Винесення основних елементів живлення рижієм ярим залежно від удобрення

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Уманський національний університет садівництва

Винесення основних елементів живлення рижієм ярим залежно від удобрення

Г. М. Господаренко, доктор сільськогосподарських наук Ю. В. Новак, кандидат сільськогосподарських наук

І. Ю. Рассадіна, викладач

Наведено розрахунки винесення основних елементів живлення рижієм ярим за результатами трирічних досліджень залежно від видів, форм, доз, строків і способів внесення мінеральних добрив на чорноземі опідзоленому. Винесення елементів живлення більше залежить від урожаю, ніж від їх вмісту в сухій речовині. Встановлено, що найвищі показники винесення були у варіанті P^oK^o + N120-

Ключові слова: рижій ярий, винесення елементів живлення, мінеральні добрива, азот, фосфор, калій

Постановка проблеми. Для діагностування мінерального живлення та розрахунку доз добрив при вирощуванні культур рекомендуються різні підходи. Однак, через відсутність вихідної грунтово-агрохімічної нормативної інформації для конкретних сільськогосподарських культур і зональних умов викликають труднощі щодо практичного їх застосування. Доцільним вважається розрахунок доз добрив проводити на основі інформації, одержуваної в дослідах з добривами. При програмуванні врожаїв у конкретних грунтово-кліматичних умовах виникає необхідність диференціювати живлення в процесі вегетації рослин, з урахуванням потреби у поживних речовинах залежно від фази росту і розвитку. Тому велике значення для отримання запланованого врожаю за інтенсивних технологій вирощування культур набувають методи діагностики живлення рослин, що дозволяють визначити їхні потреби в елементах живлення з урахуванням поживного режиму ґрунту, що формується впродовж вегетації [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Кожна сільськогосподарська культура впродовж вегетації для формування врожаю поглинає певну кількість елементів живлення. Цей показник, особливо при формуванні високих врожаїв, досягає значної величини. При чому винос елементів живлення залежить від вирощуваної культури, рівня її врожаю та застосування добрив [2]. Вважають, що дані винесення елементів дають можливість оцінити ступінь їх доступності для рослин і одержати уявлення про рівень родючості ґрунту [3].

Значення величини винесення елементів мінерального живлення з ґрунту дозволяє робити висновок про інтенсивність їх надходження у рослини рижію ярого. Вони потрібні для уточнення доз добрив, а також для проведення розрахунків потреби в мінеральних добривах для одержання запланованого рівня врожаю [4]. Тому, особливе практичне значення мають дослідження, що показують залежність надходження елементів живлення в рослини, їх розподіл по органах і використання в обміні речовин залежало від умов мінерального живлення [5].

Азот, як елемент живлення, для більшості рослин знаходиться у першому мінімумі, адже він, як невід'ємна частина, входить до складу білків. Дефіцит азоту лімітує врожай, а поступова акумуляція його в ґрунтах є одним з основних чинників родючості. Більшість сільськогосподарських культур, вже з часу проростання насіння, потребує наявності достатньої кількості засвоюваного фосфору. Нестача в ґрунті засвоюваного рослинами фосфору призводить до значного зниження врожаю більшості сільськогосподарських культур. Калій також є життєво необхідним елементом мінерального живлення рослин. Він підвищує гідрофільність колоїдів протоплазми, підтримує рослинний організм у молодому й діяльному стані. Роль калію посилюється за амонійного живлення рослин[3].

Методика досліджень. Площа дослідної ділянки - 72 м2, облікової - 30 м2, попередник - пшениця озима. Фосфорні та калійні добрива вносили у вигляді суперфосфату подвійного та калію хлористого під зяблевий обробіток ґрунту, а азотні, згідно схеми досліду, у вигляді сульфату амонію та селітри аміачної під передпосівну культивацію та в підживлення після утворення рослинами рижію ярого розетки. Локальне внесення добрив здійснювали одночасно з сівбою сівалкою СЗТ-3,6 на глибину 10-14 см з шириною між стрічками 30 см. Облік урожаю насіння рижію ярого проводили прямим збиранням комбайном Сампо, а врожай соломи розраховували за співвідношенням із насінням у пробах рослин. У рослинних зразках визначали вміст загальних сполук азоту, фосфору і калію за МВВ 31- 497058-019 [6] на основі чого розраховували господарський винос елементів живлення з ґрунту, їх витрати на формування одиниці врожаю. У 2013-2015 роках було відібрано рослини у фазах розетки, стеблування, цвітіння та повної стиглості рижію ярого на таких агрохімічних фонах: без добрив (контроль); РбоКбо - фон; Кбо + N50; Рбо + N50; фон + N30; фон + N50; фон + N60S70; фон + N90; фон + N120; фон + N30 + N50 у підживлення; N60P60K60 перед сівбою врозкид; N40P40K40 локально з сівбою.

Результати досліджень. Встановлено, що господарське винесення основних елементів живлення рижієм ярим істотно залежить від особливостей його удобрення (табл. 1).

Господарське винесення елементів живлення рижієм ярим залежало від дії досліджуваних чинників. Його показники свідчать, що найменше винесення азоту культурою було у варіанті без внесення добрив - 50,9 кг/га, тоді як у варіантах з внесенням азотних добрив воно збільшувалось до 71,7102,6 кг/га.

У варіанті P60K60 + N30 загальне винесення азоту порівняно з контрольним варіантом збільшилося на 23,4 кг/га, P2O5 - на 8,9 і K2O - на

23,9 кг/га, при внесенні P60K60 + N6o - відповідно на 35,9 кг/га, 12,3 та 33,6 кг/га, а за внесення 90-120 кг/га д. р. азотних добрив було більшим на 46,4-51,7 кг/га, P2O5 - 15,5-16,4, K2O - на 36,5-38,8 кг/га.

Г осподарське винесення фосфору та калію рижієм ярим у середньому за три роки досліджень у варіанті без добрив становило 22,5 і 48,6 кг/га та досягав 38,9 і 87,4 кг/га у варіанті P60K60 + N120. На тлі внесення лише фосфорних і калійних добрив у дозі по 60 кг/га д. р. господарське винесення фосфору у порівнянні до контрольного варіанту без внесення добрив збільшувалося на 20 %, калію - на 26 %.

Господарське винесення основних елементів живлення рижієм ярим

та частка їх у насінні залежно від удобрення, 2013-2015 рр.

Підвищення продуктивності рижію ярого пов'язане зі збільшенням не лише абсолютного, але і відносного винесення елементів живлення (табл. 2). Так, у результаті проведених розрахунків встановлено, що для формування врожаю однієї тонни насіння з відповідною кількістю соломи у варіанті без внесення добрив рослини рижію ярого використовували 41,1 кг азоту, 18,2 - P2O5 і 44,0 кг K2O. На тлі внесення Р60К60 спостерігалось збільшення кількості використаних азоту, фосфору і калію відповідно на 2,1; 0,8 і 3,2 кг/т насіння та відповідної маси соломи порівняно з варіантом без добрив. Внесення азотних добрив також сприяло винесенню більшої кількості елементів живлення.

Найбільшу кількість елементів живлення для формування одиниці врожаю рослини рижію ярого використовували у варіантах P60K60 + N90 і

P60K60 + N120. живлення рижій добриво

Величина відносного виносу основних елементів живлення рижію ярого за роздрібного внесення азотних добрив була на рівні варіанту з одноразовим їх внесенням під передпосівну культивацію (P60K60 + N6o).

За локального внесення добрив у дозі N40P40K40 відносне винесення азоту становило - 48,1 кг, P205 - 19,3 та K2O - 48,6 кг на 1 т насіння і відповідної кількості соломи.Для використання у практиці розрахунку доз добрив і балансу елементів живлення, можна користуватися показниками їх відносного винесення, наведених на рис.

N P20s K20 N P20s K20 N P20s К20

Насіння Солома Насіння з відповідною кількістю соломи

Рис. Відносне винесення основних елементів живлення з 1 т продукції

рижію ярого (2013-2015 рр.), кг

Висновки

На господарське винесення основних елементів живлення рижієм ярим найбільше впливають азотні добрива, а з парних комбінацій видів мінеральних добрив - азотні і фосфорні. Вплив калійної складової повного мінерального добрива на цей показник незначний. Найвищі показники винесення були за внесення фосфорних і калійних добрив по 60 кг/га д. р. і азотних - 120 кг/га д. р.: азоту - 103 кг/га, P205 - 39, K20 - 85 кг/га.

На формування 1 т насіння і відповідної кількості соломи рижій ярий засвоює з ґрунту азоту 41,1-53,2 (47,4) кг - азоту, 18,2-20,1 (19,2 ) - P205, 44,050,0 (48,0 ) кг - K2O і збільшується з покращенням умов мінерального живлення рослин. З насінням залежно від удобрення виноситься 68-73 % азоту, 70-76 - P205 і 21-24 % K2O від господарського винесення.

Література

Ермохин Ю. И. Почвенно-растительная диагностика потребности сельскохозяйственных культур в удобрениях / Ю. И. Ермохин. - Омск : Изд-во ОмГАУ, 1999. - 44 с.

Філіп'єв І. Д. Витрати елементів живлення льоном олійним на формування врожаю / І. Д. Філі'єв, І. О. Біднина, І. М. Степанова // Таврійський науковий вісник. - 2008. - Вип. 61. - С. 12-16.

Носко Б. С. Фосфатний режим ґрунту і ефективність добрив / Б. С. Носко. - К. : Урожай, 1990. - 224 с.

Афендулов К. П. Удобрения под запланированный урожай / К. П. Афендулов, Н. Ч. Лантухова. - М. : Колос, 1973. - 240 с.

Кулаковская Т. Н. Оптимизация агрохимической системы почвенного питания растений / Т. Н. Кулаковская. - М. : Агропромиздат, 1990. - 219 с.

Рослини. Визначення загальних форм азоту, фосфору, калію в одній наважці рослинного матеріалу: МВВ 31-497058-019-2005 // Методики визначення складу та властивостей ґрунтів. Харків: Друкарня № 13, 2005. - Кн.

Размещено на Allbest.ru