Зміна кислотно-основних властивостей ясно-сірого лісового поверхнево оглеєного ґрунту за різних агронавантажень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміна кислотно-основних властивостей ясно-сірого лісового поверхнево оглеєного ґрунту за різних агронавантажень

К.Я. Даньків

ТОВ «ЗАХІД-АГРО МХП»

Фундамент стратегії охорони та відтворення родючості ясно-сірих лісових ґрунтів становлять новітні наукові дослідження, які спрямовані на встановлення закономірностей агрогенної трансформації ґрунтів за різних систем використання. У зоні Західного Лісостепу, серед орних земель близько 40 % площі займають сірі та ясно-сірі опідзолені ґрунти з низьким умістом гумусу і несприятливими фізико-хімічними властивостями. Останні визначають надмірну кислотність, яка, незважаючи на проведення заходів з хімічної меліорації, відносно швидко відновлюється до вихідних значень. Перетворення природних біоценозів на агроценози супроводжується не лише змінами морфологічних, фізичних властивостей ґрунтів, але відображається на кількості та складі органічних решток, характеру їхнього надходження у ґрунт. Усе це має значний вплив на хімічні і фізико-хімічні показники ґрунту. Кількісне врахування таких змін дає змогу визначити спрямованість і швидкість ґрунтотворних процесів (Тихоненко, 2011; Павлюк, 2011).

Відомо, що система ведення сівозмін, удобрення і обробіток ґрунту за довготривалої взаємодії викликають не тільки морфологічні та фізичні зміни властивостей ґрунту, але й агрохімічні (Романова, 2009).

Для розуміння і теоретичного обґрунтування багатьох процесів, які відбуваються в ґрунті на різних стадіях його еволюції, зокрема внаслідок інтенсивного антропогенного впливу кислотно-основні властивості мають важливе значення. Реакція розчину залежить від хімічного та мінералогічного складу мінеральної частини ґрунту, кількості й якості органічних речовин, вологи ґрунту, життєдіяльності мікроорганізмів, господарської діяльності людини.

Кисла реакція ґрунтового розчину є несприятливою для більшості сільськогосподарських культур та ґрунтових мікроорганізмів. Кислі ґрунти характеризуються незадовільними фізичними властивостями, низькою насиченістю основами, нестачею поживних речовин, доступних рослинам.

У результаті сільськогосподарського освоєння орні ґрунти з кислою реакцією хоча і залишаються в ряді кислих ґрунтів, проте їхня загальна та гідролітична кислотності залежно від систем удобрення посувається в сторону погіршення або покращення (Алифанов, 1979; Підвальна, 2000).

Кислотно-основні властивості ґрунтів є найбільш динамічними показниками фізико-хімічних властивостей ґрунтів, інтенсивно змінюються у просторі й часі залежно від трансформації елементарних ґрунтових процесів і під впливом агрогенної еволюції ґрунтів.

Мета дослідження - дослідити зміни кислотності ґрунту, які відбулися у ґрунтовому профілі в процесі агрогенезу.

Об'єкти, методи та умови досліджень. Дослідження було проведено на ясно-сірому лісовому поверхнево оглеєному ґрунті у стаціонарному досліді лабораторії землеробства і відтворення родючості ґрунтів Інституту сільського господарства Карпатського регіону, закладеному в 1965 р. Сівозміна чотирипільна з таким чергуванням культур: кукурудза на силос - ячмінь ярий з підсівом конюшини лучної - конюшина лучна - пшениця озима. У загальному польовий стаціонарний дослід складається з 18 варіантів. Нами досліджено п'ять дослідних варіантів ясно-сірого лісового поверхнево оглеєного ґрунту після п'ятдесятирічного сільськогосподарського використання, які порівнювали з перелогом. Досліджено такі варіанти досліду: переліг, контроль без добрив (вар. 1), сумісне внесення 10 т/га сівозмінної площі гною на фоні післядії 1,0 н за г.к. СаСО₃ (вар. 4), сумісне внесення 10 т/га сівозмінної площі гною і однієї норми мінеральних добрив (N₆₅P₆₈K₆₈) на фоні післядії 1,0 н за г.к. СаСО₃ (вар. 7), внесення подвійної дози NPK - N₁₆₃P₁₅₄K₁₈₀ (вар. 15).

У відібраних зразках у лабораторних умовах було проведено такі аналізи: відбирання проб за ДСТУ 4287:2004; визначення гідролітичної кислотності згідно з ДСТУ 7537:2914; визначення обмінної кислотності згідно з ДСТУ 7910-2015; визначення суми поглинутих основ згідно з ГОСТ 26213-91.

Результати досліджень. Проведені дослідження засвідчили, що тривале застосування різних систем удобрення в сівозміні, порівняно із цілинними ґрунтами на перелозі, змінює фізико-хімічні властивості не тільки верхнього шару ясно-сірого лісового поверхнево оглеєного ґрунту, але і в розташованому нижче горизонті. Унаслідок цього, суттєво змінюються напрямки ґрунтових процесів, і, в кінцевому підсумку, відбувається поступова агрогенна трансформація ґрунту.

Цілинні ясно-сірі лісові поверхнево оглеєні ґрунти під перелогом характеризуються сильнокислою реакцією ґрунтового середовища як в орному, так і в підорному горизонтах, і складає відповідно рН_Кс1 4,5-4,4 (табл.).

Зміна фізико-агрохімічних властивостей ясно-сірого лісового поверхнево оглеєного ґрунту в орному та підорному шарах

Установлено, що в досліджуваних розрізах, на окультурених варіантах, спостерігається закономірне зниження з глибиною за генетичними горизонтами показників рН_Ка, гідролітичної кислотності й суми увібраних основ.

Окультурюваання ясно-сірих лісових поверхнево оглеєних ґрунтів шляхом застосування сівозміни, проведення обробітків, заорювання органічних рештків (стерні, ІІ укосу конюшини лучної) без застосування добрив практично не змінює реакцію ґрунтового розчину рН_Ка в гумусово-елювіальному орному горизонті становить 4,40 одиниці, а гідролітична кислотність 4,50 мг-екв/100 г ґрунту в орному горизонті, (вар. 1).

У четвертому варіанті тривале застосування на досліджуваному ґрунті органічної та органо-мінеральної системи удобрення на фоні післядії вапнування спричинює зниження кислотності ґрунтового розчину. Саме тут, за умов тривалого внесення гною в нормі 10 т/га сівозмінної площі на фоні післядії вапнування 1,0 н за г.к., відмічено підвищення показника рН_КСі в гумусово-елювіальному орному та підорному горизонтах відповідно до 4,90 і 4,62, при цьому гідролітична кислотність знизилася до 3,00 і 2,82 мг-екв/100 г ґрунту.

Довготривале застосування органо-мінеральної системи удобрення (вар. 7) з внесенням повної дози мінеральних добрив (N₆₅P₆₈K₆₈), 10 т/га сівозмінної площі гною на фоні 19-го року післядії 1,0 н вапна за г.к., змінили реакцію ґрунтового розчину орного шару ґрунту рНКСі до 4,9, а показник гідролітичної кислотності до 3,92 мг-екв/100 г ґрунту.

Отже, органічна та органо-мінеральна системи удобрення, на фоні внесення вапна, здійснюють позитивний вплив на рівень кислотно-основної рівноваги ґрунту. Тобто, довготривале збалансоване окультурювання ясно-сірого поверхнево оглеєного ґрунту позитивно впливає на стан кислотно-основної рівноваги, за рахунок зменшення активності іонів гідрогену, що сприяє градаційному розвитку ґрунтотворного процесу.

Негативний вплив мінеральної системи удобрення на рівень кислотно-основної рівноваги відмічено на 15-му варіанті, де в орному шарі ґрунту рНКСі до 4,1, а в підорному 4,2. Порівняно з варіантом перелогу збільшилась і гідролітична кислотність. Результати досліджень фізико-агрохімічних характеристик горизонтів варіанта контролю (без добрив) та довготривалого застосування лише мінеральних добрив свідчать про низьку агроекологічну якість, низький потенціал родючості й інтенсивний розвиток підзолистого процесу в ясно-сірому лісовому поверхнево оглеєному ґрунті за умов включення його в сільськогосподарське виробництво як без добрив, так і за інтенсивного хімічного навантаження.

Ще раз підтверджено, що кислотність ясно-сірого лісового ґрунту є однією з притаманних йому особливостей, яка відносно швидко реагує на відповідні агрогенні навантаження та їх рівень.

Довготривале збалансоване окультурювання ясно-сірого поверхнево оглеєного ґрунту позитивно впливає на стан кислотно-основної рівноваги, за рахунок зменшення активності іонів гідрогену, що сприяє градаційному розвитку ґрунтотворного процесу. Застосування тільки однієї мінеральної системи удобрення сприяє розвитку кислотної деградації ґрунту.

Список літератури

оглеєний ґрунт окультурювання

1. Тихоненко Д.Г. Еволюція ґрунтів: цикл лекцій / Д.Г. Тихоненко. - Харк. нац. аграр. унт ім. В.В. Докучаєва. - Х.: ХНАУ, 2011. - 75 с.

2. Tykhonenko D.G., 2011, "Evolution of soils: the cycle of lections", Khark. nat. agr. un-ty named after V.V. Dockuchaev, Kh., KhNAU, 75 p.

3. Павлюк Н.М. Сірі лісові ґрунти Опілля / Н.М. Павлюк, В.Г. Гаськевич. - Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2011. - 322 с.

4. Pavluak N.M., Haskevych V.Hr. 2011, "Grey forest soil Opillya", Lviv, LNU І. Franka, 322 p.

5. Романова С.А. Вплив довготривалого застосування різних систем удобрення на властивості дерново-підзолистого супіщаного ґрунту за генетичними горизонтами / С.А. Романова // Агрохімія і ґрунтознавство. - 2009. - Вип. 71. - С. 40-45.

6. Romanova S.A., 2009, "Effect of long term application of fertilizer on the various of turfy podzolizedsoils on genetic horizons", Agrochemistry and pedology, Vol. 71, P. 40-45.

7. Алифанов В.М. Изменение серых лесных почв при сельскохозяйственном использовании / В.М. Алифанов // Почвоведение. - 1979. - № 1. - С. 37-47.

8. Alifanov V.М., 1979, "Changing the gray forest soils under agricultural use", Pedology, № 1, P. 37-47.

9. Підвальна Г. Екологічна стійкість ґрунтів Пасмового Побужжя / Г. Підвальна // Україна та глобальні процеси: географічний вимір: зб. наук. пр.: у 3-х т. - К.: Вежа, 2000. - Т. 2. - С. 191-192.

10. Pidvalna G., 2000, «Environmental stability soil Pasmovogo Pobuzhya", Ukraine Ukraine and global processes: the geographical dimension, Col. of papers: in 3 t., K., Tower, Vol. 2, P. 191-192.

Размещено на Allbest.ru