшеницы / [Шелепов В. В., Маласай В. М., Пензев А. Ф., и др.]. - Мироновка, 2004. - 524 с.

5. Cubadda R. Technological and nutritional aspects in emmer and spelt / R.Cubadda, E. Marconi / / Hulled Wheats. Promoting the conservation and use of underutilized and neglected crops. - Castelvecchio Pascoli: Tuscuny, Italy, 1995. - P. 203-211.

6. Органічна пшениця: посібник Сільськогосподарські культури. [Електронний ресурс] / Хансуель Дірау- ер, Райнер Закс; [пер. з англ. Олена Юкало]. - Дослідний інститут органічного сільського господарства. - С. 16. - Режим доступу: http://www.ukraine.fibl.org/fileadmin/documents-ukraine/Booklets/pshenucja_A4.pdf.

7. Ткаченко І. Ю. Оптимізація азотного живлення пшениці спельти на чорноземі опідзоленому Правобережного Лісостепу України: автореф. на здобуття наук. ступеня канд. с.- г. наук: спец. 06.01.04 «Агрохімія» / І. Ю. Шевченко - Харків, 2015. - С. 21.

8. Господаренко Г. М. Хлібопекарські властивості зерна спельти залежно від удобрення / Г. М. Господаренко, В. В. Любич, І. О. Полянецька, В. В. Возіян // Вісник Уманського УНУС. - 2015. - № 1. - С. 11-14.

9. Ружицька О. М. Ріст, продуктивність та якість зерна озимої спельти за умов Півдня Степової зони України / О. М. Ружицька, О. В. Борисова // Вісн. ОНУ. Біологія. - 2015. - Т. 20. - Вип. 1 (36). - С. 47-58.

10. Державний Реєстр сортів рослин, придатних до поширення в Україні на 2016 рік. - К., 2015. - 377 с.

11. Каталог сортів та гібридів сільськогосподарських культур Всеукраїнського наукового інституту селекції (ВНІС). - К., 2016. - 51 с.

12. Державний Реєстр виробників насіння та садивного матеріалу на 2016 рік. - К., 2016. - 179 с.

Размещено на Allbest.ru