Оцінка онтогенетичних змін основних селекційних ознак голштинських корів з використанням ентропійно-інформаційного аналізу (ЕІА)

Аналіз доцільності використання ентропійно-інформаційного аналізу за кількісними ознаками для вивчення онтогенезу різних екогенотипів молочної худоби. Обґрунтування можливості впровадження методики в селекційний процес в умовах різних селекційних служб.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 02.07.2018
Размер файла 27,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 636.082.22

Оцінка онтогенетичних змін основних селекційних ознак голштинських корів з використанням ентропійно-інформаційного аналізу (ЕІА)

І.А. Галушко , аспірант* Науковий керівник - кандидат с. - г. наук, доцент Гиль М.І.

Миколаївський державний аграрний університет

Анотація

Виконано дослідження щодо доцільності й точності ентропійно-інформаційного аналізу за кількісними ознаками різних екогенотипів молочної худоби. Одержані результати дозволяють рекомендувати вивчену методику для впровадження в селекційний процес в умовах різних селекційних служб.

Ключові слова: екогенотип, ентропія, молочна продуктивність, селекція.

Аннотация

Выполнены исследования относительно целесообразности и точности энтропийно-информационного анализа количественных признаков различных екогенотипов молочного скота. Полученные результаты позволяют рекомендовать изученную методику для внедрения в селекционный процесс в условиях различных селекционных служб.

Ключевые слова: екогенотип, энтропия, молочная продуктивность, селекция.

Abstract

The research of expediency and exactness of entropy-informational analysis in quantitive indications of different eco- genotypes in dairy cattle were provided. The given resuits allows to recommend this method for inculcation in the selectional process in conditions of different selectional service.

Keywords: eco- genotype, entropy, milk productivity, selection.

В останні роки інформаційно-статистичні методи аналізу все активніше залучаються у популяційній генетиці і селекційному процесі в тваринництві, завдяки високій точності, вивчення біологічних об'єктів як самоорганізованих систем. Можливість моделювання ситуаційних процесів привернула увагу багатьох вчених, і знайшла практичне випробування в біології [2-4], фізіології та медицині , екології та геології [5], а також в селекції тварин [1]. Метою нашого дослідження було застосування ентропійно-інформаційного аналізу (ЕІА) для оцінки генетико-селекційних процесів різних екогенотипів у голштинської породи.

Матеріали і методика досліджень. Дослідження молочної продуктивності корів голштинської породи провіедено в АТЗТ «Агро-Союз» Дніпропетровської області. Групи тварин різного екогенетичного походження (з Німеччини , Данії та Угорщини ) формували за принципом одновікових аналогів. Групи тварин (Д - дочки, М - матері, ММ - матері матерів, МБ - матері батьків) було рандомізовано і оцінено за надоєм в розрахунку за 305 дн. лактації (першої, другої, третьої і вищої за Д та вищої у М, ММ та МБ), за вмістом жиру в молоці (%, кг) та за вмістом білку (%, кг).

Оцінювали максимально можливу (Нmax) і безумовну (Н) ентропії й її похибку (SEH), абсолютну (О) і відносну (R) організованість систем та міру частоти подій - анентропію (А). Класифікацію систем здійснювали згідно з пропозиціями С. Біра [1]. Для встановлення впливу факторів на організацію системи використовували двухфакторний дисперсійний аналіз (за Шеффе) без повторів з встановленням сили впливу факторів - генотипу та віку.

Результати досліджень

На основі проведених досліджень встановлено, що за надоєм представлені системи в цілому є складними-стохастичними (табл. 1). В оціненому онтогенезі дочки датської селекції мали найвищий рівень детермінованості, тоді як більша хаотичність системи притаманна німецьким ровесницям. Дисперсійним аналізом, також, встановлено, що вплив екогенотипів на ознаку дорівнював 29,4 %, а віку - 9,3%.

1. ЕІА молочної продуктивності за надоєм, кг

Екогенотип

n

H±SEH

Hmax

O

R

A

перша лактація

Н

121

3,264±0,026

3,322

0,058

0,017

0,060

Д

68

3,230±0,042

0,092

0,028

0,098

У

61

3,250±0,039

0,072

0,022

0,079

Разом

250

3,303±0,011

0,019

0,006

0,018

друга лактація

Н

121

3,262±0,026

3,322

0,060

0,018

0,062

Д

68

3,244±0,039

0,078

0,024

0,086

У

61

3,266±0,034

0,056

0,017

0,062

Разом

250

3,307±0,009

0,015

0,004

0,014

третя лактація

Н

121

3,293±0,018

3,322

0,029

0,009

0,029

Д

68

3,231±0,045

0,091

0,027

0,088

У

61

3,142±0,054

0,180

0,054

0,256

Разом

250

3,299±0,012

0,023

0,007

0,023

вища лактація

Н

121

3,269±0,026

3,322

0,053

0,016

0,050

Д

68

3,135±0,056

0,187

0,056

0,228

У

61

3,166±0,060

0,155

0,047

0,156

Разом

250

3,274±0,016

0,048

0,014

0,048

За вмістом жиру в молоці молочна худоба німецького екогенотипу в І і ІІІ лактацію характеризувалася, як складно - вірогіднісна (R = 0,077; 0,079), тоді як в інших - була простою - квазідетермінованою (табл. 2). Корови угорського походження у ІІ і вищу лактації мали найнижчий ступінь організованості (О = 0,099 і 0,064). Одночасно, протягом онтогенезу просліджується порівняно вища детермінованість ознаки в корів датського екогенотипу (Н = 2,846…2,629…2,801) Сила ж впливу генотипів на ознаку вірогідно дорівнювала 24,6%.

2. ЕІА молочної продуктивності за вмістом жиру в молоці, %

Екогенотип

n

H±SEH

Hmax

O

R

A

перша лактація

Н

121

3,067±0,045

3,322

0,255

0,077

0,378

Д

68

2,846±0,085

0,476

0,143

0,607

У

61

2,871±0,090

0,451

0,136

0,553

Разом

250

3,092±0,035

0,230

0,069

0,243

друга лактація

Н

121

2,911±0,058

3,322

0,411

0,124

0,530

Д

68

3,110±0,057

0,212

0,064

0,293

У

61

3,223±0,048

0,099

0,030

0,101

Разом

250

3,110±0,033

0,212

0,064

0,231

третя лактація

Н

121

3,059±0,053

3,322

0,263

0,079

0,290

Д

68

2,629±0,094

0,693

0,209

-0,670

У

61

3,052±0,072

0,270

0,081

0,330

Разом

250

3,042±0,039

0,280

0,084

0,288

вища лактація

Н

121

2,911±0,058

3,322

0,411

0,124

0,530

Д

68

2,801±0,062

0,521

0,157

-0,750

У

61

3,258±0,038

0,064

0,019

0,066

Разом

250

3,093±0,035

0,229

0,069

0,233

За кількістю молочного жиру всі вибірки корів протягом онтогенезу дочок оцінені як складно-стохастичні і при цьому корови датської селекції мали найвищий ступінь детермінації системи у І лактацію, а в ІІ і ІІІ були подібні аналогам німецького походження (табл. 3). Корови угорського екогенотипу мали високий рівень абсолютної організованості у ІІ, ІІІ і вищу лактації (О = 0,185; 0,152; 0,251, відповідно). Від походження вірогідна залежність системи - 49,0%.

3. ЕІА молочної продуктивності ЕІА молочної продуктивності за кількістю молочного жиру, кг

Екогенотип

n

H±SEH

Hmax

O

R

A

перша лактація

Н

121

3,270±0,024

3,322

0,052

0,016

0,056

Д

68

3,245±0,040

0,077

0,023

0,077

У

61

3,256±0,038

0,066

0,020

0,070

Разом

250

3,298±0,012

0,024

0,007

0,024

друга лактація

Н

121

3,237±0,030

3,322

0,085

0,026

0,094

Д

68

3,238±0,040

0,084

0,025

0,092

У

61

3,137±0,058

0,185

0,056

0,240

Разом

250

3,295±0,012

0,027

0,008

0,027

третя лактація

Н

121

3,237±0,031

3,322

0,085

0,026

0,088

Д

68

3,238±0,040

0,084

0,025

0,092

У

61

3,170±0,057

0,152

0,046

0,169

Разом

250

3,276±0,016

0,046

0,014

0,044

вища лактація

Н

121

3,237±0,030

3,322

0,085

0,026

0,094

Д

68

3,280±0,030

0,042

0,013

0,041

У

61

3,071±0,062

0,251

0,075

0,364

Разом

250

3,287±0,014

0,035

0,011

0,036

Слід зазначити, що протягом постнатального онтогенезу худоби безумовна ентропія (Н) мала деякі коливання за вмістом білка (табл. 4). В усіх екогенотипів в ІІІ лактацію спостерігали просту-квазідетерміновану систему, тоді як у решти - простими-стохастичними. Представники датського екогенотипу мали найвищу абсолютну організованість у І і ІІІ лактації (О = 0,395; 0,665 біт) при А, яке дорівнює 0,526 та - 0,015. Корови німецької селекції мали вищу відносну організованість у ІІ і вищу лактацію (R= 0,129; 0,105). Вплив генотипів, за даними дисперсійного аналізу, на ознаку у худоби вірогідно склав 10,4%, тоді як віку - 64,1%.

4. ЕІА молочної продуктивності за вмістом білка, %

Екогенотип

n

H±SEH

Hmax

O

R

A

перша лактація

Н

121

2,963±0,051

3,322

0,359

0,108

0,540

Д

68

2,962±0,077

0,395

0,199

0,526

У

61

3,027±0,079

0,295

0,089

0,311

Разом

250

3,116±0,035

0,206

0,062

0,200

друга лактація

Н

121

2,895±0,066

3,322

0,427

0,129

0,472

Д

68

3,111±0,060

0,211

0,064

0,269

У

61

3,176±0,055

0,146

0,044

0,164

Разом

250

3,059±0,036

0,263

0,079

0,286

третя лактація

Н

121

2,786±0,081

3,322

0,536

0,161

0,498

Д

68

2,657±0,101

0,665

0,200

-0,015

У

61

2,850±0,090

0,472

0,142

0,594

Разом

250

2,715±0,053

0,607

0,183

0,685

вища лактація

Н

121

2,972±0,067

3,322

0,350

0,105

0,314

Д

68

3,128±0,060

0,193

0,058

0,212

У

61

3,108±0,040

0,214

0,064

-0,418

Разом

250

3,069±0,034

0,252

0,076

0,306

В онтогенезі майже всіх екогенотипів за системою молочного білка (табл. 5) встановлено, що всі корови були оцінені, як складні - стохастичні, лише аналоги угорського походження у ІІІ лактацію характеризувалися як прості - квазідетерміновані і при цьому О досягнув 0,785 біт при А рівному -0,465 (табл. 5).

5. ЕІА молочної продуктивності за кількістю молочного білка, кг

Екогенотип

n

H±SEH

Hmax

O

R

A

перша лактація

Н

121

3,255±0,028

3,322

0,067

0,020

0,069

Д

68

3,295±0,024

0,027

0,008

0,026

У

61

3,169±0,055

0,153

0,046

0,181

Разом

250

3,292±0,013

0,030

0,009

0,030

друга лактація

Н

121

3,266±0,025

3,322

0,056

0,017

0,057

Д

68

3,256±0,034

0,066

0,020

0,077

У

61

3,270±0,036

0,052

0,016

0,050

Разом

250

3,270±0,036

0,052

0,016

0,050

третя лактація

Н

121

3,063±0,052

3,322

0,259

0,078

0,292

Д

68

3,104±0,066

0,218

0,066

0,226

У

61

2,537±0,091

0,785

0,236

-0,465

Разом

250

3,207±0,026

0,115

0,035

0,115

вища лактація

Н

121

3,185±0,040

3,322

0,136

0,041

0,135

Д

68

3,231±0,038

0,091

0,027

0,116

У

61

3,217±0,050

0,105

0,032

0,103

Разом

250

3,257±0,019

0,065

0,019

0,066

Висновки

1. ЕІА за показниками молочної продуктивності худоби дозволяє характеризувати онтогенез тварин різних екогенотипів.

2. ЕІА дозволяє здійснювати моніторинг головних селекційних ознак і оцінювати ефекти паратипового і генетичного контролю при їх формуванні та реалізації.

3. Розгляд онтогенетичних характеристик корів за допомогою ЕІА вказує на посилення/слабшання з віком генетичного контролю за певними ознаками, при чому специфічно для конкретного екогенотипу.

екогенотип молочний худоба селекційний

Список літератури

1. Бир С. Кибернетика и управление.- М.: Наука, 1964.-168с.

2. Коваленко В.П., Дебров В.В. Использование энтропийного анализа для прогноза комбинационной способности линий птицы//Новые методы селекции и биотехнологии в животноводстве. Ч.2. Репродукция, популяционная генетика и биотехнология.- Киев, 1991.-С7-8.

3. Крамаренко С.С. Метод использования энтропийно - информационного анализа для количественных признаков//Известия Самарского научного центра РАН.-Т.7.-№1.-2005.-С.242-247.

4. Меркурьева Е.К., Бертазин А.Б. Применение энтропийного анализа и коэффициента информативности при оценке селекционных признаков в молочном скотоводстве //Доклады ВАСХНИЛ.-1989.-№2.-С.21-23.

5. Патрєва Л.С., Крамаренко С.С. Ентропійний аналіз кількісних ознак для селекційної оцінки батьківського стада м'ясних курей //Розведення і генетика тварин.-2007.-Вип.41.-С.149-153.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.