Екологічна ефективність впровадження ґрунтозахисних заходів на основі показника протиерозійної стійкості земель

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 632.125:631.459 (477.7)

екологічна ефективність впровадження ґрунтозахисних заходів на основі показника протиерозійної стійкості земель

Нікончук Н.В., кандидат сільськогосподарських наук

Миколаївський державний аграрний університет

Адаптовано методику диференційованого підходу до застосування ґрунтозахисних агротехнічних заходів на різних категоріях землі виділених на основі показника протиерозійної стійкості ґрунту.

Ключові слова: протиерозійна стійкість грунту, категорія землі, грунтозахисне землеробство, екологічна ефективність.

ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ ВНЕДРЕНИЯ ПОЧВОЗАЩИТНЫХ МЕРОПРИЯТИЙ НА ОСНОВАНИИИ ПОКАЗАТЕЛЯ ПРОТИВОЭРОЗИОННОЙ СТОЙКОСТИ ЗЕМЕЛЬ

Никончук Н.В., кандидат сельскохозяйственных наук

Адаптировано методику дифференцированного подхода к применению почвозащитных агротехнических мероприятий на разных категориях земель, которые выделяются на основании показателя противоэрозионной стойкости почвы.

Ключевые слова: противоэрозионная стойкость почвы, категория земли, почвозащитное земледелие, экологическая эффективность.

ECOLOGICAL EFFICIENCY OF THE APPLICATION OF THE SOIL PROTECTION METHODS IS ON THE BASIS OF THE INDEX OF SOIL'S ANTI-EROSIVE STABILITY

Nikonchuk N.V., candidate of agricultural sciences

Methodology of the differentiated going is adapted near application of the soil protection agrotechnical events on the different categories of earth of distinguished on the basis of index of anti-erosive stability soils.

Keywords: anti-erosive stability soils, category of earth, protection agriculture, ecological efficiency.

Вступ

Найбільш суттєвим чинником втрати продуктивності агроландшафтів є водна ерозія ґрунтів. Щороку від ерозії втрачаються мільйони тонн ґрунту, у тому числі рухомих форм азоту, фосфору і калію. Втрати продукції землеробства від ерозії перевищують 9-12 млн тонн зернових одиниць щороку.

За даними Держкомзему, загальна площа сільськогосподарських угідь України, які зазнали згубного впливу водної ерозії, становить 13,3 млн гектарів (32%), у тому числі 10,6 млн гектарів орних земель. У складі еродованих земель налічується 4,5 млн гектарів із середньо- та сильнозмитими ґрунтами, у тому числі 68 тис. гектарів повністю втратили гумусовий горизонт 1.

Однак, при оцінці результатів господарської діяльності щодо використання сільськогосподарських земель, збитки від ерозії не враховуються. Така ситуація не сприяє до дбайливого ставлення до землі. Для подолання такого протиріччя в практику аналізу сільськогосподарської діяльності з раціонального використання землі, наукового обґрунтування проектів землеустрою мають впроваджуватися еколого-економічні методи, які, крім виробничого ефекту, враховують його екологічну складову - відвернуті втрати ґрунту 2.

Екологічна ефективність впровадження протиерозійних заходів здебільшого оцінюється розміром відвернутих втрат ґрунту з ерозійно небезпечних земель.

Метою наших досліджень було визначення екологічної ефективності впровадження грунтозахисних заходів на різних категоріях землі за протиерозійною стійкістю. Для досягнення цієї мети вирішувались задачі:

- визначали протиерозійну стійкість орних земель господарства;

- за показником протиерозійної стійкості розподіляли землі за категоріями;

- досліджували втрати грунту від ерозії на кожній із категорій землі;

- встановлювали екологічний ефект від впровадження агротехнічних заходів на кожній із категорій землі.

Методика досліджень

- втрати грунту від ерозії - визначали розрахунково за логіко-математичною моделлю Г.І.Швебса [3];

- протиерозійну стійкість (Rx, H) визначали на приладі Г.В. Бастракова розмиванням циліндричних зразків грунту горизонтальним струменем води певної потужності [4, 5];

- уміст гумусу визначали за І.В. Тюріним у модифікації ЦІНАО;

Результати досліджень

Ефективність впровадження протиерозійних заходів на основі показника протиерозійної стійкості земель була адаптована на прикладі агрофірми ім. Чапаєва Березанського району Миколаївської області.

Землекористування господарства були поділені за протиерозійною стійкістю на чотири категорії. Мінімальне значення протиерозійної стійкості орних земель, якому відповідають незмиті грунти, дорівнює 0,3. Більшість земель господарства піддаються слабкій ерозії і відносяться до другої категорії. Тобто ерозійна міцність коливається від 0,3 до 0,1, що складає 56% від досліджених. До ІІІ категорії відноситься 28% досліджених земель, що разом із ІІ категорією складає 84%. Тобто це землі, які потребують негайних протиерозійних заходів. І лише 12% із досліджених земель не піддаються ерозії. Для кожної із цих категорій землі диференційовано застосовувалися протиерозійні заходи.

На нашу думку, не завжди доцільно, наприклад, на землях ІІІ категорії застосовувати весь комплекс агротехнічних протиерозійних заходів. Так на землях цієї категорії досить провести безполицевий обробіток упоперек схилу із залишенням на поверхні грунту стерні та інших рослинних решток. При цьому протиерозійна стійкість земель буде становити 0,52. Тобто буде значно вищою за допустиму для цього поля (0,42).

На іншій площі можна застосовувати загальноприйняту для цієї зони систему обробітку грунту. При проектуванні протиерозійних сівозмін у господарстві на схилових землях доцільно користуватися коефіцієнтами протиерозійної ефективності різних культур, визначених за періодами їх вегетації. На думку І.А. Пабата [6] пшениця забезпечує досить високий протиерозійний ефект тоді, коли висівається після багаторічних трав, де завдяки наявності більшої кількості водотривких агрегатів, грунт менше піддається ерозії за основного обробітку грунту влітку. Коефіцієнт протиерозійної стійкості його перед сівбою на 0,42 більший, ніж після рано зібраних попередників. Тому у грунтозахисних сівозмінах, там де ерозія розвивається більше від злив, ніж від сніготанення, серед густопокривних культур перевагу потрібно віддавати ярим зерновим колосовим, а озимим лише після багаторічних трав, і як виняток, після непарових попередників з обовґязковим застосуванням протиерозійної агротехніки, смугового і контурно-смугового розміщення. На землях IV категорії за протиерозійною стійкістю можна рекомендувати введення до сівозміни буферних смуг із багаторічних трав із контурним розміщенням, що сприяє запобіганню шкідливих наслідків ерозії. Площу земель, яку необхідно відвести під буферні смуги обчислюють за формулою:

,

ґрунтозахисний агротехнічний сівозміна протиерозійний

де Sm - площа ріллі, яка повинна бути відведена під буферні смуги, у відсотках від загальної площі поля; Km - протиерозійна ефективність трав; K0 - протиерозійна ефективність однорічних культур; Рк - найменше для даної ділянки (поля) значення протиерозійної стійкості земель;

Підставляючи значення в приведену формулу ми обчислили, що під буферні смуги доцільно відвести 100% площі земель ІІІ та ІV категорії. Із сільськогосподарських культур на землях цих категорій можна рекомендувати розміщення буферних смуг із озимих зернових після багаторічних трав та смуги багаторічних трав. Запропонованих агротехнічних заходів достатньо для того, щоб забезпечити протиерозійну стійкість земель вище допустимого значення для цього поля. Після диференційованого застосування основних прийомів ґрунтозахисного землеробства, змив ґрунту на різних категоріях землі зменшився від 15 до 18 разів. Найбільший ефект від агротехнічних протиерозійних заходів був на землях ІІІ та IV категорій і становив від 0,44 до 20,14 т/га (таблиця).

Також застосування ґрунтозахисного землеробства на землях ІІ - IV категорій за протиерозійною стійкістю дає змогу відвернути втрати гумусу від 0,11 до 0,91 т/га. Зважаючи на те, що середня швидкість формування гумусового горизонту південних чорноземів складає 0,06 мм/рік, можна твердити про значний екологічний ефект від впровадження ґрунтозахисних заходів.

Таблиця

Екологічний ефект від впровадження протиерозійних заходів на різних категоріях землі за протиерозійною стійкістю

Висновки

Обчислені значення протиерозійної стійкості земель та створена на їх основі крупномасштабна мапа є основою для грунтозахисного обгрунтування проектів внутрішньогосподарського землевпорядкування і технологій землеробства і можуть бути використані у виробничій діяльності сількогосподарських формувань усіх форм власності.

Проведення оцінки протиерозійної стійкості земель за єдиною методикою дає змогу досить обгрунтовано підбирати і розраховувати протиерозійні заходи диференційовано для кожного господарства та поля.

Екологічна ефективність запропонованих протиерозійних заходів, яка оцінюється розміром відвернутих втрат грунту з ерозійно небезпечних земель становила, залежно від категорії землі за протиерозійною стійкістю від 2,5 до 20,1т/га, гумусу відповідно від 0,11 до 0,91 т/га.

Література

1. Зубець М.В. Сучасний стан ґрунтового покриву України і невідкладні заходи з його охорони / М.В. Зубець, С.А. Балюк, В.В. Медвєдєв, В.О. Грєков // Агрохімія і ґрунтознавство. Міжвідомч. Темат. Наук. Збірник. Спеціальний випуск до VIII з'їзду УТГА 5-9 липня 2010 р. - Харків 2010. - С. 7-18.

2. Зубов О.Р. Еколого-економічна ефективність протиерозійних заходів / О.Р. Зубов, М.М. Полулях, Л.Г. Зубова // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв, 2001. - Вип. 3(12). С. 501-507.

3. Швебс Г.И. Формирование водной эрозии, стока, наносов и их оценка / Г.И. Швебс - Л. : Гидрометеоиздат, 1974. - 183 с.

4. Бастраков Г.В. Опыт определения противоэрозионной устойчивости земель / Г.В. Бастраков // Геоморфология. - 1975. - №1. - С. 23-27.

5. Бастраков Г.В. Устройство для исследования процессов водной эрозии / Г.В. Бастраков // Бюллетень Комитета по делам изобретений и открытий при СМ СССР. - 1980. - №20.

6. Пабат І.А. Грунтозахисна система землеробства / І.А. Пабат - К. : Урожай, 1992. - 158 с.

Размещено на Allbest.ru