Вплив хімічних препаратів, біологічних і регуляторів росту на розвиток збудників Alternaria solani та Phytophthora infestans

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Система захисту картоплі базується на поєднанні таких елементів захисту як профілактичних, організаційних, селекційних, агротехнічних, хімічних та біологічних. Однією з важливих складових системи захисту картоплі від фітопатогенів є препарати хімічного та біологічного походження. Сучасний перелік пестицидів, рекомендованих для застосування, пропонує великий перелік найменувань, проте, не всі препарати з певної категорії мають однаковий вплив на збудників хвороб, а саме, на альтернаріоз та фітофтороз картоплі [1]. Тому, нами здійснювався пошук найбільш ефективних фунгіцидів, біопрепаратів та регуляторів росту для обмеження розвитку і поширення збудників хвороб Alternaria solani і Phytophthora infestans.

У боротьбі з альтернаріозом перспективним є використання препаратів контактної та комбінованої дії. Вони пригнічують проростання конідій та ріст гіф збудника альтернаріоза, уповільнюють швидкість його поширення, подовжують інкубаційний період та ін [5].

Серед комплексу заходів захисту рослин від фітофторозу важливе місце відводиться хімічному методу. Оскільки збудник фітофтори є типовим ендогенним грибом, знищити такий паразитичний організм досить складно. Це спроможний зробити лише препарат, який може впливати на збудник хвороби у глибині тканин листків [10]. Із часом гриб у результаті мутацій проявляє стійкість до певних видів хімічних препаратів, що вимагає пошуку нових дієвих засобів захисту від альтернаріозу та фітофторозу.

Найбільш широко розповсюдженими препаратами у боротьбі з даними хворобами є хімічні, біологічні та регулятори росту.

За характером і особливостям дії хімічні препарати поділяються на контактні і системні. Контактні фунгіциди, не проникають у рослину, а залишаються на його поверхні і діють на збудника при безпосередньому контакті з ним. Вони пригнічують, головним чином, репродуктивні органи грибів і запобігають зараженню різних частин рослин (плоди, листя, стебла) з поверхні. Тому тривалість їх дії, визначається часом знаходження обробленої поверхні рослин.

Позитивними якостями контактних фунгіцидів є те, що до них поки не виявлено стійких форм збудників альтернаріозу та фітофторозу. Це пояснюється неспецифічним механізмом дії препаратів і здатністю пригнічувати біохімічні процеси грибних клітин [1,6 ].

Системні фунгіциди, на відміну від контактних проникають у рослину, засвоюються у безпечних концентраціях і викликають ураження патогенів віддалених від місця нанесення фунгіциду [11].

На швидкість і ймовірність наростання резистентної субпопуляції впливають такі фактори як сприятливі або несприятливі для розвитку альтернаріозу та фітофторозу погодні умови, стійкість сортів рослин, частота і ретельність застосування препарату.

Біологічний метод передбачає використання живих організмів або продуктів їх життєдіяльності для запобігання чи зменшення шкоди, завданої шкідливими організмами [7]. Наразі в Україні найчастіше біологічний метод розглядають як альтернативу хімічному. Однак, в силу специфічних особливостей він є основою для розробки екологічно безпечних програм боротьби зі шкідливими організмами. Як правило, біологічні засоби боротьби з шкідливими організмами мають вузьку вибіркову здатність і тим самим не завдають шкоди людині та навколишньому середовищу. Існує велика кількість ефективних препаратів які забезпечують не тільки збереження врожаю, але і створюють умови для активного збереження і нагромадження ентомофагів [4].

Використання хімічних препаратів призводить до зменшення чисельності практично всіх еколого-трофічних груп мікроорганізмів у ґрунті, де значно змінюється співвідношення між ними, що веде до порушення функціональних зв'язків в агроекосистемах і зниження біологічної активності ґрунту, навідміну, як поліфункціональні біопрепарати можуть опосередковано захищати рослину за рахунок фіторегуляторної активності штамів продуцентів або шляхом підвищення їх хворобостійкості. Заміна токсичних хімічних пестицидів менш небезпечними біологічними є одним із важливих напрямків збереження довкілля.

Впровадження сучасних регуляторів росту сприяє активізації біологічних процесів рослинних організмів, повнішому розкриттю біологічного потенціалу рослин та підвищенню врожайності. Регулятори росту рослин це природні фітогормони, їх штучні аналоги які містять збалансований комплекс фіторегуляторів, біологічно активних речовин, мікроелементів, що дозволяють цілеспрямовано регулювати процеси росту і розвитку рослин. Вони підвищують стійкість рослин до несприятливих факторів природного або антропогенного походження, підвищується стійкість рослин до хвороб, стресових факторів [8]. Препарати нового покоління характеризуються високою ефективністю і екологічною безпекою. Спільне застосування регуляторів росту рослин із хімічними та біологічними препаратами дає можливість знизити на 20-25% норму використовуваних хімічних препаратів без зниження ефективної їх дії [7].

Отже, важливим показником ефективності різних препаратів, що застосовуються для боротьби з альтернаріозом і фітофторозом картоплі, є їх дія на патоген, а саме, здатність до збереження, проростання, зараження, розмноження і розвитку в тканинах рослин.

Постановка завдання. Метою досліджень було вивчення впливу регуляторів росту, хімічних препаратів, біологічних та регуляторів росту на ріст і розвиток грибів Alternaria solani і Phytophthora infestans.

Методика досліджень. Лабораторні досліди проводили на кафедрі селекції та біотехнології Житомирського національного агроекологічного університету. Для ідентифікації грибів застосовували стандартні методики В.Й. Білай (1982) [2]. Об'єктом досліджень були збудники хвороб альтернаріозу та фітофторозу картоплі Alternari asolani та Phytophtora infestans. Посів збудників на поживне середовище здійснювався у стерильних чашках Петрі на КГА наступного складу: до 1 л картопляного відвару (1 л води + 200 г картоплі) додавали 20 г агару і 20 г глюкози. До складу поживного середовища в рекомендованих виробником концентраціях та однакових дозах було введено по одному з фунгіцидів, біопрепаратів та регуляторів росту [3]. Контролем були чашки з середовищем без додавання препаратів. Отриману суміш розливали в стерильні чашки Петрі, які витримували в інкубаційній камері протягом трьох діб для перевірки їх чистоти. На поверхню поживного середовища препарувальною голкою наносили чисту культуру збудників альтернаріозу та фітофторозу. У контролі збудники хвороб висівали на чисте поживне середовище. Засіяні таким чином чашки Петрі витримували за температури +24 оС. Обліки діаметру колоній грибів Alternaria solani та Phytophtora infestansна проводили на 7-му і 14-ту добу. Повторність досліду п'ятикратна.

Серед хімічних препаратів Консенто 450 SC, к.с. (0,1мг/25мл середовища), Акробат МЦ в.г. (0,1г/25мл середовища), Антракол 70 WP, з.п. (0,075г/25мл середовища); з біологічних Псевдобактерін-2, в. р. (0,005 мл/25мл середовища), Трихофіт, р. (15 мл/25мл середовища), Фітоспорин М.п (0,004 мл/25мл середовища); регуляторів росту використовували Потейтін, в.р. (в концентрації 0,001мл/25мл середовища), Гумісол, р., (в концентрації 5г/25мл середовища) Біолан, в.с.р. (в концентрації 0,003 мл/25мл середовища).

Виклад основного матеріалу дослідження. При випробуванні хімічних препаратів Консенто 450 SC, к.с., Акробат МЦ в.г., Антракол 70 WP, з.п. у лабораторних умовах нами була відмічена висока їх токсична дія відносно збудників Alternaria solani та Phytophthora infestans (табл. 1).

Таблиця 1. Вплив препаратів хімічного походження на розвиток грибів Phytophthora infestans та Alternaria solani на живильному середовищі (середнє за 2013-2015 рр.)

альтернаріоз картопля патоген регулятор

В усіх варіантах досліду фунгіциди повністю зупиняли розвиток гриба Alternaria solani. Лише у варіанті із застосуванням Консенто 450 SC, к.с. на чотирнадцяту добу експерименту діаметр міцелію гриба Phytophthora infestans складав 1,5 мм, що на 0,5 мм більше у порівнянні з іншими варіантами досліду.

Отже, всі фунгіциди хімічного походження Консенто 450 SC, к.с., Акробат МЦ, в.г., Антракол 70 WP, з.п. у концентраціях відповідно до рекомендованих норм проявили високу ефективність щодо обмеження розвитку збудників хвороб листків картоплі.

Дослідження, щодо вивчення впливу препаратів біологічного походження: Псевдобактерін-2, в.р., Трихофіт, р., Фітоспорин М, п. на розвиток грибів Alternaria solani та Phytophthora infestans в концентраціях відповідно до рекомендованих норм також виявили негативну дію на збудники хвороб листків картоплі..

За ефективністю дії відносно збудника Alternaria solani кращим був ФітоспорінМ, п., діаметр колонії гриба на 14 добу досліджень складав 17,1 мм, в той час як у контролі (без препарату) цей показник становив 39,9 мм (табл. 2).

Таблиця 2. Вплив біопрепаратів на розвиток грибів Alternaria solani та Phytophthora infestans на живильному середовищі (середнє за 2013-2015 рр.)

Дещо менш ефективними були препарати Псевдобактерин-2, в.р., та Трихофіт,р. діаметр колоній гриба Alternaria solani на 14 добу дослідження склав 20,0 мм та 25,7 мм.

В наших дослідженнях біопрепарати також проявили ефективність пригнічення у розвитку міцелію гриба Phytophthora infestans. Додавання до живильного середовища препарату Фітоспорин М, п. було найбільш ефективним у порівнянні з іншими препаратами. Діаметр колоній у цьому варіанті досягав 19,3 мм на 14-й день експерименту.

При застосуванні Псевдобактерину-2, в.р. та Трихофіту,р. діаметр колоній міцелію Phytophthora infestans збільшувався до 25,2 мм та 31,7 мм, відповідно.

Отже, застосування біологічних препаратів пригнічує розвиток міцелію збудників альтернаріозу та фітофторозу, що вказує на їх значну ефективність.

Результати досліджень, щодо впливу регуляторів росту: Гумісол, р., Потейтін, в.р., Біоланн, в.с.р. на розвиток грибів Alternaria solani та Phytophthora infestans на живильному середовищі представлені в таблиці 3.

Таблиця 3. Вплив регуляторів росту на розвиток грибів Alternaria solani та Phytophthora infestans на живильному середовищі (середнє за 2013-2015 рр.)

Дослідження показали, що дія регуляторів росту на розвиток грибів Alternaria solani та Phytophthora infestans була різною.

При випробуванні регуляторів росту щодо обмеження розвитку збудника Alternaria solanm в лабораторних умовах виявлено зменшення інтенсивності росту міцелію гриба у порівнянні з контролем.

Більш ефективними були препарати Гумісол, р. та Потейтін, в.р. де на 14-ту добу наших досліджень діаметр колонії знаходився в межах 33,4 мм та 34,6 мм, відповідно. При застосуванні Біолану, в.с.р. діаметр міцелію Alternaria solani досягав 38,2 мм, що було, практично, на рівні контролю (без препарату) 39,9 мм.

Найкращу дію у пригніченні розвитку гриба Phytophthora infestans проявив препарат Гумісол, р.: діаметр колонії складав 43,0 мм на 14-й день експозиції. Дещо меншу ефективність виявили Потейтін, в.р. (діаметр колонії 45,0 мм) та Біолан, в.с.р. (діаметр колонії 47,5 мм). У контрольному варіанті (без препарату) за цей час діаметр міцелію був найбільшим і складав 48,2мм.

Отже, серед регуляторів росту найбільш ефективним щодо пригнічення розвитку Phytophthora infestans був Гумісол, р., а по відношенню до Alternaria solani Гумісол, р. та Потейтін, в.р.

Незважаючи на те, що досліджувані препарати мають різні діючі речовини, кожна із груп регулятори росту, хімічні препарати та біологічні препарати, практично, проявляли однакову дію на збудника хвороб Alternaria solani та Phytophthora infestans.

Висновки і пропозиції. Всі фунгіциди хімічного походження Консенто 450 SC, к.с., Акробат МЦ, в.г., Антракол 70 WP, з.п по ефективності були рівнозначними і проявили у лабораторних умовах високу ефективність (100%) щодо обмеження розвитку збудників хвороб листків картоплі.

Застосування біологічних препаратів також пригнічувало розвиток збудників грибів, що вказує на їх ефективність. Кращу дію проявив Фітоспорин М, п.

Серед регуляторів росту ефективнішим щодо розвитку Phytophthora infestans був Гумісол, р., а по відношенню до Alternaria solani Гумісол, р. та Потейтін, в.р.

Література

1. Иванюк В.Г. Защита картофеля от болезней, вредителей и сорняков / В.Г. Иванюк, С.А. Банадысев, Г.К. Журомский. Минск: Белпринт, 2005. 696 с.

2. Билай В.И. Микроорганизмы возбудители болезней растений / В.И. Билай, Р.И. Гвоздяк, И.Г. Скрипаль и др. Киев: Наук. думка, 1988. 552 с.

3. Куценко В.С. Методичні рекомендації щодо проведення досліджень з картоплею / Куценко В.С., Осипчук А.А., Подгаєцький А.А. та інші. Немішаєве: Інтас, 2002. 183 с.

4. Калач В.И. Токсичность фитофунгицидов и биопрепаратов по отношению к возбудителю альтернариоза / В.И. Калач // Актуальные проблемы современного картофелеводства. 2002. № 1. С. 38-42.

5. Престон Д. Защита от альтернариоза и фитофтороза картофеля / Д. Престон // Журнал “Зерно”. 2009. № 6. С. 23-27.

6. Кузнецова М.А. Фитофтороз и альтернариоз картофеля: программа защитных действий / М.А. Кузнецова, Б.Е. Козловский, А.Н. Рогожин и др. // Картофель и овощи. 2010. № 3. С. 27-30.

7. Пусенкова Л.И. Биопрепараты для защиты картофеля от болезней. / Л.И. Пусенкова, В.М. Глез, В.Н. Зейрук, М.К. Деревягина, И.В. Максимов // Защита и карантин растений. 2010. № 10. С. 26-28.

8. Пономаренко С.П. Регуляторы роста растений / С.П. Пономаренко. К., 2003. 312 с.

9. Анкудінов В.В. Регулятори росту ефективний засіб підвищення продуктивності картоплі на півдні України.

10. Иванюк В.Г. Влияние фунгицидов на патогенез фитофтороза картофеля / В.Г. Иванюк, Д.А. Брукиш // Защита растений. 1998. В. XXI. С. 144-151.

11. Положенець В.М. Фунгіциди проти альтернаріозу картоплі / В.М. Положенець, Л.В. Немерицька, І.А. Журавська // Карантин і захист рослин: науково-виробничий журнал. К.: НААЕУ, 2012. № 6. С. 24-26.

Размещено на Allbest.ru