Використання ентропійного аналізу для оцінки динаміки живої маси телиць голштинської породи зарубіжної селекції різних ліній

Ентропійно-інформаційний аналіз живої маси телиць різних ліній голштинської породи. Вік досягнення максимального рівня дезорганізованості систем за живою масою. Консолідація ознаки за рахунок дотримання технології вирощування ремонтного молодняку.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык русский
Дата добавления 02.07.2018
Размер файла 390,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання ентропійного аналізу для оцінки динаміки живої маси телиць голштинської породи зарубіжної селекції різних ліній

І.А. Галушко - к. с. - г. н., Миколаївський ДАУ,

Є.В. Баркарь - к. с. - г. н., доцент, Миколаївський ДАУ

Анотації

Проведено ентропійно-інформаційний аналіз живої маси телиць різних ліній голштинської породи у різні вікові періоди. Встановлено, що максимального рівня дезорганізованість систем за живою масою за всіма досліджуваними лініями досягла у віці 9 місяців, а у віці 18 місяців значення безумовної ентропії є найнижчим, що свідчить про консолідацію ознаки за рахунок дотримання технології вирощуваня ремонтного молодняку.

Ключові слова: ентропія, жива маса, ріст, лінія, селекція.

Проведено энтропийно-информационный анализ живой массы тёлок различных линий голштинской породы в различные возрастные периоды. Установлено, что максимального уровня дезорганизованность систем по живой массе для всех исследуемых линий достигла в возрасте 9 месяцев, а в возрасте 18 месяцев значения безусловной энтропии является низким, что свидетельствует о консолидации признака за счет соблюдения технологии выращивания ремонтного молодняка.

Ключевые слова: энтропия, живая масса, рост, линия, селекция.

Постановка проблеми

Ріст тварин в загальноприйнятому розумінні виражається у збільшенні маси, лінійних та об'ємних промірів тіла. Контроль за ростом та розвитком тварин здійснюється шляхом зважування і вимірювання. Систематичне зважування тварин дає змогу точно визначити масу тіла і приріст її за певний проміжок часу. Результати зважування дають можливість визначити абсолютний та відносний прирости тварин.

Для підвищення ефективності селекційної роботи в якості нових підходів при оцінці закономірностей ростових процесів доцільним є використання нових методів сучасної математики, зокрема таких елементів кібернетики, як ентропійний аналіз та показник інформативності.

Стан вивчення проблеми

Системний підхід селекціонера повинен включати повний аналіз зміни ентропійних властивостей біологічних систем будь-якої складності, оскільки вони містять в собі певну кількість інформації, яка є характерною саме для окремо взятої конкретної популяції. В межах цих популяцій системи є замкнутими, а для таких систем ентропія ознак зростає або залишається на одному й тому ж рівні.

Останнім часом з'явились публікації, в яких авторами продемонстровано можливості використання ентропійно-інформаційного аналізу (ЕІА) в різних галузях біології, фізіології та медицини.

Методика із використанням інтегральної оцінки щільності розподілу стандартизованих величин, запропонована С.С. Крамаренком, була використана для ентропійно-інформаційного аналізу вікової динаміки живої маси орнітологічних об'єктів [4, 7]. Отримані результати свідчать про перспективність використання даного методу для опису будь-яких кількісних ознак.

Встановлено, що за ознаками, які мають більш високий коефіцієнт відносної інформації (R), ефект селекції буде більше, ніж для ознак, які не володіють високою інформативністю [5]. Ентропійний аналіз та коефіцієнт інформативності (R) можуть слугувати характеристикою селекційних ознак як при груповій оцінці бугаїв-плідників, так і для кожної тварини.

За допомогою проведеного інформаційно-статистичного аналізу полігенних ознак виявлено їх зв'язок із рівнем гетерозиготності популяції і їх генетичним потенціалом продуктивності, а також визначено ступень гомозиготності груп тварин [6].

Ентропійно-інформаційний аналіз за показниками живої маси молочної худоби дозволяє характеризувати тварин різних порід і типів як за генераціями, так і за власним онтогенезом [3].

Завдання і методика досліджень

Дослідження було проведено в умовах АТЗТ "Агро-Союз" Дніпропетровської області на телицях голштинської породи різних ліній: Чіфа (36 гол.), Белла (12 гол.), Валіанта (38 гол.), Старбака (64 гол.) та Елевейшна (45 гол.). Використано дані живої маси (кг) тварин різних ліній при народженні та у віці 3, 6, 9, 12, 15 та 18 місяців.

Завданням досліджень було оцінити максимально можливу (Hmax) і безумовну (Н) ентропії та її похибку (SEH), абсолютну (О) та відносну (R) організованість систем та міру частоти подій - анентропію (А) [1]. Для класифікації систем нами було використано пропозиції С. Біра [2] та Ю.Г. Антомонова [1].

Для встановлення впливу лінійної приналежності на організацію системи нами було використано методику однофакторного дисперсійного аналізу.

телиця жива маса голштинська порода

Результати досліджень

На основі проведених досліджень встановлено, що за живою масою у різні вікові періоди представлені системи по різних лініях в більшості є складними-стохастичними (табл.1).

Таблиця 1. ЕІА мінливості живої маси (кг) телиць голштинської породи різних ліній в умовах АТЗТ "Агоро-Союз"

Лінії

n

H±SEH

Hmax

O

R

A

1

2

3

4

5

6

7

При народженні

Чіфа

36

3,090±0,094

3,322

0,232

0,070

0,240

Белла

12

2,626±0,145***

3,322

0,696

0,210

-1,229

Валіанта

38

3,030±0,100

3,322

0,291

0,088

0,309

Старбака

64

3,210±0,050

3,322

0,112

0,034

0,114

Елевейшна

45

3,057±0,080

3,322

0,265

0,080

0,333

Разом

195

3,162±0,032

3,322

0,160

0,048

0,178

У віці 3 місяців

Чіфа

36

3,227±0,059

3,322

0,095

0,029

0,102

Белла

12

3,085±0,102

3,322

0,237

0,071

-0,395

Валіанта

38

3,241±0,056

3,322

0,081

0,024

0,079

Старбака

64

3,281±0,028

3,322

0,041

0,012

0,047

Елевейшна

45

3,110±0,073*

3,322

0,212

0,064

0,259

Разом

195

3,275±0,019

3,322

0,047

0,014

0,044

У віці 6 місяців

Чіфа

36

3,264±0,047

3,322

0,058

0,017

0,059

Белла

12

2,855±0,134**

3,322

0,467

0,140

-0,812

Валіанта

38

3,218±0,062

3,322

0,104

0,031

0,105

Старбака

64

3,282±0,029

3,322

0,040

0,012

0,040

Елевейшна

45

3,117±0,075*

3,322

0, 205

0,062

0,239

Разом

195

3,280±0,017

3,322

0,042

0,012

0,043

У віці 9 місяців

Чіфа

36

3,224±0,062

3,322

0,098

0,029

0,097

Белла

12

2,689±0,116***

3,322

0,633

0, 191

-1,271

Валіанта

38

3, 198±0,067

3,322

0,124

0,037

0,128

Старбака

64

3,297±0,024

3,322

0,025

0,007

0,025

Елевейшна

45

3,238±0,052

3,322

0,084

0,025

0,084

Разом

195

3,297±0,013

3,322

0,025

0,008

0,027

У віці 12 місяців

Чіфа

36

3,216±0,057

3,322

0,106

0,032

0,134

Белла

12

2,585±0,167***

3,322

0,737

0,222

-1,212

Валіанта

38

3,135±0,077

3,322

0,187

0,056

0,217

Старбака

64

3,159±0,062

3,322

0,162

0,049

0,152

Елевейшна

45

3,212±0,057

3,322

0,110

0,033

0,116

Разом

195

3,278±0,019

3,322

0,044

0,013

0,041

У віці 15 місяців

Чіфа

36

3,176±0,070

3,322

0,146

0,044

0,173

Белла

12

2,855±0,134**

3,322

0,467

0,140

-0,812

Валіанта

38

3,210±0,065

3,322

0,112

0,034

0,111

Старбака

64

3,247±0,041

3,322

0,075

0,023

0,074

Елевейшна

45

3,216±0,059

3,322

0,106

0,032

0,104

Разом

195

3,247±0,023

3,322

0,075

0,022

0,077

У віці 18 місяців

Чіфа

36

3, 198±0,064

3,322

0,124

0,037

0,150

Белла

12

2,752±0,183*

3,322

0,570

0,172

-0,754

Валіанта

38

3, 201±0,067

3,322

0,121

0,036

0,121

Старбака

64

3,294±0,083

3,322

0,408

0,123

0,520

Елевейшна

45

3,115±0,076

3,322

0, 207

0,062

0,239

Разом

195

3,125±0,035

3,322

0, 197

0,059

0,226

Примітка: * - р<0,05, ** - р<0,01, *** - р<0,001

Лише у віці 3-х місяців всі системи по всіх лініях та в цілому по всьому досліджуваному поголів'ю були складними-стохастичними (0<R?0,1). Тварини лінії Белла при народженні та у віці 6, 9, 12, 15 та 18 місяців були простими-квазідетермінованими (0,1<R?0,3), що можна пояснити як дещо вищим рівнем відселекціонованості тварин даної лінії порівняно з іншими, так і відносно більшим впливом на ріст та розвиток тварин паратипових факторів, ніж генетичних.

Також встановлено, що по лінії Старбака у віці 18 місяців система також виявилася простою-квазідетермінованою.

При оцінці всього поголів'я досліджуваних тварин встановлено, що найбільшого рівня абсолютної організованості система досягає у віці 18 місяців, що пояснюється дотриманням технології та схеми вирощування ремонтного молодняку в господарстві. Також спостерігається тенденція до зниження абсолютної організованості системи від народження до дев'ятимісячного віку, а потім знов її підвищення до вісімнадцятимісячного віку. В розрізі ліній найвищою абсолютною організованістю систем в усі вікові періоди відрізняються тварини лінії Белла, із максимальним значенням у віці 12 місяців.

Максимального рівня дезорганізованість систем за живою масою за всіма досліджуваними лініями досягла у віці 9 місяців, а у віці 18 місяців значення безумовної ентропії є найнижчим, що свідчить про вищу консолідованість живої маси (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка організованості системи за живою масою телиць голштинської породи різних ліній

Тварини лінії Белла характеризуються вірогідно вищою організованістю системи при народженні та у всі досліджувані вікові періоди окрім 3-х місяців. У віці 6-ти місяців тварини лінії Елевейшена також відрізняються вірогідно нижчим значенням безумовної ентропії (Н) порівняно із всіма досліджуваними тваринами.

Встановлена тенденція до підвищення організованості систем в період від 9-ти до 18-ти місячного віку свідчить про дотримання в господарстві технології вирощування ремонтного молодняку.

У результаті проведеного однофакторного дисперсійного аналізу встановлено вірогідний вплив лінійної приналежності на безумовну ентропію (F=28,2***; з2=0,79), абсолютну (F=19,1***; з2=0,72), відносну (F=18,9***; з2=0,72) організованість систем та міру частоти подій - анентропію (F=53,3***; з2=0,88).

Висновки та пропозиції

Отже, в результаті проведених досліджень встановлено:

1. Ентропійно-інформаційний аналіз (ЕІА) ознак живої маси телиць голштинської породи дозволяє характеризувати тварин різних ліній.

2. Найбільшого рівня абсолютної організованості система досягає у віці 18 місяців, що пояснюється дотриманням технології та схеми вирощування ремонтного молодняку в господарстві.

3. Максимального рівня дезорганізованість систем за живою масою за всіма досліджуваними лініями досягла у віці 9 місяців, а у віці 18 місяців значення безумовної ентропії є найнижчим.

Перспектива подальших досліджень. У подальшому, на наш погляд, доцільним буде проаналізувати молочну продуктивність та відтворювальні якості корів із різним ступенем дезорганізованості систем за живою масою.

Список використаної літератури

1. Антомонов Ю.Г. Моделирование биологических систем [Текст] / Ю.Г. Антомонов. - К.: Наукова думка, 1977.

2. Бир С. Кибернетика и управление [Текст] / С. Бир. - М.: Наука, 1964.

3. Гиль М.І. Використання ентропійного аналізу в оцінці молочної продуктивності худоби різної інтенсивності формування організму [Текст] / М.І. Гиль // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - 2010. - Вип.1, т.2. - С.12-20.

4. Крамаренко С.С. Метод использования энтропийно-информационного анализа для количественных признаков // Известия Самарского научного центра РАН. - 2005. - Т.7. - №1. - С.242-247.

5. Меркурьева Е.К. Применение энтропийного анализа и коэффициента информативности при оценке селекционных признаков в молочном скотоводстве [Текст] / Е.К. Меркурьева, А.Б. Бертазин // Доклады ВАСХНИЛ. - 1989. - №2. - С.21-23.

6. Нежлукченко Т.І. Використання інформаційно-статистичних методів оцінки рівня консолідації нового типу овець асканійської тонкорунної породи [Текст] / Т.І. Нежлукченко // Розведення та генетика тварин. - 1999. - Вип.31-32. - С.167-168.

7. Патрєва Л.С. Ентропійний аналіз кількісних ознак для селекційної оцінки бальківського стада м'ясних курей [Текст] / Л.С. Патрєва, С.С. Крамаренко // Розведеня і генетика тварин. - 2007. - Вип.41. - С.149-153.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.