Размещено на http://www.allbest.ru/

7

УДК 633.811: 631.53

Вплив стимуляторів росту на укорінення зелених живців троянди Rosa Hybrida L.

Манушкіна Т.М. - кандидат с.-г. наук, доцент кафедри землеробства (Миколаївський державний аграрний університет)

Анотації

УДК 633.811: 631.53

Вплив стимуляторів росту на укорінення зелених живців троянди Rosa hybrida L.

Вивчено фізіологічні особливості ризогенезу у зелених живців промислових сортів троянди при обробці їх стимуляторами росту. Визначено, що оптимальним прийомом стимулювання корененутворення у троянди є обробка зелених живців ІМК в концентрації 25 мг/л, при якому укорінюваність становить 78,5 - 82,1 %.

УДК 633.811: 631.53

Влияние стимуляторов роста на укоренение зеленых черенков розы Rosa hybrida L.

Изучено физиологические особенности ризогенеза у зеленых черенков промышленных сортов розы при обработке их стимуляторами роста. Определено, что оптимальным приемом стимулирования корнеобразования у розы является обработка зеленых черенков ИМК в конценрации 25 мг/л, при котором укореняемость составляет 78,5 - 82,1 %.

УДК 633.811: 631.53

The influence of growth stimulants on the striking root of green grafts of Rosa hybrida L.

Physiological peculiarities of risogenesis of green grafts of industrial sorts of roses under the growth stimulants treatment is studied. It was diagnosed that the optimum method of striking roots of the roses was the treatment of green grafts with mixture in the concentration of 25 milligramme per litre.

Сучасний ринок троянд в Україні насичується як за рахунок імпорту зрізаних квітів з Голландії, Еквадору, Коста-Ріки, так і за рахунок квітів, що вирощуються в нашій країні з саджанців голландських сортів. Крім задоволення внутрішнього попиту, в українських виробників є змога експортувати троянди на російський ринок, який ненасичений цими квітами. Зараз економічно вигідно вирощувати троянди в Україні: вони на 50 % дешевші, ніж імпортовані легальним шляхом [1]. В структурі собівартості троянд на зріз біля 16 % становить вартість посадкового матеріалу. Для підвищення конкурентноздатності продукції квітникарські господарства мають впроваджувати прогресивні технології, повний цикл вирощування квітів, включаючи одержання садивного матеріалу. Квітникарські господарства розмножують троянди здебільшого здерев'янілими живцями. Цей спосіб одержання посадкового матеріалу порівняно простий. Однак, недоліками даного методу є низький коефіцієнт розмноження, приблизно рівний 2, низька укорінюваність деяких сортів, необхідність відведення значних площ теплиць під розсадне відділення.

На сьогодні для вирощування саджанців багатьох видів рослин застосовується метод зеленого живцювання. Відомі роботи, присвячені розробці прийомів зеленого живцювання троянди [2, 3]. Однак, представлені в них результати свідчать про значний вплив генотипу на ефективність укорінення зелених живців. У зв'язку з цим актуальним є вивчення особливостей укорінення зелених живців цінних сортів троянд голландської селекції та розробка прийомів їх розмноження, що дозволить забезпечити тепличні господарства чистосортним посадковим матеріалом.

Велике практичне значення має прискорення коренеутворення у рослин, що дає можливість економити час, одержати здорові саджанці та більш розвинену кореневу систему. Для стимулювання утворення коренів зараз в практиці насінництва широко використовуються регулятори росту рослин - гормони ауксинової природи. В рослинному організмі гормони відіграють основну роль в системі регуляції і інтеграції процесів росту і розвитку. Детермінація шляхів розвитку ембріональних меристематичних клітин відбувається внаслідок диференціальної активації генів і визначається особливим набором білків. M. Alfonsas [4] пропонує фітогормональну регуляцію різних характеристик росту представляти згідно схемі:

фітогормон + ДНК > РНК > білок.

Гормони рослин не володіють специфічністю в регуляції диференціації і морфогенезу. Провідна роль в детермінації та інтеграції росту частин рослин в онтогенезі належить синтезу і транспорту ауксинів і цитокінінів, ауксин-цитокініновим взаємодіям і балансу цих гормонів, який є взаємообумовленим [5]. Різний вплив одних фітогормонів пояснюється взаємодією з різними інформаційними матриксами, які регулюють синтез білків, регуляторами росту та іншими факторами [6].

Ауксини регулюють процеси поділу і розтягування клітин, сприяють формуванню коренів і провідних пучків [5]. Під їх впливом йде перерозподіл пластичних речовин в живці. При оптимальній концентрації вони є каталізаторами гідролізу цукрів і білків, сприяють зменшенню в'язкості протоплазми і збільшенню її проникності, підвищенню активності ростових ферментів. В результаті обробки базальної частини живців регуляторами росту прискорюється надходження води і поживних речовин до місця обробки, що зумовлює активізацію меристематичних тканин, утворення нових клітин, розвиток існуючих меристематичних тканин, утворення нових клітин, розвиток кореневих зачатків і нових придаткових коренів [3]. Прискорене утворення і розвиток кореневої системи сприяє росту надземних частин. Це пов'язано з тим, що при наявності коренів відбувається надходження води і поживних речовин, а також в коренях відбуваються процеси синтезу амінокислот, органічних кислот, вітамінів [6].

Мета даних досліджень - вивчити фізіологічні особливості ризогенезу у зелених живців промислових сортів троянди при обробці їх стимуляторами росту. ризогенез троянда живцювання

Методика досліджень. Матеріалом для проведення досліджень служили рослини троянди чайно-гібридної садової групи R. hybrida L. сортів Гран Прі і Глоссі (Голландія). З метою стимулювання ризогенезу одновічкові живці обробляли регуляторами росту: водними розчинами ІМК в концентрації 15,0, 25,0 і 35,0 мг/л та ІОК в концентрації 50,0, 100,0 і 150,0 мг/л при експозиції обробки 20 годин; ростовими пудрами Chryzotop, Chryzotek і Rhizopon A (“Rhizopon B.V.”, Голандія), що містять відповідно 0,25, 0,4 і 1,0 % ІМК, безпосередньо перед висадкою в субстрат. В контрольному варіанті живці замочували в воді на 20 годин. Оброблені живці висаджували в кубики з мінеральною ватою.

Вибірку саджанців та визначення частоти укорінюваності і біометричних показників проводили через три місяці після посадки живців. Повторність досліду чотирьохкратна, кількість живців в повторності - 40 шт. Варіанти розміщували методом рендомізованих повторностей.

Результати дослідження. Ефективність застосування стимуляторів росту залежить від біологічних особливостей рослини, концентрації препарату, експозиції дії, строку живцювання та інших факторів [7]. Для проведення досліджень з укорінюваності використовували зелені живці, заготовлені 22.VII.

Інтенсивність процесу ризогенезу на початкових етапах залежала від генотипу та застосованих регуляторів росту. У сорту Гран Прі на 14-й день культивування у необроблених живців не відмічалося регенерації коренів, тоді як при застосуванні ауксинів у всіх варіантах формувалося 1,3 - 9,0 коренів довжиною 5,0 - 12,5 мм. На 21-й день культивування ризогенез спостерігався також і в контролі, однак інтенсивність росту коренів була нижчою, ніж в варіантах з обробкою живців ІМК, ІОК та Chryzotop. При обробці живців ІМК кількість коренів була більшою в 7,3 рази, а їх довжина суттєво не відрізнялася від контролю. Дія ІОК полягала в стимулюванні утворення більшої в 7,6 разів кількості коренів та в 1,5 раза довжини коренів. У варіанті з обробкою живців Chryzotop спостерігалося збільшення кількості коренів в 4,5 рази, а їх довжини у 3,5 рази у порівнянні з контролем. У сорту Глоссі на 14-й день культивування ризогенез відмічено у всіх варіантах досліду, при чому кількість коренів не відрізнялася у необроблених і оброблених живців, а їх довжина достовірно збільшувалася при обробці стимуляторами коренеутворення. Винятком був варіант з обробкою Rhizopon A, в якому відбувалося інгібування розвитку кореневої системи. На 21-й день укорінення живців спостерігалося збільшення кількості коренів у порівнянні з контролем в 1,7 рази при обробці ІМК, та в 4,4 рази при обробці ІОК. Довжина коренів достовірно збільшувалася в варіантах з обробкою живців ІОК та Chryzotop. Слід зазначити, що обробка зелених живців троянди ростовими пудрами Chryzotek і Rhizopon A виявилася неефективною для ініціації ризогенезу, причому у сорту Гран Прі не відмічалося стимулюючої дії препарату, а у сорту Глоссі відбувалося навіть пригнічення росту кореневої системи. Причиною цьому, на наш погляд, є висока концентрація ІМК в даних препаратах, яка викликає інгібування процесу коренеутворення у зелених живців троянди.

Характерною особливістю розвитку кореневої системи у живців, оброблених ІМК та ІОК було те, що корені у них утворювалися вище місця зрізу на 1,5-2,0 см, а нижня частина пагону поступово відмирала. Корені формувалися по всій довжині живців (в вузлах і міжвузлях), починаючи з 1-го і до 4-го знизу вузла. У контрольних і оброблених ростовими пудрами живців основна маса коренів формувалася на 1-3 мм вище місця зрізу і до 1-го знизу вузла.

Вибірку саджанців і визначення укорінюваності та біометричних показників проводили через три місяці після посадки живців - 20.Х. Результати досліджень впливу регуляторів росту на укорінюваність зелених живців троянди приведені в табл. 1 і 2.

Таблиця 1

Вплив регуляторів росту на укорінюваність зелених живців троянди сорту Гран Прі

Виявлено вплив обробки гормонів на укорінюваність зелених живців у обох досліджуваних сортів. Відмічено позитивний вплив обробки водними розчинами ІМК та ІОК на укорінюваність живців. При чому укорінюваність живців залежала як від виду гормону, так і від концентрації. Найбільша частота утворення коренів у досліджуваних сортів - 78,5 - 82,1% спостерігалася при обробці живців ІМК в концентрації 25 мг/л. Також у сорту Гран Прі в даному варіанті достовірно збільшувалася довжина кореневої системи. При застосуванні цього гормону в концентрації 15 мг/л не відмічалося достовірного підвищення укорінюваності у порівнянні з контролем. При збільшенні концентрації ІМК до 35 мг/л виявлено позитивний ефект у порівнянні з контролем, але значно менший, ніж в оптимальному варіанті. Також відбувалося підвищення частоти утворення коренів у живців при обробці ІОК в концентрації 50 і 100 мг/л, однак стимулююча дія цього гормону була меншою у порівнянні з ІМК. Деякі вчені вважають, що штучно синтезований ІОК при потраплянні в рослину швидко руйнується [5], що може бути причиною менш ефективної його дії.

Таблиця 2

Вплив регуляторів росту на укорінюваність зелених живців троянди сорту Глоссі

У варіантах досліду з застосуванням ростових пудр Chryzotop, Chryzotek та Rhizopon A не відмічено достовірної різниці по укорінюваності живців у порівнянні з контролем, хоча діючою речовиною вказаних препаратів є ІМК. Інші дослідники також відмічали перевагу водних розчинів ауксинів у порівнянні з їх ростовими пудрами при укоріненні зелених живців як троянди, так і інших видів рослин [2, 3]. Очевидно, це обумовлено гіршим надходженням гормонів в рослинні тканини з ростових пудр у порівнянні з водними розчинами.

Висновок

Оптимальним прийомом стимулювання корененутворення у зелених живців троянди є обробка живців ІМК в концентрації 25 мг/л, при якому укорінюваність збільшувалася у сорту Гран Прі у 1,6 рази у порівнянні з контролем, у сорту Глоссі - в 1,9 рази і становила відповідно 82,1 і 78,5 %. Такі показники є достатніми для розробки технології одержання садивного матеріалу троянди на основі зеленого живцювання.

Список використаної літератури

1. Малиновський Б. Квіти в Україні подешевшають. Принаймні ті, що вирощуються та завозяться легально / Б. Малиновський // Галицькі контракти. - 2001. - №44. - С.1.

2. Чуніховська В.М. Удосконалення технології прискореного розмноження саджанців троянди ефіроолійної на основі зеленого живцювання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.01.09 “Рослинництво” / В.М. Чуніховська - Сімферополь, 1997. - 17 с.

3. Турецкая Р.Х. Вегетативное размножение растений с применением стимуляторов роста / Р.Х. Турецкая, Ф.Я. Поликарпова - М.: Наука, 1968. - 81 с.

4. Alfonsas M. Phytohormones in physiology of plant growth // Growth and development of plants. Theoretical and practical problems: Abstr. Int. Sc. Conf. - Babtai. - 2004. - P. 3.

5. Физиология и биохимия сельскохозяйственных растений / [Третьяков Н.Н., Кошкин Е.И., Макрушин М.Н. и др.] ; под ред. Н.Н. Третьякова. - М.: Колос, 2000. - 640 с.

6. Овчаров К.Е. Регуляторы роста растений / К.Е. Овчаров - М.: Просвещение, 1968. - 110 с.

7. Мананков М.К. Регуляторы роста растений и практика их применения / М.К. Мананков, Н.Н. Мусиенко, О.П. Мананкова. - Симферополь, 2003. - 174 с.

Размещено на Allbest.ru