Споріднене розведення в селекції молочної худоби

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 636.2.034.082

Споріднене розведення в селекції молочної худоби

Підпала Т.В., д.с.-г.н., професор

Хомик А.В., студентка

Миколаївський національний аграрний університет, м. Миколаїв

Анотація

Викладено результати досліджень щодо ефективності використання інбридингу при розведенні молочної худоби англерської породи. Встановлено, що за помірного ступеня інбридингу відбувається консолідація жирномолочності у тварин. За чистопорідного розведення англерської породи в стаді-репродукторі найбільшого поширення набув помірний інбридинг. інбридинг молочний худоба

Ключові слова: селекція, порода, корова, інбридинг, аутбридинг, ознаки, надій, жирномолочність.

Аннотация

Изложены результаты исследований эффективности использования инбридинга при разведении молочного скота англерской породы. Установлено, что при умеренной степени инбридинга происходит консолидация жирномолочности у животных. При чистопородном разведении англерской породы в стаде-репродукторе больше всего использовался умеренный инбридинг.

Ключевые слова: селекция, порода, корова, инбридинг, аутбридинг, признаки, удой, жирномолочность.

Summary

The results of studies on the effectiveness of the use of inbreeding in the breeding of dairy cattle breeds anhlerskoyi. It is established that for moderate inbreeding is the consolidation of milk fat in animals. For the thoroughbred breeding species in anhlerskoyi Stud reproducers most widely moderate inbreeding.

Key words: breeding, breed, cow, inbreeding, outbreeding, signs, milk yield, milk fat.

Актуальність проблеми. Споріднене розведення тварин (інбридинг) - це різнобічна наукова проблема, яка охоплює загально біологічні, генетичні, еволюційні та селекційні аспекти її прояву як на індивідуальному, так і популяційному рівнях [1].

Останнім часом накопичена значна кількість матеріалу, що характеризує результати спорідненого парування. Виявлено, що інбредні тварини мають підвищену стійкість передачі своїх якостей нащадкам. Проте в зоотехнічній практиці є чимало прикладів, коли споріднене парування дає негативні наслідки.

Ряд учених [2, 3, 4] вважають, що негативні наслідки інбридингу - це послаблення конституції, зниження продуктивності, статевої функції, життєздатності, пристосованості, скороспілості, довголіття, стійкості до захворювань і прояв різних потворностей. Особливо шкідливе споріднене парування при його безсистемному використанні, що призводить до зниження продуктивності як в чистопорідних, так і в помісних стадах [5].

Більшість практиків тваринництва знайомі з наслідками інбридингу і тому прагнуть, наскільки це можливо, не застосовувати його в племінній роботі. Однак, Н.С. Колишкіна [6] вказує на необґрунтоване побоювання спорідненого парування.

Позитивні якості інбридингу пов'язані з процесом підвищення гомозиготності, але в цьому разі накопичуються гени-носії корисних властивостей, що обумовлюють закріплення або навіть підвищення продуктивності в інбредних тварин. Найвищий показник вмісту жиру в молоці спостерігався в корів, одержаних від внутрішньолінійного розведення при поєднанні інбредних батьків однієї лінії [7].

Корови-рекордистки, одержані при різних ступенях інбридингу, значно перевершують аутбредних корів за надоями. За показниками плодючості інбредні корови не поступаються аутбредним, а в деяких випадках перевершують їх, але при статистично невірогідній різниці. Крім того, не виявлено також відмінностей за живою масою і екстер'єрними вимірами між інбредними і аутбредними тваринами [8].

Споріднене розведення - дуже важливий прийом для одержання і використання препотентних плідників-поліпшувачів. К.В. Баришнікова та ін. [9] повідомляють, що інбредні бугаї-плідники характеризуються більш високими племінними якостями порівняно з аутбредними. Поліпшувачів за надоями з оцінених аутбредних плідників встановлено 30%, а інбредних - 63,6%. За жирномолочністю до категорії Б1, Б2, Б3 віднесено 22,5% аутбредних плідників, а інбредних - 54,5%.

Незважаючи на суперечливість думок і результатів, доцільність використання інбридингу на сучасному етапі ведення молочного скотарства зростає. Актуальність цього методу набуває особливого значення. Це пояснюється його біологічною сутністю - можливістю не лише закріплювати спадковість, а й розхитувати її, і особливо при щільних ступенях інбридингу, що має велике значення у створенні нових порід або докорінній зміні типу існуючих. Поєднання спорідненого розведення з жорстким відбором сприяє виведенню препотентних тварин, які здатні стійко передавати підвищений розвиток господарськи корисних ознак потомству [4]. Для уникнення прояву інбридинг-депресії підбір під час планування споріднених парувань варто проводити під контролем груп крові, вибираючи найбільш гетерогенні пари зі ступенем антигенної схожості менше 0,200 [10].

Завдання дослідження. Метою роботи було визначення результативності інбридингу при розведенні англерської породи.

Матеріал і методи дослідження. Вивчення ефективності використання спорідненого розведення проводили в племінному стаді великої рогатої худоби приватно-орендного колективу «Зоря» Херсонської області. Дане господарство є одним з провідних із розведення червоних порід молочної худоби, зокрема: англерської, червоної степової та української червоної молочної порід.

Матеріалом для досліджень послужили дані карток племінного обліку на корів (форма 2-мол) за шість поколінь. Кожну картку племінної корови англерської породи опрацювали на наявність спільних предків до шостого ряду. Ступінь інбридингу визначали за методом Пуша та Шапоружа, а коефіцієнт (Fx) за формулою С. Райта в модифікації Д.А. Кисловського [11]:

Вплив різних ступенів інбридингу оцінювали за фенотиповим проявом молочної продуктивності за першу, другу і третю лактації у корів шести суміжних поколінь.

Результати досліджень оброблено за допомогою генетико-статистичних методів [12] і пакету програмного забезпечення MS OFICE 2010 EXCEL.

Результати дослідження. Серед інбредного поголів'я найбільшу частку становили тварини, які одержані від помірних ступенів інбридингу (40,0% - F6 до 59,2% - F3). Це свідчить про переважну результативність впливу помірного інбридингу на селекційні ознаки молочної худоби. Корови, одержані від такого ступеня спорідненого парування, мали середній показник жирномолочності 4,33% (F2), що більше на 0,11% порівняно з ровесницями від близького ступеня інбридингу (табл. 1). Вищим рівнем надою характеризуються корови, одержані від помірного ступеня спорідненого парування. Так, їх перевага склала 406 кг (F5) і 177 кг (F6) порівняно з коровами, які одержані від близького інбридингу.

Аналіз прояву рівня продуктивності інбредних тварин порівняно з аутбредними показав лише незначну їх перевагу, і лише за жирномолочністю. Різниця становила 0,07% (F1), 0,3% (F2) і 0,04% (F5).

Аналогічна тенденція за проявом селекційних ознак у інбредних та аутбредних тварин спостерігається і за даними другої (табл. 2) та третьої (табл. 3) лактацій. Так, за перші три покоління інбредні корови від помірного спорідненого парування відрізняються вищими показниками вмісту жиру в молоці порівняно з ровесницями від близького ступеня інбридингу. Різниця становила 0,14%; 0,15%; 0,11%, але була статистично не достовірною. У наступні покоління (F4-F6) спостерігалося деяке зниження жирномолочності як у інбредних від різного ступеня тварин, так і аутбредних. Це пояснюється, що протягом перших трьох поколінь для відтворення використовувалися бугаї-плідники, які походили від високожирномолочних корів-матерів (5,05-5,29%). Щодо наступних поколінь, то матері плідників характеризувалися нижчими показниками вмісту жиру в молоці (4,63-4,85%).

Щодо величини надою, то значних відмінностей між інбредними та аутбредними тваринами не виявлено. Не встановлено переваги за цим показником і серед корів інбредних у різному ступені. Такий розвиток ознаки «надій» пояснюється невисоким селекційним диференціалом між рівнем продуктивності корів стада і корів-матерів бугаїв, які використовувалися для відтворення.

За даними третьої лактації встановлено, що вищими показниками жирномолочності характеризувалися корови від близького ступеня інбридингу, але різниця незначна і становила від 0,03% (F2) до 0,08% (F4).

Споріднене розведення англерської породи обумовило консолідацію такої ознаки як «надій». Зі зміною лактацій спостерігається підвищення надою як у інбредних, так і аутбредних корів. Найвищий надій (6494 кг) мали інбредні корови, одержані від помірного спорідненого парування. Тварини, які отримані від неспорідненого розведення характеризувалися вищим рівнем надою (4928-5843 кг) і мали перевагу порівняно з інбредними ровесницями. Їх середній надій за шість поколінь коливався в межах від 4529 кг до 5825 кг, але різниця не значна і не достовірна.

Таблиця 1. Прояв молочної продуктивності за першу лактацію у інбредних в різному ступені та аутбредних корів,

Таблиця 2. Характеристика продуктивності інбредних у різному ступені та аутбредних корів за другу лактацію,

Таблиця 3. Характеристика продуктивності інбредних у різному ступені та аутбредних корів за третю лактацію,

Висновки

1. За чистопородного розведення англерської породи в стаді-репродукторі найбільшого поширення набув помірний інбридинг.

2. Результативність спорідненого розведення протягом поколінь залежить від загальної спрямованості селекції в стаді.

3. Перевагу за рівнем жирномолочності мали інбредні корови порівняно з аутбредними тваринами.

Література

1. Петренко І. П. Теорія системного аналізу «кровозмішення» у тварин / І. П. Петренко, М. В. Зубець, В. П. Буркат, А. П. Петренко. - К. : Аграрна наука, 2005. - 522 с.

2. Пунг А. И. Подбор пар при разведении быков-производителей в эстонской красной породе / А. И. Пунг // Научные труды Эстонской сельскохозяйственной академии. - Таллин, 1977 - № 112. - С. 17-25.

3. Попов В. П. Оценка межлинейных различий в племенных стадах молочного скота / В. П. Попов // Бюллетень ВНИИ разведения и генетики сельскохозяйственных животных. - Л. : Гортипография № 4. - 1980. - Вып. 46. - С. 18-21.

4. Прохоренко П. Н. Межпородное скрещивание в молочном скотоводстве / П. Н. Прохоренко, Ж. Г. Логинов. - М. : Россельхозиздат, 1986. - 191 с.

5. Изюмова Л. А. Влияние инбридинга на молочную продуктивность помесных айширских коров / Л. А. Изюмова // Труды ВНИИ разведения и генетики сельскохозяйственных животных. - Л. : Гортипография № 4. - 1990. - № 93. - С. 28-29.

6. Колышкина Н. С. Селекция молочно-мясного скота / Н. С. Колышкина. - М. : Колос, 1970. - 287 с.

7. Харчук І. Т. Різні типи поєднань при інбредному та аутбредному підборі і продуктивність одержаних тварин / І. Т. Харчук // Розведення та штучне осіменіння великої рогатої худоби. - К. : Урожай. - 1983. - Вип. 15. - С. 18-20.

8. Кравченко Н. А. Влияние инбридинга на молочную продуктивность, воспроизводительные способности и экстерьер коров-рекордисток симментальской породы / Н. А. Кравченко, Д. Т. Винничук, В. П. Гавриленко, Г. А. Павловский // Молочно-мясное скотоводство. - 1985. - № 66. - С. 13-17.

9. Барышникова К. В. Инбридинг при совершенствовании симменталов / К. В. Барышникова, Л. Ф. Тарасевич, М. В. Захарова // Зоотехния. - 1993. - № 3. - С. 5-6.

10. Оноприч Г. И. Влияние инбридинга на рост и продуктивность скота в помесном стаде / Г. И. Оноприч // Зоотехния. - 1997. - № 12. - С. 2-5.

11. Кисловський Д. А. Проблемы породы и ее улучшение / Д. А. Кисловський // Избранные сочинения. - М. : Колос, 1965. - С. 277-300.

12. Селекція молочної худоби і свиней : навч. посіб. / [Т. В. Підпала, С. А. Войналович, В. Г. Назаренко та ін.]; за ред. професора Т. В. Підпалої. - Миколаїв : МНАУ, 2012. - 297 с.

Размещено на Allbest.ru