В матеріалах статті наведено результати досліджень впливу процесу адаптації на прояв продуктивних якостей свиней породи ландрас зарубіжного походження в умовах промислової технології, на базі ПАТ "Племзавод "Степной" Запорізької області. Встановлено, що тварини вихідного покоління (акліматизанти) демонструють достовірну перевагу над аналогами наступних поколінь за всіма показниками, які характеризують відтворювальні якості. Вплив даного процесу простежується протягом двох-трьох послідовних поколінь. Найбільш значне зниження вищеназваних показників притаманне І поколінню нащадків імпортованих тварин.

Ключові слова: свині, порода ландрас, адаптація, відтворювальні якості.

В материалах статьи приведены результаты исследований влияния процесса адаптации на проявление продуктивных качеств свиней породы ландрас иностранного происхождения в условиях промышленной технологии, на базе ПАО "Племзавод "Степной" Запорожской области. Установлено, что животные выходного поколения (акклиматизатор) демонстрируют достоверное преимущество над аналогами следующих поколений по всем показателям, которые характеризуют воспроизводительные качества. Влияние данного процесса прослеживается на протяжении двух-трех последовательных поколений. Наиболее значительное снижение вышеназванных показателей присуще I поколению потомков импортированных животных.

Ключевые слова: свиньи, порода ландрас, адаптация, воспроизводительные качества.

The materials of the article presents the results of studies of the influence of the adaptation process on the manifestation of productive qualities of pigs Landrace breed of foreign origin in conditions of industrial technology, based on PJSC "Plemzavod "Stepnoy "Zaporozhye region. Found that animals of the output generation (acclimatized) show a significant advantage over similar next generations for all indicators that characterize the reproductive qualities. The influence of this process traced for two or three successive generations. The most significant reduction in the above-mentioned indicators is inherent the first generation offspring of imported animals.

Keywords: pigs, Landrace, adaptation, reproductive qualities.

Основний зміст дослідження

Свині породи ландрас типового м'ясного напряму продуктивності, найпридатніші для беконної відгодівлі, що забезпечує отримання свинини першої-екстра категорії.

Порода бере початок кінця ХІХ-го століття в Данії. В той час процес експортування свинини зумовив докорінну перебудову свинарства в країні, сприяв встановленню планомірної роботи по виведенню нової породи, яка відповідає вимогам ринку. Генотипи датського ландрасу стали основою для створення популяції свиней в Німеччині (німецький ландрас), Бельгії (бельгійський ландрас), США (американський ландрас), Канаді (канадський ландрас), Англії (англійський ландрас), Швеції (шведський ландрас), які мають конституційну подібність і беконну спрямованість продуктивності.

Порода ландрас одержала визнання і набула поширення в усьому світі, входить в першу четвірку нуклеусних порід. В Україні породу ландрас розводять і використовують уже понад 35 років. Поступають у вітчизняні господарства ці тварини різного генотипу. На сьогодні є другою за чисельністю породою після великої білої.

Творче життя В.О. Медведєва пов'язане з удосконаленням та використанням породи ландрас. Тривалий час в Україні займаються свинями даної породи, так результатом багаторічної роботи, під керівництвом В.О. Медведєва, було створено вітчизняний заводський тип українських ландрасів - УЛН-1. Тварини заводського типу відзначались відсутністю цілого ряду недоліків імпортованих тварин. Однак стад, де розводять тварин типу УЛН-1, на сьогодні залишилось небагато, адже наразі більшість племінних господарств займається популярними у наш час завезенням тварин з-за кордону та їх подальшою селекцією [2; 4; 13].

Протягом тривалого періоду нами проводяться дослідження при використанні породи ландрас при міжпородному схрещуванні та гібридизації з породами, які використовуються в умовах півдня України. Вивчаються як адаптаційні, так і продуктивні якості за різних методик дослідження. Тому завезене імпортне поголів'я потребує вивчення їх адаптаційних особливостей в нових екологічних і кліматичних умовах. В Публічне акціонерне товариство (ПАТ)"Племзавод "Степной" Запорізької області періодично надходить і використовується імпортне поголів'я свиней великої білої породи, дюрок. Останнім часом тут використовуються і свині породи ландрас [9; 10; 11; 12].

Продуктивні та відтворювальні якості свиней значною мірою визначаються інтенсивністю їх росту та розвитку в ранні періоди життя. Однак, головною особливістю організму поросят є онтогенетична незрілість тканин, органів травлення та функцій механізму терморегуляції. Тому вони особливо чутливі до впливу факторів зовнішнього середовища. Будь-яке відхилення від норми відразу ж призводить до зниження природної резистентності організму, а значить до зниження швидкості росту і навіть загибелі поросят.

У зв'язку з цим, сьогодні на перший план висуваються завдання біологізації технологій. Вони передбачають, по-перше - створення таких умов виробництва, які в більшій мірі, ніж раніше, відповідають природним, біологічним потребам тварин, особливо призначених для відтворення; по-друге - виведення і максимальне використання тварин, що володіють здатністю зберігати високу життєздатність і продуктивність в жорстких умовах промислової технології [4; 5; 6; 8]. Для якнайшвидшого вирішення цих завдань надзвичайно актуальним, як у теоретичному, так і в практичному плані, є вивчення адаптивних якостей свиней.

Матеріали та методи досліджень

Експериментальні дослідження проводились протягом 2005…2011 років в умовах племзаводу з розведення свиней породи ландрас ПАТ "Племзавод Степной" Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, на фоні сучасної промислової технології. Сюди в 2005 році імпортовано поголів'я свиней породи ландрас з підприємства Північної Ірландії (компанія UPB Ltd.), у кількості 60 свинок та 14 кнурців, які стали основою для формування племінного стада господарства. Мета досліджень полягала у вивченні впливу процесу адаптації на прояв продуктивних якостей свиней породи ландрас в умовах промислової технології.

Адаптаційну здатність свиноматок в розрізі поколінь визначали за показниками відтворювальних якостей шляхом розрахунку індексів племінної цінності, адаптації, рівня адаптації за методикою B. C. Смирнова [6; 7].

Було використано індекси, які засновані на показниках відтворювальних якостей, і в комплексі відображають пристосованість свиней послідовного ряду поколінь до інтенсивного відтворення в умовах сучасної промислової технології.

Індекс племінної цінності (ІПЦ) - підсумовує показник особини за багатоплідністю, молочністю та масою гнізда у 2 місяці, в даному випадку за два перших опороси. Його розраховували за формулою:

(1)

де х - багатоплідність, гол.; у - молочність, кг; z - маса гнізда в 2 місяці, кг.

Індекс адаптації (ІА) розраховували за формулою:

, (2)

де ІПЦ - індекс племінної цінності; К₀ - розрахункова кількість опоросів на свиноматку на рік; ПЖ - вік свиноматки при останньому відлученні поросят, міс.

Індекс адаптації річний (ІА_річ), од. - це індекс адаптації в розрахунку на один рік життя, який залежить від інтенсивності використання свиноматок. Його розраховували за формулою:

(3)

Рівень адаптації (РА) - це показник відповідності середовища потребам конкретного генотипу. Його розраховували за формулою:

(4)

де К - коефіцієнт ППВ / ПЖ.

Науково-господарський дослід був проведений в умовах повноцінної годівлі. Годівля проводилась комбікормами власного виробництва з використанням преміксів чеського виробництва, компанії "Текro". Для тварин всіх піддослідних груп були створенні аналогічні умови годівлі та утримання. Основний метод досліджень - експериментальний.

Результати досліджень. Технологічний процес виробництва свинини в ПАТ "Племзавод Степной" Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області передбачає цілорічну трифазну систему виробництва свинини з потоково-ритмічною організацією роботи при фіксованому виробничому ритмі, яка базується на утриманні окремих технологічних груп тварин у спеціалізованих секціях, з дотриманням принципу "пусто-зайнято", при диференційованій їх годівлі.

Потоковість системи виробництва свинини забезпечується безперервним потоковим формуванням однорідних за числом і строками запліднення груп свиноматок, ритмічним одержанням партій тварин одного віку. Це обумовлює безперервність отримання рівновеликих груп тварин.

порода ландрас продуктивна якість свиня

Відтворювальні якості характеризуються низькою успадковуваністю і більшою мірою залежать від умов зовнішнього середовища. У більшості випадків низький рівень заплідненості і багатоплідності у свиней є наслідком неповноцінної або недостатньої годівлі, порушень режиму догляду та утримання тварин, несвоєчасного осіменіння свиноматок.

Однак, на думку В.С. Смирнова [7], багатоплідність та інші показники продуктивності свиноматок відокремлено не можуть бути надійними критеріями оцінки адаптації тварин. Але вони набувають певного значення при оцінці адаптаційної здатності за умови їх аналізу у ланцюзі послідовних поколінь із урахуванням конкретних умов середовища.

В результаті оцінки відтворювальних якостей свиноматок-першоопоросок різних поколінь встановлено, що у тварин І покоління відбулося вірогідне (P>0,95) зниження багатоплідності, порівняно з поколінням акліматизантів на 1,47 гол. (табл.1).

В наступних поколіннях намітилася тенденція до збільшення даного показника. Так, тварини ІІІ покоління вже перевищували акліматизантів на 0,71 гол. Слід відмітити, що для кожного наступного покоління було притаманне зниження розмаху мінливості даного показника, що є свідченням консолідації тварин за даною ознакою.

Статистично вірогідної зміни показника великоплідності залежно від покоління свиноматок, встановлено не було.

Одночасно зі зниженням багатоплідності, свиноматки І покоління характеризувалися і нижчою молочністю, меншою кількістю поросят та масою гнізда при відлученні, а також збереженістю поросят-сисунів, порівняно з акліматизантами. Натомість тварини ІІ та ІІІ поколінь за даними показниками вже перевищували аналогів покоління акліматизантів.

Отже, в процесі адаптації відбулося значне зниження практично всіх показників відтворювальних якостей свиноматок-першоопоросок.

Таблиця 1. Відтворювальні якості різних поколінь свиноматок породи ландрас (за результатами першого опоросу)

Примітки: * - Р>0,95; ** - Р>0,99; *** - Р>0,999.

При аналізі середніх показників відтворювальних якостей повновікових свиноматок (з двома та більше опоросами) встановлено, що, у цілому, зберігаються тенденції, виявлені при аналізі аналогічних показників у свиноматок-першоопоросок (табл.2).

Найвища багатоплідність притамана свиноматкам ІІІ покоління - 11,77 гол., що на 1,45 гол. більше (P>0,95) аналогічного показника свиноматок-акліматизантів.

Крім того, у кожного наступного покоління, порівняно з акліматизантами, відмічалося нарощування молочності, кількості та маси поросят при відлученні. Внаслідок цього маса гнізда поросят у 2-х місячному віці у свиноматок ІІІ покоління переважала аналогічний показник тварин-акліматизантів на 33,08 кг (P>0,999).

Отже, адаптаційний процес обумовлює вплив на показники відтворювальних якостей свиноматок протягом всього періоду їх продуктивного використання. Досягнення максимальних значень вищеназваних показників відбувається лише через два-три покоління після завезення тварин зарубіжного походження в умови вітчизняної промислової технології.

Таблиця 2. Відтворювальні якості свиноматок породи ландрас (за результатами 2-х та більше опоросів)

Поряд з вищеназваними показниками відтворювальних якостей свиноматок, на економічні показники галузі свинарства значний вплив має ефективність використання маточного поголів'я (табл.3).

Таблиця 3. Показники ефективності використання свиноматок породи ландрас,

В результаті наших досліджень встановлено, що процес адаптації позитивно вплинув на ефективність використання свиноматок. Зокрема, тварини ІІІ покоління характеризувалися вищою запліднюваністю та нижчою ембріональною смертністю поросят.

Свідченням цього є скорочення інтервалу між опоросами свиноматок ІІІ покоління на 0,48 міс., порівняно з аналогічним показником свиноматок-акліматизантів. Крім того, вищеназвані свиноматки характеризувалися меншою кількістю аварійних опоросів та мертвонароджених поросят (при вірогідній різниці).

Результати численних досліджень дають підставу вважати, що більш важливими та точними критеріями, які визначають адаптаційну здатність свиноматок є показники тривалості їх господарського використання (кількість опоросів та кількість поросят на свиноматку при скороченому репродуктивному циклі).

Встановлено, що кожне наступне покоління свиноматок характеризувалося більш інтенсивним перебігом фізіологічних процесів, що дало змогу використовувати його більш інтенсивно, ніж попереднє. Зокрема, у свиноматок ІІІ покоління відмічено зменшення їх віку при останньому відлученні поросят на 1,09 міс., порівняно з акліматизантами (табл.4).

Очевидно, це стало можливим внаслідок прискорення процесу досягнення статевої зрілості та зменшення тривалості холостих періодів.

Свідченням підвищення придатності до інтенсивного використання свиноматок ІІІ покоління є зниження віку початку їх племінного використання на 1,18 міс., а також зростання середньої кількості опоросів на одну свиноматку за рік на 0,17, порівняно з акліматизантами.

Таблиця 4. Інтенсивність використання свиноматок (за даними перших двох опоросів),

Дослідженнями доведено, що найбільш об'єктивним та надійним показником адаптаційної здатності свиноматок є їх пожиттєва багатоплідність. Пожиттєвий індекс добре відображає продуктивність свиноматки, тому, на думку В.С. Смирнова [6; 7], його можна назвати індексом племінної цінності. Чим вищою є продуктивність свиноматок по сумі всіх опоросів та чим більшою є кількість самих опоросів, тим вищим буде індекс племінної цінності свиноматки.

В результаті наших досліджень встановлено, що найнижчими індексами племінної цінності (ІПЦ) характеризувалися свиноматки-акліматизанти та їх дочки - 371,39 та 368,85 од. відповідно (табл.5).

Таблиця 5. Племінні та адаптаційні індекси свиноматок різних поколінь

Тварини кожного наступного покоління характеризувалися стійкою тенденцією до нарощування даного показника. Так, тварини ІІІ покоління перевищували своїх предків покоління акліматизантів за величиною даного індексу на 120,34 од. (P>0,99). До того ж, відмічено значне скорочення діапазону мінливості даного показника.

Найбільш технологічним індексом, який добре відображає стан відтворення та інтенсивність використання маточного стада є індекс адаптації річний. Тварини ІІІ покоління характеризувалися найвищим значенням даного показнику і переважали тварин покоління акліматизантів на 13,85 од. (P>0,999), що є свідченням зростання їх придатності до інтенсивного використання в умовах промислової технології.

Відтворювальні якості свиноматок (зокрема запліднюваність і багатоплідність), які визначають економічну ефективність виробництва свинини, значною мірою залежать від біологічної повноцінності сперми кнурів-плідників.

Склад, кількість та біологічні властивості сперми знаходяться у значній залежності від умов, в яких утримуються плідники. На ці показники значною мірою впливають різні елементи промислової технології - рівень та повноцінність годівлі, спосіб утримання наявність чи відсутність активного моціону, параметри мікроклімату у приміщенні [5; 9; 10].

Відтворювальні якості кнурів-плідників оцінюють за якісними та кількісними показниками спермопродукції - об'ємом еякуляту, активністю та концентрацією сперміїв, співвідношенням нормальних та патологічних сперміїв [1]. Але жоден із вищеназваних показників не може виступати єдиним критерієм оцінки запліднюючої здатності сперми. Тому, для вирішення даного завдання, використовують комплексну оцінку.

При оцінці спермопродукції кнурів породи ландрас різних поколінь встановлено, що у результаті адаптації у них спостерігалося збільшення об'єму еякуляту, концентрації та виживаємості сперміїв (табл.6).

Так, у тварин ІІІ покоління об'єм еякуляту на 36,1 мл перевищував аналогічний показник завезених кнурів, а за концентрацією сперміїв вони переважали акліматизантів на 40,9 млн/мл. На рухливість сперміїв суттєвого впливу процесу адаптації встановлено не було.

Таблиця 6. Кількісні та якісні показники спермопродукції кнурів породи ландрас різних поколінь,

Знижені відтворювальні здатності свиноматок і кнурів породи ландрас перших двох поколінь, швидше за все, можна пов'язати з наявністю різниці в умовах утримання і годівлі за вітчизняної промислової технології та тих умовах, в яких вони були виведені і відселекціоновані. До того ж, як відомо, транспортування, нові кліматичні умови, зміна умов утримання та раціону годівлі неминуче діють на організм як стресори, які послаблюють резистентність і призводять до ряду більших чи менших глибоких змін, які охоплюють найбільш важливі системи та функції організму.

Висновок