Ефективність використання преміксів різних технологій приготування та термінів зберігання в годівлі курок-несучок

Виробництво преміксів і створення спеціальної промисловості. Підвищення продуктивності, зниження витрати кормів, збільшення вмісту протеїну в м'ясі. Характеристика яєчної продуктивності. Підвищення якості комбікормів, їх біологічної повноцінності.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 25.06.2018
Размер файла 22,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 636.041

Ефективність використання преміксів різних технологій приготування та термінів зберігання в годівлі курок-несучок

Ібатуллін І.І. член-кореспондент УААН, доктор с.-г. наук, професор, Столюк В.Д., Кононенко В.К., Засуха Ю.В., Кривенок М.Я. - кандидати сільськогосподарських наук, Національний аграрний університет, Ястребов К.Ю., кандидат сільськогосподарських наук, Degussa AG

Встановлено ефективність використання в годівлі курок-несучок преміксу виробництва Інституту біохімії НАН України різних термінів зберігання.

Використання у раціонах курок-несучок нових преміксів сприяє підвищенню продуктивності на 13-20%, зниженню витрати кормів, збільшенню вмісту протеїну в м'ясі не впливаючи на вихід продуктів забою

Установлена эффективность использования в кормлении кур-несушек премикса производства Института биохимии НАН Украины разных сроков хранения.

Использование в рационах кур-несушек новых премиксов способствует повышению продуктивности на 13-20%, снижению затраты кормов, не влияет на выход продуктов убоя и способствует повышению содержания протеина в мясе.

Організація виробництва преміксів і створення спеціальної промисловості є значним кроком в напрямку підвищення якості комбікормів, зокрема їх біологічної повноцінності, що значно збільшує продуктивність тварин.

Перед науковцями з питань годівлі ставиться важлива задача з подальшого поглиблення знань у цій області, розробки практичних технологій і рекомендацій по виготовленню преміксів на основі досягнень сучасної науки про годівлю тварин та одержання екологічно чистої продукції тваринництва для харчування людей.

Впровадження промислової технології ведення тваринництва поставило перед зоотехнічною наукою цілий ряд нових проблем. Тривале перебування птиці в закритих приміщеннях за обмеженого руху при клітковому утриманні, споживанні кормів, які активно опрацьовані механічними, мікробіологічними, хімічними та іншими факторами, обмеження контакту птиці з зовнішнім середовищем, сонячною радіацією, грунтом, рослинами, викликає у них послаблення здоров'я, глибоке порушення обміну речовин, зниження продуктивності і якості продукції та появу нових, ще невідомих захворювань.

Негативні явища повинні надійно упереджуватися повноцінною годівлею. Для цього необхідно застосовувати таку систему годівлі, яка забезпечує у птиці постійно добрий апетит, нормальне травлення, високу відтворну здатність і задовільне здоров'я.

У досягненні високого рівня біологічно повноцінної годівлі сільськогосподарської птиці вирішальне місце відводиться збагаченню комбікормів комплексом спеціальних добавок, зокрема преміксів, рецепти яких розробляються на основі сучасних досліджень про потребу птиці в енергії, білку, амінокислотах, вітамінах, макро- і мікроелементах, ферментах і інших елементах живлення з врахуванням її виду, рівня продуктивності, статі і віку. Проте, питання розробки і впровадження у виробництво нових форм біологічно-активних речовин, виготовлених з недефіцитних компонентів сировини у вигляді преміксів, їх терміну зберігання та зоотехнічної і економічної оцінки вивчено ще недостатньо. Виходячи з того, що потреба птиці в тій чи іншій біологічно-активній речовині визначається з одночасним поєднанням цих речовин з іншими препаратами на основі даних про їх взаємодію і вплив терміну зберігання на їх якість та кормову цінність, це було покладено в основу наших досліджень. Так інститутом біохімії НАН України розроблено технологію виробництва вітамінно-мінерального преміксу для різних видів сільськогосподарських тварин. Наявність у складі преміксу вітаміну D3 (холекальциферол) надає йому особливого значення.

Науково-господарські досліди проводились на поголів'ї 6-ти місячних курок-несучок кросу Білорусь-9 птахофабрики ВАТ ”Україна” Васильківського району Київської області за методом груп. Усього для проведення досліду було відібрано 300 курок.

Дослід проводили за схемою, яка наведена у табл. 1.

премікс комбікорм яєчний продуктивність

1. Схема досліду

Група

Кількість птиці,

голів

Середня жива маса курей на початок

досліду, кг

Періоди досліду, діб

зрівняльний (30)

основний

(150)

1- контрольна

100

1,019

ОР

ОР + 1 % стандартного преміксу П-1-2-89

2 - дослідна

100

1,027

ОР

ОР + 1 % преміксу інституту біохімії НАН

3 - дослідна

100

1,018

ОР

ОР + 1 % преміксу інституту біохімії НАН після 6-ти місячного зберігання

ОР - суха суміш концентратів для курей-несучок

З відібраних 300 голів курок-несучок сформували три піддослідні групи по 100 голів у кожній. Птиці 1-ої (контрольної) групи згодовували суміш концентратів, в яку вводили 1% стандартного преміксу П-1-2-89, куркам другої дослідної групи до основного раціону додавали 1% преміксу, розробленого Інститутом біохімії НАН України. 3-я група до основного раціону отримувала відповідно 1% преміксу виробництва Інституту біохімії НАН після 6-ти місячного його зберігання.

Курей годували сухими комбікормами досхочу за вільного доступу до води. Рецепт комбікорму складали на основі фактичного вмісту поживних речовин в кожному компоненті, який використовувався. Вміст протеїну, енергії, амінокислот в усіх раціонах був практично однаковий.

Щільність посадки, температурний режим, вологість повітря, освітленість і тривалість світлового дня, фронт годівлі і напування у кожному досліді відповідали прийнятим нормам (ОНТП-4-85) в умовах утримання птиці в клітках.

Годівля піддослідної птиці здійснювалась за сучасними нормами. Енергетичну, протеїнову, вітамінну та мінеральну поживність забезпечували за рахунок місцевих кормів та добавок. Для підвищення поживності кормових сумішей до них додавали премікси у кількості 1% ( 10 кг на 1 тонну ). У досліді застосовували лише перевірені і дозволені для використання препарати і добавки (табл.2).

2. Склад преміксу в розрахунку на 1т комбікорму

Показник

Премікс П -1-2-89

Премікс Інституту біохімії НАН

Вітамін А, млн. ІО

7,00

25,00

Вітамін Д3, млн. ІО

1,50

3,75

Вітамін Е1, г

5,00

5,00

Вітамін В2, г

3,00

-

Вітамін В3, г

20,00

-

Вітамін В4, г

250,00

-

Вітамін В5. г

20,00

-

Вітамін В6, г

4,00

-

Вітамін В12, г

0,025

-

Вітамін К, г

1,00

-

Вітамін Н, г

0,10

-

Залізо, г

10,00

24,90

Марганець, г

50,00

7,80

Мідь, г

2,50

4,65

Цинк, г

60,00

18,75

Кобальт, г

1,00

-

Йод, г

0,10

2,50

Кальцій, г

-

800,00

Магній, г

-

4,65

Калій, г

-

34,85

Фосфор, г

-

396,00

Потребу птиці у протеїні задовольняли в основному за рахунок соняшникової макухи і соєвого шроту. Частка протеїну тваринного походження не перевищувала 20% загальної кількості протеїну, оскільки більш високий його рівень знижує якість яєць.

Потребу курок у мінеральних елементах забезпечували використанням декількох джерел кальцію (черепашки, крейда, вапняк), фосфору (кормові фосфати, кісткове борошно) і натрію у вигляді кухонної солі.

У раціоні курок-несучок співвідношення кальцію і фосфору складало 3 : 1, за умови, що рівень загального фосфору не перевищував 0,8% від маси комбікорму. Рівень натрію підтримували у межах 0,3-0,4%, а у разі його нестачі застосовували кухонну сіль тонкого помелу.

Мікроелементи вводили до комбікорму в складі преміксу.

Раціони курей промислового стада у цю фазу годівлі характеризувались високим вмістом поживних речовин: 1,13-1,15МДж обмінної енергії, 17-17,5 г сирого протеїну, 3,1-3,3 г кальцію і 0,8 г фосфору у 100 г корму. У віці 330 днів ріст птиці припинявся і жива маса стабілізувалась.

Збереженість поголів`я птиці в усіх групах була доброю (100%) і не залежала від терміну зберігання преміксу.

Результати аналізу змін у живій масі піддослідних курей (табл. 3) свідчать про певні відмінності у прирості залежно від періоду досліду та під впливом згодовування досліджуваних преміксів.

3. Динаміка живої маси

Період досліду (вік, днів)

Групи

І- контрольна

ІІ-дослідна

ІІІ-дослідна

жива маса, кг

валовий приріст живої маси, г

середньодобовий приріст, г

жива маса, кг

валовий приріст живої маси, г

середньодобовий приріст, г

жива маса, кг

валовий приріст живої маси, г

середньодобовий приріст, г

180

1,419

-

-

1,428

-

-

1,413

-

-

211

1,696

277

8,9

1,699

271

8,7

1,660

247

8,0

242

1,878

182

6,0

1,917

218

7,2

1,877

217

7,2

272

2,049

171

5,5

2,097

180

5,8

2,101

224

7,2

302

2,276

227

7,3

2,291

194

6,4

2,277

176

5,6

333

2,496

220

7,1

2,486

195

6,3

2,448

171

5,5

За весь час досліду

-

1077

7,0

-

1058

6,9

-

1035

6,8

Так, якщо на початок досліду середня жива маса курок усіх груп була близькою, то на другому місяці досліду валовий приріст живої маси у курей другої і третьої груп був на 19% більшим порівняно з контрольною групою. Проте, за час досліду найвищий валовий приріст спостерігався у курок, що одержували у комбікормі стандартний премікс. Найменший валовий приріст живої маси був у курок третьої групи (Р<0,001), які одержувала премікс Інституту біохімії НАН після 6-ти місячного зберігання.

Разом з тим у курей-несучок контрольної групи, яким згодовували стандартний премікс П-1-5-89, спостерігається нижча (на 12,8%) несучість порівняно з другою і третьою групами (табл.4).

4. Продуктивність піддослідних курок-несучок

Група

Показники

Періоди досліду (вік, діб)

180-211

212-242

243-272

273-302

303-333

180-333

1

Знесено яєць, шт:

- за місяць

1947

1869

2117

1965

1892

9735

Інтенсивність несучості,%

62,8

62,3

68,3

65,5

61,2

64,4

2

Знесено яєць, шт:

- за місяць

2160

2076

2322

2223

2200

10981

Інтенсивність несучості,%

69,7

69,2

74,9

74,1

71,0

71,8

3

Знесено яєць, шт:

- за місяць

2150

2110

2312

2203

2204

10979

Інтенсивність несучості,%

69,4

70,4

74,5

73,4

71,1

71,8

Характеризуючи інтенсивність несучості піддослідної птиці слід відмітити тенденцію її збільшення починаючи із 180-денного до 272-денного віку у всіх групах і подальше її зниження в процесі використання птиці.

За масою яєць та кількістю отриманої яєчної маси на одну несучку в період дослідження мали місце аналогічні результати (табл.5).

5. Характеристика яєчної продуктивності піддослідних курок

Група

Показники

Періоди досліду (вік, діб)

180-211

212-242

243-272

273-302

303-333

180-333

1

Маса яйця, г

52,3

0,58

53,9 0,50

54,4 0,55

53,6 0,41

54,1 0,39

53,7 0,54

Одержано яєчної маси, г

- на одну голову

1081,3

1007,4

1151,6

1053,2

1026,3

5227,7

- на 1 кг живої маси

717,6

569,9

613,2

514,1

411,1

2094,4

2

Маса яйця, г

54,0 0,50

55,9

0,37

59,5 0,69

57,8 0,47

56,7 0,46

56,8 0,57

Одержано яєчної маси, г

- на одну голову

1166,4

1160,4

1383,9

1284,8

1247,4

6237,2

- на 1 кг живої маси

816,9

774,1

721,9

612,6

501,8

2508,9

3

Маса яйця, г

53,9 0,53

55,7 0,41

59,4 0,65

57,2 0,57

56,9 0,61

56,6 0,57

Одержано яєчної маси, г

- на одну голову

1158,8

1175,2

1373,3

1260,1

1254,0

6214,1

- на 1 кг живої маси

820,1

802,1

731,6

599,8

512,3

2538,4

Так, найменшу масу мали яйця отримані від несучок контрольної групи (51,6 г), а загальна маса їх склала 5227,7г, що менше ніж у несучок 2-ї групи на 19,3%, а 3-ї - на 18,8%.

Зміна умов годівлі курок дослідних груп за рахунок введення до раціонів преміксів вплинула на масу продуктів забою. Вихід продуктів забою мав незначну тенденцію до зростання у курок дослідних груп (табл. 6).

6. Маса продуктів забою, г

Група

Перед-забійна жива маса

Маса напівпат-раної тушки

Маса патраної тушки

Маса грудного м'яза

Маса литкового м'яза

Маса внутріш-нього жиру

1

2490

2140

1740

200

320

103,2

2

2480

2130

1710

264

346

120

3

2450

1990

1650

220

270

67

По відношенню до передзабійної живої маси патрані тушки курок контрольної групи мали меншу масу на 30,1%, 2-ї - на 31,0%, 3-ї - на 32,7%. Втрати до отримання готової продукції були практично рівними, оскільки маса патраної туші, як правило, залежить від передзабійної маси.

Найлегшими патрані тушки були у курок з 3-ї групи (1650г), що на 5,5% менше, ніж в аналогів з контрольної групи (Р<0,01) і менше, ніж у курок 2-ї дослідної групи на 1,9%.

Вихід патраної тушки птиці контрольної групи складав 69,9%, у 2-й і 3-й дослідних групах відповідно 68,9 та 67,3 %.

У масі грудного та литкового м'язів між курками піддослідних груп спостерігалася певна різниця, але вона була не вірогідною.

7. Хімічний склад м'яса піддослідних курей, %

Група

Вода

Суха

речовина

Склад сухої речовини

протеїн

жир

зола

1

71,7

28,3

81,6

14,3

4,03

2

71,1

28,9

85,9

10,3

3,75

3

70,9

29,1

80,5

15,7

3,75

Аналіз даних хімічного складу м'яса піддослідної птиці показав, що найбільше протеїну містилося у м'ясі курок 2-ї дослідної групи (85,9%), у раціон яких вводили премікс виробництва Інституту біохімії НАН, тоді як вміст жиру у м'ясі цих тварин був найменшим (10,3%). У аналогів з контрольної групи ці показники відповідно складали 81,6% та 14,3%. За кількістю золи в м'ясі піддослідних несучок значної різниці не спостерігалося.

Аналізуючи отримані дані необхідно зазначити, що:

1. Використання в годівлі курок-несучок преміксу, виготовленого Інститутом біохімії НАН, позитивно впливає на їх продуктивність, збільшуючи кількість знесених яєць на 12,8% і суттєво не впливає на живу масу, середньодобові прирости та забійні якості.

2. Годівля курок-несучок комбікормом, в який вводився премікс виробництва Інституту біохімії НАН після 6-ти місячного терміну зберігання істотно не впливала на продуктивність птиці та їх забійні якості.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Байковська Є. Забезпечити птахів вітамінами // Птахівництво. - 1995. - № 6. - С. 35-39.

Денисов Н.И. Методические подходы к составлению рецептов премиксов для с.-х. животных и проверке их в опытах с животными. - В кн.: Комплексное использование биохимически активных веществ в кормлении с.-х. животных. -Горки. -1974. -С.51-58.

Журавская Н.К., Алехина Л.Т. Исследования и контроль качества мяса и мясопродуктов. -М.:Агропромиздат.-1985.-294с.

Лебедев П.Т., Усович А.Т. Методы исследования кормов, органов и тканей животных.-М.:Россельхозиздат.-1976.-389с.

Маслиева О.И. Анализ качества кормов и продуктов птицеводства.-М.:Колос.-1970.-176с.

Солнцев К.М., Волильченко С.С., Крохина В.А. и др. Производство и использование премиксов. -Л.:Колос.-1980.-288с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.