Визначення кореляцій між ознаками у високобілкових сортів сої

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Визначення кореляцій між ознаками у високобілкових сортів сої

І.А. Хорсун, аспірантка

Миколаївський державний аграрний університет

І.А. Хорсун «Визначення кореляцій між ознаками у високобілкових сортів сої»

В статті наведені данні трирічних досліджень по вивченню кореляційних зв'язків між основними господарсько цінними показниками сої. Показана можливість добору високобілкових сортів із різних груп стиглості.

Ключові слова: кореляція, соя, сорт.

И.А. Хорсун «Определение корреляций между признаками у высокобелковых сортов сои»

В статье поданы данные трехлетних опытов по изучению корреляционных связей между основными хозяйственно ценными показателями сои. Показана возможность отбора высокобелковых сортов из разных групп спелости.

Ключевые слова: корреляция, соя, сорт.

I. Khorsun “Determination correlation between sign beside high protein varieties of soybean"

The results of three-year study of the correlation relationships between the main valuable soybean factors. We showed the possibility of the selection of the high protein varieties from different groups of ripeness.

Key words: correlation, soybean, variety.

Вступ

Нині у вітчизняній та зарубіжній селекції сої, найбільше уваги приділяється збільшенню її врожайності, покращенню хімічного складу, оптимізації вегетаційного періоду тощо. Збільшення урожайності сої селекційним шляхом ускладнюється тим, що поєднання позитивних прямих і непрямих ознак, які її лімітують, в одному біотипі не безмежне. Ускладненим є і селекційне покращення хімічного складу насіння сої через особливості взаємозв'язку білковості та олійності між собою та іншими цінними ознаками. Тому необхідно вивчати зв'язки між зазначеними ознаками в конкретних умовах вирощування [1].

Виявлення зв'язків між ознаками в організмі важливе і для вибору найбільш оптимального методу селекції. А вивчення взаємозв'язків ознак і виділення найважливіших із них дасть можливість встановити деякі загальні закономірності розвитку і формування культури [2,3].

Так в умовах Молдови В.А. Коробко і І.В. Тариця встановили, що залежність вмісту білка і олії в насінні сої змінюється за роками (від r = -0,12 до -0,82) [4]. Аналогічна робота проводилась в умовах Азербайджану, де М.Г. Набієв відмічав, що ця закономірність не має абсолютного значення. Між вмістом білка в насінні й урожайністю існує від'ємна кореляція (r = -0,41…-0,79) [5]. Манченко І.Ф. встановила, що вміст білка і тривалість вегетаційного періоду пов'язані слабкою кореляцією (0,07 - 0,13) [6].

Матеріали та методика досліджень

Матеріалом для досліджень служили господарсько цінні ознаки 58 високобілкових сортів із колекційного розсадника сої, що походять із 13 країн світу.

Польові дослідження проводили на експериментальній базі Селекційно-генетичного інституту НААНУ (с. Дачне Біляївського району Одеської області) протягом 2008 - 2010 років, що значно різнились за погодними умовами (таблиця 1).

Насіння сортів висівали однорядковими ділянками довжиною 1,5 м із міжряддями 45 см, кожен 20 - й рядок засівався сортом стандартом - Аркадія одеська. Кількість насінин у рядку 45 штук.

Аналіз вмісту білка в насінні проводили в лабораторії біохімії СГІ за методом К'єльдаля, олії за методом Рушковського.

Таблиця 1

Метеорологічні умови вегетаційного періоду 2008 - 2010 років

Результати досліджень

соя кореляційний високобілковий

Сорти, які вивчали в нашому досліді за вмістом білка належать до високобілкової групи (середній вміст білка 40 - 46 %), за вмістом олії до середньоолійной групи (18 - 21 %), а за тривалістю вегетації до скоростиглої, ранньостиглої і середньоранньостиглої груп (таблиця 2).

Скоростигла група включала сорти із середньою величиною вмісту білка 39,70 - 40,86 %. До неї належить і сорт - стандарт Аркадія одеська із вмістом білка 38,4 - 40,42 %. Сюди також належать сорти Соя для виготовлення поліпшеної суміші білка із вмістом білка 44,8 - 47,12 % і РІ 132.207, де даний компонент складає 41,91 - 44,38 %.

Найбільшою є ранньостигла група, яка включає 37 сортів, серед них значну селекційну цінність мають: Otunato, ВІР 5048, Rana, Semu 8001.

Група середньоранньостиглих сортів налічує 8 сортів, це Amsoy 71, TRG, IA 3006, ST - 26086, 76-41, June de Desme, Гібрид 906 і найпізніший сорт RAH - 182 x Progress.

За урожайністю сорт стандарт Аркадія одеська за роки досліджень переважав інші виділені нами високобілкові сорти. Так, у посушливому 2009 році коли всі сорти значно втратили у масі, лише Mandarin 2 (49 г/рядок), RAH - 182 x Progress (78 г/рядок), Войва (77 г/рядок), Альтаїр (55 г/рядок) дещо переважали стандарт. За більш сприятливих погодних умов 2010 року сорт Аркадія одеська дав максимальний, з поміж досліджених сортів, урожай у 167 г з рядка. Високу урожайність мали також сорти ВІР 5048 (140 г/рядок), Weibull (142 г/рядок), Holesavska (126 г/рядок), June de Desme (129 г/рядок), Крепиш (126 г/рядок) і Терезинська 24 (120 г/рядок).

Стандартний сорт характеризувався середнім значенням маси 1000 насінин. Високий даний показник мали наступні сорти ВІР 5048 (185 і 223 г), IA 3006 (200 і 192 г), 76-10 (200 і 105 г), Pagoda (105 і 202 г), Bitterhols gebbe fruhe (198 і 175 г), Соя для виготовлення соєвого молока (205 і 162 г), Otunato (200 і 235 г).

У таблиці 3 представлені результати кореляційного аналізу даних хімічного складу, тривалості вегетаційного періоду, урожайності та маси 1000 насінин.

Таблиця 2

Характеристика колекційних сортів сої

¹ - Тривалість вегетаційного періоду, ² - Урожайність, г/рядок, ³ - Маса 1000 насінин, г.

У таблиці 3 представлені результати кореляційного аналізу даних хімічного складу, тривалості вегетаційного періоду, урожайності та маси 1000 насінин.

Нами виявлена достовірна слабка пряма залежність між тривалістю вегетаційного періоду і урожайністю у 2009 році і незначна зворотна кореляція із вмістом олії у 2010 році. Не виявлено достовірного зв'язку із вмістом білка, олії, масою 1000 насінин.

Таблиця 3

Кореляційні зв'язки між основними господарсько цінними показниками

Достовірно при Р = 0,05, r = 0,27.

* - показник статистично істотний.

За даними ряду авторів [1] кореляції між білковістю та тривалістю вегетаційного періоду не стійкі (0,11 - 0,18 до -0,27). Наші розрахунки підтвердили нестійкість зв'язку за роками (від -0,13 до 0,096…0,20).

Рис.1. Кореляційна залежність між вмістом білка та тривалістю вегетаційного періоду.

Урожайність достовірно позитивно корелювала із масою 1000 насінин у 2010 році, а також із вмістом олії. Щорічно достовірно негативно корелювали між собою вміст білка і олії (-0,27…-0,56).

Не встановлено достовірної залежності за роками між тривалістю вегетаційного періоду і вмістом білка, олії (крім 2010 року), урожайністю і вмістом білка, масою 1000 насінин і вмістом олії.

Таким чином на накопичення білка в насінні не впливає тривалість вегетаційного періоду і урожайність, а значить є можливість ведення добору в напрямку одночасного підвищення білковості та урожайності в одному генотипі. Вміст білка і олії в насінні це взаємозалежні показники, із зменшенням значення одного із них, підвищується значення іншого. Через нестійкість кореляцій за допомогою селекції можливо зменшити рівень цього негативного зв'язку. На рівень олійності, за статистичними даними, впливає і урожайність.

Висновки

Отже, прямої залежності між накопиченням білка і тривалістю вегетаційного періоду нами не виявлено, а це свідчить про можливість виділення високобілкових генотипів серед усіх груп стиглості сортів сої. Подолати негативні взаємозв'язки і створити новий високоякісний і урожайний вихідний матеріал за допомогою селекційних методів є можливим.

Використана література

1. Соя (генетика, селекция, семеноводство) / А.К. Лещенко, В.И. Сичкарь, В.Г. Михайлов, В.Ф. Марьюшкин. - Киев: Наук. думка, 1987. - 256 с.

2. Булах П.П. Направления и источники для селекции сои в Приморском крае. / Булах П.П., Щелко Л.Г. // Научно - техн. бюлл. ВИР. - Л., 1989. - Вып. 194. - С. 3 - 8.

3. Булах П.П. Перспективы использования мировой коллекции сои в селекции. / Булах П.П. // Науч. - техн. бюлл. ВНИИ Растениеводства. - Ленинград, 1985 - № 153. - С. 14 - 17.

4. Коробко В.А. Селекция и семеноводство сои в Молдавии. / Коробко В.А.. - Кишинев.: Штиинца, 1984. - 79с.

5. М'якушко Ю.П. Соя / М'якушко Ю.П., Баранов В.Ф. - М.: «Колос», 1984. - 331 с.

6. Манченко И.Ф. Корреляционные связи содержания белка в семенах сои с другими признаками. / Манченко И.Ф. // Частная генетика растений: Тезисы докл. конф. 23 - 25 мая 1989 г. Т.1. -К., 1989. - С. 150 - 151.

7. Михайлов В.Г. Селекція сої та квасолі на підвищення продуктивності і поліпшення якості зерна. / Михайлов В.Г., Дупляк О.Т., Щербина О.З., Романюк Л.С. // Вісник аграрної науки. - 2000, травень. - С. 56 - 60.

Размещено на Allbest.ru