Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 351.82:338.432

08.00.03 - економіка та управління національним господарством

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОГО МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ РОЗВИТКУ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ АГРАРНого сектору

КОРМИШКІН ЮРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ

Миколаїв - 2015

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Миколаївському національному аграрному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,

Шебаніна Олена В'ячеславівна,

Миколаївський національний аграрний університет,декан факультету менеджменту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, Катан Людмила Ігорівна,

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, завідувач кафедри фінансів;

доктор економічних наук, професор, Сахацький Микола Павлович,

Одеська державна академія будівництва та архітектури, завідувач кафедри менеджменту та управління проектами.

Захист відбудеться "26" березня 2015 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 38.806.01 у Миколаївському національному аграрному університеті за адресою: 54020, м. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9, конференц-зала.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Миколаївського національного аграрного університету за адресою: 54020, м. Миколаїв, вул. Карпенка, 73.

Автореферат розісланий "25" лютого 2015 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради А. В. Ключник

АНОТАЦІЯ

Кормишкін Ю.А. Формування ефективного механізму державної підтримки розвитку ресурсного потенціалу аграрного сектору. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Миколаївський національний аграрний університет, Миколаїв, 2015.

У дисертаційній роботі узагальнено результати дослідження теоретичних та методичних основ механізму державної підтримки ресурсного потенціалу агарних підприємств.

Розроблено методику визначення диференційованого обсягу потреби державної підтримки сільськогосподарським виробникам на обласному рівні за ступенем розвитку ресурсного потенціалу та використанні коефіцієнта окупності витрат, з урахуванням оцінки ефективності функціонування всіх підсистем підприємства та природно-кліматичних умов, що дозволяє досягти простого, розширеного або інноваційного відтворення.

Обґрунтовано методику визначення пріоритетних напрямів державної підтримки, яка базується на визначенні інтегрального індексу ефективності, що враховує індекси функціональних підсистем аграрного підприємства: технологічного, економічного, соціального та екологічного. З метою зміцнення аграрного сектору економіки, збільшення кількості ефективно працюючих підприємств запропоновано впровадження диференційовано підходу до розподілу державних коштів у рослинництві, який враховує якість ґрунту та природно-кліматичні умови.

Ключові слова: державна підтримка, аграрний сектор, ресурсний потенціал, диференціальний розподіл, інтегральний показник ефективності, функціональні підсистеми аграрного виробництва, технологічна, економічна, соціальна та екологічна ефективності, ефективність державної підтримки.

АННОТАЦИЯ

диференційований сільськогосподарський інтегральний аграрний

Кормышкин Ю.А. Формирование эффективного механизма государственной поддержки развития ресурсного потенциала аграрного сектора. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Николаевский национальный аграрный университет, Николаев, 2015.

В диссертационной работе обобщены результаты исследования теоретических и методических основ механизма государственной поддержки ресурсного потенциала аграрного сектора. Рассмотрены сущность государственной поддержки сельского хозяйства, ее основные формы и методы, основные аспекты формирования ресурсного потенциала, а также обобщены методические подходы касательно оценки эффективности государственной поддержки аграрного сектора. Дана оценка уровня формирования ресурсного потенциала аграрного сектора области. Обоснована необходимость совершенствования методики выделения и распределения государственной поддержки. Доказана необходимость применения для формирования эффективного механизма государственной поддержки динамического показателя, который учитывает уровень использования имеющихся ресурсов и является стимулом для повышения эффективности использования полученных средств.

Проанализирован уровень и эффективность использования государственной поддержки в разрезе отдельных предприятий и природно-климатических и административных районов области. Разработана методика определения дифференцированного объема потребности государственной поддержки сельскохозяйственным производителям по степени развития ресурсного потенциала и использовании коэффициента окупаемости затрат, с учетом оценки эффективности функционирования всех подсистем предприятия и природно-климатических условий, что позволяет достичь простого, расширенного или инновационного воспроизведения.

Обоснованно систему государственной поддержки аграрных формирований, которая учитывает уровень использования ресурсного потенциала, природно-климатические особенности, а также единство функционирования всех подсистем производства.

Для создания стимулирующего эффекта использования государственных средств усовершенствована методика расчета государственной поддержки растениеводства с учетом природно-климатических условий и качества почв сельскохозяйственных угодий.

Предложено для определения размера необходимой государственной поддержки на уровне отдельных предприятий и административных районов, отраслей сельского хозяйства и т.д. рассчитывать нормативный объем государственной поддержки на основе расчета нормативной доходности с учетом желаемого уровня воспроизводства.

Обоснована методика определения приоритетных направлений государственной поддержки, которая основана на определении интегрального индекса эффективности, учитывающего индексы функциональных подсистем аграрного предприятия: технологической, экономической, социальной и экологической.

С целью укрепления аграрного сектора экономики, увеличения количества эффективно работающих предприятий предложено внедрение дифференцированно подхода к распределению государственных средств в растениеводстве. Данный подход позволяет учесть качество почвы и природно-климатические условия на микро- или макроуровне. Предложенная методика позволит избежать перекосов в распределении ограниченных государственных средств.

Ключевые слова: государственная поддержка, аграрный сектор, ресурсный потенциал, дифференциальный распределение, интегральный показатель эффективности, функциональные подсистемы аграрного производства, технологическая, экономическая, социальная и экологическая эффективности, эффективность государственной поддержки.

SUMMARY

Kormyshkin YA Forming an effective mechanism for state support of the resource potential of the agricultural sector. - Manuscript.

Thesis for the degree of candidate of economic sciences, specialty 08.00.03 - economics and management of national economy. - Mykolayiv State Agrarian University, Mykolaiv, 2015.

The dissertation summarizes the results of the study of theoretical and methodological foundations of mechanism of state support resource potential of agrarian enterprises.

The method of determining the amount of the differentiated needs state support to agricultural producers at the regional level, the degree of resource potential and use of factor cost recovery, based on an assessment of the efficiency of enterprise subsystems and climatic conditions that can achieve a simple, advanced or innovative play.

The technique of determining the priorities of state support, which is based on the definition of the integral performance index that takes into account the indexes of functional subsystems agricultural enterprises, technological, economic, social and environmental. In order to strengthen the agricultural sector, effectively increasing the number of operating companies proposed the introduction of a differentiated approach to the allocation of public funds in the plant, which takes into account the quality of the soil and climatic conditions.

Keywords: government support, agriculture, recreation and tourism, differential distribution, integrated performance indicator, functional subsystems agricultural production, technological, economic, social and environmental performance, efficiency of state support.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Провідна роль у здійсненні стратегії розвитку економіки завжди належала державі. Основною складовою державного регулювання є державна підтримка, система якої повинна стимулювати ділову активність підприємців, здійснювати заходи антиінфляційного характеру, зупинити руйнування виробничого процесу у сільському господарстві та, відповідно, підвищити ефективність виробництва.

Державна підтримка аграрного сектору повинна сприяти забезпеченню розширеного відтворення та подальшого переходу на самофінансування виробництва аграрних підприємств, створенню нормальних економічних умов господарювання.

Вирішення антикризових завдань аграрного сектору залежить від вибору найбільш ефективних напрямків державної підтримки сільгоспвиробників. Однак, сьогодні ми спостерігаємо, що надання державної підтримки не дає бажаних результатів, більше того, кризова ситуація посилюється.

Різним аспектам формування державної підтримки сільського господарства та визначенню стратегічних напрямів державного регулювання аграрного виробництва присвячено праці багатьох вітчизняних науковців: О.М. Бородіної, О.Д. Гудзинського, М.Я. Дем'яненка, А.Д. Дібрової, М.Ю. Єрмакова, Л.І. Катан, І.Т. Кіщака, М.Ю. Коденської, М.Х. Корецького, Ю.Я. Лузана, А.П. Макаренка, П.В. Маслака, С.В. Майстро, В. Я. Месель-Веселяка, Б.В. Погріщук, П.Т. Саблука, М.П. Сахацького, І.М. Титарчука, О.В. Шебаніної, В.М. Яценка та ін.

Високо оцінивши їхні теоретичні та практичні здобутки щодо державного регулювання та державної підтримки аграрного сектору України, вважаємо за необхідне продовжити дослідження даного питання. На сьогодні існує ціла низка питань щодо визначення розмірів, механізму розподілу та контролю за ефективністю використання бюджетних коштів у сільськогосподарському виробництві.

Зважаючи на вищевикладене, було сформульовано мету, об'єкт та предмет, а також задачі дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідної теми Миколаївського національного аграрного університету "Еколого-орієнтований підхід використання ресурсного потенціалу у контексті забезпечення економічної безпеки аграрного сектору (номер державної реєстрації 01113U001019). Під час виконання даної науково-дослідної теми автором здійснено теоретичне обґрунтування сутності та напрямів державної підтримки аграрного сектору. Також автором розроблено практичні рекомендації щодо визначення розмірів державної підтримки за галузями аграрного виробництва та окремими підприємствами з урахуванням територіальних природно-кліматичних умов.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методичних та розроблення практичних засад щодо формування ефективного механізму державної підтримки ресурсного потенціалу аграрного сектору економіки.

Метою роботи передбачається вирішення таких задач:

- розвинути змістовне наповнення понять "ресурсний потенціал аграрних підприємств", "державна підтримка аграрного сектору економіки";

- визначити особливості формування ресурсного потенціалу аграрного сектору;

- узагальнити досвід зарубіжних країн щодо питань державної підтримки сільського господарства;

- виявити сучасні закономірності розвитку та рівень використання ресурсного потенціалу аграрного сектору Миколаївської області;

- проаналізувати рівень державної підтримки аграрного сектору;

- окреслити шляхи підвищення ефективності державної підтримки аграрного сектору;

- визначити основні напрями розвитку галузей сільського господарства області на підставі раціонального виділення та розподілу державних коштів;

- виявити та обґрунтувати пріоритетні напрями державної підтримки аграрного сектору.

Об'єктом дослідження є процеси формування механізму державної підтримки розвитку ресурсного потенціалу аграрного сектору України.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти державної підтримки розвитку ресурсного потенціалу аграрного сектору.

Методи дослідження. Теоретичну основу дослідження становлять сучасні теоретичні концепції та праці кращих вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, що присвячені проблемам державного регулювання та державної підтримки аграрного виробництва. Методичною основою досліджень є системний підхід до проблем формування дієвої системи державної підтримки та аналізу ресурсного потенціалу аграрного сектору в сучасних умовах.

Під час роботи над дисертаційним дослідженням широко використовувалися різні загальнонаукові та специфічні методи. Зокрема, метод теоретичного узагальнення (для окреслення понять "державне регулювання", "державна підтримка", "ресурсний потенціал аграрних підприємств"); історичний (для дослідження ретроспективи розвитку аграрного сектору); порівняння та графічний (для визначення тенденції розвитку аграрного сектору, характеристики динаміки та структури змін); системного аналізу (для оцінки впливу державної підтримки на розвиток ресурсного потенціалу); аналізу та синтезу (для визначення векторів спрямування державної підтримки аграрного сектору в цілому та його галузей), економетричний (визначення залежностей інтенсивності використання ресурсного потенціалу в аграрному секторі від площі оброблюваних сільськогосподарських угідь) тощо.

Інформаційною базою стали щорічні статистичні збірники Державної служби статистики України, Головного управління статистики в Миколаївській області, річні звіти даних первинного обліку та статистична звітність сільськогосподарських підприємств області, нормативні та правові акти України, наукові публікації з теми дослідження, матеріали соціологічних досліджень за темою дисертаційної роботи.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукову новизну роботи становить розробка теоретико-методичних основ та практичних засад забезпечення розширеного розвитку ресурсного потенціалу аграрного сектору;

Найвагомішими результатами дослідження можна вважати такі:

вперше:

- розроблено методику визначення диференціації обсягів потреб державної підтримки підприємств аграрного сектору за рівнем розвитку ресурсного потенціалу та використанні коефіцієнта окупності витрат, з урахуванням оцінки галузевої ефективності та природно-кліматичних умов, що дозволяє досягти простого, розширеного або інноваційного відтворення ресурсного потенціалу (с.11);

удосконалено:

- механізм розрахунку необхідної державної підтримки аграрних підприємств за природно-кліматичними зонами та адміністративними районами регіону, який дозволить раціонально розподіляти державні кошти та сприятиме досягненню заданого рівня ефективності виробництва аграрної продукції (с.11);

- методику розрахунку державної підтримки рослинництва з урахуванням природно-кліматичних умов та якості ґрунтів сільськогосподарських угідь (с.13);

дістали подальшого розвитку:

- розуміння сутності "державна підтримка аграрного сектору економіки" з позиції сукупності різних інструментів і форм економічного впливу на розвиток сільського господарства;

- методика визначення розміру державної підтримки розвитку рослинництва, яка ґрунтується на показнику рівня використання сільськогосподарських угідь та дозволяє оптимізувати розподіл обмежених державних коштів та максимізувати кількість аграрних підприємств, здатних вести розширене виробництво (с.12);

- визначення загального рівня розвитку і функціонування сільськогосподарського виробництва на рівні окремих підприємств та адміністративних районів за допомогою обчислення інтегрального індексу функціональних підсистем (с.13);

- визначення пріоритетних напрямів державної підтримки, які ґрунтуються на використанні індексів функціональних підсистем аграрного підприємства: технологічного, економічного, соціального та екологічного (с.13);

- механізм визначення ефективності використання вкладених державних коштів за допомогою показника ефективності, який визначає додатковий валовий продукт, отриманий за рахунок використання бюджетних коштів та може бути використаний у динамічній абсолютній та відносній формі (с.11).

Практичне значення одержаних результатів. Практичну значимість становлять сформульовані автором висновки та розроблення практичних пропозицій щодо удосконалення механізму виділення, розподілу та визначення ефективності використання державної підтримки в аграрному секторі. Висловлені пропозиції та рекомендації дозволять керуючим органам розробити відповідні нормативні акти, які дадуть можливість виробити і реалізувати комплекс заходів щодо удосконалення механізму державної підтримки сільськогосподарського виробництва на рівні районів та окремих підприємств з урахуванням розвитку їх ресурсного потенціалу. Запропоновані заходи щодо раціоналізації розподілу обмежених державних коштів між адміністративними районами області з урахуванням природно-кліматичних та ґрунтових особливостей територій, а також напрями розподілу державної підтримки за галузями прийнято до впровадження Миколаївською обласною радою (довідка № 752-15/05-14 від 3.10.2014 р.). Розробки щодо визначення диференційованого обсягу потреби державної підтримки аграрних підприємств області з урахуванням рівня розвитку їх ресурсного потенціалу, а також визначення розміру державної підтримки у рослинництві, враховуючи обмеженість державних коштів прийнято до впровадження Департаментом агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації (довідка № 304/02/08-29/14 від 7.10.2014 р.). Теоретико-методичні та практичні висновки дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі факультету менеджменту Миколаївського національного аграрного університету, зокрема при викладанні дисциплін "Державне та регіональне управління", "Організація виробництва" (довідка №1674/2 від 3.10.2014 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною роботою, в якій викладено авторські розробки щодо удосконалення механізму виділення, розподілу та використання державної підтримки аграрного сектору з урахуванням рівня його ресурсного потенціалу. Усі відображені в дисертації положення, висновки і пропозиції, що виносяться на захист, сформульовані особисто автором і відображають його конкретний внесок у розвиток економічної науки.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження, пропозиції й рекомендації обговорювалися на конференціях різного рівня: Всеукраїнській інтернет-конференції молодих вчених і студентів "Стратегічний розвиток аграрних підприємств в контексті активізації співробітництва з країнами ЄС" (м. Миколаїв, 23 січня 2014р.); Всеукраїнській інтернет-конференції молодих вчених і студентів "Екологічні та соціально-економічні аспекти розвитку економіки" (м. Миколаїв, 17-19 квітня 2014р.).

Публікації результатів дослідження. Основні результати за темою дисертаційного дослідження опубліковано у 9 наукових працях загальним обсягом 3,6 авт. арк., з яких 5 у фахових виданнях (у тому числі 2 одноосібних), 1 - у виданні інших держав, 2 - у матеріалах конференцій, 1 препринт.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст роботи викладено на 180 сторінках комп'ютерного тексту. Дисертація містить 41 таблицю та 17 рисунків (на 31 сторінці). Список використаних джерел із 189 найменувань викладено на 20 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі "Теоретичні основи системи державної підтримки аграрного сектору" розкрито сутність поняття "державна підтримка", доведено необхідність та окреслено основні напрями державної підтримки розвитку ресурсного потенціалу аграрного сектору, визначено особливості формування ресурсного потенціалу аграрного виробництва та узагальнено досвід інших країн щодо державної підтримки сільського господарства.

Від самого початку створення і розвитку державності за будь-яких суспільно-політичних та економічних умов, держава в тій чи іншій мірі втручалася у справи економіки, тим самим справляючи свій регулятивний вплив.

Під державним регулюванням економіки розуміють цілеспрямовані процеси, які забезпечують підтримку та зміни економічних явищ у суспільстві. Державне регулювання економіки утворює система законодавчих та виконавчих засобів, контроль за виконанням яких лежить на відповідних державних установах, в обов'язки яких входить керування економікою країни та зовнішньоекономічною діяльністю. Роль держави - регулювання економіки в цілому, всіх її галузей як єдиного цілого.

Державна підтримка аграрного сектору економіки - це невід'ємна частина державного регулювання. Вона являє собою сукупність різних інструментів і форм економічного впливу на розвиток сільського господарства. Також ці інструменти покликані стимулювати сільськогосподарське виробництво задля забезпечення організаційних і економічних умов ефективного функціонування та забезпечення конкурентоспроможності всіх категорій господарств, створення умов для насичення ринку якісним продовольством широкого асортименту. У кінцевому результаті ці заходи сприятимуть досягненню продовольчої безпеки країни. Основними групами напрямів державної підтримки сільського господарства є заходи щодо сприяння створенню нормальних умов виробництва аграрної продукції; полегшення доступу аграріям до виробничих ресурсів; можливості підвищення ефективності виробництва.

Ресурси - це підгрунття формування потенціалу агроформувань, проте наявність певного їхнього обсягу ще не є запорукою успіху даного підприємства. Важливим задля успішного функціонування будь-якого підприємства є його здатність мобілізувати наявні ресурси та спрямовувати їх у напрямі виконання бажаних задач.

Ресурсний потенціал можна охарактеризувати як сукупність різнопланових ресурсів, які підпорядковуються досягненню певної мети виробництва. Рівень виробничої здатності сільськогосподарського підприємства характеризується сукупністю кількісних і якісних параметрів ресурсів, що обумовлюються певною системою взаємозв'язків.

Рівень ресурсного потенціалу аграрного підприємства будь-якої організаційно-правової форми є індикатором економічної ефективності виробництва. Оптимальне формування та використання ресурсного потенціалу становить основу підвищення ефективності аграрного сектору. Тільки на підставі системного підходу можна обґрунтувати оптимальне співвідношення складових ресурсного потенціалу та досягти максимальної ефективності у використанні всіх видів ресурсів.

Вивчивши досвід зарубіжних країн (США, Канади, Японії, Китаю тощо), визначено, що основними напрями їх державної політики є: підвищення конкурентоздатності аграрного виробництва; підтримка невеликих господарств, в т.ч. фермерських господарств сімейного типу; екологічна спрямованість аграрної політики, раціоналізація використання сільгоспугідь; цінове регулювання певних видів сільгосппродукції; розвинення ринкової інфраструктури; підтримка розвитку аграрної науки, впровадження новітніх технологій у виробництво тощо.

У другому розділі "Аналіз трансформації системи державної підтримки сільськогосподарського виробництва" проаналізовано розвиток аграрного сектору економіки та рівень його державної підтримки, дано оцінку ефективності використання ресурсного потенціалу в аграрному виробництві.

Територіально-галузева структура сільського господарства Миколаївської області дає змогу характеризувати її як великого виробника товарного зерна та технічних культур, в основному соняшнику. Область у повному обсязі забезпечує себе хлібом та хлібобулочними виробами, яйцями, місцевими овочами, частково м'ясо-молочною продукцією.

Провідне місце в структурі сільського господарства північних районів області посідає зерно-бурякове рослинництво з розвинутим тваринництвом молочно-м'ясного напрямку, південних - зерно-олійницько-плодоовочеве з тваринництвом м'ясо-молочного напрямку.

Миколаївська область вважається одним із регіонів інтенсивного землеробства в Україні та має значні земельні ресурси. Загальна площа сільськогосподарських угідь перевищує 2 млн га, тобто близько 5% площ України, 1,7 млн га становить рілля. Земельний фонд Миколаївщини характеризується високим ступенем освоєння.

У середньому за останні роки в області вироблялося 3,4% загальнодержавної валової продукції, більша частина якої приходиться на продукцію рослинництва. В економіці області аграрне виробництво відіграє досить суттєву роль. Щорічно підвищується питома вага сільського господарства у загальному обсязі валової доданої вартості (у 2013 р. цей показник становив 17,5 відсотки).

Обсяг аграрної продукції у 2013 р. склав 9394,1 млн грн, що на 51,6% вище рівня 1995 р. і на 35,4% вище рівня попереднього року. Це найвищий показник за досліджуваний період. Очевидно, що для аграрного сектору області пріоритетним є вирощування рослинницької продукції, у середньому за останні п'ять років питома вага рослинницької продукції становила 80,4 відсотків. З роками спостерігається стійка тенденція до скорочення виробництва тваринницької продукції. За досліджуваний період питома вага тваринництва скоротилася майже на 19,9 в.п.

Майже половина всієї виробленої продукції сільського господарства приходиться на сільськогосподарські підприємства. Ними у 2013 р. виготовлено продукцію на суму 5288,5 млн грн, збільшення на 49,9%. Інша продукція виготовлена господарствами населення на суму 4105,6 млн грн, Підвищення проти попереднього року склало 20,4 відсотки.

Валова продукція рослинництва у 2013 р. склала 7533,9 млн грн, це на 93,8% більше, ніж у 1995 р.; валова продукція тваринництва - 1840,2 млн грн. Із валового обсягу продукції сільського господарства 56,3% склала продукція сільськогосподарських підприємств, у тому числі 23,2% - фермерські господарства, а 43,7% - господарства населення.

Покращення та зміцнення ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств є можливим лише у тому випадку, коли господарства роблячи додаткові вкладення, спрямовують свої дії таким чином, щоб досягти раціональних пропорцій у співвідношенні основних складових ресурсного потенціалу.

Проаналізувавши структуру сукупного ресурсного потенціалу господарств області, нами було визначено, що найбільшу питому вагу мають матеріально-технічні ресурси. Однак загальний кризовий стан аграрного сектору привів до того, що відбулося зниження частки матеріально-технічних ресурсів протягом досліджуваного періоду з 88,5% до 63,9 відсотки. За рахунок цього підвищилася ефективність їх використання на 15,2% (іншого виходу немає), у той же час знизилася ефективність використання інших складових ресурсного потенціалу - землі та праці практично на 55 відсотків. Це привело до загального зниження ефективності сукупного ресурсного потенціалу на 12,1 відсотків.

Таблиця 1 Економетричні залежності інтенсивності використання ресурсного потенціалу аграрного сектору Миколаївської області від земельної площі господарств*

Групи господарств за площею угідь, га	Економетрична залежність
до 50
50,1-100
100,1-250
250,1-500
500,1-1000
1000,1-2000
2000,1-3000
понад 3000
За всією сукупністю

* розраховано автором за статистичними даними сільськогосподарських підприємств Миколаївської області

Засобами кореляційно-регресійного аналізу, нами було досліджено вплив ресурсного потенціалу на ефективність виробництва за обсягами площ угідь господарств. За отриманими даними можемо зробити висновок, що із збільшенням площі господарства, підвищується ефективність використання ресурсного потенціалу аграрного сектору (табл. 1). Проте, параметр регресії за всією сукупністю показує, достатньо слабкий вплив варіації площі сільськогосподарських угідь господарства на загальний валовий дохід.

Більш стабільним залишається вплив трудових ресурсів на прибутковість підприємств. Загалом за сукупністю зміна в середньому кількості працюючих на 1% приведе до збільшення доходу на 0,543 відсотків. Ще більш суттєвий вплив на дохідність має величина основних виробничих фондів. Зміна в середньому вартості виробничих фондів на 1% приводить до зміни валового доходу в середньому на 0,702 відсотки.

За даними Головного управління агропромислового розвитку Миколаївської облдержадміністрації спостерігається скорочення фінансування аграрної сфери на 29% протягом останніх двох років. В той же час залишається низьким відсоток використання бюджетних коштів, що надійшли на підтримку сільського господарства. Так, у 2012 р. кошти були використані лише на 42,8%, а наступного року ця цифра зменшилася ще на 5,5 відсотки.

Фінансування значної кількості програм щорічно скорочується, протягом досліджуваного періоду розмір виділених коштів скоротився більше як на 26 млн грн або на 67 відсотків. Найбільшу питому вагу у загальному фінансуванні аграрного сектору має галузь рослинництва. У середньому за останні п'ять років на підтримку цієї галузі виділено 62,6% всіх коштів.

Більша частина коштів, спрямована на підтримку сільського господарства області виділяється із загальнодержавного бюджету і лише невелика частина, а саме 8,4% - із обласного. Основна частина коштів отримується за рахунок податку на додану вартість.

У 2013 р. на розвиток аграрний сектор області одержав дотацій на суму 7404,8 тис гривень. Це дозволило досягти рівня рентабельності реалізованої продукції 20,8 відсотки.

Дослідження показують значну нерівномірність у розподілі державних коштів, спрямованих на підтримку сільськогосподарського виробництва. Виділимо окремі: незважаючи на значні кошти, що виділяються на підтримку аграрного сектору, багато підприємств залишається збитковими та низькорентабельними, що свідчить про неефективність використання або спрямування коштів; невиправданим є використання коштів державної підтримки для субсидування тих підприємств, які і без цієї підтримки є високорентабельними; не розроблено механізму, який би стимулював підвищення ефективності виробництва за умови одержання державної допомоги.

Стабілізація сільськогосподарського виробництва неможлива без суттєвої цілеспрямованої державної підтримки. Проте існуючі на сьогодні механізми визначення розмірів та розподілу бюджетних коштів є недосконалими і потребують подальшої якісної розробки.

Таблиця 2 Фінансові результати від реалізації продукції суб'єктами аграрного сектору Миколаївської області*

Показники	2010р.	2011р.	2012р.
	продукція сільського господарства - всього	у тому числі	продукція сільського господарства - всього	у тому числі	продукція сільського господарства - всього	у тому числі
		продукція рослин-ництва	продукція тварин-ництва		продукція рослин-ництва	продукція тварин-ництва		продукція рослин-ництва	продукція тварин-ництва
Повна собівартість реалізованої продукції, тис грн	2417202,1	1968911,1	448291	2850424,9	2381073,5	469351,4	3674671,8	3265437,2	409201,7
Витрати на основне виробництво, тис грн	2571991,7	2254667,5	317324,2	2853627,3	2406378,6	447248,7	4108121,3	3667048,1	441073,2
Виручка від реалізації продукції, тис грн	3168086,3	2747292,2	420794,1	3652895,1	3049803,6	603091,5	4438193,5	4089132,4	349087,1
Субсидії, тис грн	15948,5	15747,9	200,6	13377,6	12818,7	558,9	7404,8	7271,8	133
Рівень рентабельності (збитковості) реалізованої продукції з урахуванням субсидій, %	31,1	39,5	-6,1	28,2	28,1	28,5	20,8	25,2	-14,7
Рівень окупності витрат на основне виробництво з урахуванням субсидій, %	123,8	122,5	132,7	128,5	127,3	135,0	108,2	111,7	-120,8

У третьому розділі "Удосконалення державної підтримки аграрного сектору" обґрунтовано систему державної підтримки аграрного сектору, з урахуванням рівня його ресурсного потенціалу та окупності витрат, а також запропоновано методику розрахунку диференційованого обсягу державної підтримки, за якої враховується ефективність функціонування всіх підсистем та природно-кліматичних умов, що дозволяє досягти задано рівня відтворення.

Існуюча на сьогодні оцінка використання бюджетних коштів перевіряє лише рух обсягів державної підтримки (надходження, використання, залишок) та відповідність певній програмі. На наш погляд, така система оцінки не є оцінкою ефективності вкладених коштів.

При виділенні бюджетних коштів не проводиться економічне обґрунтування необхідного розміру допомоги, не розраховуються показники віддачі вкладених коштів та ефективності державної підтримки. Нині при виділенні державної допомоги не розраховуються показники планової та фактичної віддачі бюджетного фінансування на будь-якому рівні: чи то окремого підприємства, чи то країни в цілому. Тому система виділення, розподілу та використання державної підтримки потребує удосконалення.

Аналіз ефективності державної підтримки сільського господарства повинен відбуватися одночасно як горизонтально, так і вертикально площинах. Необхідним є аналіз всіх рівнів: державного, галузевого, регіонального, зонального, підприємств, окремої державної програми тощо у динаміці.

Для визначення необхідної додаткової суми державної підтримки визначається нормативна потреба у субсидіях, яка залежить від нормативного чистого прибутку та собівартості реалізованої продукції і розраховується як різниця між нормативною потребою у субсидіях та фактично сплаченою субсидією. Даний показник може бути розрахований залежно від бажаного рівня відтворення. Він дозволить визначити не лише необхідну суму підтримки, а й виявити надлишкове виділення коштів (табл.3).

Проаналізувавши систему виділення державної допомоги аграрним підприємствам Миколаївської області, встановлено, що розмір нормативної потреби у державних дотаціях практично не задовольняється, найбільший показник отримано в цілому по підприємствах південного природно-кліматичного району - на 2,5 відсотки. У той же час, в Очаківському районі спостерігається перевищення виплат державної підтримки над потребою. Таким чином, спостерігається значна територіальні перекоси у розподілі державних коштів.

На нашу думку, розподіл державних коштів повинен вестися не тільки рентабельним підприємствам, а в цілому по усіх підприємствах з урахуванням системного підходу і чіткого контролю за ефективністю використання коштів. Як основний критерій розподілу коштів між підприємствами, доцільно використовувати рівень окупності витрат, який може бути розрахований на 1 грн валової продукції, одиницю площі тощо.

Таблиця 3 Зведені дані необхідної державної підтримки аграрного сектору Миколаївської області*

Показники	За рівня рентабельності 40%	За простого відтворення	За розширеного відтворення	За інноваційного відтворення
Фактичний обсяг державних субсидій, тис. грн	7404,8	7404,8	7404,8	7404,8
Нормативна потреба у субсидіях, тис. грн	623400,0	564290,4	1128580,8	1880968,1
Додаткова потреба у субсидіях, тис. грн	615995,2	556885,6	1121176,0	1873563,3
Додаткова потреба у субсидіях в розрахунку у середньому на:
1 сільгосппідприємство, тис. грн	134,3	121,4	244,4	408,4
1 га сільгоспугідь, грн	307,0	277,5	558,7	933,7
1 га рілля, грн	362,6	327,8	659,9	1102,7
1 грн валової продукції, коп.	6,6	5,9	11,9	19,9
1 працівника, тис. грн	31,4	28,4	57,2	95,7

Для визначення розмірів державної підтримки повинен застосовуватися диференційований підхід з урахуванням природно-кліматичних та економічних умов окремого підприємства чи району. Особлива увага має приділятися ефективному розподілу одержаних коштів та раціональному використання ресурсного потенціалу відповідного підприємства. Такий диференційований підхід дасть можливість вирівняти умови господарювання аграрних підприємств і тим самим зміцнити сільське господарство в цілому.

Щодо ефективності використання державної допомоги, то пропонуємо використовувати динамічний показник (який показує приріст валової продукції сільського господарства, одержаний завдяки державній підтримці), що дозволить визначити віддачу вкладених державних коштів.

Дослідження показали, що ефективність державної підтримки аграрного сектору на обласному рівні щорічно знижується. У 2013 р. на 1 грн державної допомоги додатково було отримано 1,4 грн валової продукції.

Проаналізувавши віддачу від вкладення бюджетних коштів за галузями сільського господарства області, встановлено, що у звітному році віддача у рослинництві становила 0,98 грн, у тваринництві - 1,26 гривень. Найвищий рівень віддачі спостерігається у зерновиробництві - 1,6 грн, найнижча - у виробництві молока - 0,22 гривень.

Визначено, що рівень забезпеченості держпідтримкою рослинництва у 2013 р. був достатнім. Натомість виробництво тваринницької продукції в області потребує додаткових вкладень, хоч потреба у підтримці для простого відтворення задовольняється.

В сучасній системі розподілу державної допомоги відсутній механізм стимулювання виробника. Ми пропонуємо для визначення величини необхідної державної підтримки у рослинництві використовувати показник результативності використання потенціалу земельних угідь, який розраховують як співвідношення досягнутої врожайності та якості ґрунту, з урахуванням коефіцієнта використання мінеральних добрив. Цей даний показник надасть можливість визначити, наскільки повно використовується в аграрних підприємствах потенціал наявних угідь.

На нашу думку, система державної підтримки сільського господарства має ґрунтуватися на диференційованому підході. Цей метод розподілу повинен враховувати об'єктивну різницю в умовах функціонування різних територій. Розподіл державної підтримки за диференційованим способом, на нашу думку, дозволить вирівняти початкові умови господарювання, тим самим сприятиме збалансованому розвитку сільських територій. Саме визначення диференційованої оцінки ефективності аграрного виробництва дозволить сформувати об'єктивні рішення про необхідність, розміри та форми державної підтримки на різних рівнях.

Оцінка ефективності господарювання та виділення державної підтримки повинна враховувати такі складові: технологічну, економічну, соціальну та екологічну. Для визначення рівня відповідних складових ефективності використовувалися такі показники: вихід валової продукції на 100 га сільгоспугідь, окупність витрат, розмір середньомісячної заробітної плати та ресурсомісткість виробництва зерна.

Таблиця 4 Диференціація ефективності виробництва природно-кліматичних та адміністративних районів області у середньому за 2009-2013рр.*

Природно-кліматичні та адміністративні райони	Технологічний індекс	Екологічний індекс	Економічний індекс	Соціальний індекс
Північний	0,957	0,905	0,911	0,984
Арбузинський	1,198	0,791	0,995	0,797
Братський	0,974	1,026	0,849	0,749
Вознесенський	0,885	0,987	0,767	0,825
Врадіївський	0,830	0,795	0,767	0,781
Доманівський	0,708	0,916	0,652	1,005
Єланецький	1,528	0,864	0,941	1,160
Казанківський	0,741	1,020	0,923	1,051
Кривоозерський	0,855	0,851	1,116	0,962
Новобузький	0,758	1,212	0,978	1,273
Первомайський	1,146	0,749	1,116	1,237
Центральний	0,746	1,129	0,793	1,028
Баштанський	0,865	1,139	0,877	0,582
Березнегуватський	0,578	1,319	0,708	1,230
Веселинівський	0,891	0,958	1,024	0,974
Новоодеський	0,645	1,159	0,564	1,324
Південний	1,313	1,106	1,418	0,980
Березанський	0,829	1,138	0,541	0,891
Жовтневий	1,360	1,121	0,510	1,030
Миколаївський	1,022	1,184	0,264	0,837
Очаківський	1,358	1,061	4,915	1,119
Снігурівський	1,889	1,026	0,859	1,022

* розраховано автором за даними Головного управління агропромислового розвитку Миколаївської облдержадміністрації

Проведений аналіз показав, що рівень технологічної ефективності коливається по області в межах від 0,468 до 1,53, економічної ефективності - від 0,264 до 4,915 (табл. 4).

Інтегральний показник ефективності визначається як сума добутків вагових коефіцієнтів на показник відповідного виду ефективності. Визначений інтегральний показник ефективності показав, що низький та середній рівні ефективності господарювання у звітному році мали господарства більше ніж половини адміністративних районів області, високий - лише чотири.

Визначено, що найбільший вплив на інші складові мають технологічна та економічна підсистеми. Визначення ефективності господарювання за складовими дасть можливість диференційовано підходити до визначення напрямів і розмірів державної підтримки, що дозволить вирівняти загальну ефективність сільського господарства окремої області чи регіону.

Узагальнена модель по області в середньому за досліджуваний період 2009-2013рр. має вигляд:

, де (1)

у - рівень рентабельності виробництва;

х₁ - технологічна підсистема;

х₂ - екологічна підсистема;

х₃ - соціальна підсистема;

х₄ - економічна підсистема.

Для визначення державної підтримки розвитку рослинництва пропонуємо використовувати коефіцієнти родючості ґрунту та клімату для кожного адміністративного району. Це дозволить врахувати природно-кліматичні умови і тим самим сприятиме підтримці господарств з гіршими початковими умовами господарювання. Диференційований механізм розподілу державних коштів дозволяє визначити розмір дотацій у розрахунку на 1 га площі сільськогосподарських угідь з урахуванням природно-кліматичних умов (табл. 5).

Основними етапами диференційованого розподілу державної підтримки є: визначення коефіцієнтів родючості ґрунтів та природно-кліматичних умов; визначення площ сільськогосподарських угідь (рілля) для яких розрахована допомога, що виділяється; визначення умовної площі сільськогосподарських угідь з урахуванням коефіцієнтів родючості та клімату; визначення ставки державної підтримки у розрахунку на один умовний гектар; з'ясування розміру скорегованої державної підтримки у розрахунку на один фактичний гектар сільськогосподарських угідь.

Таким чином, навіть у межах виділених коштів, державну підтримку зможуть одержати усі адміністративні райони області, уникаючи несправедливості у цьому питанні. Запропонований механізм розподілу сприятиме зміцненню аграрного сектору та підвищенню рівня конкурентоздатності вітчизняного сільського господарства, в тому числі за рахунок зміцнення його ресурсного потенціалу.

Таблиця 5 Приклад розрахунку державних дотацій рослинництва по Миколаївській області у 2013 році*

Природно-кліматичні та адміністративні райони	Фактична площа сільгоспугідь, тис. га	Субсидії	Коефіцієнти	Умовна площа сільгоспугідь, тис га	Розрахунковий розподіл субсидій
		всього, тис. грн	на 1 га, грн	Родючості ґрунту	клімату		на 1 га умовної площі, грн	всього, тис. грн.	на 1 га фактичної площі, грн
Північний	479,8	12,0	0,03	0,978	0,935	443,0	12,781	5661,5	11,80
Арбузинський	62,0	0,0	0,00	0,966	1,100	65,8	12,781	841,6	13,57
Братський	43,9	0,0	0,00	0,966	1,030	43,7	12,781	558,0	12,71
Вознесенський	61,4	0,0	0,00	0,983	0,831	50,1	12,781	640,9	10,44
Врадіївський	29,6	0,0	0,00	0,966	1,029	29,4	12,781	375,9	12,70
Доманівський	62,0	0,0	0,00	0,931	0,828	47,8	12,781	610,9	9,85
Єланецький	30,5	0,0	0,00	0,948	0,786	22,7	12,781	290,6	9,53
Казанківський	43,7	0,0	0,00	0,948	0,896	37,1	12,781	474,6	10,86
Кривоозерський	33,1	0,0	0,00	1,086	1,035	37,2	12,781	475,6	14,37
Новобузький	34,9	0,0	0,00	0,966	0,784	26,4	12,781	337,6	9,67
Первомайський	78,7	12,0	0,15	1,017	1,032	82,6	12,781	1055,9	13,42
Центральний	246,8	4980,0	20,18	0,996	0,968	243,5	12,781	3112,8	12,61
Баштанський	66,7	4980,0	74,66	1,000	0,981	66,8	12,781	853,8	12,54
Березнегуватський	64,1	0,0	0,00	1,000	0,979	62,2	12,781	794,6	12,51
Веселинівський	56,1	0,0	0,00	1,017	0,915	55,6	12,781	710,2	11,90
Новоодеський	59,9	0,0	0,00	0,966	0,997	59,0	12,781	754,2	12,30
Південний	257,8	2279,8	8,84	1,014	1,086	301,6	12,781	3855,1	14,95
Березанський	55,0	1056,7	19,21	0,931	1,101	58,2	12,781	744,2	13,10
Жовтневий	59,3	0,0	0,00	1,052	1,130	73,9	12,781	944,8	15,19
Миколаївський	49,0	844,1	17,23	1,034	1,041	55,7	12,781	711,6	13,76
Очаківський	35,0	379,0	10,83	0,931	1,122	36,6	12,781	467,3	13,35
Снігурівський	59,5	0,0	0,00	1,121	1,038	77,2	12,781	987,2	14,87
Миколаївська область	984,4	7271,8	7,39	1,000	1,000	1423,8	12,781	12629,4	12,83

* за власними розрахунками автора

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні зроблено теоретичне узагальнення та запропоновано алгоритми практичного розв'язання задач щодо удосконалення механізму державної підтримки аграрного сектору з метою розвитку їхнього ресурсного потенціалу. Проведені дослідження дали можливість зробити такі висновки:

1. Невід'ємною частиною державного регулювання є державна підтримка, яка полягає у використанні сукупності різних інструментів і форм економічного впливу. Застосовувані заходи державної підтримки мають слугувати стимулом підвищення ефективності аграрного виробництва, посиленням конкурентоспроможності господарств будь-якої організаційно-правової форми, а також сприяти насиченню ринку якісним продовольством широкого асортименту. Основними групами напрямів державної підтримки аграрного сектору є: група прямих і непрямих інвестицій в розвинення АПК (стосуються природно-біологічного потенціалу сільського господарства, технічного прогресу, фінансової підтримки тощо); заходи, спрямовані на проведення наукових досліджень та розвиток науково-практичних розробок; заходи спрямовані на формування людського капіталу та соціальний розвиток сільських територій; заходи щодо посилення ваги українського сільського господарства на міжнародному рівні.

2. Ресурсний потенціал аграрного сектору - це сукупність різнопланових ресурсів, що підпорядковані досягненню певної мети (виробничої, соціальної тощо). Особливістю його формування є циклічний спіралевидний характер.

3. Основними напрямами державної політики провідних країн світу є підвищення конкурентоздатності аграрного виробництва; екологічна спрямованість аграрної політики, раціоналізація використання сільгоспугідь; цінове регулювання певних видів сільськогосподарської продукції; розвиток ринкової інфраструктури; підтримка невеликих господарств, зокрема фермерських господарст...