Технологічні властивості зерна пшениці озимої залежно від строку внесення азотних добрив

Размещено на http://www.allbest.ru/

Технологічні властивості зерна пшениці озимої залежно від строку внесення азотних добрив

Дудяк І.Д., кандидат с.-г. наук, доцент

кафедри виноградарства та плодоовочівництва

Анотація

Для покращення технологічних властивостей зерна, висіяну по фосфорно-калійному фону пшеницю озиму, необхідно підживлювати азотними добривами двічі: 1-й раз - N₃₀ - на початку трубкування, 2-й раз - позакоренево - N₃₀ - на початку колосіння. При цьому буде досягнуто 4723,55 грн. чистого прибутку з 1 га посіву і рівня рентабельності - 105,8 %.

Аннотация

Для улучшения технологических свойств зерна, высеянную по фосфорно-калийному фону пшеницу озимую, необходимо подкармливать азотными удобрениями дважды: 1-й раз - N₃₀ - в начале трубкования, 2-й раз - внекорневая подкорма - N₃₀ - в начале колошения. При этом будет достигнуто 4723,55 грн. чистой прибыли с 1 га посева и уровня рентабельности - 105,8 %.

Виклад основного матеріалу

Пшениця - найважливіша продовольча культура. Вона є основним продуктом харчування у 43 країнах світу з населенням понад 1 млрд. осіб.

Для ефективного поліпшення якості зерна озимої пшениці доза азоту має бути досить високою, щоб забезпечити формування високого врожаю й нагромадження білка до рівня сильних пшениць. Однак удобрення пшениці озимої підвищеними дозами азоту восени й навесні часто викликає вилягання рослин, що негативно позначається на врожаї і якості зерна. У зв'язку із цим практикують роздрібне його внесення, при якому Ѕ або ? всієї кількості азоту дають у період колосіння-цвітіння. Такі пізні підживлення в більшості випадків, не впливаючи на врожай, значно підвищують якість зерна [1, 2].

Метою досліджень було встановлення оптимального строку внесення азотних добрив по фосфорно-калійному фону для одержання зерна пшениці озимої з найкращою технологічною якістю.

Об'єктом досліджень є вплив строків внесення азотних добрив на технологічні якості зерна пшениці озимої. пшениця азотний добриво озимий

Предметом досліджень була пшениця озима сорту Вдала, яка вирощувалася в Північному агрокліматичному районі Миколаївської області протягом 2009...2010 рр. у ПСП „Партизанська іскра” Первомайського району на чорноземі звичайному.

Схема польового досліду:

Р₆₀К₃₀ - Фон (контроль)

Фон + N₃₀ по мерзлоталому грунті + N₃₀ на початку трубкування

Фон + N₃₀ по мерзлоталому грунті + N₃₀ на початку колосіння

Фон + N₃₀ на початку трубкування + N₃₀ на початку колосіння

Параметри польового досліду: Площа посівної ділянки 144 мІ (7,2 Ч 20,0 м), облікової - 50 мІ (5,0 Ч 10,0 м). Повторність - триразова. Метод розміщення ділянок - рендомізований.

Агротехніка вирощування пшениці озимої по чорному пару в польових дослідах була загальноприйнятою для степових умов України, за винятком мінерального удобрення (досліджуваних факторів). Технологічну якість зерна пшениці озимої оцінювали за такими показниками: засміченість сміттєвою і зерновою домішками - згідно з ГОСТ 30483-97, склоподібність - згідно з ГОСТ 10987-76, натуру - згідно з ГОСТ 10840-64, масу 1000 зерен - згідно з ГОСТ 10842-89, масова частка білка - згідно з ГОСТ 10846-91, масову частку і якість сирої клейковини - згідно з ГОСТ 13568.1-68, клас пшениці озимої - згідно з ДСТУ 3768:2009 [3].

У середньому за два роки досліджень найбільша врожайність зерна пшениці озимої (48,8 ц/га) була на ділянках де після фосфорно-калійного фону вносили по N₃₀ двічі: по мерзлоталому грунті та на початку трубкування

Врожайність зерна пшениці озимої при підживленні її по мерзлоталому грунті чи на початку виходу рослин у трубку нормою N₃₀ з наступним позакореневим підживленням на початку колосіння нормою N₃₀ була практично однаковою (52,7...52,8 ц/га).

Зерно пшениці озимої зібране з усіх ділянок польового досліду за вмістом зернової домішки відповідало 1-му класу, а за вмістом сміттєвої домішки - з усіх ділянок польових дослідів - 2-му класу, крім варіанту, де пшеницю озиму підживлювали на початку виходу рослин у трубку нормою N₃₀ з наступним позакореневим підживленням на початку колосіння нормою N₃₀ зерно (1-го класу).

За натурою зерна пшениці озимої, яка була в межах 722...778 г/л зерно відповідало: 3-го класу - на контрольних ділянках, 2-му класу - на варіанті № 2 і 1-го класу - на варіантах № 3 і № 4.

У середньому за два роки досліджень найбільша маса 1000 зерен була у пшениці озимої, яку підживлювали N₃₀ по мерзлоталому грунті + N₃₀ на початку трубкування.

Склоподібність зерна пшениці озимої в 2009 році була кращою, ніж у 2010. Якщо у 2009 році склоподібність зерна пшениці озимої була в межах 69...85 %, то у 2010 - тільки 61...81 %. Підживлення азотними добривами, особливо, у пізні фази росту й розвитку пшениці озимої збільшувало склоподібність зерна. У середньому за два роки досліджень найкращою була склоподібність у зерна пшениці озимої, яку підживлювали на початку колосіння.

В 2009 році вміст сирої клейковини в зерні пшениці озимої коливався від 24,8 % на контрольних ділянках до 30,1 % - при внесенні по N₃₀ на початку трубкування і на початку колосіння.

В 2010 році масова частка сирої клейковини в зерні пшениці озимої знаходилась в межах 20,1...24,7 %. Закономірність впливу строку внесення азотних добрив на масову частку сирої клейковини в зерні пшениці озимої була такою, як і у 2009 році. Зерно пшениці озимої згідно з вимогами ДСТУ 3768:2009 відповідало 2-му класу за винятком зерна з контрольних ділянок.

В 2009 році пружність сирої клейковини зерна пшениці озимої знаходилась в межах 55...87 одиниць приладу ВДК. Найбільшої пружності (55 одиниць приладу ВДК) була сира клейковина у зерна пшениці озимої, вирощеної на ділянках, де вона підживлювалася N₃₀ на початку трубкування та N₃₀ на початку колосіння, а найменшої (87 одиниць приладу ВДК) - на контрольних ділянках.

У 2010 році спостерігався аналогічний вплив строку внесення азотних добрив на якість сирої клейковини в зерні пшениці озимої, проте пружність була значно меншою. Це можна пояснити погодними умовами сільськогосподарського року.

Якість сирої клейковини зерна пшениці озимої, яку підживлювали в фазі початку колосіння, відповідала нормам першої, а з інших ділянок польового досліду - другої групи.

Масова частка білка в зерні пшениці озимої, вирощеної на контрольних ділянках дорівнювала 11,9 %, на ділянках, де вносили N₃₀ по мерзлоталому грунті та N₃₀ на початку трубкування - 13,2, а на ділянках, де проводили позакореневе підживлення на початку колосіння - 13,4 %.

В середньому за два роки досліджень, зерно озимої пшениці сорту Вдала за вимогами ДСТУ 3768:2004 до м'якої пшениці відповідало: 2-му класу - при підживленні N₃₀ по мерзлоталому грунті чи на початку трубкування і N₃₀ на початку колосіння; 3-му класу - при підживленні N₃₀ по мерзлоталому грунті та N₃₀ на початку трубкування; 5-му класу - на контрольних ділянках (без внесення азотних добрив).

Найбільший чистий прибуток з 1 га посіву (4723,55грн.) одержаний за удобрення пшениці озимої по фосфорно-калійному фону N₃₀ на початку трубкування та N₃₀ на початку колосіння (N₆₀P₆₀K₃₀). За такого строку внесення азотних добрив був найвищий рівень рентабельності (105,8 %) вирощування цієї культури.

Література

1. Дмитренко П.О. Удобрення та густота посіву польових культур / П.О. Дмитренко, П.І. Витриховський. К.: Урожай, 1975. 248 с.

2. Дози азотних добрив під озиму пшеницю / [М. Драніщев, О.Стройний, В. Токаренко, А. Овчаренко] // Пропозиція. 2006, № 3. С. 38-40.

3. ДСТУ-3768:2009. Пшениця. Технічні умови. Введ. 01.07.2009. К.: Держспоживстандарт України, 2009. 29 с.

Размещено на Allbest.ru