Останніми роками в Україні все більшого розповсюдження набувають тварини імпортного походження. Завезене імпортне поголів'я потребує вивчення їх адаптаційних особливостей в нових екологічних і кліматичних умовах. У ВАТ "Племзавод "Степной" Запорізької області періодично надходить і використовується імпортне поголів'я свиней великої білої породи, дюрок. Останнім часом тут використовуються і свині породи ландрас, яких завезли з Північної Ірландії.

Наявність такого поголів'я на півдні України, де абсолютний максимум температури повітря (+38°С) припадає на липень та серпень, обумовлює необхідність вивчити питання теплостійкості тварин, так як поняття теплостійкості в більшості випадків пов'язують зі здатністю збереження температурного гомеостату при дії на організм високих температур. Підвищення продуктивних і племінних якостей тварин також неможливе без усебічного вивчення фізіологічних та біохімічних процесів, що відбуваються в живому організмі [1, 5].

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв'язання проблеми. Багатьма дослідниками вивчалася питання адаптації свиней зарубіжного походження в умовах України [1, 4, 5] та інші. Успіх розведення завезених тварин залежить, в першу чергу, від їх акліматизаційної здатності в умовах промислового виробництва. Особливо актуальними ці питання стали останніми роками, коли технологія ведення тваринництва змінюється настільки швидко, що виникає невідповідність між біологічною природою, фізіологічними можливостями організму та зовнішнім середовищем [2, 3, 5]. Однак, даних про вивчення показників теплостійкості свиноматок та зміни їх гематологічних показників в умовах півдня України в доступній нам літературі виявлено не достатньо. Тому, вивчення особливостей перебігу адаптації в умовах сучасних тваринницьких господарств є актуальними питаннями, які вимагають подальшого наукового обґрунтування та виробничої перевірки.

Мета досліджень. На сьогодні, одним з провідних господарств в Заорізькій області, яке займається розведенням та удосконаленням свиней великої білої породи, породи ландрас та внутрішньопорідного типу свиней породи дюрок української селекції "Степовий" є ВАТ "Племзавод "Степной" Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області. Сюди в 2005 році імпортовано поголів'я свиней породи ландрас, з підприємства Північної Ірландії (компанія UPB Ltd.), в кількості 60 свинок та 14 кнурців, які стали основою для формування племінного стада господарства. Мета досліджень полягала у вивченні впливу процесу адаптації на прояв продуктивних якостей свиней породи ландрас в умовах промислової технології.

Матеріали і методика досліджень. Для проведення досліду були відібрані свиноматки по шість голів кожної породи: дюрок (ДУСС), ландрас (Л), велика біла зарубіжної селекції (ВБ (ЗС)). Періодом визначення температурних показників був проміжок часу з 19.07.09 по 25.07.09 р. Ми визначали температуру повітря та тіла тварин за 5 днів до опоросу і власне в день опоросу. Місцем проведення досліду був маточник, в якому перебували тварини в однакових умовах годівлі та утримання, які прийняті в господарстві. Матки всіх порід були однакового фізіологічного стану (останній тиждень підсисного періоду). Температуру тіла у тварин визначали ректально термометром.

Оцінку теплостійкості свиней проводили за методикою Ю.О. Раушенбаха (1975 р.). Індекс теплостійкості (ІТС) розраховували за формулою [4, 5]:

ІТС = 2 (0,7 t_{2 -} 10аТ+22),

де аТ - різниця між температурою тіла вдень (при високій температурі середовища) та вранці (в нейтральній зоні);

t₂ - температура середовища при температурному навантаженні вище +30єС.

З метою вивчення iнтер'єрних особливостей свиней, було проведено гематологічні дослідження. Відбір крові здійснювали вранці до годівлі. Основні показники крові, що характеризують фізіологічний стан організму і його резистентність, визначали за вмістом загального білку, білкових фракцій (за методикою Оллу, Маккорді в обробці С.А. Карпюка (1962 р.), цукру, кальцію та фосфору, а також резервною лужністю за загальноприйнятими методиками.

Результати досліджень та їх обговорення. В процесі адаптації організму доводиться пристосовуватися до умов, що не відповідають повною мірою його вимогам, це відразу ж відображається на стану організму тварини. Температуру тіла свиноматок і температуру в повітрі наведено в таблиці 1.

Встановлено, що температурний гомеостаз у свиней піддослідних груп не порушувався. Наведена температура тіла тварин за 5 днів до опоросу показує, що найбільший показник із середньою температурою тіла вранці мали свиноматки породи ландрас - 38,30°С, а найменший - породи дюрок - 38,10°С; така ж тенденція температури тіла зберігалася і вдень - 38,33°С та 38,17°С відповідно.

Таблиця 1 - Температура тіла свиноматок за 5 днів до опоросу,

порода ландрас адаптація теплостійкість

На основі проведених досліджень відмічаємо, що температура тіла свиней всіх порід відповідає фізіологічній нормі. Деяке підвищення цього показника у свиней породи ландрас імпортованих в господарство, у порівнянні з тваринами дюрок, пов'язано не лише з періодом адаптації імпортних свиней та кращими пристосувальними якостями місцевої породи, але, мабуть, і з породною особливістю.

В проведених дослідженнях (табл.2) ми спостерігаємо дещо іншу картину. Свиноматки великої білої породи в день опоросу мали найвищу температуру серед всіх порід, як вранці - 39,40°С, так і вдень - 39,75°С; свиноматки ж породи ландрас мали більш консолідований показник, який склав 38,70 і 38,85°С відповідно.

Що стосується породи дюрок, то тварини цієї породи поступаються за показниками температури тіла тваринам породи ландрас на 0, 20°С - вранці та на 0,30 - вдень. Найбільшу ж реакцію на збільшення температури тіла за весь період дослідів було зафіксовано у маток породи великої білої породи, вдень при опоросі +0,35°С, найменшу - у свиноматок породи ландрас +0,03°С та дюрок +0,07°С вдень за 5 днів до опоросу. На основі проведених дослідів можемо зазначити, що під час опоросу у всіх свиноматок спостерігалося підвищення температури тіла, як вранці, так і в день.

Таблиця 2 - Температура тіла свиноматок в день опоросу,

Також слід відмітити, що найбільша різниця в температурі тіла +1,43°С була у тварин великої білої породи, вдень між показниками температури до опоросу і під час нього - 38,32°С і 39,75°С відповідно. Однак, таке незначне збільшення температури тіла не може спричиняти зниження продуктивності.

У таблиці 3 наведено індекси теплостійкості (ІТС), які були визначено за методикою Ю.О. Раушенбаха (1975 р.). Кожний показник індексу теплостійкості відображає об'єктивну оцінку пристосувальних особливостей свиней.

Таблиця 3 - Індекси теплостійкості свиноматок

Більш низькі коефіцієнти адаптації були у свиноматок порід велика біла та дюрок. Однак міжпородні відхилення за індексом теплостійкості незначні, і вони відображають задовільну пристосованість свиней всіх порід.

Нормальна діяльність усіх органів і систем тварин забезпечується відносною сталістю фізико-хімічних характеристик внутрішнього середовища організму.

У таблиці 4 представлені біохімічні показники сироватки крові свиноматок породи ландрас в другій половині поросності в розрізі поколінь.

Таблиця 4 - Біохімічні показники крові свиноматок породи ландрас,

Вміст кальцію в крові свиноматок відповідає нормі. Значення цього показнику достовірно знижується від вихідного покоління до III на 0,08 ммоль/л (Р>0,95), найнижче значення даного показнику відмічено у тварин ІІ покоління - 2,63 ммоль/л. У свиней всіх поколінь спостерігається гіперфосфатемія, що свідчить про порушення кальцій-фосфорного обміну. Однак вміст у сироватці крові фосфору у тварин третього покоління на 0,04 ммоль/л (різниця статистично не вірогідна) нижче в порівнянні з акліматизантами.

Вміст у сироватці крові свиноматок цукру відповідає нормі і незначно знижується в I, II і III поколіннях порівняно з вихідним. У третьому поколінні цей показник на 0,17 ммоль/л (різниця статистично не вірогідна) нижче, ніж у вихідному.

Резервну лужність крові визначають для оцінки стану кислотно-лужної рівноваги в організмі та його буферних системах. Вона також пов'язана з мінеральним живленням. Цей показник у тварин всіх поколінь відповідає нормі, значних відмінностей між поколіннями за цією ознакою не виявлено.

Відомо, що альбуміни - найбільш рухлива фракція білку, яка використовується на потреби синтезу, характеризує інтенсивність білкового обміну в організмі тварин.

Кількість альбумінів у сироватці крові у свиноматок III покоління на 0,43% нижче в порівнянні з вихідним, різниця статистично не вірогідна. Можна зробити висновок, що інтенсивність білкового обміну в процесі встановлення адаптивного гомеостазу кілька знизилася. У сироватці крові незначно збільшився вміст бета-і гамма-глобулінів, що може свідчити про деяке підвищення природної резистентності організму. В цілому вміст в - глобулінів трохи нижче, а г - глобулінів - вище норми. З даних таблиці 4 видно, що концентрація загального білку в сироватці крові свиноматок всіх поколінь не перевищує норму.

Висновки та перспективи досліджень