Главная Коллекция "Revolution" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Міжлінійні відносини овець асканійського типу багатоплідного каракулю з урахуванням генетичних та продуктивних параметрів

Міжлінійні відносини овець асканійського типу багатоплідного каракулю з урахуванням генетичних та продуктивних параметрів

Типування за антигенними факторами систем груп крові багатоплідних каракульських овець. Розрахунок коефіцієнта схожості між дослідженими лініями овець за молекулярно-генетичними маркерами. Необхідність посилення селекційно-племінної роботи в стаді.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 02.07.2018
Размер файла 18,8 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

міжлінійні відносини овець асканійського типу багатоплідного каракулю з урахуванням генетичних та продуктивних параметрів

В.А. Кириченко, к.с.-г.н, Миколаївський державний аграрний університет

УДК 636.32/.38.082.12

МІЖЛІНІЙНІ ВІДНОСИНИ ОВЕЦЬ АСКАНІЙСЬКОГО ТИПУ БАГАТОПЛІДНОГО КАРАКУЛЮ З УРАХУВАННЯМ ГЕНЕТИЧНИХ ТА ПРОДУКТИВНИХ ПАРАМЕТРІВ. В.А.КИРИЧЕНКО. Вісник аграрної науки Причорномор'я.

З використанням єдиної математичної моделі встановлено, що як за генетичними, так і за продуктивними параметрами рівень міжлінійної диференціації, при індексах схожості в межах 0,931-0,993, співпадає. При цьому морфотип досліджених ліній овець виявився менш консервативним і більш мінливим в процесі селекції, аніж її генотип за імуногенетичними маркерами.

УДК 636.32/.38.082.12

МЕЖЛИНЕЙНЫЕ ОТНОШЕНИЯ ОВЕЦ АСКАНИЙСКОГО ТИПА МНОГОПЛОДНОГО КАРАКУЛЯ С УЧЕТОМ ГЕНЕТИЧЕСКИХ И ПРОДУКТИВНЫХ ПАРАМЕТРОВ. В.А.КИРИЧЕНКО. С использованием единой математической модели установлено, что как и по генетическим, так и по продуктивным параметрам уровень межлинейной диференциации, при индексах схожести в пределах 0,931-0,993, совпадает. При этом морфотип исследованных линий овец выявился менее консервативным и более изменчивым в процессе селекції, чем их генотип по иммуногенетическим маркерам.

V.A. KIRICHENKO. THE INTERLINE RELATIONS OF ASTRAKHAN MULTIPLE KARACUL SHEEP TAKING INTO ACCOUNT THE GENETIC AND PRODUCTIVE CHARACTERISTICS.

Using the mathematical model it is discovered that the level of interline diferentiation under kindred indexes within the limits of 0,931-0,993 is coinsided as by genetic as productive characteristics. The morphotype of researched lines of sheep was recognised as less conservative and more changebable in the selection process than their genotype by immunogenetic markers.

Вступ

В наш час відомо велику кількість різних способів оцінки схожості, відмінності, дистанції між популяціями як за кількісними ознаками, так і за генотипом [1, 2]. Більшість показників “конструювалося” цілком абстрактно, іноді навіть не для живих об'єктів, але згодом стали використовуватись і у біологічних дослідженнях. Частина ж показників, побудованих на основі еволюційних принципів, безумовно більш вдало підходила для опису процесів, які відбуваються в популяціях, наприклад коефіцієнт схожості за Неєм [3]. Тому перед нами постало питання, наскільки об'єктивно індекси генетичної відстані та схожості, розраховані на основі частот зустрінності антигенів груп крові, можуть відображати генетичну ситуацію у дослідженому стаді овець і генеалогічні міжлінійні взаємовідносини, які склалися у процесі його розведення. І чи пов'язані відмінності між лініями, виявлені за розподілом імуногенетичних маркерів, з різницею за селекційними ознаками.

Матеріал та методика

Типування за антигенними факторами систем груп крові багатоплідних каракульських овець племзаводу “Маркеєво” Херсонської області проводили в лабораторії імуногенетики Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова “Асканія-Нова” за допомогою серологічних реакцій згідно існуючих методичних вказівок [4].

Для того, щоб мати можливість порівняти генеалогічні лінії за сукупністю ознак продуктивності та імуногенетичними маркерами ми використали метод, запропонований Ю.І. Рожковим та А.В. Проняєвим [2, 3]. Описаний ними підхід дозволяє проводити паралельний аналіз генотичного та фенетичнового коефіцієнтів схожості, тобто, використовуючи один метод, можна отримати більш повну інформацію щодо процесів, які відбуваються в популяції.

Розрахунок коефіцієнта схожості між дослідженими заводськими лініями овець за молекулярно-генетичними маркерами проводили на основі розподілу антигенів відповідних систем груп крові, а за селекційними ознаками - на основі міжлінійних відмінностей за показниками живої маси при народженні та при відлученні, розміром завитка, смушковим типом, шовковистістю, блиском, типом конституції та класом.

Результати досліджень

Отримані результати розрахунків наведено у таблиці 1. Аналіз цих даних свідчить про те, що коефіцієнти схожості, розраховані за селекційними ознаками, величина яких коливалася в межах 0,931-0,977, дещо поступалися відповідним коефіцієнтам схожості, розрахованим за імуногенетичними маркерами, які варіювали в інтервалі від 0,966 до 0,993. Тобто, морфотип досліджених ліній овець виявився менш консервативним і відповідно більш мінливим в процесі селекції, аніж їх генотип за антигенами груп крові.

Таблиця 1

Коефіцієнти схожості між лініями овець асканійського типу багатоплідного каракулю розраховані за імуногенетичними маркерами та селекційними ознаками

Лінія

144 (n = 42)

434 (n = 29)

1185 (n = 37)

1542 (n = 60)

123

0,992*

0,966**

0,969

0,934

0,983

0,958

0,992

0,970

144

0,978

0,945

0,986

0,950

0,993

0,977

434

0,966

0,941

0,976

0,931

1185

0,991

0,962

Примітки:

* - коефіцієнти схожості між лініями за імуногенетичними маркерами

** - коефіцієнти схожості між лініями за селекційними ознаками

На наш погляд це явище цілком закономірне, оскільки попередня селекція овець асканійського типу багатоплідного каракулю велась за продуктивними ознаками без урахування генетично-молекулярних маркерів, тому і показники коефіцієнту схожості між генеалогічними лініями, розраховані за селекційними ознаками, були меншими, аніж за імуногенетичними маркерами.

В цілому групи крові досить об'єктивно відображають генетичну ситуацію у дослідженому стаді овець і генеалогічні міжлінійні взаємовідносини, які склалися у процесі його розведення. Підтвердженням цього є подібність між дендрограмами, побудованими на основі даних про розподіл імуногенетичних маркерів та селекційних ознак (рис. 1).

Примітка:

__________ за імуногенетичними маркерами

--------------- за селекційними ознаками

Рис. 3.2 Дендрограма взаємовідносин між лініями багатоплідних каракульських овець, побудована на основі даних про розподіл імуногенетичних маркерів та селекційних ознак

Аналізуючи рисунок встановлено, що конфігурація дендрограм, побудованих для заводських ліній багатоплідних каракульських овець співпадає. Так, в обох випадках всі п'ять ліній входять до одного кластеру Г, що в свою чергу складається з підкластерів А, Б, В. Це свідчить про значну генетичну схожість між дослідженими лініями овець як за генетичними параметрами, так і за селекційними ознаками. Виявлені ж графічні відмінності між дендрограмами виникли лише за рахунок різниці у величині коефіцієнту міжлінійної схожості між селекційними ознаками та імуногенетичними маркерами.

Таким чином, в результаті проведеного порівняльного аналізу міжлінійної диференціації заводських та генеалогічних ліній овець багатоплідного каракулю з урахуванням селекційних та імуногенетичних параметрів за єдиною математичною моделлю встановлено низький ступінь міжлінійних відмінностей як за рівнем розвитку селекційних ознак, так і за генетичними показниками. Індекси генетичної схожості між окремими лініями, розраховані за молекулярно-генетичними маркерами, знаходяться на рівні 0,966 - 0,993 і майже не відрізняються від таких, розрахованих з використанням селекційних параметрів - 0,931 - 0,977.

Висновки

Отримані дані свідчать про необхідність посилення селекційно-племінної роботи в стаді в напрямку збільшення міжлінійної диференціації за продуктивними, відтворювальними та генетичними ознаками, що є необхідним аспектом результативності ведення такої роботи у племінних стадах овець. Для цієї цілі доцільно використовувати показники генетичної схожості та відстані, а також їх інтегральне графічне зображення у формі дендрограм, що можуть слугувати орієнтиром для пошуку оптимальних варіантів міжлінійних кросів.

вівця кров антигенний генетичний

Література

1. Животовский Л.А. Популяционная биометрия. - М.: Наука, 1991. - 271 с.

2. Рожков Ю.И., Проняев А.В., Охапкин С.К., Галимов И.Р. Эволюция систем популяций и проблема оценки их генетического сходства // Сельскохозяйственная биология. - 1992. - № 2. - С. 104-121.

3. Рожков Ю.И., Проняев А.В. Коэффициенты сходства между популяциями по количественным признакам и генотипам // Сельскохозяйственная биология. - 1992. - № 6. - С. 26-35.

4. Методические указания по использованию антигенных эритроцитарных факторов и полиморфных белков и ферментов крови в селекции овец. - Ставрополь. - 1994. - 56 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены